показники швидкості руху повітря, напруженості трудового процесу (тривалість зосередженого спостереження, кількість робочих елементів), показник важкості праці (нахили корпуса), виробничий шум на Вознесенському АТ "ВОЗКО".

Аналіз структури комбінацій факторів довів, що найбільш поширеними є комбінації:

з трьох виробничих факторів, а саме: несприятливі метеорологічні умови, важкість та напруженість праці у виробництві хромової шкіри на ХВШО "Більшовик";

з двох виробничих факторів, а саме: несприятливі метеорологічні умови та напруженість праці або важкість та напруженості праці у виробництві підошовної шкіри на ХВШО "Більшовик";

з чотирьох виробничих факторів, а саме: метеорологічні умови, важкість, напруженість праці та виробничий шум у виробництві спілка на ХВШО "Більшовик";

з чотирьох (метеорологічні умови, важкість, напруженість праці та виробничий шум) або п'яти виробничих факторів (метеорологічні умови, важкість, напруженість праці, виробничий шум та хімічні чинники) у виробництві шкіри на Вознесенському АТ "ВОЗКО".

Визначення за найвищим класом та ступенем умов праці головного несприятливого фактора на кожній технологічній стадії свідчить про:

перевагу важкості праці як головного несприятливого чинника в теплий період року та несприятливих метеорологічних умов у холодний період року у виробництві хромової та підошовної шкіри на ХВШО "Більшовик";

перевагу важкості праці як в теплий, так і в холодний період року у виробництві спілка на ХВШО "Більшовик" та на Вознесенському АТ "ВОЗКО" в теплий період року.

Визначення за допомогою регресійного аналізу головних факторів виробничого середовища, які найбільшою мірою впливають на стан умов праці в цілому по виробництву дозволило встановити, що провідними слід вважати:

кількість нахилів корпуса за зміну (показник важкості праці) та тривалість

зосередженого спостереження (показник напруженості праці) як в теплий, так і в холодний період року у виробництві хромової шкіри на ХВШО "Більшовик";

показник маси вантажу, що переміщується, та кількості нахилів корпуса за зміну в теплий період року, а також кількість нахилів корпуса за зміну та рівень звука в холодний період року у виробництві підошовної шкіри на ХВШО "Більшовик".

щільність сигналів за 1 годину роботи та кількість елементів, що повторюються (показники напруженості праці) на Вознесенському АТ "ВОЗКО".

Встановлення гігієнічної структури процесу виробництва, яке було проведене за результатами кластерного аналізу з наступним визначенням головних факторів виробничого середовища методом регресійного аналізу, дозволило виділити такі однорідні за станом умов праці групи виробничих операцій, що відрізняються за головним несприятливим чинником:

у виробництві хромової шкіри на ХВШО "Більшовик" в теплий період року - чотири однорідних групи операцій, а саме: I група (рівень звука), II група (перебування в нахиленому стані до 30 та маса вантажу, що переміщується), III група (присутність хімічних сполук та статичне навантаження), IV група (щільність сигналів за 1 годину роботи та статичне навантаження) та відповідно у холодний період року I група (рівень звука), II група (кількість нахилів корпуса

за зміну), III група (потужність роботи), IV група (маса вантажу, що переміщується);

у виробництві підошовної шкіри на ХВШО "Більшовик" в теплий період року - дві однорідні групи операцій, а саме: I група (рівень звука та кількість нахилів корпуса за зміну), II група (рівень звука) та відповідно у холодний період року I група (кількість нахилів корпуса за зміну та маса вантажу, що переміщується), II група (рівень звука);

на Вознесенському АТ "ВОЗКО" - чотири однорідні групи операцій, а саме: I група (тривалість виконання завдань), II група (кількість елементів, що повторюються), III група (щільність сигналів за 1 годину роботи) та IV група (кількість елементів, що повторюються).

Стан здоров'я робітників за даними поглиблених медичних оглядів.

Терапевтичний статус робiтникiв характеризується наявністю захворювань серцево-судинної системи, органiв травлення, дихання та ендокринної системи. При цьому для робітників основної групи було характерним переважання захворювань серцево-судинної системи (гіпертонічна хвороба) та органів травлення (виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, хронiчний гастрит та хронiчний холецистит). Пiдвищенi рiвнi захворювань органiв дихання в робітників на вiдмочувально-зольних операцiях (I професійна підгрупа), органiв травлення та ендокринної системи - у робітникiв опоряджувальних етапiв (II професійна підгрупа) слiд розглядати як можливi ознаки впливу факторiв професійного генезу. Крiм того, збiльшення кiлькостi хворих I професiйної пiдгрупи у вiкових групах до 20 рокiв, 21-30 та 31-40 рокiв, у порiвняннi з контролем, поширеність захворювань ендокринної системи серед робітників вiкових груп 21-30, 31-40 та 41-50 рокiв всiх професiй може свiдчити про професiйно-обумовлену залежнiсть захворюваностi робітників вiд їх вiку. Вплив виробничого стажу на стан здоров'я робітників основної групи проявлявся в тому, що найвищий відсоток хворих осіб належав до стажової групи до 5 років на відміну від контрольної групи, де мало місце поступове підвищення числа хворих зі збільшенням виробничого стажу.

Результати повторного медичного огляду дозволили в цілому підтвердити наведені вище загальні закономірності, які характеризують терапевтичний статус робітників цього підприємства. Зокрема, це відноситься до структури захворювань внутрішніх органів. Провідне місце належало захворюванням серцево-судинної системи, які були представлені переважно гіпертонічною хворобою. На другому ранговому місці - патологія органiв травлення, далі були розташовані захворювання органів дихання та ендокринної системи.

За результатами терапевтичного огляду робітників Вознесенського АТ "ВОЗКО" можна дійти висновку, що найбільш поширеною терапевтичною патологією серед робітників усіх професійних груп є захворювання органів травлення та захворювання серцево-судинної системи. У цілому серед робітників основної групи захворювання органів травлення зустрічалися вірогідно частіше в порівнянні з показником по контрольній групі. Зростання відсотка хворих осіб у цілому та на захворювання сердцево-судинної системи з підвищенням стажу також може відбивати несприятливий вплив факторів виробничого процесу на стан здоров'я робітників.

Результати неврологічного обстеження робітників на ХВШО "Більшовик" свідчать про можливий вплив професійно-виробничих факторів на частоту та структуру неврологічної патології. Підтвердженням цьому може бути вірогідно вищий відсоток хворих з неврологічною патологією серед осіб основної групи в порівнянні з контролем, а також вірогідно більш високий рівень дисциркуляторної енцефалопатії серед осіб основної групи в цілому в порівнянні з контрольною групою. Найчастіше патологія нервової системи зустрічалася в робітників III професійної підгрупи (шкіряно-сировинний завод) в порівнянні з іншими професійним підгрупами. Саме серед робітників шкіряно-сировинного заводу рівень дисциркуляторної енцефалопатії та вегетосудинної дистонії був вірогідно вищий по відношенню до рівнів як у контрольній групі, так і в основній групі. Вертеброгенна патологія була найбільш поширеною серед робітників II професійної підгрупи (робітники опоряджувальних професій). Хвороби нервової системи набагато частіше діагностувалися в осіб зі стажем більше 10 років, а також у стажовій групі до 5 років у порівнянні з робітниками стажової підгрупи 6-10 років.

Аналіз результатів неврологічного обстеження робітників шкіряного виробництва на Вознесенському АТ "ВОЗКО" свідчить про те, що провідною серед інших нозологічних одиниць може вважатися вертеброгенна патологія. Підвищені рівні дегенеративних змін кістково-зв'язаних структур та міжхребцевих дисків можуть бути пов'язаними з безпосереднім впливом виробничих чинників, зокрема елементів важкої фізичної праці та несприятливих мікрокліматичних умов.

Оцінка стану ЛОР-органів на ХВШО "Більшовик" переконливо свідчить про наявність виробничо-обумовлених зрушень у робітників основної групи, серед яких 303% мали захворювання ЛОР-органів, що вірогідно перевищує таке серед осіб контрольної групи (104%). Субатрофічні фарингіти і субатрофічні риніти є найбільш поширеними нозологічними одиницями в робітників основної групи, частота яких збільшується зі зростанням виробничого стажу. Відсоток осіб зі скаргами на стан ЛОР-органів в основній групі також вірогідно перевищував контрольний рівень, що особливо стосується осіб зі стажем понад 10 років. Типовими для шкіряного виробництва скаргами в осіб основної групи є сухість і дертя в горлі, а також сухість у носі з періодичними носовими кровотечами.

Найбільш поширеними нозологічними одиницями серед захворювань ЛОР-органів у робітників основної групи на Вознесенському АТ "ВОЗКО" були субатрофічні фарингіти. Установлено підвищення відсотка хворих з ЛОР-патологією зі збільшенням віку та виробничого стажу. Найбільше число осіб основної групи із захворюваннями ЛОР-органів відносилися до вікової групи 40 років і більше та стажової групи більше 10 років. Найбільш частими і характерними скаргами були періодичні носові кровотечі, важке дихання через ніс, сухість у носі та сухість і дертя в горлі, на які скаржилися робітники основної групи найчастіше при стажі понад 10 років.

За результатами дерматологічного огляду в робітників ХВШО "Більшовик" та Вознесенського АТ "ВОЗКО" діагностовано поодинокі випадки алергодерматозів - типу алергійного дерматиту. Заслуговують на увагу часті грибкові ураження шкіри (мікози, оніхомікози, епідермофітії) серед обстежених осіб основних цехів як фактори, що сприяють підвищенню чутливості до подразнюючої дії хімічних речовин і виникненню аутосенсибілізації шкіри.

За результатами офтальмологічного огляду на ХВШО "Більшовик" найбільше число скарг на почервоніння очей і різь в очах та випадки хронічного кон'юнктивіту реєструвалося в робітників шкiряно-сировинного заводу, що може пояснюватися впливом шкіряного пилу та хімічних сполук подразнюючої дії на слизову оболонку вік і передній відрізок ока. Крім того, підвищений рівень гіпертонічної ангіопатії сітківки в робітників, які виконують вiдмочувально-зольнi та дубильнi операції, може обумовлюватися впливом комплексу несприятливих чинників (метеорологiчні фактори, хiмiчні сполуки неорганiчної природи в сполученнi з важкою та напруженою працею), що викликає судинну патологію.

Таким чином, аналіз стану здоров'я робітників сучасного шкіряного виробництва свідчить про можливий вплив комплексу несприятливих виробничих чинників на серцево-судинну систему, шлунково-кишковий тракт, ЛОР-органи, шкіру, слизові оболонки та орган зору, що підтверджується результатами поглибленого медичного огляду. Виробничо-обумовленими станами в робітників ХВШО "Більшовик" можна вважати вертеброгенну патологію пов'язану з важкою фізичною працею та вимушеною позою, субатрофічні фарингіти та риніти, алергічні дерматити та грибкові ураження шкіри, хронічні кон'юнктивіти як наслідок дії пилу та хімічних сполук подразнюючої дії. До виробничо-обумовлених станів робітників Вознесенського АТ "ВОЗКО" відносяться захворювання шкіри переважно грибкової етіології, сполучена вертеброгенна патологія та дисциркуляторна енцефалопатія, дистрофічні зміни слизової носоглотки.

Крім того, для робітників основної групи було характерним переважання такої неспецифічної для шкіряного виробництва патології, як захворювання серцево-судинної системи (гіпертонічна хвороба) або органів травлення (виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, хронiчний гастрит та хронiчний холецистит), меншою мірою - захворювання органiв дихання та ендокринної системи.

Загальний аналіз змін в імуностатусі робітників ХВШО "Більшовик" свідчив про наявність значної дисфункції імунної системи, яка полягала в зниженні функціональної активності клітинного імунітету та активації на цьому фоні гуморальної ланки. Перебудова імунологічних реакцій у клітинній ланці полягає в зниженні відсотка Т-лімфоцитів, D-лімфоцитів, а також Т-лімфоцитів із супресорною функцією (відновлені Т-лімфоцити) і підвищені на цьому фоні кількості В-лімфоцитів, "О"-лимфоцитів, стабільних Т-лімфоцитів. Зміни в гуморальній ланці полягають у дисбалансі імуноглобулінів сироватки крові з підвищенням рівня IgА та IgE на фоні відсутності зрушень у вмісті імуноглобулінів класів М і G.

Зміни в стані імунної системи робітників Вознесенського АТ "ВОЗКО" також характеризуються супресією клітинної та активацією гуморальної ланки імунітету. Перебудова імунологічних реакцій у клітинній ланці полягає в зниженні відсотка Т-лімфоцитів і підвищені на цьому фоні кількості "О"-лімфоцитів, В-лімфоцитів, а також Т-лімфоцитів з хелперною функцією (ранні Т-лімфоцити) і співвідношення останніх з Т-супресорами. Зміни в гуморальній ланці полягають у дисбалансі імуноглобулінів з підвищенням рівня IgА на фоні відсутності зрушень у вмісті Ig класів М і G, а також вираженого нагромадження в сироватці крові IgE, рівень якого в три рази перевищує такий у контрольній групі, що свідчить про алергічну спрямованість імунного стану робітників Вознесенського АТ "ВОЗКО".

Для робітників шкіряного виробництва є характерним високий відсоток позитивних проб з хромом (від 42 до 50 %) та формальдегідом (від 30 до 59 %) у реакції гальмування міграції лейкоцитів.

Наявність значної дисфункції імунної системи у вигляді зниження кількості Т-лімфоцитів та збільшення В-лімфоцитів може пояснювати виникнення алергічних захворювань шкіри, зокрема випадків алергодерматозів - типу алергічного дерматиту (М.В. Савченко, С.Ф. Сорокіна, Л.А. Сергеєва, 1995).

Особливістю реагування імунної системи робітників ХВШО "Більшовик" було пригнічення функціонування клітин супресорного типу (відновлені Т-лімфоцити), у той час, коли для робітників Вознесенського АТ "ВОЗКО" була характерною активація хелперної активності за критерієм підвищення відсотка активних Т-лімфоцитів. Указані зрушення можуть трактуватися як один з механізмів формування адаптаційної імунологічної реакції, направленої на підтримання гомеостазу (Л.И. Аруин, А.Г. Бабаева, В.Б. Гельфанд, В.А. Глумова, 1987).

Зміни біохімічних показників сироватки крові. За допомогою багатофакторного кореляційного та кластерного аналізу встановлено закономір-ності зрушень біохімічних показників сироватки крові як критеріїв відповідної реакції організму на професійні шкідливості. Передусім це стосується реакції організму на вплив хімічних чинників і роботи в умовах важкої фізичної праці, коли організм переходить у якісно новий стан напруги та активує одну з головних адаптаційних систем - систему біогенних моноамінів. За критеріями вивчених показників більш фізіологічною була реакція організму в інженерно-технічних робітників і осіб, які працюють в умовах напруженої праці, виходячи з великої кількості взаємозалежних біохімічних показників, що може відображати більшу узгодженість фізіологічного стану гомеостаз-формуючих систем організму робітників. Результати проведеного дослідження біохімічного складу сироватки крові дозволяють віднести осіб, праця яких пов'язана з впливом хімічних чинників, а також з виконанням важких фізичних робіт, до групи підвищеного професійного ризику виникнення виробничо-обумовлених захворювань.

Стан процесів перекисного окислення ліпідів. Визначення головних показників процесу ПОЛ сироватки крові та стану антиоксидантної системи робітників ХВШО "Більшовик" дозволило встановити наявність досить суттєвої активації процесів пероксидації ліпідів та пов'язаної з нею напруги системи антирадикального та антиокислювального захисту. Інтенсивність процесів ПОЛ певною мірою залежала від виробничого стажу робітників. Так, при стажі роботи у шкіряному виробництві до 5 років типовою була реакція первинної активації ПОЛ, далі в стажовій групі 6-10 років - адаптаційна нормалізація процесів пероксидації ліпідів, яка змінювалася при тривалій праці (стаж більше 10 років) на реакцію послаблення адаптаційних механізмів та обумовлене цим підвищення інтенсивності процесів пероксидації ліпідів. Суттєвої залежності інтенсивності та якісних характеристик процесу ПОЛ від професійної належності та віку робітників встановлено не було, що може характеризувати ПОЛ як неспецифічну, незалежну від особливостей виробничих умов, відповідну реакцію організму.

Аналіз стану процесів перекисного окиснення ліпідів у робітників Вознесенського АТ "ВОЗКО" дозволяє констатувати наявність різноспрямованих змін показників ПОЛ, які вивчені. Так, уповільнення процесів пероксидації ліпідів сироватки крові спостерігалося в робітників I професійної підгрупи (відмочувально-зольні операції) та III професійної підгрупи (локальні очисні споруди та шкіряно-сировинний завод). Стан напруги системи антиокислюючого захисту зареєстровано в робітників II професійної підгрупи (опоряджувальні процеси) зі стажем від 6 до 10 років виходячи з підвищення амплітуди "швидкого спалаху" індукованої перекисом водню хемілюмінесценції на фоні зниженого показника загальної світлосуми індукованої залізом та перекисом водню хемілюмінесценції. Зрушення основних показників ПОЛ сироватки крові більшою мірою відносяться до осіб жіночої статі, що може свідчити про більшу сприйнятливість систем антирадикального та антиокислювального захисту жіночого організму до дії шкідливих виробничих чинників, характерних для шкіряного виробництва.

Стан здоров'я робітників за показниками захворюваності з тимчасовою втратою працездатності.

Встановлено, що рівень показника осіб основної групи, які хворіли, в цілому був вірогідно вищим за відповідний рівень серед осіб контрольної групи за умови, що жінки як основної, так і контрольної групи хворіли частіше, ніж чоловіки. Указана тенденція просліджувалася серед осіб усіх вікових підгруп за винятком вікової групи до 30 років, а також у стажових підгрупах від 1 до 4 років та 15 років та більше. Найвищий рівень показника осіб основної групи, що хворіли, який вірогідно перевищував відповідні рівні в окремих професійних підгрупах та рівень у цілому, реєструвався в осіб III професійної підгрупи (праця в умовах впливу виробничого пилу).

Показник випадків непрацездатності осіб основної групи суттєво перевищував рівень цього показника в контрольній групі. При цьому, за шкалою Е.Л. Ноткина (1979), його рівень серед осіб основної групи кваліфіковано як нижче середнього, а серед осіб контрольної групи - як дуже низький. Перевищення рівня показника випадків непрацездатності серед осіб основної групи в порівнянні з контролем установлено в усіх вікових підгрупах за винятком підгрупи до 30 років, а також у стажових підгрупах від 1 до 4 років та 15 років та більше. Найвищий рівень цього показника реєструвався серед осіб, які працюють в умовах впливу виробничого пилу (III виробнича підгрупа).

Показник числа днів непрацездатності осіб основної групи був дещо вищим у порівнянні з групою контролю при умові, що це зрушення не було вірогідним завдяки великому значенню його помилки. При цьому, за шкалою Е.Л. Ноткина (1979), цей показник серед осіб основної групи віднесено до показників середнього рівня, а серед осіб контрольної групи він знаходився на рівні нище середнього. Перевищення рівня показника числа днів непрацездатності серед осіб основної групи в порівнянні з контролем установлено в усіх вікових підгрупах за винятком підгрупи до 30 років, а також у стажових підгрупах від 1 до 4 років та 15 років та більше. Найвищі рівні цього показника були у осіб II та III професійних підгруп, праця яких пов'язана з елементами напруженості трудового процесу та впливом виробничого пилу відповідно.

Рівень показника середньої тривалості одного випадка захворювань у цілому був вірогідно вищим серед осіб контрольної групи в порівнянні з робітниками основної групи. На таке можливе зниження показника середньої тривалості одного випадка захворювань при підвищенні рівнів показників числа днів та випадків непрацездатності (зростанні захворюваності) вказується в роботі Н.В. Догле, А.Я. Юркевич, (1984). Разом з тим, при аналізі рівня диференційовано за класами хвороб установлено, що з таких класів хвороб, як деякі інфекційні та паразитарні хвороби, хвороби вуха та соскоподібного відростка, хвороби органів дихання, хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканини, вагітність, пологи та післяпологовий період, травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх чинників тривалість одного випадка була вищою в осіб основної групи.

Крім того, перевищення рівня цього показника в осіб основної групи в порівнянні з особами контрольної групи було зареєстровано у вікових підгрупах від 30 до 39 років та від 40 до 49 років. Вірогідно найвищий рівень показника середньої тривалості одного випадка захворювань відмічався серед осіб, праця яких пов'язана з елементами напруженості в порівнянні з особами інших професійних груп.

Аналіз структури захворюваності робітників за критерієм показника кількості випадків та днів непрацездатності на 100 працюючих дозволив установити, що перші п'ять рангових місць за класами хвороб посідають хвороби органів дихання, хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканини, фактори, що впливають на стан здоров'я населення та звертання до закладів охорони здоров'я, хвороби системи кровообігу, травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх чинників. При порівнянні структури захворюваності осіб основної групи та контрольної групи за критерієм кількості випадків непрацездатності на 100 працюючих звертало на себе увагу зростання серед робітників основної групи питомої ваги таких класів захворювань, як інфекційні та паразитарні хвороби, хвороби системи кровообігу, хвороби органів дихання, хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканини, травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх чинників. За критерієм показника днів непрацездатності на 100 працюючих цей висновок є справедливим відносно інфекційних та паразитарних хвороб, хвороб нервової системи, хвороб вуха та соскоподібного відростка, хвороб системи кровообігу, хвороб органів дихання, хвороб органів травлення, хвороб кістково-м'язової системи та сполучної тканини, вагітності, полог та післяпологового періода, травм, отруєнь та деяких інших наслідків дії зовнішніх чинників.

Аналіз кратності захворювань довів, що серед основної групи показник частоти осіб, які хворіли 4 рази та більше, був дещо більшим у порівнянні з особами контрольної групи, що свідчить про більшу сприйнятливісь організму осіб основної групи до впливу факторів зовнішнього, зокрема виробничого, середовища.

Токсикологічна характеристика барвника Прямого Чорного 2С (ПЧ-2С). Результати вивчення параметрів гострої токсичності барвника ПЧ-2С показали, що за критерієм ЛД₅₀ при введенні в шлунок щурам і мишам він відноситься до IV класу малонебезпечних речовин згідно з класифікацією ГОСТ 12.1.007-88. За класифікацією Сидорова К.К. (1977), з урахуванням величини ЛД₅₀ при введенні в порожнину очеревини щурів, барвник ПЧ-2С віднесено до практично нетоксичних сполук V класу токсичності або за критерієм ЛД₅₀ при введенні в порожнину очеревини мишей за цією ж класифікацією відповідно - до малотоксичних сполук IV класу токсичності. Йому не притаманна видова чутливість, виходячи з величини коефіцієнту видової чутливості, який не перевищує значення 3, відповідно зі шкалою Саноцького І.В. та Уланової І.П. (1975).

При підгострому 30-кратному введенні барвника ПЧ-2С у шлунок відмічалися відставання приросту маси тіла піддослідних щурів у порівнянні з контрольними, вплив на безумовно-рефлекторну діяльність щурів, на кров (зниження рівнів загального та оксигенованого гемоглобіну, підвищення відсотка метгемоглобіну, зниження кількості еритроцитів, збільшення відсотка ретикулоцитів, поява тілець Гейнца до 14,7%, зниження рівня відновленого глутатіону). Стан печінки характеризувався порушенням білково-синтетичної функції (позитивна тимолова проба, підвищення показника часу згортання крові та кількості загального білка сироватки крові). Барвник ПЧ-2С приводив до змін функціонального стану нирок (зниження креатиніну сечі, підвищення виділення хлоридів із сечею, підвищення рівня залишкового азоту крові, креатиніну сироватки).

Оцінка можливої подразнюючої дії на шкіру показала, що барвник ПЧ-2С її не викликає. Стосовно місцевої дії на слизові оболонки ока при внесенні барвника ПЧ-2С у кон'юнктивальний мішок кролика, то для нього вона теж не була характерною. Разом з тим, барвнику ПЧ-2С притаманний шкіряно-резорбтивний ефект, проявами якого були підвищення рівня метгемоглобіну крові, загального білка сироватки крові, а також позитивна тимолова проба.

Загальнотоксична дія азобарвника ПЧ-2С при хронічному інгаляційному шляху надходження в організм щурів характеризувалася зрушеннями інтегральних та гематологічних показників, змінами функціонального стану печінки та нирок, аналогічними до тих, що описані стосовно підгострого 30-кратного введення в шлунок.

Сукупний аналіз визначених показників, що характеризують загальнотоксичну дію та морфологічні критерії, дозволив визнати концентрацію аерозолю барвника ПЧ-2С 24,6 мг/м³ за цими критеріями як токсичну, а концентрацію 4,8 мг/м^{3 -} близькою до порога хронічної дії (Lim_ch). Разом з тим, на рівні концентрації 4,8 мг/м³ встановлено виразні прояви віддалених ефектів, а саме: мутагенного, гонадотоксичного та особливо ембріотоксичного, які мають більшу гігієнічну значущість у порівнянні з проявами загальної токсичності і можуть вважатися такими, що лімітують пороговість в умовах хронічної дії барвника ПЧ-2С. Тому, вводячи коефіцієнт запасу, рівний 10, була рекомендована величина ГДК аерозолю аніонного азобарвника для шкіри Прямого Чорного 2С, рівна 0,5 мг/м³, з віднесенням його до 2-го класу небезпечності з позначкою "потребує спеціального захисту шкіри та очей". Ця величина ГДК затверджена Наказом МОЗ України від 23.02.2000 р. № 30 та наведена в Списку № 4 "Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони".

Токсикологічна характеристика дубителя Хромового (ДХ).

Результати встановлення параметрів гострої токсичності свідчать про те, що середньосмертельна доза при введенні ДХ у шлунок становила для щурів 7,76 (5,1711,64) г/кг, мишей - 2,9 (1,535,51) г/кг, тобто ДХ відноситься до помірно небезпечних речовин III класу небезпечності згідно з класифікацією ГОСТ 12.1.007-88. Коефіцієнт видової чутливості склав - 2,68, тобто ДХ видова чутливість не притаманна.

При вивченні кумулятивних властивостей ДХ у тесті субхронічної токсичності встановлено, що ДХ є слабким кумулянтом, оскільки коефіцієнт кумуляції дорівнює 7,48.

У підгострому експерименті при 30-кратному введенні в шлунок ДХ приводив до відставання приросту маси тіла, впливав на безумовно-рефлекторну діяльність щурів. ДХ приводив також до змін гематологічних показників, функціонального стану печінки та нирок. Загальнотоксична дія ДХ при підгострому введенні не супроводжувалася змінами морфологічного стану сім'яників та морфометричних показників сперматогенезу, про що свідчить відсутність порушень структури клітинних елементів. Не змінювалися також і показники функціонального стану сім'яродного епітелію щурів. ДХ проявляв шкіряно-резорбтивну дію. При відсутності місцевого подразнення шкіри щурів ДХ притаманне різке подразнення слизових оболонок ока кроликів (набряк вік з їх виворотом, різка гіперемія, гнійні виділення, помутніння рогівки), що характеризує його як речовину з різко вираженим подразнюючим ефектом.

Таким чином, результати проведених комплексних натурних гігієнічних, клінічних, медико-статистичних та токсикологічних досліджень у сучасному виробництві натуральної шкіри дозволили встановити закономірності формування комплексу професійних чинників, зазначити особливості умов праці та стану здоров'я робітників, визначити токсикологічні властивості речовин, що використовуються в процесі оброблення шкіри, науково обґрунтувати та розробити комплекс профілактичних заходів. За підсумками дослідження розроблено алгоритм оцінки та гігієнічної корекції системи "Робітник-шкіряне виробнитво", який включає характеристики етапів оцінки системи та заходів керування її станом, а також визначає об'єкти гігієнічного аналізу.

Висновки

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.02.01 - гигиена. - Институт медицины труда АМН Украины, Киев, 2003.

Проведена оценка условий труда в современном производстве натуральной кожи в зависимости от видов кожи, которая производится. Показано, что санитарно-гигиенические условия труда характеризуются формированием на рабочих местах комплекса факторов, в состав которого входят тяжесть и напряженность труда, неблагоприятные микроклиматические условия, а также в значительно меньшей мере - химические факторы, производственный шум и вибрация.

Установлено, что независимо от этапа технологического процесса главными производственными вредностями в современном производстве натуральных кож является тяжесть и напряженность труда. Показано, что ведущими показателями тяжести труда является пребывание в наклоненном состоянии (неудобной фиксированной позе) и количество наклонов корпуса, в меньшей степени - масса груза и статическая нагрузка. Ведущими показателями напряженности труда являютя монотонность нагрузок, длительность сосредоточенного наблюдения и сменность работы, в меньшей мере - плотность поступающих за 1 час работы сигналов.

Установлена гигиеническая структура производственного процесса с использованием оригинальной методической схемы обобщения результатов изучения санитарно-гигиенических условий труда. Проведены ранжирование технологических операций и параметров производственной среды, анализ структуры комбинаций производственных факторов, определены главные неблагоприятные факторы по наивысшему классу и степени условий труда, рассчитан интегральный показатель состояния условий труда, определены ведущие факторы с помощью регрессионного анализа в целом по производству и по группам операций, проведено структурирование процесса производства с использованием кластерного анализа.

По итогам углубленных, динамических медицинских осмотров и анализа показателей заболеваемости с временной утратой трудоспособности показано, что производство натуральной кожи является потенциально опасным для здоровья работающих. Для работающих в кожевенном производстве характерно преобладание такой неспецифичной патологии, как заболевания сердечно-сосудистой системы или органов пищеварения, в меньшей мере - заболеваний органов