Морфофункціональний стан аденогіпофізу та надниркових залоз після локального впливу на шкіру тварин високої і низької температур

Таблиця 7 - Динаміка вмісту кортикостерону в крові (наномоль на літр) щурів після кріодеструкції.

Необхідно зазначити, що зміни дистрофічного характеру в клітинах аденогіпофіза й надниркових залоз, які ведуть до порушення морфофункціональної та секреторної активності досліджуваних органів, тісно пов'язані з наявними дистрофічними змінами мікроциркуляторного судинного русла, так як основна маса дистрофічно змінених клітинних елементів локалізується поблизу дистрофічно змінених мікросудин.

Таким чином, як на термотравму, так і на вплив кріодеструкції, від 1 до 3 доби згідно морфометричним показникам спостерігається підвищення морфофункціонування секреторних клітин аденогіпофіза і кори наднир кових залоз. На 7 і 14 добу обидва фактори призводять до вірогідного зменшення всіх показників, але вплив холоду є більш вираженим, особливо через 2 тижні. На 28 добу як свідчать дані морфологічного та морфометричного досліджень спостерігається лише тенденція до відновлення, як в аденогіпофізі, так і в надниркових залозах.

Таблиця 8 - Морфометричні показники стану внутрішньоклітинних органел і активності секреторних гранул у мозковій речовині надниркових залоз після впливу кріодеструкції.

Примітки:

1. X, S, % - площа хроматину у відсотках;

2. M, S, % - площа мітохондрій у відсотках;

3. Г, S, % - площа гранул у відсотках;

4. Г, а/н - індекс відношення активних гранул до неактивних;

4. * - р<0,05;

5. ** - р<0,01;

6. *** - р<0,001.

Отже, опираючись на результати морфометричного дослідження, можна стверджувати, що як на дію опіку, так і на вплив кріодеструкції, аденогіпофіз і надниркові залози відповідають певною динамікою морфофункціональних і секреторних змін. Так, згідно морфометричних показників, аденогіпофіз реагує на температурні екстремальні фактори 4 фазами:

1. Реактивна фаза - підйом морфофункціональної і секреторної активності клітин аденогіпофіза - перші 3 доби.

2. Фаза різкого зниження морфофункціональної і секреторної діяльності залози - 3-7 доба.

3. Латентна фаза - характеризується тенденцією збільшення або зменшення морфофункціональної і секреторної активності клітин аденогіпофіза - 7-14 доба.

4. Фаза підйому або збільшення морфофункціонального стану і секреторної активності клітин аденогіпофіза - 14-28 доба.

Кора надниркових залоз реагує 3 фазами:

1. Фаза підйому морфофункціональної активності кіркової речовини надниркових залоз - 1-3 доба.

2. Фаза істотного зниження функціональної активності кори надниркових залоз - 3-14 доба.

3. Фаза відновлення - 14-28 доба після нанесення термо- і кріотравми.

Мозкова речовина надниркових залоз реагує 2 фазами:

1. Фаза зниження морфофункціональної і секреторної активності - перші-14 діб.

2. Фаза відновлення морфофункціональної і секреторної активності мозкової речовини надниркових залоз - 14-28 доба.

Отримані нами дані відносно фазного протікання морфофункціональних змін в аденогіпофізі і надниркових залозах після дії опіків і кріодеструкції в деякій мірі перекликаються з результатами досліджень О.І. Кирилова [1996], який виділив диференційовану стадійність в реагуванні кори надниркових залоз на різні види впливу.

За даними літератури (Сморщок С.А., 1984; Саркисов Д.С., 1987; Волков К.С.,1995) про стан білоксинтезуючої функції секреторних клітин кори надниркових залоз свідчать зміни параметрів ядер.

Згідно отриманих даних, можна стверджувати, що як опік, так і кріодеструкція призводять в трьох зонах кори надниркових залоз(клубочковій, пучковій і сітчастій) до характерних змін в параметрах ядер. Спільним для всіх досліджуваних зон після дії обох температурних факторів є те, що показники питомої площі і об'ємної щільності ядер, без виключення, на 3 добу вірогідно збільшуються, але не в рівній мірі, а в залежності від фактора впливу і зони надниркових залоз. Найвищі числові значення показників характерні на вплив опіку в пучковій зоні. В клубочковій зоні в цей термін, навпаки, дія кріодеструкції має перевагу. В сітчастій зоні на вплив обох факторів показники майже співпадають, але їх числові значення значно менші, ніж в клубочковій і пучковій зонах.

Подібність в реагуванні змін розмірів ядер спостерігається через 7 діб після впливу термо- і кріопошкоджень, коли питома площа поверхні ядер і об'ємна щільність достовірно зменшуються. Властивим для цього терміну є те, що холодовий фактор більш істотно понижує у всіх зонах кори надниркових залоз обидва показники. Найбільше в даному випадку страждає сітчаста зона, середні значення розмірів ядер якої, найменші.

Стосовно інших термінів реакція кори надниркових залоз є менш узгодженою. Однак, прослідковується і в ці терміни певна закономірність. Так, на вплив опіку в 1 добу у всіх зонах питома площа поверхні ядер і об'ємна щільність достовірно переважають в середніх значеннях показники після дії кріодеструкції. На вплив опіку, в цей термін, найвищими числовими значеннями реагує пучкова зона, дещо в меншій мірі - клубочкова і ще менше - сітчаста. Якщо в цей термін опікова травма призводить до збільшення показників, то кріодеструкція їх понижує і, особливо, питому площу поверхні ядер в таких зонах як пучкова і сітчаста, а числові значення об'ємної щільності ядер не набагато відрізняються від контрольних показників.

Після 14 діб, відносно 7 доби, відмічається наростання в параметрах ядер, але це більше і в першу чергу стосується впливу опіку і в меншій мірі - кріодеструкції, і притаманне для пучкової зони і не таке істотне для клубочкової зони. На відміну від попередніх зон, сітчаста - відповідає на дію обох температурних факторів пониженням досліджуваних параметрів ядер.

Через 28 діб, в загальному, спостерігається тенденція до нормалізації як питомої площі поверхні ядер, так і їх об'ємної щільності, але більш прискорено цей процес відбувається в сітчастій зоні незалежно від фактора впливу, дещо в меншій мірі в клубочковій. Досліджувані показники в пучковій зоні в цей термін мають ще високі середні значення, за виключенням об'ємної щільності ядер, коли показник відповідає контрольній цифрі.

Отже, контактні опіки і кріодеструкція ІІІ-А-Б ступенів, площею враження поверхні тіла 9-10%, викликають в трьох зонах кори надниркових залоз суттєві зміни в параметрах ядер. Найбільш критичною є 7 доба, коли екстремальні температурні фактори призводять до значного зменшення питомої площі і об'ємної щільності ядер. Слід зазначити, що отримані нами морфометричні дані в певній мірі співпадають з показаною негативною дією кріовпливу через 7 діб на печінку (Шаповал О.М.,1998).

Згідно даних наукової літератури (Фурдуй Ф.И.,1986; Котельников В.П.,1988; Перцович В.М.,1997; Гунас И.В.,1998; Dolecek R.,1989), при дослідженні різних органів після впливу на організм високих і низьких температур, більшість кількісних показників, які характеризують стан функціонування даних органів, через місяць після нанесення термічних травм різного генезу продовжують достовірно відрізнятись від аналогічних показників у інтактних тварин. Дослідження впливу на організм термічних та інших екзогенних факторів в подальші терміни (через 2 - 3 місяці), вказують на збереження в експериментальних групах морфофункціональних відмінностей, які раніше спостерігались через місяць після наслідків дії даних факторів (Саркисов Д.С. с соавт.,1986; Кириллов О.И.,1996; Dolecek R.,1989). Тобто, відбуваються процеси утворення нових якісних і кількісних рівнів функціонування різних органів і систем та організму в цілому (Кириллов О.И.,1996). Отримані нами дані узгоджуються з результатами вище вказаних праць і вказують на те, що через місячний термін після впливу опіків та кріодеструкції шкіри на організм експериментальних тварин, в аденогіпофізі та надниркових залозах формуються нові якісні і кількісні рівні функціонування цих органів.

На сучасному рівні знань про нейрогуморальні взаємовідносини можна судити по вмісту біологічно-активних речовин у внутрішньому середовищі з урахуванням кількісних і якісних зрушень в їх співвідношенні (Фурдуй Ф.И., 1986; Царенко А.В., 1986; Grau J.W. et al., 1981; Bell A.W. et al., 1989).

Вираженими різнобічними ефектами володіє серотонін, який у порівнянні з іншими гормонами (глюкокортикоїди, катехоламіни, анаболіки) має істотне значення для характеристики стану регуляційних систем організму на різні подразники (Касиль Г.Н., 1983). Розвиток гострої опікової токсемії зв'язують із підвищенням в організмі постраждалих неспецифічних токсинів - гістаміну і серотоніну (Касиль Г.Н., 1983).

Збільшення вмісту серотоніну в крові тварин і людей з асептичними ранами приходиться на першу добу, і його пов'язують із вивільненням у рані серотоніну з опасистих клітин і тромбоцитів унаслідок їх механічного руйнування чи пошкодження мембран активними формами кисню (Захаров В.В. с соавт.,1989).

Наші дані, в певній мірі, узгоджуються з вище вказаними дослідженнями і також вказують про вірогідне підвищення серотоніну в 1 добу після термотравми з подальшим достовірним його зниженням до 28 доби, в той час як у вищенаведеній праці зниження вмісту серотоніну в крові продовжується до 14 доби.

Отже, дія контактного опіку значно впливає на серотонінову систему і призводить до істотного зниження вмісту гормону й особливо на 28 добу після термотравми, коли його кількість зменшується в 3,5 раза.

На відміну від опіку, вплив локальної кріодеструкції призводить до іншої динаміки змін кількості серотоніну в крові. Це вірогідне зменшення після 1 доби, деяке підвищення на 3 і 7 добу, мінімум - через 14 діб і тенденцією до відновлення вмісту на 28 добу. Незважаючи на особливості динаміки вмісту серотоніну в крові, як на дію опіку, так і на дію кріодеструкції, в загальному, обидва екзогенні фактори викликають істотне зниження гормону.

Важливим є і те, що самі надниркові залози особливо сітчаста зона, беруть участь в обміні серотоніну, так як, мають властивість захвачувати й накопичувати його у своїх структурах (Леонова Л.К., Усова Н.Г., 1976).

Таким чином, зіставляючи результати нашого дослідження з даними наукової літератури можна стверджувати, що біогенний амін - серотонін, безумовно, втягується в стресову реакцію, індуковану термо- і кріодеструкцією, і це проявляється його вірогідним зниженням. За даними наукової літератури (Науменко Е.В., Попова Н.К.,1975) таке його зниження може приводити до активізації гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи й адекватної її відповіді на вплив температурних агентів.

Важливе значення в регуляції білково-анаболічних процесів в організмі мають андрогени (Кобяков С.К.,1987; Мороз Е.В., Мигован С.А., 1995; Rose R.M., 1984; Stahl F. et al., 1984).

Зіставлення динаміки вмісту тестостерону між експериментальними групами тварин (опік, кріодеструкція) свідчить про те, що опікове ураження викликає зменшення вмісту гормону в крові. Вплив кріодеструкції на шкіру тварин, навпаки, призводить до тенденції збільшення тестостерону протягом перших двох тижнів із подальшим вірогідним падінням в останній термін - 28 добу. Можливо, таке зменшення анаболічного гормону в цей термін не сприяє покращенню репаративних процесів на дію цього екстремального фактора.

На сьогоднішній день, зниження вмісту тестостерону в крові пов'язують з активацією системи ендогенного больового контролю, яка пригнічує гонадотропну функцію гіпофізу (Давлетов Є.Г. с соавт., 1990), а також у зв'язку з інгібуючим ефектом серотоніну на гонади тварин (Науменко Е.В., Попова Н.К.,1975). Крім того, до факторів, які можуть викликати тестостеренемію можна віднести розлад кровообігу гонад, зміни в аденілатциклазній системі, вплив опікових токсинів (Давлетов Є.Г., Камилов Ф.Х., 1992).

Таким чином, дані гормональних досліджень, зіставлені зі структурно-функціональним аналізом, дають можливість поглибленого пізнання дистрофічно-деструктивних і репаративних процесів у гіпофізі та надниркових залозах, які відіграють велику роль в адаптації організму.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації викладене теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми, яке виражається в тому, що локальні опіки і кріодеструкція шкіри викликають в аденогіпофізі, кіркові та мозкові речовині надниркових залоз щурів комплекс змін, які ведуть до значних морфофункціональних і секреторних порушень. Ці зміни знаходяться в прямій залежності від часу після дії температурного фактора і характеризуються фазністю протікання.

2. Абсолютна маса гіпофізу через 1, 3 і 14 доби після опіку та кріодеструкції шкіри достовірно більша ніж у інтактних тварин. Сумарна маса обох надниркових залоз достовірно зростає після кріодеструкції лише через 1 добу, а після опіку - лише через 28 діб після початку експерименту. В усі інші терміни дослідження в обох групах експериментальних тварин встановлена тенденція до збільшення маси гіпофізу і сумарної маси надниркових залоз.

3. В перші 3 доби після впливу кріо- і термотравми в клітинах аденогіпофізу і кори надниркових залоз відбувається посилення морфофункціональної і секреторної активності за рахунок компенсаторної гіпертрофії мітохондрій, збільшення кількості вільних і зв'язаних рибонуклеїнових гранул, а також збільшення чисельності секреторних гранул в кортикотропах аденогіпофізу і ліпідних гранул у цитоплазмі секреторних клітин пучкової зони кори надниркових залоз. З 7-ї по 14 добу спостерігається різке зниження морфофункціональної і секреторної активності в клітинах аденогіпофізу і кори надниркових залоз внаслідок порушення кровообігу (скупчення еритроцитів у просвіті мікросудин, частина яких повністю закрита тромбами). Спостерігається руйнація базальних мембран та ендотеліального вистелення (ущільнення та фрагментація), а також значних дистрофічно-деструктивних змін у секреторних клітинах (руйнування мітохондрій, порушення цілісності ендоплазматичної сітки, апарата Гольджі, ядерних і клітинних оболонок).

4. Мозкова речовина надниркових залоз на наслідки опіку і кріодеструкції шкіри з 1-ї по 14 добу реагує зниженням морфофункціональної і секреторної активності і характеризується різною мірою вираженості (у залежності від терміну після впливу) дистрофічно-деструктивних змін внутрішньоклітинних органел від початкових, до повного руйнування останніх, особливо на 14 добу експерименту.

5. Початкові ознаки внутрішньоклітинної регенерації досліджуваних ендокринних органів виникають на фоні процесів пошкодження органел та інших компонентів клітин. Цитологічні прояви відновлення морфофункціональної і секреторної активності аденогіпофізу й надниркових залоз характерні з 14-ї до 28 доби. В цей проміжок часу також відновлюється структурна цілісність мікросудин, відбувається компенсаторна гіпертрофія й гіперплазія ендотеліального вистелення. В даний період в більшості кортикотропів аденогіпофізу й секреторних клітин мозкового шару надниркових залоз спостерігаються помірно виражені процеси внутрішньоклітинної репаративної регенерації, яка характеризується гіперплазією та гіпертрофією пластинчастого апарату Гольджі і ендоплазматичної сітки, появою в цитоплазмі клітин молодих форм мітохондрій і великої кількості вільних рибосом і полірибосом. В адренокортикоцитах кіркової речовини надниркових залоз процеси репаративного характеру проявляються в значно меншій мірі, ніж у кортикотропах аденогіпофізу та клітинах мозкової речовини надниркових залоз. Інтенсивніше процеси репаративного характеру протікають після впливу опіку і в меншій мірі - після кріодеструкції шкіри.

6. Зміни питомої площі поверхні ядер і їх об'ємної щільності залежать від діючого температурного фактора, терміну після впливу і зони кори надниркових залоз. Загальною закономірністю реагування клубочкової, пучкової і сітчастої зон є збільшення середніх значень досліджуваних показників через 1 добу, з подальшим максимальним наростанням - на 3 добу; зменшенням - через 7 діб; тенденцією наростання більшості показників в клубочкові і пучкові зонах на 14 добу і одностайного зниження їх в сітчасті зоні. 28 доба є терміном, після якого спостерігається наближення показників питомої площі і об'ємної щільності ядер до контрольних значень. Опіки, особливо в перші 3 доби, на відміну від кріодеструкції, спричиняють у всіх трьох зонах до більш істотного підвищення питомої площі поверхні ядер і їх об'ємної щільності. Кріодеструкція, навпаки, на 7 і 14 доби призводить до їх зменшення. Найвищими цифровими значеннями на вплив обох температурних факторів реагує пучкова зона, найменшими - сітчаста, клубочкова - займає проміжне становище.

7. Аналіз мікроморфометричних параметрів показав, що наслідки як кріодеструкції, так і опіку шкіри на 7 і 14 добу викликають максимальне (до 50%) зниження відсотка площі хроматину в ядрах і відсотка площі мітохондрій у цитоплазмі клітин аденогіпофізу і надниркових залоз від контрольного рівня. Секреторна активність клітин досліджуваних ендокринних органів в даний проміжок часу зменшується більше, ніж в 3 рази. На 28 добу після кріовпливу секреторна активність цих залоз залишається пониженою в середньому на 35%, а після впливу опіку - на 20% в порівнянні з інтактними тваринами.

8. На основі проведеного мікроморфометричного дослідження у відповідь на вплив кріо- та термопошкодження в аденогіпофізі виявлено 4, в кіркові речовині надниркових залоз - 3, в мозкові речовині - 2 фази морфофункціональної і секреторної активності. Виявлена фазність морфофункціональних і секреторних змін активності клітин аденогіпофізу і надниркових залоз в повній мірі корелює з протікаючими в цих ендокринних органах дистрофічно-деструктивними й репаративними процесами, які тісно пов'язані зі станом судинного русла.

9. Біохімічне дослідження гормонів у крові тварин свідчить, що опікова травма викликає пригнічення продукції анаболічного гормону тестостерону, а кріовплив - сприяє зростанню його кількості. Як опік, так і кріодеструкція шкіри в загальному призводять до зменшення вмісту серотоніну в крові, однак, після опікового ураження, динаміка зменшення нейрогормону є більш вираженою. Термотравма, порівняно з кріодеструкцією викликає більш істотне збільшення вмісту кортикостерону, особливо в перші 3 доби і на 28, а також його падіння на 7 і 14 доби експерименту.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Одержані дані щодо динаміки морфофункціональних змін в аденогіпофізі і надниркових залозах після впливу кріо- і термопошкоджуючих факторів мають важливе значення для розуміння стрес-реалізуючих механізмів окремих ендокринних органів і організму в цілому.

2. Отримані результати дослідження відносно істотних морфологічних змін в аденогіпофізі і надниркових залозах на дію контактних опіків і кріодеструкії можуть бути використані для розробки профілактичних, а при необхідності і лікувальних заходів по нормалізації обміну речовин, енергетичного обміну, гармонізації гормонального спектра.

3. При використанні низьких та наднизьких температур для лікування хворих з різноманітною патологією необхідно, щоб площа холодового впливу була мінімальною.

4. Дані про затримання процесів внутрішньоклітинного відновлення в аденогіпофізі і надниркових залозах після впливу кріодеструкції можуть бути використані для розробки відповідної реабілітаційної терапії хворих.

5. Дані виконаної дисертаційної роботи можуть знайти застосування у опікових відділеннях, наукових лабораторіях, а також можуть використовуватись при викладанні студентам відповідних розділів з комбустіології, анатомії, гістології та хірургії.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Коган Б.Й., Гунас І.В., Кухар І. Д. Зміни маси деяких внутрішніх органів щурів після кріодеструкції шкіри // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 1997. - Т.1, №1. - С.25-26.

Здобувачу належить аналіз літературних джерел та отриманих даних, забір органів для дослідження.

Коган Б.Й, Гунас І.В., Кухар І. Д. Макрометричні параметри деяких внутрішніх органів при опіковій травмі шкіри // Вісник морфології. - 1997. - Т.3, №2. - С.79-80.

Здобувачу належить аналіз результатів дослідження, забір та вимірювання органів.

Коган Б.Й, Гунас І.В., Кухар І. Д. Зміни маси деяких внутрішніх органів щурів після сумісного впливу на шкіру локальної гіпер- та гіпотермії // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 1997. - Т.1, №2. - С.10-11.

Здобувачу належить забір та вимірювання органів, аналіз літературних джерел, формулювання висновків.

Кухар І.Д. Ультраструктурні зміни кори наднирників як наслідок опіку на шкіру білих щурів // Вісник морфології. - 1998. - Т.4, №1. - С.80-81.

Кухар И.Д. Гистологическое и электронномикроскопическое состояние аденогипофиза крыс в первые трое суток после криодеструкции кожи // Вісник морфології. - 1998. - Т.4, №1. - С.78-79.

Кухар І.Д. Гістологічний і електронно-мікроскопічний стан аденогіпофіза під дією локального опіку на шкіру білих щурів // Вісник проблем біології і медицини. - 1998. - Вип.17. - С.40-46.

Кухар І.Д. Морфофункціональні особливості відповіді клітин аденогіпофіза після впливу на шкіру щурів опіків, кріодеструкції і їх поєднаної дії // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 1998. - Т.2, №2. - С.322-324.

8. Кухар И.Д. Морфологическая реакция аденогипофиза на криодеструкцию кожи белых крыс в отдаленные сроки после воздействия // Вісник морфології. - 1998. - Т.4, №2. - С.198-199.

9. Кухар И.Д., Носов А.Т. Динамика некоторых морфометрических показателей коры надпочечников белых крыс после криодеструкции кожи // Вісник морфології. - 1998. - Т.4, №2. - С.214-215.

Здобувачу належить ідея роботи, проведено морфометричне дослідження та аналіз результатів.

10. Кухар І.Д., Носов А.Т. Морфофункціональний стан кори наднирників при поєднаній дії опіку і обмороження на шкіру білих щурів// Вісник Вінницького державного медичного університету. - 1998. - Т.2, №2. - С.320-321.

Здобувачу належить аналіз літературних джерел, проведено ультраструктурне дослідження та аналіз результатів, сформульовані висновки.

11. Кухар І.Д., Носов А.Т. Особливості впливу кріодеструкції шкіри білих щурів на морфоструктуру кіркового шару наднирників // Галицький лікарський вісник. - 1998. - Т.5, №3, - С.52-54.

Здобувачу належить ідея роботи, проведений аналіз результатів дослідження, сформульовані висновки.

12. Кухар І.Д. Морфофункціональний аналіз впливу на кору наднирників щурів термічної травми шкіри // Вісник проблем біології і медицини. - 1999. - Вип.4. - С.77-82.

13. Кухар І.Д. Вплив локальної кріодеcтрукції шкіри щурів на морфофункціонування кори наднирників // Науковий вісник Ужгородського університету, серія “Медицина”. - 1999. - Вип.7. - С.21-24.

14. Кухар І.Д. Морфофункціональні зміни реакції мозкової речовини наднирників на дію експериментального опіку шкіри // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 1999. - Т.3, №1. - С.26-29.

15. Кухар І.Д. Вплив опіків з подальшим охолодженням шкіри на морфофункціональний стан кори наднирників // Галицький лікарський вісник. - 1999. - Т.6, №4, - С.63-64.

16. Кухар І.Д. Ультраструктурні особливості кори наднирниів і динаміка змін вмісту кортикостерона в крові після впливу на шкіру тварин опіків // Вісник морфології. - 1999. - Т.5, №1. - С.27-28.

17. Кухар І.Д. Нагайчук В.І. Динаміка кількісних змін тестостерона у крові щурів після впливу опіків і кріодеструкції // Вісник проблем біології і медицини. - 1999. - Вип.15. - С.67-71.

Здобувачу належить ідея роботи, ним проаналізовані результати дослідження, сформульовані висновки

18. Кухар І.Д. Нагайчук В.І. Динаміка вмісту серотоніна в крові після впливу термічної травми на шкіру щурів // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 1999. - Т.3, №2. - С.270-271.

Здобувачу належить аналіз літературних джерел, ним проаналізовані результати дослідження, сформульовані висновки.

19. Кухар І.Д. Морфункціональна динаміка фазних змін в корі наднирників щурів на дію глибоких контактних опіків // Шпитальна хірургія. - 1999. - №4. - С.91-95.

20. Кухар І.Д. Особливості відновлювальних процесів в аденогіпофізі і наднирниках після впливу опіків і кріодеструкції на шкіру тварин // Вісник морфології. - 1999. - Т.5, №2. - С.154-155.

21. Кухар І.Д. Вплив локальної кріодеструкції шкіри щурів на вміст кортикостерона і серотоніну в крові // Вісник накукових досліджень. - 2000. - №1. - С.86-87.

22. Кухар І.Д. Морфоструктурні зміни кори наднирників і динаміка вмісту кортикостерона в крові після впливу на шкіру тварин локальної кріодеструкції // Науковий вісник Ужгородського університету, серія “Медицина”. -2000. - Вип.11. - С.52-54.

23. Кухар І.Д., Камінська Н.А. Морфологічна оцінка стану аденогіпофіза щурів в першу добу після кріодеструкції шкіри // Вісник морфології. - 2000. - Т.6, №2. - С.229-230.

Здобувачу належить ідея роботи, забір та обробка матеріалу, аналіз результатів дослідження, формулювання висновків.

24. Кухар І.Д., Камінська Н.А. Зміни питомої площі та об'ємної щільності ядер спонгіоцитів кори наднирників після впливу опіку і кріодеструкції на шкіру тварин // Вісник морфології. - 2002. - Т.8, №1. - С.29-30.

Здобувачу належить ідея роботи, забір та обробка гістологічного матеріалу, аналіз результатів дослідження.

25. Кухар І.Д. Морфометричні зміни ядер клітин сітчастої зони кори наднирникових залоз після впливу опіків і кріодеструкції на шкіру тварин //Вісник наукових досліджень. - 2002. - №2. - С. 111-113.

Кухар І.Д., Клімас Л.А. Морфометричні зміни ядер клітин клубочкової зони кори наднирникових залоз після опіків і кріодеструкції шкіри тварин // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2002. - Т.1, №2. - С. 37-40.

Здобувачу належить ідея роботи, забір та обробка гістологічного матеріалу, аналіз результатів дослідження.

Кухар І.Д. Морфофункціональні зміни аденогіпофіза під впливом на організм білих щурів локального опіку // Труди ІІІ міжнародної науково-практичної конференції “Фізична культура, спорт та здоров'я нації”. Київ-Вінниця, 1998. - С.22-25.

Кухар И.Д. Морфофункциональное состояние гипофиз-надпочечниковой системы после локального отморожения кожи // Труди науково-практичної конференції “Адаптаційні можливості дітей та молоді”. Одеса, 1998. - С.75-76.

Кухар І.Д., Нагайчук В.І. Морфофункціональні зміни аденогіпофіза і наднирників при глибоких контактних опіках до 10% поверхні тіла // Труди ХІХ з'їзду хірургів України (21-24 травня 2000 р.). - Збірник наукових статей.- Харків, 2000. - С.325-326.

Кухар І.Д., Вплив глибоких опіків до 10% поверхні тіла на кількісні зміни глюкокортикоїдів і тестостерону в крові людей і тварин // Труди ХХ з'їзду хірургів України. - Тернопіль, 2002. - С.673-675.

Кухар І.Д., Шаповал О.М., Клімас Л.А., Онікієнко В.М. Морфометричні зміни ядер кортикоцитів супрареналової залози після впливу на шкіру щурів опіків і кріодеструкції // Труди ІІІ національного конгресу анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України. - Київ, 2002. - С.177-178.

АНОТАЦІЯ

Кухар І.Д. Морфофункціональний стан аденогіпофізу та надниркових залоз після локального впливу на шкіру тварин високої і низької температур. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.01 - нормальна анатомія. - Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2003.

Дисертація присвячена дослідженню впливу опіку і кріодеструкції шкіри на морфофункціональний стан аденогіпофізу і надниркових залоз у щурів. За допомогою морфологічного аналізу втановлено, що істотні порушення морфофункціонування клітин аденогіпофізу і надниркових залоз спостерігаються на 7-14 добу після кріо- й термопошкодження. Цьому періоду відповідають виражені дистрофічно-деструктивні зміни секреторних клітин і стінок мікроциркулярного судинного русла. Виявлено, що характер репаративних процесів у досліджуваних залозах залежить від фактора впливу, терміну і особливостей реагування органу. На основі отриманих даних в роботі показана морфофункціональна і секреторна фазність реагування досліджуваних ендокринних органів. Встановлені кількісні показники, які характеризують як ушкодження, так і відповідні адаптаційні реакції аденогіпофіза та надниркових залоз. На підставі отриманих даних можлива розробка профілактичних і лікувальних заходів, спрямованих на корекцію порушень, викликаних в аденогіпофізі і наднирниковій залозі термо- і кріопошкодженням шкіри.

Ключові слова: аденогіпофіз, надниркові залози, опік шкіри, кріодеструкція шкіри, щур, морфофункціональні зміни, морфометрія.

Кухар И.Д. Морфофункциональное состояние аденогипофиза и надпочечных желез после локального воздействия на кожу животных высокой и низкой температур. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.03.01 - нормальная анатомия. - Харьковский государственный медицинский университет МЗО Украины, Харьков, 2003.

Диссертация посвящена исследованию влияния ожога и криодеструкции кожи на морфофункциональное состояние аденогипофиза и надпочечных желез у крыс. В работе с помощью комплексного морфологического и биохимического анализа выявлено, что существенные нарушения морфофункционирования клеток аденогипофиза и надпочечных желез наблюдаются на 7-14 сутки после крио- и термоповреждения. Этому периоду отвечают выраженные дистрофически-деструктивные изменения секреторных клеток (нарушение целостности клеточных, ядерных, митохондриальных оболочек, повреждение эндоплазматической сети и аппарата Гольджи) и микроциркуляторного сосудистого русла (расширение сосудов, тромбирование их форменными элементами крови, нарушение целостности базальных мембран и эндотелиальной выстилки), которые ведут к резкому снижению морфофункциональной и секреторной деятельности желез. Установлено, что характер репарационных процессов в исследуемых железах зависит от фактора воздействия (ожог, криодеструкция), особенностей реагирования эндокринного органа, а также срока после воздействия на кожу экстремальных температурных факторов. Наиболее интенсивно репарация протекает в клетках аденогипофиза, в меньшей степени - в адреноцитах мозгового слоя надпочечных желез и медленно в кортикоцитах коры супрареналовой железы. При этом активность репарации зависит от действующего температурного фактора. Более активно эти процессы протекают после локального ожога и в меньшей степени после влияния криодеструкции.

С помощью биохимического исследования содержания гормонов в крови (серотонин, тестостерон, кортикостерон) ожоговых и криотравмированных животных установлена их количественная динамика в зависимости от срока после влияния и действующего температурного фактора. Выявлено тесную связь между морфофункциональными изменениями в коре надпочечных желез экспериментальных животных и содержанием кортикостерона в крови.

На основе полученных данных в работе показана морфофункциональная и секреторная фазность реагирования исследуемых органов. В аденогипофизе в ответ на криодеструкцию и термоповреждение выявлено 4 фазы; в корковом веществе надпочечных желез - 3 фазы; в мозговом веществе надпочечных желез - 2 фазы. Установлены количественные показатели, которые характеризуют как повреждения, так и соответственные адаптационные реакции аденогипофиза и надпочечников на разных уровнях их структурной организации после влияния ожога и криодеструкции кожи. С помощью статистического анализа исследована зависимость морфологических изменений от характера действующего температурного фактора и срока после влияния. На основе полученных данных возможна разработка профилактических и лечебных мероприятий, направленных на коррекцию нарушений, вызванных в аденогипофизе и надпочечных железах термо- и криоповреждением кожи.

Ключевые слова: аденогипофиз, надпочечные железы, ожог кожи, криодеструкция кожи, крыса, морфофункцинальные изменения, морфометрия.

Kuhar I.D. Morphofunctional state of adenohypophysis and adrenal glands after local affect of hypo- and hyperthermia on skin of animals. - Manuscript.

Thesis for Doctor of Medicine Degree on speciality 14.03.01 - normal anatomy - Kharkiv State Medical University, Kharkiv, 2003.

Thesis deals with the research of the influence of skin burn and cryodestruction on morphofunctional state of rats' adenohypophysis and suprarenal bodies. It was determined with the help of morphological analysis that vital disturbances of morphofuntioning the cells of adenohypophysis and suprarenal gland took place on the 7-14 days after cryo and thermodestruction. This is the period of marced distrophic and destructive changes of secretory cells and microcirculation vascular channel. It was revealed that the character of reparative process of the glands under reseach depends on the influence factor, period and pecularities of organ reaction. Morphofunctional and secretory set of stages of response to studied endocrine organs was shown on the basis of the received data. There were established guantitative indices characterizing both damages and corresponding adaptation reactions. The received data give possibility to elaborate preventive and medical measures directed to correction of disturbances caused in adenohypophysis and suprarenal gland by thermo and cryodestruction of skin.

Key words: adenohypophysis, adrenal glands, skin burn, skin cryodestruction, rat, morphofunctional changes, morphometry.

Підписано до друку 24.4.2003р. Замовлення № 33

Формат 60Ч90 1/16 Ум. друк. арк. 1,5 Друк офсетний.

Тираж 100 примірників.

Вінниця. Друкарня ВНМУ ім. М.І. Пирогова, Пирогова,56.

Размещено на Allbest.ru