8. Пономарева Г.В., Лутай Я.М., Пархоменко А.Н. Определение уровня С-реактивного белка как маркера системного воспалительного процесса у больных острыми коронарными синдромами // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. Збірник наукових праць. - Київ - Луганськ, 2002. - №8 - С. 251-254. (Обстежував 35 хворих: моніторинг клінічного стану, взяття крові для визначення рівня С-реактивного білка та кардіоспецифічних ферментів у плазмі крові, обробляв та аналізував результати біохімічних досліджень, здійснював статистичну обробку даних роботи, приймав активну участь у оформленні результатів у вигляді статті).

9. Lutay Y.M., Parkhomenko A.N., Lutay M.I., Lomakovsky A.N. The diagnostic and prognostic accuracy of the markers of systemic inflammation process in patients with coronary artery disease // Atherosclerosis. - 2001. - Vol. 2 (No. 2.) - Р. 801. (Лікував та проводив обстеження хворих, аналізував основні показники по групах порівняння, написав та оформив тезиси).

10. Лутай Я.М., Пархоменко А.Н., Пономарева Г.В., Брыль Ж.В., Козловский В.И. Диагностическое и прогностическое значение маркеров системного воспаления у больных острыми коронарными синдромами без элевации ST на электрокардиограмме // Материалы Российского Национального конгресса кардиологов “Кардиология: эффективность и безопасность диагностики и лечения”. - Москва, 2001. - С. 232-233. (Приймав участь у лікуванні хворих, їх обстеженні, аналізі маркерів системного запалення у хворих в залежності від заключного діагнозу, написав та оформив результати у вигляді тезисів).

11. Лутай Я.М., Пономарьова Г.В., Бриль Ж.В., Іркін О.І.. Визначення факторів системного запалення у хворих з нестабільними коронарними синдромами // Матеріали української науково-практичної конференції “Сучасні проблеми кардіології та ревматології - від гіпотез до фактів". - Київ, 2001. - С. 227-228. (Лікував та обстежував хворих, аналізував основні показники по групах порівняння, оформив тезиси та доповів результати на конференції).

12. Іркін О.І., Бриль Ж.В., Кожухов С.М., Шумаков О.В., Лутай Я.М.. Значення підвищеного рівня лейкоцитів у хворих з гострим інфарктом міокарда // Матеріали української науково-практичної конференції “Сучасні проблеми кардіології та ревматології - від гіпотез до фактів”. - Київ, 2001. - С. 66-67. (Приймав участь у обстеженні хворих та їх лікуванні, оформленні отриманих результатів у вигляді тезисів).

13. Пархоменко А.Н., Лутай Я.М, Пономарева Г.В., Иркин О.И., Брыль Ж.В. Определение выраженности системного воспалительного процесса у больных острыми коронарными синдромами // Матеріали VI Конгресу кардіологів України. - Київ, 2000. - С. 47. (Приймав участь у обстеженні та лікуванні хворих, проводив статистичну обробку результатів дослідження, написав та оформив результати у вигляді тез).

14. Лутай Я.М., Пархоменко А.Н., Довгань Н.В., Пономарева Г.В. Влияние раннего назначения симвастатина на выраженность системного воспаления и результаты ближайшего и отдаленного прогноза у больных с ОКС без элевации сегмента ST // Науково-практичний журнал кардіологія СНД. - 2003. - Т.1, №1. - С. 175. (Приймав участь в обстеженні хворих, аналізі даних та оформлені тез).

АНОТАЦІЯ

Лутай Я.М. Діагностичне і прогностичне значення маркерів системного запалення у хворих на гострий коронарний синдром без стійкої елевації сегмента ST на електрокардіограмі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - кардіологія. - Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню проблеми системного запалення у хворих на гострий коронарний синдром без стійкої елевації сегмента ST на електрокардіограмі. Встановлено, що хворі на ГКС характеризуються підвищенням запальної відповіді, а визначення рівня маркерів запалення у перші 72 години від дестабілізації клінічного стану дозволяє виділити хворих з високим ризиком розвитку ускладнень. Найбільша прогностична значущість належить показникам вихідного рівня С-реактивного білка. Рівень ШОЕ визначає перебіг госпітального періоду, а фібриногену - розвиток коронарних подій протягом 12 місяців спостереження. Хворі на ГКС без елевації сегмента ST, у яких згодом встановлено наявність вогнищевого ураження міокарда, мають суттєво вищій рівень С-реактивного білка у перші 72 години від дестабілізації клінічного стану, ніж пацієнти на нестабільну стенокардію. Це може бути використано як додатковий діагностичний критерій гострого ІМ. Раннє призначення сімвастатину знижує рівень фібриногену крові вже через 7 діб лікування, а також призводить до більш сприятливого перебігу госпітального періоду захворювання та зменшення частоти виникнення коронарних подій впродовж 12 місяців. Встановлено більш суттєве зниження рівня С-реактивного білка на тлі лікування дальтепарином (ніж нефракціонованим гепарином), що супроводжувалося зменшенням частоти ускладнень госпітального та постгоспітального (3 місяці) періодів захворювання.

Ключові слова: нестабільна стенокардія, гострий інфаркт міокарда, гострий коронарний синдром, запалення, прогноз, діагностика, сімвастатин, дальтепарин натрію.

Lutay Y.M. The diagnostic and prognostic accuracy of the markers of systemic inflammation in patients with acute coronary syndrome without persistent ST elevation. - Manuscript.

Thesis for scientific degree of candidate of medical sciences by specialty 14.01.11 - cardiology. - National Medical University, Kyiv, 2003.

The main idea of the dissertation was to maintain the diagnostic and prognostic accuracy of markers of systemic inflammation in patients with acute coronary syndromes without persistent ST elevation and to determine the influence of modern medical approaches on the systemic inflammatory process.

The patients with acute coronary syndromes were shown to have increased levels of systemic inflammatory markers. Plasma concentration of C-reactive protein, assayed during 72 hours after clinical destabilization, has the biggest prognostic accuracy and can predict both in-hospital and long-term (12 months) outcomes, initial erythrocyte sedimentation rate - determines short-term prognosis and fibrinogen level predicts a number of coronary events during the long-term observation. High level of CRP ( 12,1 mg/l) at the admission can be used as early diagnostic criteria for the detection of high-risk patients for the development of myocardial infarction, associated with the symptoms leading to the hospitalization.

Simvastatin 40 mg a day lowers fibrinogen level after 7 days of treatment in patients with acute coronary syndromes and diminishes in-hospital and out-hospital complications. Dalteparin administration is accompanied with the drop in C-reactive protein level and fewer (than in unfractionated heparin) number of coronary events during the index of hospitalization and 3 months observation.

Key words: unstable angina, acute myocardial infarction, acute coronary syndromes, inflammation, prognosis, simvastatin, dalteparin.

Лутай Я.М. Диагностическое и прогностическое значение маркеров системного воспаления у больных с острым коронарным синдромом без стойкой элевации сегмента ST на электрокардиограмме. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11 - кардиология. - Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, Киев, 2003.

Диссертация посвящена изучению проблемы системного воспаления у больных с острыми коронарными синдромами (ОКС) без стойкой элевации сегмента ST на электрокардиограмме с позиций оценки диагностического и прогностического значения маркеров воспаления и изучения влияния современной медикаментозной терапии на выраженность системного воспалительного ответа.

Установлено, что для больных с ОКС характерно повышение системного воспалительного ответа, а уровень маркеров воспаления при госпитализации позволяет выделить больных с высоким риском развития осложнений. При этом наибольшей прогностической значимостью обладает исходный уровень С-реактивного белка (СРБ). Повышение уровня СРБ 15,2 мг/л в первые 72 часа от дестабилизации клинического состояния позволяет выделить группу больных с высоким риском развития возвратной и рефрактерной стенокардии в течение госпитального периода заболевания, а также неблагоприятных коронарных событий [кардиальная смерть, нефатальный инфаркт миокарда (ИМ), госпитализация по поводу нестабильной стенокардии (НС)] в течение 12 месяцев наблюдения. Исходный уровень СОЭ определяет течение госпитального периода, а фибриногена - развитие коронарных событий в течение 12 месяцев наблюдения. Впервые установлено, что больные с ОКС, у которых в дальнейшем диагностировано развитие острого ИМ, имеют значительно более высокий уровень С-реактивного белка в первые 72 часа от дестабилизации клинического состояния, чем пациенты с НС (21,251,98 мг/л у больных с острым ИМ по сравнению с 9,920,71 мг/л у больных с НС, p=0,002). Это может быть использовано в качестве дополнительного биохимического о критерия для ранней диагностики ИМ у больных на ОКС без элевации сегмента ST на ЭКГ. Диагностика острого ИМ согласно этой методике проводится с чувствительностью - 73,8%, специфичностью - 71,3% и положительной прогностической ценностью - 66,2%.

Для больных с ОКС без элевации сегмента ST на ЭКГ с осложненным течение госпитального и/или постгоспитального (12 месяцев) периодов заболевания характерно уменьшение влияния парасимпатического отдела вегетативной нервной системы на регуляцию деятельности сердца в состоянии покоя и снижение реактивности вегетативной нервной системы в ответ на стандартный раздражитель (проба с гипервентиляцией) в течение первых 72 часов от дестабилизации клинического состояния. Установлена обратная корреляционная связь между исходным уровнем С-реактивного белка и показателями PL (r=-0,28, р<0,05) и PT (r=-0,27, р<0,05) вариабельности ритма сердца после пробы с гипервентиляцией.

Раннее назначение симвастатина в дозе 40 мг в сутки в составе базисной антиангинальной терапии у больных с ОКС без элевации сегмента ST существенно снижает уровень фибриногена крови и не влияет на динамику изменений других маркеров системного воспаления (СОЭ, СРБ) на протяжении 7 суток наблюдения. Уже к 10 суткам терапии в подгруппе больных, получавших симвастатин, отмечалось достоверное улучшение липидного спектра крови со снижением уровня общего ХС и ХС ЛПНП в плазме крови. Прием данного антигиперлипидемического препарата в дополнение к базисной антиангинальной терапии в остром периоде у больных с ОКС приводил к более благоприятному течению внутригоспитального периода заболевания (в основном за счет снижения частоты развития рефрактерной стенокардии), а также к достоверному уменьшению частоты развития неблагоприятных коронарных событий [смерть/ нефатальный ИМ/ госпитализация по поводу НС] через 12 месяцев наблюдения (в основном за счет нестабильной стенокардии). Сопоставление динамики изменений маркеров системного воспаления на фоне двух режимов антикоагулянтной терапии позволило обнаружить более существенное снижение С-реактивного белка при назначении дальтепарина, чем нефракционированного гепарина. Отмеченная закономерность может являться одним из объяснений более благоприятного течения внутригоспитального периода заболевания и меньшей частоты развития коронарных событий в течение 3 месяцев наблюдения в подгруппе больных, получавших дальтепарин.

Ключевые слова: нестабильная стенокардия, острый инфаркт миокарда, острый коронарный синдром, воспаление, прогноз, диагностика, симвастатин, дальтепарин натрия.

КФК - креатинфосфокіназа

МО - міжнародна одиниця

НС - нестабільна стенокардія

НФГ - нефракціонований гепарин

СРБ - С-реактивний білок

ФВБ - фактор фон Віллебранда

ФН - фібриноген

ШОЕ - швидкість осідання еритроцитів

Размещено на Allbest.ru