Морфофункціональні зміни нейтрофільних гранулоцитів і лімфоцитів крові за дії тяжкої термічної травми

Загальне число лімфоцитів IV типу було вище за норму на 26,6 %, на 53,0 % їх було більше, ніж на 3-4 добу після травми і всього на 21,4 % було більше у порівнянні із вмістом цих клітин на 11-14 добу після опіку. Ці клітини були крупними внаслідок суттєвого (р<0,05) зростання площі ядра та цитоплазми (р<0,001), що супроводжувалось зниженням ядерно-цитоплазматичного індексу.

На час виписки хворих із стаціонару перерозподіл лімфоцитів у загальному пулі клітин виглядав так: кількість лімфоцитів ІІ типу досягала рівня здорових осіб, число лімфоцитів ІІІ і ІV типу лише наближалось, але не досягало рівня показника донорів, а лімфоцити І типу за своєю кількістю перевищували норму.

Перерозподіл числа лімфоцитів кожного типу супроводжувався відповідними змінами з боку морфометричних параметрів клітин, які були різнонаправленими залежно від їхнього типу. Так, лімфоцити І типу були дрібнішими проти здорових осіб, внаслідок суттєвого (р<0,001) зменшення площі ядра і цитоплазми, що супроводжувалось зростанням (р<0,001) ядерно-цитоплазматичного індекса.

Характерною особливістю зміни морфометричних показників у лімфоцитів ІІ, ІІІ і ІV типів було зростання площі цитоплазми (р<0,001; р<0,05) проти норми і внаслідок цього зниження ядерно-цитоплазматичного відношення.

Таким чином, отримані результати свідчать, що протягом всього терміну спостереження відбувається перерозподіл клітин у загальному пулі лімфоцитів. У відповідь на дію термічної травми тяжкого ступеня в периферійній крові потерпілих зменшується кількість лімфоцитів І і ІІ типів внаслідок зростання в основному числа лімфоцитів ІІІ і ІV типів. Ці кількісні зміни супроводжуються відповідними змінами морфометричних показників.

Виходячи із положення, що імунна відповідь включає розпізнавання антигена, що веде за собою проліферацію та диференціацію лімфоцитів в ефекторні клітини, видалення антигена з організму, а також запам'ятовування контакту із ним, то різке зменшення в пулі лімфоцитів І і ІІ типів на 11-21 добу вказує на різке пригнічення імунної системи, а зростання лімфоцитів І типу в період виписки хворих із стаціонару є цілком логічним. В період одужання імунна система повертається до стану, що нагадує початковий. Проте в ній появляються якісно нові клітини - клітини пам'яті. Ці клітини можуть відноситись до класів В- чи Т-лімфоцитів, але морфологічно клітини пам'яті нічим не відрізняються від "наївних" "нульових" малих лімфоцитів (Чекнев С.Б., 1989).

Зростання площі цитоплазми та зниження ядерно-цитоплазматичного співвідношення свідчило про підвищення функціональної активності лімфоцитів і просування їх по шляху диференціації в напрямку ефекторних клітин (Ярилин А.А., 1999).

Проведення морфометричного аналізу лімфоцитів периферійної крові дає цілісне уявлення про стан імунної системи та її зміни в динаміці розвитку опікової хвороби тяжкого ступеня.

На основі проведених досліджень пропонуємо схему патогенетичного впливу ендотоксемії на імунну реактивність хворих, що обумовлює ризик виникнення інфекційних ускладнень у хворих з термічною травмою тяжкого ступеня. Ендотоксемія приводила до подразнення червоного кісткового мозку, що супроводжувалось, з одного боку, підвищенням кількості нейтрофільних гранулоцитів, а з іншого - появою мієло- та метамієлоцитів у кровоплині. Та ж сама ендотоксемія викликала гіперактивність мембран нейтрофільних гранулоцитів, що сприяло підвищенню їх поглинаючої здатності за різкого пригнічення бактерицидності та приводило до саморуйнування клітин. Ендотоксемія одночасно викликала не тільки різке зменшення відносного і абсолютного вмісту природних кілерів, а й альтерацію їх ультраструктурних компонентів, зокрема, азурофільних гранул, як основного чинника кіленгу. Ендотоксемія спричиняла лімфоцитопенію, особливо значно зменшувалась кількість лімфоцитів І і ІІ типів, як основних клітин імунної реактивності.

Таким чином, різке пригнічення функціональної активності нейтрофільних гранулоцитів, природних кілерів та зменшення лімфоцитів І-ІІ типів обумовлюють ризик виникнення інфекційних ускладнень у хворих з тяжкою термічною травмою.

Співставлення морфометричного аналізу лімфоцитів з клінічним перебігом дасть комбустіологам комплексне уявлення про особливості перебігу патологічного процесу, обумовленого станом реактивності організму, його імуноздатністю. Отримані результати можуть служити основою для проведення адекватної терапії та одночасно методом контролю її ефективності.

тяжкоопечений лімфоцит кров морфометричний

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення результатів морфофункціонального вивчення нейтрофільних гранулоцитів та великих грануловмісних лімфоцитів крові з метою розкриття патогенетичних механізмів пригнічення неспецифічної резистентності організму та нове вирішення наукової задачі шляхом визначення впливу системної ендотоксемії на фагоцитарну активність та електронно-мікроскопічну будову і функцію нейтрофільних гранулоцитів та мікро- і ультраструктуру, морфометричні показники великих грануловмісних лімфоцитів крові, вміст лімфоцитів та їх морфометричні параметри за дії тяжкої термічної травми.

1. У периферійній крові тяжкоопечених за активністю мембран виявляли неактивні, помірно активні та гіперактивні нейтрофільні лейкоцити. В міру наростання тяжкості опікової травми збільшувався вміст гіперактивних нейрофільних гранулоцитів з деструкцією їх ультраструктурних компонентів.

2. Порушення субмікроскопічної будови нейтрофільних гранулоцитів приводило до зниження на 16,6 % поглинаючої здатності і на 14,4 % завершеного фагоцитозу в стадії токсемії і, відповідно, на 36,1 % та 20,0 % - в стадії септикотоксемії, що супроводжувалось різким зниженням неспецифічної протиінфекційної опірності хворих з тяжким ступенем опікової травми.

3. Кількісний вміст, морфометричний аналіз і морфологічні особливості великих грануловмісних лімфоцитів периферійної крові відображають функціональний стан системи природних клітин-кілерів. Відносний та абсолютний їх вміст не залежить від кількості лімфоцитів периферійної крові.

4. Достовірне зменшення кількості великих грануловмісних лімфоцитів крові в стадії токсемії у 5,2 рази серед лейкоцитів, у 2,5 рази серед лімфоцитів та в 2,1 рази за абсолютним вмістом серед лімфоцитів і, відповідно, у 6 раз, 2,2 рази та в 2,7 рази - в стадії септикотоксемії, в цитоплазмі яких суттєво знижується число та площа азурофільних гранул, яка поєднується із вираженими деструктивними змінами ультраструктури цих клітин, корелює з тяжкістю опікової хвороби і відображає різке пригнічення функції ефекторних клітин неспецифічної резистентності організму тяжкоопечених.

5. Комплексне світлооптичне, морфометричне та електронно-мікроскопічне вивчення ядра і цитоплазми лімфоцитів периферійної крові здорових осіб дозволило розробити робочу класифікацію цих клітин, розділивши їх на чотири типи: І тип лімфоцитів: 3,8 % - вміст у периферійній крові; ІІ тип лімфоцитів: відповідно, 24,7 %. ІІІ тип лімфоцитів: відповідно, 48,3 %. ІV тип лімфоцитів: відповідно, 23,2 %.

6. Тяжка термічна травма викликає перерозподіл кількості лімфоцитів чотирьох типів, що характеризується зменшенням на 52,2 % лімфоцитів І типу і, відповідно, на 43,9 % лімфоцитів ІІ типу в стадії септикотоксемії та вказує на різке пригнічення загальної імуноздатності організму опечених.

Рекомендації щодо наукового і практичного використання здобутих результатів

Результати дисертаційного дослідження обгрунтовують причинно-наслідковий зв'язок між порушенням структури і функції клітинних чинників неспецифічної резистентності та системної ендотоксемії у хворих з термічними травмами.

На основі проведеного морфометричного аналізу лімфоцитів периферійної крові дається оцінка імунозданості організму в цілому, а співставлення результатів морфометрії лімфоцитів з клінічним перебігом хвороби є підставою для проведення адекватної терапії та одночасно може служити методом контролю за її ефективністю.

Морфометричний метод оцінки загальної імунозданості організму, що грунтується на класифікації лімфоцитів на 4 типи, може бути використаний при різних захворюваннях і різними фахівцями, особливо при необхідності швидкої оцінки імунологічної резистентності організму.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Климчук Л.Ф. Структурний аналіз лімфоцитів периферійної крові здорових осіб і за дії тяжкої термічної травми // Вісник наукових досліджень. - 2002. - № 2. - С. 126-132.

2. Климчук Л.Ф. Морфофункціональні особливості нейтрофільних гранулоцитів крові з тяжкою опіковою травмою // Науковий вісник Ужгородського університету, серія "Медицина". - 2002. - Вип. 17. - С. 28-30.

3. Показники імунологічної реактивності та неспецифічної резистенності організму хворих з важкими термічними опіками / Климчук Л.Ф., Нікітенко М.А., Кузів О.Є., Довбуш А.В., Лихацька В.О., Грималюк О.І. // Шпитальна хірургія. - 1999. - № 4. - С. 37-42.

4. Адаптаційні та регенераційні поцеси червоного кісткового мозку та клітин крові за дії опікової травми / Кузів О.Є., Климчук Л.Ф., Дмитренко О.В., Грималюк О.І., Кузів О.І. // Український медичний альманах. - 2000. - № 3. - С. 84-87.

5. Вплив важкої термічної травми на активність природних кілерів крові / Климчук Л.Ф., Кузів О.І., Балацька Н.І., Дмитренко О.В. // Российские морфологические ведомости. - 2000. - № 1-2. - С. 275-277.

6. Структурна основа адаптації строми червоного кісткового мозку до дії опікової травми / Кузів О.Є., Грималюк О.І., Климчук Л.Ф., Лихацька В.А. // Российские морфологические ведомости. - 2000. - № 1-2. - С. 278-279.

7. Природні клітини-кілери крові опікових хворих / Кузів О.Є., Климчук Л.Ф., Грималюк О.І., Якубишина Л.В., Довбуш А.В., Федонюк Л.Я., Лихацька Т.В. // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. - Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. - Вип. 4. - С. 111-115.

8. Ультраструктура червоного кісткового мозку інтактних морських свинок / Кузів О.Є., Грималюк О.І., Климчук Л.Ф., Довбуш А.В., Андріїшин О.П., Лихацька Т.В. // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. - Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. - Вип. 4. - С. 408-411.

9. Нові дані про будову ретикулярної строми центральних органів кровотворення та імуногенезу / Кузів О.Є., Климчук Л.Ф., Грималюк О.І., Кузів О.І., Дмитренко О.В., Лихацька В.О., Джума В.Р., Олійник І.Я. // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - Вип. 5. - С. 505-509.

10. Климчук Л., Балацька Н., Дмитренко О., Кузів О. Морфологічна характеристика лімфоцитів крові здорових людей // Матеріали ІV Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - С. 292-293.

11. Климчук Л., Кузів О., Дмитренко О. Структурна характеристика лімфоцитів крові здорових людей // Матеріали V Міжнародного конгресу студентів і молодих учених, приуроченого до 10-ї річниці незалежності України. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. - С. 181.

12. Ультраструктура нейтрофільних гранулоцитів і макрофагів крові при септикопіємії в опечених / Климчук Л.Ф., Кузів О.Є., Головата Т.К., Данильчук Р.Б., Дацко Т.В. // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. - Вип. 6. - С. 84.

13. Морфометричний аналіз лімфоцитів периферійної крові донорів та хворих з тяжкою опіковою травмою / Климчук Л.Ф., Лихацька В.О., Боднар П.Р. // Матеріали VІ Міжнародного конгресу студентів і молодих учених. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. - С. 271.

14. Морфометричний аналіз лімфоцитів периферійної крові за дії тяжкої опікової травми / Климчук Л.Ф., Кузів О.Є., Боднар Я.Я., Головата Т.К. // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. - Вип. 7. - С. 153.

Размещено на Allbest.ru