Загальний патогенетичний аспект формування патологiчних процесiв внутрiшнiх органiв та обумовлені ним клінічні особливостi гіпертонічної хвороби і хронічного бронхіту у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС

Вивчення динаміки захворювань серцево-судинної системи і органів дихання у ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Універсальний патогенетичний механізм розвитку захворювань внутрішніх органів у ліквідаторів аварії.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 25.02.2014
Размер файла 57,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Встановлено, що виявлені при патогістологічних дослідженнях виражені дистрофічні процеси в міокарді ЛНА призводять до розвитку дилятаційних процесів при ГХІІ на відміну від контрольної (інтактної) групи осіб, у яких міокард першим пристосовується до підвищеного тиску, що проявляється адекватним навантаженню збільшенням маси міокарда. Інфільтрація судин різних органів зернами псевдоамілоїду із зонами деструкції і некрозу навколо них пояснює високу інформативність офтальмоскопії в діагностиці ГХІІ у ЛНА. Дані офтальмоскопії є локальним проявом загального суттєвого ураження судин у ЛНА, що відмічалося при розгляді патогістологічних препаратів, виготовлених із різних органів.

Виявлені дистрофічно-некротичні процеси в бронхах і легеневій тканині із вираженою макрофагальною реакцією пояснюють високу інформативність ТГ (на рівні ФБС) у ЛНА в підтвердженні діагнозу ХБ, що свідчить про більш виражений запальний компонент реакції у ЛНА при ХБ у фазі загострення і не характерно для інтактних осіб.

Безумовно, зерна псевдоамілоїду не можна вважати єдиним патогенетичним механізмом розвитку захворювань внутрішніх органів у ЛНА. Зокрема, дані РКГ свідчать про перенапруження центральних структур регуляції діяльності ССС при ГХІІ у даної категорії осіб, що свідчить про суттєвий стресовий фактор у патогенезі захворювання. В даному випадку псевдоамілоїдна інфільтрація структур, що відносяться до ССС, і описані вище зміни міокарда і судин є допоміжними факторами розвитку і прогресування ГХ.

Виражений місцевий запальний компонент реакції, а також функціональні порушення за даними ФЗД і фармакологічних проб при ХБ у ЛНА свідчать, що основним патогенетичним фактором розвитку ХБ є викликані впливом малих доз ІВ органічні зміни в стінці бронхів і легенях. Стрес є допоміжним модифікуючим фактором розвитку бронхолегеневої патології, що викликає дисбаланс у діяльності ВНС із відносним підвищенням тонусу її парасимпатичного відділу.

Тому ці включення - зерна псевдоамілоїду - розглядаються не завжди як основний, але завжди як вагомий, патогенетичний компонент механізму розвитку захворювань внутрішніх органів у ЛНА. З точки зору цього аспекту автором представлені основні положення і результати даної дисертаційної роботи.

Підводячи підсумки, слід особливо підкреслити, що виявлення базового субстрату для розвитку широкого спектру захворювань внутрішніх органів розкриває перспективи для розробки адекватних методів лікування та реабілітації ЛНА. Це сприятиме стабілізації загального стану зазначеного контингенту осіб, регресії патологічних процесів, профілактиці виникнення та загострення захворювань, скороченню строків тимчасової непрацездатності, запобіганню ранньої інвалідності, що знизить економічні затрати держави по статтям Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

ВИСНОВКИ

1. Динамічне спостереження за станом здоров'я ЛНА показало зростання серед них кількості хворих на ГХ (до 30,8 %) та ХБ (до 29,5 %) через 10 років після впливу малих доз іонізуючого випромінювання, що достовірно (p<0,05) вище у порівнянні з контингентом інтактних осіб ідентичної вікової групи від 30 до 50 років, де аналогічні дані складають відповідно 12,3 % та 14,1 %.

2. Отримані результати свідчать про особливості клінічного перебігу ГХІІ у ЛНА, що проявляється переважанням дилятаційних процесів. Відмічається розвиток ексцентричної гіпертрофії лівого шлуночка у даної категорії осіб, в той час як у хворих контрольної групи з аналогічним захворюванням спостерігається переважно компенсаторна концентрична гіпертрофія міокарда лівого шлуночка.

3. Особливістю клінічного перебігу ГХ у ЛНА є перенапруження центральних механізмів регуляції діяльності серцево-судинної системи і слабка компенсаторна реакція на ортостаз. Перебування цих структур у стані хронічної перенапруги приводить до зниження рівня функціонального стану організму ЛНА в цілому із виснаженням резервів адаптації. У хворих на ГХІІ з інтактної групи даний процес компенсаторної реакції має рівномірний характер із залученням всіх рівнів регуляції діяльності серцево-судинної системи.

4. Клінічний перебіг захворювань внутрішніх органів у ЛНА ускладнюється глибокими порушеннями мікроциркуляції. Локальним проявом даного процесу є виявлення у більшому відсотку випадків (94,2 %) характерних змін очного дна у ЛНА, хворих на ГХII, ніж у осіб інтактної групи з цією ж патологією (59,5 %).

5. Хронічний необструктивний бронхіт у ЛНА супроводжується розвитком латентної гіперреактивності бронхів. Даний процес характеризується суб'єктивними та об'єктивними ознаками утруднення дихання і проявляється майже в 4 рази частіше серед хворих основної групи у порівнянні з інтактними особами при проведенні провокаційної фармакологічної проби з 0,1 % розчином ацетілхоліну.

6. Загострення ХБ у ЛНА супроводжується більш вираженим локальним запальним компонентом реакції, ніж у осіб контрольної групи. Про це свідчить висока інформативність термографії до 82,0 % (на рівні фібробронхоскопії - 88,8 %) у ЛНА в підтвердженні діагнозу даного патологічного процесу. В групі інтактних осіб аналогічні показники склали 62,9 % і 92,8 % відповідно.

7. ХБ у осіб основної групи ускладнюється розвитком прогресуючих бронхообструктивних порушень на дистальному рівні. У ЛНА, хворих на хронічний необструктивний бронхіт, має місце зворотний компонент бронхіальної обструкції, обумовлений бронхоспазмом, який виявляється у 89,5 % випадків за даними дослідження функції зовнішнього дихання. Незворотні обструктивні порушення виявляються тільки на дистальному рівні у 28,9 %, що в 3 рази частіше, ніж серед інших категорій обстежених з цією ж патологією.

8. При патогістологічному дослідженні тканин ЛНА (отриманих прижиттєво та посмертно) виявлені зерна псевдоамілоїду, які є специфічними маркерами на вплив малих доз іонізуючого випромінювання (вище за 15 сГр загального опромінення, отриманого за термін до 2 тижнів). Навколо зерен псевдоамілоїду виникають зони деструктивно-дистрофічних процесів, іноді навіть некроз, що обумовлює клінічні особливості ГХІІ та ХБ у ЛНА, а саме - дистрофічні процеси в міокарді, ураження судин очного дна, дистрофічно-некротичні процеси в бронхах і легеневій тканині із вираженою макрофагальною реакцією, бронхообструктивні порушення. Псевдоамілоїдні утворення відсутні у інших категорій обстежених.

Зерна псевдоамілоїду є універсальним патогенетичним компонентом у механізмі розвитку значної кількості захворювань внутрішніх органів у ЛНА. В результаті деструкції навколо зерен на тканинному рівні порушуються функції органів та систем з модифікацією в конкретну патологію в залежності від особливостей індивідууму і впливу факторів зовнішнього середовища. У зв'язку з цим будь-який патологічний процес у ЛНА має клінічні особливості у порівнянні з іншими категоріями населення, які не мали подібного контакту з джерелами іонізуючого випромінювання.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. ЛНА з характерними для ГХ ураженнями судин очного дна при відсутності інших проявів захворювання слід відносити до групи підвищеного ризику розвитку даного патологічного процесу. У таких осіб необхідно проводити повний комплекс диспансерного спостереження, який регламентований при даному захворюванні. Всім ЛНА необхідно 1-2 рази на рік проводити офтальмоскопію, враховуючи наявність і характер судинних уражень і зростання відсотку хворих на ГХ серед даного контингенту осіб.

2. У випадку виявлення ексцентричної гіпертрофії міокарда необхідно проводити комплекс адекватних засобів для профілактики розвитку і попередження прогресування систолічної дисфункції міокарда.

3. З метою прогнозування виникнення і розвитку ГХ у ЛНА слід застосовувати ритмокардіографію. Збільшення показника активності центрального міжсистемного контуру регуляції серцевого ритму при проведенні ортостатичної проби більше, ніж на 1 умовну одиницю, при незначній реакції інших контурів свідчить про централізацію механізмів регуляції серцевої діяльності у ЛНА, хворих на ГХ. Чим вище ступінь централізації (залежність зворотна, зниження показника до 6,5 умовних одиниць і менше характеризує збільшення активності контура і підвищення рівня централізації), тим більш несприятливим є клінічний прогноз захворювання.

4. Виникнення зон гіпертермії (Т більше 0.6 градусів) по ходу трахеї і бронхів великого калібру та в місцях проекції внутрішньогрудинних, над- і підключичних лімфовузлів на передню грудну стінку у хворих ЛНА, що стоять на диспансерному обліку з ХБ, є раннім критерієм активації патологічного процесу і показанням для призначення курсу профілактичної терапії згідно з існуючими методиками навіть при відсутності інших клініко-об'єктивних ознак загострення. Рекомендується також застосовувати термографію для ранньої діагностики ХБ у ЛНА при проведенні профілактичних або скринінгових обстежень, а також для визначення місцевого запального компоненту реакції під час виражених загострень захворювання. Неінвазивність, простота виконання та відсутність променевого навантаження при проведенні термографії дозволяє застосовувати її в якості контроля за ефективністю лікування ХБ у даної категорії осіб.

5. Для виявлення зворотного компоненту бронхообструкції у ЛНА, хворих на хронічний необструктивний бронхіт, необхідно застосовувати фармакологічну пробу з бронхолітиком (беротеком). При позитивній пробі слід очікувати високу ефективність застосування бронхолітичних засобів в лікуванні ХБ у таких осіб. Тест з ацетилхоліном є критерієм наявності у ЛНА латентної гіперреактивності бронхів при зниженні показника FEV1 на 15 % і більше та MEF50 на 25 % і більше у порівнянні з вихідними даними.

6. З метою достовірного підтвердження впливу малих доз іонізуючого випромінювання на організм людини рекомендується спеціальна слідова реакція, яка дозволяє виявити специфічні маркери - зерна псевдоамілоїду із дистрофічно-деструктивними змінами оточуючих тканин. Методика постановки реакції описана в Патентах 22716А та 24224А України, інформаційних листках 192-97 та 016-98. В якості методу експрес-діагностики слід використовувати модифіковану слідову реакцію на вплив малих доз іонізуючого випромінювання по крові людини. Методика постановки експрес-реакції описана в Патенті 10261А України та інформаційному листоку 017-98.

СПИСОК НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЙ АВТОРА ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ткачишин В.С. Автоматизовані системи в скринінговій діагностиці бронхолегеневих захворювань у осіб, що брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС //Український журнал медичної техніки і технології. - 1999. - N 1. - С. 85-91.

2. Ткачишин В.С. Варіанти побудови автоматизованої системи ранньої діагностики бронхолегеневих захворювань у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС //Український журнал медичної техніки і технології. - 1998. - N 4. - С. 31-38.

3. Ткачишин В.С. Величини активності інкорпорованих радіоізотопів і показники функції зовнішнього дихання у осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС //Український радіологічний журнал. - 1998. - N 4. - С. 439-441.

4. Ткачишин В.С. Динаміка основних терапевтичних захворювань протягом десяти років спостереження у осіб, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС //Український науково-медичний молодіжний журнал. - 1998. - N 2-3. -С. 130-131.

5. Ткачишин В.С. Клінічне випробування гранульованої форми препарату мукалтін //Ліки. - 1995. - N 5. - С. 69-72.

6. Ткачишин В.С. Комплекс методів ранньої діагностики преморбідних станів бронхолегеневої системи і основних форм хронічних неспецифічних захворювань легень у осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС //Лікарська справа. - 1998. - N 1. - С. 21-24.

7. Ткачишин В.С. Комп'ютерна термографія в діагностиці хронічного гепатиту у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС //Український журнал медичної техніки і технології. - 1999. - N 4. - С. 40-43.

8. Ткачишин В.С. Лікарські фармакологічні проби в діагностиці порушень бронхіальної прохідності у ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, хворих на хронічний бронхіт //Ліки. - 1998. - N 6. - С. 103-107.

9. Ткачишин В.С. Метод комп'ютерної діагностики преморбідних станів бронхолегеневої системи і основних форм хронічних неспецифічних захворювань легень у ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС //Український журнал медичної техніки і технології. - 1998. - N 1-2. - C. 33-36.

10. Ткачишин В.С. Місце бронхолітичної терапії в лікуванні хронічного бронхіту у ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС //Ліки. - 2000. - N 5. - С. 97-99.

11. Ткачишин В.С. Можливості ранньої діагностики хронічного бронхіту у осіб, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС //Український пульмонологічний журнал. - 1997. - N 4. - С. 21-23.

12. Ткачишин В.С. Особливості лікування хронічного бронхіту у ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС //Ліки. - 1998. - N 3. - С. 90-93.

13. Ткачишин В.С. Особливості клінічного перебігу хронічного бронхіту у ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС //Український пульмонологічний журнал. - 1998. - N 4. - С. 39-43.

14. Ткачишин В.С. Рання діагностика хронічного бронхіту у осіб, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС //Вестник проблем биологии и медицины. - 1997. - N 21. - C. 53-57.

15. Ткачишин В.С. Рання діагностика хронічного гепатиту у осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС //Український науково-медичний молодіжний журнал. - 1998. - N 4. - С. 34-36.

16. Ткачишин В.С. Стан здоров'я осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС //Український радіологічний журнал. - 1997. - Т. 5, N 4. - С. 407-410.

17. Ткачишин В.С. Стан органів системи травлення у ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС //Лікарська справа. - 1999. - N 2. - С. 32-35.

18. Ткачишин В.С., Суслов Є.І. Структурні зміни слизової оболонки бронхів ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС виявлені спеціальною патогістологічною методикою дослідження //Український пульмонологічний журнал. - 2000. - N 3. - С. 50-52.

19. Ткачишин В.С., Ткачишина Н.Ю. Ранні об'єктивні критерії діагностики гіпертонічної хвороби в осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС //Український кардіологічний журнал. - 1999. - Вип. ІІ. - N 2. - С. 44-46.

20. Ткачишин В.С. Пат. 17903А України, МКІ G01N33/48, G01N33/53. Спосіб оцінки радіаційного ураження організму //Промислова власність. - 1997. - N 5. - С. 293.

21. Суслов Є.І., Підгаєвська Т.П., Ткачишин В.С. Пат. 10261А України, МКІ G01T1/161. Спосіб оцінки радіаційного ураження організму //Промислова власність. - 1996. - N 4. - Ч. ІІ. - С. 532.

22. Ткачишин В.С., Суслов Є.І. Ткачишина Н.Ю. Пат. 22716А України, МКІ G01N1/30. Спосіб оцінки отриманої дози опромінення //Промислова власність. - 1998. - N 3. - Ч. ІІ. - С. 237.

23. Ткачишин В.С., Суслов Є.І. Ткачишина Н.Ю. Пат. 24224А України, МКІ G01N33/48. Спосіб посмертного встановлення факту впливу надфонового іонізуючого випромінювання на організм //Промислова власність. - 1998. - N 5. - Ч. ІІ. - С. 157.

24. Ткачишин В.С. Влияниие продуктов ядерного делениия на органы дыхания при внешнем и внутреннем облучении //Экология человека. - 1998. - N 1. - С. 92-97.

25. Ткачишин В.С. Динамика основных терапевтических заболеваний по данным наблюдения лиц, подвергшихся воздействию малых доз надфонового ионизирующего излучения //Морской медицинский журнал. - 1999. - N 1. - С. 26-29.

26. Ткачишин В.С. Інформативність комп'ютерної термографії і ультразвукового дослідження в діагностиці хронічного гепатиту у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС //Збірник наукових праць І конгресу гепатологів України: Науковий вісник Ужгородського університету. - 1999. - Вип. 10. - С. 197-198.

27. Ткачишин В.С. Метод диференціальної діагностики нейро-циркуляторної дистонії та латентної гіперреактивності бронхів у ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС //Практична медицина. - 1999. - N 3-4. - С. 101-103.

28. Ткачишин В.С. Определяемые величины инкорпорированых радиоизотопов у лиц, подвергшихся воздействию малых доз надфонового ионизирующего излучения //Экология человека. - 1998. - N 4. - С. 22-24.

29. Ткачишин В.С. Оценка радиационного воздействия на организм по активности аминотрансфераз //Экологическая антропология. - 1997. - Вып. 2. - С. 76-78.

30. Ткачишин В.С. Оценка функционального состояния сердечно-сосудистой системы ликвидаторов последствий аварии на Чернобыльской АЭС при комплексном лечении с использованием электромагнитного излучения крайне высокой частоты //Лазеры и аэроионы в медицине: Сборник научных трудов. - Калуга-Обнинск, 1997. - С. 156-159.

31. Ткачишин В.С. Расчет дозы облучения по активности аминотрансфераз //Медико-биологические аспекты аварии на ЧАЭС. - 1999. - N 1. - С. 24-28.

32. Ткачишин В.С. Ретроспективная оценка дозы облучения организма по активности аланинаминотрасферазы и аспартатаминотрансферазы //Медицинская радиология и радиационная безопасность. - 1997. - N 6. - С. 43-46.

33. Комаренко Д.І, Ткачишин В.С., Сушко В.О., Дзюблик О.Я., Швайко Л.І., Каневець Ю.Я. Методи діагностики преморбідних станів бронхолегеневої системи і основних форм хронічних неспецифічних захворювань легень у осіб, які зазнали радіаційного впливу внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС //Методичні рекомендації - Київ, 1996. - 15с.

34. Ткачишин В.С., Дзюблик А.Я., Ткачишина Н.Ю. Баглей Ю.В. Величины инкорпорированных изотопов у лиц, подвергшихся воздействию надфонового ионизирующего излучения //Экологическая антропология. - 1997. - Вып. 2. - С. 73-75.

35. Ткачишин В.С. Активність контурів регуляції серцевого ритму у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, хворих на гіпертонічну хворобу //Тези доповідей VI конгресу кардіологів України. - Київ, 2000. - С. 74.

36. Ткачишин В.С. Динаміка захворювань органів кровообігу у ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС //Матеріали V конгресу кардіологів України. - Київ, 1997. - C. 251.

37. Ткачишин В.С. Динаміка зростання частки захворювань органів серцево-судинної системи у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС //Тези доповідей VI конгресу кардіологів України. - Київ, 2000. - С. 255.

38. Ткачишин В.С. Динаміка зростання частоти хронічного бронхіту серед ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС //Матеріали ІІ з'їзду фтизіатрів і пульмонологів України. - Київ, 1998. - N 211. - С. 104.

39. Ткачишин В.С. Динамика развития гипертонической болезни у ликвидаторов последствий аварии на Чернобыльской АЭС //Тезисы докладов I конгресса ассоциации кардиологов стран СНГ. - Москва, 1997. - С. 174.

40. Ткачишин В.С. Динамика развития гипертонической болезни у лиц, принимавших участие в ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС //Аktualitati in diagnosticul si tratamentul bolilor cardiovasculare: Тезисы докладов 2-ой конференции кардиологов Молдовы. - Кишинев, 1996. - С. 184.

41. Ткачишин В.С. Динаміка серцево-судинних захворювань і рівень холестерину крові у ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС //Реабілітація хворих похилого віку із захворюваннями серцево-судинної системи і церебральною судинною патологією: Матеріали науково-практичної конференції - Київ, 1997. - 157.

42. Ткачишин В.С. Клиника, диагностика и лечение хронического бронхита у лиц, подвергшихся воздействию надфонового ионизирующего излучения //Состояние здоровья в условиях экологического кризиса и вопросы валеологии: Сборник материалов VI Международной научно-практической конференции. - Минск, 1999. - С. 78-86.

43. Ткачишин В.С. Комп'ютерна програма діагностики преморбідних станів бронхолегеневої системи і основних форм хронічних неспецифічних захворювань легень //Матеріали ІІ з'їзду фтизіатрів і пульмонологів України. - Київ, 1998. - N 333. - С. 139.

44. Ткачишин В.С. Обструктивні порушення у осіб похилого віку, що брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС //Хронічні обструктивні захворювання легень у людей похилого та старечого віку: Матеріали симпозіуму. - Київ, 1997. -С. 41-42.

45. Ткачишин В.С. Определение тонуса вегетативной нервной системы ликвидаторов последствий аварии на Чернобыльской АЭС методом анкетного опроса и компьютерной обработки информации на ПЭВМ с помощью программы "Вегетативный баланс" //Чернобыльская катастрофа: прогноз, профилактика, лечение и медикопсихологическая реабилитация пострадавших: Тезисы докладов III Международной конференции. - Минск, 1994. - С. 44-45.

46. Ткачишин В.С. Патологічні зміни гепатобіліарної зони, підшлункової залози у ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС похилого віку за даними ультразвукового дослідження //Фізиологія і патологія органів травлення у осіб похилого і старечого віку: Матеріали пленуму правління Українського товариства геронтологів та геріатрів. - Чернівці, 1996. - С. 110.

47. Ткачишин В.С. Проблема роста основных терапевтических заболеваний и охрана здоровья лиц, принимавших участие в ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС //Материалы Международного симпозиума "Медицина и охрана здоровья". - Тюмень, 1997. - С. 144-146.

48. Ткачишин В.С. Состояние вегетативной нервной системы у лиц, побывавших в экстремальной ситуации //Материалы международной научно-практической конференции "Морская медицина и особенности работы в экстремальных условиях. - Североморск, 1997. - С. 24-25.

49. Ткачишин В.С. Состояние вегетативной нервной системы человека в условиях длительного воздействия малых доз ионизирующего излучения //Психосоциальные проблемы экологии человека: Тезисы докладов V Соловецкого форума. - Архангельск, 1993. - С. 110-111.

50. Ткачишин В.С. Сравнительная оценка информативности ультразвукового исследования печени и термографии у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС, больных хроническим персистирующим гепатитом //Тезисы докладов 3-го съезда Российской ассоциации специалистов ультразвуковой диагностики в медицине. - Москва, 1999. - С. 106.

51. Ткачишин В.С. Функциональное состояние сердечно-сосудистой системы и ее реакция на физическое напряжение у лиц, принимавших участие в ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС //Аktualitati in diagnosticul si tratamentul bolilor cardiovasculare: Тезисы докладов 2-ой конференции кардиологов Молдовы. - Кишинев, 1996. - С. 185.

52. Ткачишин В.С. Функціональний стан систем регуляції ритму серця у ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС //Матеріали V конгресу кардіологів України. -Київ, 1997. -C. 237-238.

53. Гуменюк Г.Л., Ткачишин В.С. Оценка состояния гемодинамики у жителей зоны жесткого радиоэкологического контроля и ликвидаторов последствий аварии на Чернобыльской АЭС по данным эхокардиографии //Чернобыль и здоровье людей: Тезисы докладов научно-практической конференции - Киев, 1994. - Т. 1. - С. 177-178.

54. Гуменюк Г.Л., Ткачишин В.С. Эхокардиографическая оценка состояния гемодинамики у больных хроническими неспецифическими заболеваниями легких ликвидаторов последствий аварии на Чернобыльской АЭС //Чернобыльская катастрофа: прогноз, профилактика, лечение и медикопсихологическая реабилитация пострадавших: Тезисы докладов III Международной конференции. - Минск, 1994. - С. 31-32.

55. Ткачишин В.С., Гуменюк Г.Л., Ткачишина Н.Ю. Некоторые особенности показателей гемодинамики у ликвидаторов последствий аварии на Чернобыльской АЭС с заболеваниями бронхолегочной системы по данным эхокардиографии //II съезд Ассоциации специалистов ультразвуковой диагностики в медицине: Тезисы докладов -Москва, 1995. - С. 70.

56. Ткачишин В.С., Ткачишина Н.Ю. Данные эхокардиографии у ликвидаторов последствий аварии (ЛПА) на ЧАЭС, страдающих ГБ ІІ стадии //Тезисы докладов 3-го съезда Российской ассоциации специалистов ультразвуковой диагностики в медицине. - Москва, 1999. - С. 74-75.

АНОТАЦІЯ

Ткачишин В.С. Загальний патогенетичний аспект формування патологічних процесів внутрішніх органів та обумовлені ним клінічні особливості гіпертонічної хвороби і хронічного бронхіту у ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.02 - внутрішні хвороби. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, Київ, 2000.

Дисертацію присвячено вивченню клінічних особливостей гіпертонічної хвороби ІІ стадії (ГХІІ) і хронічного бронхіту (ХБ) у ліквідаторів наслідків аварії (ЛНА) на ЧАЕС. Доведено, що ці захворювання суттєво зростають у процентному відношенні серед ЛНА через 10 років після впливу малих доз іонізуючого випромінювання (ІВ). Встановлено, що виявлені клінічні особливості - ураження судин очного дна та переважання дилятаційних процесів над збільшенням м'язевої маси міокарда у хворих на ГХІІ, виражений місцевий запальний компонент реакції та бронхообструктивні порушення у хворих на ХБ - обумовлені структурними змінами в тканинах ЛНА. Структурні зміни характеризуються утворенням специфічних маркерів впливу ІВ - зерен псевдоамілоїду (ЗП), навколо яких формуються зони деструктивно-дистрофічних процесів, іноді навіть некроз. Дані маркери виявлені за допомогою спеціальної патогістологічної методики. З точки зору загального патогенетичного аспекту одноманітність даних змін дозволяє стверджувати, що ЗП є універсальним, не завжди основним (дані ритмокардіографії і функції зовнішнього дихання свідчать про роль стресу), але суттєвим патогенетичним компонентом механізму розвитку всіх захворювань внутрішніх органів у ЛНА і обумовлюють їх клінічні особливості, що показано на прикладі ГХІІ і ХБ.

Ключові слова: ліквідатори, клінічні особливості, гіпертонічна хвороба, хронічний бронхіт, іонізуюче випромінювання, зерна псевдоамілоїду, загальний патогенетичний компонент.

АННОТАЦИЯ

Ткачишин В.С. Общий патогенетический аспект формирования патологических процессов внутренних органов и обусловленные ним клинические особенности гипертонической болезни и хронического бронхита у ликвидаторов последствий аварии на Чернобыльской АЭС. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.02 - внутренние болезни. Национальный медицинский университет имени А.А.Богомольца, Киев, 2000.

Диссертация посвящена изучению клинических особенностей гипертонической болезни ІІ стадии (ГБІІ) и хронического бронхита (ХБ) у ликвидаторов последствий аварии (ЛПА) на ЧАЭС. Доказано, что именно эти заболевания начинают существенно увеличиваться в процентном количестве среди ЛПА через 10 лет после воздействия малых доз ионизирующего излучения (ИИ) по данным проведеных динамических наблюдений. В результате проведенных исследований выделены клинические особенности ГБІІ и ХБ у ЛНА. Так, для ГБІІ характерным является поражение сосудов глазного дна у подавляющего большинства обследованных и преобладание дилятационных процессов над увеличением мышечной массы миокарда. ХБ характеризуется выраженным местным воспалительным компонентом реакции и развитием бронхообструктивных нарушений при определении показателей функции внешнего дыхания (ФВД).

Эти особенности обусловлены структурными изменениями в тканях ЛПА, вызванными воздействием малых доз ИИ. В результате этого воздействия во всех тканях ЛПА при исследованиях прижизненно (в биоптатах бронхов, желудка, десен, операционных материалах, мазке периферической крови) и посмертно (в препаратах щитовидной и поджелудочной желез, сердца, легких, печени, селезенки, почек) обнаруживаются характерные специфические образования - зерна псевдоамилоида. Однотипность этих образований доказана парными исследованиями различных органов (до 5 препаратов из разных органов). Зерна псевдоамилоида являются маркерами воздействия ИИ, вокруг них формируются зоны деструктивно-дистрофических процессов вплоть до некроза. С точки зрения общего патогенетического аспекта однотипный характер данных изменений, проверенный двумя способами на достоверность, позволяет утверждать, что зерна псевдоамилоида являются универсальным, не всегда основным, но всегда существенным патогенетическим компонентом механизма развития всех заболеваний внутренних органов у ЛПА. Зерна псевдоамилоида и разной степени выраженности деструктивно-дистрофические процессы вокруг них определяют, в основном, клинические особенности заболеваний внутренных органов, что показано на примере ГБІІ и ХБ.

Ряд клинических особенностей определяются и другими факторами воздействия. Эти факторы в большей мере характеризуют частные клинические особенности для конкретных нозологий без универсальности проявлений. Полученные результаты по данным ритмокардиографии свидетельствуют о централизации механизмов регуляции деятельности сердечно-сосудистой системы у ЛПА, страдающих ГБІІ. Отмечается дисбаланс вегетативной регуляции у ЛПА, страдающих ХБ, по результатам записи ФВД. Эти данные свидетельствуют и о роли стресса в возникновении ГБІІ и ХБ у ЛПА.

Ключевые слова: ликвидаторы, клинические особенности, гипертоническая болезнь, хронический бронхит, ионизирующее излучение, зерна псевдоамилоида, общий патогенетический компонент.

ANNOTATION

Tkachishin V.S. The general pathogenetic aspect of the formation of pathologycal processes of internal organs and stipulated by it the clinical peculiarities of hypertension and chronical bronchitis among persons who took part in Chernobyl liquidation work. - Manuscript.

Thesis for a doctor's degree of speciality 14.01.02 - internal diseases. National Medical University named after A.A.Bogomolets, Kiev, 2000.

The clinical peculiarities of the II stage hypertension (HP) and chronic bronchitis (CB) in person who took part in Chernobyl liquidation work (liquidators) are presented. It is proved, that these diseases are significantly increased 10 years after the influence of the low-dose ionizing radiation exposure (IR). Structural changes in liquidators tissues lead to some clinical peculiarities of HP - damaged eyes bottom vessels, predominance of dilatation processes in heart muscle and clinical peculiarities of CB - significant local inflammation process, bronchoobstructive leisions. Structural changes are characterized by pseudoamiloid grains (PG), markers of the IR, with destructive -distrophic and sometimes necrotic zone around. From the point of view of general pathogenetic aspect the homogenity of these changes permit to suggest, that PG are universal, not always main (results of rithmocardiography and measurement of external respiration function show the role of stress-factor), but essential pathogenetic component of the developmental mechanism of all internal organs diseases among liquidators. It is the general pathogenetic aspect of this problem. These facts are shown on the example of HP and CB.

Key-words: liquidators, clinical peculiarities, hypertension, chronic bronchitis, ionizing radiation, pseudoamiloid grains, universal essential pathogenetic component.

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АЕС - атомна електростанція.

АТ - артеріальний тиск.

Гр - грей (одиниця поглиненої дози опромінення).

ГХ - гіпертонічна хвороба.

ГХІІ - гіпертонічна хвороба ІІ стадії.

ЕКГ - електрокардіографія.

ЕХОКГ - ехокардіографія.

ІВ - іонізуюче випромінювання.

КБ - коефіцієнт бронхоспазму.

Кі - кюрі (позасистемна одиниця активності ізотопа).

ЛНА - ліквідатори наслідків аварії.

РКГ - ритмокардіографія.

сГр - сантигрей (1сГр = 0,01Гр).

ССС - серцево-судинна система.

ТГ - термографія.

ФБС - фібробронхоскопія.

ФЗД - функція зовнішнього дихання.

ХБ - хронічний бронхіт.

ХНБ - хронічний необструктивний бронхіт.

ХОБ - хронічний обструктивний бронхіт.

ЧАЕС - Чорнобильська атомна електростанція.

ЧСС - частота серцевих скорочень.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.