Обґрунтування і розробка системи спеціалізованої медичної допомоги дорослому населенню великого промислового міста

Одним з важливих і реальних шляхів скорочення ресурсних витрат на спеціалізовану стаціонарну допомогу - представляється широке використання денних (ДС) та домашніх стаціонарів (СД), як нових організаційних форм стаціонарозамінюючої спеціалізованої медичної допомоги. В ході виконання роботи, завдяки організаційно-методичним заходам за сім років потужність позалікарняного ліжкового фонду та обсяги діяльності денних та домашніх стаціонарів зросли майже у двічі. Так кількість пролікованих хворих зросла з 16289 чоловік в 1994 р. до 31591 - в 2000 р. В 2000 році ДС функціонували за такими профілями: терапевтичний, хірургічний, неврологічний, гематологічний, травматологічний, пульмонологічний, гастроентерологічний.

Такий підхід відповідним чином відбився на рівні забезпеченості населення стаціонарозамінюючими ліжками; зокрема за період з 1994 по 2000 р.р. цей показник по ДС зріс з 5,4 до 17,2 на 10 тис. дорослого населення. Особливо зростає роль організації стаціонарозамінюючих форм лікування з впровадженням сімейної медицини та наданням допомоги лікарями загальної практики.

Згідно програми дослідження, проведено розрахунок потреби дорослого міського населення в спеціалізованому ліжковому фонді, яка склала: гастроентерологічний - 0,97; кардіологічний - 3,36; нефрологічний - 0,84; пульмонологічний - 1,80; отоларингологічний -1,56; офтальмологічний - 1,61; неврологічний - 3,60; нейрохірургічний - 1,0; травматологічний - 3,28; урологічний - 1,53; ревматологічний - 0,60; хірургічний - 3,83; інфекційний - 2,80; комбустіологічний - 1,0; торакальний - 0,20 на 10 тис. дорослого населення..

Структурна перебудова стаціонарного сектору системи охорони здоров'я великого міста, яка проведена за нашою пропозицією, включає диференціацію ліжкового фонду у відповідності до інтенсивності лікування і догляду; термін перебування в стаціонарі; концентрацію високоспеціалізованої високотехнологічної допомоги в лікарнях чотирьох типів з формуванням єдиного медичного простору: лікарні (відділення) для переважно інтенсивного короткотривалого лікування з гострими захворюваннями і гострими розладами здоров'я; лікарні довготривалого лікування та перебування хронічних хворих; лікарні для проведення реабілітації хворих; лікарні медико-соціального призначення.

Запровадження в місті вищезазначених заходів дозволило скоротити ліжковий фонд на 1620 ліжок і довести загальний рівень забезпеченності ліжками на 10 тис. населення до 72,4 та скоротити необгрунтованість використання ліжкового фонду з 32,8 до 12,4%.

Організаційно-функціональна система надання спеціалізованої медичної допомоги на прикладі офтальмологічної допомоги наведена на рис.3.

Далі ми вивчали як рівень бюджетного фінансування ЛПЗ, які надають спеціалізовану медичну допомогу, та раціональність використання цих асигнувань, так і можливість позабюджетних механізмів залучення коштів. Встановлено, що система спеціалізованої медичної допомоги фінансується до 33,4% від потреби. При цьому до 74,1% фактичного фінансування витрачається на заробітню плату. Незадовільно (до 26,9% від нормативу) фінансуються придбання ліків та (33,7% від нормативу) продуктів харчування.

Надзвичайно важливим під час реформування системи фінансування є необхідність проведення заходів, спрямованих на раціональне використання коштів. У зв'язку з цим нами були визначені шляхи зменшення витрат на спеціалізовану медичну допомогу. Табл. 2.

Впровадження зазначених заходів та створення за нашою пропозицією в місті єдиного медичного фінансового простору дозволило підвищити економічну ефективність організації спеціалізованої медичної допомоги міському населенню: підвищити рівень фінансування в розрізі ліжко-дня на придбання медикаментів на 58,4%, продуктів харчування на 46,3% та забезпечити одинаковий рівень фінансування цих витрат в різних ЛПЗ; скоротити питому вагу

Рис.3 Організаційно-функціональна система надання спеціалізованої офтальмологічної допомоги населенню міста витрат на заробітню плату на 17,5%; зняти з балансу системи охорони здоров'я міста 8 будівель та споруд та придбати вперше за 12 останніх років для ЛПЗ, які надають спеціалізовану допомогу санітарний автотранспорт.

Таблиця 2

Шляхи зменшення витрат на спеціалізовану медичну допомогу дорослому міському населенню.

В ході дослідження встановлено, що до 12,7% фінансування спеціалізованої медичної допомоги здійснюється за рахунок позабюджетних надходжень.

Проведеним дослідженням встановлено, що населення не в повній мірі захищено від фінансового ризику на випадок хвороби. З метою забезпечення захисту населення від фінансового ризику на випадок хвороби нами розроблена та запропонована модель консолідованого фінансування спеціалізованої допомоги, яка відображена на рис. 4. Вказана модель діє на фоні впровадження механізму зменшення витрат на спеціалізовану медичну допомогу згідно до якого зменшити витрати можна на 25-35%.

Рис. 4 Модель консолідованого фінансування спеціалізованої медичної допомоги

Згідно даної моделі, захист від фінансового ризику на випадок хвороби здійснюється як за рахунок держави, роботодавців, так і особисто громадян.

Медична галузь взагалі і система спеціалізованої медичної допомоги відповідно потребують інформаційного забезпечення, прийняття заходів, спрямованих на подолання відставання від передових світових держав у галузі інформатизації шляхом прискорення формування єдиного інформаційного медичного простору країни.

Встановлено, що лікувально-профілактичні заклади, які надають спеціалізовану медичну допомогу, недостатньо забезпечені комп'ютерною технікою. Це підтверджено порівняльними даними фактичної забезпеченості та потреби. Фактична забезпеченість від потреби складає до 11,8%. При цьому відмічається високий рівень фізичного та морального зносу комп'ютерів. 93,6 2,1% комп'ютерів, які знаходяться на балансі ЛПЗ, функціонують більше 5 років.

Комп'ютерна техніка використовується для вирішення різних питань, що забезпечується наявністю спеціальних програм (статистичних 42,2 2,5%, медичних 39,6 2,7%, господарських 18,2 3,6%). В середньому на один комп'ютер приходиться 2,5 програми. З застосованих програм з метою управління охороною здоров'я використовується 61,0 2,2%, які встановлені на 58,7 +- 2,4% комп'ютерах.

Недостатнє укомплектування ЛПЗ комп'ютерною технікою та нераціональне її використання стало підставою для проведення нами медико-соціологічного дослідження по визначенню ставлення медичних працівників до застосування комп'ютерів в технічному процесі, рівня їх вміння користуватися оргтехнікою та готовності навчитися роботі і використовувати електронно-обчислювальну техніку при виконанні службових обов'язків. Дослідженням встановлено, що 97,3 2,1% респондентів позитивно ставиться до процесу інформатизації галузі охорони здоров'я і їх робочого місця безпосередньо, при цьому 43,3 2,5% опитаних вміє користуватися комп'ютерами на побутовому рівні, а 3,5% - на професійному. З тих, хто не володіє правилами користування комп'ютером 83,5 2,1% готові за різних умов (безоплатно, без виїзда в інше місто) пройти навчання та оволодіти основами роботи на комп'ютері.

Вищенаведене є підставою для проведення подальшої роботи по активній інформатизації спеціалізованої медичної допомоги з застосуванням комп'ютерної техніки.

За нашою пропозицією в місті створено корпоративну інформаційну медичну мережу, в якій міський центр медстатистики та АСУ виступає в якості головного терміналу з можливістю підключення до інтернету. Система зовнішнього та внутрішнього захисту конфіденційної інформації забезпечується спеціальним кодуванням.

Впровадження нової системи спеціалізованої медичної допомоги передбачає удосконалення моделі управління нею. Запропонована нами структурно-функціональна модель управління спеціалізованою медичною допомогою наведена на рис. 5.

Запровадження запропонованої організаційно-функціональної системи надання спеціалізованої медичної допомоги оцінювалось за допомогою критеріїв ВООЗ: доступності, раціональності, задоволеності пацієнтів та соціальної прийнятності. Розроблена система повністю відповідає вказаним ВООЗівським критеріям.

Показником ефективності функціонування нової системи є розширення видів і обсягів медичної допомоги, поліпшення її якості та доступності при більш раціональному використанні матеріальних та фінансових ресурсів. Медико-соціологічним дослідженням встановлено, що 79,72,1% пацієнтів ЛПЗ позитивно оцінюють проведену реформу спеціалізованої медичної допомоги..

Розроблена система спеціалізованої медичної допомоги дорослому міському населенню відповідає вимогам часу та змінам, що відбулися в соціально-економічному житті країни та галузі охорони здоров'я. В систему спеціалізованої медичної допомоги увійшли поліклініки трьох рівнів та лікарні чотирьох типів з організацією стаціонарозамінюючих форм лікування хворих, що є елементами цілісної, складної, управляємої системи медичної допомоги населенню, що підтверджено її ефективністю і є доцільним для втілення в практику охорони здоров'я великих міст, що стане суттєвим внеском в реформування галузі охорони здоров'я.

Результати роботи знайшли своє відображення в методичних, нормативних, директивних документах, які втілюються в практику охорони здоров'я.

ВИСНОВКИ

1. В роботі на основі наукового обгрунтування, розробки та впровадження нової системи спеціалізованої медичної допомоги дорослому населенню великого промислового міста вирішена актуальна медична проблема забезпечення міського дорослого населення доступною та якісною спеціалізованою допомогою за рахунок ефективного та раціонального використання наявних матеріально-технічних, кадрових та фінансових ресурсів.

2. Аналіз стану системи надання спеціалізованої медичної допомоги дорослому міському населенню показав необхідність проведення комплексних, цільових перетворень цієї системи. Одержані результати наукового дослідження стали підставою для розробки та впровадження в практику діяльності охорони здоров'я науково обгрунтованої, якісно нової організаційно-функціональної системи спеціалізованої допомоги, в основу якої покладено принципи системності та функціональної єдності. Вказане дозволило, зберігаючи наявні елементи існуючої системи, ввести до неї якісно нові, як на догоспітальному (поліклініки трьох рівнів), так і на госпітальному (лікарні чотирьох типів, стаціонарозамінюючі форми) етапах та функціонально поєднати їх між собою.

3. Пропонується функціонально-структурна модель організації спеціалізованої амбулаторно-поліклінічної допомоги дорослому населенню великого міста побудована за територіальним принципом, основою якої є поетапне її надання на трьох рівнях. На першому рівні надається первинна медико-санітарна допомога в поліклініці, яка обслуговує населення мікрорайону чисельністю 9 -12 тисяч чоловік. На другому рівні здійснюється лікувально-діагностична та профілактична допомога, де обслуговується населення житлового району чисельністю 36-48 тисяч чоловік за спеціальностями: терапія, хірургія, неврологія, офтальмологія, отоларингологія, травматологія, кардіологія, іфекційні хвороби. На третьому рівні надається консультативно-діагностико-лікувально-експертна допомога за всіма профілями в поліклініці, яка обслуговує все населення міста та проводить організаційно-методичну роботу по відношенню до поліклінік нижчих рівнів. Все це дозволяє надавати основні види спеціалізованої медичної допомоги та наблизити її до населення.

4. Визначена потреба в забезпеченості дорослого населення в посадах лікарів-спеціалістів для надання амбулаторно-поліклінічної допомоги з диференціацією за окремими лікарськими спеціальностями. В цілому вона нижче до 0,75 (3,04 проти 3,79) на 10 тисяч дорослого населення від існуючих нормативів, з зміною структури нормативів за спеціальностями. Потребує розширення переліку посад лікарів-спеціалістів для надання амбулаторно-поліклінічної допомоги за рахунок нефрологів, гематологів, геріатрів, комбустіологів, нейрохірургів. При цьому потреба в лікарях-спеціалістах урологах, сурдологах, інфекціоністах залишається без змін, в лікарях-спеціалістах гастроентерологах, отоларингологах, офтальмологах, пульмонологах, проктологах, невропатологах, хірургах потребує зменшення, а в лікарях-спеціалістах алергологах, імунологах - збільшення.

5. Особливістю функціонально-структурної моделі стаціонарної спеціалізованої допомоги дорослому населенню великих міст є виділення чотирьох типів лікарень. Перший тип лікарні призначений для переважно інтенсивного короткотривалого лікування та догляду хворих з гострими захворюваннями з термінами лікування 7-12 днів; другий - для довготривалого лікування хронічних хворих, з перебуванням їх у стаціонарі 12-20 днів. Третій тип - лікарні мають реабілітаційну спрямованість. Покази та терміни переводу в дані лікарні та терміни перебування в них визначаються станом здоров'я хворого та клінічним і експертним прогнозом Четвертий тип - лікарні медико-соціальної допомоги.

6 Розрахована необхідність в спеціалізованому ліжковому фонді для населення великого промислового міста, яка становить: гастроентерологічний - 0,97; кардіологічний - 3,36; нефрологічний - 0,84; пульмонологічний - 1,80; отоларингологічний -1,56; офтальмологічний - 1,61; неврологічний - 3,60; нейрохірургічний - 1,0; ортопедотравматологічний - 3,28; урологічний - 1,53; ревматологічний - 0,60; хірургічний - 3,83; комбустіологічний - 1,0; торакальний - 0,20 на 10 тис. дорослого населення..

7. Підтверджено, що денні та домашні стаціонари є ефективною стаціонарозамінюючою та амбулаторно-поліклінічною формою надання спеціалізованої медичної допомоги дорослому міському населенню, де одержують спеціалізовану медичну допомогу до 14,8% хворих, що сприяє більш раціональному використанню ліжкового фонду та скороченню фінансових витрат на лікувально-діагностичний процес до 9,3%.

8. Запропонована корпоративна система інформаційного забезпечення спеціалізованої медичної допомоги на рівні великого міста, яка дозволяє проводити моніторінг стану здоров'я населення, використання кадрового, фінансового та матеріально-технічного потенціалу. Особливістю системи є визначення міського центру медстатистики та АСУ в якості головного терміналу з можливістю підключення до інтернету з системою внутрішнього та зовнішнього кодування, що забезпечує конфеденційність інформації. Підтверджена низька забезпеченність лікувально-профілактичних закладів електроно-обчислювальною технікою (11,810,9% від потреби); комп'ютерними програмами (26,89,1%); спеціалістами для їх обслуговування (25,49,4%).

9. Розроблена модель консолідованого фінансування спеціалізованої медичної допомоги згідно до якої фінансування спеціалізованої медичної допомоги забезпечується за рахунок бюджетних асигнувань (44-46%), страхових внесків від обов'язкового медичного страхування (12-14%), страхових внесків від добровільного медичного страхування (8-10%), внесків фондів соціального медичного страхування на випадок професійних захворювань та виробничих травм (5,0-6,5%), лікарняних кас (10-15%), інших джерел не заборонених законодавством (10-12%). Доведено, що в умовах обмеженого бюджетного фінансування спеціалізованої медичної допомоги (до 37,4% від потреби) витрати на неї можуть бути скорочені за рахунок приведення мережі кадрового та ліжкового потенціалу до нормативу до 7,1%; запровадження запропонованої етапності до 2,2%, стаціонарозамінюючих форм лікування хворих до 9,3%; галузевих стандартів медичних технологій до 5,7%; відмовлення від експлуатації технічно недосконалих будівель та споруд до 3,4%; компенсування витрат на медичну допомогу хворим на професійні хвороби та виробничі травми до 2,2%.

10. Ефективність нової системи надання спеціалізованої медичної допомоги міському населенню доведена підвищенням рівня фінансування ЛПЗ на придбання ліків (на 58,4%) та харчування хворих (на 46,3%); скороченням ліжкового фонду (на 48,3%) та забезпеченням раціонального його використання (скорочення рівня госпіталізації на 32,4%, терміну перебування хворих в стаціонарі на 2,7 дня); широким використанням лікування в стаціонарозамінюючих формах (17,2 на 10000 дорослого населення) та виконанням нормативу функції посади лікарями-спеціалістами поліклінік. Нова система надання спеціалізованої медичної допомоги повністю відповідає критеріям ВООЗ.

11. Доказана життєздатність нової організаційно-функціональної системи спеціалізованої медичної допомоги дорослому міському населенню, яка стала підгрунтям для аргументованих медико-організаційних пропозицій щодо нормативного забезпечення кадрового потенціалу та ліжкового фонду, упорядкування мережі лікувально-профілактичних закладів, визначення етапності та обсягу надання спеціалізованої медичної допомоги, фінансового та інформаційного забезпечення, критеріїв оцінки діяльності лікувально-профілактичних закладів в умовах нової організаційної системи, скерованої на покращання проблемно-тактичного, ситуаційного та стратегічного управління системою надання спеціалізованої медичної допомоги з метою підвищення її якості і може бути запроваджена в містах країни з чисельністю населення 100-500 тис. чоловік .

ПРАКТИЧНI РЕКОМЕНДАЦIЇ

З метою подальшого удосконалення надання спецiалiзованої медичної допомоги мiському населенню вважаємо за доцiльне рекомендувати:

1. На рiвнi Мiнiстерства охорони здоров'я АР Крим, управлiнь охорони обласних, Київської та Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй:

- забезпечити контроль за якiстю використання "Тимчасових галузевих унiфiкованих стандартiв медичних технологiй дiагностично-лiкувального процесу стацiонарної допомоги дорослому населенню в ЛПЗ України";

- створити в кожному мiстi широку мережу денних та домашнiх спецiалiзованих стацiонарiв;

- здiйснити подальше впровадження первинної медико-санiтарної допомоги на засадах сiмейної медицини з передачею частини функцiй лiкарiв-спецiалiстiв лiкарям загальної практики;

2. Міністерству охорони здоров'я України:

- затвердити класифiкацiю полiклiнiк в трьох рiвнях в залежностi вiд обсягу спецiалiзованої медичної допомоги;

- визначити процедуру оволодiння органiзаторами охорони здоров'я та медичними працiвниками сучасними засобами та iнструментарiєм iнформатики.

3. Пропонувати Кабiнету Мiнiстрiв України:

- затвердити гарантований безоплатний мiнiмум медичної допомоги з метою запровадження багатоканального механiзму фiнансування сфери охорони здоров'я через законодавче врегулювання залучених додаткових джерел для забезпечення доступної, ефективної та якiсної спецiалiзованої медичної допомоги;

- удосконалити систему оплати працi медичних працiвникiв з метою запровадження сучасних стимулюючих механізмiв високопродуктивної працi.

4. Звернутись до Верховної Ради України з питань:

- прискорення прийняття Закону України "Про загальнообов'язкове державне соцiальне медичне страхування населення";

- у вiдповiдностi до Законiв України "Про нацiональну програму iнформатизацiї" та "Про концепцiю нацiональної програми iнформатизацiї" при затвердженнi щорiчних бюджетiв передбачити цiльове фiнансування на придбання для галузi охорони здоров'я комп'ютерної технiки та розробку спецiальних програм.

СПИСОК ОСНОВНИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДОКТОРСЬКОЇ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

1. Медико-экономические аспекты деятельности дневных стационаров. Слабкий Г.А., Нагорная А.М., Протащик А.И., Хвист О.В. Донецк - Лебедь. - 1998. - 93 с. Дисертантові належить ідея написання монографії, збір та обробка статистичних даних, вибір іноземних літературних джерел написання літературного огляду.

2. Нагорная А.М., Протащик А.И., Слабкий Г.А. Здравоохранение Макеевки: сеть ЛПУ и медицинские кадры. Донецк - Лебедь. - 1999. - 93 с. Дисертантові належить ідея написання монографії, збір та обробка статистичних даних, розробка навчальних програм.

3. Стационары на дому в системе внебольничной помощи населению. Нагорная А.М., Протащик А.И., Слабкий Г.А., Хвист О.В. Донецк. - Лебедь. - 1998. - 126 с. Дисертантові належить ідея написання монографії, вибір вітчизняних літературних джерел, збір та обробка статистичних даних.

4. Слабкий Г.А. Специализированная медицинская помощь городскому населению. - Донецк. - Лебедь. - 2000. - 402 с.

5. Слабкий Г.А. Организация медицинской помощи взрослому городскому населению. Донецк. - Лебедь. - 2000. - 346 с.

У періодичних фахових виданнях, затверджених ВАК України:

1. Методичні підходи до розробки посадових інструкцій для медичних працівників галузі охорони здоров'я. Нагорна А.М., Слабкий Г.О., Мельник Ю.В., Подрушняк В.Б. // Архів клінічної та експерементальної медицини. Том 10, N 3. - 2001. - С. 348 - 351. Дисертантові належить ідея написання статті та наведення прикладів.

2. Слабкий Г.О. Шляхи оптимiзацiї пульмонологiчної допомоги дорослому населенню великого промислового мiста //Вiсник соц.гiгiєни та органiзацiї охорони здоров'я України. 1999. - N 2. - С. 107 - 111.

3. Слабкий Г.О., Северiн Г.К. Забезпечення непрацездатного мiського населення медичною допомогою // Вiсник соц.гiгiєни та органiзацiї охорони здоров'я України. 2000. - N 1. - С. 53 - 55. Дисертантові належить ідея написання статті, збір та статистична обробка матеріалу, формування висновків.

4. Слабкий Г.О. Динамiка змiн у станi здоров'я дорослого населення великого промислового мiста // Український медичний альманах. - 2000. - N 1. - С. 162 - 164.

5. Слабкий Г.О. Питання реорганiзацiї амбулаторно-полiклiнiчної допомоги мiському населенню // Вiсник соц. гiгiєни та органiзацiї охорони здоров'я України. 2000. - N 2. - С. 72 - 75.

6. Слабкий Г.О. Стацiонарозамiнюючi форми лiкування хворих на сучасному етапi розвитку охорони здоров'я // Український медичний альманах. - 2000. - N 2. - С. 151 - 154.

7. Слабкий Г.О. До питання про реформування стацiонарної медичної допомоги населенню великого мiста // Вiсник соцiальної гiгiєни та органiзацiї охорони здоров'я України. - 2000. - N 3. - С. 45 - 49.

8. Слабкий Г.О. Інформаційне забезпечення в удосконаленні організації роботи міського гастроентерологічного центру // Український медичний альманах. - 2000. - Том 3. - № 6. - С. 167 -168.

9. Слабкий Г.О., Теряєва О.Г. Виховання здорової людини як засiб первинної профiлактики захворювань // Медичнi перспективи. 2000. - N 4. - С. 118 - 120. Дисертантові належить ідея написання статті, актуалізація теми, формування висновків.

10. Слабкий Г.А. Здоровье населения городов как важнейшее условие реорганизации системы городского здравоохранения // Український медичний альманах. 2000. - N 4. - С. 187 - 189.

11. Слабкий Г.О. Пошук шляхiв фiнансового забезпечення спецiалiзованої медичної допомоги мiському населенню // Вiсник соц. гiгiєни та органiзацiї охорони здоров'я України. 2000. - N 4. - С. 50 - 52.

12. Слабкий Г.О. Перспективи розвитку охорони здоров'я населення великих мiст // Одеський медичний журнал. 2000. - N 5. - С. 101 - 104.

13. Слабкий Г.А. Состояние заболеваемости городского населения на болезни органов гепатолиенальной зоны и организация медицинской помощи больным // Збiрник наукових праць спiвробiтникiв КМАПО iм. П.Л. Шупика. Випуск 9, кника 4. - Київ. - 2000. - С. 166 - 170.

14. Слабкий Г.А., Северин Г.К. Первичная заболеваемость взрослого населения крупного промышленного города в условиях экологического кризиса // Гигиена населенных мест. Сборник научных трудов. Выпуск 37. Киев. 2000. -С. 441 - 445. Дисертантові належить ідея написання статті, збір та узагальнення отриманих даних.

15. Слабкий Г.О., Степаненко А.В. Органiзацiя пульмонологiчної допомоги дорослому населенню великого мiста в умовах реформування галузi охорони здоров'я // Науковий вiсник Ужгородського унiверситету. Серiя Медицина. Випуск 12. - 2000. - С. 260 - 263. Дисертантові належить ідея написання статті, збір та статистична обробка даних, написання актуальності теми.

16. Слабкий Г.О., Мельник Ю.В. Удосконалення iнформацiйної служби охорони здоров'я великого мiста // Вiсник Вiнницького державного медичного унiверситету. - 2001 - N 1. - С. 260 - 261. Дисертантові належить ідея та написання основної частини статті.

17. Слабкий Г.О. Лiкувально-профiлактична дiяльнiсть лiкарiв-спецiалiстiв амбулаторно-полiклiнiчних закладiв великого промислового мiста // Вiсник соц.гiгiєни та органiзацiї охорони здоров'я.- 2001.- N 2. - С. 80 - 84.

18. Слабкий Г.О. Захворювання органiв дихання у дорослого населення великого промислового мiста як медико-соцiальна проблема // Актуальные проблемы медицины и биологии. N 2. - Киев. - 2001. - С. 366 - 368.

19. Слабкий Г.А. Построение сети стационарных медицинских учреждений, оказывающих специализированную помощь взрослому городскому населению // Медицина сегодня и завтра. 2001. - N 3. - С. 141 - 142.

20. Слабкий Г.О. Вартiсть стацiонарної комбустiологiчної допомоги та механiзми її фiнансування // Вiсник проблем бiологiї i медицини. - 2001 - N 3. - С. 81 - 84.

21. Слабкий Г.О., Новікова Н.Р. Стан гастроентерологічного здоров'я дорослого населення великого міста та шляхи покращення медичного обслуговування хворих в умовах реформування системи охорони здоров'я // Вісник соц. гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2001. - N 3. - С. 18 - 21. Дисертантові належить ідея написання статті, збір даних, складання висновків, розробка таблиць.

22. Слабкий Г.О. Методичнi пiдходи до визначення потреби в лiкарях-спецiалiстах, якi ведуть амбулаторний прийом хворих, та лiжковому фондi в сучасних умовах оптимiзацiї галузi охорони здоров'я // Вiсник проблем бiологiї i медицини. - 2001. - N 4. - С. 62 - 66.

23. Слабкий Г.А. Современные требования и подходы к формированию сети поликлинических учреждений в планировочной структуре города// Медицина сегодня и завтра.-2001.- № 4 - С.165-167.

24. Слабкий Г.А. Аллергические заболевания населения экологически неблагоприятного района и организация их профилактики // Гигиена населенных мест. Выпуск 38. Том II. - Киев. - 2001. - С. 483 - 486.

25. Состояние и пути оптимизации гастроэнтерологической помощи населению крупного промышленного города. Нагорная А.М., Слабкий Г.А., Грузева Т.С., Степаненко А.В. // Гастроентерологiя. Мiжвiдомчий збiрник. Випуск 31. Днiпропетровськ. - 2000. - С. 12 - 19. Дисертантові належить ідея написання статті, збір матеріалу, формування моделі надання спеціалізованої гастроентерологічної допомоги населенню.

В інших наукових виданнях:

1. Сучаснi проблеми управлiння процесами реформування охорони здоров'я. Пономаренко В., Нагорна А., Цiборовський О., Степаненко А., Слабкий Г., Грузєва Т. // Пiдвищення ефективностi державного управлiння: стан, перспективи та свiтовий досвiд. Збiрник наукових праць. Київ. - 2000. - С. 348 - 352.

2. Особливостi захворюваностi дорослого населення України на хвороби системи кровообiгу. Кульчицька Т.К., Грузєва Т.С., Слабкий Г.О., Кульчицька Н.О., Пакiн Ю.В., Iншакова Г.В. // Вiсник соц. гiгiєни та органiзацiї охорони здоров'я. - 2001. - N 2. - С. 34 - 38.

3. Деякi аспекти процесу управлiння системою забезпечення якостi медичної допомоги на сучасному етапi. Степаненко А.В., Цiмейко О.А., Слабкий Г.О., Мельник Ю.В., Калюжна О.В. // Вiсник соц. гiгiєни та органiзацiї охорони здоров'я України. - 2000. - N 4. - С. 94 - 96.

4. Лiкарська терапiя в системi гарантування якостi медичної допомоги хворим на злоякiснi новоутворення. Шалiмов С., Степаненко А., Лiцишина О., Глуховська I., Слабкий Г // Лiки України. 2000. - N 4. - С. 58 - 61. Дисертанту належить актуалізація теми статті, визначення обсягу обстеження хворих та терміну лікування в стаціонарі.

5. Стан та напрямки пiдвищення якостi медичного забезпечення населення з погляду лiкарiв лiкувально-профiлактичних закладiв України. Нагорна А., Степаненко А., Слабкий Г., Веременко Л., Лiшенко С., Уваров В., Палiй С. // Лiки України. 2001. - N 10 (51).- С. 14 - 15. Дисертант провів анкетування та склав таблиці, провів статистичну обробку матеріалу.

6. Чемеркiн О.С., Степаненко А.В., Слабкий Г.О. Галузевi стандарти медичної технологiї як складова забезпечення якостi медичної допомоги в отоларингологiї // Журнал вушних, носових i горлових хвороб. 2000.- N 3. - С. 86 - 88. Дисертанту належить актуалізація теми статті, розробка стандарту, обстеження та визначення терміну лікування в стаціонарі.

7. Слабкий Г.О., Мельник Ю.В. Оптимiзацiя управлiння амбулаторно-полiклiнiчною допомогою мiському населенню за допомогою сучасних iнформацiйних систем на мiсцевому рiвнi // Вопросы здравоохранения Донбасса. Сборник статей. Выпуск 4, том 1. Донецк. - 2000. - С. 75 - 78.

8. Мельник Ю.В., Слабкий Г.О. Оптимiзацiя управлiння стацiонарною медичною допомогою населенню на рiвнi лiкарнi через сучаснi iнформацiйнi системи // Вопросы здравоохранения Донбасса. Сборник статей. Выпуск 4, том 2. Донецк. - 2000. - С. 53 - 57.

9. Слабкий Г.А. К вопросу об оказании амбулаторной гематологической помощи городскому населению // Вопросы здравоохранения Донбасса. Сборник статей. Выпуск 2, том 2. Донецк.- Лебедь.- 1998. - С. 138 - 142.

10. Слабкий Г.А. Экстренная госпитализация городского населения // Вопросы экспериментальной и клинической медицины. Сборник статей. Донецк. Лебедь. Вып. 2. Том 1. - 1998. - С. 173 - 176.

11. Слабкий Г.А., Северин Г.К. Организация амбулаторной консультативной помощи взрослому населению г.Макеевки // Проблемы здравоохранения и пути его реформирования. Сборник статей. Донецк. Лебедь. 1997. - С. 181 - 184.

12. Слабкий Г.О. Роль позабюджетного фiнансування в органiзацiї спецiалiзованої медичної допомоги мiському населенню // Вопросы здравоохранения Донбасса. Сборник статей. Выпуск 4, том 2. Донецк - 2000. - С. 64 - 69.

13. Слабкий Г.А. Реабилитация и диспансеризация больных язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки в условиях поликлиники с позиции принципа оптимальности болезни // Актуальнi питання реабiлiтацiї гастроентерологiчних хворих. Матерiали симпозiуму. Чернiвцi. - 1996. - С. 320.

14. Степаненко А.В., Корнута Н.О., Нагорна А.М., Веременко Л.М., Кривенко Н.Ї., Калюжна О.В., Слабкий Г.О. Впровадження в практику медичних стандартiв - один iз шляхiв пiдвищення якостi медичної допомоги // Матерiали науково-практичної конференцiї "Органiзацiя та управлiння системою охорони здоров'я, її правове i фiнансове забезпечення на сучасному етапi реформування галузi". Житомир. - 7 - 8 жовтня 1999 р. - Житомир. 1999. - С. 28 - 29.

15. Слабкий Г.О., Протащик Г.I., Теряєва О.Г., Льгов I.А. Досвiд дiяльностi онкологiчної служби великого промислового мiста у складi багатопрофiльної лiкарнi // X з'їзд онкологiв України. Матерiали з'їзду (Крим, 10-12 жовтня 2001р.). - Київ. - 2001. - С. 25.

16. Нагорная А.М.,Степаненко А.В., Кульчицкая Т.К., Грузева Т.С., Пакин Ю.В., Кульчицкая Н.О., Слабкий Г.А. Отношение врачей Донецкой области к деятельности системы здравоохранения в условиях реформирования // Оптимизация системы оказания медицинской помощи городскому населению. Материалы научно-практической конференции. Донецк. - 1998. - С. 53 - 57.

17. Слабкий Г.А. Лечение осложненной гипертонической болезни в стационаре на дому // Український кардiологiчний журнал. Додаток до 3/96. Матерiали V конгресу кардiологiв України 12 - 14 травня 1997 р. м. Київ. - С. 27.

18. Нагорна А.М., Грузєа Т.С., Слабкий Г.О., Пакiн Ю.В. Можливостi вдосконалення нормативної бази медичного обслуговування мешканцiв Київа на основi монiторiнгу здоров'я //Матерiали науково-практичної конференцiї "Оптимiзацiя органiзацiї системи охорони здоров'я м.Київа як столицi держави в умовах сучасностi та на перспективу". 26-27 листопада 1997 р. - Київ. - 1997. - С. 62.

19. Слабкий Г.О. Напрямки та задачi реорганiзацiї системи охорони здоров'я населення великого промислового мiста // Актуальные вопросы профилактической медицины Донбасса (Материалы научной сессии общества гигиенистов, посвященной 70-летию Донецкого государственного медицинского университета им. М.Горького) - Донецк, 5 декабря 2000 г./Вестник гигиены и эпидемиологии. Том 4, N 1, 2000 г. Приложение. - С. 24.

20. Слабкий Г.О. Методичнi пiдходи до визначення вартостi стацiонарної медичної допомоги // Українськi медичнi вiстi. VI з'їзд Всеукраїнського лiкарського товариства 18-19 травня 2001 року, м.Чернiвцi. Київ. Сiчень - Червень 2001, Том 4, Число 1 (62). - С. 104.

21. Организация пульмонологической помощи городскому населению в условиях реформирования здравоохранения/Гарина М.Г., Нагорная А.М., Слабкий Г.А., Мостипака Л.К., Дорохова Е.Т., Оборнев Л.Е.- Киев.-1999.- 17с.

22. Стационарозаменяющие формы медицинской помощи населению в современной системе здравоохранения/Гарина М.Г., Слабкий Г.А., Мостипака Л.К, Оборнев Л.Е.- Киев-1999.-25с.

23. Первичная медико-санитарная помощь городскому населению/Гарина М.Г., Слабкий Г.А., Оборнев Л.Е., Мостипака Л.К., Дорохова Е.Т., Степаненко А.В.-Киев.-2000.-34с.

24. Нагорна А.М., Слабкий Г.О. Соціальна медицина та організація охорони здоров'я//Донецьк.-Лебідь.-2000.-371с.

25. Пономаренко В.М., Нагорна А.М., Мельник Ю.В., Слабкий Г.А., Подрушняк В.Б., Москалець Г.М., Степаненко А.В. Типові посадові інструкції медичних працівників амбулаторно-поліклінічних закладів системи охорони здоров'я України (Керівники, професіонали). Київ. - 2001. - 184 с.

26. Пономаренко В.М., Нагорна А.М., Мельник Ю.В., Слабкий Г.А., Подрушняк В.Б., Москалець Г.М., Степаненко А.В. Типові посадові інструкції медичних працівників амбулаторно-поліклінічних закладів системи охорони здоров'я України (Спеціалісти, технічні працівники). Київ. - 2001. - 132 с.

Методичні рекомендації.

1. Пономаренко В.М., Степаненко Л.В., Нагорна А.М., Богатирьова Р.В., Гайда Н.Г., Корнута Н.О, Моісеєнко А.О., Слабкий Г.О. Використання тимчасових галузевих стандартів стаціонарної допомоги дорослому та дитячому населенню в ЛПУ України//Тимчасові стандарти діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги: Метод. рекомендації.-К.,1999.-Т.1.-С4-18.

2. Нагорная А.М., Слабкий Г.А., Климовицкий В.П., Бобоша В.А., Протащик А.И., Грузева Т.С., Лобанов Г.В. Амбулаторная помощь хирургическим больным.-Донецк.- 1998.-20с.

3. Слабкий Г.А., Нагорная А.М., Смирнова Л.Г, Коровина В.П., Протащик А.И., Грузева Т.С.. Усовершенствование кардиологической помощи городскому населению в условиях реформирования здравоохранения.-Донецк.-1998.-15с.

4. Слабкий Г.А., Нагорная А.М., Гарина М.Г., Смирнова Л.Г., Дорохова Е.Т., Протащик А.И., Варварок И.В., Грузева Т.С. Пути оптимизации пульмонологической помощи городскому населению в условиях перехода на систему врача общей практики.- Донецк.-1998.-20с.

5. Гарина М.Г., Мельник Ю.В., Нагорная А.М., Смирнова Л.Г., Слабкий Г.А., Дорохова Е.Т., Оборнев Л.Е. Порядок направления взрослого городского населения на различные уровни медицинской помощи.-Донецк.-2001.-12с.

Размещено на Allbest.ru