Інноваційно-інвестиційний розвиток фармацевтичного виробництва і проблеми його фінансового забезпечення

- К_ВР: фондовіддача (х₁₂); матеріаломісткість ЛЗ (х₁₃); продуктивність праці (х₁₄); витрати на одиницю продукції (х₁₅);

- К_ЕР: темпи зростання обсягів виробництва (х₁₇); темпи зростання обсягів збуту (х₁₈); ринкова частка підприємства (х₁₉);

- К_РД: рентабельність операційної діяльності (х₂₀); рентабельність інвестиційної діяльності (х₂₁).

За допомогою кластерного аналізу визначені 4 зони якісної оцінки ХФП за рівнем інноваційно-інвестиційного розвитку і обґрунтовані гранично припустимі діапазони коливання інтегрального показника (І_ІІР) для кожної зони:

І зона (високий рівень ІІР) 0,50 ? І_ІІР ? 1;

ІІ зона (задовільний рівень ІІР) 0,35 ? І_ІІР < 0,50;

ІІІ зона (рівень ІІР нижчий за середній) 0,15 ? І_ІІР < 0,35;

ІV зона (низький рівень ІІР) 0 ? І_ІІР < 0,15.

Результати розрахунку інтегрального показника інноваційно-інвестиційного розвитку по 21 ХФП наведено в табл. 2.

Таблиця 2 Інтегральний показник інноваційно-інвестиційного розвитку ХФП

З метою визначення головних напрямків підвищення інноваційно-інвестиційного розвитку ХФП методом гребеневої регресії побудована модель залежності інтегрального показника інноваційно-інвестиційного розвитку від локальних показників:

І_ІІР = -0,09402+0,0039+0,5064+0,2382+0,0079+

+0,0014+0,1438+0,0108+0,0028+0,0943+0,1224

Коефіцієнт регресії (R)для наведеної моделі дорівнює - 0,9898; коефіцієнт детермінації - 0,9798. За критерієм F - критерієм Фішера і t-критерієм Ст'юдента модель також адекватна і значуща.

Встановлено, що провідне значення для цілей підвищення рівня інноваційно-інвестиційного розвитку ХФП відіграють такі фактори: коефіцієнт оновлення асортименту продукції, фондоозброєність праці, коефіцієнт реінвестування прибутку, фондовіддача, продуктивність праці, темпи зростання обсягів виробництва, темпи зростання обсягів збуту, ринкова частка підприємства, рентабельність виробничої діяльності, рентабельність інвестиційної діяльності.

Ефективна інноваційно-інвестиційна діяльність є необхідною умовою підвищення фінансових результатів діяльності кожного підприємства, стійкого зростання його капіталу і, в кінцевому підсумку, його здатності до самофінансування. Для встановлення залежності між інтегральним показником ІІР ХФП і фінансовими результатами їх діяльності (виручка від реалізації, чистий прибуток, чисті грошові надходження), проводилися дослідження на 21 підприємстві. У процесі аналізу досліджувалися такі функції: лінійна; Коба-Дугласа; експоненціальна; Гомперца; логістична; поліном другого ступеня.

Проведені дослідження показали, що найкраще залежність між фінансовими результатами діяльності ХФП (у) і рівнем їх інноваційно-інвестиційного розвитку (х) описує експоненціальна функція (табл. 4). Це дозволяє зробити важливий висновок: за умов невисокого рівня ІІР на ХФП спостерігається повільне зростання фінансових результатів їх діяльності (ВР, ЧП, ЧГН); при високому рівні ІІР має місце швидке нелінійне зростання фінансових результатів і, таким чином, створюються сприятливі умови для збільшення обсягів рефінансування прибутку в інноваційно-інвестиційні проекти і забезпечення реального самофінансування підприємств.

Управління інвестиційною привабливістю набуває особливої актуальності в умовах недостатності власних фінансових ресурсів підприємств, необхідних для реалізації крупних інноваційно-інвестиційних проектів. Проведені дослідження довели, що інвестиційну привабливість ХФП слід розглядати не тільки як функцію їх фінансового стану (що є традиційним), але і як функцію їх інноваційно-інвестиційного розвитку.

Крім того, оцінка інвестиційної привабливості підприємств не може обмежуватися лише апріорним аналізом, який висвітлює той стан, що мав місце в попередньому періоді. Обов'язковим етапом оцінки інвестиційної привабливості підприємств повинен також бути етап прогнозування основних фінансових і техніко-економічних показників, який дозволить враховувати не тільки їх рівень, що склався на даний момент, а також передбачувані тенденції змін.

Запропоновано алгоритм оцінки інвестиційної привабливості ХФП. Практичне застосування, з точки зору узагальненої оцінки інвестиційної привабливості ХФП, має матриця інвестиційної привабливості. Ця матриця будується на підставі попередньо розрахованих гранично припустимих значень інтегральних показників І_ІІР та І_ФСП за визначеними зонами якісної оцінки.

Найбільшою інвестиційною привабливістю характеризуються квадранти 1, 2, 5. За результатами дослідження в них розташовані такі підприємства: ЗАТ ФФ “Дарниця”; ВАТ “Фармак”; ТОВ ФК “Здоров'я”; ЗАТ “Борщагівський ХФЗ”; ВАТ “Київмедпрепарат”; ДП “ДЗ ДНЦЛЗ”. Нижчу, але достатньо високу, інвестиційну привабливість мають підприємства, які розташовані у квадранті 6. Квадранти матриці за номерами 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 не відповідають критеріям інвестиційної привабливості, тому підприємствам, що в них розташовані, потрібне коригування інвестиційної та фінансової стратегій та активне впровадження сучасних інструментів фінансового та інвестиційного менеджменту в практику їх діяльності.

Ефективність інноваційно-інвестиційних проектів у значній мірі залежить від розміру та обґрунтованості витрат, пов'язаних з їх розробкою та реалізацією. Досліджено фактори, які найбільш суттєво впливають на їх рівень: вид інновацій (модифікаційна або базова); тип інновацій (процесна або продуктова); масштабність проекту і термін його реалізації; рівень інноваційно-інвестиційного розвитку підприємства; залежність від суміжних виробництв; рівень цін на ресурси; обґрунтованість норм витрат матеріальних і трудових ресурсів у процесах, пов'язаних з реалізацією інноваційних рішень; рівень ризику, притаманний проекту та ін.

Успіх кожного інноваційно-інвестиційного проекту у фармацевтичній галузі також обумовлений рівнем обґрунтованості цін на ЛЗ. Доведено, що ринкова концепція ціноутворення на нові ЛЗ повинна базуватися на органічному поєднанні двох взаємодоповнюючих теорій: теорії трудової вартості і теорії корисності за умов врахування домінуючої ролі в процесі ціноутворення фактору корисності товару. Запропоновану модель ціноутворення на нові ЛЗ представлено на рис. 4.

Проведені дослідження дозволили зробити висновок, що найбільш адекватним методом ціноутворення на нові ЛЗ є параметричне ціноутворення. Тому, коли на ринок виводиться новий ЛЗ, який має високий потенціал клінічної ефективності, ціна на нього може суттєво перевищувати ціни на препарати-аналоги, які мають значно меншу клінічну ефективність. Річ у тому, що створення нових, якісних ЛЗ потребує від ХФП додаткових витрат, пов'язаних з проведенням власних наукових досліджень, або придбанням відповідних патентів чи ліцензій, оформленням передбачених чинним законодавством аналітичної та технологічної нормативної документації, впровадженням нових технологій, оновленням засобів виробництва. Покриття цих витрат можливе лише за рахунок відповідної їх компенсації через ціну. Але важливим регулюючим моментом щодо обґрунтування межі підвищення ринкової ціни на новий ЛЗ повинно бути одержання споживачами додаткових переваг від використання нової продукції, які виправдовують витрачання ними додаткових коштів.

Отже, в процесі ціноутворення на нові ЛЗ повинна розраховуватися як мінімальна ціна (Ц_min), яка обумовлюється витратами і необхідністю окупності інвестицій, так і максимальна ціна (Ц_max), яка визначається комплексною параметричною оцінкою препарату. Різниця між верхньою і нижньою межею ціни являє собою простір підприємства по встановленню ціни, у середині якого на передній план виходять фактори, що визначають позиції і поведінку конкурентів, ціни та якість аналогічних товарів.

Для розрахунку верхньої припустимої межі ціни на ЛЗ, на відміну від існуючих підходів, запропоновано методику, що базується на розрахунку порівняльного комплексного індексу параметричної оцінки нового ЛЗ і препарату, обраного за базу для порівняння:

, (2)

де Ц^max_н - максимально припустима ціна на новий ЛЗ, що забезпечує споживачам одержання фармакоекономічного ефекту;

Ц^р_б - середня ринкова ціна на ЛЗ, обраний за базу для порівняння;

І_н/б - порівняльний комплексний індекс параметричної оцінки нового ЛЗ, який розраховується за формулою:

, (3)

де а_к - вагомість k-того локального параметру при проведенні комплексної параметричної оцінки нового ЛЗ;

і_к - локальний порівняльний індекс оцінки нового ЛЗ за k-тим параметром.

На базі вивчення наукових джерел, а також з урахуванням результатів проведеної експертної оцінки, визначені параметри, які впливають на рівень порівняльного комплексного індексу параметричної оцінки нового ЛЗ: клінічна ефективність (а₁); безпечність (а₂); якість (а₃); зручність використання (а₄). Вагомість кожного з названих параметрів визначена з використанням методу рангової кореляції: а₁ - 0,4; а₂ - 0,3; а₃ - 0,15; а₄ - 0,15.

Для апробації методики розрахунку максимально припустимої ціни на ЛЗ з урахуванням фармакоекономічних підходів були використані такі критерії клінічної ефективності і безпечності ЛЗ: частота клінічного видужання (покращення), %; тривалість курсу лікування, днів; частота виникнення побічних ефектів (ускладнень), %. Оскільки вагомість впливу на ціну ЛЗ фактора клінічної ефективності за даними експертної оцінки була визначена на рівні 0,4, а кількість показників, відібраних для характеристики клінічної ефективності ЛЗ - 2, то вагомість кожного з цих показників відповідно оцінювалася на рівні 0,2.

Розрахований на підставі запропонованого підходу комплексний показник параметричної оцінки нового ЛЗ - таблеток альтану 0,01 г № 100 виробництва ЗАТ “Борщагівський ХФЗ” дорівнює

Враховуючи ринкову ціну препарату-порівняння - таблеток сульфасалазіну, який є на сьогодні єдиним аналогом таблеток альтану, а також зважаючи на те, що кількість таблеток в упаковці останнього становить 50, конкурентоспроможна ціна для таблеток альтану 0,01 № 100 повинна бути нижчою за 83,95 грн (26,60 * 2 * 1,578).

У фармацевтичному виробництві ефект від реалізації будь-якого інноваційно-інвестиційного проекту повинен оцінюватися комплексно, а не тільки з боку комерційних інтересів окремого підприємства через одержання ним додаткових грошових надходжень. Оскільки при виробництві ЛЗ мова йде про специфічний товар, відшкодування витрат на придбання якого для певних категорій населення частково відбувається за рахунок бюджетних коштів, то досить важливою стає проблема оцінки бюджетної ефективності проекту, яка враховує вплив проекту на витрати (доходи) бюджету.

Особливого значення у фармації набуває також оцінка соціального ефекту від впровадження проекту, для розрахунку якого запропоновано використовувати показники “витрати-ефективність” або “витрати-корисність” (утилітарність). При цьому загальний соціальний ефект від використання нового препарату нами рекомендовано визначати, спираючись також на дані щодо динаміки захворювань за певною нозологією і показник частоти призначень певного ЛЗ серед препаратів даної фармакотерапевтичної групи.

Стосовно обґрунтування критерію оцінки економічної ефективності інноваційних проектів, зважаючи на особливості ринкової економіки і специфіку галузі, ми вважаємо доцільним використання багатокритеріального підходу, що передбачає формування гнучкої системи критеріїв, яка б дозволяла в залежності від цілей кожного проекту обрати найбільш відповідні. Система цих критеріїв повинна включати як абсолютні, так і відносні показники оцінки економічної ефективності. Доцільним також є врахування індексу змін інтегрального показника фінансового стану підприємства (І_ФСП), розрахованого для умов впровадження проекту, і запропонованого нами комплексного показника економічного зростання (К_ез), який дозволяє зважати на очікувані в разі реалізації проекту темпи зростання обсягів виробництва та збуту і зміну ринкової частки підприємства.

Теоретичні та практичні основи розробки тактики управління фінансами хіміко-фармацевтичних підприємств в умовах інноваційно-інвестиційного розвитку

Для оцінки ефективності системи управління формуванням фінансових ресурсів на ХФП введено в науковий обіг поняття “ефективне самофінансування”, яке відображає взаємозв'язок між структурою джерел фінансування підприємства і його економічним зростанням. Для практичного застосування рекомендовано використання показника ефективного самофінансування (КЕ_с/ф):

(4)

де ВК - власний та прирівняний до нього капітал;

УФР - загальна сума фінансових ресурсів підприємства;

і_кез - індекс комплексного показника економічного зростання підприємства.

За допомогою побудованих економетричних моделей визначено оптимальну частку валового самофінансування для досліджуваних ХФП.

Можливості кожного підприємства щодо генерування власних фінансових ресурсів в значній мірі визначаються наявністю у нього ефективної системи управління витратами. У процесі досліджень встановлено, що існуюча на більшості вітчизняних ХФП система управління витратами не відповідає ринковим умовам, оскільки такі необхідні складові ефективної системи управління витратами, як розробка бюджетів витрат за центрами відповідальності, системний аналіз причин їх невиконання, прогнозування рівня витрат на основі дослідження факторів внутрішнього і зовнішнього середовища функціонування підприємства, використання маржинального підходу до обліку і розподілу витрат практично не застосовуються.

З метою підвищення ефективності управління витратами на ХФП запропонована система управління витратами, яка являє собою єдність наступних елементів: цілей управління витратами на певних етапах розвитку підприємств, приведених у відповідність із його стратегічними цілями; відповідної організації всіх структурних підрозділів, діяльність яких впливає на рівень витрат як центрів відповідальності; сучасних функцій і методів управління витратами.

Проведено оцінку вагомості, контрольованості та інтенсивності змін витрат на ХФП як у розтині економічних елементів, так і статей калькуляції. Визначені такі найбільш вагомі резерви зниження витратоємності фармацевтичного виробництва: підвищення рівня обґрунтованості виробничої програми; зниження матеріалоємності виробництва за рахунок оптимізації вибору постачальників сировини і матеріалів; зменшення відходів і втрат, пов'язаних з випуском бракованої і неякісної продукції; зменшення загально-виробничих і адміністративних витрат за рахунок удосконалення організаційної структури управління.

Доведено, що ядром ефективного менеджменту витрат на ХФП повинен стати управлінський облік. Запропоновані методичні підходи до розподілення накладних витрат на виробництво і реалізацію ЛЗ на базі впровадження управлінського обліку. Розраховані планові витрати на виробництво і реалізацію ЛЗ з використанням традиційного і маржинального підходів, які підтверджують більш високу обґрунтованість останнього.

Удосконалення менеджменту витрат передбачає необхідність розробки бюджетів для забезпечення координації різних підрозділів підприємства з метою оптимізації обсягу витрат на виробництво і реалізацію ЛЗ. Розроблено методичне та інформаційне забезпечення формування бюджетів на ХФП.

В умовах обмеженості фінансових ресурсів ХФП важливим напрямком підвищення ефективності їх використання є оптимізація виробничої програми за допомогою фінансових критеріїв. Проведені розрахунки показали, що використання для цих цілей коефіцієнта внеску на покриття сприяє зростанню операційного прибутку, запасу фінансової міцності, зниженню точки беззбитковості і рівня підприємницького ризику на підприємствах галузі.

Одним із найважливіших напрямків зростання власних фінансових ресурсів на ХФП є розробка і впровадження обґрунтованої інноваційної товарної стратегії. Дослідження висвітлили, що сьогодні для більшості вітчизняних фармвиробників притаманний вибір оборонної інноваційної стратегії, для якої характерна орієнтація на впровадження продуктових інновацій модифікаційного типу (як правило, відомих генеричних ЛЗ) та їх позиціонування на вже освоєних ринках. Орієнтація на подібну стратегію обумовлює низький рівень генерування грошових надходжень й помірні темпи економічного зростання ХФП (табл. 3).

Таблиця 3 Середні темпи зростання продажу і відносна ринкова частка ХФП за типами інноваційної стратегії

Характерним для вітчизняних фармвиробників є також високий рівень дублювання асортименту ЛЗ. За даними на 01.01.2002 р. має місце дублювання асортименту з 343 ЛЗ, які виробляються в Україні. Встановлено, що для ХФП характерна обернено пропорційна лінійна залежність між коефіцієнтом дублювання асортименту ЛЗ і показником рентабельності продажу.

На відміну від західних фармацевтичних компаній, які спеціалізуються на виробництві обмеженого асортименту ЛЗ, вітчизняні ХФП виробляють достатньо широкий асортимент препаратів. До певної межі, яка визначається показником оптимальної широти асортименту, розширення асортименту ЛЗ підвищує рентабельність активів ХФП. Побудовані економетричні моделі залежності рентабельності активів (у) від широти асортименту ЛЗ (х) дозволили визначити оптимальну широту асортименту ЛЗ для різних за інноваційно-інвестиційним потенціалом класів підприємств.

Обґрунтовано, що розширення асортименту, в першу чергу, повинне здійснюватися в напрямку освоєння ЛЗ тих фармакотерапевтичних груп, які ще не впроваджені у виробництво на вітчизняних ХФП.

Цінова політика ХФП є одним із найважливіших важелів, за допомогою якого можна управляти обсягами операційного прибутку, що одержується внаслідок здійснення господарської діяльності. Оскільки операційний прибуток у ринковій економіці виступає головним джерелом самофінансування фармвиробників, важливим етапом формування їх ефективної цінової політики стає процес моделювання впливу зміни цін на обсяги операційного прибутку. Запропонований підхід до визначення гранично припустимого розміру цінової знижки на ЛЗ, який на відміну від традиційного підходу, що враховує лише обсяги реалізації ЛЗ, базується на розрахунках еластичності обсягів збуту ЛЗ, співвідношення змінної і постійної частини витрат на виробництво та реалізацію, а також очікуваної рентабельності препаратів при наданні знижок.

Загальні висновки

1. Проведений аналіз показав, що цілеспрямовані дослідження в напрямку формування фінансово-економічних механізмів управління інноваційно-інвестиційним розвитком фармацевтичного виробництва до теперішнього часу не проводилися. Актуальність зазначеної проблеми для реформування фармацевтичної галузі в Україні, її теоретичне і практичне значення обумовили необхідність визначити сутність, головні характеристики і принципи функціонування інноваційної моделі фармацевтичного виробництва; розробити категоріальний апарат інноваційно-інвестиційного розвитку; обґрунтувати напрямки побудови ринково орієнтованої системи стимулювання і фінансового забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку фармацевтичного виробництва; розробити організаційні засади впровадження стратегічного фінансового менеджменту на хіміко-фармацевтичних підприємствах як основи їх самофінансування; впровадити системний підхід до оцінки ефективності інноваційно-інвестиційної діяльності; сформувати концепцію управління інвестиціями у фармацевтичній галузі; обґрунтувати науково-практичні підходи до ціноутворення на інноваційні лікарські засоби; визначити перспективні джерела фінансування інноваційної діяльності хіміко-фармацевтичних підприємств у ринкових умовах і запропонувати пріоритетні напрямки підвищення ефективності управління фінансовими ресурсами.

2. Дослідження сучасного стану та тенденцій інноваційно-інвестиційних процесів у фармацевтичній промисловості підтвердили, що вирішення двоєдиної задачі - створення в Україні ефективної системи лікарського забезпечення, з одного боку, та збереження вітчизняними фармвиробниками ринкових позицій і нарощування конкурентних переваг, з іншого, потребує зміни парадигми їх розвитку та орієнтації на інноваційну модель виробництва. Обґрунтовано, що реалізація цієї моделі потребує побудови відповідної до галузевої специфіки багаторівневої та багатоканальної системи фінансування.

Стратегічна орієнтація вітчизняної фармації на реалізацію конституційного права кожного громадянина на забезпечення ефективними, безпечними, якісними та доступними за ціною лікарськими засобами потребує активного використання з боку держави адекватних до ринкових умов методів стимулювання інноваційно-інвестиційних процесів у галузі. Проаналізовано досвід різних країн щодо використання фінансових методів стимулювання державою інноваційно-інвестиційного розвитку промисловості. Доведено, що в умовах дефіциту державного бюджету в Україні пріоритет повинен надаватися використанню таких непрямих фінансових методів, як податкова, амортизаційна, кредитна та цінова політика.

3. Доведено об'єктивну обумовленість тенденції щодо інтеграції капіталу у фармацевтичному секторі в умовах його науково-технічного розвитку. Обґрунтовано доцільність для здійснення “інноваційних проривів” у вітчизняному фармацевтичному секторі створення фармацевтичної промислово-фінансової групи; запропоновано її організаційну структуру.

Проаналізовано джерела фінансових ресурсів у фармацевтичній промисловості, проведено їх класифікацію, досліджено переваги й недоліки. Визначено такі перспективні джерела інвестування хіміко-фармацевтичних підприємств в умовах науково-технічного розвитку, як випуск корпоративних облігацій, проектне фінансування, фінансовий лізинг та ін.

4. Науково обґрунтовано, що ядром системи фінансування інноваційно-інвес-тиційного розвитку фармації в ринкових умовах повинен бути механізм реального самофінансування хіміко-фармацевтичних підприємств, заснований на використанні принципів і підходів стратегічного фінансового менеджменту. Побудовано систему стратегічного фінансового менеджменту для підприємств фармацевтичної промисловості, розроблено організаційні засади його впровадження на підприємствах галузі.

Обґрунтовано об'єктивну необхідність використання фінансового аналізу і фінансової діагностики на хіміко-фармацевтичних підприємствах як найважливіших складових механізму стратегічного фінансового менеджменту. Вперше запропоновано методику інтегральної оцінки фінансового стану фармвиробників, яка дозволяє не тільки проводити його комплексний аналіз, але й управляти ним на базі визначення ефективності обраної фінансової стратегії.

5. Удосконалено класифікацію інновацій у фармації. Визначено сутність категорій “інноваційно-інвестиційний потенціал підприємства” та “інноваційно-інвестиційний розвиток”.

Доведено, що під інноваційно-інвестиційним потенціалом хіміко-фармацевтичного підприємства слід розуміти всю сукупність ресурсів, необхідних для його інноваційно-інвестиційної діяльності. Він обумовлює сприйнятливість підприємства до подальшого науково-технічного розвитку і потрібні у зв'язку з цим обсяги джерел фінансування. Оцінка та ідентифікація інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємства дозволяють визначити його стратегічні компетенції та доцільність вибору певної інноваційної стратегії.

Запропоновано методику вимірювання інноваційно-інвестиційного потенціалу хіміко-фармацевтичних підприємств і проведено кластеризацію підприємств за його рівнем. Досліджено, що найвищі темпи приросту результатів діяльності у порівнянні з темпами зростання інноваційних витрат притаманні підприємствам, які характеризуються найвищим у галузі інноваційно-інвестиційним потенціалом. Встановлено, що накопичений підприємством інноваційно-інвестиційний потенціал обумовлює обмеження щодо темпів зростання його фінансових результатів. З використанням розроблених економетричних моделей обґрунтовано пріоритетні напрямки нарощування інноваційно-інвестиційного потенціалу хіміко-фармацевтичних підприємств.

6. Вперше рекомендовано для оцінки ефективності інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств використовувати інтегральний показник інноваційно-інвестиційного розвитку. Методологічною основою його вимірювання є узагальнююча оцінка на базі таких комплексних показників, як інноваційно-інвестиційний потенціал підприємства, рівень використання ресурсів, динаміка економічного зростання і рентабельність операційної та інвестиційної діяльності. Розраховано інтегральний показник інноваційно-інвестиційного розвитку для 21 підприємства фармацевтичної галузі. Визначено зони якісної оцінки підприємств за рівнем інноваційно-інвестиційного розвитку. Встановлено, що для підприємств фармацевтичної галузі характерна експоненціальна залежність між рівнем інноваційно-інвестиційного розвитку і зростанням фінансових результатів їх діяльності, тобто при високому його рівні має місце швидке, нелінійне зростання виручки від реалізації, чистого прибутку та грошових надходжень.

7. Розроблено концептуальні основи управління інвестиціями в умовах інноваційної моделі розвитку фармацевтичної промисловості, які поєднують науково-обґрунтоване вирішення такого комплексу завдань: розробка інвестиційної стратегії підприємства; оцінка й управління його інвестиційною привабливістю; управління інвестиційними проектами та проектними ризиками; оперативне управління інвестиційною діяльністю хіміко-фармацевтичних підприємств.

Вперше запропоновано системний підхід до оцінки інвестиційної привабливості підприємств фармацевтичної галузі, сутність якого полягає в тому, що інвестиційна привабливість, на відміну від загальноприйнятих підходів, розглядається не тільки як функція фінансового стану, але і як функція рівня інноваційно-інвестиційного розвитку підприємства. Розроблено методику узагальнюючої оцінки інвестиційної привабливості фармвиробників, з використанням якої побудовано матрицю їх інвестиційної привабливості.

8. Вперше побудовано галузеву систему оцінки інноваційно-інвестиційних проектів з урахуванням їх економічної, соціальної та бюджетної ефективності. Проведено класифікацію та аналіз витрат, пов'язаних з реалізацією інноваційних проектів у фармацевтичному виробництві, досліджено резерви їх зниження.

Удосконалено науково-практичні підходи до ціноутворення на нові лікарські засоби, які, з одного боку, дозволяють підприємствам відшкодовувати підвищені витрати, пов'язані з їх розробкою і впровадженням у виробництво, з іншого - забезпечують одержання споживачами фармако-економічного ефекту в процесі використання нових лікарських засобів.

12. На підставі проведених досліджень встановлено, що у фармацевтичній промисловості України, на відміну від західних фармацевтичних компаній, амортизація не виступає в ролі головного джерела інвестиційних ресурсів. Доведено, що за умов стабільно високого рівня інноваційно-інвестиційного розвитку за рахунок амортизації підприємства можуть генерувати додаткові фінансові ресурси в обсягах, які перевищують витрати на реновацію, і спрямовувати ці кошти на інвестування.

13. Враховуючи високе значення оборотних активів для забезпечення безперервності виробничого процесу і накопичення підприємствами необхідних фінансових ресурсів, проведено теоретичне обґрунтування, розроблено методичне та інформаційне забезпечення впровадження оптимальної моделі управління оборотними активами хіміко-фармацевтичних підприємств в умовах їх інноваційно-інвестиційного розвитку.

14. Соціально-економічна значущість дисертаційних досліджень полягає в тому, що за їх результатами розроблено і впроваджено в діяльність Державного наукового центру лікарських засобів, Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів, хіміко-фармацевтичних підприємств, у навчальний процес вищих фармацевтичних та медичних закладів 7 методичних рекомендацій і 2 інформаційних листи, затверджених ПК “Фармація” МОЗ та АМН України і узгоджених у МОЗ України.

Основний зміст дисертації викладено в публікаціях

Монографія

Посилкіна О.В. Інноваційно-інвестиційний розвиток фармацевтичного виробництва: проблеми фінансового забезпечення: Моногр. / М-во охорони здоров'я України. - Х.: Вид-во НФАУ: Золоті сторінки, 2002. - 528с.

Підручник

Посилкіна О.В., Толочко В.М. Фінансова діяльність хіміко-фармацевтичних підприємств: Підруч. для студентів вищ. фармац. навч. закладів / За ред. В.М. Толочка. - Х.: Вид-во НФАУ: “Золоті сторінки”, 2001. - 536с.

Статті у наукових фахових виданнях

Посилкіна О.В. Політика фармацевтичних підприємств у галузі управління оборотними активами і регулювання фінансових ризиків // Вісн. фармац. - 1997. - №2. - С. 92-96.

Посилкіна О.В. Банкрутство підприємств і необхідність його своєчасної діагностики // Вісн. фармац. - 1997. - №2. - С. 100-103.

Посилкіна О.В. Створення фінансово-промислової групи у фармацевтичній галузі як напрямок підвищення її конкурентоспроможності // Вісн. фармац. - 1998. - №1. - С. 79-82.

Посилкіна О.В., Толочко В.М. Актуальні проблеми фінансової політики у фармацевтичній галузі // Вісн. фармац. - 1998. - №2. - С. 87-91. Особистий внесок - обґрунтовано напрямки створення в Україні нової ринкової моделі управління фінансовим забезпеченням ХФП, запропоновано алгоритм формування фінансової стратегії підприємства, написано статтю.

Посылкина О., Сагайдак Р. Пути усовершенствования управления запасами в условиях химико-фармацевтических предприятий // Провизор. - 1999. - №15-16. - С. 65-66. Особистий внесок - проведено аналіз недоліків існуючої на ХФП системи управління запасами, розроблено методичні підходи до удосконалення цієї системи.

Посилкіна О. Управління фінансовою стійкістю фармацевтичних підприємств // Вісн. фармац. - 1999. - №1. - С. 108-111.

Посилкіна О.В., Сагайдак Р.В. Методи оптимізації виробничої програми на хіміко-фармацевтичних підприємствах за допомогою аналізу беззбитковості // Вісн. фармац. - 2000. - №2. - С. 37-39. Особистий внесок - обґрунтовано необхідність впровадження методів оптимізації виробничої програми на ХФП з використанням фінансових критеріїв, здійснено розрахунки.

Посилкіна О.В., Попов С.Б., Зайченко Г.В. Фармакоекономічні підходи до раціонального використання лікарських засобів // Клініч. фармац. - 2000. - №4. - С. 33-39. Особистий внесок - обґрунтовано необхідність впровадження фармакоекономічних досліджень у фармацевтичну практику для створення в Україні ефективної системи лікарського забезпечення, написано статтю.

Посилкіна О.В., Тіманюк В.М. Комплексний підхід до оцінки конкурентоздатності інноваційних технологій у фармації // Вісн. фармац. - 2000. - №4. - С.42-46. Особистий внесок - запропоновано механізм управління інноваційною діяльністю на ХФП.

Посилкіна О.В., Сагайдак Р.В. Особливості реалізації логістичного підходу до управління матеріальними ресурсами в умовах хіміко-фармацевтичних підприємств // Фармац. журн. - 2001. - №2. - С. 23-27. Особистий внесок - обґрунтовано методологічні і науково-практичні засади впровадження логістичного підходу до управління матеріальними ресурсами у фармацевтичному виробництві з урахуванням його специфіки.

Посилкіна О.В. Механізми активізації інвестиційної діяльності у фар-мацевтичному виробництві // Фармац. журн. - 2001. - №1. - С. 12-17.

Посилкіна О.В., Сагайдак Р.В. Особливості організації процесу складування матеріальних ресурсів на фармацевтичних підприємствах з урахуванням правил належного зберігання (GSP) та логістичного підходу // Ліки України. - 2001. - №7-8. - С. 16-17. Особистий внесок - розроблено науково-практичні підходи щодо удосконалення організації процесу складування запасів у фармацевтичному виробництві.

Посилкіна О.В., Сагайдак Р.В Особливості організації процесу складування матеріальних ресурсів на фармацевтичних підприємствах з урахуванням правил належного зберігання (GSР) та логістичного підходу // Ліки України. - 2001. - №10. - С. 19-20.

Посилкіна О.В., Дубровіна Н.А. Оцінка інноваційно-інвестиційного потенціалу вітчизняних фармацевтичних підприємств // Ліки України - 2001. - №9. - С. 16-17. Особистий внесок - визначено сутність і розроблено методику інтегральної оцінки інноваційно-інвестиційного потенціалу ХФП, написано статтю.

Посилкіна О.В., Дубровіна Н.А. Оцінка інноваційно-інвестиційного потенціалу віт-чизняних фармацевтичних підприємств // Ліки України. - 2001. - №10. - С. 16-18.

Посилкіна О. Використання фармакоекономічних підходів у процесі ціноутворення на лікарські засоби // Клініч. фармац. - 2001. - №1. - С. 22-26.

Посилкіна О.В., Сагайдак Р.В. Напрямки удосконалення організаційної структури управління хіміко-фармацевтичним виробництвом у відповідності з логістичним підходом // Вісн. фармац. - 2001. - №2. - С. 40-45. Особистий внесок - досліджено недоліки існуючої організаційної структури управління на ХФП, обґрунтовано напрямки її удосконалення у відповідності з логістичним підходом.

Посилкіна О.В. Дослідження джерел фінансування фармацевтичних підприємств в умовах їх розвитку // Вісн. фармац. - 2001. - №4. - С. 55-59.

Посилкіна О.В., Толочко В.М. Формування інвестиційної стратегії фармацевтичного підприємства // Ліки України. - 2001. - №2. - С. 21-23. Особистий внесок - визначено особливості інвестиційної діяльності ХФП в ринкових умовах, запропоновано алгоритм формування інвестиційної стратегії, написано статтю.

Посилкіна О.В. Шляхи удосконалення фінансового аналізу на фармацевтичних підприємствах // Вісн. фармац. - 2002. - № 3. - С. 67-73.

Посилкіна О.В. Визначення залежності ефективності діяльності хіміко-фармацевтичних підприємств від рівня їх інноваційно-інвестиційного потенціалу // Вісн. фармац. - 2002. - № 1. - С. 58-63.

Посилкіна О.В. Формування системи оцінки інноваційно-інвестиційних проектів в умовах фармацевтичного виробництва // Ліки України. - 2002. - №1. - С. 23-25.

Посилкіна О.В. Формування системи оцінки інноваційно-інвестиційних проектів в умовах фармацевтичного виробництва // Ліки України. - 2002. - №2. - С. 24-27.

Посилкіна О., Бенюх Н. Аналіз інвестиційної привабливості та ризику інвестицій у фармації // Ліки України. - 2002. - №3. - С. 8-10. Особистий внесок - розроблено класифікацію і проведено оцінку вагомості факторів, які визначають інвестиційну привабливість та ризик інвестицій у фармації, написано статтю.

Посилкіна О.В., Яковлєва Л.В., Карбишева І.В. Фармакоекономічна оцінка нових лікарських засобів як основа розробки конкурентоспроможної ціни // Клініч. фармац. - 2002. - №2. - С. 9-15. Особистий внесок - розроблено методику визначення конкурентоспроможної ціни на ЛЗ, проведено розрахунки, написано статтю.

Посилкіна О.В. Методика комплексної оцінки інвестиційної привабливості фармацевтичних підприємств // Фармаком. - 2002. - №4. - С. 86-91.

Посылкина О.В., Тиманюк В.Н., Гладух Е.В. Коммерциализация результатов интеллектуальной деятельности в фармации // Лікарська справа. - 2002. - №4. - С. 16-19. Особистий внесок - досліджено джерела фінансування інноваційної діяльності і основні чинники, які гальмують розвиток інноваційної діяльності у вітчизняній фармацевтичній промисловості.

Посилкіна О.В., Сагайдак Р.В., Жуковіна О.В. Напрямки удосконалення регіональної збутової політики вітчизняних фармвиробників // Фармаком. - 2003. - № 1. - С. 90 - 94. Особистий внесок - запропоновано алгоритм і обґрунтовано методичні підходи до вибору перспективних для певних фармвиробників регіональних ринків.

Посылкина О.В., Тиманюк В.Н., Гладух Е.В. Проблеми и перспективы развития инновационной деятельности в условиях переходного периода // Лікарська справа. - 2003. - №1. - С. 14-16. Особистий внесок - обґрунтовано напрямки формування в Україні фінансово-економічного механізму стимулювання інноваційної діяльності у фармацевтичному секторі.

Публікації в інших наукових виданнях

1. Посылкина О. Проблемы банкротства предприятий // Бизнес Информ. - 1998. - №6. - С. 28-30.

2. Посылкина О. Финансовые механизмы активизации инвестиционных проектов (Химико-фармацевтическая промышленность) // Бизнес Информ - 1998. - №8. - С. 29-33.

3. Посылкина О. Направления совершенствования методологии финансового анализа // Вестн. Харьк. гос. политехн. ун-та: Исследование и оптимизация экономических процессов. - 1998. - Вип. 19. - С. 44 - 47.

4. Посилкіна О. Актуальні питання фінансового планування на підприємствах в ринкових умовах // Вестн. Харьк. гос. политехн. ун-та. - 1999. - Вип. 36. - С. 55-59.

5. Посылкина О.В. Перспективы создания финансово-промышленных групп в фармацевтической промышленности // Вестн. Харьк. гос. ун-та им. В.Н. Каразина: Экон. серия. - 1999. - Вып. 423. - С. 74-76.

6. Посылкина О.В., Сагайдак Р.В. Система управления запасами материальных ресурсов в условиях химико-фармацевтического производства // Вестн. Харьк. гос. политехн. ун-та: Технологический прогресс и эффективность производства. - 2000. - Вып. 1 - С. 79-82.

7. Посилкіна О.В. Напрямки удосконалення діагностики фінансового стану фармацевтичних підприємств в умовах їх інноваційно-інвестиційного розвитку // Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України: Зб. наук. пр. - Х.: Основа, 2001. - С. 117-118.

8. Посилкіна О.В., Дубровіна Н.А. Дослідження залежності ефективності фармацев-тичного виробництва від рівня інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємства // Вісн. Харьк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна: Екон. серія. - 2001. - Вип. 535. - С. 131-139.

9. Клинико-фармацевтические подходы к оптимизации схем лекарственной терапии / И.А. Зупанец, Н.В. Бездетко, П.А. Бездетко, О.В. Посылкина, С.К. Шебеко // Клініч. фармац. - 2001. - № 3 - С. 3-7.

10. Посилкіна О.В. Методичні підходи до оцінки інвестиційної привабливості фармацевтичних підприємств // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. - Вип. 125. - С. 16-24.

11. Посилкіна О.В. Методика аналізу фінансового стану фармацевтичних підприємств і моделювання їх фінансової стратегії // Економіка: проблеми теорії і практики: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. - Вип. 134. - С. 117-125.

12. Посилкіна О.В. Дослідження особливостей інноваційно-інвестиційних процесів у фармації // Економіка: проблеми теорії і практики: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. - Вип. 145. - С. 197-206.

13. Посилкіна О.В. Цінова політика фармацевтичних підприємств в управлінні операційним прибутком // Економіка: проблеми теорії і практики: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. - Вип. 151. - С.140-147.

14. Посилкіна О.В., Дубровіна Н.А. Оцінка інвестиційної привабливості хіміко-фармацевтичних підприємств / Міністерство охорони здоров'я України, Український центр науково-медичної інформації і патентно - ліцензійної роботи: Метод. рек. - Х.: Вид-во НФАУ, 2002. - 36 с.

15. Посилкіна О.В. Фінансовий аналіз і діагностика діяльності хіміко-фармацевтичних підприємств / Міністерство охорони здоров'я України, Український центр науково-медичної інформації і патентно - ліцензійної роботи: Метод. рек. - Х.: Вид-во НФАУ, 2002. - 37 с.

16. Посилкіна О.В., Дубровіна Н.А. Оцінка інноваційно-інвестиційного потенціалу фармацевтичних підприємств і його впливу на ефективність інноваційно-інвестиційної діяльності / Міністерство охорони здоров'я України, Український центр науково-медичної інформації і патентно - ліцензійної роботи: Метод. рек. - Х.: Вид-во НФАУ, 2002. - 35 с.

17. Посилкіна О.В., Сагайдак Р.В. Методика вибору постачальників субстанцій і матеріалів фармацевтичними підприємствами з урахуванням вимог логістичного підходу / Міністерство охорони здоров'я України, Український центр науково-медичної інформації і патентно - ліцензійної роботи: Метод. рек. - Х.: Вид-во НФАУ, 2002. - 29 с.

18. Посилкіна О.В., Сагайдак Р.В. Методика управління запасами на фармацевтичних підприємствах: Інформ. лист. - К.,2002. - 2с.

19. Посилкіна О.В., Сагайдак Р.В. Організація процесу складування матеріальних ресурсів на фармацевтичних підприємствах з урахуванням правил GSP і логістичного підходу: Інформ. лист. - К., 2002. - 2с.

20. Посилкіна О.В., Сагайдак Р.В. Управління запасами на фармацевтичних підприємствах / Міністерство охорони здоров'я України, Український центр науково-медичної інформації і патентно - ліцензійної роботи: Метод. рек. - Х.: Вид-во НФаУ, 2003. - 23 с.

21. Посилкіна О.В. Впровадження менеджменту витрат на хіміко-фармацевтичних підприємствах / Міністерство охорони здоров'я України, Український центр науково-медичної інформації і патентно - ліцензійної роботи: Метод. рек. - Х.: Вид-во НФаУ, 2003. - 23 с.

22. Посилкіна О.В. Оцінка ефективності інноваційно-інвестиційних проектів у фармацевтичному виробництві / Міністерство охорони здоров'я України, Український центр науково-медичної інформації і патентно-ліцензійної роботи: Метод. рек. - Х.: Вид-во НФаУ, 2002. - 23 с.

23. Посилкіна О.В., Глущенко В.В. Напрямки удосконалення політики управління дебіторською заборгованістю на фармацевтичних підприємствах // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. - Вип. 156. - С.150-159.

24. Посилкіна О.В. Методичні і методологічні підходи до оцінки ефективності інноваційних проектів у фармацевтичній галузі // Економіка: проблеми теорії і практики: Зб. наук. пр.- Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. - Вип. 171. - С. 84-91.

25. Посилкіна О.В. Актуальні проблеми активізації інвестиційної активності фармацевтичних підприємств // Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті: Матеріали V з'їзду фармац. України. - 1999. - С. 247.

26. Посылкина О.В., Зайченко А.В. Методические проблемы фармакоэкономики // Проблемы стандартизации в здравоохранении. - 2000. - №4. - С. 88.

27. Посилкіна О.В., Дубровіна Н.А. Дослідження впливу інноваційно-інвестиційного по-тенціалу підприємств на ефективність інноваційних процесів // Вісн. Черкас. інж.-техн. ін-ту. - Вінниця - Симеїз, 2001. - С. 192-196.

28. Посилкіна О.В. Механізм генерування власних фінансових ресурсів фармацевтичних підприємств в умовах їх інноваційно-інвестиційного розвитку // Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному соціально-економічному розвитку регіону: Матеріали Всеукр. наук.-прак. конф. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2001. - С.99-100.

29. Посилкіна О.В. Методологічні і методичні підходи до оцінки ефективності інноваційних проектів у фармацевтичній галузі // Проблеми формування та реалізації інвестиційної стратегії господарюючого суб'єкта: Матеріали Всеукр. наук.-прак. конф. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. - С. 178-205.

30. Посилкіна О.В. Управління проектними ризиками у фармацевтичному виробництві // Здобутки та перспективи розвитку управління фармацевтичними організаціями в умовах ринкової економіки: Матеріали міжнар. наук.-прак. конф. - Х.: Вид-во НФаУ, 2003. - С.36-39.

Размещено на Allbest.ru