Клiнiко-генетичнi особливостi шизофренії, коморбiдної з психiчними та поведінковими розладами внаслiдок вживання алкоголю

Безперервний перебіг захворювання у 145 чоловіків (29,7%) і 37 жінок (13,5%), хворих на шизофренію, з алкогольним делірієм у станi вiдмiни в анамнезі виявлявся відповідно в 1,5 і 3,2 рази менше, а частота ремітуючого перебігу (відповідно 22,0 і 27,0%) у 2,2 і 2,8 рази більше, ніж у контрольнiй групi (p<0,001). Частота безперервного перебігу шизофренії в жінок (13,5%) виявлялася у 2,2 рази менше, ніж у чоловіків (29,7%) (p<0,05). При цьому в жінок відзначається підвищення на 16,2% частоти приступоподібного та ремітуючого типів перебігу (86,5%) у порівнянні з чоловіками (70,3%) (p<0,05).

У групі чоловіків, хворих на шизофренію, з алкогольним делірієм у станi вiдмiни в анамнезі проста форма (2,8%) спостерігалася у 2,9 рази менше, а параноїдна форма (96,5%) в 1,1 рази більше, ніж у контрольнiй групi (p<0,01). У жінок, хворих на шизофренію, усі випадки було представлено параноїдною формою (100,0%), що перевищувало на 10,7% частоту параноїдної форми у контрольнiй групi (p<0,01). При зіставленні частоти форм шизофренії у чоловіків і жінок, хворих на шизофренію, розбіжностей не виявлено.

Частота ліворукості у 144 хворих на шизофренію, які перенесли в станi вiдмiни алкогольний делірій (12,5%), у 2,5 рази більше, ніж у населенні Криму (p<0,01). Її частота у 102 хворих з епізодичним перебігом шизофренії (9,8%) не відрізнялася, а в 42 хворих з безперервним перебігом захворювання (19,0%) у 3,8 рази більше в порівнянні з кримською популяцією (p<0,001).

У 182 хворих на шизофренію, які перенесли в станi вiдмiни алкогольний делірій, виявлено 38 (20,9%) хворих, в яких виявлялися епілептичні приступи під час гіпоглікемії при інсулінотерапії, у стані алкогольної абстиненції або алкогольного делірію в станi вiдмiни, поза цими станами, а також рідко на тлі прийому нейролептиків і після легкої черепно - мозкової травми. У 38 хворих на шизофренію з епiлептичною схильнiстю спадкова обтяженість на епілепсію (16,7%) серед родичів I і II ступеня родинності більше у 6,4 рази в порівнянні з 144 хворими на шизофренію без епілептичної схильності (p<0,05). Виявлена висока частота спадкової обтяженості на епілепсію (16,7%), а також випадків із наявністю рідких епілептичних припадків поза інсулінотерапією, алкогольною абстиненцією та алкогольним делірієм у станi вiдмiни (7,7%) свідчить про те, що вони є проявом епілептичної схильності, яка широко розповсюджена в популяцiї (12,5%) (W. Lennox, 1960; О.О. Жирмунська, 1997).

У групі 38 хворих на шизофренію з епiлептичною схильнiстю частота чоловіків (92,1%) в 1,2 рази більше, а жінок (7,9%) у 3 рази менше у порівнянні з групою 144 хворих на шизофренію, в яких епiлептична схильність не виявлялася (p<0,01). Частота епiлептичної схильностi у 145 чоловіків (24,1%) у 3 рази більше в порівнянні з її частотою у 37 жінок (p<0,001).

Частота епiлептичної схильностi у 48 хворих з безперервним перебігом шизофренії (39,6%) у 4,6 рази більше за частоту епілептичних припадків, що виявляються під час інсулінотерапії та поза нею у 1538 хворих на шизофренію (8,7%) (А.К. Гласнер, 1991). Її частота у хворих з безперервним перебігом шизофренії (39,6%) у 2,8 рази більше, ніж у хворих на шизофренію з епізодичним перебігом (14,2%) (p<0,001).

У хворих на шизофренію з епiлептичною схильнiстю, які перенесли в станi вiдмiни алкогольний делірій, шизофренія виявляється у віці 40 - 44 років (5,3%) у 3,9 рази менше у порівнянні з хворими, в яких вона була відсутня (p<0,01).

Співвідношення типів перебігу не відрізнялося у хворих на шизофренію з епiлептичною схильнiстю, які перенесли у станi вiдмiни алкогольний делірій, і в контрольнiй групi. Разом з тим, у хворих на шизофренією з епiлептичною схильністю безперервний перебіг (50,0%) більше у 2,5 рази, а рекурентний перебіг (7,9%) менше у 3,4 рази в порівнянні з хворими на шизофренію без епілептичної схильності (p<0,01).

У групі з 38 хворих на шизофренію з епiлептичною схильністю, які перенесли в станi вiдмiни алкогольний делірій, частота простої форми (2,6%) зустрічалася у 3,2 рази менше, а частота параноїдної форми шизофренії (97,4%) спостерігалася в 1,1 рази більше порівняно з контрольною групою (p<0,05). У 144 хворих на шизофренію без епiлептичної схильностi частота простої форми шизофренії (2,1%) менше у 3,9 рази, а частота параноїдної форми (97,2%) більше в 1,1 рази, ніж у 404 хворих на шизофренію в контрольнiй групi (p<0,001). Частота онейроїдних станів у хворих на шизофренію з епiлептичною схильністю (5,3%) не відрізнялася від контрольної групи (1,0%), а в 144 хворих на шизофренію без епілептичної схильності (11,8%) вона спостерігалася в 11,8 рази частіше (p<0,001).

Частота перенесеної в минулому черепно - мозкової травми у 182 хворих на шизофренію, які перенесли у станi вiдмiни алкогольний делірій (9,3%), та серед 48 хворих з безперервним перебігом шизофренії (18,7%) відповідно у 2,9 і 5,5 рази більше, ніж у контрольних дослідженнях (p<0,01). Її частота у хворих з епізодичним перебігом шизофренії (6,0%) не відрізнялася від такої у групи хворих співставлення (3,0%) (p>0,1).

Частота помісячних надходжень до стаціонару у загальному контингенті хворих на шизофренію, які перенесли в станi вiдмiни алкогольний делірій, не відрізняється від контрольних досліджень. У хворих на шизофренію з безперервним перебігом підвищена в 1,2 рази їхня частота в лютому, квітні і жовтні (27,6%), а у хворих з епізодичним перебігом - в 1,1 рази у березні, квітні і червні місяцях (28,8%) у порівнянні з контрольною групою (p<0,05).

Отже, генотипні особливості та екзогенні фактори впливають на клінічні прояви шизофренії у хворих, які перенесли в станi вiдмiни алкогольний делірій. У чоловіків, хворих на шизофренію, захворювання частіше виявляється у віці до 29 років, а жінок - у віці 30 і більше років. У чоловіків спостерігається підвищення частоти безперервного і пониження частоти приступоподібного та ремітуючого типів перебігу. Статевий диморфізм не впливає на співвідношення форм шизофренії. Частота ліворукості у цих хворих на шизофренію більша за рахунок пацієнтів із безперервним її перебігом. Спадково обумовлена епілептична схильність не впливає на співвідношення форм у хворих на шизофренію з алкогольним делірієм у станi вiдмiни в анамнезі, але сприяє підвищенню безперервного та зниженню ремітуючого перебігу. Перенесена черепно - мозкова травма частіше виявляється у хворих на шизофренію та хворих із безперервним перебігом захворювання. Частота помісячних надходжень до стаціонару не відрізняється у хворих на шизофренію, які перенесли в станi вiдмiни алкогольний делірій, але наявне розходження у пацієнтів із безперервним і епізодичним типами перебігу.

Суспільно небезпечні дії у хворих на шизофренію, які перенесли в станi вiдмiни алкогольний делірій, та особливості генотипних і екзогенних факторів у них. Загальна частота СНД (18,6%) та частота повторних СНД (3,8%) у хворих на шизофренію, які перенесли в станi вiдмiни алкогольний делірій, хоча і не відрізнялася від контрольної групи (16,8% і 0,7%), але кримінальні дії проти особистості (9,2%) у них виявлялися в 2,2 рази більше (p<0,05). У групі 48 хворих з безперервним перебігом шизофренії загальна частота СНД (37,5%) у 2,2 рази більше в порівнянні з контрольною групою (p<0,01). Серед 134 хворих з епізодичним перебігом шизофренії загальна частота СНД (11,9%) не відрізнялася від контрольної групи (16,8%), однак у них наявне зниження у 4,1 рази частоти хуліганських дій (1,5%) (p<0,01).

В структурі окремих видів СНД у цих хворих на шизофренiю i хворих контрольної групи не виявлено відмінностей. .У хворих із безперервним перебігом шизофренії частота хуліганських дій (40,0%) має тенденцiю до збiльшення (в 1,8 рази) в порiвняннi з хворих з епізодичним типом перебігу захворювання, у яких СНД проти особистості (47,8%) мають тенденцiю до збiльшення (в 1,6 рази).

Частота суїцидальних дій у хворих на шизофренію, які перенесли у станi вiдмiни алкогольний делірій (21,4%), та хворих з епізодичним перебігом захворювання (22,4%), відповідно в 1,8 і 1,9 рази більше, ніж у контрольнiй групи (p<0,01). Збільшення аутоагресивних дій у цих хворих відбувається за рахунок їхнього збільшення у хворих, які не вчиняли СНД (p<0,05).

При вивченні генотипних особливостей у хворих на шизофренію, які перенесли в станi вiдмiни алкогольний делірій, у 34 хворих, які вчинили кримінальні діяння, та 148 хворих, які їх не вчиняли, не виявлено відмінностей у розподілі чоловіків і жінок. Епiлептична схильність у хворих на шизофренію, які перенесли в станi вiдмiни алкогольний делірій, у пацієнтів із здійсненням СНД (41,2%), у порівнянні з контрольною групою, у 4,7 рази більша, а також у 2,5 рази більша, ніж у хворих на шизофренію, які не здійснювали СНД (p<0,01). Частота перенесеної черепно - мозкової травми у хворих, які здійснювали кримінальні діяння (17,6%), у 3,9 рази вища, ніж у хворих на шизофренію у контрольнiй групi (p<0,01).

Таким чином, у хворих на шизофренію, які перенесли в станi вiдмiни алкогольний делірій, загальна частота СНД не відрізнялася вiд хворих контрольної групи, але була підвищеною частота протиправних діянь проти особистості. У хворих із безперервним перебігом захворювання більша загальна частота СНД, а в порівнянні з хворими з епізодичним перебігом шизофренії також підвищена частота хуліганських дій. В структурі окремих видів СНД у цих хворих на шизофренiю i хворих контрольної групи не виявлено відмінностей. У хворих з епізодичним типом перебігу захворювання спостерігаються тенденцiю до збiльшення СНД проти особистості, а хворих із безперервним перебігом - хуліганських дій. У хворих на шизофренію з алкогольним делірієи в станi вiдмiни в анамнезi підвищена частота аутоагресивних дій, що пов'язано з їхнім збільшенням у хворих з епізодичним перебігом шизофренії, які не здійснювали СНД. Співвідношення чоловіків і жінок не відрізнялося у хворих на шизофренію, які вчиняли і не вчиняли СНД. Епiлептична схильність у пацієнтів зі скоєнням СНД вища, ніж у хворих на шизофренію без скоєння СНД та у контрольнiй групi. Перенесена черепно - мозкова травма сприяє підвищенню частоти СНД.

Клінічні прояви, соціальні фактори і суспільно небезпечні дії у хворих на шизофренію, коморбідну з синдромом алкогольної залежностi, та хворих на шизофренiю, які перенесли в станi вiдмiни алкогольний делірій. У 398 хворих на шизофренію, коморбідну з синдромом алкогольної залежностi, та у 182 хворих на шизофренію, які перенесли в станi вiдмiни алкогольний делірій, відсутні розбіжності за частотою спадкової обтяженості серед родичів I - II ступеня родинності на шизофренію, бiполярний афективний розлад, епілепсію, алкоголізм та алкогольний делірій.

Маніфестні прояви даного психозу у хворих на шизофренію, коморбідну з синдромом алкогольної залежностi, у віці до 24 років (52,5%) виявлялися у 2,9 рази більше, а хворих на шизофренію, які перенесли в станi вiдмiни алкогольний делірій, вони виявлялися у віці 30 і більше років (69,8%) більше у 2,3 рази (p<0,001). Відзначені закономірності спостерігаються у таких хворих на шизофренію як при безперервному, так і при епізодичному типах перебігу захворювання (p<0,001). У хворих на шизофренію, коморбідну з синдромом алкогольної залежностi, безперервний перебіг (52,5%) спостерігався у 2 рази більше, а приступоподібний (39,7%) та ремітуючий (7,8%) відповідно в 1,3 і 3,0 рази менше, ніж у хворих на шизофренію, які перенесли в станi вiдмiни алкогольний делірій (p<0,001).

Онейроїдні стани у хворих на шизофренію, які перенесли в станi вiдмiни алкогольний делірій (10,4%), та хворих з епізодичним перебігом захворювання (13,4%) виявлялися відповідно у 4,2 і 2,5 рази більше у порівнянні з хворими на шизофренію, коморбідну з синдромом алкогольної залежностi (p<0,001).

Параноїдна форма у хворих на шизофренію, які перенесли в станi вiдмiни алкогольний делірій (97,3%), зустрічалася в 1,3 рази частіше, а проста (2,2%) та кататонічна (0,5%) форми захворювання у 8,9 та 7,6 рази менше, ніж у хворих на шизофренію, коморбідну з синдромом алкогольної залежностi (p<0,01). Серед таких хворих позитивна симптоматика (97,8%) перевищувала в 1,2 рази її частоту у хворих на шизофренію із групи зіставлення (p<0,001).

Пацієнти із середньою спеціальною освітою серед хворих на шизофренію з алкогольним делірієм у станi вiдмiни в анамнезі (15,9%) зустрічалися в 2,3 рази частіше, ніж у хворих на шизофренію, коморбідну з синдромом алкогольної залежностi (p<0,01). Це відбувається за рахунок їхнього збільшення у 2,1 рази серед хворих з епізодичним перебігом шизофренії (17,9%) у порівнянні з таким же типом перебігу шизофренії в групі зіставлення (p<0,05).

Серед хворих на шизофренію, які перенесли в станi вiдмiни алкогольний делірій та ніколи не вступали в шлюб (17,0%), було у 2,2 рази менше, а таких, які перебували в шлюбі (46,2%) в 1,8 рази більше порівняно з хворими на шизофренію із групи зіставлення (p<0,001). Таке розходження в даних групах хворих відбувається за рахунок пацієнтів з епізодичним перебігом захворювання (p<0,05).

У хворих на шизофренію, коморбідну з синдромом алкогольної залежностi, загальна частота СНД (37,4%) та повторних СНД (11,3%) відповідно у 2,0 і 4,2 рази більше, ніж у хворих на шизофренію, які переносили в станi вiдмiни алкогольний делірій, що відповідно складало 18,6% і 2,7%. Такі хворі на шизофренію кримінальні діяння проти особистості (15,3%) включно вбивство, замах на вбивство і погроза вбивством (5,6%) здійснювали відповідно в 1,7 і 3,6 рази більше, а майнові правопорушення (14,6%) - у 4,4 рази більше, нiж у хворих на шизофренію, в анамнезі яких відмічалися у станi вiдмiни випадки алкогольного делірію (p<0,05).

У хворих з безперервним перебігом шизофренії в поєднанні з синдромом алкогольної залежностi виявлено збільшення у 3,6 рази повторних СНД (15,3%) та у 2,5 рази майнових діянь (15,3%) по відношенню до хворих з таким самим типом перебігу шизофренії з алкогольним делірієм у станi вiдмiни в анамнезі, у котрих у 3,4 рази частіше виявлялися хуліганські дії (14,6%) (p<0,05). У даних хворих з епізодичним перебігом шизофренії у порівнянні з хворими на шизофренію з таким самим типом перебігу, які перенесли в станi вiдмiни алкогольний делірій, більша у 2,6 рази загальна частота СНД (30,7%), у 3,1 рази частота повторних СНД (6,9%), а також більша відповідно у 4,2 і 6,3 рази частота хворих, які скоювали хуліганські (6,3%) та майнові (13,8%) правопорушення (p<0,05).

У загальній чисельності 398 хворих на шизофренію в поєднанні з синдромом алкогольної залежностi делінквентні дії виявлено в 149 хворих, які вчинили 199 кримінальних дій, а серед 182 хворих на шизофренію, які перенесли в станi вiдмiни алкогольний делірій, 34 хворих скоїли 43 СНД. У структурі СНД хворих на шизофренію, коморбідну з синдромом алкогольної залежностi, у порівнянні з хворими на шизофренію з алкогольним делірієм у станi вiдмiни в анамнезі (25,6%), переважають майнові діяння (42,6%), частота котрих в 1,7 рази більше (p<0,05), що зумовлено вираженою тенденцією до пониження (в 1,9 рази) хуліганських дій (16,1%). Подібні тенденції в даних групах хворих виявлено при порівнянні хворих як із безперервним, так і з епізодичним типом перебігу шизофренії.

У хворих на шизофренію, які перенесли в станi вiдмiни алкогольний делірій, агресивні кримінальні дії (69,8%) спостерігалися в 1,3 рази частіше, а неагресивні кримінальні дії (30,2%) - в 1,3 рази менше по відношенню до хворих на шизофренію з синдромом алкогольної залежностi (p<0,05). Це розходження відбувається за рахунок хворих з епізодичним типом перебігу шизофренії (p<0,05).

Частота суїцидальних спроб у хворих на шизофренію, коморбідну з синдромом алкогольної залежностi (18,9%), не відрізнялася від такої у хворих на шизофренію з випадками алкогольного делірію в станi вiдмiни в анамнезі (21,4%). Не виявлено розходжень у даних хворих на шизофренію при безперервному та епізодичному типах перебігу захворювання.

Таким чином, шизофренiя у хворих, які перенесли в станi вiдмiни алкогольний делірій, у порівнянні з хворими на шизофренію, коморбідну з синдромом алкогольної залежностi, маніфестує переважно у пізньому віці, перебігає більш сприятливо і частіше виявляються онейроїдні стани. Серед них спостерігається підвищення частоти пацієнтів із середньою спеціальною освітою, а також кращі показники сімейного стану. Це відбувається, переважно, за рахунок хворих з епізодичним перебігом захворювання. У хворих на шизофренію, коморбідну з синдромом алкогольної залежностi, більша загальна частота СНД, повторних СНД, кримінальних діянь проти особистості, майнових протиправних дiянь. Тип перебігу шизофренії впливає на співвідношення загальної частоти та видів СНД. У структурі СНД цих хворих на шизофренію переважають майнові кримiнальнi діяння. Подібні тенденції відзначаються в контингентах хворих, що зіставляються, як із безперервним, так і з епізодичним типом перебігу. У хворих на шизофренію, які перенесли в станi вiдмiни алкогольний делірій, агресивні кримінальні дії спостерігалися частіше, а неагресивні кримінальні - рiдше. Такі співвідношення наявні у хворих з епізодичним типом перебігу шизофренії. Частота суїцидальних дій не відрізнялася у даних контингентів хворих на шизофренію, а також у хворих із різними типами перебігу захворювання.

Генотипні особливості та екзогенні фактори при різних клінічних проявах шизофренії у хворих в поєднанні з синдромом алкогольної залежностi та хворих, які перенесли в станi вiдмiни алкогольний делірій. Співвідношення чоловіків і жінок серед 398 хворих на шизофренію, коморбідну з синдромом алкогольної залежностi (4,9:1), відповідає їх розподілу в 182 хворих на шизофренію, в анамнезі яких спостерігався у станi вiдмiни алкогольний делірій (3,9:1). Початок даного психозу у віці від 10 до 24 років у чоловіків, хворих на шизофренію, коморбідну з синдромом алкогольної залежностi (54,8%), в 1,3 більше, ніж у жінок (41,8%), а у чоловіків, хворих на шизофренію, які перенесли в станi вiдмiни алкогольний делірій (21,4%), у 4,0 рази більше порівняно з жінками (5,4%), у котрих частота прояву психозу у віці 30 - 54 років (73,0%) в 1,1 рази більше, ніж у чоловіків (66,2%) (p<0,05). Співвідношення типів перебігу та форм шизофренії в чоловіків і жінок не відрізнялося від такого серед хворих на шизофренію в поєднанні з синдромом алкогольної залежностi та у хворих на шизофренію, які перенесли в станi вiдмiни алкогольний делірій.

Частота ліворукості не відрізнялася у 351 хворих на шизофренію в поєднанні з синдромом алкогольної залежностi (13,7%) та 144 хворих на шизофренію з алкогольним делірієм у станi вiдмiни в анамнезі (12,5%). Не виявлено розходжень в її частоті у групах даних хворих на шизофренію з безперервним та епізодичним типами перебігу захворювання. Епiлептична схильність у хворих на шизофренію, які перенесли у станi вiдмiни алкогольний делірій (20,9%), виявлялася в 1,6 рази частіше, ніж у хворих на шизофренію у поєднанні з синдромом алкогольної залежностi (p<0,05). Серед 48 даних хворих з безперервним перебігом шизофренії (39,6%) вона у 2,4 рази перевищує таку в 209 хворих з таким самим типом перебігу в групі зіставлення (16,7%) (p<0,01).

Маніфестні прояви шизофренії в 53 хворих на шизофренію, коморбідну з синдромом алкогольної залежностi, з епiлептичною схильністю, у вікових проміжках 15 - 24 років (68,0%) виявляються у 2,9 рази більше, ніж у 38 хворих на шизофренію з епiлептичною схильністю з алкогольним делірієм у станi вiдмiни в анамнезі (p<0,001). Серед 345 таких хворих на шизофренію без епілептичної схильностi початок захворювання у віці 15 - 24 років (48,7%) у 2,9 рази більше порівняно з 144 хворими на шизофренію, які перенесли в станi вiдмiни алкогольний делірій, без зазначеної епілептичної характеристики (p<0,001).

У 53 хворих на шизофренію, коморбідну з синдромом алкогольної залежностi, з епiлептичною схильністю частота безперервного перебігу (66,0%) спостерігалася в 1,3 рази більше, а ремітуючого перебігу (1,9%) у 4,6 рази менше порівняно з 345 такими хворими на шизофренію без епілептичної схильності (p<0,05). У 38 хворих на шизофренію з епілептичною схильністю, які перенесли в станi вiдмiни алкогольний делірій, безперервний перебіг (50,0%) більше у 2,5 рази, тоді як рекурентний перебіг (7,9%) менше у 3,4 рази порівняно зі 144 такими хворими на шизофренію без епілептичної схильності (p<0,01). Проведення подібного аналізу з урахуванням форм у даних групах хворих на шизофренію розходжень не виявило.

Черепно - мозкових травм в анамнезі хворих на шизофренію в поєднанні з синдромом алкогольної залежностi (14,8%) у 1,6 рази більше порівняно з хворими, які перенесли в станi вiдмiни алкогольний делірій (9,3%) (p<0,05). Їхня частота при безперервному перебігу захворювання у даних хворих (19,6%) та хворих на шизофренію, які перенесли у станi вiдмiни алкогольний делірій (18,7%), відповідно у 2,1 та 3,1 рази більше, ніж при епізодичному перебігу захворювання (p<0,05).

Таким чином, більш ранній початок шизофренії виявляється у чоловіків частіше, ніж у хворих на шизофренію, коморбідну з синдромом алкогольної залежностi, так і хворих на шизофренію, які перенесли в станi вiдмiни алкогольний делірій, а у жінок переважає початок захворювання у віці після 30 років. Статевий диморфізм не впливає на співвідношення типів перебігу та форм у даних контингентів хворих на шизофренію, а частота ліворукості не відрізнялася. Епiлептична схильність сприяє більш ранньому прояву шизофренії та її несприятливому перебігу, що виражається у підвищенні частоти безперервного та пониженні частоти ремітуючого типу перебігу, але не впливає на співвідношення форм у хворих на шизофренію як в поєднанні з синдромом алкогольної залежностi, так і хворих на шизофренію, які перенесли у станi вiдмiни алкогольний делірій. Частота перенесеної черепно - мозкової травми більша при безперервному перебігу, порівняно з епізодичним, у хворих на шизофренію в поєднанні з синдромом алкогольної залежностi, та хворих на шизофренію з алкогольним делірієм у станi вiдмiни.

Роль генетичних факторів у генезі алкогольного делірію в станi вiдмiни. З метою визначення внеску генетичних факторів у генезі алкогольного делірію в станi вiдмiни проведено аналіз різних його характеристик з урахуванням критеріїв, характерних для моногенних і полігенних захворювань i ознак (Г.А. Аннєнков та ін., 1979; F. Vogel та iн., 1996; М.П. Бочков, 2002). Поширеність у станi вiдмiни алкогольного делірію в населення Криму складає 0,8%. Серед 27692 хворих на алкоголізм, які перебувають на обліку в наркологічному диспансері, порівняно рідко зустрічається у станi вiдмiни алкогольний делірій (8,1%), частота котрого за узагальненими даними інших авторів складає від 5,0 до 16,0% випадків (Л.В. Левітін та ін., 1971; О.К. Качаєв та ін., 1983; H. Kaplan та B. Sadock, 1997).

Частота повторного алкогольного делірію в станi вiдмiни серед 2417 хворих (12,9%) в 1,6 рази менше, ніж у 182 хворих на шизофренію, які перенесли в станi вiдмiни алкогольний делірій (20,9%) (p<0,01). За зведеннями низки авторів їхня частота була від 12,0 до 33,0% випадків (О.К. Качаєв та ін., 1983). Делірій, обумовлений медикаментами, виявляється рідко (1,1 - 3,9%) у хворих на шизофренію та виявляється у хворих, які мають до нього спадкову схильність (Л.И. Спiвак та ін., 1988).

Клініка психофармакологічного делірію в 12 хворих на шизофренію не відрізнялася від такої як у хворих на алкоголізм, так і хворих на шизофренію із сприятливим перебігом. При цьому i фармакологічний, і алкогольний делірій у станi вiдмiни супроводжуються підвищенням вмісту катехоламінів (Т. Акіно та ін., 1997).

Отже, у станi вiдмiни алкогольний делірій виявляється у тих хворих на алкоголізм, які мають до нього спадкову схильність.

У 2417 хворих з алкогольним делірієм у станi вiдмiни, а також у 2035 чоловiкiв (від 15 до 76 років) i 382 жiнок (від 21 до 70 років), мається широкий діапазон вікових проявів, що відповідає кривій нормального розподілу, характерній для полігенних захворювань (рис. 1).

Рис. 1.Розподiл хворих з алкогольним делірієм за вiком початку захворювання та статтю.

На його прояви та клініку впливають такі генотипні особливості як стать. Серед 2417 хворих з алкогольним делірієм у станi вiдмiни чоловіків (84,2%) у 5,3 рази більше, ніж жінок (15,8%), в яких вік початку психозу (42,0 років) менше, ніж у чоловіків (43,2 років) (p<0,01).

За важкістю перебігу алкогольний делірій утворює клінічний континуум (Г.В. Буторiна, 1974), а на його перебіг впливає стать, що виявляється у переважанні легких та абортивних форм у жінок (Е.К. Бошняга та ін., 1978; А.К. Качаєв та ін, 1983; А.К. Качаєв, 1988). Велика поширеність епілептичних нападів (17,5%) у хворих на алкоголiзм (В.М. Карпяк, 1989), а також бiльш висока їхня частота у 182 хворих на шизофренію, які переносили у станi вiдмiни алкогольний делірій (20,9%), свідчать, що генотипні особливості, обумовлені присутністю генокомплексу епілепсії, сприяють прояву у станi вiдмiни алкогольного делiрiю. Наведені клінічно - генетичні характеристики алкогольного делірію в станi вiдмiни відповідають найбільш важливим критеріям полігенних захворювань i ознак (Г.А. Аннєнков та ін., 1979; F. Vogel та ін., 1996; М.П. Бочков, 2002).

Частота перенесеної черепно - мозкової травми в 398 хворих на шизофренію в поєднанні з синдромом алкогольної залежностi (14,8%) в 1,6 рази вище, нiж у 182 хворих на шизофренію, які перенесли в станi вiдмiни алкогольний делірій (9,3%) (p<0,05). Аналіз розподілу помісячного надходження до стаціонару 2417 хворих, які перенесли 2737 алкогольних деліріїв у станi вiдмiни, виявив підвищення їхньої частоти у травні (9,4%), червні (9,6%), а на липень (12,2%) та серпень (11,3%) припадають піки госпіталізацій. Дані факти свідчать про взаємодію геліогеофізичних впливів і генетичних факторів на маніфестні прояви та екзацербації алкогольного делірію в станi вiдмiни.

Таким чином, у розвитку в станi вiдмiни алкогольного делірію важлива роль приділяється спадкової схильності, що відповідає основним характеристикам полігенних мультифакторіальних ознак i захворювань.

ВИСНОВКИ

В дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми клінічних особливостей шизофренії, коморбiдної з психiчними та поведінковими розладами внаслiдок вживання алкоголю, а також у цих хворих, що вчиняли СНД. У хворих на шизофренію і у пацієнтів, що вчинили СНД, супутній синдром алкогольної залежності, перенесений у стані вiдмiни алкогольний делірій, а також генотипні особливостi розглядаються як критерії прогнозу перебігу захворювання і частоти суспільно небезпечних дій.

2. За допомогою епідеміологічного аналізу серед 1336 хворих на шизофренію, що проживають в м. Сімферополі, поширеність супутнього алкоголізму становить 16,6%. У них синдром алкогольної залежності (12,9%) виявляється частіше порівняно з алкогольним делірієм у стані вiдмiни (3,4%) i алкогольними психозами (0,3%), представленими алкогольним галюцинозом (0,1%) і алкогольним параноїдом (0,2%). У чоловіків частота синдрому алкогольної залежності (19,9%) в 3,6 раза вища, а алкогольного делірію в стані вiдмiни (5,6%) - в 3,7 раза більша порівняно з жінками. Алкогольний делірій у стані вiдмiни у 222 хворих на шизофренію, поєднану с алкоголiзмом, проявляється (19,8%) в 2,4 раза частіше, ніж у хворих на алкоголізм (8,1%).

3. Шизофренія у 398 хворих з синдромом алкогольної залежності має несприятливий перебіг, що виявляється в підвищеннi її початку у віцi 20 - 24 років (29,6%), підвищенні частоти безперервного перебігу (52,5%) і простої форми (19,6%). У даних хворих на шизофренію більш низькі показники освіти і сімейного стану, що відбувається за рахунок хворих із безперервним перебігом захворювання. Восьмирічна освіта у них спостерігалася в 1,5 рази частіше, а середня спеціальна - в 2,1 рази рідше, збільшена частота розлучених, а при безперервному перебігу збільшена також і частота хворих, що ніколи не вступали в шлюб.

4. У хворих на шизофренію з алкогольним делірієм у стані вiдмiни шизофренiчний процес вiдбувається доброякісно. Це виражається у збільшенні в 3 рази частоти хворих з початком захворювання у вiцi 35 - 54 рокiв (50,6%), підвищенні частоти ремiтуючого перебігу (23,1%), параноїдної форми (97,3%) і онейроїдних станів (10,4%). У цих хворих підвищення частоти випадків з освітою 8 класів відбувається за рахунок пацієнтів з безперервним перебігом, а підвищення частоти хворих, що перебувають у шлюбі, і зниження частоти тих, що ніколи не були в шлюбi, обумовлено хворими на шизофренiю з епізодичним перебігом захворювання.

5. Генотипні особливості і екзогенні фактори чинять модифікуючий вплив на клінічні прояви шизофренії, коморбiдної з синдромом алкогольної залежності. У цих хворих на шизофренiю підвищена спадкова обтяженість на шизофренію, епілепсію та алкоголізм. У чоловіків, порівняно з жінками, захворювання виявляється в більш ранньому віці, підвищена частота безперервного перебігу i частіше виявляється проста форма. У даних хворих на шизофренію та у хворих із безперервним перебігом захворювання більша частота ліворукості, а також епiлептичної схильностi, за якої наявний більш ранній початок захворювання, підвищення частоти безперервного перебiгу, простої та зниження частоти параноїдної форми. Частота церебрально - органічних уражень головного мозку в анамнезі більша в загальному контингенті, при безперервному типі перебігу у хворих на шизофренію, поєднану з синдромом алкогольної залежностi.

6. На клінічні прояви шизофренії у хворих, які перенесли в станi вiдмiни алкогольний делірій, впливають генотипні особливості та екзогенні фактори. У цих хворих на шизофренiю підвищення спадкової обтяженостi шизофренією відбувається за рахунок пацiєнтів з безперервним перебігом, а епілепсією та алкоголізмом в результаті їх збільшення і у хворих з епізодичним перебігом. Захворювання в чоловіків, хворих на шизофренію, порівняно з жінками, має більш несприятливий перебіг, що виявляється у підвищенні частоти його початку у віці до 29 років та безперервним перебігом. Частота ліворукості у даних хворих на шизофренію більша за рахунок пацієнтів із безперервним перебігом. Епiлептична схильність сприяє підвищенню безперервного та зниженню ремітуючого перебігу. У загальному контингенті хворих та у хворих із безперервним перебігом шизофренії перенесена в минулому черепно - мозкова травма зустрічається частiше.

7. Маніфестні прояви та екзацербації психозу в хворих на шизофренію в поєднанні з синдромом алкогольної залежності і у хворих з епізодичним перебігом захворювання частіше виявляються у квітні i червні, а у хворих із безперервним перебігом - у квітні. Частота помісячних госпіталізацій у даних хворих на шизофренію, що перенесли в стані вiдмiни алкогольний делірій, не відрізняється від контрольних досліджень. При безперервному перебігу у цих хворих на шизофренію підвищена частота госпіталізацій у лютому, квітні і жовтні (27,6%), а у хворих з епізодичним перебігом - в березні, квітні і червні місяцях (28,8%).

8. Хворі на шизофренію, коморбідну з синдромом алкогольної залежностi, та хворі з безперервним перебігом захворювання частіше скоюють СНД (37,4%), кримінальні дії проти особистості (15,3%), включаючи вбивства, замахи на вбивства, погрозу вбивством (5,7%) та агресивні сексуальні дії (2,6%). У структурі СНД даних хворих на шизофренію та у хворих з безперервним перебігом частіше виявляються протиправні дії проти особистості і рiдше - хуліганські дії. Вони аутоагресивні дії здійснюють частіше. У хворих на шизофренію в поєднанні з синдромом алкогольної залежностi, які вчиняли СНД, генотипні особливості характеризуються збiльшенням частоти чоловічого генотипу i епiлептичної схильності, а також підвищенням такого екзогенного фактора як перенесена черепно - мозкова травма.

9. У хворих на шизофренію, які перенесли в станi вiдмiни алкогольний делірій, загальна частота СНД не відрізнялася вiд контрольної групи, але була підвищена частота кримінальних діянь проти особистості. При безперервному перебігу більша їх загальна частота, частота протиправних дій проти особистості та хуліганських дій, а у хворих з епізодичним перебігом частіше спостерігалися хуліганські дії. У даних хворих на шизофренію підвищення частоти аутоагресивних дій пов'язане з їх збільшенням у хворих з епізодичним перебігом шизофренії, які не здійснювали СНД. Генотипні особливості, що характеризуються епiлептичною схильністю, а також перенесення черепно - мозкової травми сприяють підвищенню частоти СНД у хворих на шизофренію з алкогольним делірієм у стані вiдмiни в анамнезi.

10. У хворих на шизофренію, які перенесли в станi вiдмiни алкогольний делірій, порівняно з хворими на шизофренію, коморбідну з синдромом алкогольної залежностi, шизофренічний процес перебігає більш сприятливо. У цих хворих шизофренiя маніфестує частіше у вiцi 30 i бiльше рокiв, та переважають приступоподiбний i ремiтуючий типи перебiгу та онейроїдні стани. Серед цих хворих кращі показники освiти i сімейного стану. Це виражається підвищенням частоти пацiєнтів iз середньою спеціальною освітою, частоти пацiєнтів, що перебувають у шлюбі, і зниженням частоти хворих, якi ніколи не були в шлюбi, що відбувається за рахунок хворих з епізодичним перебігом шизофренії.

11. Генотипнi особливості хворих на шизофренію, коморбiдну з синдромом алкогольної залежності, і хворих на шизофренію, які перенесли в станi вiдмiни алкогольний делірій, характеризуються переважанням чоловічого генотипу. Частота лiворукостi у них не відрізнялася, а епiлептична схильність виявляється частіше у хворих на шизофренію з алкогольним делірієм у стані вiдмiни. Екзогенні впливи у вигляді перенесеної черепно- мозкової травми у хворих на шизофренію сприяють значному підвищенню прояву алкогольної залежності порівняно з алкогольним делірієм у стані вiдмiни. Цi хворi виявляють диференційовану сприйнятливість до геліогеофізичних впливiв. Максимальна частота маніфестацій і екзацербацiй у хворих на шизофренію в поєднаннi з алкогольною залежністю спостерігається в червні, а у пацiєнтів, які перенесли у станi вiдмiни алкогольний делірій, - в березні.

12. Серед хворих на шизофренію, коморбідну з синдромом алкогольної залежностi, порівняно з хворими на шизофренію, які перенесли в станi вiдмiни алкогольний делірій, збільшена загальна частота СНД, повторних СНД, кримінальних діянь проти особистості та майнових протиправних дiянь. У структурі СНД даних хворих на шизофренію переважають майнові кримiнальнi дiяння. Частота суїцидальних дій не відрізнялася серед даних контингентів хворих на шизофренію, а також при різних її типах перебігу.

13. Невелика частота в станi вiдмiни алкогольного делірію серед населення (0,8%) i у 27692 хворих на алкоголізм (8,1%), а також висока частота його повторюваності (12,9%) у 2417 хворих з алкогольним делірієм, широкий діапазон віку прояву хвороби, що відповідає кривій нормального розподілу, вплив на його виявляння та клінічні особливості таких генотипних і екзогенних факторів, як стать, епілептична схильність та екзогенна ритміка свідчать, що вiн є таким варiантом стану вiдмiни вiд алкоголю, який має полігенну основу i проявляється у тих хворих, які мають до нього спадкову схильність.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Двирский А.А. Клинические и генотипические особенности при шизофрении в сочетании с психофармакологическим делирием //Таврический журнал психиатрии. - 1998. - Т. 2, №4(7). - С. 54 - 57.

Двирский А.А. Эволюция воззрений и клинико - генетический аспект шизофрении, сочетающейся с алкогольным делирием и другими алкогольными психозами //Журнал психиатрии и медицинской психологии. - 1999. - №1(5). - С. 110 - 116.

Двирский А.А. Формы шизофрении и их течение при сочетании с алкогольным делирием //Український вiсник психоневрології. - 1999. - Т.7, № 2(20). - С. 60 - 63.

Двирский А.А. Особенности клиники и опасные действия при шизофрении в сочетании с алкогольным галлюцинозом //Таврический журнал психиатрии. - 1999. - Т. 3, №1(8) - 2(9). - С. 59 - 63.

Двирский А.А. Влияние экзогенной ритмики на манифестации и экзацербации шизофрении и алкогольного делирия при их сочетании //Український вiсник психоневрології. - 1999. - Т. 7, №3(21). - С. 103 - 106.

Двирский А.А. Клиника шизофрении при сочетании с единичными и повторными алкогольными делириями //Журнал психиатрии и медицинской психологии. - 1999. - №2(6). - С. 102 - 105.

Двирский А.А. О роли генетических факторов в проявлении алкогольного делирия //Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 1999. - Т. 99, №10. - С. 48 - 50.

Двирский А.А. Клинико - генетическая концепция коморбидных шизофреноалкогольных психозов и особенности их течения //Український вiсник психоневрології. - 1999. - Т.7, №4(22). - С.19 - 21.

Двирский А.А. Семейное положение и образование при шизофрении, сочетающейся с психотическим и люцидным алкоголизмом //Таврический журнал психиатрии. - 1999. - Т. 3, №4(11). - С. 57 - 60.

Двирский А.А. Клинико - генетические особенности и опасные действия при шизофрении в сочетании с люцидным алкоголизмом //Архiв психiатрiї. - 2000. - №1 - 2 (20 - 21). - С. 19 - 22.

Двирский А.А. Шизофреноалкогольные психозы и клинические особенности шизофрении на фоне скрытой и проявившейся эпилепсии //Журнал психиатрии и медицинской психологии. - 2000. - №1(7). - С. 26 - 30.

Двирский А.А. Влияние скрытой и проявившейся эпилепсии на частоту общественно опасных действий при шизофрении в сочетании с алкогольными психозами //Український медичний альманах. - 2000. - Т. 3, №2 (Додаток). - С. 34 - 36.

Двирский А.А. Онейроидные состояния при шизофрении, сочетающейся с алкогольным делирием // Український вiсник психоневрології. - 2000. - Т.8, №3(25). - С. 31 - 34

Двирский А.А. Гомицидные и агрессивные сексуальные действия, совершенные больными шизофренией в сочетании с люцидным алкоголизмом и алкогольным делирием //Таврический журнал психиатрии. - 2000. - Т. 4, №3(14). - С. 72 - 75.

Двирский А.А. Общественно опасные действия при шизофрении в сочетании с алкогольным делирием и люцидным алкоголизмом //Архiв психіатрії. - 2000. - №3 - 4 (22 - 23). - С. 79 - 81.

Двирский А.А. Клинические проявления шизофрении при ее сочетании с алкогольным делирием //Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2001. - Т. 101, №2. - С. 18 - 20.

Двирский А.А. Особенности функциональной асимметрии головного мозга при различных клинических проявлениях шизофрении, коморбидной с люцидным алкоголизмом //Український вiсник психоневрології. - 2001. - Т. 9, №.1(26). - С. 21 - 23.

Двирский А.А. Онтогенетические и клинические особенности шизофрении, коморбидной с люцидным алкоголизмом и алкогольным делирием //Журнал психиатрии и медицинской психологии. - 2001. - №1(8). - С. 61 - 64.

Двирский А.А. Наследственная отягощенность при различных фенотипических проявлениях шизофрении, сочетающейся с люцидным алкоголизмом и алкогольным делирием //Таврический журнал психиатрии. - 2001. - Т. 5, №1(16). - С. 14 - 17.

Двирский А.А. Влияние эпилептической предрасположенности на клинику шизофрении у больных, перенесших алкогольный делирий //Журнал неврология и психиатрия им. С.С. Корсакова. - 2001. - Т. 101, №.6. - С. 12 - 14.

Двирский А.А. Особенности шизофрении, коморбидной с люцидным алкоголизмом и алкогольным делирием с учетом полового диморфизма //Український вiсник психоневрології. - 2001 - Т. 9, №2(27). - С. 15 - 18.

Двирский А.А. Скрытая и проявившаяся эпилепсия при различных клинических вариантах шизофрении, коморбидной с алкоголизмом //Архiв психіатрії. - 2001. - №3(26). - С. 61 - 65.

Двирский А.А. Влияние отдаленных последствий черепно - мозговой травмы на клинику шизофрении у больных с люцидным алкоголизмом и перенесших алкогольный делирий /Український вiсник психоневрології. - 2002. - Т. 10, №1(30). - С. 113 - 115.

Двирский А.А. Клиника шизофрении, коморбидной с люцидным алкоголизмом и алкогольным делирием - //Архiв психiатрiї - 2002. - №1(28). - C. 76 - 80.

Двирский А.А. Типы течения параноидной и непараноидной шизофрении в сочетании с алкоголизмом и у больных, перенесших алкогольный делирий //Таврический журнал психиатрии. - 2002. - Т. 6, №1(18). - C. 13 - 16.

Двирский А.А. Люцидный алкоголизм и перенесенный алкогольный делирий как фактор прогноза клинических проявлений шизофрении //Архiв психіатрії. - 2002. - №4(31) - С. 119 - 122.

Двирский А.А. Вклад генетических факторов в генезе шизофреноалкогольных психозов //Матерiали науково - практичної конференції “Сучасний стан медичної генетики в Україні” (19 - 20 травня 1999 р.) - Київ, 1999. - С.56.

Двирский А.А. Взгляды и И.М. Балинского и проблема сочетания шизофрении с алкоголизмом //Современные подходы к диагностике и лечению нервных и психических заболевания. Юбилейная научная конференция с международным участием посвященная 140 - летию кафедры душевных и нервных болезней Военно - медицинской академии (14- 16 июня 2000 г.). - Санкт - Петербург, 2000. - С. 7- 8.

Двирский А.А. Сумеречные и онейроидные состояния сознания, латентная и проявившаяся эпилепсия у больных шизофренией, перенесших алкогольный делирий /V Мiжнародна конференцiя Української протиепiлептичної лiги, (10 - 12 травня, 2001 р.) - Київ, Україна. - 2001. - С. 22 - 23.

Двирский А.А. Влияние генотипических особенностей на выявление скрытой и проявившейся эпилепсии у больных шизофренией, сочетающейся с алкоголизмом, и перенесших алкогольный делирий /VI Міжнародна конференцiя Української протиепiлептичної лiги, (25 - 27 квiтня, 2002 р.) Київ //Вiсник епiлептологiї - 2002. - Т.1, №1. - С. 61 - 62.

АНОТАЦІЯ

Двірський О.А. Клiнiко - генетичнi особливостi шизофренії, коморбiдної з психiчними та поведінковими розладами внаслiдок вживання алкоголю - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спецiальнiстю 14.01.16 - психіатрія. - Український науково - дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України. Київ, 2003.

Дисертація присвячена дослідженню клiнiчних i генотипних особливостей у 398 хворих на шизофренію, що поєднується з синдромом алкогольної залежностi, і у 182 хворих на шизофренiю, якi перенесли у станi вiдмiни алкогольний делірій, частоти і типології СНД у цих хворих, а також аналiзу генотипних особливостей у хворих, що скоювали i не скоювали СНД. Контрольну групу складали 404 хворих на шизофренію без супутнього алкоголізму та епiлептичних припадкiв.

Шизофренія у хворих з синдромом алкогольної залежності частiше починається в бiльш ранньому віцi, має підвищення безперервного перебігу і простої форми. Цi хворі на шизофренію та хворі з безперервним перебігом частіше скоюють СНД, кримінальні дії проти особистості, включаючи вбивства, замахи на вбивства, погрозу вбивством та агресивні сексуальні дії.

У хворих на шизофренію з алкогольним делірієм у стані вiдмiни шизофренiчний процес вiдбувається доброякісно, що виражається у збільшенні частоти хворих з початком захворювання у бiльш пізньому вiцi, підвищенні частоти ремiтуючого перебігу, параноїдної форми та онейроїдних станів.

Алкогольний делірій у станi вiдмiни має полігенну спадкову схильнiсть.

Ключові слова: шизофренія, синдром алкогольної залежностi, алкогольний делiрiй у станi вiдмiни, епiлептична схильнiсть, ліворукість, спадкова обтяженість, сезонність, сімейний стан, освіта, соцiально небезпечнi дiї.

АННОТАЦИЯ

Двирский А.А. Клинико - генетические особенности шизофрении, коморбидной с психическими и поведенческими расстройствами вследствие употребления алкоголя. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.16 - психиатрия. - Украинский научно - исследовательский институт социальной, судебной психиатрии и наркологии МЗ Украины. Киев, 2003.

Диссертация посвящена исследованию клинических и генотипических особенностей шизофрении у 398 больных в сочетании с синдромом алкогольной зависимости и у 182 больных шизофренией, перенесших алкогольный делирий в состоянии отмены, частоты и типологии опасных действий у этих больных, а также различных генетических характеристик этого заболевания у больных, совершавших и не совершавших опасные действия. Контрольная группа больных шизофренией состояла из 404 больных без сопутствующего алкоголизма и эпилептических припадков.

У больных шизофренией, коморбидной с синдромом алкогольной зависимости, в сравнении с контрольной группой, повышена наследственная отягощенность шизофренией, алкоголизмом, обоими этими заболеваниями и эпилепсией. Шизофренический процесс у них имеет неблагоприятное течение, что выражается в более раннем начале заболевания, увеличении частоты непрерывного течения психоза, повышении частоты простой и уменьшении параноидной формы. У этих больных шизофренией имеются более низкие показатели образования и семейного положения, что происходит за счет больных с непрерывным течением заболевания.

Больные шизофренией, коморбидной с синдромом алкогольной зависимости, чаще совершают ООД, а также тяжкие криминальные действия против личности как убийства, покушение на убийства и угроза убийством, агрессивные сексуальные действия, что происходит, преимущественно, за счет больных с непрерывным течением заболевания. У них увеличена частота аутоагрессивных действий. Генотипические особенности, характеризующиеся мужским генотипом, эпилептической предрасположенностью, а также экзогенные факторы, представленные перенесенной черепно - мозговой травмой, способствуют повышению частоты криминальных действий, совершаемых этими больными шизофренией.

При анализе больных шизофренией, перенесших алкогольный делирий в состоянии отмены, обнаружено повышение частоты наследственной отягощенности шизофренией, что происходит за счет пациентов с непрерывным течением, а эпилепсией и алкоголизмом - в результате увеличения также и у больных с эпизодическим течением заболевания. У этих больных шизофрения проявляется в более позднем возрасте, у них увеличена частота ремиттирующего и уменьшена частота непрерывного течения, преобладает параноидная форма и онейроидные состояния. У них повышена частота случаев с образованием 8 классов, что связано с увеличением таковых у больных с непрерывным течением. У больных шизофренией с эпизодическим течением частота пациентов со средним специальным и высшим образованием выше, чем у больных с непрерывным течением заболевания. Более лучшие показатели семейного положения у больных шизофренией, перенесших алкогольный делирий в состоянии отмены, наблюдаются у больных с эпизодическим течением.

У больных шизофренией, перенесших алкогольный делирий в состоянии отмены, общая частота общественно опасных действий не отличалась от контрольной группы больных шизофренией, но повышена частота противоправных деяний против личности. У этих больных шизофренией с непрерывным типом течения заболевания увеличена общая частота общественно опасных действий, а в сравнении с больными с эпизодическим течением у них также увеличена и частота хулиганских действий. В структуре отдельных видов криминальных действий у больных шизофренией, а также у больных с различными типами течения, различий не выявлено. У этих больных шизофренией с алкогольным делирием в состоянии отмены повышена частота аутоагрессивных действий, что связано с их увеличением у больных с эпизодическим течением шизофрении, которые не совершали противоправных действий. Соотношение мужчин и женщин не отличалось у больных шизофренией, которые совершали и не совершали криминальных действий. Эпилептическая предрасположенность у пациентов, совершивших криминальные действия, выше, чем у больных шизофренией, которые их не совершали, и в контрольной группе больных.

Шизофрения манифестирует в более позднем возрасте, протекает более благоприятно и чаще обнаруживаются онейроидные состояния у больных, перенесших алкогольный делирий в состоянии отмены, в сравнении с больными шизофренией, коморбидной с синдромом алкогольной зависимости. Среди них наблюдается повышение частоты пациентов со средне специальным образованием, а также лучшие показатели семейного положения. Это происходит, преимущественно, за счет больных с эпизодическим течением заболевания. У больных шизофренией, коморбидной с синдромом алкогольной зависимости, увеличена общая частота общественно опасных действий, повторных общественно опасных действий, криминальных деяний против личности, имущественных правонарушений.

Генотипические особенности больных шизофренией в сравниваемых группах характеризуются преобладанием мужского генотипа. Частота леворукости у них не отличалась, а эпилептическая предрасположенность обнаруживается чаще у больных шизофренией с алкогольным делирием в состоянии отмены. Экзогенные воздействия в виде перенесенной черепно-мозговой травмы чаще обнаруживались у больных с алкогольной зависимостью в сравнении с пациентами с алкогольным делирием в состоянии отмены в анамнезе.

Анализ клинических и генетических характеристик алкогольного делирия в состоянии отмены показал, что алкогольный делирий в состоянии отмены имеет полигенную природу и проявляется у тех больных, которые имеют к нему наследственную предрасположенность.

Ключевые слова: шизофрения, синдром алкогольной зависимости, алкогольный делирий в состоянии отмены, эпилептическая предрасположенность, леворукость, наследственная отягощенность, сезонность, семейное положение, образование, общественно - опасные действия.

SUMMARY

Dvirsky A.A. Clinical - genetic peculiarities of schizophrenia comorbided with mental and behavioral disorders owing to use of alcohol. - Manuscript.

Thesis for the obtaining of a doctor medical sciences degree in speciality 14.01.06 - psychiatry. Ukrainian Research Institute of Social, Forensic Psychiatry and Drug Abuse, Ministry of Public Health of Ukraine. Kiev, 2003.

Dissertation is devoted to the influence of genotypic peculiarities on clinical features of 398 patients of schizophrenia combined with the alcohol dependence and 182 patients of schizophrenia, who had alcohol withdrawal delirium, on the rate and types of social dangerous actions in these patients and also on different genetic peculiarities of schizophrenia in patients who committed and no committed dangerous actions. Control group is 404 patients of schizophrenia without alcoholism and epileptic paroxysm.