Сучасні аспекти етіопатогенезу та лікування різних клінічних варіантів генералізованого пародонтиту

Нами відзначено, що тривала відсутність запального процесу в пародонті (до 1-2 років) ще не гарантує появу рецидивів запалення в пародонті: будь-який провокуючий фактор, що характеризується в першу чергу імуносупресивною дією, зміщує рівновагу убік пародонтальних мікроорганізмів, сприяючи експресії основних патогенів хвороби.

Виходячи з того, що стабілізація імунологічного статусу, яка досягається застосуванням лікувальних комплексів ІІІ і IV груп, не перевищувала в більшого числа хворих на прогресуючий генералізований пародонтит, 18 місяців, протирецидивні курси Т-активіном проводилися не рідше 1 раз на рік.

Подібний підхід гарантував стабілізацію гуморальних і клітинних факторів імунного захисту протягом усього терміну спостереження.

Таким чином, на підставі проведених досліджень за результатами лікування прогресуючого генералізованого пародонтиту були сформульовані основні принципи, дотримання яких забезпечує високий рівень виявлення патогенів захворювання, що в цілому сприяє скороченню термінів лікування і підвищенню загальної ефективності комплексної терапії. Так, показана спрямована антибактеріальна терапія комплексом, що включає амоксиклав і де-нол. Визначена необхідність відновлення еубіозу пародонтальних тканин після антибактеріальної терапії. При специфічній терапії вплив повинний бути спрямований на клітинні фактори гуморального і клітинного імунітету, що визначає функціонування всієї системи - на цитокіни (ІЛ-1, ІЛ-2 і ІЛ-2Р). Протимікробна та імуннокорегуюча терапія повинна проводитися курсами, не рідше одного разу на рік.

Дотримання цих принципів значно підвищує ефективність комплексної терапії прогресуючого генералізованого пародонтиту, особливо при використанні таких новітніх методів медикаментозного лікування, як амоксиклав, де-нол і лимфотропне використання Т-активіну.

Проведена апробація лікувальних схем у хворих на повільно прогресуючий пародонтит, що включали використання гелю “Метрогіл-Дента” як антибактеріального засобу і комплексу антиоксидантних препаратів токоферолу-ацетату і аскорбінової кислоти. Застосування “Метрогіл-Дента” у комплексному лікуванні повільнопрогресуючого генералізованого пародонтиту дозволило домогтися швидкого купування клінічної і параклінічної симптоматики запального процесу в пародонті (після 3-х маніпуляцій), що свідчить про гарну терапевтичну ефективність препарату. Найближчі результати виявилися ефективними як у хворих І групи, так і в ІІ групі, де вдалося досягти ліквідації запального процесу в 100% хворих.

У результаті лікування значно покращився мікробний статус пародонтальних тканин. Знизилося обсіменіння або цілком зникла з пародонтальних кишень патогенна стрептококова і стафілококова мікрофлора, що відповідно потребувало відновлення еубиозу аеробактом.

По закінченню комплексної терапії в нестимульованій змішаній слині зміст секреторного Ig A, Ig G, лізоциму, реакція адсорбції мікроорганізмів епітеліальними клітинами нормалізувалася тільки в хворих ІІ групи, у той час, як у хворих І групи відзначена лише тенденція до їхнього деякого поліпшення.

Важливим моментом теперішнього дослідження з'явилася оцінка динаміки показників вільнорадикального окислення ліпідів під впливом порівнюваних методів лікування. У другій групі хворих, що одержували комплекс антиоксидантних засобів наприкінці лікування, рівень малонового діальдегиду, активність СОД, активність ГП, антиоксидантна активність обох форм глутатіону й активність аскорбінової кислоти наближалися до таких у здорових осіб (відповідно 2,86±0,38 нмоль/мол; 247,5±10,8 од/субстр.; 1,4±0,06 мкмоль/хв/мол; 8,47±0,2 мкекв/хв/мол; 0,07±0,01 г/л і 0,06±0,01 г/л, 54,9±4,2%; р>0,05).

Слід зазначити, що місцеве використання “Метрогіл-Дента” не призвело до зниження процесів перекисного окислення ліпідів: малоновий діальдегід знизився до 8,27+0,3 нмоль/мол проти 8,41+0,3 нмоль/мол; антиоксидантна активність - до 3,34+0,4 мкекв/хв/мол проти 3,79 мкекв/хв/мол до лікування; активність СОД - до 86,8+10,2 од/мол проти 61,4+9,0 до лікування; активність ГП - до 6,74+0,06 мкмоль/хв/мол проти 0,76+0,05 мкмоль/хв/мол до лікування (р>0,5).

Порівняльний аналіз ефективності обох методів у співвідношенні їхнього впливу на частоту рецидивів запалення, що виникали у віддалений термін, продемонстрував зниження відсотка рецидивів через 6 місяців у 6 разів. У більш тривалий термін спостереження в хворих І групи число рецидивів зростало і до 18 місяця спостереження рецидивів запалення був зареєстрований у всіх хворих. У той же час через 18 місяців відновлення запалення в пародонті хворих ІІ групи мало місце тільки в 33,3%.

Встановлено, що основною причиною рецидивів у хворих ІІ групи у віддалений термін після лікування була нестабільність процесів вільнорадикального окислення ліпідів і імунних механізмів протимікробного захисту, що зростала через 12 місяців спостереження. Це свідчить про необхідність проведення курсу терапії антиоксидантними засобами через 6 місяців після першого курсу.

Сказане вище дає нам підставу для досить високої оцінки розроблених й апробованих нами лікувальних комплексів, застосованих в ІІ групі хворих на повільно прогресуючий пародонтит та в ІІІ групі хворих на прогресуючий генералізований пародонтит, і рекомендувати їх до широкого впровадження в клінічну практику лікарів-стоматологів.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми етіології, патогенезу і лікування генералізованого пародонтиту, яка формує науковий напрямок у вивченні мікробіологічних та імунологічних аспектів захворювання, по новому обґрунтовує диференційований підхід в лікуванні різних клінічних варіантів прояву запально-деструктивного процесу в пародонті. Розроблені та апробовані в клініці нові способи лікування генералізованого пародонтиту, які ґрунтуються на комплексному використанні спрямованої антимікробної та імунокорегуючої терапії сприяють підвищенню результатів профілактики і терапії різних клінічних варіантів запально-деструктивного процесу в пародонті.

Клінічні прояви генералізованого пародонтиту залежать від видової структури пародонтальної інфекції. Для прогресуючого генералізованого пародонтиту характерна присутність асоційованої мікрофлори і збільшення питомої ваги кампілобактеріальної інфекції. Збудниками повільнопрогресуючого генералізованого пародонтиту являються умовнопатогенні мікроорганізми, переважно кокові форми.

Кампілобактеріальна інфекція в хворих на прогресуючий генералізований пародонтит в пародонті виявлена в 85,7% спостережень. Низька зустрічаємість кампілобактера (5,6%) відзначена в хворих на повільнопрогресуючий генералізований пародонтит. Наявність високих концентрацій кампілобактеріальної інфекції (КУО од./мл-10⁶-10⁸) у пародонтальних тканинах сприяє збільшенню кількості КУО од./мл 10² до 10⁶-10⁸ основними патогенами генералізованого пародонтиту: Porphyromonas gingivalis, Actinobacillus actinomycetemcomitans, Bacteroides forsithus.

Розвиток глибокого дефіциту гуморальних і клітинних факторів імунної резистентності, переважно за супресорним типом, і подальше виникнення аутоімунних процесів у хворих на генералізований пародонтит має чіткий взаємозв'язок з кампілобактеріальною інфекцією: чим вище обсіменіння пародонтальних тканин кампілобактером, тим більше знижені параметри імунного захисту.

У хворих на прогресуючий генералізований пародонтит за показниками хемілюмінесцентної активності встановлені два варіанти реактивності лейкоцитів: перший - з помірною активацією кисеньзалежного метаболізму - виявлений у хворих на повільнопрогресуючий генералізований пародонтит; другий - з високими показниками біоцидності - у хворих на прогресуючий генералізований пародонтит.

Прогресуючий генералізований пародонтит супроводжують високі показники спонтанного НСТ-теста, низькі - стимульованого НСТ-теста в нейтрофілів і коефіцієнта стимуляції, що свідчить про перехід на більш низький рівень окисного метаболізму кліток. Високі значення СОД при високій активності каталази і рівнях МДА (0,68±0,04 н/моль) є ознакою метаболічної декомпенсації клітин, що не усуваються активацією антиоксидантної системи захисту.

Повільнопрогресуючий генералізований пародонтит зв'язаний з помірною мобілізацією бактерицидного потенціалу мононуклеарів і нейтрофілів, активацією внутрішньоклітинної системи, антиоксидантної системи захисту і більш низьким рівнем параметрів перекісного окислювання ліпідів.

Хронічна гіперактивація поліморфноядерних лейкоцитів, лімфоцитів і макрофагів кампілобактерами при зміненому їхньому метаболізмі і функціональній активності, блокує синтез клітками ІЛ-2, що негативно впливає на проліферацію Т - лімфоцитів і їх субпопуляції, а також сприяє розвитку вторинного імунодефіцитного синдрому в хворих на прогресуючий генералізований пародонтит.

Для хворих на генералізований пародонтит з різним ступенем активності перебігу патологічного процесу в пародонті характер взаємозв'язків етіологічних, клінічних і імунологічних параметрів вказують на посилюючу роль кампілобактеріальної інфекції при прогресуючих варіантів захворювання.

Роздільне або сукупне використання в якості протимікробної терапії амоксиклава і де-нола, аутоцитокінотерапії в сполученні з амоксиклавом більш ефективно у хворих на прогресуючий генералізований пародонтит, асоційований кампілобактеріальною інфекцією, у порівнянні з антибактеріальною терапією “Метрогіл-Дента”. Рекомендовані схеми етіотропної терапії сприяють підвищенню результатів лікування більш ніж на 30%.

Регіонарна лімфотропна стимуляція Т-активіном сприяє скороченню термінів лікування на 3-4 відвідування і підвищенню ефективності комплексної терапії хворих на прогресуючий генералізований пародонтит на 17,2%, зниженню числа рецидивів у віддалений термін на 8,6% у порівнянні з традиційним методом імунокорекції.

Для профілактики рецидивів запального процесу в пародонті у віддалений термін доцільно і необхідно відновлення еубіозу пародонтальних тканин, що забезпечує повну клініко-лабораторну ремісію через рік і більш ніж у 94,3% випадків проти 69,1% без такої.

Порівняльний аналіз результатів різних методів лікування повільнопрогресуючого генералізованого пародонтиту дозволяє стверджувати, що використання базисної антимікробної терапії (“Метрогіл-Дента”) забезпечує високий відсоток “клінічного вилікування” та збереженості анатомічних структур пародонту у віддалений термін спостереження.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Необхідно виділяти два клінічних варіанти генералізованого пародонтиту: прогресуючий і повільнопрогресуючий генералізований пародонтит, що буде визначати тактику лікування.

Для вибору індивідуальної терапії необхідне проведення бактеріологічного дослідження вмісту пародонтальних кишень для визначення чутливості мікрофлори, що виділяється, до антибактеріальних препаратів.

Хворим, яким не проводили бактеріологічні дослідження, в якості антимікробної терапії прогресуючого генералізованого пародонтиту, рекомендується використовувати амоксиклав, метронідазол, де-нол, або лікувальний комплекс, що включає аутоцитокіни, амоксиклав з метронідазолом; у хворих з повільнопрогресуючим генералізованным пародонтитом - гелеподібну пасту “Метрогіл-Дента”.

Після проведення спрямованої антибактеріальної терапії амоксиклавом, метронідазолом, де-нолом доцільно відновлення нормобіоза пародонтальних тканин аеробактом.

Для корекції порушень імунологічного статусу в хворих на прогресуючий генералізований пародонтит варто віддавати перевагу локальній лімфотропній імуностимулюючій терапії Т-активіном і місцевому введенню аутоцитокінів.

У якості загальнопатогенетичної терапії хворим на повільнопрогресуючий генералізований пародонтит показано включення до комплексної терапії антиоксидантних препаратів - б-токоферолу-ацетату та аскорбінової кислоти.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Самойленко А.В., Мащенко И.С. Некоторые аспекты дистрофических и воспалительных заболеваний пародонта // Вісник стоматології. - 1997. -№1.- С. 188-194.

Здобувач брав активну участь в епідеміологічному дослідженні, особисто здійснив статистичну обробку отриманого матеріалу та провів аналіз і узагальнення результатів дослідження, оформив статтю.

Самойленко А. В. Принцип лікування генералізованного пародонтиту, асоційованного з кампілобактеріальною інфекцією // Вісник стоматології. - 2000. - №4. - С. 28-30.

Самойленко А. В. Стан локальних неспецифічних факторів резистентності у хворих на генералізований пародонтит, які інфіковані кампілобактером // Медичні перспективи. - 2000. - №4. - С. 114-117.

Мащенко I.С., Самойленко А.В. Мікробіологічні аспекти генералізованого і симптоматичного пародонтиту // Медичні перспективи. - 2000. - Т. V, №2. - С. 77-81.

Здобувачу належить клініко-лабораторне обстеження та лікування хворих, аналіз результатів мікробіологічних та імунологічних досліджень, написання статті.

Самойленко А. В. Стан клітинного і гуморального імунітету у хворих на генералізований пародонтит, інфікованих кампілобактером // Вісник стоматології. - 2001. - №1. - С. 26-28.

Самойленко А.В., Мащенко І.С. Бактеріцидний та антиоксидантний потенціали мононуклеарів і нейтрофілів у хворих на генералізований пародонтит // Вісник стоматології.-2001.-№2.-С.21-23.

Здобувачу належить клініко-лабораторне обстеження та лікування хворих, аналіз результатів біохімічних та мікробіологічних досліджень, написання статті.

Самойленко А.В., Мащенко И.С. Погляд на сутність генералізованого пародонтиту //Вісник стоматології.-2001.-№5.-С.205-206.

Автор брав активну участь в обробці матеріалу, в аналізі та узагальненні результатів дослідження та написанні статті.

Самойленко А.В. Патогенетическое значение различных пародонтальных микроорганизмов в развитии иммунологических и клинических нарушений у больных генерализованным пародонтитом // Український стоматологічний альманах. - 2001. - № 6. - С. 44-47.

Самойленко А.В., Мащенко И.С., Макаревич А. Ю. Дисбаланс в системе цитокинов больных генерализованным пародонтитом и его коррекция цитокинотерапией // Современная стоматология .- 2001.- №1. - С. 41-43.

Здобувачу належить клініко-лабораторне обстеження та лікування хворих, аналіз результатів біохімічних та мікробіологічних досліджень.

Самойленко А.В., Бунь Ю.М., Кременчуцкий Г.Н. Основные факторы негигиенического состояния полости рта у больных генерализованным пародонтитом и пути их устранения // Современная стоматология. - 2001. -№ 4.- С. 41-45.

Участь здобувача полягає в клініко-лабораторному обстеженні хворих, в аналізі та узагальненні результатів дослідження.

Самойленко А.В. Сучасні проблеми лікування генералізованого пародонтиту // Медичні перспективи. - 2001. - Т.VI, № 1. - С. 106-110.

Самойленко А.В., Мащенко І.С. Роль відновлення нормобіозу пародонтальних тканин після етіотропної антибактеріальної терапії у хворих на генералізований пародонтит // Медичні перспективи. - 2001. - Т.VI, № 2. - С. 102-105.

Здобувачу належить клініко-лабораторне обстеження та лікування хворих, аналіз результатів мікробіологічних та імунологічних досліджень, написання статті.

Самойленко А.В., Сербиненко Е. В. Прогностичне значення реактивності лейкоцитів периферичної крові у хворих на генералізований пародонтит // Медичні перспективи. - 2001. - Т.VI, № 4. - С.111-114.

Участь здобувача полягає в клініко-лабораторному обстеженні хворих, в аналізі та узагальненні результатів дослідження.

Самойленко А.В., Мащенко И.С. Новые аспекты патогенеза и лечения генерализованного пародонтита // Вісник стоматології.-2002.-№1.- С. 12-15.

Здобувачу належить клініко-лабораторне обстеження та лікування хворих, аналіз отриманих результатів досліджень, написання статті.

Самойленко А.В., Мащенко И.С. Индексная оценка остеопорозного процесса в альвеолярной кости больных генерализованным пародонтитом // Вісник стоматології.- 2002.- №2.- С. 8-10.

Особистий внесок полягає в клічіному обстеженні, аналізі та узагальненні результатів дослідження, написанні статті.

Самойленко А.В., Мащенко И.С. Растворимые рецепторы интерлейкина-2 и интерлейкина-6 у больных с различными клиническими вариантами генерализованного пародонтита // Современная стоматология.-2002.-№ 2.- С. 40-44.

Здобувачу належить клініко-лабораторне обстеження та лікування хворих, аналіз та узагальнення отриманих результатів бактеріологічного та імунологічного досліджень, написання статті.

Самойленко А.В., Косенко К.М. Регіонарна лімфотропна імуностимулююча терапія у хворих на генералізований пародонтит // Медичні перспективи. - 2002. - Т. VII, №2. - С 111-114.

Здобувачу належить обстеження та лікування хворих з використанням розробленого методу, аналіз та узагальнення отриманих результатів бактеріологічного та імунологічного досліджень, написання статті.

Мащенко И.С., Самойленко А.В. Пути формирования вторичного иммунодефицитного состояния у больных генерализованным пародонтитом // Современная стоматология. - 2002. - № 3. - С. 49-51.

Здобувачу належить клініко-лабораторне обстеження та лікування хворих, аналіз та узагальнення отриманих результатів бактеріологічного та імунологічного досліджень, написання статті.

Мащенко И.С., Косенко К.Н., Самойленко А.В. Этиотропное и патогенетическое обоснование дифференцированных подходов к терапии генерализованного пародонтита // Вісник стоматології. - 2002. - № 4. - С.23-25.

Здобувачу належить клініко-лабораторне дослідження та лікування хворих, аналіз та узагальнення отриманих результатів, написання статті.

Мащенко І.С., Самойленко А.В., Соколова І.І. Зміни в системі загального імунітету у осіб з генетичною схильністю до пародонтиту // Вісник стоматології. - 2003. - № 3. - С. 8-9.

Брав участь в імунологічному дослідженні у хворих контрольної групи, а також аналізі одержаних результатів.

Самойленко А. В., Макаревич А.Ю. Локальна патогенетична терапія генералізованного пародонтиту // Новини стоматології.- 2002.- №1.- С. 27-28.

Здобувачу належить клініко-лабораторне обстеження та лікування хворих, аналіз результатів біохімічних та мікробіологічних досліджень.

Самойленко А.В. Резистентність мікроорганізмів пародонтальних кишень до антибактеріальної терапії // Новини науки Придніпров'я. - 1999. - №1. - С. 30-32.

Самойленко А.В. Використання комбінації амоксициліну з клавуналовою кислотою в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту // Матеріали I (VIII) з'їзду Асоціації стоматологів України.- К. - 1999.- С. 246 - 247.

Самойленко А.В. Генералізований пародонтит, асоційований з кампілобактеріальною інфекцією // Матеріали І (VІІ) з'їзду Асоціації стоматологів України. - K. - 1999. - С. 245-246.

Самойленко А.В., Громов О.В. Применение несъемных шин и шин - протезов в комплексном лечении пародонтита // Тез. доп. наук. конф. “Наукова естафета ювіляра. Наукова конференція, присвячена 70-річчю професора П.Т.Максименка”. - Полтава.-1993.-С.48-49.

Особистий внесок полягає в клінічному обстеженні, лікуванні хворих, що включало шинування рухомих зубів, аналізі та узагальненні результатів дослідженні, написанні тез.

Мащенко И.С., Самойленко А.В. Особенности клинического течения и лечения гингивита и пародонтита // Актуальные вопросы теоретической и практической медицины. - Днепропетровск. - 1993. - Ч.2. - С.257-259.

Здобувачу належить клініко-лабораторне дослідження та лікування хворих, аналіз та узагальнення отриманих результатів, написання статті.

Мащенко И.С., Самойленко А.В., Климович Л.А. Об автономной системе неспецифической защиты // Актуальные вопросы медицины и биологии. Выпуск 7. - Днепропетровск. - 1996. - С.11-12.

Здобувачу належить клініко-лабораторне обстеження та лікування хворих, аналіз та узагальнення отриманих результатів імунологічного досліджень, написання статті.

Самойленко А.В. Сочетанные дистрофические и воспалительные процессы в пародонте // Актуальные вопросы медицины и биологии. Выпуск 7. - Днепропетровск. - 1996. - С.9-10.

Самойленко А. В. Неспецифічна система захисту порожнини рота // Мат. доп. Всеукраїнської науково-практичної конф. лікарів - стоматологів. - 1996. - Полтава. - С. 146 -147.

Самойленко А.В. Застосування антиоксидантних засобів у комплексній терапії дистрофічно - запальних захворювань пародонту // Мат. доп. Всеукраїнської науково-практичної конференції лікарів-стоматологів. - Полтава. - 1996. - С. 146.

Самойленко А.В. Роль кампілобактера у хворих генералізованим пародонтитом // Мат. доп. Всеукраїнської науково-практичної конф. лікарів-стоматологів. - Полтава. -1996. - С.147.

Самойленко А.В. Дистрофические и воспалительные заболевания пародонта // Актуальные проблемы теоретической и практической медицины. - Днепропетровск. - 1999. - С. 315-316.

Самойленко А.В. Потенціювання ефективності антибактеріального лікування аутоцитокінотерапією в комплексному лікуванні генералізованого пародонтита // Мат. міжнародної конференції “Наука і освіта' 2001”. - Дніпропетровськ-Дніпродзержинськ. - 2001. - С.25.

Пат. 40496 А Україна, МПК 7 А 61 К 7/16. Спосіб лікування генералізованого пародонтиту з відновленням нормобіозу пародонтальних тканин / І.С.Мащенко, А.В. Самойленко, О.О.Гудар'ян, Ю.М.Бунь (Україна).- №2001032003; Заявл. 27.03.2001; Опубл. 16.07.2001, Бюл. № 6.

Здобувач брав активну участь в клініко-лабораторному обстеженні та лікуванні хворих, аналізі та узагальненні отриманих результатів мікробіологічних досліджень, оформленні заявки на винахід.

Пат. 50118 А Україна, МПК А 61 К 35/14. Спосіб лікування генералізованого пародонтиту / А.В. Самойленко (Україна).- № 2001096576; Заявл. 25.09.2001; Опубл.15.10.2002, Бюл. № 10.

АНОТАЦІЯ

Самойленко А.В. Сучасні аспекти етіопатогенезу та лікування різних клінічних варіантів генералізованого пародонтиту. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. Інститут стоматології АМН України, Одеса, 2003.

Дисертація присвячена питанням вдосконалення методів лікування хворих на генералізований пародонтит з різним клінічним перебігом. Результати обстеження хворих дозволили встановити відмінності в клінічних варіантах захворювання: прогресуючий і повільнопрогресуючий генералізований пародонтит.

Різниця в клінічних варіантах даної патології підтверджена мікробіологічними, імунологічними, біохімічними і цитологічними дослідженнями 30 осіб з інтактним пародонтом і 180 хворих на генералізований пародонтит.

У хворих на прогресуючий генералізований пародонтит обсіменіння пародонтальних кишень мікрофлорою, порушення місцевого імунітету, зміни неспецифічної резистентності та інтерлейкінового статусу були більш виражені порівняно з пацієнтами на повільнопрогресуючий пародонтит та потребували більш серйозної корекції.

Розроблені та апробовані в клініці методи лікування прогресуючого генералізованого пародонтиту, основані на використанні антибактеріальних препаратів: амоксиклаву, меронідазолу, де-нолу на тлі імунокорегуючої терапії ауцитокінами і Т-активіном. Доведена ефективність відновлення еубіоза пародонтальних тканин аеробактом.

Встановлено, що використання вдосконалених діагностичного та лікувального комплексів знижує кількість ускладнень, рецидивів та дозволяє підвищити загальну ефективність лікувального процесу. Результати дисертаційної роботи знайшли застосування у практичній охороні здоров'я та навчальному процесі.

Ключові слова: генералізований пародонтит, мікрофлора пародонтальних кишень, імунні порушення, аутоцитокіни, антибактеріальні препарати, імунокорегуюча терапія, комплексне лікування.

АННОТАЦИЯ

Самойленко А.В. Современные аспекты этиопатогенеза и лечения различных клинических вариантов генерализованного пародонтита. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. Институт стоматологии АМН Украины, Одесса, 2003.

Диссертация посвящена вопросам повышения эффективности лечения генарлизованного пародонтита путем определения роли кампилобактериальной инфекции в развитии различных клинических вариантов заболевания. Результаты обследования больных позволили установить отличия в его течении и выделить так называемые прогрессирующий и медленно прогрессирующий генерализованный пародонтит. Разница клинических вариантов данной патологии подтверждена микробиологическими, иммунологическими, биохимическими и цитологическими исследованиями 30 лиц с интактным пародонтом и 180 больных генерализованным пародонтитом.

Изучены клинические особенности генерализованного пародонтита, при этом установлено, что развитие различных вариантов данной патологии обусловлено неоднотипными видами пародонтальной инфекции с превалированием в структуре патогенов аэробных или анаэробных микроорганизмов. Установлено, что прогрессирующий генерализованный пародонтит наиболее часто сочетается со значительным обсеменением пародонтальных тканей кампилобактером. В то же время у лиц с медленно прогрессирующим пародонтитом анаэробы и кампилобактеры в роли возбудителя заболевания встречаются редко.

Получены новые данные об особенностях иммунитета, процессах метаболизма при генерализованном пародонтите в зависимости от этиологической структуры пародонтальной инфекции и клинических вариантов заболевания. Впервые определены реакции местного и общего иммунитета на микроорганизмы пародонтальной экониши. Сформирована концепция о механизмах формирования вторичного иммунодефицита у больных с прогрессирующим генерализованным пародонтитом. Теоретически обоснована необходимость применения в комплексном лечении генерализованного пародонтита новых антимикробных препаратов целенаправленного действия на кампилобактериальную инфекцию и лекарственных средств, способствующих восстановлению эубиоза пародонтальных тканей.

У больных прогрессирующим генерализованным пародонтитом обсеменение пародонтальных карманов микроорганизмами, нарушение местного иммунитета, изменение неспецифической резистентности и интерлейкинового статуса были более выраженными в сравнении с пациентами с медленно прогрессирующим пародонтитом и требовали более серьезной коррекции.

Разработаны принципы лечения различных клинических вариантов генерализованного пародонтита с использованием амоксиклава, метронидазола, де-нола, аутоцитокинов и Т-активина. Показано, что назначение этих медикаментов в дополнение к традиционным методам лечения больных генерализованным пародонтитом повышает эффективность лечения и снижает количество рецидивов в отдаленные сроки наблюдения. Доказана целесообразность и высокая эффективность восстановления эубиоза пародонтальных тканей аэробактом. Полученные положительные результаты лечения генерализованного пародонтита разработанным методом дают возможность рекомендовать использование амоксиклава в комбинации с аутоцитокинами, Т-активином в комплексной терапии тяжелых вариантов течения заболевания.

Результаты диссертационной работы внедрены в учреждениях практического здравоохранения и в учебном процессе на профильных кафедрах.

Ключевые слова: генерализованный пародонтит, микрофлора пародонтальных карманов, иммунные нарушения, аутоцитокины, антибактериальные препараты, иммунокоррегирующая терапия, комплексное лечение.

ABSTRACT

Samoilenko A.V. Modern aspects of etiology, pathogenesis and treatment of different clinical variants of generalized periodontitis. - Manuscript.

Thesis for a doctor's degree by speciality 14.01.22 - stomatology. Institute of Stomatology of AMS of Ukraine, Odesa, 2003.

The thesis has been devoted to the questions of improvement of therapeutic treatment of generalized periodontitis of different clinical courses. According to the data of patients' examinations it has been determined some differences in clinical variants of the disease named progressive and slowly progressive generalized periodontitis. The microbiological, immunological, biochemical and cytological investigations of 30 healthy and 180 patients with generalized periodontitis have confirmed the difference of clinical forms of the pathology.

There was more pronounced producing seeds in periodontal pockets by microflora, disorders of local immunity, changes of unspecifical resistance and interleukins' status in patients with progressive generalized periodontitis in comparison with cases of slowly progressive periodontitis. So they need more serious correction.

The methods of treatment of progressive generalized periodontitis based on antibacterial remedies such as amoxyclave, metronidazole, de-nole against backgroud of autocytokines and T-activine's therapy have been suggested and approved in clinics. It has been proved effectiveness of aerobactum to restore the aeubiosis of periodontal tissues. It has been determined that using of improved diagnostic and therapeutic complexes reduces quantity of complications, relapses and allows to raise the effectiveness of treatment process. The results of the thesis have been drawn in the public health service and in the educational process.

Key words: generalized periodontitis, periodontal pockets' microflora, immunal disorders, autocytokines, antibacterial remedies, immunal correction, complex treatment.

Размещено на Allbest.ru