Клініко-інструментальна оцінка ризику розвитку раптової кардіальної смерті у хворих, які перенесли прогресуючу стенокардію на основі проспективного спостереження
Вивчення ризику раптової кардіальної смерті. Визначення специфічних предикторів її розвитку у хворих з різним характером перебігу ішемічною хворобою серця. Комплексна оцінка прогностичної значущості вживаних методів дослідження для ризикованості.
Рубрика | Медицина |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 13.07.2014 |
Размер файла | 455,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Выявлены независимые факторы риска развития внезапной кардиальной смерти у больных, перенесших прогрессирующую стенокардию: 3 и более эпизода безболевой ишемии миокарда при суточном Холтеровском мониторирование; две и более пораженных коронарных артерий; депрессия сегмента ST в трех и больше отведениях при велоэргометрии; изменения электрокардиограммы на момент поступления в стационар; признаки сердечной недостаточности I-IIА стадии; возраст больше 60 лет; время, необходимое для стабилизации состояния 5 суток и больше; суммарная продолжительность ишемии за сутки 40 мин. и больше; 3 и более пробежки нестойкой желудочковой тахикардии при суточном Холтеровском мониторирование; пороговая частота стимуляции 120 имп./ мин. и менее при чреспищеводной электрокардиостимуляции предсердий.
С помощью использования мультивариантного регрессионного логистического анализа, самым высокоинформативным методом для оценки риска внезапной кардиальной смерти у обследованных больных оказалось суточное Холтеровское мониторирование электрокардиограммы (OR=66,0). Остальные методы исследования имели следующую прогностическую ценность: коронароангиография (OR=33,4), эхокардиография (OR=30,5), чреспищеводная электрокардиостимуляция (OR=29,0), велоэргометрия (ОR=27,0) и клинические показатели (OR=20,5).
Установлено, что частота развития внезапной кардиальной смерти у больных, перенесших прогрессирующую стенокардию, в течение 4 лет составила 11,5%. Наибольший риск развития внезапной кардиальной смерти у больных, перенесших прогрессирующую стенокардию, отмечался в течение первого года наблюдения. У больных, перенесших прогрессирующую стенокардию с сопутствующими сердечно-сосудистыми синдромами и состояниями (постинфарктным кардиосклерозом, сердечной недостаточностью, артериальной гипертензией, сахарным диабетом), частота развития внезапной кардиальной смерти была в 3 раза больше, чем у больных, перенесших прогрессирующую стенокардию, и не имеющих данных.
Доказано, что ухудшение морфофункциональных характеристик сердечно-сосудистой системы при повторных исследованиях через 6 месяцев (увеличение времени ишемии и количества эпизодов “немой” ишемии при ЭКГ - мониторинге, снижение фракции выброса левого желудочка, уменьшение двойного произведения и увеличение частоты встречаемости желудочковых аритмий при велоэргометрии) является маркером увеличения риска развития внезапной кардиальной смерти у больных, перенесших прогрессирующую стенокардию.
Обнаружено, что частота развития внезапной кардиальной смерти в группе больных, не обращавшихся после выписки из стационара за медицинской помощью, была достоверно выше, чем в группе больных которые нуждались в повторной госпитализации, что объясняется наличием у них более частых эпизодов безболевой ишемии, большей суммарной продолжительностью ишемии и большим количеством желудочковых экстрасистол высоких градаций при Холтеровском ЭКГ мониторировании, свидетельствующих отсутствии систематического контроля над терапией.
При использовании разработанной модели оценки индивидуального риска развития внезапной кардиальной смерти у больных, перенесших прогрессирующую стенокардию в течение 4 лет, чувствительность прогноза составила 79,5%, специфичность - 89,4%, прогностическая ценность - 88,2%. В общей группе получено 86,9% правильных ответов. На проверочном контингенте получено 82,8% правильных ответов. Результаты прогнозирования при использовании табличных вариантов с различным сочетанием предикторов составили от 75,0% до 81,4% правильных ответов.
Способ индивидуального прогнозирования 4-х летнего риска развития внезапной кардиальной смерти у больных, перенесших прогрессирующую стенокардию, может быть предложен к практическому применению для формирования групп активного диспансерного наблюдения и выбора тактики лечения с целью предотвращения развития внезапной кардиальной смерти в отдаленном периоде наблюдения.
Ключевые слова: внезапная кардиальная смерть, нестабильная стенокардия, факторы риска, прогнозирование, проспективное наблюдение.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВЕМ ЕКГ ІМ ІХС КДО КСО ЛШ ПС РКС СН ФВ ЧСЕКС ЧСС ХМ ШЕ ШТ OR |
- - - - - - - - - - - - - - - - - |
Велоергометрія Електрокардіограма інфаркт міокарду ішемічна хвороба серця кінцево-діастолічний об`єм кінцево-систолічний об`єм лівий шлуночок прогресуюча стенокардія раптова кардіальна смерть серцева недостатність фракція викиду черезстравохідна електрокардіостимуляція частота серцевих скорочень Холтерівське моніторування шлуночкові екстрасистоли шлункова тахікардія відношення шансів |
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Дослідження провідної системи серця. Концепція застосування комплексу морфологічних, імуногістохімічних, імунологічних критеріїв для судово-медичної диференційної діагностики. Співвідношення кількості випадків смерті від ССЗ у залежності від статі.
автореферат [59,5 K], добавлен 11.04.2009Аналіз показників смертності від хвороб системи кровообігу серед населення м. Луганська та Луганської області. Особливості локалізації ішемії та кровопостачання міокарда шлуночків у разі раптової смерті внаслідок гострої ішемічної хвороби серця.
автореферат [123,2 K], добавлен 29.03.2009Вплив ступеня компенсації діабету та способу корекції вуглеводного обміну на виразність і частоту ДД міокарда у хворих із цукровим діабетом 2 типу в поєднанні з ішемічною хворобою серця. Вплив метаболічних препаратів на діастолічну функцію серця.
автореферат [32,9 K], добавлен 12.03.2009Стандартне лікування хворих на стабільну стенокардію навантаження на основі вивчення функціонального стану печінки. Рекомендації до проведення тривалої ліпідознижуючої терапії та застосування гепатопротекторів. Динаміка клініко-функціональних показників.
автореферат [32,3 K], добавлен 21.03.2009Обґрунтування системи психотерапії у комплексному лікуванні хворих з гострим інфарктом міокарду на підставі клініко-психопатологічного, психодіагностичного дослідження і визначення макро- і мікросоціальних чинників ризику розвитку розладів адаптації.
автореферат [54,5 K], добавлен 10.04.2009Медико-соціальне значення, традиційні принципи терапії цукрового діабету, рання діагностика, первинна та вторинна профілактика серцево-судинних ускладнень. Комплексна оцінка клініко-біохімічних та інструментальних методів досліджень хворих на діабет.
автореферат [65,6 K], добавлен 05.02.2009Гіпертонічна та ішемічна хвороби. Застосування антигіпертензивних препаратів, які мають органопротекторні та ендотеліопротекторні властивості. Особливості дисфункції ендотелію, ремоделювання серця та сонних артерій у хворих на гіпертонічну хворобу.
автореферат [155,5 K], добавлен 09.03.2009Розповсюдженість неплідного шлюбу в Буковинському регіоні за уніфікованим протоколом. Характеристика для безплідних жінок з визначенням чинників ризику розвитку неплідності. Оцінка ефективності різних методів профілактики, діагностики та лікування.
автореферат [30,9 K], добавлен 20.02.2009Динаміка рівнів неоптерину, цитокінів і С-реактивного білку. Дестабілізація ішемічної хвороби серця у хворих на різні клінічні варіанти гострого коронарного синдрому, прогнозування тяжкості перебігу та виникнення ускладнень у цій категорії хворих.
автореферат [54,5 K], добавлен 19.03.2009Роль генетичної схильності до розвитку захворювань тканин пародонта на основі комплексного клініко-генетичного обстеження хворих. Вміст основних остеотропних біометалів у крові і ротовій рідині хворих. Етіологічний та патогенетичний способи лікування.
автореферат [87,2 K], добавлен 09.03.2009