Клініко-епідеміологічне дослідження професійних хвороб органа зору у постраждалих в результаті аварії на ЧАЕС

Відмічено більшу частоту і більш ранній розвиток патологічних змін судин сітківки, ніж патології аорти і магістральних судин шиї. Отримана під час обстеження судин ока інформація дозволяє скласти уявлення про стан інших відділів судинного русла організму, зокрема, вивчення стану судин сітківки дозволяє виявити групи підвищеного ризику розвитку атеросклерозу аорти. Спостерігалась вірогідна кореляція між діаметром гілки центральної артерії сітківки і лінійною швидкістю кровотоку у загальній сонній артерії (r = 0.41, p < 0.01).

В результаті біомікроскопічного вивчення мікроциркуляторної системи бульбарної кон`юнктиви (1079 опромінених осіб, з них 450 УЛНА на ЧАЕС, 586 евакуйованих з зони відчуження і 43 мешканця контрольованих територій, а також 110 неопромінених осіб) виявлено значні порушення мікроциркуляції, ступінь прояву яких був дозозалежним. Патологія мікроциркуляторного річища в групах опромінених осіб найчастіше проявлялась у вигляді судинної патології: звивистості судин, нерівномірності калібру венул, а інколи і артеріол, спастичному стані артеріол, дилятації венул аж до появи венозних сакуляцій, зниження артеріо-венозного співвідношення, зменшенні кількості функціонуючих капілярів, появі мікроаневризм. Внутрішньосудинні порушення були представлені уповільненням кровоплину аж до стазу, сладж-феноменом, периваскулярні - помутнінням фону, мікрогеморагіями, відкладенням пігменту. Кон`юнктивальний показник (КП), який характеризує ступінь прояву порушень мікроциркуляції, в групі УЛНА на ЧАЕС становив 12.05 ± 0.27, у групі евакуйованих - 7.72 ± 0.41, у групі мешканців забруднених територій - 11.44 ± 0.79, тоді як у контрольній групі 3.6 ± 0.91. При кореляційному аналізі знайдено прямий вірогідний (p < 0.01) зв`язок КП з віком обстежених (r=0.22 ± 0.05) і документованою дозою зовнішнього опромінення (r=0.16 ± 0.06).

Окремо здійснено порівняльне дослідження стану мікроциркуляції у соматично здорових УЛНА різного віку з різними дозовими навантаженнями. Результати цього дослідження підтвердили залежність порушень мікроциркуляції від дії іонізуючої радіації. Так, для групи УЛНА віком 40 - 49 років величина КП для опромінених у дозі 0.3 Ґр і більше - 15.64 ± 1.57, для опромінених у дозі до 0.3 Ґр - 11.36 ± 1.14 (p < 0.05). Порушення мікроциркуляції спостерігалися раніше, ніж симптоми загальних захворювань.

Описані нами вперше специфічні гострі радіаційні ретинопатії, що спостерігались невдовзі після Чорнобильської катастрофи (синдром каштана ранній), у віддаленому періоді були репрезентовані залишковими явищами - дистрофічними змінами із також специфічною описаною нами клінічною картиною (пізній синдром каштана; синдром дифракційної ґратки).

Найбільш частою формою патології сітківки у віддаленому післяаварійному періоді стали центральні хоріоретинальні дистрофії з клінічною картиною, переважно, сенільної дегенерації сітківки. Переважала "суха" форма макулодистрофії, ексудативна форма зустрічалася рідко.

Частота макулодистрофії у УЛНА на ЧАЕС при первинному огляді зросла з 8,3 ± 5.7% 1992 році до 22.9 ± 1.4 % у 1997 році. Значне зростання частоти захворювання зафіксовано з 1995 року. Констатовано не тільки високий рівень поширеності цієї патології серед УЛНА, але і передчасний її розвиток. У більшості хворих патологічні зміни прогресували поступово, стан зорових функцій погіршувався повільно, але неухильно.

Патологія зорового нерва в УЛНА пов`язана у більшості випадків з церебральною патологією. Водночас наслідком розвитку склерозу судин і порушень мікрогемоциркуляції стала судинна недостатність зорового нерва з поступовим розвитком простої склеротичної атрофії. Частота простої атрофії зорового нерва становить 5.77 ± 1.05 на 1000 обстежених осіб, різниця з контролем невірогідна. Проте, в останні роки з`явились ознаки поступового збільшення захворюваності на цю патологію.

Клінічні обстеження УЛНА виявили значне збільшення поширеності деструкцій скловидного тіла (135.9 ± 4.8 на 1000 осіб), хронічного кон`юнктивіту і блефариту (218.5 ± 5.7 і 66.99 ± 3.59 на 1000 осіб відповідно). Поширеність доброякісних новоутворень повік - 17.71 ± 1.85 на 1000 оглянутих УЛНА, ризик їх появи - 6.46 ± 0.97 на 1000 людино - років.

При вивченні стану кута передньої камери (КПК) ока у УЛНА знайдено, що у молодих (до 40 років) осіб спостерігаються зміни структур кута, притаманні звичайно людям похилого віку: склероз трабекули, відкладення пігменту і ексфоліативних часток, звуження венозного сінусу склери, тенденція до звуження кута передньої камери. Відносний ризик таких змін КПК для УЛНА у порівнянні з неопроміненими особами того ж віку становив 3.7 (1.4; 10.1), p < 0.05.

Поширеність глаукоми на даному етапі досліджень в обстежених групах не перевищує вірогідно контрольних цифр, але наявна тенденція до збільшення частоти цього захворювання.

Стан зорових функцій вивчався у всіх пацієнтів. Гострота центрального зору досліджувалась на протязі 1992 - 1998 рр. Пацієнти, обстежені в різні роки, були добрані таким чином, що їх середній вік вірогідно не різнився, розподіл по віковим групам був сталим. На протязі періоду спостереження зменшилась частка очей з високою гостротою зору за рахунок зростання частки очей з низькою гостротою зору. Так, гострота зору, рівна 1.0 і вище, в 1992 році спостерігалась у 88 % пацієнтів, а в 1998 році - у 77 %. Ліквідаторів з гостротою зору 0.1 і нижче в 1992 році не було зовсім, а в 1998 такі показники зафіксовані у 3.19 % обстежених.

Значного зниження середньої гостроти зору за цей час не виявлено, хоч у 1998 році вона була вірогідно нижчою, ніж у 1994 (0.986 ± 0.01; 1.028 ± 0.007 відповідно, p < 0.01).

Одержані дані цілком узгоджуються з результатами клінічних досліджень, які констатують - з одного боку - зростання кількості захворювань очей, з другого - повільність зниження зорових функцій у більшості пацієнтів.

Зниження зорових функцій, природно, часто спостерігалось в осіб з захворюваннями очей. Проте проведені нами дослідження доводять, що функціональний стан органа зору є порушеним і у опромінених осіб з клінічно здоровими очима. Ці порушення не завжди виявляються під час стандартного огляду, тому були застосовані додаткові методики обстеження.

Ми окремо обстежили групи УЛНА без клінічно виявленої офтальмопатології. Під час стандартного вимірювання поля зору було виявлено, що сума градусів периметрії менша за контрольну, проте, різниця не вірогідна. Але під час поглибленого дослідження була виявлена низка патологічних показників. Такі наші знахідки, як патологічна розбіжність між ізоптерами рівноенергетичних об`єктів, порушення світлорозпізнавальної чутливості, поява дифузної і локальної її депресії, свідчать про ураження зорово-нервового апарату. До патологічних ознак відноситься і вірогідне звуження поля зору на кольорові (сині і червоні) об`єкти. В групі опромінених осіб були виявлені надбані порушення кольорового зору: підвищення кольорових порогів, зниження швидкості розрізнення кольорів, порушення контрастної чутливості, зниження рівня функціональної сталості хроматичного зору.

В групі УЛНА виявлено значну частоту порушень темнової адаптації і зниження гостроти зору в мезопічних умовах. Такі зміни засвідчують зниження ретинальної функції в периферичній зоні і наявність трофічних порушень в макулярній ділянці.

Функціональний стан сітківки і зорового нерва вивчався також за допомогою електрофізіологічних методів: електроокулоґрафії, дослідження електричної чутливості і лабільності в зоровому аналізаторі, КЧЗМ.

Констатовано вірогідне зменшення електричної чутливості сітківки в групі УЛНА (66.2 ± 0.73 мкА у порівнянні з 53.73 ± 0.89 мкА в контрольній групі, p < 0.05) і критичної частоти злиття миготінь за фосфеном (42.1 ± 0.6 Ґц в групі УЛНА і 46.7 ± 0.9 Ґц в контролі, p < 0.05). Спостерігалось вірогідне зниження КЧЗМ на стимули всіх кольорів у групі УЛНА у порівнянні з контролем (так, на стимул білого кольору середнє значення КЧЗМ для правого ока в групі УЛНА 32.7 ± 3.9 Ґц, в контролі 39.1 ± 0.9 Ґц, p < 0.05; на стимул синього кольору середнє значення КЧЗМ для правого ока в групі УЛНА 28.0 ± 3.7 Ґц, в контролі 35.0 ± 0.3 Ґц, p < 0.05). При електроокулоґрафії в групі УЛНА спостерігається вірогідне дозозалежне зменшення коєфіцієнта Ардена (219.94 ± 11.21 % в групі опромінених в дозі до 20 сҐр і 173.36 ± 15.22% в групі з дозовим навантаженням понад 20 сҐр, p < 0.05); кореляційний аналіз засвідчив наявність прямого середнього зворотного зв`язку між документованою дозою зовнішнього опромінення і величиною коефіцієнта Ардена (r = 0.41 ± 0.14, p < 0.05). Аналіз результатів електрофізіологічних досліджень дозволяє констатувати зниження електробіологічної активності сітківки і зорового нерва у обстеженій групі УЛНА. радіаційний опромінення катаракта сітківка

Результати комплексного вивчення функціонального стану органу зору у УЛНА свідчать, що відсутність офтальмоскопічних змін очного дна не завжди відображає дійсний стан зорового аналізатора. Виявлене суттєве зниження функціональних параметрів є ознакою погіршення функціонального стану сітківки і зорового нерву, їх патологічних змін на субклінічному рівні. Вірогідність різниці між функціональними параметрами очей УЛНА і неопромінених осіб дозволяє вважати виявлену патологію наслідком впливу іонізуючої радіації.

Таким чином, дія іонізуючого опромінення негативно відбилася на стані зорових функцій потерпілих. В опроміненій популяції стало менше осіб з високою гостротою зору. Стан периферичного зору, кольоросприйняття, темнової адаптації порушений не тільки в разі захворювань, а і у осіб з клінічно здоровими очима. Біоелектрична активність сітківки і зорового нерва у опромінених осіб знижена.

Досить часті скарги молодих ліквідаторів на утруднення під час роботи на близькій відстані обумовили необхідність вивчення акомодаційної здатності очей опромінених осіб. Проведено порівняльне вивчення акомодаційної здатності очей УЛНА, мешканців контрольованих територій і осіб контрольної групи.

В усіх обстежених групах опромінених осіб об`єм акомодації з віком зменшувався, але в більшості вікових груп УЛНА і молодих вікових групах мешканців контрольованих територій він виявився меншим за вікову норму.

При кореляційному аналізі встановлено, що об`єм акомодації залежить в першу чергу від віку (r = -0.87, p < 0.001, зв`язок зворотній високий). Іншим фактором, що впливав на об`єм акомодації, виявилась величина зовнішньої дози опромінення (r = -0.17, p < 0.05, зв`язок зворотній слабкий). У осіб однакового віку (тобто в умовах відсутності дії вікового фактору) кореляційний аналіз виявив наявність високого вірогідного зворотного зв`язку між величиною поглинутої дози і об`ємом акомодації, наприклад у віковій групі 28-річних r = -0.69, 29-річних = -0.87, 32-річних r = 0.49, 34-річних - r = 0.73, 38 річних - r= -0.88, 43 річних - r = -0.62, 47 річних - r = -0.5; скрізь p < 0.05. В усіх вікових групах зростання дозового навантаження супроводжується зменшенням об`єму акомодації. Таким чином, об`єм акомодації залежав, окрім віку, від величини поглинутої дози: чим більше поглинута доза іонізуючої радіації, тим менший об`єм акомодації в одній і тій же віковій групі.

Зменшення об`єму акомодації з віком, властиве всім людям, під впливом іонізуючої радіації прискорюється, що призводить до ранньої появи ознак пресбіопії.

Ранній розвиток пресбіопії, передчасна поява в групі УЛНА інволюційної патології органа зору (інволюційної катаракти, хоріоретинальної дистрофії, склерозу судин ока), дистрофічні зміни райдужної оболонки і кута передньої камери ока можуть розглядатися як результат прискорення процесу старіння органа зору осіб, що зазнали дії іонізуючої радіації.

Терміни розвитку радіоіндукованих захворювань ока. З урахуванням результатів довготривалих клінічних спостережень, епідеміологічного аналізу і математичного моделювання простежено послідовність розвитку патологічних процесів після аварійного переопромінення персоналу, розраховано терміни реалізації радіоіндукованих ефектів.

Безпосередньо після катастрофи у людей, що зазнали значного радіаційного впливу, спостерігалися променеві ретинопатії, гіперемія шкіри повік і кон`юнктиви, пізніше - радіаційні катаракти. У віддаленому післяаварійному періоді ми знаходили у цих пацієнтів залишкові явища ретинопатій, афакії або зрілі, майже зрілі чи незрілі катаракти.

Поряд з цим, у віддаленому періоді продовжували з`являтися радіаційні катаракти, одночасно виросла захворюваність на очні хвороби за рахунок, головним чином, розвитку судинної патології і більш ранньої і частої появи інволюційної і дистрофічної офтальмопатології.

Встановлено терміни вірогідного збільшення частоти різних форм офтальмопатології у період після радіаційного впливу у потерпілих з дозовими навантаженнями, що не перевищують 2 Ґр. Зважаючи на отримані нами дані, можна вважати, що у випадку масового опромінення населення:

- на протязі першого року перебування під ризиком зростання абсолютного ризику змін ока не очікується для всіх дозових груп;

- першою нозологічною одиницею, вірогідне збільшення поширеності якої може бути зафіксовано у радіаційно опромінених, є ангіопатія сітківки;

- статистично вірогідне зростання ризику інволюційної катаракти найбільш імовірне на п`ятому році перебування під ризиком, макулодистрофії - в період від шостого до десятого року перебування під ризиком;

- для ангіопатії характерне стрімке зростання абсолютного ризику між п`ятим і десятим роком перебування під ризиком;

- латентний період радіаційної катаракти може перевищувати 13 років, але переважна більшість випадків захворювання спостерігається на протязі перших 9 років після опромінення.

На підставі узагальнення результатів досліджень було сформульовано поняття "вікно аналізу радіаційних ризиків".

З урахуванням одержаних відомостей про структуру очної хворобливості, поширеність офтальмопатології серед потерпілих різних категорій, а також даних про ризики і строки розвитку очних хвороб і особливості їх клінічного перебігу проведено оцінку забезпеченості офтальмологічною допомогою різних категорій потерпілих і розрахована потреба в хірургічному лікуванні УЛНА.

Зроблено висновок, що потреба в офтальмологічній допомозі мешканців контрольованих територій задовольняється не повністю. Розроблено пропозиції щодо офтальмологічного моніторингу потерпілих, розроблені і опубліковані відповідні методичні рекомендації.

Схема уніфікованого офтальмологічного обстеження, яку ми розробили, може бути корисною при будь-яких масових офтальмологічних обстеженнях. Опубліковано методичні вказівки по діагностиці променевої катаракти.

Висновки

1. Зовнішнє гамма-опромінення всього тіла було найбільш потужним із шкідливих професійних факторів, впливу яких зазнали учасники аварійних робіт на ЧАЕС.

2. На основі епідеміологічних і клінічних досліджень учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1986 - 1989 рр., обраних контингентів евакуйованих із зони відчуження ЧАЕС і мешканців контрольованих територій (3 і 4 зони) показано, що наслідком іонізуючого опромінення в діапазоні субпорогових доз є вірогідне збільшення поширеності офтальмопатології і деформація її структури в популяціях опромінених осіб. Радіаційний вплив у віддаленому періоді після опромінення спричиняє появу специфічних прямих відкладених радіаційних ефектів - променевих катаракт - і водночас є фактором ризику передчасного розвитку патологічних змін судинної системи ока, інволюційної катаракти, дистрофії сітківки, а також хвороб кон`юнктиви і скловидного тіла.

3. На основі клінічних спостережень і випадок - контрольного епідеміологічного дослідження показано, що специфічний радіаційний ефект - радіаційна катаракта - може спостерігатися у діапазоні доз зовнішнього опромінення всього тіла від 0.02 до 2 Ґр. Ризик радіаційної катаракти адекватно описується безпороговою моделлю, яка враховує дозу зовнішнього опромінення всього тіла і час перебування під ризиком. Радіаційно обумовлений адитивно - відносний ризик радіаційної катаракти становить 3.451 (1.347; 5.555) на 1 Ґр, абсолютний ризик її розвитку - 7.29 ± 3.14 на 1000 людино-років спостереження у групі з дозою до 0.05 Ґр і 13.66 ± 10.17 на 1000 людино - років спостереження УЛНА з дозовим навантаженням 1 Ґр і більше. Латентний період може перевищувати 13 років і залежить від величини поглинутої дози: 9.5±0.19 років при дозі до 0.1 Ґр, 8 ± 1 рік - при дозі 1 Ґр і більше.

4. Встановлено, що тривалий радіаційний вплив малої інтенсивності (щільність забруднення поверхневих ґрунтів ¹³⁷Cs від 2 Cі/km²) викликає появу тендітних порушень прозорості кришталика (тендітних задніх субкапсулярних помутнінь, ущільнення кортикальних шарів тощо) у дітей і підлітків - мешканців радіаційно забруднених територій. Величина дозового навантаження обумовлює частоту, ступінь прояву змін кришталика, термін їх розвитку і динаміку.

5. Показано, що радіаційне опромінення спричиняє вірогідне дозозалежне збільшення поширеності (369.9 ± 6.7 на 1000 УЛНА проти 83.33 ± 16.3 на 1000 в контролі) і передчасний розвиток інволюційної катаракти. ЇЇ відносний ризик щодо контролю становить для УЛНА, опромінених у дозі до 5 сҐр - 4.04 (2.7;6.04), для опромінених у дозі 10 - 24.999 сҐр - 4.68 (3.13;6.98) і для опромінених у дозі 25 і більше сҐр - 5.58 (3.78;8.23). Запропоновано модель ризику інволюційної катаракти, основними параметрами якої є вік на період обстеження, час перебування під ризиком, поглинута доза зовнішнього опромінення. Радіаційно обумовлений відносний ризик інволюційної катаракти становить 1.681 (1.033; 2.735) на 1 Ц(d * t), де d - доза опромінення, Ґр, t - час під ризиком, роки.

6. Вперше встановлено, що радіаційне опромінення у діапазоні малих доз спричиняє дозозалежне зменшення акомодаційної спроможності ока, що призводить, зокрема, до передчасної появи пресбіопії.

7. Показано, що вплив іонізуючої радіації обумовлює вірогідно підвищений ризик патології судин ока (694.3 ± 6.3 на 1000 УЛНА і 246.5 ± 25.4 на 1000 осіб контрольної групи). При математичному моделюванні встановлено, що основними факторами ризику ангіопатії сітківки в популяції УЛНА на ЧАЕС є вік опромінених, і, в меншій мірі, доза зовнішнього опромінення.

8. Виявлено, що радіаційне опромінення спричиняє дозозалежні порушення мікроциркуляторної системи організму, що проявляються, зокрема, патологічними змінами мікроциркуляції в бульбарній кон`юнктиві.

9. Встановлено, що внаслідок радіаційного опромінення вірогідно збільшується абсолютний ризик центральної хоріоретинальної дистрофії, поширеність макулодистрофії серед УЛНА на ЧАЕС становить 224.83 ± 5.8 на 1000 осіб, що значно перевищує контрольні цифри (55.56 ± 13.5 на 1000). Основними факторами ризику макулодистрофії в популяції УЛНА на ЧАЕС, як засвідчили дані математичного моделювання, є вік опромінених, час перебування під ризиком, поглинута доза зовнішнього опромінення. Радіаційно обумовлений відносний ризик макулодистрофії становить 6.453 (3.115; 13.37) на 1 Ц(d * t), де d - доза опромінення, Ґр, t - час під ризиком, роки.

10. Математичне моделювання ризиків найбільш поширених хвороб ока у радіаційно опромінених осіб дозволило констатувати, що за перший рік після радіаційного впливу в дозі до 2 Ґр вірогідного зростання абсолютного ризика хвороб ока не відбувається. Першою нозологічною одиницею, зростання частоти якою може бути вірогідно зафіксовано, є ангіопатія сітківки, її поширеність вірогідно збільшується через 3 роки, а швидке зростання ризику спостерігається у період від 5 до 10 років після опромінення. Статистично вірогідне зростання ризику інволюційної катаракти можливе на п`ятому році перебування під ризиком, макулодистрофії - через 6.5 років після опромінення.

11. Доведено, що іонізуюча радіація погіршує стан зорових функцій ще до появи клінічних проявів офтальмопатології. Зафіксовано дозозалежні порушення периферичного зору (звуження поля зору на кольорові об`єкти, порушення світлорозпізнавальної чутливості, поява дифузної та локальної її депресії), появу надбаних порушень кольоросприйняття і темнової адаптації, зниження гостроти зору в мезопічних умовах.

12. Визначено, що іонізуюча радіація у діапазоні доз понад 0.2 Ґр негативно діє на електробіологічну активність сітківки і зорового нерва: вірогідне дозозалежне зниження функціональних параметрів ока зафіксовано в УЛНА з клінічно здоровими очима методами електроокулоґрафії, дослідження електричної чутливості і лабільності, КЧЗМ.

13. При оцінці межі дози для структур ока в процесі подальшого вдосконалення норм радіаційної безпеки рекомендується керуватись концепцією прийнятного ризику.

Перелік наукових праць, надрукованих по темі дисертації

Статті в наукових періодичних виданнях за переліком ВАК:

1. Федирко П.А. Состояние органа зрения у лиц, пострадавших при Чернобыльской катастрофе // Офтальмол. журн. - 1994. - N 2. - C. 98. - 100.

2. Бузунов В.О., Єлісеєва Л.П., Федірко П.А. Отоларингологічні захворювання і стан мікроциркуляції у осіб, занесених до клініко-епідеміологічного реєстру потерпілих при Чорнобильській катастрофі // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. - 1995. - № 2. - С. 20 - 25 (вивчення стану мікроциркуляції у пацієнтів, статистична обробка результатів, участь у підготовці рукопису).

3. Федірко П.А. Клінічні особливості хвороб органу зору у жертв радіаційного опромінення, спричиненого катастрофою на атомній електростанції в Чорнобилі // Вісник наукових досліджень. -1995. - N 3. - 60.

4. Бузунов В.А., Федирко П.А. Глазная заболеваемость лиц, включенных в Национальный регистр пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы // Офтальмол. журн., - 1995. - N 5-6. - C. 286 - 290 (обстеження пацієнтів, верифікація даних обстежень, статистична обробка результатів, участь у написанні та оформленні роботи).

5. Федірко П.А., Хілинська В.Ю. Стан кришталика у дітей, що мешкають в зоні радіційного забруднення. Аналіз результатів тривалого спостереження // Офтальмол. журн. - 1998 - N 2. - С. 155- 158 (планування дослідження, первинне обстеження, верифікація даних повторного обстеження, статистична обробка результатів, підготовка рукопису).

6. Сергиенко Н.М., Федирко П.А. Состояние аккомодационной способности органа зрения лиц, подвергшихся воздействию ионизирующего излучения в результате катастрофы на Чернобыльской АЭС // Офтальмол. журн. - 1998 - N 4. - С. 307 - 309 (обстеження пацієнтів, статистична обробка результатів, участь у підготовці рукопису).

7. Федірко П.А. Потреба в офтальмологічній допомозі та забезпеченість нею різних категорій потерпілих під час Чорнобильської катастрофи (аналіз за даними обстеження осіб, введених до клініко-епідеміологічного реєстру) // Вісник соціальної гігієни і організації охорони здоров`я України. - 1999. - N 2. - С. 120 - 122.

8. Федірко П.А., Бірук М.П. Потреба раннього початку інсулінотерапії в учасників аварійних робіт на ЧАЕС: висновки аналізу очних ускладнень // Ендокринологія. - 1999. - № 2. - С. 293 (офтальмологічне обстеження пацієнтів, статистична обробка результатів обстежень, участь у підготовці рукопису).

9. Федирко П.А. Влияние ионизирующей радиации на глаз // Офтальмол. журн. - 1995. - № 5 - 6. - С. 325 - 331.

10. Федірко П.А. Катастрофа на ЧАЕС і орган зору: деякі результати довгострокового клініко - епідеміологічного дослідження // Офтальмол. журн. - 1999. - N 2. - C. 69. -73.

11. Курбанов О.А., Федірко П.А., Прикащікова К.Є., Хілінська В.Ю. Зміни кришталика у дітей і підлітків - мешканців міст у зонах посиленого радіологічного контролю і гарантованого добровільного відселення: розповсюдженість і ризики розвитку // Укр. науково медичний молодіжний журнал. - 1999. - № 3. - С. 43 - 45 (верифікація результатів обстежень, участь у статистичній обробці результатів, написав статтю).

12. Бузунов В.А., Федирко П.А., Прикащикова Е.Е. Эпидемиологическое изучение состояния органа зрения водителей, принимавших участие в ликвидации аварии на ЧАЭС // Гигиена труда. - 1999. - Вип 30. - С. 53 - 58 (обстеження пацієнтів, статистична обробка результатів, участь у аналізі структури захворюваності, підготовці рукопису).

13. Федірко П.А. Епідеміологічний аналіз стану органу зору мешканців зон радіаційного контролю у віддалені строки після Чорнобильської катастрофи // Практична медицина. - 1999. - № 5 - 6. - С. 113 - 117.

14. Федірко П.А. Оцінка потреби в хірургічному лікуванні учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, хворих на катаракту // Вісник соціальної гігієни і організації охорони здоров`я України. - 2000. - N 1. - С. 56 - 58.

15. Бузунов В.О., Прикащикова К.Є., Федірко П.А. Водії-ліквідатори наслідків катастрофи на ЧАЕС: поширеність хвороб ока // Довкілля та здоров`я. - 2000. - № 1. - С. 9 - 11 (обстеження пацієнтів, статистична обробка результатів, участь у написанні та оформленні статті).

16. Курбанов О.А., Федірко П.А., Прикащикова К.Є., Хілінська В.Ю. Структура очної патології у дітей та підлітків - мешканців зон посиленого радіологічного контролю і гарантованого добровільного відселення // Укр. науково медичний молодіжний журнал. - 2000. - № 1. - С. 81 - 83 (верифікація результатів обстежень, участь у статистичній обробці результатів, підготовка рукопису).

17. Федірко П.А. Променева катаракта як віддалений наслідок Чорнобильської катастрофи // Вісник наукових досліджень. - 2000. - № 2. - С. 46 - 48.

18. Данілова О.І., Федірко П.А., Письменна Н.В., Бірук М.П., Тронько К.М. Цукровий діабет, діабетична ангіоретинопатія та діабетична катаракта в учасників ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС: результати клініко-епідеміологічних досліджень // Ендокринологія. - 2000. - № 2. - С. 138 - 145 (офтальмологічне обстеження пацієнтів, участь у статистичній обробці результатів, написанні статті).

19. Бузунов В.О., Федірко П.А., Прикащикова К.Є. Патологія судин сітківки у евакуйованих із зони відчуження ЧАЕС у дитячому віці // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000. - № 3. - С. 19 - 21 (обстеження пацієнтів, статистична обробка результатів, участь у підготовці рукопису).

20. Федирко П.А., Бузунов В.А. Чернобыль и синдром преждевременного старения (по данным обследования органа зрения участников ликвидации последствий катастрофы на ЧАЭС // Пробл. старения и долголетия. - 2000. - Т 9. -№ 3. - С. 250 - 255 (офтальмологічне обстеження пацієнтів, статистична обробка результатів, участь у підготовці рукопису).

21. Курбанов О.А., Федірко П.А., Прикащікова К.Є., Хілінська В.Ю. Судинні зміни ока у дітей і підлітків - мешканців міст у зонах посиленого радіологічного контролю і гарантованого добровільного відселення: ризик розвитку, пов`язаний з радіаційним впливом // Укр. науково медичний молодіжний журнал. - 2000. - № 3. - С. 77 - 79 (верифікація результатів обстежень, участь у статистичній обробці результатів, написав статтю).

22. Бузунов В.О., Федірко П.А., Прикащикова К.Є. Підвищення ризику макулодистрофії та ангіопатії сітківки у водіїв-ліквідаторів, пов`язане з радіаційним впливом // Довкілля та здоров`я. - 2000. - № 4. - С. 25 - 27 (офтальмологічне обстеження пацієнтів, статистична обробка результатів, участь у підготовці рукопису).

23. Бузунов В.О., Федірко П.А., Костюк Г.В., Прикащікова К.Є. Атеросклеротичні зміни аорти і судин сітківки в учасників аварійних робіт на Чорнобильській АЕС: результати аналізу даних клініко - епідеміологічного дослідження // Український кардіол. журн. - 2000. - № 4. - С. 54 - 56 (офтальмологічне обстеження пацієнтів, статистична обробка результатів, участь у підготовці рукопису).

24. Федірко П.А., Солонович С.І., Рєзнікова Л.С. Доплерографічні показники кровотоку в сонних і вертебральних артеріях у радіаційно опромінених осіб з очними і неврологічними порушеннями // Вісник наукових досліджень. - 2000. - № 4. - С. 87 - 89 (координував дослідження, проводив офтальмологічне обстеження пацієнтів, здійснив статистичну обробку результатів, брав участь у підготовці рукопису).

25. Міщанчук Н.С., Федірко П.А. Дослідження впливу функціональних змін сітківки ока на параметри експериментального ністагма у радіаційно опромінених осіб // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2000. - № 6. - С. 21 - 25 (формував групи для обстеження, проводив клінічне офтальмологічне обстеження, здійснив статистичну обробку результатів, брав участь у написанні статті).

26. Федірко П.А. Електроокулоґрафічні дослідження радіаційно опромінених осіб // Офтальмол. журн. - 2001. - N 1. - С. 65. - 67.

27. Федірко П.А. Віддалені наслідки радіаційного впливу на кришталик: результати епідеміологічного дослідження // Проблеми радіаційної медицини. - 2000.- Вип. 7.- С. 20 - 25.

28. Федірко П.А. Електрофізиологічні показники зорового аналізатора в учасників аварійних робіт на ЧАЕС // Проблеми радіаційної медицини. - 2001.- Вип. 8.- С. 49 - 52.

Статті в наукових періодичних виданнях за переліком ВАК, надруковані в одному числі видання з іншою статтею автора:

29. Бузунов В.А., Федирко П.А., Прикащикова Е.Е. Особенности структуры и распространенность офтальмопатологии у эвакуированных из зоны отчуждения ЧАЭС в различном возрасте // Офтальмол. журн. - 1999. - № 2. - С. 65 - 69 (офтальмологічне обстеження пацієнтів, статистична обробка результатів, участь у підготовці рукопису).

Розділи монографій:

1. Buzunov V., Fedіrko P. Ophthalmopathology іn vіctіms of the Chernobyl catastrophy - results of clіnіcal epіdemіologіcal study // Ocular radіatіon rіsk assessment іn populatіons exposed to envіronmental radіatіon contamіnatіon / A.K. Junk, Y. Kundіev, P. Vіtte, B.V. Worgul (ed). - Dordrecht / Boston / London: Kluwer Ac. Publіsh., 1999. - P. 57 - 67 (офтальмологічне обстеження пацієнтів, статистична обробка результатів, участь у написанні розділу, переклад).

2. Бузунов В.А., Федирко П.А. Эпидемиологический анализ отдаленных последствий радиационного воздействия на орган зрения участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС // Эпидемиология медицинских последствий аварии на Чернобыльской АЭС / В.А. Бузунов, И.А. Лихтарев (ред). - К.: "МедЭКОЛ" МНИЦ БИО-ЭКОС., 1999. - С. 147 - 152 (офтальмологічне обстеження, статистична обробка результатів, участь у написанні розділу).

3. Федирко П.А. Особенности клинического течения заболеваний органа зрения у пострадавших в результате Чернобыльской катастрофы // Клинические аспекты Чернобыльской катастрофы / В.Г. Бебешко, А.Н. Коваленко (ред). - К.: "МедЭКОЛ" МНИЦ БИО-ЭКОС, 1999. - С. 336 - 347.

Публікації в збірниках наукових праць і тезах доповідей, які засвідчують пріоритет дисертанта:

1. Жабоедов Г.Д., Федирко П.А. Результаты обследования глаз детей, постоянно проживающих в зоне радиационного контроля Киевской области // 3 - я респ. конф. "Научно - практические аспекты сохранения здоровья людей, подвергшихся радиационному воздействию в результате аварии на Чернобыльской АЭС" (Гомель, 15 - 17 апреля 1992 г.): Тез. докл. - Минск, 1992. - Ч. 2. - С. 22 (проведення дослідження, статистична обробка результатів, участь у підготовці рукопису).

2. Федірко П.А. Стан кришталика та скловидного тіла у дорослого населення на територіях, які забруднені радіацією внаслідок Чорнобильської катастрофи // Міжнар. симпозіум "Мікрохірургія ока. Вплив підвищених доз радіації на орган зору" (Яремча, 28 - 30 жовтня 1992 р.): Тез. доп. - Яремча, 1992. - С. 16 - 17.

3. Федірко П.А. Судинна патологія ока осіб, які зазнали радіаційного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи // Науч. - практ. конф. "Чернобыль и здоровье людей" (Киев, 20 - 22 апреля 1993 г.): Тез. докл. - К., 1993. - Ч. 2. - С. 299.

4. Федирко П.А. Состояние хрусталика у участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС в 1986 - 1989 годах // Науч. - практ. конф. "Чернобыль и здоровье людей" (Киев, 20 - 22 апреля 1993 г.): Тез. докл. - К., 1993. - Ч. 2. - С. 300.

5. Драган С.Д., Федірко П.А., Тополянский О.Н. Інформаційно - пошукова система для обстеження стану судин ока осіб, радіаційно опромінених внаслідок Чорнобильської катастрофи // Науч. - практ. конф. "Чернобыль и здоровье людей" (Киев, 20 - 22 апреля 1993 г.): Тез. докл. - К., 1993. - Ч. 1. - С. 104 (визначення об`єму, створення алгоритму офтальмологічного обстеження, підготовка рукопису).

6. Якименко Д.М., Федірко П.А., Мороз Г.З. Судини ока і мікроциркуляція в хворих з виразками шлунку, що мешкають на радіаційно забруднених територіях // VІІІ Міжнар. конф. офтальмологів (Одеса, 15 - 17 вересня 1993 р.): Тез. доп. - Одеса, 1993. - С. 228. (організація дослідження, офтальмологічне обстеження, статистична обробка результатів, участь у підготовці рукопису).

7. Федирко П.А. Состояние органа зрения у лиц, подвергшихся радиационному облучению вследствие Чернобыльской катастрофы // Съезд радиобиологов (Киев, 22 - 25 сентября 1993 г.): Тез. докл. - Пущино, 1993. - Ч. ІІІ. - С. 1029.

8. Федирко П.А. Стан очей мешканців земель, радіаційно забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи // Сборн. материалов науч. семинара "Экология АЭС" (4 - 8 октября 1993 г., г. Одесса) / Под ред. С.В. Барабашова. Москва, 1993 - С. 66 - 67.

9. Федирко П.А. Зміни акомодації у потерпілих внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС // Міжнар. симпозіум "Мікрохірургія ока. Вплив підвищених доз радіації на орган зору" (Київ, 4 - 5 липня 1994 р.): Тез. доп. - К., 1994. - С. 109.

10. Бузунов В.О., Федірко П.А. Результати офтальмологічного обстеження осіб, що входять в реєстр потерпілих внаслідок катастрофи на ЧАЕС // Міжнар. симпозіум "Мікрохірургія ока. Вплив підвищених доз радіації на орган зору" (Київ, 4 - 5 липня 1994 р.): Тез. доп. - К., 1994. - С. 109- 110. (участь у проведенні дослідження і підготовці рукопису).

11. Fedіrko P. Clіnіcal peculіarіtіes of retіnal dіseases іn people suffered from the Chernobyl catastrophe // XІ Congress of the European Socіety of Ophthalmology, Hungary, Budapest, June 1 - 5, 1997: Abstract book.- Budapest.- 1997.- P. 353.

12. Fedіrko P. Ophthalmopathology іn vіctіms of the Chernobyl catastrophe: dynamіcs, tendencіes, prognosіs // XІ Congress of the European Socіety of ophthalmology, Hungary, Budapest, June 1 - 5, 1997: Abstract book. - Budapest. - 1997. - P. 353.

13. Buzunov V.O., Fedіrko P., Prіkashіkova K. Chіld's eye іs more sensіtіve to the іonіsіng radіatіon іnfluence // XІІ Congress European Socіety of Ophthalmology, Stockholm, Sweden, June 27 - Julі 1, 1999: Abstract book.- Stockholm. - 1997. - P. 231 (офтальмологічне обстеження пацієнтів, статистична обробка результатів, участь у підготовці рукопису, переклад).

14. Fedіrko P. Peculіarіtіes of the cataractogenesіs, caused by the іonіzіng radіatіon іnfluence // XІІ Congress European Socіety of Ophthalmology, Stockholm, Sweden, June 27 - July 1, 1999: Abstract book. - Stockholm.- 1997.- P. 255.

Размещено на Allbest.ru