Амбулаторно-поліклінічна допомога населенню
Огляд діяльності амбулаторно-поліклінічних установ: поліклінік, диспансерів, жіночих консультацій, амбулаторій. Дослідження організації роботи реєстратури поліклініки і терапевтичного відділення. Аналіз використання комбінованого методу запису пацієнтів.
Рубрика | Медицина |
Вид | лекция |
Язык | украинский |
Дата добавления | 20.12.2010 |
Размер файла | 41,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
У цей день дільничний лікар не проводить звичайного прийому хворих у поліклініці. Невідкладні хворі направляються до чергових лікарів. Повторні хворі на ці дні не призначаються. У диспансерний день усі допоміжні служби поліклініки працюють тільки для диспансерного обслуговування. Хворі можуть бути обстежені в лабораторії, рентгенівському кабінеті, кабінеті функціональної діагностики, про консультовані відповідними фахівцями.
По завершенні щорічної диспансеризації виділяються наступні 3 групи: здорові обличчя, що не пред'являють скарг, що не мають хронічних захворювань в анамнезі, у яких при медичному обстеженні не виявлено змін з боку окремих органів і систем, результати лабораторно-діагностичних досліджень без відхилень від норми; практично здорові обличчя, що мають в анамнезі хронічне захворювання, що не приводить до порушення функцій організму і не впливає на працездатність і соціальну активність; у групі практично здорових виділяються обличчя з факторами ризику у відношенні серцево-судинних, онкологічних, неспецифічних захворювань легень, ендокринних і ін.; хворі з хронічними захворюваннями підрозділяються в залежності від стадії компенсації процесу: повна компенсація, субкомпенсация, декомпенсація.
Динамічне спостереження 1 групи (здорові) здійснюється у формі щорічних профілактичних медичних оглядів. Для цієї групи диспансерного спостереження складається загальний план лікувально-оздоровчих профілактичних і соціальних заходів, що включає заходи щодо поліпшенню умов праці і побуту, по боротьбі за здоровий спосіб життя, пропаганду санітарно-гігієнічних знань. Динамічне спостереження II групи має своєю метою усунення чи зменшення впливу факторів ризику, підвищення резистентності і компенсаторних можливостей організму. Ця група оглядається з використанням загальноприйнятого мінімуму досліджень, а також додаткових обстежень, зв'язаних з характером ризику. Два рази у році ця група обстежується тільки з використанням методик, що дозволяють виявити ранні форми захворювань, «загрожуючих» особі що диспансеризується. Для кожного з цієї групи на додаток до загального плану заходів передбачаються індивідуальні лікувально-оздоровчі заходи. Так, наприклад, якщо особа що диспансеризується часто хворіє гострими захворюваннями, у плані повинні бути передбачені заходи, спрямовані на підвищення стійкості організму до впливу зовнішнього середовища. Індивідуальні заходи рекомендуються пацієнту і проводяться лікарем у період профілактичних медичних оглядів.
Таким чином, динамічне диспансерне спостереження 1 - 11 груп осіб передбачає проведення первинної профілактики -- попередження виникнення захворювань і зміцнення здоров'я осіб що диспансеризуються.
Динамічне спостереження облич III групи диспансерного обліку (реконвалісценти після гострих захворювань, хронічні хворі) має своєю метою попередження рецидивів, загострень і ускладнень уже наявних захворювань, тобто є важливою ланкою вторинної профілактики.
При диспансеризації кожен лікар повинний максимально використовувати будь-як явку пацієнта для проходження ним мінімуму обстежень, необхідних для диспансеризації даної групи населення, і проведення лікувально-оздоровчих заходів. Облік і, контроль виконання плану лікувально-оздоровчих заходів проводиться централізовано і децентралізовано. У першому варіанті вся інформація про хід і результати диспансеризації зосереджується в кабінеті диспансеризації відділення профілактики чи поліклінік у кабінеті статистики поліклінік. В другому варіанті облік усієї диспансерної роботи ведеться л кабінеті кожного лікаря-диспансеризатора. Формою оперативного обліку є контрольна карта диспансерного спостереження (форма № 030/у). Для полегшення роботи з амбулаторними картами прийняте їх маркірувати і шифрувати, використовуючи різного кольору корінці і цифрові позначення. Так можна виділити номера ділянок, адресат групи диспансерного спостереження і навіть окремі нозологічні форми захворювань.
Диспансерну групу хворих, що підлягають динамічному спостереженню лікарями-терапевтами, у тому числі дільничними, складають хворі з наступними захворюваннями: гіпертонічна хвороба 1 стадії, інфаркт міокарда, хронічна ішемічна хвороба серця з гіпертонічною хворобою і без неї; реконвалісценти після гострої пневмонії, хронічна пневмонія, хронічний бронхіт, бронхіальна астма, бронхоектатична хвороба і кістозна гіпоплазія легень, абсцес легені; виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, атрофічний хронічний гастрит, хронічний гепатит, хронічний панкреатит, хронічний холецистит, жовчнокам'яна хвороба, хронічний коліт і ентероколіт, цироз печінки, пост резекційні синдроми (через 2 роки після операції на черевній порожнині); стан після перенесеного гострого гломерулонефрита, хронічний пієлонефрит, хронічний дифузний гломерулонефрит, хронічна ниркова недостатність у стадії компенсації.
Терапевти спеціалізованих кабінетів здійснюють консультативні функції. Разом з тим найбільш важкі хворі, що вимагають спеціалізованого спостереження і лікування, якийсь період можуть і повинні знаходитися під спостереженням відповідних фахівців і потім знову направлятися до дільничного лікаря. Так, наприклад, хворі працездатного віку, що страждають хронічною ішемічною хворобою серця з гіпертонічною хворобою в стадії ПА, диспансеризуються кардіологом. Він же бере під диспансерне спостереження хворих після гострого інфаркту міокарда. Хворі з обструктивним бронхітом, абсцесом легені, бронхоектатичною хворобою і кистозною гіпоплазією легень стають об'єктом диспансерного спостереження пульмонолога, а хворі виразковою хворобою шлунка, хронічним виразковим колітом, цирозом печінки спостерігаються гастроентерологом. Нефролог спостерігає хворих із хронічним дифузним гломерулонефритом, хронічною нирковою недостатністю і т.д. При відсутності у поліклініці, наприклад, лікаря-ревматолога контингент хворих цього профілю (активний ревматизм, хронічні ревматичні хвороби серця, ревматоідний артрит, хвороба Бехтерева, системний червоний вовчак, системна склеродермія, що деформує остеоартроз) спостерігаються лікарем-терапевтом. Групу диспансерних хворих, що підлягають динамічному спостереженню лікарем-хірургом, складають хворі з флебітом, тромбофлебітом, пост флебітичним синдромом, варикозним розширенням вен нижніх кінцівок, станом після резекції шлунка з приводу виразкової хвороби і холецистектомії (протягом 2 років після операції), хронічним остеомієлітом, атеросклерозом кінцівок, синдромом Рейно, эндартеріїтом, тромбангіїтом, трофічними виразками, гемороєм, тріщинами і свищами заднього проходу. Хірурги-інтерни беруть участь у диспансеризації хворих хірургічного профілю.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Сеть учреждений здравоохранения Мурманской области. Укомплектованность штатов, численность врачей амбулаторно-поликлинических учреждений. Обеспеченность населения медицинскими кадрами. Хирургическая работа, диспансерное наблюдение и профосмотры.
дипломная работа [481,7 K], добавлен 14.11.2010Национальные программы здравоохранения и их нормативные акты. Разделы работы поликлинической службы с детским населением. Роль профилактической педиатрии в деятельности амбулаторно-поликлинической службы, ведение отчетной и учетной документации.
презентация [116,9 K], добавлен 21.11.2016Роль врача в организации первичной медико-санитарной помощи, формировании здорового образа жизни, в первичной профилактике распространенных неинфекционных заболеваний. Описание коммуникативных навыков в работе врача амбулаторно-поликлинической практики.
презентация [67,6 K], добавлен 30.10.2011Анализ демографической ситуации Республики Беларусь. Организация амбулаторно-поликлинической помощи сельскому населению на примере деятельности УЗ "Свислочская ЦРБ". Основные мероприятия по повышению доступности медицинского обслуживания сельским жителям.
курсовая работа [55,7 K], добавлен 22.11.2014Классификация методов анестезии. Содержание анестезиологической помощи. Основные требования к анестезиологическому обеспечению операций в стационаре и амбулаторно-поликлинических условиях. Функциональные обязанности членов анестезиологической бригады.
реферат [25,4 K], добавлен 26.06.2009Принципы амбулаторно-поликлинической, скорой и неотложной, терапевтической, хирургической и травматологической, стоматологической, онкологической, противотуберкулезной и наркологической помощи. Организация экспертизы временной нетрудоспособности.
презентация [24,3 K], добавлен 16.02.2015Основные функции первичного онкологического кабинета. Оказание скорой медицинской помощи онкологическим больным. Амбулаторно-поликлиническая и стационарная специализированная помощь на госпитальном этапе лечения. Особенности консервативного лечения.
презентация [93,7 K], добавлен 26.12.2016История развития организаций санитарного просвещения. Контингент лиц, подлежащих обязательному обследованию. Санитарное просвещение в работе амбулаторно-поликлинических учреждений. Проведение медицинских осмотров работников, занятых на вредных работах.
реферат [40,5 K], добавлен 07.09.2009Сущность и значение амбулаторно-поликлинической помощи. Виды принудительных мер медицинского характера и их применение. Санаторно-курортное лечение - вид лечебно-профилактической помощи, оказываемой в специализированных стационарных учреждениях.
реферат [21,4 K], добавлен 25.10.2010Дослідження законодавства в сфері охорони здоров’я. Перша медична допомога при невідкладних та при шокових станах. Основні симптоми в психіатрії, базові принципи невідкладної допомоги при невідкладних станах. Особливості терапії невідкладних станів.
курсовая работа [45,0 K], добавлен 25.09.2019