Порівняльні аспекти розвитку, перебігу різних форм ішемічної хвороби серця та оптимізація їх лікування

Стратегічне завдання полягає в зменшенні прогресування морфофункціональних порушень міокарда, стабілізації процесу, створенні резервів для компенсаторно-пристосувальних механізмів, які могли б нівелювати періодичні стресорні пошкодження міокарда. Ефективність лікування може бути досягнута за рахунок обгрунтованого підбору медикаментозних препаратів, його дози, хроноритмологічної мотивації використання препарату, а також комплексною оцінкою ефективності як в найближчий, так і у віддалений періоди.

Оцінка ефективності застосування b-адреноблокаторів у хворих з різним вегетативним тонусом свідчить про те, що в групі хворих симпатикотонією, які приймали пропранолол, відновлювалась рівновага між відділами ВНС. Аналіз отриманих даних у хворих з парасимпатикотонією при прийомі пропранололу призводить до порушення рівноваги між відділами ВНС. Прийом еналаприлу у хворих з симпатикотонією призводить до розвитку ейтонії. Використання еналаприлу у хворих з парасимпатикотонією має позитивний ефект на вегетативний тонус. Призначення пропранололу та еналаприлу проявляється різним впливом на вегетативний статус у хворих на ІХС в залежності від вихідного рівня ВНС.

Нами проведено аналіз впливу деяких медикаментозних препаратів на процеси ліпопероксидації при НС.

В групі хворих, які приймали пропранолол нами виявлено вірогідне зменшення рівня ДК, що супроводжувалось вірогідним зростанням активності ГПО. Тенденція до покращення співвідношення між про - та антиоксидантними системами, яка виникає під впливом цього препарату, дає змогу стверджувати про антиоксидантний ефект при використанні b-адреноблокаторів, що розширює покази до їх застосування при ішемічних ураженнях міокарда, зважаючи на важливу роль процесів ПОЛ в механізмах пошкоджень міокардіоцитів.

У пацієнтів, які лікувались еналаприлом, відмічено зниження показника ДК на 2,8%, підвищення рівня МА на 18,3% з підвищенням активності ГПО на 25,4 %.

При використанні фраксипарину відмічається значне (на 39,6%) зниження ДК, з різким ( на 137,3% ) підвищенням рівня ГПО, що є доказом його впливу на процеси ПОЛ у таких хворих.

Використання фраксипарину призводить до нормалізації показника лізису низькомолекулярних білків з деяким збільшеннямлізису високомолекулярних пептидів. При прийомі пропранололу лізис низькомолекулярних білків також вірогідно збільшувався, а лізис азоказеїну - зменшувався. При прийомі еналаприлу лізис низькомолекулярних та високомолекулярних білків змінювались незначно, а лізис азокола вірогідно підвищувався.

Отримані дані свідчать про наявність певних особливостей впливу препаратів на активність протеолізу у хворих на НС, що необхідно враховувати при підборі адекватної медикаментозної терапії.Різке зростання активності протеолізу коллагенових структур при використанні еналаприлу змушує переглянути деякі аспекти його застосування - препарат необхідно обережно призначати при гострому інфаркті міокарда для виключення можливого впливу на утворення аневризми лівого шлуночка.

При використанні фраксипарину виявлено суттєву зміну процесів фібринолізу. Так, СФА збільшувалась на 42,07%, НФА - на 46,03%, ФФА- на 37,6 %.

Використання еналаприлу призводить до збільшення СФА на 79 %, при цьому НФА зростала на 176 %, а ФФА- на 28 %.

В групі хворих, які приймали пропранолол, показники СФА та НФА змінювались невірогідно, а ФФА суттєво знижувалась. Можливий механізм такого зниження, з нашого погляду, пов'язаний з впливом цього препарату на САС, що сприяє зменшенню ролі катехоламінів в активації неферментативної ланки фібринолізу.

Отримані дані свідчать про суттєвий вплив низькомолекулярних гепаринів на активність фібринолітичної системи, що необхідно враховувати при призначенні цих препаратів. При лікуванні хворих на НС слід також враховувати можливість значного підвищення НФА при використанні еналаприлу.

Нами проведена порівняльна оцінка ефективності застосування у таких хворих b-адреноблокатора - пропранолола та ІАПФ- еналаприлу і їх впливу на перебіг БІМ, ББІМ. Встановлено, що застосування пропранололу в дозі 40 - 60 мг впродовж 2 тижнів призводило зменшення кількості як БІМ, так і ББІМ ( D - 20 % ). Тривалість ішемії міокарда вірогідно зменшувалась як при БІМ (Р<0,05), так і при ББІМ (Р<0,01) . Характерно, що під впливом пропранололу глибина ББІМ дещо зменшувалася, а при БІМ депресія сегмента ST мала певну тенденцію до збільшення.

При використанні еналаприлу впродовж 2 тижнів виявлено, що кількість епізодів БІМ мала відчутну тенденцію до зростання, в той час як частота ББІМ високовірогіднозменшувалася (Р <0,001) . Тривалість БІМ зменшилася майже на 50%, а ББІМ - на 86% .

Двотижневий термін лікування дозволив виявити хроноритмологічні зміни кількості епізодів ішемії міокарда. Так, в період з 0 до 6 год у хворих, що приймали пропранолол, зникли епізоди БІМ, дещо знизилась кількість ББІМ. В період з 6 до 12 год кількість епізодів БІМ зменшувались незначно, однак вірогідно знижувалась частота ББІМ. В період з 12 до 18 год мали місце зникнення епізодів як БІМ, так і ББІМ. В період з 18 до 24 год кількість епізодів як БІМ, так і ББІМ під впливом лікування, яке проводилось, не змінювалась.

Більш вираженими при лікуванні пропранололом були хроноритмологічні зміни тривалості МІ. Так, в період з 0 до 6 год вірогідно зменшувалася тривалість як БІМ, так і ББІМ. В період з 6 до 12 год високовірогідно зменшувалася тривалість ББІМ, а тривалість БІМ зростала на 20%. В період з 12 до 18 год, як і в проміжку з 18 до 24 год, тривалість епізодів БІМ та ББІМ зменшувалася. Вірогідно зменшувалася при цьому глибина ішемії міокарда. Найбільш виражено змінювалася глибина сегмента ST в період з 0 до 6 год та з 18 до 24 год. В той же час в період з 6 до 12 год глибина сегмента ST при ББІМ майже не змінювалась. В період з 12 до 18 год більш вірогідно зменшувалась глибина сегмента ST при БІМ.

Хроноритмологічні зміни при лікуванні еналаприлом були дещо іншими. Так, 2-х тижневе лікування цим препаратом призводило до зникнення епізодів БІМ в періодах з 0 до 6 та з 18 до 24 год. Кількість епізодів ББІМ в цей період практично не змінювалась. В період з 6 до 12 год кількість епізодів БІМ зменшилась на 50%, а ББІМ - зростала на 10%. В період з 12 до 18 год кількість БІМ не змінювалась в процесі лікування, а ББІМ - зменшувалась на 25,3%.

Суттєво змінювалась в процесі лікування еналаприлом тривалість МІ. Так, в період з 0 до 6 год тривалість ББІМ зменшилась на 95%, в період з 6 до 12 год - на 28 %, в період з 12 до 18 год - на 20%, однак в період з 18 до 24 год вона зростала майже на 7 %. Тривалість епізодів БІМ в період з 6 до 12 год під впливом лікування знизилась більш, ніж на 60%, однак в періоді з 12 до 18 год вони зростали на третину.

Характерна динаміка глибини сегмента ST в процесі лікування еналаприлом. Враженість ішемії міокарда при ББІМ прогресивнозростала з 0 до 18 год і зменшувалась на 25% в період з 18 до 24 год. Найменше зниження глибини ішемії міокарда спостерігалось в період з 6 до 12 год.

Таким чином, виявлені хроноритмологічні зміни параметрів ішемії міокарда потребують перегляду схеми призначень цього препарату з врахуванням його фармакокінетичних властивостей.

Для підбору лікувальної тактики впродовж року у хворих на СІІ та СІІІ використовувалась схема прогностично-діагностичного скринінгу та лікування хворих на ІХС.

При спостереженні впродовж року за хворими при використанні пропранололу в добовій дозі 40-60 мг виявлено, що у них мало місце суттєве покращення клінічної картини: зменшувалась частота виникнення нападів стенокардії, задуха, покращувався загальний стан хворих. При аналізі даних ХМ ЕКГ встановлено, що використання пропранололу протягом року призводило до зменшення кількості як БІМ, так і ББІМ, причому зменшення ББІМ було вдвічі більшим. Однак тривалість ішемії міокарда знизилась при БІМ близько 70%, а при ББІМ - лише близько 50%. Глибина ішемії міокарда при ББІМ зменшувалась майже на 30%, а при БІМ дещо збільшувалась. Під впливом пропранололу кількість як ШЕ, так і НШЕ зменшувалась майже на 50 %.

При проведенні стрес-тестів виявлено, що толерантність до фізичного навантаження за даними ВЕМ у хворих збільшувалась, з такою же тенденцією для частоти порогового прискорення при проведенні ЧСЕС. При аналізі динаміки показників за даними ЕхоКГ у обстежених хворих спостерігалась певна тенденція до зменшення як КСО, так і КДО. ФВ при цьому майже не змінювалась.

При тривалому прийомі еналаприлу в дозі 5-10 мг на добу виявлені певні особливості клінічного перебігу хвороби. У хворих зменшилась частота нападів стенокардії більше, ніж на 10 %, хворі приймали майже удвічі меншу дозу нітрогліцерину. За даними ХМ ЕКГ, кількість епізодів БІМ зменшувалась майже втричі, а їх тривалість - майже наполовину, що підтверджує антиішемічну дію ІАПФ [Лутай М.И. и др., 1996; Мазур Н.А. та ., 1993]. Глибина ішемії міокарда стала меншою в 5 разів. Кількість, тривалість та глибина епізодів ББІМ при цьому вірогідно зменшились. Толерантність до фізичного навантаження при використанні цього препарату, за даними ВЕМ, збільшується на 10%, однак за даними ЧСЕС має місце тільки тенденція до її збільшення. В процесі лікування з використанняменалаприлу зменшуються як КСО, так і КДО та збільшується ФВ, що свідчить про покращення гемодинаміки.

У хворих на ІХС з АГ за даними цілодобового моніторування виявлено переважно нічне підвищення АТ. Призначення таким хворим еналаприлу призводило до зменшення КСО, КДО та зростання ФВ.

При комбінованому прийомі пропранололу і еналаприлу частота нападів стенокардії зменшувалась більш виражено, ніж при ізольованому застосуванні цих препаратів. Частота прийому нітрогліцерину теж зменшувалася, що свідчить про позитивну клінічну динаміку. За даними ХМ ЕКГ у таких хворих мало місце значне (на 42,4 %) зменшення кількості епізодів БІМ. Тривалість БІМ зменшувалась наполовину, а глибина - лише на 12%. Аналіз епізодів ББІМ свідчить про іншу закономірність: при зменшенні глибини на 17,1%, а тривалості - на 34%, загальна кількість епізодів ББІМ зменшувалась тільки на 15,2 %. Толерантність до фізичного навантаження збільшувалась у цій групі хворих як за даними ВЕМ, так і за даними ЧСЕС на 15,2 %. Відмічалось також покращення гемодинаміки за даними ЕхоКГ, про що свідчила позитивна динаміка показників КСО та КДО, а також збільшення ФВ на 14%.

При порівняльній характеристиці ефективності лікування в кожній з груп виявлено, що найбільший ефект для зниження нападів стенокардії виявлений в групі при комбінованому прийомі пропранололу та еналаприлу. У цих же хворих найбільше зменшувались частота епізодів БІМ, що дозволило значно знизити частоту прийому цими хворими нітрогліцерину. Тривалість БІМ найсуттєвіше зменшувалась при прийомі пропранололу, а глибина ішемії міокарда - при прийомі еналаприлу. Для епізодів ББІМ найбільша ефективність зафіксована у хворих, які приймали пропранолол. Ефективність лікування за даними ВЕМ найвища у хворих, які приймали еналаприл, а за даними ЧСЕС - які приймали пропранолол і еналаприл. Позитивна внутрішньосерцева гемодинаміка за даними ЕхоКГ найбільш виражена у групі хворих, які приймали еналаприл та пропранолол.

ВИСНОВКИ

1. Між клінічними проявами міокардіальної ішемії, функціональними змінами міокарда та вегетативним статусом, активністю процесів ліпопероксидації, протеолізу та фібринолізу, існує тісний взаємозв'язок, який має суттєві від-мінності при різних формахІХС і потребує цілеспрямованого медикаментозного впливу на ведучі патогенетичні ланцюги захворювання.

2. За даними холтерівського моніторування ЕКГ кількість епізодів МІ прогресивно зростає із збільшенням функціонального класу стенокардії. Епізоди БІМ переважають у хворих на СІІ, а при СІ та СІІІ має місце перевага епізодів ББІМ. Тривалість міокардіальної ішемії найвища при післяінфарктному кардіосклерозі, а глибина - при НС.

3. Розповсюдженість ішемічної реакції та глибина ішемії міокарда зростає із збільшенням функціонального класу стенокардії. Найвища кількість відведень з міокардіальною ішемією спостерігається у хворих на СІІ, а при НС виявляється найбільша кількість відведень з ішемією міокарда, найвищі показники її розповсюдженості та глибини.

4. Із збільшенням функціонального класу стенокардії спостерігається прогресування активності процесів ПОЛ та зниження активності систем антиоксидантного захисту, яке найбільш виражене при НС. У хворих з перевагою епізодів БІМ активність ПОЛ вища, а при перевазі ББІМ спостерігається більш виражене пригнічення активності систем анти-оксидантного захисту.

5. Протеолітична активність плазми крові зростає із збільшенням функціонального класу стенокардії. У хворих на стабільну стенокардію спостерігається деградація переважно низько - та високомолекулярних пептидів, а при НС - колагену. При перевазі ББІМ має місце більш виражена деструкція низькомолекулярних пептидів та колагену, а при БІМ - високомолекулярних пептидів.

6. Прогресування міокардіальної ішемії супровод-жується суттєвим зниженням фібринолітичної активності плазми крові, в основному, за рахунок ферментативного фібри-нолізу. НФА у хворих на ІХС вищий, ніж у контролі, особливо при перевазі епізодів безбольової ішемії міокарда і знижується паралельно зростанню функціонального класу стенокардії. При перевазі БІМ міокарда СФА знижується переважно за рахунок ФФА, при ББІМ - за рахунок НФА.

7. У хворих з перевагою епізодів ББІМ спостерігається зростання активності парасимпатичного, а у хворих з БІМ - тонусу симпатичного відділів вегетативної нервової системи.

8. Характерна певна добова циклічність частоти виникненняміокардіальної ішемії, яка зміщується до більш пізніх годин доби по мірі зменшення коронарного резерву. Найтриваліші епізоди ББІМ, найбільша їх кількість та глибина спостерігаються у період з 0 до 6 год.

9. Застосування фраксипарину у хворих на ІХС приз-водить до зменшення активності процесів пероксидного окислення ліпідів, нормалізації показників лізису низько - та високомолекулярних пептидів, активації ферментативного фібринолізу.

10. Пропранолол у хворих на ІХС призводить до зниження активності процесів пероксидного окислення ліпідів і не впливає на протеолітичну та фібринолітичну активність плазми крові. У хворих з симпатикотонією він нормалізує рівновагу між відділами вегетативної нервової системи, а при парасимпатикотонії -- порушує її.

11. Використання еналаприлу у хворих з ІХС приз-водить до зростання активності антиоксидантного захисту, суттєвого збільшення неферментативної фібринолітичної активності, нормалізації вегетативного статусу.

Практичні рекомендації

1. Для об'єктивізації характеру ішемії міокарда, оцінки клінічного перебігу ІХС, контролю ефективності лікування доцільно використання комплексу обстежень: холтерівського моніторування ЕКГ, велоергометрії, черезстравохідної електрокардіостимуляції та стрес-ехокардіографії.

2. В комплексну терапію хворих на стенокардію, особливо при її дестабілізації, необхідно включати антиоксидантні засоби. Виражену антиоксидантну дію у таких хворих проявляють фраксипарин та пропранолол.

3. При виборі лікувальних алгоритмів хворих на СІІ та СІІІ слід враховувати показники вегетативного статусу. При наявності парасимпатикотонії слід призначати препарати групи ІАПФ, а при симпатикотонії - b- адреноблокатори.

4. Зважаючи на хроноритмологічну мотивацію виник-нення епізодів ББІМ переважно в ранкові години, медикаментозні препарати слід призначати з врахуванням їх фармакокінетики для досягнення піку концентрації саме в цей період доби.

5. В комплексне лікування хворих на НС із - за підвищення протеолітичної активності плазми крові на фоні стандартної терапіїдоцільно включати інгібітори протеолізу. Використання еналаприлу призводить до зростання деградації колагену, що обмежує його використання при гострому інфаркті міокарда.

6. При виявленні різкого зростання показника лізису низькомолекулярних пептидів необхідно прогнозувати виникнення епізодів ББІМ і проводити корекцію виявлених змін за допомогою призначення інгібіторів протеолізу. Різке підвищення показника лізису колагену вказує на несприятливий перебіг ІХС.

7. Для вибору лікувального алгоритму корекції стану фібринолітичної системи крові у хворих на НС слід визначати активність ферментативного і неферментативного фібринолізу. Для активації ферментативної ланки фібринолізу можливе використання фраксипарину.

СПИСОК ОСНОВНИХ РОБІТ ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Полянська О.С., Пішак О.В. Інтерпретація ЕКГ - змін в ургентній кардіології // Медичні та біологічні проблеми невідкладної кардіології. -Чернівці: Прут, 2000.-С.303 - 342.

2. Полянська О.С. Характеристика епізодів ішемії міокарда у хворих з різними формами стенокардії // Буковинський медичний вісник.-1998.-№ 4.-С.80-85.

3. Полянська О.С. Оцінка вегетативного статусу у хворих з різними формами ураження міокарда // Буковинський медичний вісник.-1998.-№ 1.-С.51-56.

4. Полянська О.С. Електрокардіографічні ознаки різних форм стенокардії // Буковинський медичний вісник.-1998.-№ 2.-С.71-74.

5. Полянська О.С. Протеолітична активність плазми крові у хворих на стенокардію //Буковинський медичний вісник.-2000.- № 3.-С.135-138.

6. Полянська О.С. Статеві особливості перебігу міокардіальної ішемії // Буковинський медичний вісник.-2000.- №2-3.-С.179-183.

7. Полянська О.С., Тащук В.К., Бачук Н.В., Ель-Тельбані А., Ілащук І.І., Іванчук П.Р. Особливості вегетативного статусу у хворих з безбольовою ішемією міокарда // Буковинський медичний вісник.- 1998.- № 3-4. -С.47-53.

8. Полянська О.С. Коронарний резерв при різних формах стенокардії // Галицький лікарський вісник.-1998.-Т.5, Ч. 2.-С.83-84.

9. Пішак В.П., Тащук В.К., Полянська О.С., Бойчук Т.М. Хроноритмологічна детермінованість захворювань серцево-судинної системи // Буковинський медичний вісник.-2000.-Т.4, №1.- С.3-8.

10. Тащук В.К., Полянська О.С., Бачук Н.В. Ефективність анаприліну та едніту при ішемічній хворобі серця // Вісник проблем біології і медицини .-1999.- № 9.-С.33-38.

11. Тащук В.К., Смірнова І.П., Полянська О.С., Демешко М.І., Сидорчук Л.П., Гречко С.І., Турубарова Н.А., Кулик Т.О. Сучасні аспекти лікування артеріальної гіпертензії // Укр. кардіол. журн.-2000.- №4.-С.24-26.

12. Турубарова Н.А., Тащук В.К., Полянська О.С., Іванчук П.Р. Порівняльна характеристика перебігу гострого інфаркту міокарда при застосуванні трандалаприлу та едніту // Буковинський медичний вісник.-2000.-Т.4, №2.-С.119-123.

13. Тащук В.К., Полянська О.С., Кокощук Л.Г, Маковійчук І.О., Чаплинський Р.Б. Гострий інфаркт міокарда: гемостазіологічні та біохімічні маркери ішемії // Укр. кардіол. журн.-1998.-№11.- С.16-21.

14. Тащук В.К., Полянська О.С., Гречко С.І., Поліщук О.Ю., Турубарова Н.А., Маковійчук І.О., Чаплинський Р.Б., Кулик Т.О., Оленович О.А. Сучасні аспекти діагностики та лікування еднітом артеріальної гіпертензії // Буковинський медичний вісник.-1999.-Т.3, №2.-С. 3-11.

15. Тащук В.К., Мельницький І.В, Сидорчук Л.П, Кізлик С.В., Полянська О.С. Терапія селективними В1-адреноблокаторами та їх бронхомоторні ефекти у хворих на ішемічну хворобу серця з патологією бронхолегеневої системи // Буковинський медичний вісник.-1999.- Т.3, №3.-С. 136-138.

16. Кулик Т.О., Гречко С.І., Маковійчук І.О., Полянська О.С., Чаплинський Р.Б., Тащук В.К. Вплив стрес- факторів надобові коливання артеріального тиску // Буковинський медичний вісник.-1999.-Т.3, №1.- С.55 -58.

17. Тащук В.К., Поліщук О.Ю., Гречко С.І., Маковійчук І.О., Полянська О.С., Турубарова Н.А., Чаплинський Р.В., Сокур І. В. Об'єктивізація ефективності лікування дрібновогнищевого інфаркту міокарда за допомогою парних стрес-тестів // Лікарська справа.-1998. -№6.-С.84-86.

18. Полянська О.С., Тащук В.К., Кулик Т.О. Стан клі-тинного імунітету при ішемічній хворобі серця у жінок в постменопаузальному періоді // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-1998.- №1.-С.144-145

19. Пат. UA 24521 А А61 В 10/00. Спосіб визначення показів до призначення бета-адреноблокаторів при інфаркті міокарда у підгострій стадії та контролю за ефективністю їх дії / Полянська О.С., Тащук В.К. (Україна) № 97010323. Заявл.27.01.97; Опубл.30.10.98, Бюл.№ 5.

20. Пат.UA 24348 А А61 В 5/00 Спосіб індивідуалізації призначень бета-адреноблокаторів хворим з гострим інфарктом міокарда. / Полянська О.С., Тащук В.К.(Україна) № 97052047. Заявл. 5.05.97; Опубл.30.10.98, Бюл.№5.

21. Пат. UA 24347 А А61 В 5/00. Спосіб ранньої діагностики бронхоспастичної реакції у хворого інфарктом міокарду при тривалому прийомі бета-адреноблокаторів. /Полянська О.С., Тащук В.К. (Україна) № 97052046. Заявл. 5.05.97. Опубл.30.10.98, Бюл.№ 5.

22. Пат. UA 23819 А А61 В 5/00. Спосіб виявлення початкової недостатності кровообігу у хворих з інфарктом міокарда. / Полянська О.С., Тащук В.К. (Україна) № 97031461. Заявл. 28.03.97; Опубл.31.08.98, Бюл.№ 4.

23. Пат. UA 28713 А А61 В5/0402 Спосіб оптимізації лікування хворих на стенокардію напруги. / Полянська О.С., Тащук В.К. (Україна) № 97094430. Заявл. 01.09.97; Опубл.29.12.99, Бюл.№ 8.

24. Пат. UA 28712 А А61 К 33/06. Спосіб виявлення безбольової ішемії у хворих на стенокардію напруги та оптимізація лікування/ Полянська О.С., Тащук В.К. (Україна) № 97094429. Заявл. 01.09.97; Опубл.29.12.99, Бюл. № 8.

25. Тащук В.К., Полянська О.С., Ілащук І.І., Демешко М.І., Ель-Тельбані Абдель. Особливості реалізації ішемії міокарда за результатами холтеровського моніторування у пацієнтів з різними формами ішемічної хвороби серця // Буковинський медичний вісник.-2000.-Т.4, №1.-С.131-135.

26. Тащук В.К., Маковійчук І.О., Поліщук О.Ю., Гречко С.І., Білецький С.В., Полянська О.С. Особливості порушень коронарного резерву та ліпідного обміну у пацієнтів різної статі в умовах скринінгу ішемічної хвороби серця // Укр. кардіол. журн.-1997.-№ 3, В.2.-С.24-26.

27. Ілащук І.І., Кулик Т.О., Іванчук П.Р., Поліщук О.Ю., Полянська О.С., Тащук В.К Клініко-функціональні особливості розвитку ішемії міокарда у хворих на стенокардію у статевому розподілі // Буковинський медичний вісник.-2000.-Т.4, №2.-С.67-72.

28. Тащук В.К., Турубарова Н.А., Полянська О.С., Дейнека Л.Л., Ілащук І.І. Гемодинамічні особливості гострого інфаркту міокарда в умовах використання стрес-тестів // Галицький лікарський вісник.-1998.-Т.5, Ч.2.-С.100-101.

29. Москалюк В.Д., Полянська О.С. Зміни показників фазової структури серцевого циклу та центральної гемодинаміки у хворих на ангіни // Буковинський медичний вісник.-1999.- Т.3, №1.- С.80-87.

30. Тащук В.К., Гречко С.І., Полянська О.С., Дячук Л.І., Ель-Тельбані А. Особливості функціонування стану міокарда за результатами стрес-ехокардіографії // Галицький лікарський вісник.-1998.-Т. 5, Ч. 2.-С.98-99.

31. Бобров В.А., Владковский И.К., Полянская О.С. Состояние прессорных гуморальных субстанций у больных инфарктом міокарда // Лікарська справа, 1995.- № 3-4.- С. 37-42

32. Тащук В.К., Бобров В.О., Трутяк В.Л., Пранічук І.Ю., Мітченко О.І., Савицький С.Ю., Малиновська І.Е., Білецький С.В., Полянська О.С., Маковійчук І.О. Нові аспекти патофізіологічної концепції нейрогуморальної регуляції у хворих з нейроциркуляторною дистонією // Галицький лікарський вісник.- 1995.-Т.2, Ч.3-4, -С.35-37.

33. Мардар Г.І., Безверха Т.П., Кузьмінська Л.А., Ляшук П.М., Владковський І.К., Полянська О.С. Диференціальна діагностика гіперкатехоламінемій ендокринного генезуцитохімічним способом // Ендокринологія.-1999.- Т.4, №1.- С. 61-66

34. Полянська О.С.Тащук В.К Активність фібринолізу у хворих на стенокардію напруги з серцевою недостатністю // Український терапевтичний журнал.-Харків.-1999.- №1, В. 1.- С.21-22.

35. Бобилев О.В., Демешко М.І., Хмара В.Є., Сирота В.Є., Білецький С.В., Тащук В.К., Полянська О.С. Проби з дозованим фізичним навантаженням в діагностиці серцево-судинних захворювань. - Чернівці, 2000. -24c.

36. Тащук В.К., Полянська О.С., Пішак О.В. Основи електрокардіографії .- Чернівці: Прут, 1998.- 56с.

37. Демешко М.І., Тащук В.К., Поліщук О.Ю., Білецький С.В., Гречко С.І., Полянська О.С., Бобилєв О.В., Турубарова Н.А., Кулик Т.О., Сидорчук Л.П. Застосування черезстравохідної електрокардіо-стимуляції при захворюваннях серцево-судинної системи.-Чернівці, 2000.-15с.

38. Полянська О.С., Тащук В.К., Гречко С.І., Турубарова Н.А., Кулик Т.О., Сидорчук Л.П. Стан ліпопероксидації у хворих з різним функціональним класом стенокардії // Проблеми екології та медицини.-1999.-№5.-С.19-20.

39. Тащук В.К., Полянська О.С., Бачук Н.В. Статеві особливості вегетативного статусу // Матеріали VI конгресу кардіологів України.-К.: Моріон, 2000.-С. 254.

40. Тащук В.К., Поліщук О.Ю., Гречко С.І, Турубарова Н.А., Полянська О.С., Ель-Тельбані А. Стрес-тести в діагностиці дрібновогнищевого інфаркта міокарда // Матер. ХІV з'їзду терапевтів України.- К., 1998.- С.259-261.

41. Полянська О.С. Вегетативний статус: хроноритмо-логічна залежність // Матер. VI Конгресу кардіологів України. -К.: Моріон, 2000.-С. 252.

42. Полянська О.С. Аналіз епізодів безбольової ішемії у хворих з різними формами стенокардії // Укр. кардіол. журн.-1998.-№ 10 (додаток). Матер. Пленуму правління наукового товариства кардіологів України “Атеросклероз та ішемічна хвороба серця: сучасні аспекти профілактики, діагностики та лікування.- К., 1998.- С.58.

43. Тащук В.К., Полянська О.С., Сидорчук Л.П., Турубарова Н.А., Гречко С.І., Кулик Т.О., Ілащук І.І., Іванчук П.Р., Трефаненко І.В. Діагностика гострих коронарних катастроф на межі тисячоріччя // Матер.VII Конгресу СФУЛТ.-Львів-Трускавець, 2000.-С.251-252.

44. Полянська О.С., Тащук В.К., Головач І.Ю. Шляхи профілактики шлунково-кишкових кровотеч при лікуванні гострих форм ішемічної хвороби серця // Матер. симпозіуму “Атуальні питання реабілітації гастроентерологічних хворих”.- Чернівці, 1996.- С.262.

45. Білецький С.В, Гоженко А.І., Тащук В.К, Полянська О.С., Сирота В.Є., Нягу П.Р., Сергеєва К.А., Маковійчук І.О.Фізична реабілітація хворих на ішемічну хворобу серця: значення типів центральної гемодинаміки і медикаментозне забезпечення велотренувань // Матер.VІ Конгресу СФУЛТ - Одеса, 1996. - С. 134-135.

46. Тащук В.К., Маковійчук І.О., Полянська О.С., Гречко С.І., Поліщук О.Ю. Динаміка рівня ліпідів крові на фоні короткочасного прийому ліпанору в пацієнтів з комбінованою гіперліпідемією, хворих на ішемічну хворобу серця // Матер. наук.-практ. конф. з досвіду застосування препаратів фірми “Sanofi”, - Рівне.: Вертекс, 1997.- С.64-67.

47. Білецький С.В., Тащук В.К., Гоженко А.І., Сирота В.Є., Бобилев О.В., Полянська О.С., Сергеєва К.А., Калошин Р.О. Рання фізична реабілітація хворих з інфарктом міокарда: порівняння ефективності велотренування й теренкуру // Укр. кардіол. журн. (додаток)- 1997.- С. 90.

48. Поліщук О.Ю., Полянська О.С., Іванчук П.Р,.Тащук В.К. Стрес-тести при дрібновогнищевому інфаркті міокарда // Укр. кардіол. журн.-1998. -№10 (додаток).- Матер. Пленуму правління наукового товариства кардіологів України “Атеросклероз та ішемічна хвороба серця: сучасні аспекти профілактики, діагностики та лікування -1998.- С.14.

49. Тащук В.К., Полянська О.С., Чаплинський Р.Б. Ефективність використання лазерного опромінення крові у хворих з “післяінфарктним серцем“ // Матер.Української наук.-практ. конф. кардіологів і кардіохірургів з міжнародною участю “Нові напрямки профілактики, діагностики та лікування серцево-судинних захворювань”.-Київ, 1999.- С.43-44.

50. Тащук В.К., Полянська О.С., Бачук Н.В. Нові підходи до лікувальної тактики в залежності від вегетативного статусу у хворих на ішемічну хворобу серця // Українська наук.-практ. конф. кардіологів і кардіохірургів з міжнародною участю “Нові напрямки профілактики, діагностики та лікування серцево-судинних захворювань”.-Київ,1999. -С 106-107.

51. Тащук В.К., Поліщук О.Ю., Гречко С.І., Полянська О.С. Ефективність антиішемічної терапії ділтіаземом у хворих на дрібновогнищевий інфаркт міокарда // Матеріали Республіканської наук.-практ. конф. з міжнародною участю “Ефективні методи лікування захворювань серця, судин і інших органів“.- Вінниця, 1999.-С.81-82.

52. Тащук В.К., Полянська О.С., Гречко С.І., Турубарова Н.А., Кулик Т.О Едніт в лікуванні артеріальної гіпертензії // Матеріали Республіканської наук.-практ. конф. з міжнародною участю “Ефективні методи лікування захворювань серця, судин і інших органів“. - Вінниця,1999.-С.82-83.

53. Тащук В.К., Турубарова Н.А, Полянська О.С., Ілащук І.І. Особливості перебігу дрібновогнищевого інфаркту міокарда в умовах використання антикоагулянтів // Матеріали Республіканської наук.-практ. конф. з міжнародною участю “Ефективні методи лікування захворювань серця, судин і інших органів“.- Вінниця,1999.-С.83-84.

54. Bachuk N.V., Tashchuk V.K., Polyanska O.S. Functional condition of vegetative regulation in patients with ischemic heart disease in sexual aspects // The actual Problems of Modern Medical Care. Матеріали міжнар. симпозіуму.-Чернівці -Chernivtsy, 2000.-P.10-11.

55. Melninsky I., Tashchuk V., Cnaplinsky R., Polyanskaya O., Ilaschuk I. Pecularities of ishchemic heart disease course in condition // Fourteenth Scientific Meeting The American Society of Hypertension.- 1999.-Vol.12,N4 -P.99A.

56. Melnytskyy I., Tashchuk V., Polyanskaya O., Ilashchuk I. Peculiarities of course ischemic heart disease complicated with heart failure I and II stages // XXVI Congreso Argentino de Cardiologia Buenos Aires 22 al 25 de Agosto de .-1999.- Vol.11.-P147.

57. Tashchuk V.K., Melnitsky I.V., Dubrovska G.V, Polyanska O.S., Ilashchuk I.I. Essential hypertension, unstable angina and the immune link in homeostasis // American Journal of Hypertension. Fourteenth Scientific Meeting.-1999.-Vol.12, N 4.-P. 66A.

58. Taschuk V., Polyanskaya O., Chaplinsky R., Ilahchuk I., Kulyk T. Laser Radiation of Blood in Treatment of Patients with “ The Postinfarction Heart // The Fourth International Conference on Correlation Optics.- Chernivtsy, Ukraine.- 1999.- Vol.3904.-P.610-612.

Размещено на Allbest.ru