Непсихотичні психічні розлади в учнів шкіл нового типу

Умови формування НПР у підлітків, що навчаються в школі нового типу. Усі потенційні фактори ризику були поділені на навчальні (організаційні та психологічні), побутові (соціально-демографічні та сімейно-психологічні), особистісні та біологічні. Достовірність їхнього впливу на виникнення НПР перевірялася за допомогою критерію ч-квадрат. Для кожного з них розраховували два показники: коефіцієнт К - ступінь індивідуального ризику захворіти на НПР для тих, хто має цей фактор, та коефіцієнт ІК - вплив даного фактору на поширеність НПР серед учнів ШНТ в цілому.

Найпотужнішими серед організаційних факторів виявилися середній бал успішності в колежі (К=2,3), додаткові заняття учнів у предметних гуртках (К=2,1), а також навчання в дев'ятому класі (К=2,0). Таким чином, найбільший ризик виникнення НПР трапляється в період адаптації до умов школи нового типу. Стан психічного здоров'я учнів тісно пов'язаний з успішністю, а також наявністю додаткових навантажень з окремих предметів.

Найбільшу поширеність серед хворих на НПР у цій групі чинників мають відсутність систематичних занять спортом (84,4%) та заняття у предметних гуртках (46,9%), що вказує на необхідність приділяти увагу позакласній активності підлітків при плануванні психопрофілактичних заходів.

Сила навчально-психологічних факторів значно перебільшує силу організаційних, що свідчить про їхній більший вплив на виникнення НПР у підлітків. Максимальні значення коефіцієнта К спостерігаються при великій кількості неулюблених предметів (11,2), низькій задоволеності стосунками з педагогами (9,4). Таким чином, за відсутністю зацікавленості в навчанні суттєво зростає загроза дезадаптації учнів. Якщо у здорових школярів співвідношення улюблених та неулюблених дисциплін становить, в середньому, 2,18, то у другій групі - 1,79, а серед хворих на НПР - 1,50. Слід відзначити, що ризик захворіти на НПР пов'язаний не лише з проблемами у сфері міжособистісних стосунків у ШНТ, але й з наявністю таких проблем у минулому, в попередній школі. Останнє може бути пов'язане як зі впливом набутих раніше психотравм, так і з певними характеристиками особистості цих підлітків, що порушують їх адаптацію до будь-якого навчального закладу. При цьому, якщо в попередній школі більш сильним психотравмуючим чинником були стосунки з однолітками, то в ШНТ - стосунки з учителями.

Той факт, що практично кожен п'ятий школяр із НПР відзначає низьку задоволеність стосунками з однокласниками, надає особливу важливість корекції психологічного клімату в навчальному колективі.

Серед соціально-побутових чинників найсильнішим виявилося значне погіршення матеріального становища родини (К=2,6); у решти цей показник не перевищував 2,0. Найпоширенішими (46,3%) виявилися погані житлові умови (менше 10 кв. м на члена сім'ї).

У групі сімейно-психологічних факторів найбільші значення коефіцієнта К пов'язані з різкою зміною укладу життя (2,9) та недовгочасним (до 30 хвилин на день) спілкуванням з батьками (2,1). З урахуванням того, що поширеність останнього фактора становить майже 50%, а конфліктів з батьками - 39%, стає зрозумілим місце роботи психотерапевта з сім'ями учнів у системі профілактики НПР в школі нового типу. Відзначимо також, що середня тривалість щоденного спілкування з батьками у здорових підлітків становить 117 хвилин, в учнів з ПП НПР - 88 хвилин, а у хворих на НПР - 71 хвилину.

Хоча не було виявлено достовірного зв'язку між виникненням НПР та віком, статтю, палінням, соматичними захворюваннями учнів (окрім хвороб ШКТ), деякі інші біологічні фактори виявились досить сильними. Найбільший ризик захворіти на НПР мають учні, що вживають алкоголь частіше одного разу на місяць (К=4,4), а також ті, що мають спадкову обтяженість за психічними та психосоматичними розладами (К=3,0). Отримані дані свідчать про важливість своєчасної санації школярів із патологією ШКТ, необхідність посилення антиалкогольної пропаганди та особливої уваги до підлітків з несприятливою спадковістю.

У зв'язку з підвищеними вимогами, що ставлять перед учнями школи нового типу, вивчався вплив на рівень поширеності НПР таких чинників, як показники інтелекту, уваги та пам'яті підлітків. Не було доведено значущості результатів тестування уваги, загального та вербального інтелекту (p>0,05). Найбільше значення коефіцієнта К зафіксовано при низьких показниках зорової пам'яті (5,2). Напевно, саме цей недолік спричиняє найбільшу дезадаптацію школярів під час учбового процесу. Максимальна поширеність серед підлітків другої та третьої груп фактора низьких та середніх показників невербального інтелекту (тобто саме тих, що необхідні для навчання в технічному колежі) говорить, з одного боку, про важливість урахування цього чинника при прийомі до ДТК, а з іншого - про більшу адаптованість до умов школи нового типу обдарованих дітей.

У цілому, найбільший вплив на виникнення непсихотичних психічних розладів у підлітків, що навчаються в ШНТ, мають навчальні чинники. Їх вага за 100-бальною системою становить 62,3, в тому числі організаційні - 14,5, навчально-психологічні - 47,8. Суттєво нижчим виявився вплив побутових факторів - 15,5 (соціально-демографічні - 6,8, сімейно-психологічні - 8,7). Частка впливу біологічних факторів становить 12,7 бала, а особистісних - 9,5.

Серед окремих чинників найбільшу питому вагу мають низька задоволеність стосунками з однокласниками в попередній школі (ІК=177,3), сім та більше неулюблених предметів (163,5), низькі показники зорової пам'яті (120,3), відсутність занять у спортивних секціях (118,2).

Таким чином, проведений аналіз підтвердив провідну роль навчальних, в першу чергу, навчально-психологічних факторів, у формуванні НПР у школярів та надав можливість обґрунтувати систему психопрофілактичних та психокорекційних заходів у школі нового типу.

Система діагностичних, профілактичних та корекційних заходів щодо охорони та зміцнення психічного здоров'я учнів шкіл нового типу. Високий рівень поширеності непсихотичних психічних розладів та ПП НПР (відповідно 18,3% та 47,0%), їх суттєвий вплив на рівень успішності та соціального функціонування учнів, різноманітність факторів ризику, більшість яких пов'язана з умовами шкільного середовища, визначили необхідність розробки комплексної системи психопрофілактичних та психокорекційних заходів.

Ця запропонована нами система складається з 16 блоків, кожен з яких відбиває певну організаційну (заходи з учнями, батьками, вчителями та кураторами класів, адміністрацією колежу) та профілактичну спрямованість (на всіх учнів, на здорових, що мають фактори ризику НПР, на школярів з ПП НПР та хворих на НПР). Такий підхід дозволив надати психопрофілактичній та психокорекційній роботі системності та цілеспрямованості. До основних складових системи належали:

· удосконалення відбору до школи нового типу з застосуванням комплексу психодіагностичних методик, що дозволяють прогнозувати ефективність навчання в ШНТ;

· удосконалення учбового процесу у відповідності до психогігієнічних рекомендацій з урахуванням динаміки працездатності учнів протягом робочого дня та тижня;

· запровадження у розклад занять уроків з психології (курси "Психологія навчання" та "Психологія спілкування") з метою проведення на них психогігієнічної, діагностичної та корекційної роботи;

· рекомендації адміністрації щодо надання можливості навчатися тимчасово за індивідуальною програмою учням, що потребують цього із-за стану психічного та соматичного здоров'я;

· проведення для батьків учнів лекцій з медико-психологічних проблем підліткового віку, надання психогігієнічних рекомендацій;

· проведення консультацій на прохання батьків та активна психопрофілактична робота з сім'ями учнів у разі виявлення в них чинників ризику формування непсихотичних психічних розладів; психотерапевтична допомога самим батькам;

· медико-психологічна просвіта вчителів та кураторів класів у "Школі молодого тьютора", колективне обговорення психологічних проблем, що виникали у вчительській практиці;

· організація роботи медико-психолого-педагогічного консиліуму (МППК). Ця форма роботи, що займала одне з центральних місць у профілактиці НПР в школі нового типу, створена нами на основі описаного в літературі психолого-педагогічного консиліуму (Дубровіна І.В., 1991). Вирішуючи аналогічні завдання - допомогти вчителям підійти звідусіль до оцінки особистих та інтелектуальних якостей, а також поведінки учнів, накреслити реальну програму роботи з ними - ми включили в перелік інформації, яка аналізувалися на консиліумі, відомості про стан здоров'я учнів. Зрозуміло, при їх поданні враховувалися деонтологічні вимоги.

У ході роботи МППК предметом особливої уваги виступали такі ситуації:

- значні розбіжності в оцінках різними викладачами тих самих учнів;

- наявність відмінностей особистості школярів, що могли бути неправильно оцінені вчителями (наприклад, несміливість - як відсутність знань і небажання вчитися), що посилювало дезадаптацію підлітка;

- особливості індивідуального стилю навчання школярів;

- наявність в учнів різноманітних факторів ризику (побутових, пов'язаних із станом здоров'я і т.д.);

· психотерапевтична допомога вчителям. Доцільність цього розділу мала не лише прямий, а й опосередкований характер, бо стан психічного здоров'я викладача щодня впливає на стан психічного здоров'я учнів;

· групова психокорекційна робота в класах. Зважаючи на високу значущість стосунків з однокласниками (К=5.0) та конфліктів з ними (К=2.5) для психологічного здоров'я учнів, одним з центральних розділів системи корекційно-профілактичних заходів ми зробили психокорекційну роботу в класах. Її відправна точка - соціометричне дослідження, яке виявляло загальну психологічну атмосферу в класі, його внутрішню структуру, адекватність соціальної перцепції учнів. Обговорення результатів тесту, за умов дотримання психотерапевтичної техніки та деонтології, дозволяло крок за кроком просуватися до головної мети - перетворення класу у спільноту, де кожен може знайти своє місце, де створені умови для вільного розвитку та розв'язання психологічних проблем;

· навчання учнів саморегуляції. Запропонований нами курс складався з двох частин і був призначений для школярів з ПП НПР та для заключної стадії психотерапії учнів з НПР. Перша частина навчання проходила на уроках психології, друга, додаткова, в позаучбовий час.

· вивчення факторів ризику формування у учнів ШНТ непсихотичних психічних захворювань;

· щорічне дослідження психічного та соматичного здоров'я учнів, їх особистості з метою активного виявлення учнів, що потребують спеціалізованої медичної та психологічної допомоги;

· надання консультацій для школярів, що звернулись за психологічною допомогою;

· спільне з кураторами та вчителями планування і проведення психопрофілактичних заходів для окремих школярів; складання індивідуальних програм саморозвитку учнів. Плануючи систему психопрофілактичних заходів, ми виходили з того, що психічне здоров'я - не лише відсутність психопатологічних симптомів, а вільний, адаптивний розвиток, всебічне розкриття творчого потенціалу людини. Тому психопрофілактика повинна передбачати не лише боротьбу з факторами ризику виникнення психічних розладів, а й використання тих сил, що підвищують сталість психічного здоров'я індивіда. Конкретним втіленням цього принципу є наша робота з індивідуальними програмами саморозвитку учнів. У них школярі вказували якості, які вони вважали необхідним розвивати і ті, яких вони хотіли б позбутися;

· проведення індивідуальної та групової психотерапії та психокорекції для підлітків, що хворіли на НПР.

Для впровадження в Донецькому технічному колежі описаної вище системи діагностичних, профілактичних та корекційних заходів було створено медико-психологічну службу (МПС) у складі психіатра-психотерапевта, психологів та шкільного педіатра.

Аналіз епідеміологічних показників, який проводився протягом двох років із початку впровадження системи психопрофілактичних та психокорекційних заходів, показав, що поширеність клінічних форм НПР серед учнів в ДТК знизилась з 18,3 до 12,3%, а ПП НПР - з 47,0 до 41,3%. В основній психотерапевтичній групі видужання та значне поліпшення відзначено у 54,2%, відносне поліпшення - у 20,8%, без істотних змін - 25,0%. В контрольній групі у 25,0% підлітків відзначено одужання за клінічним критерієм і значне поліпшення за критерієм соціального функціонування, у 6,2% - відносне поліпшення, у 43,7% перебіг хвороби прийняв затяжний характер, у 12,5% настало погіршення, а 12,5% (2 особи) виключено із спостереження, бо вони залишили ДТК.

Висновки

1. У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розкритті клініко-психопатологічних, психологічних та соціально-психологічних закономірностей формування непсихотичних психічних розладів у учнів шкіл нового типу, що дозволило розробити комплексну систему дігностики, профілактики та корекції НПР у цих школярів.

2. Поширеність клінічно окреслених форм НПР в навчальному закладі нового типу перевищує таку в звичайній школі і становить 18,3%. Невротичні, пов'язані зі стресом та соматоформні розлади займають у структурі НПР 41,7%, неврозо- та психопатоподібні стани - 24,5%, розлади особистості та поведінки - 33,8%.

Початкові прояви непсихотичних психічних розладів спостерігаються у 47,0% школярів; серед них переважають астенічні (24,0%), астено-вегетативні (21,8%), істеричні (15,0%) та астено-депресивні (13,7%). У юнаків достовірно частіше зустрічаються тривожні реакції, а у дівчат - астено-вегетативні.

3. Максимальна частота НПР спостерігається в дев'ятикласників - 22,6%, в десятих класах вона знижується до 17,3%, а в одинадцятих - до 14,5%. В той же час, у одинадцятикласників відзначається підвищення поширеності початкових проявів НПР (49,2% у порівнянні з 36,1), яке, однак, не досягає рівня учнів дев'ятих класів (55,5).

Встановлено, що найбільша кількість симптомів та їх максимальна інтенсивність спостерігається у дев'ятикласників. К одинадцятому класу в астенічному регістрі на перший план замість підвищеної психічної стомлюваності виходить дратлива слабкість, а в афективному - знов, як і в дев'ятому класі, гіпотимна симптоматика починає переважати гіпертимну.

4. Психогенним НПР у підлітків притаманні більша інтенсивність скарг і поліморфізм клінічної картини, ніж неврозо- та психопатоподібним розладам. Провідними симптомами при неврастенії є емоційна лабільність (ІК=5,00±2,37 бала; р<0,05), підвищена психічна стомлюваність (4,44±1,66), дратлива слабкість (4,11±2,57), тоді як астенічний синдром при неврозоподібних станах характеризується більш вираженою фізичною стомлюваністю (5,00±0,82; p<0.01), тривожністю (3,00±1,00), головним болем (3,00±1,22) та іншими вегетативними та психосоматичними симптомами.

5. Клінічний аналіз початкових проявів НПР дозволяє описати констеляції симптомів, властиві кожному з семи основних варіантів невротичних реакцій: астенічному, астено-вегетативному, астено-депресивному, депресивному, обсесійно-фобічному, істеричному і тривожному. Найбільш поліморфна клінічна картина спостерігається при астено-вегетативних реакціях (39 різних симптомів), найменш - при депресивних (27 симптомів). Тривожні реакції в учнів корелюють із скаргами на стан серцево-судинної системи, а депресивні - з психічною гіперестезією та порушеннями травлення.

6. Школи нового типу за умов дотримання психогігієнічних вимог можуть позитивно впливати на стан психічного здоров'я інтелектуально обдарованих дітей. Разом із тим, для їх однолітків із звичайним рівнем інтелекту високі навчальні навантаження, необхідність змагатися з більш здатними однокласниками часто стають сильними дезадаптуючими факторами, що призводить до достовірно вищої поширеності НПР серед тих школярів, які слабо встигають (31,0%), у порівнянні з відмінниками (11,1%) (р<0,05).

7. Проведений аналіз дозволяє охарактеризувати психологічні умови формування непсихотичних психічних розладів. Школярі, що страждають на НПР, демонструють гірші результати, ніж їх здорові однокласники, у всіх тестах пізнавальних здібностей, однак, достовірна різниця встановлена лише у невербальних субтестах методики Амтхауера (р<0,05). Виявлено певні розбіжності в когнітивній сфері у учнів з різними видами НПР та ПП НПР.

Впливають на формування НПР і соціально-психологічні чинники: у здорових школярів (0,81±0,20) та осіб з ПП НПР (0,88±0,48) середній соціометричний індекс значно вищий за хворих на НПР (0,20±0,56; р<0,001). В останній групі найнижчі показники цього індексу відзначаються в учнів з невротичними розладами (0,06±0,27). Таким чином, соціометричний статус підлітків у класі може виступати досить чутливим показником їх мікросоціальної дезадаптації.

Середні профілі в тесті СМДО підлітків з ПП НПР та НПР відрізняються від профілю здорових учнів не стільки якісно, скільки своєю висотою - вона збільшується пропорційно ступеня дезадаптації (p<0,05). Разом із тим конфігурація базових шкал при більшості окремих типів НПР та ПП НПР відбиває особливості їх клінічного змісту.

8. Найбільшу питому вагу серед окремих груп факторів ризику мають учбові чинники - 62,3% (в тому числі навчально-психологічні - 47,8%, організаційні - 14,5%), далі йдуть побутові - 15,5% (з них сімейно-психологічні - 8,7%, соціально-демографічні - 6,8%), біологічні - 12,7% і особистісні фактори - 9,5%.

9. Високий рівень поширеності непсихотичної патології серед учнів ШНТ зумовлює необхідність перетворення шкільної психологічної служби в шкільну медико-психологічну службу (ШМПС) з включенням до її штату медичного психолога і лікаря-психотерапевта. Це дозволяє наблизити спеціалізовану допомогу до учнів, запобігти переходу початкових проявів НПР в їх клінічні форми. При плануванні обсягу та характеру психодіагностичних та психокорекційних заходів для учнів ШНТ необхідно враховувати дані щодо поширеності (65,5%) і структури ПП НПР та НПР у цього контингенту.

Профілактика непсихотичних психічних розладів у школах нового типу вимагає приділяти першорядну увагу формуванню контингенту учнів ШНТ. До комплексу вступних іспитів необхідно включати психологічні дослідження інтелекту та особистості абітурієнтів, а також співбесіду для визначення мотивації навчальної діяльності та ставлення до майбутньої професії. З огляду на найбільшу вразливість для непсихотичних психічних розладів учнів дев'ятих класів необхідно запровадити в кожному навчальному закладі нового типу заходи, які забезпечують поступовий перехід новачків до нових учбових навантажень, створення в класних колективах соціально-психологічного клімату, що сприятиме творчому та соціальному розвитку підлітків.

10. Низька кількість звернень за медичною та психологічною допомогою підлітків з НПР потребує проведення щорічних комплексних скринінгових обстежень учнів ШНТ наприкінці першого - початку другого семестру.

11. Для вироблення патогенетично орієнтованих підходів до діагностики та корекції ПП НПР та НПР у підлітків рекомендуємо використовувати дані про їхні клінічні особливості, вікову динаміку і взаємозв'язок з характеристиками особистості учнів за даними тесту СМДО.

Центром групової психокорекційної роботи в школах нового типу ми рекомендуємо зробити класні колективи. Її відправною точкою може бути обговорення результатів соціометричного дослідження. Це дозволяє не лише впливати на непсихотичні розлади, які мають учні, а й створювати в класах атмосферу, що перешкоджає їх виникненню та обважнюванню.

12.Запропонована система комплексних заходів з своєчасної діагностики, профілактики та корекції непсихотичних психічних розладів у учнів Донецького технічного колежу довела свою ефективність і може бути рекомендована для впровадження в інших школах нового типу.

Список основних праць, опублікованих за темою дисертації

1. Табачніков О.Ю., Римар І.Б., Семенченко О.П., Власова Н.А. Суміжні психічні розлади у учнів школи нового типу // Український вісник психоневрології. - 1996. - Том 4, випуск 4(11). -С.382-383 (пошукачем особисто розроблена концепція дослідження та проаналізовано його результати).

2. Табачніков О.Ю. Медико-психологічна служба в учбовому закладі нового типу // Український вісник психоневрології. - 1996. - Том 4, випуск 5(12). -С.392-393.

3. Табачников А.Е. Невротические реакции у подростков, обучающихся в школе нового типа // Журнал психиатрии и медицинской психологии. - 1998. - №1(4). - С.34-37.

4. Табачников А.Е. Состояние психического здоровья одаренных детей, обучающихся в школе нового типа // Український вісник психоневрології. - 1998. - Том 6, випуск 3 (18). - С.112-113.

5. Табачников А.Е. Охрана психического здоровья учащихся и проблема адаптации к условиям школ нового типа // Вісник проблем біології та медицини. -1999. -№3. - С.86-89.

6. Табачніков О.Ю. Показники уваги та пам'яті при межових психічних розладах у підлітків // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 1999. - №1. - С.126-127.

7. Табачников А.Е. Показатели интеллекта при пограничных психических расстройствах у подростков // Таврический журнал психиатрии. - 1999. -№1(8)-2(9). - С.56-58.

8. Табачников А.Е. Влияние межличностных отношений учащихся школ нового типа на состояние их психического здоровья // Український вісник психоневрології. - 1999. - Т.7, вып. 1 (19). - С.88-89.

9. Табачніков О.Ю. Профілактика суміжних психічних розладів в учбовому закладі нового типу // Галицький лікарський вісник. - 1999.- Т.6, число 1. - С.77-79.

10. Табачников А.Е. Состояние психического здоровья учащихся школ нового типа // Вісник проблем біології і медицини. - 1999. - №9. - С.51-55.

11. Табачников А.Е. Психотерапия пограничных психических расстройств у подростков в условиях школы нового типа // Український вісник психоневрології. - 1999. - Т.7, вип.2 (20). - С.117-119.

12. Табачніков О.Ю. Типологія акцентуацій характеру у підлітків з межовими психічними розладами, що навчаються у школі нового типу// Вісник Вінницького держмедуніверсітету. - 1999. - №2. - С.411-412.

13. Табачников А.Е. Организация психологического консультирования в системе профилактики пограничных психических расстройств у подростков, обучающихся в школе нового типа // Таврический журнал психиатрии. - 1999. - Т.3, №4. - С.43-45.

14. Табачников А.Е. Групповая психотерапия и психокоррекция при пограничных психических расстройствах у подростков, обучающихся в школе нового типа // Архив психиатрии. - 1999. - №1(19). -С.68-70.

15. Табачников А.Е. Программа медико-психологической адаптации подростков к условиям обучения в школе нового типа // Журнал психиатрии и медицинской психологии. - 1999. - №2(6). - С.106-109.

16. Табачников А.Е. Динамика распространенности пограничных психических расстройств у старшеклассников // Архів психіатрії. - 2000. - № 1-2 (20-21). - С.70-73.

17. Табачников А.Е. Профилактика вредных привычек у учащихся школ нового типа // Архів психіатрії. - 2000. - № 3-4 (22-23). - С.23-25.

18. Табачников А.Е. Особенности формирования невротических реакций у подростков, обучающихся в школе нового типа // Український медичний часопис - 2000. - № 5(19). - С.137-140.

19. Табачников А.Е. Роль психотерапевтической и психокоррекционной работы с родителями учащихся в системе комплексных психогигиенических мероприятий для подростков, обучающихся в школах нового типа // Архів психіатрії. - 2001. - № 1-2 (24-25). - С.29-32.

20. Табачников А.Е. Психологическая диагностика и коррекция когнитивных процессов при пограничных психических расстройствах у учащихся школ нового типа // Таврический журнал психиатрии. - 2001. - Т.5, №1 (10). - С.17-19.

21. Табачников А.Е. Дифференциальная диагностика неврастении и неврозоподобных состояний у подростков // Український вісник психоневрології. - 2001. - том 9, вип. 1 (26). - С.78-79.

22. Табачников А.Е. Факторы риска возникновения пограничных психических расстройств у учащихся школы нового типа // Український медичний альманах. - 2001. - №1. - С.167-170.

23. Табачников А.Е., Абдряхимова Ц.Б. Гендерные различия в клинике пограничных психических расстройств у подростков // Вісник проблем біології і медицини. - 2000. - №2. - С. 66-69 (пошукачем особисто розроблена концепція дослідження та проаналізовано його результати).

24. Табачников А.Е. Психическое здоровье и умственная одаренность детей // Международный медицинский журнал. - 1999. - №4. - С.48-51.

25. Табачников А.Е. Оценка личностных особенностей учащихся школы нового типа по данным теста СМИЛ // Практична психологія та соціальна робота. - 1998. -№3. - С.44-47.

26. Табачніков О.Ю. Психологічна служба у школі нового типу: проблеми охорони психічного здоровўя учнів // Експрес-новини: наука, техніка, виробництво. - 1997, - №15-16. - С.41-42.

27. Tabachnikov A. Psychotherapist at School for Gifted // Ist Congress of the World Council for Psychotherapy. - Vienna. 1996.

28. Табачников А.Е. Сравнительный анализ клинического содержания неврастении и неврозоподобной астении у подростков // Актуальные проблемы пограничных нервно-психических расстройств. Выпуск 1. - Донецк, 1996. - С.44-46.

29. Табачников А.Е. Пограничные психические расстройства у одаренных подростков // Актуальные проблемы пограничных нервно-психических расстройств. Выпуск 1. - Донецк, 1996. - С.42-44.

30. Табачников А.Е. Роль психологических служб в реформе системы образования в Украине (на опыте работы школ нового типа) // Социально-гуманитарные проблемы менеджмента. Материалы международной научной конференции. - Донецк, 1997. - С.117-119.

31. Табачников А.Е. Пограничные психические расстройства у подростков, обучающихся в школе нового типа // Материалы международной конференции психиатров. 16-18 февраля, Москва. М.: РЦ "Фармединфо", 1998. - С.103.

32. Табачніков О.Ю. Обдаровані діти в школі нового типу: психогігієнічні проблеми // Обдарована особистість: пошук, розвиток допомога. Матеріали доповідей на Міжнародній науково-практичній конференції. - Київ, 1998. -С.475-478.

33. Табачников А.Е. Особенности социометрического статуса старшеклассников, страдающих пограничными психическими расстройствами // Вопросы пограничной психиатрии, психотерапии, медицинской психологии. Материалы научно-практической конференции, посвященной 100-летию со дня рождения проф. И.З. Вельвовского. - Харьков, 1998. - С.73-74.

34. Tabachnikov A. Y. Mental Health Promotion in Adolescents // The XVI Congress of the World Association for Social Psychiatry: Book of Abstracts. -Vancouver, 1998. - P.68.

35. Tabachnikov A. Y. Approaches to Prevention of Neurotic and Personality Disorders in Gifted Adolescents // World Psychiatric Association Regional Congress "Preventive Psychiatry". - Book of Abstracts. - Athens, 1999. - P.63.

Размещено на Allbest.ru