Епізоотологія та заходи боротьби з дерматомікозами собак в м. Суми

При мікроспорії ми спостерігали:

- поверхневу форму волосся у вогнищах ураження обламуються на висоті декількох міліметрів над поверхнею шкіри, нижній кінець волосся потовщений і покритий сірувато-білим нальотом. Сверблячка виражена незначно (68 собак (34%)).

- фолікулярну форму вогнища ураження спостерігали на голові, шиї і кінцівках; на уражених місцях волосся обламується на висоті декількох міліметрів над поверхнею шкіри, нижній кінець волосся потовщений і покритий сірувато-білим нальотом, шкіра в місцях уражена гіперемована, спостерігається сверблячка (30 собак (15%)).

- при атипічній формі вогнища ураження спостерігали на голові, шиї, кінцівках, тулубі з обламаним волоссям на висоті декількох міліметрів над поверхнею шкіри, без запалення шкіри і сверблячки (38 собак (19%)).

- при субклінічній формі спостерігали місцеве випадання волосся без явно виражених обмежених місць поразки, сверблячка слабко виражена (64 собаки (32%).

Таблиця №6. Форми прояву дерматомікозів собак.

Аналізуючи отримані дані Таблиці №6, серед різних форм цих захворювань найчастіше зустрічається поверхнева форма 87 випадків (31,2%) при тріхофітії та 68 випадків (34%) при мікроспорії, а також субклінічна форма при тріхофітії 75 собак (26,9%) і при мікроспорії 64 собаки (32%). Рідше зустрічали атипічну (стерту) форму при тріхофітії 23,7% (66 собак) і при мікроспорії 38 собак (19%), а також фолікулярну форму при тріхофітії у 18,3% (51 собаки), при мікроспорії у 15% (30 собак).

Малюнок №6. Локалізація вогнищ уражень у собак при дерматофітозах (у відсотках).

Як бачимо на малюнку №6, вогнища ураження дерматомікозами зустрічалися на морді - 8%, тулуб: холці - 18%, попереку - 31%, лопаткова ділянка - 5%, живіт - 2%, ділянка крупу - 14%, сідниці - 3% і кінцівках по 2%, вухах - 3%, шиї - 3%, груди - 5%.

Розходження протягом дерматомікозів у собак, в першу чергу, очевидно обумовлені вірулентністю гриба, що викликає поразки; по-друге, природньо-кліматичними умовами та по-третє, відіграє роль товщина шкіри і волосся у собак, а також умови утримання та догляду за ними (тобто резистентність організму).

4.2.3 Лікування і профілактика мікроспорії та тріхофітії собак у місті Суми

Ми використовували для боротьби з дерматофітозами вакцини “Вакдерм” і “Полівак - ТМ”, у порівнянні із маззю “ЯМ”. З цією метою було відібрано 84 тварин (3 групи) за типом аналогів. Першу групу 28 голів лікували місцево із застосуванням фунгіцидно-бактеріцидной мазі “ЯМ”. Перед застосуванням мазь ретельно перемішували, наносили тонким шаром на уражені ділянки шкіри і на 2-4 см навколо нього (перед цим не видаляли скоринки і не вистрігали шерсть), злегка втираючи мазь в оброблювану поверхню. Уражені ділянки обробляли 2 рази на день до відділення скоринок.

Собак II групи лікували із застосуванням інактивованої вакцини проти дерматомікозів тварин “Вакдерм”. Вакцину перед застосуванням розчиняли розчинником для вакцин проти дерматомікозів із розрахунку 1см³ розчинника на 1 дозу вакцини. Вакцину вводили внутрішньом'язево в ділянці стегна, спочатку в одну кінцівку, через 14 діб в іншу у дозах: собакам вагою менше 5 кг - 0,5 см³, собакам вагою більше 5 кг - 1,0 см³. Лікувальний ефект наставав на 15-25 добу після другої імунізації, імунітет у перехворілих тварин наставав через 25-30 діб після другого введення вакцини і зберігається 12 місяців (згідно наставляння).

Собак III групи лікували із застосуванням інактивованої вакцини “Полівак - ТМ” проти дерматомікозів тварин. Вакцину перед застосуванням струшували. Перед введенням вакцини тварин обстежував клінічно. Не прищеплювали тварин із підвищеною температурою тіла. Вакцину вводили внутрішньом'язево у задньостегнову групу м'язів дворазово з інтервалом між введенням 10-14 днів. Вакцину вводили у дозі: 1-10 місяців - 0,5 см³, старше 10 місяців - 0,5-1 см³. Імунітет у перехворілих тварин наставав через 20-30 діб після другої вакцинації та зберігався 12 місяців з моменту першого введення вакцини (згідно наставляння).

Аналіз звітів по лікуванню дерматомікозів собак різними препаратами зображений у таблиці №7.

Таблиця №7. Результати лікування собак від дерматомікозів різними препаратами.

Аналізуючи отримані дані, ми бачимо, що при застосуванні для лікування дерматомікозів вакцини “Полівак-ТМ” у третій групі, видужалих спостерігалося у 98% тварин (28 собак), із них 21 (78%) собака видужали на 20-30 дні після першого введення вакцини, і 6 собак (22%) видужало на 30-40 день. При застосуванні вакцини “Вакдерм” у другій групі, видужання спостерігали у 82% тварин, тобто 23 тварини, із яких 6 собак (26%), видужання спостерігали на 20-30 дні після введення однієї дози вакцини, і 17 собак (74%), великий відсоток видужання наступив на 30-40 день після введення дози вакцини.

При застосуванні фунгіцидно-бактеріцидної мазі “ЯМ” видужання наступило у 18 собак (64%), що є найменшим показником одужування. Так, максимальний лікувальний ефект спостерігається: у перші 10 днів одужало 9 собак (50%) і далі спостерігалося зниження одужання у 10-20 дні - 4 (22%) собаки, 20-30 дні - 3 собаки (17%) і 30-40 день - 2 собаки (11%).

Тому, згідно отриманих нами результатів досліджень, можна зробити наступні висновки:

- застосування для лікування дерматомікозів тварин вакцини “Полівак-ТМ” дало найкращий результат лікування, видужання спостерігалося у 98% тварин, максимальний ефект лікування спостерігався на 20-30 день.

4.2.4 Економічна ефективність лікувальних заходів при дерматомікозах собак

Для визначення економічної ефективності лікувальних заходів використовували методику, яка описана у методичному посібнику “Методичні вказівки” (1997р.).

Для визначення запобіжного збитку використовували формулу:

П_у = М Х К_з Х К_у

де: П_у - запобіжний збиток;

М - кількість тварин;

К_з - коефіцієнт захворюваності (літературні дані);

К_у - коефіцієнт збитку;

П_у = 28 Х 0,53 Х 120 = 1780,8 (грн.)

Запобіжний економічний збиток, у результаті проведених лікувальних заходів, склав 1780,8 грн. за кожною групою.

Економічну ефективність ветеринарних заходів обчислюємо за формулою:

Э_в = П_у - В_з

де: Э_в - економічна ефективність ветеринарних заходів;

П_у - запобіжний збиток;

В_з - витрати на лікувальні заходи;

Ветеринарні витрати на лікувальні заходи обчислювали за формулою:

В_з = М - П_с

де: М - кількість тварин;

П_с - вартість лікування однієї тварини;

Ветеринарні витрати на лікувальні заходи розраховували за кожною групою тварин:

У І групі В_з = 28 Х 3,1 = 86,8 (грн.)

У ІІ групі В_з = 28 Х 5,2 = 145,6 (грн.)

У ІІІ групі В_з = 28 Х 6 = 168 (грн.)

Ветеринарні витрати на лікувальні заходи склали за І групою - 86,8 грн.; за ІІ групою - 145,6 грн.; за ІІІ групою - 168 грн.

Економічну ефективність ветеринарних заходів обчислювавли для кожної групи тварин:

У І групі Э_в = 1780,8 - 86,8 = 1694 (грн.)

У ІІ групі Э_в = 1780,8 - 145,6 = 1635,2 (грн.)

У ІІІ групі Э_в = 1780,8 - 168 = 1612,8 (грн.)

Економічна ефективність ветеринарних заходів склала : за І групою - 1694 грн.; за ІІ групою - 1635,2 грн.; за ІІІ групою - 1612,8 грн.

Економічну ефективність на 1 грн. витрат обчислювали за формулою:

Ер = Э_в / З_в

де: Ер - економічна ефективність на 1 грн. витрат;

З_в - витрати на лікувальні заходи;

Э_в - економічна ефективність лікувальних заходів;

Економічну ефективність на 1 грн. витрат розраховували для кожної групи:

У І групі Ер = 1694 / 86,8 = 19,5 (грн.)

У ІІ групі Ер = 1635,2/ 145,6 = 11,23 (грн.)

У ІІІ групі Ер = 1612,8/ 168 = 9,6 (грн.)

Економічна ефективність на 1 грн. витрат склала за І групою - 19,5 грн.; за ІІ групою - 11,23 грн.; за ІІІ групою - 9,6 грн.

Аналіз наших розрахунків показав, що застосування інактивованої вакцини “Полівак-ТМ” дало найнижчий економічний ефект 1612,8 грн. (9,6 грн. на 1 грн. витрат) за ІІІ групою; 1635,2 грн. у ІІ групі (11,23 грн. на 1 грн. витрат), де використовували вакцину “Вакдерм”; у І групі, де застосовували фунгіцидно-бактеріцидну мазь “ЯМ”, економічний ефект склав 1694 грн. (19,5 грн. на 1 грн. витрат).

Найвищий економічний ефект відзначали у І групі, разом з цим спостерігався невеликий відсоток одужання 64%, а у ІІІ групі, де економічна ефективність невисока, лікувальний ефект спостерігався у 98 % випадків.

5. Обговорення отриманих даних

Такі захворювання, як дерматомікози, у наші часи займають одне з провідних місць серед інших інфекційних захворювань, і наносить великі збитки власникам тварин. Ці захворювання на території Сумської області, зареєстровані з 1977 року.

Динаміка інтенсивності епізоотичного процесу дерматомікозу протягом аналізованого процесу характеризується наступними особливостями: відбувається зниження, починаючи з 1998 року по 2002 рік і збільшення за (5 місяців) 2003року, що пов'язано з природньо-кліматичними умовами та з епізоотичною сітуацією.

Захворюваність собак дерматомікозами, у розрахунку на 1000 голів, у цілому по місту Суми була максимальною у 1998 році - 50,4 і мінімальною у 2002 році - 30,6 відрізнявся незначний підйом у 2003 році (5 місяців) 32,9.

Нами, за час спостереження за цими хворобами, було відзначено, що сезонність захворювання приходиться на осінньо-зимньо-весняний період. Захворюваність тріхофітією 61%, мікроспорією 39%. Захворюваність дерматомікозами була відзначена у таких короткошерсних породах, як Дог і Різен-шнауцер, найвища.

Клінічні ознаки:

- при тріхофітії - інкубаційний період до 30 днів облисілі місця, що збільшуються, запалення шкіри і гнійні стікання з волосяних фолікулів, виражена сверблячка.

- при мікроспорії - волосся у вогнищах ураження обламувалися на височині декількох міліметрів, іноді волосся стовщене, покрите сірувато-білим нальотом, запальна реакція шкіри, виражена сверблячка. Отримані мною дані, збігаються із даними авторів Борисевич В.Б., (1997р.), Алтухова Н.М., (1990р.), Куресов В.В., (1978р.), Литвин В.П., (1995р.).

Локалізація вогнищ поразки у собак при дерматомікозах визначив на: морді - 8%, тулуб: холці - 18%, попереку - 3%, лопаткова ділянка - 5%, черево - 2%, область крупа - 4%, сідниці 3% і кінцівки по 2%, вухах - 3%, шиї - 3%, груди - 5%.

Для лікування дерматомікозів у собак використовували фунгіцидно-бактеріцидну мазь “ЯМ” і дві вакцини “Вакдерм” та “Полівак-ТМ”.

Отримані дані після застосування різних методів для лікування, показали, що використання інактивованої вакцини проти дерматомікозів собак “Полівак-ТМ” забезпечує видужання у 98% випадків захворювання, і після лікування дає стійкий імунітет протягом 12 місяців, ніж використання інактивованої вакцини проти дерматомікозів тварин “Вакдерм” (82%) видужання, і фунгіцидно-бактеріцидної мазі “ЯМ”64%.

6. Екологічна експертиза лікувальних та профілактичних, ветеринарно-санітарних заходів

В останні роки на Україні склалися складні екологічні обставини. На екологічні обставини впливають: забруднення відходами промислових підприємств, аварія на Чорнобильськії АЕС, відходи сільського господарства, використання різних отрут і гербіцидів у сільському господарстві.

В останні роки у практику ввійшло нормування антропогенного впливу на навколишнє середовище: зокрема, розроблені стандарти і нормативи скидання забруднюючих речовин. Міністерство охорони навколишнього середовища України виконує державну екологічну експертизу генеральних схем розвитку і розміщення продуктивних сил країни та галузей народного господарства, що впливають на навколишнє середовище і природні ресурси.

Екологічна експертиза являє собою регульовану нормами діяльність експертів за аналізом, перевірці й оцінці об'єктів та рішень, на їхню відповідність правилам і вимогам охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування з метою попередження можливих негативних впливів на природу, і забезпечення сприятливого стану, згідно з вимогами статей Конституції України, основ законодавства про надра, основ земельного, водяного, житлового й інших законодавств, “Закону про охорону атмосферного повітря”, інших правових актів про охорону і раціональне використанні природних ресурсів. У системі заходів юридичної відповідальності посилені не лише заходи покарання осіб, винних у екологічних правопорушеннях, але й заходи впливу на підприємства й організації.

У місті Суми у клубі службового собаківництва зареєстровано 2550 голів. Собаки на утриманні окремих осіб у квартирах, у приватному секторі, у вольєрах. Собаки утримуються із службовою метою. За умов виконання вимог про утримання і нагляд за домашніми тваринами, собаки не наносять великого збитку навколишньому середовищу. Істотною проблемою є відсутність вигульних площадок для собак, тому власники змушені вигулювати своїх вихованців у парках, скверах чи на пустирях - це веде до перезараження собак. У такому випадку, знезаражування місця вигулу собак не представляється можливим. В останні роки значно зросла кількість бродячих собак, що служать рознощиками інфекційних та інвазійних захворювань, а від цього страждають домашні собаки, а також людина й, у першу чергу, діти.

Біологічні препарати, що використовують у ветеринарії, зберігаються у спеціально обладнаних приміщеннях, залишки вакцин, діагностикумів й інших ветеринарних препаратів знищуються кип'ятінням чи автоклавуванням.

Трупи тваринних собак і кішок необхідно знезаражувати й утилізувати у спеціальних біотермічних ямах. У місті Суми така яма знаходиться на “Біофабриці” та клініці факультета ветеринарной медицини.

Екологічні аспекти є важливими при проведенні ветеринарно-санітарних заходів.

7. Заходи щодо техніки безпеки при дерматомікозах собак

Охорона праці, як система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технологічних, гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на створення безпечних умов, збереження здоров'я і працездатності людини у процесі праці, має вирішальне значення при роботі з тваринами.

Основні завдання охорони праці при проведенні ветеринарно-санітарних заходів: ознайомлення з нормативно-правовими документами, питаннями організації охорони праці, обов'язками посадових осіб та їхньою відповідальністю за створення здорових і безпечних умов праці: проведення аналізу травматизму і захворюваності; ознайомлення з методами і засобами колективного й індивідуального захисту, що забезпечують нешкідливі умови праці.

Робота фахівців у галузі ветеринарної медицини полягає у прийомі та наданні допомоги хворим тваринам. Ця робота проводиться у міських, районних підприємствах (лікарнях) ветеринарної медицини і відповідним санітарним нормам (СН - 8167). Приміщення просторі, мають гарні природне та штучне освітлення. Вимоги до освітленості довільних приміщень викладене у ДСТ - 12.1.012-84 і складають за нормами освітленості 200ЛК та за КЕО-20. Приміщення, де ведеться прийом хворих тварин піддаються дезінфекції. Кабінет обладнаний верстатами, фіксуючими верстатами, шафами, операційними столами. У наявності, завжди засоби хімічної та фізичної дезінфекції приміщення. Із засобів хімічної дезінфекції використовують 2% розчин свежогашеного вапна, 1% розчин формаліну, розчини їдкого натру. Фізичну дезінфекцію здійснюють шляхом опромінення приміщення, за допомогою ультрафіолетового опромінення ОУФ-101-18, одержує живлення від мережі напруги 220 В.

Для роботи з тваринами використовують стерильні інструменти (скальпеля, затиски, голки, шпателі, ножиці й ін.), які дезінфікують кип'ятінням у електричному стерилізаторі, що одержує живлення від мережі напруги 220 В. Так само інструменти і перев'язний матеріал стерилізують в автоклаві, що працює у режимі 1,2-2 Атм. і температурі 125-180?С.

При роботі з тваринами, лікарі ветеринарної медицини піддають себе небезпеки бути травмованими тваринами, а також можливості заразитися такими зооантропонозами, як сказ і лептоспіроз, що передаються зі слиною, сечею, кров'ю, фекаліями хворого тварини. При проведенні дезінфекційних заходів, лікар ветеринарної медицини піддається шкідливому впливу дезінфектантів. Так, наприклад, вдихання пару хлораміну веде до захворювання верхніх дихальних шляхів: контакт незахищеної шкіри рук, обличчя з розчинами луги, веде до роздратування шкіри. Робота з ультрафіолетовими випромінювачем без захисних окулярів може викликати конюнктивіти, погіршення зору, внаслідок опіків сітківки ока. Робота з незаземленим стерилізатором, із порушенням ізоляції мережного шнура, може призвести до пораження електричним струмом, така ж небезпека існує при роботі з автоклевом. Для попередження травматизму і забезпечення безпечних умов праці лікар ветеринарної медицини повинен дотримуватись правил техніки безпеки. Робота виконується в халаті, шапочці, а при необхідності в рукавичках і масці.

Перш ніж приступити до обстеження тварини, необхідно її фіксувати, морду зав'язують шовковою тісьмою або працюють із собакою у наморднику. При неможливості виконання маніпуляцій, при надмірній активності тварини чи при необхідності виконати складну хворобливу процедуру, доцільно спочатку ввести, седетивний засіб, наприклад 2% розчин рометару у дозі 0,1 см³/кг. Дрібних і середніх собак фіксують у фіксаційному верстаті Плахотіна.

Перед закладанням інструментів у стерилізатор, необхідно переконатись у наявності заземлення, у цілості ізоляції мережного шнура і справності стерилізатора. При виявленні неполадок, стерилізатор у роботу не допускається. До роботи із автоклавом допускаються особи, що пройшли спеціальні курси навчання роботи з автоклавом.

Заборонено працювати і знаходитися у приміщенні, де працює ультрафіолетовий облучник без захисних окулярів.

При роботі з дезінфікуючими речовинами, необхідно дотримуватись обережності, використовувати засоби захисту (захисні окуляри, маски, рукавички, пов'язки) і забезпечувати гарну вентиляцію у приміщенні.

При дотриманні правил техніки безпеки під час роботи, небезпеки, з якими може зіткнутись лікар ветеринарної медицини, зводяться до мінімуму. Дотримання правил техніки безпеки є гарантією успішної роботи ветеринарних фахівців, зводить до мінімуму травматизм на виробництві, дозволяє раціонально використовувати робочий час, підвищуючи тим самим продуктивність праці та сприяє більш ефективному оздоровленню тварин.

Висновки

1.Захворюванню притаманна сезонність осінньо-зимньо-весняна.

2.Серед дерматомікозів тріхофітія складає 61%, а мікроспорія - 39%.

3.Собаки породи дог і доберман-пінчер є одними із самих сприйнятливих до захворювання.

4.Лікування дерматомікозів варто проводити з використанням інактивованої вакцини проти дерматомікозів тварин “Полівак-ТМ”.

Рекомендації.

1. Для лікування дерматомікозів (тріхофітії, мікроспорії) собак, варто застосовувати вакцину “Полівак-ТМ” проти дерматомікозів тварин, що включає 8 видів і різновидів грибів із роду Тріхофітон та Мікроспорум і призначена для профілактичної і лікувальної імунізації.

2. Варто проводити профілактичну імунізацію проти дерматомікозів 1 раз на рік.

Список використаної літератури

1. Алтухов Н.М., Афанасьев В.И., Башкиров Б.А., и др.; “Краткий справочник ветеринарного врача” - М.: Агропромиздат 1990г. 185-187стр.

2. Андрианова Н.Г., Дубровская В.М., Иванова Т.М., “Отечественные породы служебных собак” - С.Петрбург: малое предприятие “Издатель”, 1992г. стр.246-287.

3. Бакулова И.А., Юрков Г.Г., Песковецкий А.П., Ведёрников В.А., “Методические указания по эпизоотологическому исследованию” - М.: “Колос” 1982г.

4. Белов А.Д., Данилов Е.П., Дунур И.И., и др. “Болезни собак”, Справочник - М.: Агропромиздат, 1990г. 313-314стр.

5. Борисевич В.Б., Борисевич Б.В., “Заразные и незаразные болезни собак”: Киев, 1997г. 69-74стр.

6. Борисевич В.Б., Галет В.Ф., Калиновский Г.М., Литвин В.П., Мазуркевич А.И., Агкар В.С., Сорока Н.М., “Болезни собак и кошек” Киев: “Урожай”, 1996г. 109-117стр.

7. Борисевич Ю.Ф., Кирилов А.В., “Инфекционные болезни животных”: Справочник под ред. Д.Ф. Окидзе - М.: Агропромиздат 1987г. 257-259стр.

8. “Ветеринарное законодательство”. Том 1 под общей редакцией Третьякова А.Д. 1972г. стр.450-452.

9. Ибрагимов Э., Парманов М., Казаров А.,: ”Изучение иммуногенных и лечебных свойств формоловой вакцины против стригущего лишая (трихофитии) крупного рогатого скота”. Тр. Узб. н-и. вет. ин-та, 1980. 30г. 1.14-48.

10. Кузьмин А.А., “Советы Айболита, или здоровье вашей собаки: Справочник практического врача по болезням собак - Хероков. Изд. комерч. предприятия “Паритет” ЛТД. 1995г. 65-67стр.

11. Курасова В.В., Костин В.В., Малиновская Л.С., “Методы исследования в ветеринарной микологии” под редакцией профессора Снасивцевой Н.А., М.; “Колос” 1987г. 61-74стр.

12. Лещенко В.М., “Лабораторная диагностика грибковых заболеваний” - М.: “Медицина” 41-56стр.

13. Литвин В.П., Ярчук Б.М., “Загальна епізоотологія” - К.: Урожай, 1995г. 65-71стр.

14. Литвицкий С.С., Литвинов В.Ф., Шимко В.В., Галтимуров А.И., “Справочник по болезням комнатных, зоопарковых, цирковых и экзотических животных” - Минск: Урожай 1992г. 172-174стр.

15. Маняши Л.П., Морозов А.П., Ренин В.М.. Седов В.А., “Ветеринарные препараты” под редакцией Третьякова А.Д., - Москва: Агропромиздат 1985г. 204стр.

16. Маноян М.Г., Летягин К.П., Панин А.Н., Саркисов Х.А., “Вакцина “Микродерм” средство против дерматомикозов мелких животных” 5-я международная конференция по ветеринарной медицине мелких домашних животных 30 января 1997г. Москва.

17. Никифоров Л.И., “Кроликовод и зверовод” 1981 №5 34-35стр.

18. Орлов Ф.М., “Словарь ветеринарных клинических терминов” - 3-тье изд., перероб. и закон. - М.: Россельхозиздат 1983г. 367стр.

19. Нахмяшон В.М., Бурда Л.Г., “Дифференциальная диагностика инфекционных болезней сельскохозяйственных животных” - М.: Росагропромиздат 1990г. 55-57стр.

20. Петрович С.В., “Микозы животных” - М.: Росагропромиздат 1989г. 62-79стр.

21. Петрович С.В., Саркисов А.К., “Ветеринария” “Специфическая профилактика трихофитии лошадей” 1981г. №9 40-42стр.

22. Саркисов А.Х., Никофоров Л.И., “Специфическая профилактика трихофитии пушных зверей”. “Ветеринария” 1981г. №7 37-38стр.

23. Справочник ветеринарного врача под редакцией Достоевский П.П., Судаков Н.А., 1990г. 155-160стр.

24. Тейхман Петер, “Когда заболеет собака” “Эксклюзив” - М.: 1995г. 45-47стр.

25. Шекляков Н.Д., “Профилактика дерматофила” - М.: “Знамя” 1986г. 42-53стр.

26. Janovitz E.B., Long G.G. “Dermatomycosis in rauch foxes” J.Amer.Vet.Med.Assoe”, 1984г. 185 №11 1393-1394стр.

27. Kunstyr J., Heiman W., Matthiesen T., Milltzer K., “Dermatomikosen bei versuchs fieren unter der besonderen Berucksichtigung von Differential-Diagnose, Prophylaxe und Therapie”. “Berlin und Munchen tierarztl Wochenschr” 1980г. 347-350стр.

28. Kristensen S., Krogh H.V., A Study of skin diseases in dogs ang cats VII Ringworm infection “Nord veterinarmed”, 1984, 33 №4 134-140.

29. Mondic Darko O., jednoj epizootiji trichofitije teledi i junadi “Польонр и шумер”, 1985 25 №4 89-92стр.

30. Hajsig M., Haglic T., Hajsig D., Horwat V., “Dermatofitare u glodevaca in ?rijenos dermatofitae Trichophyton menteg rophytes ad zarazenin kunica na svirje” “Vet. arh”. 1983 53 №6 251-257стр.

31. Sisak Miroslav., “ Trichofytoza skotu-zkusenosti se specifickon imynoprofulaxi a imunoterapii” “Veterinarstui” 1980г. 30 №9 396-398стр.

32. Sharma M.S., Gripfa O.P., Dwivedi S.K., Das S.C., “Therapeutic efficaly of sevin 50 WP [cerbaryl-L nephthyl mathyl carbamete] against bovine dermatophztoses (ring worm) indian vet j” 1980г. 57 №6 509-510стр.

33. Woloszyn S., Andrychiewicz J., Kostro K., “Badania nad wystepowaniem oraz swoistym zapobiegonien trzchofitozie lisow hodowlauych”. “Med wed”, 1985г. 39№7 387-391стр.

Додатки

Размещено на Allbest.ru