Психогенна природа змін у функціонуванні серцево–судинної системи

Серед хвороб системи кровообігу перше місце посідає гіпертонічна хвороба -41%, ІХС -34%, цереброваскулярні хвороби 15%, ревматизм -2%. Серцево-судинна патологія у жінок працездатного віку за офіційними даними займає друге місце за поширеністю (186%).

Багатофакторна причинність серцево-судинних захворювань обумовлює пріоритети контролю за виникненням та накопиченням патології, а саме: виявлення груп населення з підвищеним ризиком розвитку та поширеності хвороб, усунення факторів ризику на індивідуальній та популяційній основі, сфокусовані скринінгові обмеження з метою своєчасного виявлення, попередження та лікування серцево-судинних захворювань.

Не отримало достатньої уваги організаторів охорони здоров'я та епідеміологів питання сімейних особливостей захворювань серцево-судинної системи, зокрема сільських жінок працездатного віку.

Ми взяли за об'єкт спостереження саме цей контингент внаслідок його демографічної та соціальної ролі на селі, яке особливо переживає глибоку соціально-економічну кризу.

МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Для того щоб з'ясувати вплив психологічного і фізіологічного стресу на серцево-судинну систему людини у взаємодії з ортостатичної пробою мною була відібрана група сільських жінок у кількості двадцяти жінок.

Це жінки сільської місцевості та працездатного віку с. Велюнь. Вік досліджуваних від 25 до 35 років. Середня вага жінок - 75 - 55 кілограм.

Треба додати, що в даній групі не було осіб із серйозними вадами здоров'я і захворюваннями. Але також треба зазначити, що більшість досліджуваних не займаються регулярно фізичними вправами. Тобто їх фізичний стан організму можна оцінити, як середнє для даного віку і результати дослідження можна достовірно застосувати до більшої частини населення.

Для оцінки стану вегетативної нервової системи шляхом проведення ортостатичної проби, зміни параметрів серцево-судинної системи у жінок сільського населення у відповідь на психологічний і фізіологічний стрес я розділив свої дослідження на три складових:

1. Проведення ортостатичної проби і фіксація результатів.

2. Штучне моделювання подоби психологічного стресу шляхом вирішення безлічі простих математичних завдань в обмежений час, з контролем.

3. Штучне створення для організму випробуваного фізіологічного стресу шляхом максимального напруження м'язів передпліччя рук, з використанням кистьових еспандерів, протягом 15-20 секунд, і фіксація результатів до і після стресу.

Для фіксації результатів дослідження мені був потрібен високочутливий прилад, з мінімальною похибкою, для визначення артеріального тиску і частоти серцевих скорочень.

Після вивчення доступної літератури і пошуків мені вдалося знайти такий прилад, що відповідає вимогам описаним вище.

Для проведення досліджень я використовував:

Прилад для вимірювання артеріального тиску і частоти серцевих скорочень, автоматичний, цифровий, з функцією пам'яті, модель МТ - 40, виробництва Medical Texnology Products, ins New York, USA (електронний тонометр).

Технічні характеристики:

Діапазон вимірювання артеріального тиску: 0 - 300 мм. ртутного стовпа.

Частоти серцевих скорочень: 40 - 160 ударів на хвилину.

Похибка вимірювання артеріального тиску: ± 3 мм. ртутного стовпа.

Похибка вимірювання частоти серцевих скорочень: ± 5%.

Джерело живлення внутрішній і мережний, можливість підрахунку середніх значень результатів вимірювань, що зберігаються в пам'яті приладу.

Прилад має можливість попередньої установки рівня максимального тиску в манжеті 180-210-240 мм. ртутного стовпа. Нагнітання і скидання тиску в манжеті відбувається автоматично.

Методика проведення ортостатичної проби.

Для проведення даної проби та оцінки стану вегетативної нервової системи військовослужбовців я використовував автоматичний, цифровий прилад МТ - 40, для вимірювання артеріального тиску і частоти серцевих скорочень.

Досліджуваного одягалася манжета від МТ - 40 на ліву руку, і пропонувалося лягти в горизонтальне положення. До мінімуму була зведена можливість впливу на досліджуваного зовнішніх подразників: комфортна температура навколишнього повітря, легке затемнення з використанням штор, тиша. Випробуваному пропонувалося закрити очі і заспокоїтися.

Через кілька хвилин я виробляв завмер артеріального тиску і частоти серцевих скорочень випробуваному, що знаходиться в горизонтальному положенні. Після виміру вона встававала і через 1 хвилину я знову вимірював артеріальний тиск і частоту серцевих скорочень у вертикальному положенні.

На підставі отриманих даних я вираховував АТ середнє:

Далі на підставі отриманих даних я отримував ступінь напруженості (індекс Робінсона) за формулою:

психогенний серцевий судинний захворювання

Всі отримані дані аналізувалися і вносилися в таблиці (див. нижче).

Методика дослідження наслідків впливу на серцево-судинну систему випробуваного психологічного стресу.

Як і при проведенні ортостатичної проби, спочатку я робив замір артеріального тиску і ЧСС у випробуваного в стані спокою.

Для проведення даного тесту попередньо мною був підготовлений бланк з математичними завданнями. У ньому були завдання множення, ділення, логічні завдання. Їх кількість приблизно було рівним тому, щоб випробуваний відповідав на них безперервно, протягом 3-5 хв. Завдання йшли в порядку ускладнення. Якщо випробуваний не відповідав на завдання протягом 5 - 10 сек., Йому пропонувалася така задача.

Після виміру даних серцево-судинної системи випробуваного в стані спокою я говорив, що зараз будуть проводитися математичні тести, що визначають їх коефіцієнт інтелекту. Завдання я буду давати по одному. Випробуваний повинен відповісти якомога швидше і точніше. Для гостроти сприйняття я казав кожному, що треба вкластися швидше за інших, розпалюючи дух змагання.

На деякі правильні відповіді випробуваного я голосно говорив "Ні!", На що випробовувані реагували дуже яскраво і неадекватно, тим самим посилювався вплив стресу.

Коли підходила до кінця друга хвилина опитування, я казав кожному, незалежно від його результату, що він відповідає швидше за всіх і показує відмінний тимчасовий результат. Це змушувало випробуваного використовувати ще більше сил для вирішення завдань.

Через 2,5 - 3 хв. я включав прилад і фіксував артеріальний тиск і частоту серцевих скорочень.

Від початку я був упевнений, що психологічний стрес дасть мінімальні відхилення в параметрах серцево-судинної системи. Але на подив, провівши дослідження, я побачив, що відхилення в параметрах серцево-судинної системи не менш, ніж при фізіологічному стресі, а в деяких випадках навіть більше. Особливо яскраво це проявилося у тих кількох піддослідних, які займались спортом.

Зафіксувавши результати, я робив підрахунок АТср. та індексу Робінсона (ДП), заносячи дані в таблицю.

Методика дослідження наслідків фізіологічного стресу на серцево-судинну систему.

Спочатку я, як і при вищенаведених дослідженнях виробляв замір артеріального тиску і ЧСС піддослідних у стані спокою.

Далі давав випробуваному два кистьових еспандера, по одному в кожну руку, і пропонував стиснути їх з усієї сили на 15 секунд. Кожному мною було роз'яснено, що стискати еспандери треба з максимальною потужністю і напружувати не тільки м'язи передпліччя, але і все тіло. Тимчасова тривалість тесту була підібрана виходячи з фізіологічних особливостей організму людини. Роботу максимальної потужності нормальна людина може робити протягом 15 - 2 0 секунд.

Фіксацію параметрів серцево-судинної системи я робив не відразу, а через 30-40 секунд після тесту, так як ми знаємо, що потрібен час на реакцію серцево-судинної системи, якщо робота проводиться в анаеробному режимі.

Всі отримані дані аналізувалися, вираховувалися АТср., Індекс Робінсона (ДП) і заносилися в таблиці.

Надалі весь зібраний матеріал був оброблений статистично, з визначенням середньої величини і помилки.

Визначалася достовірність відмінностей між станом спокою, і після проведення проби (Т. Стьюдента ) за формулою:

Де М - показники параметрів серцево-судинної системи,

а m 1 і m 2 - статистичні помилки.

Після внесення отриманих даних у таблицю первинних досліджень, обчислення АТср. індексу Робінсона (ДП) я окремо виділив показники ортостатичної проби, результати впливу психологічного і фізіологічного стресу (див. таблицю 1).

Для наочності сприйняття мною були побудовані графіки реакцій організму на ортостатичну пробу, психологічний і фізіологічний стрес, де явно видно досліджуваних з гіпертонічною і нормостенічною реакцією на стрес (див. графік 1). Проаналізувавши дані, я узяв середні величини параметрів серцево-судинної системи в стані спокою, і після проведення проби, окремо виділивши ортостатичну пробу, психологічний і фізіологічний стрес (див. таблицю 1). Щоб визначення достовірності показників я вирахував коефіцієнт Р за таблицею достовірності на підставі - Т - Стьюдента.

М - показники серцево-судинної системи,

а m 1 і m 2 - Статистичні помилки.

Щоб рахувати показники статистично достовірними, коефіцієнт достовірності повинен бути менше 0,05. У деяких випадках коефіцієнт достовірності був трохи більше 0,05. Тоді я виключав два крайніх показника параметрів серцево-судинної системи. Після цих дій, у всіх випадках, крім відмінності в частоті серцевих скорочень між станом спокою і після впливу психологічного і фізіологічного стресу, коефіцієнт достовірності став менше 0,05, тобто статистично достовірним.

2.2 Нервово-психічне стомлення, зумовлене зміною у функціонуванні серцево-судинної системи та програма боротьби з ним

При тривалих фізичних навантаженнях та зміні у функціонуванні серцево-судинної системи виникає специфічний стан організму, який називають втомою.

Звичайно під втомою розуміють зменшення працездатності, викликане попередньої роботою, яке має тимчасовий характер. Якщо воно виникає при розумовій діяльності, то говорять про розумову втому, а якщо при фізичній роботі - про фізичну втому. Стан втоми виявляється в зміні фізіологічних процесів, у зниженні продуктивності праці і у зміні психічного статусу.

Лікарі відзначають, що при розвитку втоми в людини з'являється особливий стан психіки котрий суб'єктивно відображає виникаючі в організмі процеси, які приводять до втоми. Так, наприклад, виникає почуття слабості. Воно з'являється задовго до зниження продуктивності праці і полягає в тому, що виникає переживання особливого напруження і непевності. Людина відчуває, що не в силах належним чином продовжувати роботу. При цьому виникає розлад уваги - при розвитку втоми людина легко відволікається, стає млявою, малорухомою або навпаки, у неї з'являються хаотична рухливість, нестійкість.

Виникають розлади в сенсорній області - при втомі змінюється робота рецепторів, наприклад, виникає зорова втома - знижується здатність переробляти інформацію, яка проходить через зоровий аналізатор; при тривалій ручній роботі знижується чутливість. Виникають порушення в моторній сфері: відбувається уповільнення рухів, з'являються квапливість рухів, розлад ритму, ослаблення точності і координованості рухів, деавтоматизація рухів. Спостерігаються дефекти пам'яті і мислення, послабляються воля, рішучість, витримка, самоконтроль. При сильній втомі з'являється сонливість [11; 149].

Виразність змін залежить від глибини втоми. Наприклад, при слабкій втомі істотних змін у психічному статусі майже нема, а при перевтомі всі ці зміни вкрай виражені.

У зв'язку зі зміною психічного стану ряд психофізіологів пропонує виділяти 3 стадії втоми. 1ша стадія: при ній прояв почуття втоми незначне, продуктивність праці не знижена. 2га стадія - характеризується значним зниженням продуктивності праці і виражених психічних змінах. 3тя стадія, супроводжується вираженими переживаннями втоми.

Втома може бути фізичною (м'язовою) або нервово-психічною (центральною). Обидві форми втоми поєднуються при важкій роботі, і їх не можна строго відокремити одну від іншої. Важка фізична робота приводить у першу чергу до м'язової втоми , а посилена розумова чи монотонна робота викликає втому центрального походження.

Крім того, визначають первинну втому, яке розвивається досить швидко, на початку робочої зміни і є ознакою недостатнього зміцнення трудових навичок; вона проходить в процесі роботи, у результаті чого виникає <друге дихання> - значне підвищення працездатності. Вторинну, яка повільно розвивається, це є справжня втома, яка виникає приблизно після 2,5 - 3 годин від початку робочої зміни, а для її зняття необхідний відпочинок.

Перевтома, чи хронічна втома- ще один вид стомлення. Воно обумовлено відсутністю належного відпочинку між робочими днями, розглядається як патологічний стан. Виявляється загальним падінням продуктивності праці, збільшенням захворюваності, уповільненням росту культурно-технічного рівня і кваліфікації працюючого; зниженням творчої активності і розумової працездатності, зміною в діяльності серцево-судинної системи.

Згідно К. К. Платонова виділяють чотири ступені перевтоми - початкова, легка, виражена і важка, кожна з який вимагає відповідних методів боротьби. Так, для зняття початкової перевтоми досить регламентувати режим праці і відпочинку. При легкому ступені перевтоми необхідно дочекатися відпустки й ефективно використати її. При вираженій перевтомі необхідний терміновий відпочинок, краще - організований. При важкому ступені перевтоми необхідне лікування.

Нервово-психічне (центральне) стомлення приводить до зниження працездатності через порушення центральної нервової регуляції. Серед його типових симптомів слід зазначити уповільнену передачу інформації, погіршення функцій мислення і розв'язання задач, ослаблення сенсорного сприйняття і сенсомоторної функції. Така втома супроводжується відразою до роботи і зниженням працездатності, а іноді із-за неї виникає схильність до депресії, безпричинній зниженій активності, а також дратівливість і неврівноваженість [27; 71].

Нервово-психічну втому викликають:

тривала розумова робота, яка вимагає посиленої концентрації, уваги, навички;

важка фізична праця;

одноманітна робота в монотонному ритмі;

шум, слабке освітлення і температура повітря, несприятлива для праці;

конфлікти, відсутність інтересу до роботи;

захворювання серцево-судинної системи, біль і недостатнє харчування.

Стомлення центрального походження на відміну від м'язового стомлення може зникати миттєво при деяких умовах, коли, наприклад:

одна діяльність змінюється іншою;

змінюється обстановка;

організм приходить у стан тривоги чи при небезпеці;

інтерес до роботи відновляється завдяки новій інформації;

змінюється настрій.

Можливість раптового зникнення нервово-психічного стомлення вказує на те, що воно не зв'язано ні з нагромадженням "речовин стомлення", ні з вичерпанням енергетичних резервів. Скоріше, нервово-психічне стомлення зв'язане з ретикулярною формацією, активність якої змінюється не тільки при інтенсивній розумовій роботі, але і під впливом одноманітної діяльності. Стомлення, котре викликане одноманітністю роботи, можна знизити шляхом зміни каналу сприйняття інформації, хоча таким способом не можна запобігти втомі при більш тривалих впливах. Наприклад, при далеких поїздках на автомобілі по шосе нервово-психічній втомі можна протидіяти, слухаючи радіо.

При фізичній роботі нервово-психічне стомлення може виникати через аферентну імпульсацію від працюючих м'язів до головного мозку, що не тільки створює відчуття того, що м'язи втомилися, але і пригнічує функцію кори (викликаючи, таким чином, нервово-психічну втому). Можливо, що ці рецептори ідентичні м'язовим рецепторам, про які вже згадувалося.

Без втоми немає тренування, не відбувається адаптація організму до фізичної чи розумової діяльності. Втома стимулює процес, відновлення, розширює резервні можливості організму. Отже, втома виконує не тільки охоронну роль, але і має важливе значення в удосконаленні робочих механізмів організму.

І.М. Сєченов стверджував, що стомлення краще попередити, ніж боротися з ним. Він вважав, що своєчасний відпочинок - один із кращих засобів профілактики втоми. В даний час відомо, що поліпшення умов праці, у тому числі за рахунок раціональної організації режиму праці і відпочинку є оптимальним засобом профілактики стомлення.

Заходи боротьби з втомою, яка розвивається:

1. Своєчасне призначення відпочинку - активного чи пасивного; при неглибокій, невираженій втомі, навіть короткочасний відпочинок, наприклад, 3 - 5 хвилин у середньому, дає позитивний ефект.

2. Збільшення мікропауз - проміжків між окремими операціями.

3. Регламентація фізичного і розумового навантаження; при розвитку втоми доцільно знизити важкість виконуваної роботи.

4. Використання функціональної музики.

5. Застосування факторів, які підвищують потік аферентних імпульсів у ЦНС - наприклад, виконання виробничої гімнастики, подразнення шкірних покривів при виконанні самомасажу голови, обличчя, шиї, тулуба.

6. Автогенне тренування, дихальна гімнастика.

7. Використання фармакологічних препаратів, які підвищують працездатність, наприклад, глюкози, вітаміну С, глютамінової кислоти, женьшеню, жовтого цукру (адаптогенів), стимуляторів мобілізуючої дії (наприклад, адреноміметики непрямої чи змішаної дії типу фенаміну), речовин з загально стимулюючою дією на ЦНС, наприклад аналептиків (стрихнін, секурінін, кофеїн, у тому числі у виді напоїв), інгібіторів МАО (ніаламід), а також стимуляторів "экономізуючого" типу, наприклад, антигіпоксанти.

Для підвищення розумової працездатності, профілактики розумового стомлення і боротьби з ним, можуть використовуватись наступні фармакологічні препарати:

1. Речовини, які підвищують тонус мозку і рівень емоційного реагування:

адреноміметики непрямої дії - фенамін, центедрін, реактиван;

інгібітори фосфодіестерази й антагоністи аденозіна - кофеїн, теофілін та інші ксантіни;

стимулятори ЦНС із загальнотонізуючою дією - стрихнін, китайський лимонник, женьшень, елеутерокок, жовтий цукор;

2. Речовини, які підвищують процеси медіації в структурах мозку, які мають відношення до процесів навчання:

антіхолінестеразні речовини (галантамін та ін.);

олігопептиди пам'яті - фрагменти АКТГ, кортикотропін, меланоцитстимулюючий гормон, лізілвазопресін.

3. Речовини, які активують енергетичний обмін в мозку:

ноотропні речовини (пірацетам, мефексамід);

актопротектори.

4. Речовини, котрі оптимізують емоційний статус і рівень збудливості мозку в стресових ситуаціях:

транквілізатори, антидепресанти з перевагою седативної (заспокійливої) дії, бета-адреноблокатори типу обзидану, анаприліну.



Висновки

М. Сєченов стверджував, що захворювання серцево-судинної системи краще попередити, ніж боротися з ним. Він вважав, що своєчасний відпочинок - один із кращих засобів профілактики і нормальної роботи серця.. В даний час відомо, що поліпшення умов праці, у тому числі за рахунок раціональної організації режиму праці і відпочинку, проведення занять з психотренінгу є оптимальним засобом профілактики порушень у функціонуванні серцево-судинної системи.

Зміни у функціонуванні серцево-судинної системи характеризуються не тільки порушеннями зі сторони внутрішніх органів, але і психічними порушеннями. Найбільш частими скаргами хворих являються роздратованість, головні болі, підвищена втомлюваність. Хворі стають слабодухими і плаксивими, до крайнощів образливими. У одних переважає роздратованість, у інших - в'ялість і підвищена втомлюваність. Часто порушується пам'ять. Починаються порушення із легкого забування, та в деяких випадках можуть бути і значні порушення діяльності пам'яті. Частими порушеннями являються нав'язливі стани - нав'язливі сумніви чи спогади. Та найбільш важкі для хворих нав'язливі страхи (фобії), які до хвороби не спостерігались. Сама часта із фобій - кардіофобія - страх невиліковного захворювання серця. Одночасно з кардіофобією може бути і страх смерті. Із інших фобій можливий страх висоти, великого натовпу, обмеженого простору.

Одним із найбільш частих порушень являється зниження настрою У деяких хворих пригніченість поєднується з безпричинною журбою, у інших виникають немотивовані тривожність і неспокій. Раптовий і нічим не обґрунтований страх теж частий симптом при захворюваннях серцево-судинної системи. Тривога може виникати не тільки вдень, але і вночі.

У хворих можуть виникати і більш тяжкі психічні порушення. Ідеї марення можуть бути іпохондричного змісту - патологічна впевненість в наявності в себе невиліковної хвороби, а також ідеї марення та відношення - патологічна впевненість, що оточуючі стали погано відноситись до хворого. Нерідко зустрічається і марення ревнощів.

Негативні емоції викликають мобілізацію енергетичних ресурсів і збільшують викид у кров адреналіну (гормон кори надниркових залоз) - це призводить до частішання і посилення серцевих скорочень (нормальна частота серцевих скорочень - 68-72 раз у хвилину), що і є пристосувальною реакцією серця.

Людський організм це дуже складний механізм який має власні механізми саморегуляції які досконалим чином регулюють всі процеси в організмі в залежності від факторів та умов як внутрішнього, так і зовнішнього середовища.



Література

1. Лукашевич Н.П., Сингаєвська І.В., Бондарчук Е.І. Психологія праці

2. Фізіологія людини: В 3-х томах, під ред. Р.Шмідта и Г.Тевса, М.:1996

3. Агаджанян Н.А., Тель Л.З., Циркин В.И., Чеснокова С.В. Физиология человека, М.:1998

4. Ж. Шеррер Физиология труда, К.:1973

5. Л. А. Лещинский. Берегите здоровье. М., "Физкультура и спорт", 1995.

6. Б. В. Петровский. М., Популярная медицинская энциклопедия, 1981.

7. Анатомия человека: Учебник для техникумов физической культуры / Под ред. А.А. Гладышевой. -- М.: Физкультура и спорт, 1977. - 343 с.

8. С.Л. Аксельрод "Спорт и здоровье". К.:1985

9. Захаров Е.Н., Карасев А.В., Сафонов А.А. "Энциклопедия физической подготовки" К.:1983г

10. Альтман Й.В "Анатомія людини" К.:1996р

11. Эльконин Д.Б. Обучение и развитие младшего школьника.- М., 1970.

12. Захарова А.В., Андрущенко Т.Ю. Исследования самооценки младшего школьника в процесе учебной деятельности // Вопр.пс.- 1980, №4.

13. Зеньковский В.В. Психология детства.- Екатеринбург: Деловая книга

14. Кабалевский Д.Б. Прекрасное пробуждает доброе. - М., 1973

15. Кулагина М.Ю. Возрастная психология (Развитие ребенка от рождения до 17 лет): Учебное пособие.- М.: Изд-во РОУ, 1996

16. Леонтьев А. Н. "Потребности, мотивы и эмоции." М., 1971.

17. Лук А. Н. Эмоции и чувства. М., 1972

18. Немов Р.С. Психология: В 3 кн.: Учебное пособие для вузов.- 2-е изд.- М.: Просвещение: ВЛАДОС, 1995

20. Немов Р.С. Психология. - М.: Просвещение, 1995

21. Никифорова А.С. Эмоции в нашей жизни. М., 1974

22. Обухова Л.Ф. Детская психология: теория, факты, проблемы.- М

23. Психология // Под ред. А.В. Петровского. М., 1986

24. Павлов И.П. Полное собрание сочинений. М. 1978

25. Праксина О. Музыкальное воспитание в школе. Вып. 10. - М., 1975

26. Речь и эмоции: Материалы симпозиума 11-14 ноября 1974 г./АН СССР.-Л.: Б.и., 1975

27. Эмоциональные нарушения в детском возрасте и их коррекция .--М.: Изд-во Моск.ун-та, 1990

28. Общая психология / Под ред. А.В.Петровского. - М.: Просвещение, 1987

30. Общая психология: Учебник для студентов пединститутов / Под ред. А.В.Петровского.- М., 1986.

31. Овчинникова Т.Н. Особенности осознания себя детьми 6-летнего возраста // Вопр.пс.- 1981, №3.

31. Орлов Ю.М. Восхождение к индивидуальности: Кн. для учителя.- М.: Просвещение, 1991

32. Петрасинський З. Пізнай себе: Книга для учнів: Пер. з польської В.І.Романця.- К.: Рад.школа, 1998

33. Психологическое изучение личности младшего школьника и классного коллетива: Метод. реком. для учителей нач. классов, стажеров и студентов-практикантов / Отв. ред. Ключникова Г.А., Новгородское обл. отд. пед. об-ва РСФСР, 1989

34. Психическое развитие младшего школьника / Под ред. Давыдова В.В. - М.- 1990.

35. Рубін О.А., Велей М.Д., Юрченко З.В., Савчинська Л.О. Практична психологія в школі. Івано-Франківськ, обласний ІПО, 1994

36. Фридман Л.М., Кулагина И.Ю. Психологический справочник учителя.- М.: Просвещение, 1991

37. Фридман Л.М., Пушкина Т.А., Каплунович Н.Я. Изучение личности учащегося и ученических коллективов. - М., 1988



Додатки

Результати досліджень

Тести 1 П.І.Б., вік Остаповець, 25	ЧСС	Артеріальний тиск	Індекс Робінсона ДП
		Сист.	Діас	СР
1. Ортостатична проба	гориз.	61	112	69	83	50,6
	верт.	71	123	77	92	65,3
2. Психологічний стрес	до	71	123	77	92	65,3
	після	72	129	81	97	69,8
3. Фізіологічний стрес	до	71	123	77	92	65,3
	після	78	126	80	95	74,1
Тести 2 П.І.Б., вік Карповець, 26	ЧСС	Артеріальний тиск	Індекс Робінсона ДП
		Сист.	Діас	СР
1. Ортостатична проба	гориз.	68	110	58	75	51,0
	верт.	78	123	67	86	67,1
2. Психологічний стрес	до	78	123	67	86	67,1
	після	111	160	132	141	156,5
3. Фізіологічний стрес	до	78	123	67	86	67,1
	після	75	125	67	86	64,5
Тести 3 П.І.Б., вік Мартиновна, 26	ЧСС	Артеріальний тиск	Індекс Робінсона ДП
		Сист.	Діас	СР
1. Ортостатична проба	гориз.	71	123	68	89	63,2
	верт.	87	121	70	87	75,7
2. Психологічний стрес	до	87	121	70	87	75,7
	після	81	128	77	94	76,1
3. Фізіологічний стрес	до	87	121	70	87	75,7
	після	89	128	71	90	80,1
Тести 4 П.І.Б., вік Савич, 25	ЧСС	Артеріальний тиск	Індекс Робінсона ДП
		Сист.	Діас	СР
1. Ортостатична проба	гориз.	71	107	59	75	53,3
	верт.	72	105	61	76	54,7
2. Психологічний стрес	до	72	105	61	76	54,7
	після	74	106	75	85	62,9
3. Фізіологічний стрес	до	72	105	61	76	54,7
	після	89	123	74	90	80,1
Тести 5 П.І.Б., вік Арсенович, 27	ЧСС	Артеріальний тиск	Індекс Робінсона ДП
		Сист.	Діас	СР
1. Ортостатична проба	гориз.	71	112	69	83	58,9
	верт.	96	127	61	83	79,7
2. Психологічний стрес	до	96	127	61	83	79,7
	після	98	120	68	85	83,3
3. Фізіологічний стрес	до	96	127	61	83	79,7
	після	93	115	62	79	73,5
Тести 6 П.І.Б., вік Шинкар, 27	ЧСС	Артеріальний тиск	Індекс Робінсона ДП
		Сист.	Діас	СР
1. Ортостатична проба	гориз.	62	121	75	90	55,8
	верт.	91	118	77	91	82,8
2. Психологічний стрес	до	91	118	77	91	82,8
	після	85	111	64	80	68,0
3. Фізіологічний стрес	до	91	118	77	91	82,8
	після	87	128	77	94	81,8
Тести 7 П.І.Б., вік Чмуневич 26	ЧСС	Артеріальний тиск	Індекс Робінсона ДП
		Сист.	Діас	СР
1. Ортостатична проба	гориз.	85	127	74	92	78,2
	верт.	101	129	68	88	88,9
2. Психологічний стрес	до	101	129	68	88	88,9
	після	96	143	98	112	107,5
3. Фізіологічний стрес	до	101	129	68	88	88,9
	після	125	151	96	114	142,5
Тести 8 П.І.Б., вік Мокруха, 30	ЧСС	Артеріальний тиск	Індекс Робінсона ДП
		Сист.	Діас	СР
1. Ортостатична проба	гориз.	57	124	72	89	50,7
	верт.	59	130	103	112	66,1
2. Психологічний стрес	до	59	130	103	112	66,1
	після	69	130	88	102	70,4
3. Фізіологічний стрес	до	59	130	103	112	66,1
	після	67	147	74	98	65,7
Тести 9 П.І.Б., вік Ємельянова, 25	ЧСС	Артеріальний тиск	Індекс Робінсона ДП
		Сист.	Діас	СР
1. Ортостатична проба	гориз.	98	128	74	92	90,2
	верт.	103	125	70	88	90,7
2. Психологічний стрес	до	103	125	70	88	90,7
	після	106	134	75	95	100,7
3. Фізіологічний стрес	до	103	125	70	88	90,7
	після	103	129	83	98	100,9
Тести 10 П.І.Б., вік Трофімова, 28	ЧСС	Артеріальний тиск	Індекс Робінсона ДП
		Сист.	Діас	СР
1. Ортостатична проба	гориз.	65	118	68	84	54,6
	верт.	80	120	81	94	75,2
2. Психологічний стрес	до	80	120	81	94	75,2
	після	91	121	69	86	78,3
3. Фізіологічний стрес	до	80	120	81	94	75,2
	після	98	139	123	128	125,4
Тести 11 П.І.Б., вік Давидович, 35	ЧСС	Артеріальний тиск	Індекс Робінсона ДП
		Сист.	Діас	СР
1. Ортостатична проба	гориз.	98	130	75	93	91,1
	верт.	109	155	99	118	128,6
2. Психологічний стрес	до	109	155	99	118	128,6
	після	103	157	105	122	125,7
3. Фізіологічний стрес	до	109	155	99	118	128,6
	після	106	141	98	112	118,7
Тести 12 П.І.Б., вік Янковська, 34	ЧСС	Артеріальний тиск	Індекс Робінсона ДП
		Сист.	Діас	СР
1. Ортостатична проба	гориз.	75	111	62	78	58,5
	верт.	81	125	86	99	80,2
2. Психологічний стрес	до	81	125	86	99	80,2
	після	85	127	94	105	89,3
3. Фізіологічний стрес	до	81	125	86	99	80,2
	після	80	130	78	95	76,0
Тести 12 П.І.Б., вік Пасько, 35	ЧСС	Артеріальний тиск	Індекс Робінсона ДП
		Сист.	Діас	СР
1. Ортостатична проба	гориз.	85	118	73	88	74,8
	верт.	106	136	89	105	111,3
2. Психологічний стрес	до	106	136	89	105	111,3
	після	103	137	92	107	110,2
3. Фізіологічний стрес	до	106	136	89	105	111,3
	після	101	131	91	104	105,0
Тести 13 П.І.Б., вік Орлова, 34	ЧСС	Артеріальний тиск	Індекс Робінсона ДП
		Сист.	Діас	СР
1. Ортостатична проба	гориз.	75	129	74	92	69,0
	верт.	93	120	84	96	89,3
2. Психологічний стрес	до	93	120	84	96	89,3
	після	96	142	89	107	102,7
3. Фізіологічний стрес	до	93	120	84	96	89,3
	після	98	129	79	96	94,1
Тести 14 П.І.Б., вік Карпенюк, 37	ЧСС	Артеріальний тиск	Індекс Робінсона ДП
		Сист.	Діас	СР
1. Ортостатична проба	гориз.	65	93	58	70	45,5
	верт.	80	120	82	95	76,0
2. Психологічний стрес	до	80	120	82	95	76,0
	після	73	128	93	105	76,7
3. Фізіологічний стрес	до	80	120	82	95	76,0
	після	72	109	84	92	66,2
Тести 15 П.І.Б., вік Василевська, 39	ЧСС	Артеріальний тиск	Індекс Робінсона ДП
		Сист.	Діас	СР
1. Ортостатична проба	гориз.	83	119	67	84	69,7
	верт.	101	115	80	92	92,9
2. Психологічний стрес	до	101	115	80	92	92,9
	після	101	132	80	97	98,0
3. Фізіологічний стрес	до	101	115	80	92	92,9
	після	101	117	87	97	98,0
Тести 16 П.І.Б., вік Шульга, 37	ЧСС	Артеріальний тиск	Індекс Робінсона ДП
		Сист.	Діас	СР
1. Ортостатична проба	гориз.	78	119	61	80	62,4
	верт.	83	134	83	100	83,0
2. Психологічний стрес	до	83	134	83	100	83,0
	після	87	144	87	106	92,2
3. Фізіологічний стрес	до	83	134	83	100	83,0
	після	85	145	90	108	91,8
Тести 17 П.І.Б., вік Михайлова , 36	ЧСС	Артеріальний тиск	Індекс Робінсона ДП
		Сист.	Діас	СР
1. Ортостатична проба	гориз.	60	107	58	74	44,4
	верт.	65	120	75	90	58,5
2. Психологічний стрес	до	65	120	75	90	58,5
	після	64	147	119	128	81,9
3. Фізіологічний стрес	до	65	120	75	90	58,5
	після	68	123	82	96	65,2
Тести 18 П.І.Б., вік Мельник, 30	ЧСС	Артеріальний тиск	Індекс Робінсона ДП
		Сист.	Діас	СР
1. Ортостатична проба	гориз.	56	113	54	74	41,4
	верт.	60	130	92	105	63,0
2. Психологічний стрес	до	60	130	92	105	63,0
	після	65	133	96	108	70,2
3. Фізіологічний стрес	до	60	130	92	105	63,0
	після	65	138	94	109	70,9
Тести 19 П.І.Б., вік Сидоришина , 33	ЧСС	Артеріальний тиск	Індекс Робінсона ДП
		Сист.	Діас	СР
1. Ортостатична проба	гориз.	54	115	66	82	44,2
	верт.	81	119	74	89	72,1
2. Психологічний стрес	до	81	119	74	89	72,1
	після	60	126	75	92	55,2
3. Фізіологічний стрес	до	81	119	74	89	72,1
	після	68	127	80	96	65,2
Тести 20 П.І.Б., вік Торош, 38	ЧСС	Артеріальний тиск	Індекс Робінсона ДП
		Сист.	Діас	СР
1. Ортостатична проба	гориз.	78	87	56	66	51,4
	верт.	87	96	73	81	70,5
2. Психологічний стрес	до	87	96	73	81	70,5
	після	85	97	68	78	66,3
3. Фізіологічний стрес	до	87	96	73	81	70,5
	після	68	100	69	79	53,7

Размещено на Allbest.ru