Функція зовнішнього дихання при хіміотерапії хворих на інфільтративний туберкульоз легень

Структура вперше діагностованого інфільтративного туберкульозу легень та ефективність його лікування в умовах Тернопільського обласного протитуберкульозного диспансеру. Показники функції зовнішнього дихання до лікування та в процесі тривалої хіміотерапії.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 12.02.2014
Размер файла 48,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

У хворих на вперше діагностований інфільтративний туберкульоз легень порушення ФЗД спостерігалися у 67,4 % випадків, переважно за рестриктивним типом, у осіб з деструктивним процесом, з вираженими явищами інтоксикації; у хворих віком понад 50 років переважали порушення вентиляції змішаного і обструктивного характеру.

У хворих на вперше діагностований інфільтративний туберкульоз легень в процесі хіміотерапії вже через 1 місяць спостерігалася тенденція до погіршення ФЗД рестриктивного типу і порушення прохідності на рівні великих бронхів. В подальшому, через 2-3 місяці хіміотерапії наступало покращання і нормалізація показників ФЗД, а через 4-6 місяців їх зниження і погіршення, що зумовлено як негативним впливом антимікобактеріальних препаратів, так і розвитком пневмо-склерозу та фіброзу, зниженням пневматизації легеневої тканини.

Комбінована хіміотерапія в інтенсивному режимі хворих на вперше діаг-ностований інфільтративний туберкульоз легень може бути завершена через 4 мі-сяці. При розповсюджених деструктивних процесах термін інтенсивного лікува-ня повинен бути продовжений до 5-6 місяців.

Тривала, понад 2-3 місяці щоденна стрептоміцинотерапія в загальному комплексі лікування поряд з вираженим терапевтичним ефектом сприяла знижен-ню ФЗД внаслідок виражених репаративних процесів у формі пневмосклеротич-них та індуративних змін, а також токсико-алергічних реакцій. Це дало підставу вважати недоцільним щоденно застосовувати стрептоміцину сульфат триваліше 2-3 місяців у хворих на вперше діагностований інфільтративний туберкульоз легень.

Комбінована хіміотерапія із застосуванням преднізолону та “Поліфітолу-1” сприяла більш вираженій позитивній клініко-рентгенологічній динаміці (підвищенню ефективності лікування на 16,2 %) і значному стійкому покращанню ФЗД у хворих на вперше діагностований інфільтративний туберкульоз легень.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ЯКІ ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Мельник В. П., Корнага С. І. Динаміка функції зовнішнього дихання при хіміотерапії хворих на інфільтративний туберкульоз легень // Укр. пульмонологічний журнал.-- 1998.-- № 3.-- С. 33-36.

П'ятночка І. Т., Мельник В. П., Корнага С. І. Функціональні обгрунтування тривалості застосування стрептоміцину і корекція функції зовнішнього дихання в процесі хіміотерапії хворих на інфільтративний туберкульоз легень // Укр. пульмонологічний журнал.-- 1999.-- № 2.-- С.23-25.

Корнага С. І. Аналіз захворюваності на туберкульоз та ефективності лікування хворих // Інфекційні хвороби.-- 1998.-- № 4.-- С. 44-47.

Панасюк А. В., Пятночка И. Т., Корнага С. И. Результаты использования математического метода для дифференциальной диагностики туберкулёза и рака лёгких // Лікарська справа.-- 1992.-- № 5.-- С. 50-53.

Туберкульоз у поєднанні з раком легень / І. Т. П'ятночка, С. І. Корнага, Л. А. Грищук, М. В. Паламар // Інфекційні хвороби.-- 1999.-- № 1.-- С. 51-55.

Методи дослідження функції зовнішнього дихання / І. Т. П'ятночка, П. Є. Мазур, С. І. Корнага, В. М. Карнаух // Навчально-методичний посібник.-- Тернопіль, 1997.-- 56 с.

Пятночка И. Т., Карнаух В. Н., Корнага С. И. Функция внешнего дыхания у больных туберкулёзом лёгких с учётом состояния бронхиального дерева // М., 1983.-- 11с.-- Рукопись деп. во ВНИИМИ МЗ СССР № 27028-83.

Пятночка И. Т., Корнага С. И. Сравнительная оценка функциональных и бронхоцитологических показателей у больных туберкулёзом и раком лёгкого // М., 1984.-- 11с.-- Рукопись деп. во ВНИИМИ МЗ СССР № 8181-84.

Корнага С. І. Функція зовнішнього дихання у хворих на інфільтративний туберкульоз легень в процесі антибактеріальної терапії // Матеріали ХL підсумкової наукової конференції.-- Тернопіль, 1997.-- С. 126-128.

Інфільтративний туберкульоз легень за даними обласного протитуберкульозного диспансеру / І. Т. П'ятночка, С. І. Корнага, Л. А. Грищук, Н. С. Майовецька, О. І. Градова // Матеріали ХL підсумкової наукової конференції.-- Тернопіль, 1997.-- С. 177-179.

Інфільтративний туберкульоз в структурі вперше виявленого туберкульозу органів дихання / І. Т. П'ятночка, С. І. Корнага, О. І. Градова, М. Я. Лютий // Щорічник.-- Вип. 1 (за матеріалами виїздної сесії Української академії наук національного прогресу.-- Київ, 1997.-- С. 400.

Корнага С. І., Мельник В. П. Функція зовнішнього дихання у хворих на інфільтративний туберкульоз легень в процесі хіміотерапії // Матеріали наукових праць ІІ з'їзду фтизіатрів і пульмонологів України.-- К., 1998.-- С. 154.

Корнага С. І. Функція зовнішнього дихання при хіміотерапії хворих на ін-фільтративний туберкульоз легень.-- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спе-ціальністю 14.01.26 -- фтизіатрія.-- Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського АМН України.-- Київ, 2000.

Подана до захисту дисертація у вигляді рукопису та 12 наукових публікацій, у яких відображено особливості вперше діагностованого інфільтративного туберкульозу легень і вивчена функція зовнішнього дихання (ФЗД) в процесі тривалої хіміотерапії. До лікування порушення ФЗД спостерігалося у 67,4 % випадків. Через 2-3 місяці хіміотерапії наступило покращання і нормалізація ФЗД, а через 4-6 місяців -- їх зниження і погіршення, що зумовлено негативним впливом антимікобактеріальних препаратів, особливо стрептоміцину сульфату, і вираженими залишковими змінами в легенях.

Показано недоцільність щоденного застосування стрептоміцину сульфату триваліше 2-3 місяців у хворих при зазначеній патології.

Комбінована хіміотерапія із застосуванням преднізолону та “Поліфітолу-1” позитивно впливає на клініко-рентгенологічну динаміку і сприяє підвищенню ефективності лікування на 16,2 % та стійкому покращанню ФЗД у хворих на вперше діагностований інфільтративний туберкульоз легень.

Ключові слова: інфільтративний туберкульоз, хіміотерапія, функція зов-нішнього дихання.

Kornaha S. I. Function of external breathing at chemotherapy of lungs infiltrated tuberculosis patients.-- Manuscript.

Thesis for Candidate of Medical Science on speciality 14.01.26 -- phthisiology.-- Institute of Tuberculosis and Pulmonology named by F. G. Yanovsky, Academy of Medical Sciences of Ukraine.-- Kyiv, 2000.

The Manuscript to be defended and 12 scientific publications, in which peculia-rities of firstly diagnosed lungs infiltrated tuberculosis have been elucidated and the function of external breathing (FEB) in the process of prolongedchemotherapy has been studied, is presented. Before treatment the disturbance of FEB was observed in 67,4 % of cases. After 3-2 months of chemotherapy the improvement and normalisation of FEB indices took place, while after 4-6 months lowering and deterioration occured, caused by the negative influence of tuberculostatics, especially streptomycin sulfate, and mar-ked residual lungs changes.

The daily usage of streptomycin sulfate for more 2-3 months by patients of the pathology in question to be purposeless.

Combined chemotherapy with the usage of prednisolone and “Polyphitol-1” influences favourably on 16,2 % the clinical and roentgenologic dynamics and promotes FEB stable improvement in patients with firstly diagnosed lungs infiltrated tuberculosis.

Key words: infiltrated tuberculosis, chemotherapy, function of external breathing.

Корнага С. И. Функция внешнего дыхания при химиотерапии больных инфильтративным туберкулёзом лёгких.-- Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.26 -- фтизиатрия.-- Институт фтизиатрии и пульмонологии им. Ф. Г. Яновского АМН Украины.-- Киев, 2000.

Представлена к защите диссертация в виде рукописи и 12 научных пуб-ликаций, в которых отражены особенности впервые диагностированного ин-фильтративного туберкулёза лёгких в современных условиях (1991-1998 гг.) на основании анализа архивных историй болезней 1107 человек. Кроме того, у 444 больных впервые диагностированным инфильтративным туберкулёзом лёгких изучена функция внешнего дыхания в процессе длительной 6-8 месячной анти-микобактериальной терапии.

Все больные обследовались с применением обязательных, дополнительных и факультативных методов диагностики.

Установлено, что инфильтративный туберкулёз лёгких в общей структуре впервые диагностированного туберкулёза лёгких занял первое место и составил 49,7 %, в три раза чаще болели мужчины, лица в возрасте от 16 до 40 и свыше 60 лет. Преимущественно эту форму туберкулёза диагностировали при обращении больных за медицинской помощью (59,1 %), с выраженными клиническими проявлениями заболевания и деструктивными изменениями в лёгких, в связи с чем, эффективность лечения с каждым годом снижалась, в частности, прекращенние микобактериовыделения составляло не более 85,5 %, а закрытие полостей распада -- 72,9 %.

Из 444 больных впервые диагностированным инфильтративным туберкулё-зом лёгких, нарушение функции внешнего дыхания отмечалось у 67,4 % случаев, преимущественно по рестриктивному типу, у лиц деструктивным процессом, с выраженными явлениями интоксикации; у больных в возрасте свыше 50 лет превалировали нарушения вентиляции смешанного и обструктивного характера.

В процессе антимикобактериальной терапии у больных инфильтративным туберкулёзом лёгких уже через 1 месяц наметилась тенденция к ухудшению функции внешнего дыхания рестриктивного характера и нарушение проходимости на уровне крупных бронхов. В дальнейшем, через 2-3 месяца -- наступало улучшение и нормализация показателей пневмотахометрии, что отображало улучшение и нормализацию бронхиальной проходимости на всех уровнях бронхиального дерева, особенно крупных бронхов. Это сопровождалось уменьшением интоксикации, катаральных явлений в лёгких, нормализацией гемограммы, прекращением микобактериовыделения и заживлением или значительным уменьшением полостей распада. Через 4-6 месяцев отмечалось снижение и ухудшение показателей пневмотахометрии, в первую очередь тех, которые характеризуют проходимость мелких и, несколько в меньшей степени, крупных бронхов, а также уменьшение воздухонаполнения лёгких, что обусловлено побочным действием антимикобактериальных препаратов, развитием пневмосклероза и фиброза, снижением пневматизации лёгочной ткани.

В процессе исследования сложилось мнение об отрицательном влиянии длительного применения стрептомицина сульфата на функцию внешнего дыхания. В связи с этим, нами проводилось изучение динамических изменений показателей пневмотахометрии у больных двух аналогических групп. В одной -- стептомицина сульфат использовали в течении 2-х месяцев, а в другой -- 4-х месяцев коплексного лечения.

Отмечено, что длительная, более 2-3 месяцев стрептомицинотерапия наряду с выраженным положительным терапевтическим эффектом приводит к снижению показателей функции внешнего дыхания, в частности, жизненной емкости лёгких, мгновенных и средних объёмных скоростей (Р<0,05), характеризующих воздухонаполнение лёгких, уменьшение и ухудшение проходимости на уровне мелких бронхов, вследствие выраженных репаративных процессов, индуративных изменений в лёгких, а также токсико-аллергических реакций. Это позволило сделать вывод о нецелесообразности ежедневного использования стрептомицина сульфата более 2-3 месяцев у больных с впервые диагностированным инфильтративным туберкулёзом лёгких.

С целью изучения и коррекции функции внешнего дыхания в процессе химиотерапии использовали преднизолон по двум схемам. В одной подгруппе больных длительность применения преднизолона составляла 4 недели, начиная с 25 мг, постепенно, каждые 5 дней дозу препарата уменьшали на 5 мг. Во второй подгруппе -- преднизолон использовали через день, в течении 2-х месяцев в дозе 20 мг.

Констатировано, что у больных, у которых химиотерапия сочеталась с преднизолоном, почти все показатели пневмотахометрии достоверно увеличились, по сравнению с исходными. Эти положительные сдвиги показателей функции внешнего дыхания были довольно стабильными, к тому же, эффективность преднизолонотерапии была несколько выше во второй подгуппе и в более отдалённый период.

Проводилось клиническое изучение эффективности «Полифитола-1» в процессе химиотерапии инфильтративного туберкулёза лёгких. Комбинированная химиотерапия с применением преднизолона и «Полифитола-1» способствовала более выраженной положительной клинико-рентгенологической динамике, повышению эффективности лечения на 16,2 % и значительному стойкому улучшению показателей функции внешнего дыхания у больных впервые диагностированным инфильтративным туберкулёзом лёгких.

Ключевые слова: инфильтративный туберкулёз, химиотерапия, функция внешнего дыхания.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.