Обструктивний рак ободової кишки як хірургічна та онкологічна проблема

2 ступінь ОР - ОРОК з віддаленими метастазами - несамодостатній хірург.

Правобічний ОРОК - формування обвідного ілеотрансверзоанастомозу. Лівобічний ОРОК - операція типу Гартмана або обвідне анастомозування.

3 ступінь ОР - ОРОК без віддалених метастазів - самодостатній хірург.

Право- і лівобічний ОРОК - сегментарна резекція ободової кишки без формування анастомозу.

3 ступінь ОР - ОРОК без віддалених метастазів - несамодостатній хірург.

Формування декомпресивних колостом, незалежно від локалізації ОРОК.

3 ступінь ОР - ОРОК з віддаленими метастазами - самодостатній хірург.

Незалежно від локалізації ОРОК - сегментарна резекція ободової кишки без накладання анастомозу.

3 ступінь ОР - ОРОК з віддаленими метастазами - несамодостатній хірург.

Формування декомпресивних колостом, незалежно від локалізації ОРОК.

4 ступінь ОР - ОРОК без віддалених метастазів - самодостатній хірург.

Формування декомпресивних колостом, незалежно від локалізації ОРОК.

4 ступінь ОР - ОРОК без віддалених метастазів - несамодостатній хірург.

Формування декомпресивних колостом, незалежно від локалізації ОРОК.

4 ступінь ОР - ОРОК з віддаленими метастазами - самодостатній хірург.

Формування обвідних анастомозів.

4 ступінь ОР - ОРОК з віддаленими метастазами - несамодостатній хірург.

Формування декомпресивних колостом, незалежно від локалізації ОРОК.

Опрацювання алгоритму було підпорядковане принципові: програмою “мінімум” лікування є надійне усунення життєвозагрозливого ускладнення - ГКН; програмою “максимум” - створення умов для видужання після видалення злоякісної пухлини.

Післяопераційні ускладнення у хворих на ОРОК, яким сформовано колостоми, мали здебільшого (76,9%) гнійно-септичний характер. Основними життєво загрозливими ускладненнями колостомій у хворих на ОРОК були флегмона черевної стінки та “відходження” кишки у черевну порожнину з розвитком перитоніту. Визначальними заходами їх попередження є збереження життєздатності країв кишки та забезпечення її розміщення в апертурі черевної стінки без найменшого натягу. Інтралюмінальне застосування 10% розчину Бетадину сигніфікантно (з 34,8% до 5,3%, p<0,05) зменшило частоту післяопераційних гнійно-септичних ускладнень у хворих на ОРОК. Летальність після цекостомії була істотно нижчою (15,6% проти 33,3%, p<0,05), у порівнянні з двоканальною колостомією на поперечній ободовій кишці.

Частота неспроможності швів у хворих на ОРОК з однорядним анастомозом була несигніфікантно нижчою (13,3% проти 16,7%, p>0,05), у порівнянні з дворядним кишковим з'єднанням.

Рання ад'ювантна хіміотерапія радикально оперованих хворих з ІІІ стадією ОРОК 5-фторурацилом (450 мг/м) у поєднанні з левамізолом (50 мг тричі на день) у цикловому п'ятиденному режимі застосування істотно не збільшила післяопераційної летальності (Р=0,25, p>0,05). Ад'ювантну хіміотерапію застосовували у диференційованому режимі, в залежності від особливостей виконаної операції. Отож, після геміколектомії з накладанням анастомозу, АХТ починали від 12-13 дня після втручання. У випадку завершення резекції кишки термінальною колостомією хіміотерапію починали після стійкого відновлення моторики шлунково-кишкового тракту, тобто від 4-5 дня. Частота рецидивів раку в контрольній групі була сигніфікантно вищою (Р=0,01, p<0,05), у порівнянні з хворими, які отримали АХТ. Дослідженням констатовано істотне збільшення виживання у групі ад'ювантної хіміотерапії (?=11,77, p<0,001). Тільки у 25% хворих АХТ супроводжували: транзиторна діарея, нудота і блювання, що відповідало 1 ступеню системної токсичності за шкалою ВОЗ [Klotz H.P. et al, 1994].

Післяопераційний моніторинг обстежених пацієнтів полягав у вислідах аналізу скарг та об'єктивного обстеження, визначенні РЕА в сироватці крові, оцінці функціональних проб печінки, ультрасонографії органів черевної порожнини та ретроперитонеального простору. Цей комплекс досліджень виконували що три місяці, фіброколоноскопію - кожні 6 місяців протягом перших двох років після операції. На 3-5 році після хірургічного втручання загальні клінічні та лабораторні дослідження проводили двічі на рік, колоноскопію - раз на 12 місяців. Показанням до застосування комп'ютерної томографії було підозріння на наявність метастазів за вислідами ультрасонографії. Пацієнти щорічно проходили оглядову рентгенографію органів грудної клітки.

Рецидиви пухлини констатували у 39 хворих, у середньому через 22 місяці після операції. Значне погіршення самопочуття, яке змусило їх звернутися за допомогою, було спричинене вже дисемінованим рецидивним пухлинним процесом. Тільки 11 (68,7%) обстежених наших пацієнтів з рецидивами поскаржилися на появу нечіткого болю у животі, анорексію та прогресуюче похудіння, проте у пізній фазі захворювання, коли хворі підлягали виключно симптоматичному лікуванню. Відхилення у функціональних пробах печінки відзначено у 3 хворих з метастазами в печінку, натомість при локальному рецидиві пухлини показники були нормальними. Підвищення РЕА в сироватці крові констатовано у 7 обстежених пацієнтів з рецидивами (1 - локальний і 6 - метастази в печінці). Методом ультрасонографії виявлено пухлинні вогнища в печінці у 13 хворих, натомість локальний рецидив - тільки в 1 пацієнта. Методом комп'ютерної томографії з'ясовано характер утворів у печінці у двох хворих.

Комплексне обстеження радикально оперованих пацієнтів з ОРОК тільки у 6,3% випадків послужило підставою для активної тактики - оперативного видалення рецидиву пухлини. Найшвидше виконання фіброколоноскопії оперованим з причини ОРОК, особливо після першого етапу хірургічного лікування, як показало дослідження, визначається необхідністю виключення синхронного пухлинного та/або аденоматозного процесу.

Результати лікування. Застосування у 1994-1996 р.р. опрацьованої диференційованої тактики лікування хворих на ОРОК дозволило вагомо покращити безпосередні і віддалені результати лікування, у порівнянні з періодом 1991-1993 р.р.: знизити післяопераційну летальність з 27,3% до 12,7% (p<0,05), збільшити виживання хворих з 18,7% до 43,1% (p<0,05), що відповідає рівням ефективності лікування хворих на ОРОК, які наведені у публікаціях закордонними авторами [Воробьев Г.И. и соавт., 1993; Алиев С.А., 1998; Султанов Г.А. и соавт., 1998; Conti F. et al, 1993; McGregor H. et al, 1993; Mochizuki H. et al, 1993; Stewart J. et al, 1993].

ВИСНОВКИ

Наукова праця присвячена проблемі обструктивного раку ободової кишки. Її вирішення досягнено шляхом опрацювання диференційованої тактики лікування хворих, що раціонально поєднала розв'язання хірургічного і онкологічного аспектів проблеми обструктивного раку ободової кишки, яка ґрунтується на сучасних підходах до лікування раку товстої кишки та об'єктивному визначенні ступеня операційного ризику.

Зростання захворюваності на рак ободової кишки кінця минулого сторіччя, низька онкологічна настороженість населення та необізнаність широкого загалу лікарів з ранніми виявами захворювання обумовили помітне збільшення частки обтураційної непрохідності ободової кишки ракового генезу у структурі гострої кишкової непрохідності у загальному. Особи похилого і старечого віку складають 72,8% оперованих з причини обструктивного раку ободової кишки. Стрімке зростання частоти виникнення пухлинної непрохідності ободової кишки починається від сорокарічного віку.

Діагностика пухлинної непрохідності ободової кишки на передшпитальному етапі є незадовільною. Синдромний діагноз - гостра кишкова непрохідність - встановлено лише в 59,2% хворих. Після трьох діб від часу появи кишкової непрохідності шпиталізовано 45,1% хворих на обструктивний рак ободової кишки. У 49,5% випадків кишкова непрохідність є першим виявом раку, який змушує хворих звернутися за медичною допомогою.

Ускладнення обтураційної непрохідності ободової кишки виникають у 20,8% хворих на обструктивний рак ободової кишки. Прогностично найгіршим ускладненням є перитоніт без макроскопічних ознак перфорації кишки.

Невідкладним завданням діагностики у гострій фазі захворювання є з'ясування синдромного діагнозу - гострої кишкової непрохідності, який визначає тактику інтенсивного лікування та показання до невідкладного хірургічного втручання. Повноцінна діагностика обструктивного раку ободової кишки доцільна після ліквідації кишкової непрохідності консервативними заходами. Феномен часткової кишкової непрохідності обумовлюється затримкою калу при збереженому відходженні газів.

Істотно більше виживання у хворих на обструктивний рак ободової кишки І-ІІІ стадій після сегментарних резекцій ободової кишки і геміколектомій асоціюється з нормальним вмістом імуноглобулінів А та G у сироватці крові. Рецидив пухлини є у сигніфікантній залежності від підвищеного вмісту ракового ембріонального антигена в сироватці крові хворих на обструктивний рак ободової кишки перед операцією. Вуглеводний антиген СА 19-9 не має істотного прогностичного значення у хворих на обструктивний рак ободової кишки. Гемотрансфузія в анемізованих пацієнтів (гемоглобін <100г/л) обумовлює істотне зниження післяопераційної летальності. Переливання компонентів крові хворим на обструктивний рак ободової кишки у періопераційному періоді не впливає на частоту виникнення рецидивів та виживання оперованих. Основними патоморфологічними детермінантами прогнозу у хворих на обструктивний рак ободової кишки є стадія та ступінь диференціювання пухлини. Інтенсивність клітинної інфільтрації строми обструктивного раку ободової кишки не має вагомого впливу на рецидивування пухлинного процесу та виживання пацієнтів.

У значної більшості хворих на обструктивний рак ободової кишки (76,2%) є реальні можливості застосування куративного лікування. Обтураційну непрохідність ободової кишки найчастіше спричинює ІІІ стадія обструктивного раку ободової кишки (39,6%). У 45% хворих оцінка регіонарних лімфатичних вузлів хірургами загального профілю як незмінених є помилковою.

Класифікація операцій з виділенням синдромолітичних та умовно радикальних втручань сприяє об'єктивності оцінки безпосередніх та віддалених результатів лікування хворих на обструктивний рак ободової кишки.

Опрацьований спосіб кількісного визначення ступеня операційного ризику дозволяє вибрати адекватний обсяг операції у хворих на обструктивний рак ободової кишки. Перший і другий ступінь операційного ризику констатовано у 88,6% хворих на обструктивний рак ободової кишки.

Програмою “мінімум” хірургічного лікування хворих на обструктивний рак ободової кишки є ліквідація гострої кишкової непрохідності, програмою “максимум” - створення умов для виздоровлення пацієнта після усунення злоякісної пухлини.

Сегментарна резекція ободової кишки має куративний характер тільки у хворих з І-ІІ стадіями обструктивного раку ободової кишки. Онкологічно радикальним втручанням у пацієнтів з ІІІ стадією обструктивного раку ободової кишки є геміколектомія з перев'язкою судинних стовбурів при їх гирлах. Сегментарну резекцію у хворих з ІІІ стадією обструктивного раку ободової кишки слід розглядати тільки як перший етап онкологічно радикального хірургічного лікування.

Другий етап онкологічно радикального хірургічного лікування у хворих з ІІІ стадією обструктивного раку ободової кишки полягає у повноцінному видаленні лімфатичних колекторів та кишки до обсягу стандартної геміколектомії. Опрацьований тип етапної радикальної операції істотно знижує частоту рецидиву пухлини і сигніфікантно збільшує виживання хворих. Він спрямований на забезпечення онкологічної радикальності лікування найчисленнішої групи хворих з ІІІ стадією обструктивного раку ободової кишки в разі неможливості виконання куративної геміколектомії. Другий етап операції виконують здебільшого через 1 місяць після першого.

Основними життєво загрозливими ускладненнями колостомій у хворих на обструктивний рак ободової кишки є флегмона черевної стінки та “відходження” кишки в черевну порожнину з розвитком перитоніту. Визначальними заходами їх попередження є збереження життєздатності країв кишки та забезпечення її розміщення в апертурі черевної стінки без найменшого натягу. Інтралюмінальне застосування 10% розчину Бетадину сигніфікантно зменшує частоту післяопераційних гнійно-септичних ускладнень у хворих на обструктивний рак ободової кишки. Цекостомія у хворих на обструктивний рак ободової кишки відзначається нижчою летальністю, порівняно з формуванням колостом на поперечній ободовій кишці.

Застосування ранньої ад'ювантної хіміотерапії 5-фторурацилом у поєднанні з левамізолом у пацієнтів з ІІІ стадією обструктивного раку ободової кишки в умовах загальнохірургічного відділення істотно покращує виживання хворих, не збільшуючи післяопераційної летальності.

Невідкладним завданням післяопераційного моніторингу хворих на обструктивний рак ободової кишки є пошук синхронного неопластичного та/або аденоматозного процесу. Комплексний моніторинг оперованих з причини обструктивного раку ободової кишки має порівняно низьку ефективність у своєчасному виявленні рецидивів.

Застосування опрацьованого типу етапної операції у поєднанні з ранньою ад'ювантною хіміотерапією є реальним вирішенням як хірургічного, так і онкологічного аспектів проблеми лікування найчисленнішої групи хворих на обструктивний рак ободової кишки ІІІ стадії, що не потребує ні додаткових матеріальних затрат, ні організаційної перебудови існуючої системи надання медичної допомоги цьому контингентові хворих.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Матвійчук Б.О. Гостра обтураційна непрохідність ободової кишки ракового генезу: хірургічна тактика // Клінічна хірургія.- 1997.- №№11-12.- С.88-90.

Матвійчук Б.О. Обструктивний рак ободової кишки як хірургічна та онкологічна проблема // Acta Med. Leopoliensia.- 1997.- Т.III, №№3-4.- С.76-80.

Матвійчук Б.О. Імуноглобуліни крові як прогностичний критерій у хворих на обструктивний рак ободової кишки // Практична медицина.- 1998.- №№3-4.- С.82-85.

Матвійчук Б.О. Чи може бути гемотрансфузія фактором ризику рецидиву у хворих з гострою обтураційною непрохідністю ободової кишки пухлинного генезу // Клінічна хірургія.- 1998.- №5.- С.32-33.

Матвійчук Б.О. Застосування етапної радикальної операції з приводу обструктивного раку ободової кишки // Клінічна хірургія.- 1998.- №6.- С.19-20.

Матвійчук Б.О. Ад'ювантна терапія обструктивного раку ободової кишки // Лікарська справа.- 1998.- №7.- С.105-107.

Матвійчук Б.О. Колостомія в хірургічному лікуванні обструктивного раку ободової кишки // Практична медицина.- 1999.- №№5-6.- С.53-55.

Матвійчук Б.О. Патоморфологічні критерії прогнозу у хворих на обструктивний рак ободової кишки // Практична медицина.- 1999.- №№5-6.- С.55-57.

Матвійчук Б.О. Тактика консервативного лікування хворих з гострою пухлинною непрохідністю ободової кишки // Практична медицина.- 1999.- №№7-8.- С.82-84.

Матвійчук Б.О. Поєднані ускладнення обструктивного раку ободової кишки // Практична медицина.- 1999.- №№7-8.- С.85-87.

Матвійчук Б.О., Зіменковський А.Б., Матвійчук О.Б. Застосування розчину Бетадину у хворих на колоректальний рак, оперованих у невідкладному порядку // Український медичний часопис.- 1999.- №6.- С.103-104.

Матвійчук Б.О. Одномоментна операція в хірургічному лікуванні хворих з гострою обтураційною непрохідністю ободової кишки ракового генезу // Acta Med. Leopoliensia.- 1999.- T.V, №3.- C.52-55.

Матвійчук Б.О. Однорядний анастомоз у невідкладній хірургії обструктивного раку ободової кишки // Шпитальна хірургія.- 2000.- №2.- С.69-72.

Матвійчук Б.О. Класифікація оперативних втручань з приводу обструктивного раку ободової кишки // Acta Med. Leopoliensia.- 2000.- Т.VI, №1.- C.43-46.

Матвійчук Б.О., Євстахевич І.Й., Євстахевич Ю.Л., Інденко В.Ф. Часткова кишкова непрохідність: міф чи реальність ? // Acta Med. Leopoliensia.- 2000.- T.VI, №2.- C.73-75.

Матвійчук Б.О. Післяопераційні ускладнення в хірургії обструктивного раку ободової кишки // Вісник Вінницького держ. медичного університету.- 2000.- №2.- С.483-485.

Матвійчук Б.О., Гулевич Б.Й. Клініко-патоморфологічні паралелі обструктивного раку ободової кишки // Вісник морфології.- 2000.- №2.- С.275-277.

Матвійчук Б.О. Хірургічна тактика у хворих із занедбаним обструктивним раком ободової кишки // Вісник наукових досліджень.- 2000.- №4.- С.64-66.

Матвійчук Б.О. Паліативна операція у хірургічному лікуванні хворих з гострою обтураційною непрохідністю ободової кишки ракового генезу // Буковинський медичний вісник.- 2000.- Т4, №4.- С.67-70.

Матвійчук Б.О. Операційний ризик лікування хворих на обструктивний рак ободової кишки // Шпитальна хірургія.- 2000.- №4.- С.49-51.

Матвійчук Б.О. Діагностика обтураційної непрохідності ободової кишки ракового генезу // Архив клинической и экспериментальной медицины.- 2000.- Т.9, №4.- С.562-564.

Матвійчук Б.О. Організація медичної допомоги хворим з гострою непрохідністю ободової кишки ракового генезу: реальність і перспектива // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України.- 2001.- №1.- С.18-20.

Матвійчук Б.О. Післяопераційний моніторинг хворих на обструктивний рак ободової кишки // Acta Med. Leopoliensia.- 2001.- T.VII, №1.- C.50-52.

Матвійчук Б.О. Детермінанти прогнозу у хворих на обструктивний рак ободової кишки // Науковий вісник Ужгородського ун-ту. Серія Медицина.- 2001.- Вип.14.- С.21-23.

Орач Р.И., Стасышин Р.И., Матвийчук Б.О. Хирургическая тактика при осложненных формах рака ободочной кишки // Тезисы докл. юбилейной науч-практ. конф. хирургов, посвященной 90-летию заслуженного деятеля УССР, проф. Г.Г. Караванова (8-9 декабря 1989 г.). Львов, изд-во при Львовском гос. ун-те, 1989 г.

Filds L., Orach R., Matviychuk B. Oncologic approach in surgical treatment of obstructive colon carcinoma // Joint meeting on Сolorectal Surgery (May 2-3, 1991, Vienna, Austria). Abstracts. Acta Chir. Austr.- 1991-. Jahrgang 23. Suppl.№93.- P.33.

Матвійчук Б., Скиданович С. Діагностичне та прогностичне значення пухлинноасоційованих антигенів у хворих обструктивним раком ободової кишки // Питання практичної медицини. Тези доповідей н.-пр. конф. співпрацівників спеціаліз. багатопрофіл. клін. лікарні швидкої мед. доп. з нагоди 10-річчя відкриття. Львів, 1992. - С.50-51.

Matviychuk B., Korol A., Holyk J., Ivach O., Skydanovych S. Immunologic monitoring of patients with obstructive colon cancer // 56th Congress of Polish Association of Surgeons (September 8-11 1993). Lublin, Poland. Abstracts II. - P.658.

Matvijиuk B., Bilynsky B., Filz O., Orach R. Colorectal Cancer in a View of Emergency Surgery // Central European Symposium of Coloproctology (November 7-10, 1993, Brno, Moravia, Czech Republic). List of Abstracts. - P.59.

Matviychuk B., Bilynsky B., Filz O., Orach R. Gut origin septic complications in patients with obstructive colon cancer // Current opinion in surgical infections. - 1994. - Vol.2., Suppl. 1. - P.46.

Матвійчук Б.О. Технічні аспекти термінальної колостомії у невідкладній хірургії колоректального раку // І (XVII) з'їзд хірургів України, Львів, 1994 р. Тези доповідей. - С.183.

Filtz O., Bilynsky B.T., Matviychuk B. Obstructive Colon Carcinoma - Reality and Perspective // 1^st European Seminar in Surgical Onclogy (June 25-27, 1992, Lviv, Ukraine). Acta Chir. Austr.- 1995.- Jahrgang 27. Suppl.№113.- P.9.

Matwijtschuk B., Bilynskyj B., Filz O. Diffuse Peritonitis als Indikation zu zweizeitigen radikalen Operationen bei obstruktivem Dickdarmkarzinom // 36 Tagung der Osterreichischer Gesellschaft fur Chirurgie. Wien 14-17 Jьni 1995. Abstracts. Acta Chir. Austr.- 1995.- Jahrgang 27. Suppl.№114.- P.140.

Матвійчук Б.О., Білинський Б.Т., Фільц О.В. Обструктивний рак ободової кишки - реальність і перспектива // Тези І Укр. конгресу гастроентерологів. Дніпропетровськ. 19-21 вересня 1995 р. - С.109-110.

Матвійчук Б.О. Ускладнений рак ободової кишки як хірургічна та онкологічна проблема // Тези доповідей IX з'їзду онкологів України. Вінниця 13-15 вересня 1995 р. - С.188-189.

Матвійчук Б.О., Білинський Б.Т. Методика ад'ювантної хіміотерапії хворих на обструктивний рак ободової кишки // Інформаційний лист. Випуск 11 по проблемі “Онкологія”, Київ, 1996.

Матвійчук Б.О. Етапна радикальна операція в лікуванні хворих на гостру обтураційну непрохідність ободової кишки ракового генезу // Інформаційний лист по проблемі “Онкологія”, Київ, 1996.

Матвійчук Б.О. Тринадцятирічний досвід лікування хворих обструктивним раком ободової кишки // Сучасні аспекти невідкл. мед. доп. Мат. ювіл. н.-пр. конф. присвяч. 25-річчю створення Львівської міської лікарні швидкої медичної допомоги 27-28 лютого 1997. Кн.1. - С.139.

Матвійчук Б.О. Serum carcinoembryonic antigen (CEA) as prognostic test in patients with obstructive colon carcinoma // New trends in Diagnosis and Treatment of Liver and Colonic Diseases. Belorussian-Polish-Ukrainian Falk Symposium. October 25, 1997. Abstracts. - P.296.

Matviychuk B. Two-staged radical surgery of left-sided node positive obstructive colon cancer // 4^th Annual meeting of European Society of Surgery. December 3-6, 2000. Krakow. Poland. Abstract book. - P.55.

АНОТАЦІЇ

Матвійчук Б.О. Обструктивний рак ободової кишки як хірургічна та онкологічна проблема. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.03 - хірургія. - Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького, Львів, 2001.

Дисертація присвячена проблемі обструктивного раку ободової кишки. В науковій праці узагальнено результати обстеження і лікування 202 хворих з обтураційною непрохідністю ободової кишки ракового генезу. З'ясовано вплив на безпосередні та віддалені результати лікування загальноклінічних, лабораторних, інструментальних та патоморфологічних вислідів досліджень. Розпрацьовано діагностично-лікувальний алгоритм, опрацьовано метод кількісного визначення ступеня операційного ризику, створено новий тип етапної операції у найчисленнішій групі хворих з ІІІ стадією пухлинного процесу, обґрунтовано доцільність раннього застосування ад'ювантної хіміотерапії 5-фторурацилом у поєднанні з левамізолом в умовах загальнохірургічного відділення, складено адаптовану до умов невідкладної хірургії класифікацію оперативних втручань. Основні результати дисертації знайшли практичне застосування і впровадження у лікування хворих на обструктивний рак ободової кишки.

Ключові слова: обструктивний рак ободової кишки, операційний ризик, оперативне лікування, диференційована тактика, класифікація операцій, ад'ювантна хіміотерапія.

Матвийчук Б.О. Обструктивный рак ободочной кишки как хирургическая и онкологическая проблема. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.03 - хирургия. - Львовский государственный медицинский университет им. Данилы Галицкого, Львов, 2001.

Диссертация посвящена проблеме обструктивного рака ободочной кишки. В научном труде обобщено результаты обследования и лечения 202 больных с обтурационной непроходимостью ободочной кишки ракового генеза. Выяснено влияние на непосредственные и отдаленные результаты лечения общеклинических, лабораторных, инструментальных и патоморфологических результатов исследования. Разработано диагностическо-лечебный алгоритм, метод количественного определения степени операционного риска, предложен новый тип етапной операции в лечении наиболее многочисленной группы больных с ІІІ стадией опухолевого процесса, обосновано целесообразность раннего применения адъювантной химиотерапии 5-фторурацилом в сочетании с левамизолом в условиях общехирургического отделения, создано адаптированную к условиям неотложной хирургии классификацию операционных вмешательств. Основные результаты диссертации нашли практическое использование и внедрение в лечении больных с обструктивным раком ободочной кишки.

Ключевые слова: обструктивный рак ободочной кишки, операционный риск, оперативное лечение, дифференцированная тактика, классификация операций, адъювантная химиотерапия.

Matviychuk B.O. Obstructive colon cancer as the surgical and oncological problem.- Manuscript.

Thesis for a doctor's degree by speciality 14.01.03 - surgery.- Lviv State Medical University вy Danylo Halytsky, Lviv, 2001.

The dissertation is dedicated to the problem of obstructive colon cancer (OCC). The work generalizes the results of investigation and treatment of 202 patients with cancerous colon ileus. Common clinic, laboratory, instrumental and pathomorphologic data's influence upon immediate and remote results of treatment is cleared out. In particular, significantly better survival was discovered in patients with I-III stage of OCC, who had normal rates of serum Ig A and G, following segmental colon resections and hemicolectomies. The frequency of tumour relapses was in direct dependence on preoperative level of serum carcinoembryonic antigen. Perioperative hemotransfusion in anaemic patients with OCC (hemoglobin < 100 g/L) had led to significant decrease of postoperative mortality. Negative influence of hemotransfusion on relapse incidence and survival of patients was not confirmed. Diagnostic-curative algorithm was worked out, method of quantitative surgical risk (SR) evaluation was elaborated, a new type of staged operation in the most numerous group of patients with III^rd stage of cancer was invented, expediency of early administration of adjuvant chemotherapy with 5-fluorouracil in combination with levamisole in general surgical department was substantiated, a classification of surgical operations, adapted to emergency surgery, was worked out. Individual SR is calculated by summing the “existing” points and lasts for 4 hours. There are four levels of SR: moderate (0-3 points), distinct (3,1-6 points), high (6,1-9 points) and maximal (more than 9 points) with lethal outcome probability of surgical procedure respectively in 8,9%, 24,4%, 78,6% and 78,7-100%. The majority of patients (88,6%) had 1^st and 2^nd level of SR. The life length of patients with OCC was significantly dependent on the stage of neoplastic process and character of performed surgical procedure. Patients' survival was the best following standard hemicolectomies, the worst - either after decompressive colostomies, or bypass anastomoses. In comparison with hemicolectomies, segmental colon resections had caused the significant survival decrease in patients with 3^rd stage of OCC. Hemicolectomy with intraoperative retrograde intestinal lavage and primary anastomozing was the optimal solution of surgical and oncological aspects of OCC. For the case of serious patient's condition and/or surgical inexperience the original staged operation was elaborated. The usage of this kind of surgical procedure had allowed to significantly increase the patients' survival. First stage of the operation is segmental resection of the colon and terminal colostomy (Hartmann type operation). In about a month, an additional lymphadenectomy and bowel resection to the extent of standard hemicolectomy is carried out. The operation is completed by anastomosing. The developed classification of surgical operations in patients with cancerous colon ileus (radical, relatively radical, palliative, syndromolytic and diagnostic) aided the objective estimation and plausible evaluation of disease prognosis. The algorithm of differentiated treatment tactics, including 16 virtual combinations of SR levels, intraoperative situation data and operation surgeon's qualification furthered the significant improvement of immediate and remote results of treatment of patients with OCC. Early adjuvant chemotherapy with 5-fluorouracil in combination with levamisole in patients with III stage of OCC in general surgical department had significantly enhanced patients' survival not augmenting the postoperative mortality. Intralumenal administration of 10% Betadine had significantly lowered the frequency of postoperative septic complications in patients with OCC. Complex postoperative monitoring of radically operated patients with OCC has had comparatively low efficacy in diagnosing the curable tumour relapses. The principal task of postoperative examination of patients with OCC is the search of synchronous tumour and/or adenomatous process in the residual colon. Main dissertation results have found practical utility in treatment of patients with obstructive colon cancer.

Key words: obstructive colon cancer, surgical risk, surgical treatment, differentiated tactics, classification of operations, adjuvant chemotherapy.

Размещено на Allbest.ru