Структурно-функціональні особливості органів кровотворення телят неонатального і молочного періодів

ВОБ ЛВУ з центрами розмноження в ЛВ 10-добових телят помірно збільшується (до 0,37±0,02 - 4,96±0,06%), 20 - істотно не змінюється, потім, до кінця молочного періоду, інтенсивно зростає. У місячних телят ВОБ ЛВУ з центрами розмноження збільшується до 2,14±0,63 - 9,01±0,45%, а чотирьох- місячних - 3,65±0,15 - 21,88±0,77%.

Діаметр ЛВУ в ЛВ телят протягом всього неонатального і молочного періодів зростає. У 10-ти добових телят до 170±30 - 390±53 мкм, 20 - 200±28 - 425±51 мкм, 30 - 250±18 - 650±44 мкм і 120-добових - 400±49 - 790±60 мкм. Збільшення ВОБ і абсолютних розмірів ЛВУ супроводжується зміною характеру їх локалізації. З віком все більша кількість ЛВУ починає розвиватися вздовж кіркових синусів, в результаті чого в товщі паренхіми ЛВ формуються їх гроноподібні скупчення. Наявність чітко виражених гроноподібних скупчень ЛВУ, що тягнуться від крайового синуса до мозкових тяжів у вісцеральних ЛВ спостерігається вже у 30-, а в соматичних - 120-добових телят.

ВОБ м'якотних (мозкових) тяжів в соматичних ЛВ телят до 10-добового віку помірно збільшується (до 20,5±0,1 - 32,9±0,3%), в подальшому (до 120-добового віку) істотно не змінюється, а у вісцеральних - на протязі всього неонатального і молочного періодів поступово помірно зменшується. В результаті у 30-добових телят ВОБ ЛТ мозкових тяжів становить 14,2±0,6 - 28,6±1,6%, 120 - 11,4±0,5 - 27,2±0,5%. В м'якотних тяжах ЛВ органів черевної порожнини, починаючи з 20-добового віку, відмічається поява ЛВУ, наявність центрів розмноження в яких спостерігається лише у чотирьохмісячних телят.

Адаптивна трансформація ретикулярного остову ЛВ у телят в неонатальний і молочний періоди взаємопов'язана з формуванням специфічної сітки ретикулярних волокон в мантіях ЛВУ, що ущільнюється з віком, по мірі збільшення їх абсолютних розмірів і, відповідно, відносного об'єму. У 10-добових телят спостерігається збільшення густини перинодулярних сіток ретикулярних волокон, у 20 - поява в них окремих концентрично орієнтованих пучків, у 30 - злиття пучків і формування безперервних перинодулярних ретикулярних “кошиків”, ступінь розвитку яких характерна для кожного полюса вузлика, у 120-добових - потовщення стінок “кошиків” і утворення рівномірних ретикулярних сіток у всіх без виключення ділянках мантії вузликів. З віком ретикулярні волокна у всіх функціональних зонах ЛВ телят потовщуються, а сітки, що утворюються ними, розріджуються. Формування ретикулярних “кошиків” в мантіях ЛВУ супроводжується редукцією сіток ретикулярних волокон в їх центральних ділянках. У центрах розмноження ЛВУ 120-добових телят ретикулярна основа представлена лише фрагментами стоншених волокон.

Структура сполучнотканинного каркасу ЛВ змінюється у телят в неонатальний і молочний періоди в найменшій мірі. Відмічається лише деяке потовщення капсули і, особливо, трабекул, найбільш виражене в соматичних ЛВ у 120-добових телят, що супроводжується появою в синусах окремих з них скупчень жирових клітин.

Селезінка

ВОБ ЛТ в селезінці новонароджених телят становить 10,0±0,8%. Переважна її частина доводиться на периартеріальні лімфоїдні муфти (9,4±0,8%). Ретикулярна основа периартеріальних лімфоїдних муфт утворена середньовічковою, рівномірною, “стільникоподібною” сіткою волокон, архітектоніка якої схожа з такою в паракортикальних зонах ЛВ. ВОБ ЛВУ в селезінці новонароджених телят не перевищує 0,6±0,1%. Архітектоніка їх ретикулярної основи аналогічна ЛВУ ЛВ. Вузлики мають овальну форму, в довжину вони досягають 75±11 мкм, а в ширину - 34±5 мкм. Центрів розмноження ЛВУ не мають. Більша частина об'єму селезінки новонароджених телят приходиться на селезінкові тяжі і синусоїди (червону пульпу) - 78,5±2,1%. Ретикулярні волокна селезінкових тяжів концентруються в невеликі пучки, розташовані під різними кутами один до одного. ВОБ сполучної тканини в селезінці практично рівнозначний ВОБ лімфоїдної - 11,5±1,3%.

ВОБ ЛТ в селезінці телят протягом перших 30 діб життя істотно не змінюється, а далі, до кінця молочного періоду (120 діб), помірно збільшується (15,9±0,2%; Р<0,001). ВОБ червоної пульпи від моменту народження до кінця молочного періоду поступово знижується (у 30-добових телят до 74,8±0,2% (Р<0,05), 120 - 69,7±0,8% (Р<0,01). ВОБ сполучної тканини в селезінці телят до 20-добового віку дещо збільшується, а в подальшому, до чотирьохмісячного, істотно не змінюється. ВОБ периартеріальних лімфоїдних муфт в селезінці телят в перший місяць їх життя практично не змінюється, а потім, до 120 діб, помірно зростає (див. рис. 2, 3). ВОБ ЛВУ без центрів розмноження найбільш істотно збільшується у 10 - (1,8±0,08%, Р<0,001) і 30-добових - (2,10±0,06%, Р<0,001) телят, а максимальне значення має у чотирьохмісячних (2,5±0,04%). ЛВУ з центрами розмноження виявляються лише в селезінці 30- добових телят (0,20±0,03%), а до кінця молочного періоду їх ВОБ зростає до 1,5±0,05% (Р<0,001). Довжина і ширина ЛВУ на протязі всього неонатального і молочного періодів збільшуються. У 10-добових телят - до 125±20мкм і 55±8 мкм, 20 - 120±23мкм і 83±10 мкм, 30 - 280±31мкм і 131±17 мкм і 120-добових - 420±47мкм і 205±25 мкм.

Адаптивні перетворення ретикулярної основи в селезінці у телят, як і в ЛВ, полягають в формуванні особливої структури перинодулярних сіток у мантійних зонах ЛВУ і поступовому їх розрідженні в центральних ділянках вузликів - периартеріальних зонах і центрах розмноження. Структура сполучнотканинного каркасу селезінки змінюється у телят в неонатальний і молочний періоди неістотно. Відмічається лише деяке потовщення капсули і трабекул, що більш виражено в периферичних ділянках органу.

Кількісна адаптивна динаміка тканинних компонентів органів універсального гемо- і лімфопоезу телят проявляється зміною їх морфометричних характеристик - маси і щільності (див. рис. 1-3).

Таким чином, формування функціональних зон в лімфоїдній тканині органів лімфопоезу ссавців в ранньому постнатальному онтогенезі значною мірою взаємопов'язане з гемопоетичною активністю органів універсального гемопоезу. Інтенсивна адаптивна трансформація остеобластичного та гемопоетичного кісткового мозку в жировий, що спостерігається у телят як виду продуктивних зрілонароджуючих ссавців, очевидно, є одним з основних чинників, що гальмують становлення реактивних лімфоїдних компонентів, а також причиною різкого зниження життєздатності, тривалості життя і, відповідно, господарського використання і племінних якостей тварин.

ВИСНОВКИ

1. Особливості структурно-функціональної організації органів кровотворення визначаються взаємозалежністю росту і розвитку їх паренхіматозних (кровотворних) і стромальних (формуючих кровотворне мікрооточення) тканинних компонентів, кількісне співвідношення і ступінь зрілості яких узгоджено змінюються з віком, внаслідок адаптивної взаємодії організму з чинниками зовнішнього середовища.

2. Морфо-функціональний статус тканинних компонентів всіх без винятку органів кровотворення новонароджених (добових) телят зумовлений особливістю їх організменного статусу - зрілонародженістю.

2.1. Для органів універсального гемопоезу (кісткових органів) новонароджених телят характерно: істотний розвиток основних і додаткових осередків окостеніння і, як наслідок, значний вміст в них кісткового мозку і мінералізованого компонента кровотворного мікрооточення - кісткової тканини; чітко виражена диференціація ретикулофіброзної кісткової тканини на первинну, вторинну губчасту і компактну кісткову речовину, а кісткового мозку на остеобластичний (кісткоутворюючий), червоний (гемопоетичний) і жовтий (жировий) і наявність специфічної для кожної його стадії структури ретикулярної основи.

2.2. Для органів лімфопоезу новонароджених телят властивий високий ступінь розвитку лімфоїдної паренхіми, що супроводжується формуванням в ній основних функціональних зон з характерною для кожної з них архітектонікою ретикулярного каркасу.

3. Морфо-функціональна гетерогенність кісткового мозку в різних кісткових органах і їх ділянках у новонароджених телят визначається особливостями структурної організації його стромальних компонентів - хрящової і кісткової тканин.

3.1. У кісткових органах і їх ділянках, які містять переважно хрящову тканину і первинну губчасту кісткову речовину, що характерно для додаткових (епі- і апофізарних) осередків окостеніння і вентральних кінців реберних кісток, переважає остеобластичний кістковий мозок.

3.2. Вічка вторинної дрібновічкової губчастої кісткової речовини, найбільш розвиненої в основних (діафізарних) осередках окостеніння кісток осьового скелета, а також епіфізах, діафізах (крім кістковомозкових ділянок) і апофізах трубчастих кісток проксимальних і середніх ланок кінцівок, містять червоний кістковий мозок, в якому розташовуються лише поодинокі жирові клітини.

3.3. У вторинній середньо- і великовічковій губчастій кістковій речовині і кістковомозкових ділянках, що утворилися внаслідок резорбції кісткових балок, які локалізуються переважно в діафізарних осередках окостеніння тіл хвостових хребців, а також середніх ділянках діафізів довгих трубчастих кісток кінцівок і епіфізах п'ясткових і плеснових кісток, знаходиться, в основному, жовтий кістковий мозок.

3.4. Простори між балками компактної, а також вічка губчастої кісткової речовини, що розвивається в результаті прямого (ендесмального) остеогенезу, заповнені пухкою сполучною тканиною, яка містить остеогенні клітини і численні кровоносні судини.

4. Адаптивна динаміка відносної площі осередків окостеніння в органах універсального гемопоезу телят проявляється змінами їх морфометричних характеристик і безпосередньо взаємопов'язана з динамікою відносного об'єму кісткового мозку і тканинних компонентів його мікрооточення. Провідна роль в розвитку функціональних стромальних і паренхіматозних тканинних компонентів, що забезпечують гемопоетичну функцію скелета, у телят неонатального і молочного періодів належить кістковим органам осьового скелета і, передусім, тулуба.

5. Кількісна адаптивна динаміка тканинних компонентів в органах універсального гемопоезу у телят в неонатальний і молочний періоди визначається істотним зменшенням відносного об'єму хрящової і помірним - кісткової тканин та збільшенням - кісткового мозку. Збільшення відносного об'єму кісткового мозку в осьовому скелеті телят відбувається переважно за рахунок червоного, а кінцівок - жовтого.

6. Адаптивні зміни кількісних характеристик органів лімфопоезу телят в неонатальний і молочний періоди зумовлені розвитком їх паренхіматозних (лімфоцитопоетичних) тканинних компонентів, який супроводжується зменшенням відносного об'єму сполучної тканини в тимусі і, особливо, лімфатичних вузлах та червоної пульпи в селезінці.

7. Структурно-функціональні адаптивні перетворення кісткового мозку і тканинних компонентів кровотворного мікрооточення в органах універсального гемопоезу у телят полягають в послідовному, по мірі розвитку осередків окостеніння, заміщенні остеобластичного кісткового мозку на червоний і потім - жовтий, а також - поетапній передислокації осередків кровотворення із скелета кінцівок в осьовий, що супроводжується відповідними змінами структури кісткової і хрящової тканин.

7.1. Заміщення червоного кісткового мозку на жовтий в осьовому скелеті телят відбувається “доцентрово”, починаючи із скелета хвоста та черепа і закінчуючи грудним відділом скелета тулуба, а в скелеті кінцівок - від дистальних ланок до проксимальних. У 10-добових телят жовтий кістковий мозок переважає в більшості хвостових хребців, кістках метаподію і дистальних епіфізах зейгоподію, у 20 - в скелеті хвоста і кістках зейгоподію загалом, у 30 - в нижньощелепній кістці і дистальних епіфізах кісток стилоподію, у 120-добових - в скелеті голови і в більшості ділянок кісток стилоподію, за винятком їх проксимальних епіфізів.

7.2. У ділянках кісткових органів, що характеризуються незначним розвитком дрібновічкової губчастої кісткової речовини в результаті її інтенсивної резорбції, спостерігається безпосередня трансформація остеобластичного кісткового мозку в жовтий, обминаючи стадію червоного.

8. Структурно-функціональні адаптивні перетворення тканинних компонентів в органах лімфопоезу телят в неонатальний і молочний періоди полягають в перерозподілі лімфоїдної тканини в функціональних зонах часточок тимуса, який в перші тридцять діб життя має зворотний характер, а також в послідовному розвитку функціональних зон в лімфатичних вузлах і селезінці - на першому етапі (до 10 діб) кіркового плато, паракортикальних зон, м'якотних тяжів (соматичні ЛВ) і лімфоїдних вузликів без центрів розмноження, на другому (до 120 діб) - периартеріальних лімфоїдних муфт і лімфоїдних вузликів з центрами розмноження.

9. Адаптивні зміни архітектоніки ретикулярної основи кісткового мозку у телят полягають в перетворенні рівномірних дрібновічкових сіток остеобластичного кісткового мозку в середньо- і великовічкові, з локальними ущільненнями на периферії острівців кровотворних клітин, по мірі його трансформації в гемопоетичний і їх редукції (потоншенні, втраті звивистості і фрагментації) при перетворенні червоного кісткового мозку в жировий. У ретикулярній основі тимуса відбувається збільшення щільності міжваскулярних сіток аргірофільних волокон, що найбільш виражено в кіркових зонах часточок. В лімфатичних вузлах і селезінці - поетапне формування ретикулярних “кошиків” в мантійних зонах вузликів з центрами розмноження.

10. Ріст і розвиток тканинних компонентів органів кровотворення у телят в ранньому постнатальному онтогенезі відбувається асинхронно і характеризується певною періодичністю: I період - “вичікування” або інтенсивного росту і уповільненого розвитку (від моменту народження до 10 діб); II - уповільненого росту і розвитку (до 20 діб); III - уповільненого росту і інтенсивного розвитку (до 30 діб); IV - інтенсивного росту і розвитку (до 120 діб).

11. Ступінь розвитку осередків окостеніння в рудиментарних кісткових органах телят позитивно взаємопов'язаний з динамікою осифікації всього скелета і може служити одним з найбільш інформативних критеріїв, що відображають особливості вікової динаміки і масштабності енхондрального остеогенезу у взаємозв'язку з гемопоетичною функцією скелета загалом.

12. Встановлені особливості структурно-функціональних змін тканинних компонентів органів кровотворення у телят неонатального і молочного періодів як представників виду продуктивних зрілонароджуючих тварин, очевидно, зумовлені специфікою реалізації їх потенційних адаптивних можливостей до умов зовнішнього середовища.

Практичні рекомендації

1.Встановлені критерії морфо-функціонального статусу тканинних компонентів органів універсального гемо- і лімфопоезу та виявлені закономірності їх адаптивної трансформації у телят як представників виду зрілонароджуючих ссавців використовувати в комплексі з іншими лабораторними методами досліджень при діагностиці, а також профілактиці і лікуванні хвороб, пов'язаних з порушенням кровотворної функції.

2.Внутрішньокісткові введення лікарських розчинів телятам здійснювати з урахуванням розвитку осередків окостеніння, особливостей локалізації і закономірностей адаптивної передислокації червоного кісткового мозку.

3.При дослідженні особливостей морфогенезу органів на тканинному рівні структурної організації застосовувати розроблені модифікації методик виготовлення, забарвлення та імпрегнації заморожених, тотальних тонких зрізів як найбільш інформативні і доступні у виконанні.

4.Отримані результати про структуру і закономірності адаптивної трансформації тканинних компонентів органів кровотворення у телят як представників виду зрілонароджуючих продуктивних тварин використовувати при написанні підручників, навчальних посібників, читанні лекцій і проведенні лабораторно-практичних занять при підготовці лікарів ветеринарної медицини і біологів.

Список робіт опублікованих за темою дисертації

1. Гаврилин П.Н. Морфо-функциональный статус лимфатических узлов неонатальных телят // Научные труды Крымского гос. аграр. ун-та. - Симферополь: Таврия. - 1997. - С.316-321.

2. Гаврилін П.М. Морфо-функціональний статус кісткової системи неонатальних телят // Вет. медицина України. - 1997. - №12. - С.28-29.

3. Гаврилін П.М. Морфо-функціональний статус лімфоїдної тканини кровотворних органів неонатальних телят // Вісн. Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква: БДАУ. - 1998. - Вип. 5. - Ч.1. - С.62-64.

4. Гаврилін П.М. Структурно-функціональні особливості органів кровотворення у неонатальних телят // Вісн. Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква: БДАУ. - 1998. - Вип. 5. - Ч.1. - С.64-67.

5. Гаврилин П.Н. Морфо-функциональные особенности висцеральных лимфатических узлов неонатальных телят // Наук. Вісн. Нац. аграр. ун-ту. - К.: НАУ. - 1998.- Вип. 11. - С.138-140.

6. Гаврилин П.Н. Морфо-функциональные особенности лимфоидных органов телят неонатального периода // Вісн. Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква: БДАУ. - 1998. - Вип. 6. - Ч.1. - С.136-139.

7. Гаврилін П.М. Структурно-функціональні особливості лімфоїдних органів телят перших 30 діб життя // Вісн. Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква: БДАУ. - 1998. - Вип. 7. - Ч.1. - С.3-6.

8. Гаврилін П.М. Особливості морфо-функціонального статусу лімфоїдних органів 4-х місячних телят // Вісн. Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква: БДАУ. - 1998. - Вип. 7. - Ч.1. - С.6-10.

9. Гаврилін П.М. Структурно-функціональні особливості кісткового мозку у неонатальних телят // Наук. вісн. Нац. аграр. ун-ту. - К.: НАУ. - 1999. - Вип. 13. - С.199-204.

10. Гаврилін П.М. Особливості структурно-функціональних змін у кістковій системі телят протягом перших 30 діб життя // Наук. вісн. Нац. аграр. ун-ту . - К.: НАУ. - 1999. - Вип. 16 - С.30-33.

11. Гаврилин П.Н. Особенности оссификации некоторых костных органов скелета телят неонатального и молочного периодов // Научные труды Крымского гос. аграр. ун-та. / Ветеринарные науки. - Симферополь: КГАУ. - 1999. - Вып. 61. - С.33-41.

12. Гаврилин П.Н. Модификация способа импрегнации серебром по Футу гистотопограмм органов кроветворения, изготовленных на микротоме-криостате // Вісник морфології. - 1999. - Т.5. - №1. - С.106-108.

13. Гаврилін П.М. Особливості динаміки щільності кісткових органів у телят неонатального та молочного періодів // Вісн. Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква: БДАУ. - 1999. - Вип. 9. - Ч.1. - С.23-28.

14. Гаврилин П.Н. Методические особенности изготовления тотальных гистотопограмм кроветворных органов // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини/ Зб. наук. пр. Харківськ. зоовет. ін-ту - Харків: ХЗВІ. - 1999. - Вип. 5(29). - Ч.2. - С.25-30.

15. Гаврилін П.М. Структурно-функціональні зміни тканинних компонентів кісткових органів телят протягом перших 30діб життя // Вісн. Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква: БДАУ. - 1999. - Вип. 8. - Ч.1. - С.43-49.

16. Гаврилин П.Н. Особенности морфогенеза органов кроветворения у телят // Вет. медицина: Міжвід. тем. наук. зб. - Харків: ІЕКВМ. - 2000. - Вип.77. - С. 65-70.

17. Гаврилін П.М. Особливості динаміки маси лімфоїдних органів у телят неонатального і молочного періодів // Аграрний вісник Причорномор'я / Біологічн., сільскогоспод. та вет. науки. - Одеса: ОДСГІ. - 2000. - Вип. 4(9). - С. 24-29.

18. Гаврилин П.Н. Особенности динамики массы органов универсального гемопоэза у телят неонатального и молочного периодов // Вісн. Полтавськ. держ с.-г. ін-ту. - Полтава: ПДСГІ. - 2000. - Т.9. - №2. - С.35-38.

19. Гаврилін П.М. Структурно-функціональні особливості тканинних компонентів кісткових органів 120-ти денних телят // Вісн. Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква: БДАУ. - 2000. - Вип.11. - С.17-22.

20. Криштофорова Б.В., Гаврилин П.Н. Пренатальное недоразвитие и жизнеспособность продуктивных животных в неонатальный период // Вісн. Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква: БДАУ. - 1998. - Вип. 5. - Ч. 1. - С.85-87.

Автором проведено морфологічні дослідження з метою визначення критеріїв оцінки морфо-функціонального стану органів кровотворення неонатальних телят.

21. Криштофорова Б.В., Гаврилин П.Н. Морфо-функциональные особенности костной системы телят неонатального периода // Вісн. Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква: БДАУ. - 1998. - Вип. 6. - Ч.1. - С.158-161.

Автором проведено макро-мікро- і мікроскопічні дослідження, узагальнено результати досліджень.

22. Криштофорова Б.В., Гаврилин П.Н. Внутрикостные инъекции у телят с различной степенью пренатального развития // Ветеринария. - 2000. - № 5. - С. 39-42.

Автором проведено морфометричні і гістологічні дослідження кісткових органів (кісткового мозку) телят з різним ступенем пренатального розвитку.

23. Криштофорова Б.В., Гаврилін П.М. Морфо-функціональні особливості проявів взаємозалежності органів кровотворення неонатальних телят // Наук. вісн. Нац. аграр. ун-ту. - К.: НАУ. - 2000. - Вип. 22. - С. 225-228.

Автором узагальнено результати стерео-морфометричних досліджень органів кровотворення у новонароджених (добових) телят і створена схема, яка відображає їх морфо-функціональний статус.

24. Криштофорова Б.В., Гаврилін П.М. Структурно-функціональні особливості адаптогенезу тканинних компонентів лімфоїдних органів телят в неонатальному і молочному періодах // Наук. вісн. Львівськ. держ. акад. вет. мед. ім. С.З Гжицького. - Львів: ЛДАВМ. - 2000. - Т.2. - №1. - С. 18-23.

Автором проведено макро-микроскопічні і гістологічні дослідження, встановлено закономірності вікових адаптивних перетворень функціональних зон в тимусі, ЛВ і селезінці.

25. Криштофорова Б.В., Гаврилин П.Н. Структурно-функциональные взаимоотношения тканевых компонентов органов кроветворения у телят молочного периода // Вет. медицина: Міжвід. тем. наук. зб. - Харків: ІЕКВМ. - 2000 - Вип.78. - Т.2. - С. 104-110.

Автором узагальнено результати стерео-морфометричних досліджень органів кровотворення у 30- і 120-добових телят і створені схеми, які відображають їх морфо-функціональний статус.

26.Криштофорова Б.В., Гаврилін П.М. Закономірності адаптивної трансформації тканинних компонентів органів універсального гемопоезу у продуктивних зрілонароджуючих тварин // Вісн. Білоцерків. аграр. ун-ту. - Біла Церква: БДАУ. - 2000. - Вип. 13. - Ч.2. - С.85-89.

Автором проведено морфологічні дослідження і аналіз закономірностей вікових адаптивних перетворень кісткового мозку у телят.

27. Криштофорова Б.В., Лемещенко В.В., Гаврилин П.Н. Морфо-функциональные критерии определения зрелорождаемости, незавершенности, недоразвитости и новорожденности животных в ветеринарной медицине // Научные труды Крымского гос. аграр. ун-та / Ветеринарные науки. - Симферополь: КГАУ. - 2000. - Вип. 64. - С.22-29.

Автором проведено аналіз закономірностей структурно-функціональної організації тканинних компонентів органів кровотворення у новороджених матуронатних і іматуронатних тварин.

28.Гаврилин П.Н. Морфрфункциональный статус костной системы и особенности локомоции новорожденных телят // Материалы 3-й Международной конференции морфологов “Морфофункциональный статус млекопитающих и птиц”. - Симферополь: Крымск. с.-х. ин-т. - 1995. - С. 14-15.

29.Криштофорова Б.В., Гаврилин П.Н. Неонатальный морфофункциональный статус телят и тесты его определяющие // Матеріали 1-ої Всеукраїнської науково-виробничної конференції ветеринарних патологів “Актуальні питання ветеринарної патології”. - К.: НАУ. - 1996. - Ч.1. - С. 160-161.

30.Гаврилин П.Н. Методика изготовления тонких замороженных гистотопограмм с применением глицерин-желатиновой смеси // Актуальні питання морфології / Фахове видання наукових праць ІІ Національного конгресу анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України. - Луганськ: ВАТ “ЛОД”. - 1998. - С.53-56.

31. Гаврилин П.Н. Структурно-функциональные особенности лимфоидных органов неонатальных телят // Матеріали наук. конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження О.А. Сушко “Теоретичні та клінічні аспекти лімфології. - К.: НМУ. - 1999. - С.13-14.

32. Криштофорова Б.В., Гаврилін П.М. Особливості структури органів кровотворення матуронатних ссавців і птахів // Тези конференції “Актуальні питання морфогенезу та регенерації” / Український медичний альманах. - 2000. - Т.3. - №1 (додаток). - С. 34.

33. Гаврилин П.Н. Структурно-функциональные особенности органов универсального гемопоэза зрелорождающихся млекопитающих в раннем постнатальном онтогенезе // Материалы I республ. конф. молодых ученых Крыма “Актуальные вопросы современной биологии”. - Симферополь: Таврия. - 2000. - С. 66-67.

34. Гаврилин П.Н. Особенности ретикулярного остова органов лимфопоэза зрелорождающихся млекопитающих // Матеріали наук. конф., присв. 100-річчю з дня народження О.І. Свиридова “Морфологія лімфатичних та кровоносних судин”. - К.: НМУ. - 2000. - С. 10-11.

Гаврилін П.М. Структурно-функціональні особливості органів кровотворення телят неонатального і молочного періодів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.02 - патологія, онкологія і морфологія тварин. - Харківський зооветеринарний інститут, Харків, 2001.2

Дисертація присвячена дослідженню структурно-функціональних закономірностей адаптивної трансформації тканинних компонентів органів кровотворення у телят як представників виду продуктивних зрілонароджуючих ссавців у неонатальному і молочному періодах. Доведено взаємозв'язок структурно-функціональної організації тканинних компонентів органів кровотворення новонароджених (добових) телят з їх організменним статусом. Визначені критерії морфо-функціонального статусу паренхіматозних (гемопоетичних) і стромальних (мікрооточення) тканинних компонентів органів кровотворення новонароджених, 10-, 20-, 30-, 120-добових телят. Встановлені закономірності локалізації і адаптивної трансформації остеобластичного, гемопоетичного і жовтого кісткового мозку в скелеті телят неонатального і молочного періодів. Виявлена взаємозалежність адаптивних перетворень паренхіматозних і стромальних компонентів в органах універсального гемо- та лімфопоезу. Розроблена гіпотеза взаємозв'язку інтенсивності адаптивної трансформації2 кісткового мозку з життєздатністю матуронатних продуктивних тварин. Розроблені модифікації методик виготовлення, забарвлення та імпрегнації сріблом тотальних тонких (15-25 мкм) зрізів органів кровотворення.

Ключові слова: телята, органи кровотворення, кістковий мозок, кісткова тканина, лімфоїдна тканина, ретикулярна строма, адаптивна трансформація.

Гаврилин П.Н. Структурно-функциональные особенности органов кроветворения телят неонатального и молочного периодов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора ветеринарных наук по специальности 16.00.02 - патология, онкология и морфология животных. - Харьковский зооветеринарный институт, Харьков, 2001.

Диссертация посвящена исследованию структурно-функциональных закономерностей адаптивной трансформации тканевых компонентов органов кроветворения у телят в неонатальный и молочный периоды.

Установлены структурно-функциональные особенности тканевых компонентов органов кроветворения у новорожденных (суточных) телят как представителей вида зрелорождающих продуктивных млекопитающих и выявлены закономерности их адаптивной трансформации в неонатальный и молочный периоды. Доказана взаимосвязь структурно-функциональной организации тканевых компонентов органов кроветворения новорожденных телят с их организменным статусом - зрелорождаемостью. Определены критерии морфо-функционального статуса паренхиматозных (гемопоэтических) и стромальных (микроокружения) тканевых компонентов органов кроветворения новорожденных, 10-, 20-, 30- и 120- суточных телят. Выявлено, что степень развития очагов окостенения в рудиментарных костных органах телят положительно взаимосвязана с оссификацией всего скелета и может служить одним из наиболее информативных критериев, отражающих особенности возрастной динамики и масштабов энхондрального остеогенеза во взаимосвязи с гемопоэтической функцией скелета в целом.

Установлена периодизация роста и развития тканевых компонентов органов кроветворения телят в первые недели и месяцы их жизни и выделены четыре основных периода: I - “выжидания” - интенсивного роста и замедленного развития” (до 10 суток); II - замедленного роста и развития (до 20 суток); III - замедленного роста и интенсивного развития (до 30 суток); IV - интенсивного роста и развития (до 120 суток).

Выяснены особенности локализации остеобластического, красного и желтого костного мозга в органах универсального гемопоэза новорожденных телят во взаимосвязи со структурой минерализованного компонента кроветворного микроокружения - губчатого костного вещества. Установлено, что в костных органах и их участках, содержащих преимущественно хрящевую ткань и первичное губчатое костное вещество, что характерно для дополнительных очагов окостенения, преобладает остеобластический костный мозг. В ячейках вторичного мелкоячеистого губчатого костного вещества, наиболее развитого в основных очагах окостенения костей осевого скелета, эпифизах и диафизах (кроме костномозговых участков) трубчатых костей проксимальных и средних звеньев конечностей, преобладает красный костный мозг. Ячейки вторичного средне- и крупноячеистого губчатого костного вещества и костномозговые участки, образовавшиеся вследствие резорбции костных балок, которые располагаются в основных очагах окостенения хвостовых позвонков, в средних ячейках диафизов всех без исключения трубчатых костей конечностей и эпифизах пястных и плюсневых костей, заполнены преимущественно (более 90% их объема) желтым костным мозгом.

Определены закономерности передислокации и адаптивной трансформации остеобластического, гемопоэтического и желтого костного мозга в скелете у телят в неонатальный и молочный периоды. Доказана возможность непосредственной трансформации остеобластического костного мозга в желтый, минуя стадию красного. Установлено, что трансформация красного костного мозга в желтый в органах универсального гемопоэза телят характеризуется определенной последовательностью, что выявляется как в осевом скелете, так и скелете конечностей. У 10- суточных телят желтый костный мозг преобладает в большинстве хвостовых позвонков, костях метаподия и дистальных эпифизах зейгоподия, у 20- суточных - в скелете хвоста и костях зейгоподия в целом, у 30- суточных - в нижнечелюстной кости и дистальных эпифизах костей стилоподия, у 120- суточных - в скелете головы и большинстве участков костей стилоподия, за исключением проксимальных эпифизов.

Определены закономерности и последовательность развития функциональных зон в органах лимфопоэза телят в раннем постнатальном онтогенезе. Установлено, что структурно - функциональные преобразования тканевых компонентов тимуса у телят в неонатальный и молочный периоды заключаются в перераспределении лимфоидной ткани в функциональных зонах его долек, которое в первые тридцать дней жизни имеет обратимый характер. Становление функциональных зон в лимфоидной паренхиме ЛУ и селезенки определяется преимущественным развитием коркового плато, паракортикальных зон, мякотных тяжей (соматические ЛУ) и лимфоидных узелков без центров размножения до 10- суточного возраста и периартериальных лимфоидных муфт и лимфоидных узелков с центрами размножения - 120- суточного. Выявлены особенности адаптивных преобразований архитектоники ретикулярного остова в органах универсального гемо- и лимфопоэза. Выяснено, что у телят как представителей вида зрелорождающих продуктивных животных происходит ускоренная адаптивная трансформация остеобластического и красного костного мозга в жировой, что отражается на росте и развитии функциональных структур органов лимфопоэза. Разработана гипотеза о взаимосвязи интенсивности адаптивной трансформации костного мозга с жизнеспособностью матуронатных продуктивных животных. Разработаны модификации методик изготовления, окраски гематоксилином и эозином, суданом III и импрегнации азотнокислым серебром замороженных, тотальных тонких (15-25 мкм) срезов органов кроветворения.

Ключевые слова: телята, органы кроветворения, костный мозг, костная ткань, лимфоидная ткань, ретикулярная строма, адаптивная трансформация.

Gavrilin P.N. Structure-functional peculiarities of the calves haemopoietic organs in the neonatal and dairy periods. - Manuscript.

Thesis for a doctor's degree of veterinary sciences by speciality 16.00.02 -Pathology, Oncology and Morphology of animals. - Kharkiv zooveterinary institute, Kharkiv, 2001.

The dissertation is devoted to the investigation of structure-functional law-governed natures of adaptive transformation tissue components haemopoietic organs of calves as a species producing maturity animals in the neonatal and dairy periods.

Intercommunication of structure-functional organization tissue components haemopoietic organs of neonatal (daily) calves with their constitution status was proved. Criteria of morpho-functional status of parencheotic (haemopoietic) and stromal (microenvironment) tissue components haemopoietic organs of the daily and 10, 20, 30, 120 days age calves were determined. Law-governed natures of localization and adaptive transformation of osteoblastic, red and adipose bone marrow in the bones organs of calves as a maturity animals were established. Interdependence of adaptive transformation parencheotic and stromal components in the universal haemo-and lymphopoiesis organs was revealed. Hypothesis of interdependence intensity adaptive transformation of bone marrow with viability of maturity producing animals was elaborated. Modification of making, colouring and impregnation with silver of total fine (15-25 mkm) tissue sections haemopoietic organs are offered.

Key words: calves, haemopoietic organs, bone marrow, bone tissue, lymphoid tissue, reticular frame, adaptive transformation.

Размещено на Allbest.ru