Магнітотерапія

Лікування проводять постійними магнітними полями (ПМП), змінними (ПЕМП) і рідше імпульсними (ІММП).

Дослідження, проведені в різних областях медицини і біології, показали, що МП володіють вираженими протизапальною, анальгезуючою і протинабряклою дією. Було доведено також, що магнітотерапія сприяє поліпшенню трофіки, прискоренню процесів регенерації тканин, епітелізації виразкових поверхонь, швидшому загоєнню ран.

У фазах гідратації виразно спостерігається зменшення набряку, плазморагії і лейкоцитарної інфільтрації, як у рані, так і в прилеглих до неї тканинах. У проліферативній фазі збільшується клітинна проліферація, швидше формується рубець і прискорюється епітелізація [6].

Виходячи з особливостей механізму дії МП, магнітотерапію слід призначати для купірування запалення і зняття набряку, розсмоктування інфильтратів, ексудатів і крові, прискорення обмінних процесів, поліпшення кровообігу (особливо мікроциркуляції), пожвавлення трофіки і кращого загоєння рогівкових ран.

Показаннями до застосування ПЕМП в офтальмології є: захворювання країв повік (блефарити, ячмені), кератити різної етіології і їх наслідки, гострий кератоконус, стан після офтальмологічних операцій і післяопераційні ускладнення, іридоцикліти та увеїты різної етіології, тапеторетинальна та інші види дегенерації сітківки, міопія і акомодаційні порушення, часткова атрофія зорового нерва, захворювання судин сітківки, крововиливи в оболонки й середовище ока, набряклий екзофтальм.

До протипоказань відносяться: наявність чужорідних тіл усередині ока (особливо магнітних), схильність до рецидивних крововиливів, геморагічні васкуліти, некомпенсована глаукома, судорожна активність.

Електрофорез

Значний інтерес до електрофорезу зумовлений можливістю отримати тривалішу фармакологічну дію при малій дозі і значно меншій концентрації лікарської речовини, ніж при прийомі всередину або інших способах його введення [6].

В офтальмології електрофорез цінніший, ніж у інших областях медицини, що пов'язано з фізіологічними особливостями ока. Рогівка є ідеальною напівпроникною мембраною, через яку іони проникають всередину ока, під впливом же гальванічного струму проникність гематоофтальмічного бар'єру підвищується в тому числі й для медикаментів, що складаються зі складних комплексів і сумішей (Черікчи Л.Е., 1972). Підвищення проникності гематофтальмічного бар'єру приводить до проникнення в тканині ока більшої кількості лікарських речовин. Цьому ж сприяє і безпосередній контакт медикаментозного засобу з патологічно зміненим органом. Доцільно підібрані суміші медикаментів, об'єднані спільністю фармакодинамічного синергізму, надають значно більшу терапевтичну дію в клініці важких захворювань.

В офтальмологічній практиці найчастіше застосовують три методики лікарського електрофорезу: на закриті повіки (за Бургіньйоном), через електрод - ванну на розплющене око і ендоназальну.

Основними показаннями до призначення електрофорезу в практиці клінічної офтальмології є: запальні, адгезивні, дегенеративно-дистрофічні процеси, а також крововиливи в середовища очного яблука

Протипоказання до призначення електрофорезу: мацерація шкіри повік і її пошкодження в області накладення електродів, дерматити, рясне слизисто-гнійне відокремлюване, ерозії рогівки, виражені явища роздратування ока, підвищення внутрішньоочного тиску, грубі склеротичні зміни судин, злоякісні новоутворення та індивідуальна нестерпність.

Загальні протипоказання: ішемічна хвороба серця в стадії загострення, перші 2-3 тижні після порушення мозкового кровообігу, кровоточивість або схильність до неї.

1.3.4 Комплекси щоденної гігієнічної гімнастики.

Перший орієнтовний комплекс щоденної гігієнічної гімнастики.

І група вправ. Ходьба

1. Ходьба на носках, руки на поясі (рис. 1).

2. Ходьба на носках і п'ятках (8 кроків на носках; 8 - на п'ятках і т. д.).

3. Ходьба на носках, руки із зімкнутими пальцями на потилиці (рис. 2).

ІІ група вправ. Потягування

Ці вправи виконуються плавно, в уповільненому темпі, з глибоким повним диханням, потягуючись при підніманні рук угору.

Рис. 1.	Рис. 2.	Рис. 3.	Рис. 4.	Рис. 5.	Рис. 6.

1. Руки дугами вгору, поставити ногу назад на носок, злегка прогнутися, потягнутися вгору - вдихнути (рис. 3).

Опустити руки через сторони вниз, ногу приставити - видих. Те ж саме другою ногою.

2. Руки через сторони вгору, пальці сплести і повернути долоні вгору, піднятися на носки - вдих (рис. 4).

Опустити руки, стати на ступні - видих.

3. Та ж вправа, але відставляти почергово ноги назад на носок (рис. 5).

4. Крок в сторону на ширину плечей, руки до плечей (лікті опустити, пальцями торкнутися верхньої частини плечей, лопатки звести), руки вгору, потягнутися - вдих.

Опустити руки, ногу приставити - видих.

5. Та ж вправа, але відставляти почергово ноги, назад на носок (рис. 6).

ІІІ група вправ. Махові рухи, ногами і руками

1. Змахом підняти праву ногу і ліву руку вперед, торкнутися кисті носком (рис. 7).

Опустити ногу і руку. Те ж другою ногою і рукою.

2. Та ж вправа, але вперед підняти обидві руки (рис. 8).

3. Руки на пояс; відведення ноги в сторону (рис. 9).

4. Та ж вправа з відведенням рук в сторони (рис. 10).

Рис. 7.	Рис. 8.	Рис. 9.

1. Підняти руки вгору - вдихнути; опустити руки і змахом підняти їх назад, одночасно підняти ногу вперед - видихнути; опустити руки і приставити ногу.

Рис. 10.	Рис. 11.	Рис. 12.

Та ж вправа другою ногою (рис. 11).

6. Підняти обидві руки вправо, праву ногу змахом підняти вліво; опустити руки і приставити ногу. Та ж вправа в інший бік (рис. 12).

7. Стати боком до стільця (столу), взятися правою рукою за спинку стільця (край стола); розмахувати лівою ногою - вперед, назад( рис. 13).

Повернутися кругом і те ж виконати другою ногою.

IV група вправ. Повороти І нахили тулуба в сторони Поворотитулуба

1. Ноги урізнобіч, руки на поясі; відвести праву руку в сторону долонею догори і повернути тулуб і голову праворуч, дивитися на праву долоню - вдих; вихідне положення - видих. Те ж у другий бік.

Рис. 13.	Рис. 14.	Рис. 15.

2. Та ж вправа, але розводячи обидві руки в сторони.

3. Ноги урізнобіч, ліву руку зігнути спереду перед тулубом (передпліччя до живота), праву зігнути ззаду (передпліччя на поясі); повернути тулуб ліворуч, змінивши положення рук: праву зігнути спереду, ліву ззаду. Так, повертаючи тулуб праворуч і ліворуч, змінювати положення рук. Голову тримати прямо, дивитися перед собою, дихати рівномірно: два повороти - вдих, два - видих (рис. 14).

Нахиляння тулуба в сторони

1. Ноги урізнобіч, руки на поясі, нахилитися ліворуч, праву руку випростати і підняти вгору - вдих; стати у вихідне положення - видих. Те ж у другий бік.

2. Ноги урізнобіч, руки на поясі: перенести вагу тіла на праву ногу (ліву на носок), нахилитися ліворуч і підняти праву руку вгору, "спружинити", тобто випростатись і знову так само нахилитися ліворуч - вдих; стати у вихідне положення - видих. Те ж в інший бік.

3. Ноги урізнобіч, руки вниз; підняти руки вгору і сплести пальці; перенести вагу тіла на праву ногу, ліву на носок, нахилитися вліво і "спружинити" - вдих; стати у вихідне положення - видих. Те ж саме в інший бік (рис. 15).

V група вправ. Присідання

Вправи з присідання мають особливе значення для" короткозорих. Крім того, що вони добре зміцнюють і розвивають м'язи ніг, дають дозоване фізичне навантаження на організм, водночас ці вправи, ще мають для короткозорих прикладне значення. І в побуті, і в праці часта виникає необхідність нахилятися, а іноді і деякий час перебувати в зігнутому стані: піднімання предметів, що-випали, приладнування чого-небудь внизу верстата, машини та інше. При серйозних формах короткозорості слід заміняти нахиляння тіла присіданням, щоб зберегти високе положення голови. Для цього потрібні навички, достатня гнучкість і рухливість тазостегнових,, колінних і гомілковостопних суглобів, достатня сила м'язів ніг. Розвиткові цих якостей сприяють вправи з присіданням.

1. Руками взятися за спинку стільця - вдих, присіств на носках, розводячи коліна урізнобіч - видих (рис. 16).

2. Стойка боком до стільця, тримаючись однією рукою за спинку стільця, друга на поясі, присісти на носках, розводячи коліна урізнобіч (рис. 17).

3. Руки на поясі. Піднятися на носки - вдих; присісти на носках, розводячи коліна урізнобіч, - видих.

4. Піднятися на носках, руки в сторони - вдих; повільно присісти, розводячи коліна урізнобіч, встати, рук" опустити - видих (рис. 18).

5. Сісти на стілець, руками взятися за краї сидіння, ноги випростати, ступні на підлозі - вдих; спираючись руками на краї сидіння, присісти, опустивши таз до. п'яток; випростати ноги і сісти у вихідне положення - видих (рис. 19).

Рис. 16.	Рис. 17.	Рис. 18.	Рис. 19.

6. Стати, трохи розставивши ноги, ступні паралельно; підняти руки вгору - вдих; присісти, не відриваючи п'ятки від підлоги, спертися долонями, пальцями всередину, на, стегна і, піднявши таз, знову присісти ("спружинити") - видих (рис. 20).

7. Та ж вправа, але присідаючи - руки вперед (рис. 21).

8. Руками взятися за спинку стільця: зігнути одну ногу в коліні, другу поставити назад на носок. Приставити ногу і зробити те ж другою ногою (рис. 22).

Рис. 20.	Рис. 21.	Рис. 22.

VI група вправ. Вправи сидячи і лежачи

Дуже важливо зміцнювати і розвивати м'язи живота і таза, підвищувати гнучкість і рухливість тазостегнових суглобів і хребта. Для цього існує багато вправ, пов'язаних з глибокими нахилами та обертаннями тулуба. Але при згаданих вище формах короткозорості вправи з цією метою слід виконувати переважно в положенні сидячи або лежачи, щоб уникнути нахилів тулуба і низького схиляння голови.

Рис. 23.	Рис. 24.	Рис. 25.	Рис. 26.	Рис. 27.

1. В положенні сидячи на стільці руки поверхнями долонь покласти на коліна. Почергово піднімати зігнуті в колінах ноги, натискаючи рукою, чинити опір підніманню ноги (рис. 23).

2. Та ж вправа, притягуючи руками стегно до грудей (рис. 24).

3. Та ж вправа, піднімаючи і притягуючи руками обидві ноги (рис. 25).

4. В положенні сидячи на стільці, тримаючись руками за краї сидіння і піднявши ноги над підлогою, почергово згинати і розгинати їх, роблячи ногами кругові рухи, імітуючи рухи велосипедиста (рис. 26).

5. В положенні сидячи на стільці, тримаючись руками за краї сидіння і, трохи піднявши вперед прямі ноги, почергово піднімати й опускати їх (рис. 27).

Рис. 30.	Рис. 31.	Рис. 32.

6. В положенні сидячи на стільці, тримаючись руками за краї сидіння, піднімати й опускати прямі ноги. Опускаючи ноги, робити вдих, піднімаючи - видих (рис. 28).

7. В положенні сидячи на підлозі, спираючись руками на підлогу, притягнути зігнуті коліна до грудей і, випростуючи, опустити їх на підлогу. При підтягуванні колін до грудей робити видих (рис. 29).

8. В положенні лежачи на спині почергово згинати ноги в колінах, притягуючи рукою стегно до живота. Згинаючи коліна, робити видих, випростуючи ноги у вихідне положення - вдих (рис. 30).

9. Та ж вправа, але одночасно двома ногами (рис. 31).

10. В положенні лежачи на спині, злегка піднявши зігнуті ноги, поперемінно згинати і розгинати їх, роблячи кругові рухи, імітуючи рухи велосипедиста (рис. 32).

11. В положенні лежачи на спині, руки під головою, поперемінно піднімати й опускати прямі ноги (рис. 33).

12. В положенні лежачи на спині, руки під головою - вдих; підняти прямі ноги і плавно опустити їх у вихідне положення - видих (рис. 34).

13. Та ж вправа, але, опускаючи ноги, широко розвести їх в сторони і знову з'єднати.

VII група вправ. Ходьба з високим підніманням колін

1. Руки на поясі. Ходьба на місці, високо піднімаючи коліна. Дихати глибоко, рівномірно: на 4-му кроці - вдих, на 5-6-му кроках - видих.

2. Та ж вправа, але роблячи руками, зігнутими в ліктях, рухи, як під час бігу (рис. 35).

VIII група вправ. Спокійна ходьба, заспокійливі дихальні вправи

1. Ходьба з глибоким диханням: на 4-му кроці підняти руки вгору - вдих; на 6-му - опустити руки - видих.

2. В положенні стоячи, руки на поясі, відвести лікті назад і дещо прогнутися в грудній частині хребта - вдих; випростатися і трохи звести лікті вперед - видих.

3. Та ж вправа в положенні руки за головою (рис. 36).

Другий орієнтовний комплекс щоденної гігієнічної гімнастики.

1-а вправа. Ходьба на носках, руки на поясі або за головою (рис. 1, 2).

2-а вправа. Вихідне положення (В. п.): основна стійка (ноги разом, носки трохи розведені, руки вільно опущені).

1-2. Ногу поставити назад на носок, руки до плечей (лікті опустити, пальцями торкнутися плечей, лопатки дуже звести назад), випростати руки вгору, трохи прогнутися, потягуючись, - вдих (див. рис. 6).

З-4. Поставити ногу, опустити руки в вихідне положення - видих.

Повторити 4-6 разів кожною ногою.

3-я вправа. В. п. - основна стійка.

1-2. Руки дугами вперед-вгору - вдих.

3-4. Руки вниз і махом назад, ногу вперед; приставити ногу, опустити руки в вихідне положення - видих (рис. 11).

Поперемінно кожною ногою повторити цю вправу 4-6 разів.

4-а вправа. В. п. - в положенні стоячи ноги урізнобіч, ліву руку зігнути спереду, праву ззаду.

1. Повернути тулуб ліворуч, змінивши положення рук: праву зігнути спереду, ліву ззаду.

2. Та ж вправа в інший бік.

Голову тримати прямо, дивитися вперед (рис. 14). Дихати рівномірно: два повороти тулуба - вдих; два - видих. Повторити 4-6 разів.

5-а вправа. В. п. - основна стійка.

1. Руки дугами в сторони-вгору, пальці зімкнути І повернути долоні вгору, ліву ногу вбік на носок - вдих

2. Нахилитися вліво і випростатися.

3. Знову нахилитися вліво - "спружинити".

4. Повернутися у вихідне положення (рис. 15). На рахунок 2-3-4 зробити видих. Повторити 3-4 рази в кожний бік.

6-а вправа. В. п. - в положенні стоячи, ноги разом, носки трохи розведені, тримаючись за спинку стільця.

1. Стати на носки - вдих.

2-3. Глибоко присісти, розводячи коліна нарізно, стати у вихідне положення - видих (рис. 16).

Повторити 6-10 разів.

7-а вправа. В. п. - в положенні сидячи на стільці, тримаючись за краї сидіння, ноги випростати, торкаючись п'ятками підлоги.

1-2. Спираючись руками, злегка прогнути спину - вдих.

З-4. Підняти прямі ноги вперед (вище) і плавно опустити їх у вихідне положення - видих (рис. 28).

Повторити 4-6 разів.

8-а вправа.

Ходьба на місці або рухаючись уперед, високо піднімаючи коліна, тримаючи руки на поясі або зігнутими в ліктях, роблячи рухи, як під час бігу (рис. 35).

Зробити 20-30 кроків.

9-а вправа.

Спокійна ходьба з глибоким диханням: протягом 4 кроків руки дугами в сторони, вгору - вдих; 4-6 кроків - опускати руки і розслаблювати м'язи - видих.

Повторити 3-4 рази.

1.3.5 Лікувальна фізкультура при порушеннях функцій органу зору

Обмеження до занять фізкультурою школярів за станом органу зору

Групи	Гострота зору	Рефракція	Інші зміни органу зору
I. Основна (заняття за повною програмою, здача норм ГТО, участь в спортивних секціях і змаганнях)	Учні з гостротою зору без корекції нижче 0,5 на кращому оці до занять не допускаються	Учні з гіперметропією і міопією більше 3 діоптрій до занять не допускаються	Учні з хронічними запальними і дегенеративними захворюваннями очей до занять не допускаються
ІІ. Підготовча (основна програма фізвиховання збільшується на 1-1,5 роки; виключаються спортивні тренування, участь в змаганнях)	Зір, учні з коригованою гостротою, нижче 0,5 на краще око до занять не допускаються	Учні з гіперметропією і міопією більше 6 діоптрій, незалежно від гостроти зору, до занять не допускаються	Учні з хронічними запальними і дегенеративними захворюваннями очей до занять не допускаються
III. Спеціальна	Займаються за спеціальною індивідуальною програмою Учні з гіперметропією і міопією більше 6 діоптрій, незалежно від гостроти зору, а також з хронічними, запальними і дегенеративними захворюваннями очей

Комплекс основних спеціальних вправ для очей

№ вправ	Початкове положення	Опис вправ	Методичні вказівки
1	Лежачи на спині, руки в сторони, в правій руці м'яч	Праву випрямлену руку перевести вліво, перекласти м'яч у ліву руку. Повернутись у в. п. Стежити очима за м'ячем	Виконувати повільно, не повертаючи голови. Рухи очей строго в сторони
2	Лежачи на спині, м'яч у витягнутих і опущених руках	Підняти руки вгору і опустити вниз. Очі стежать за м'ячем	Поєднувати з диханням. Максимальна амплітуда рухів очей вгору-вниз
3	Те ж, м'яч в одній руці	Поперемінні кругові рухи у фронтальній площині. Стежити очима за м'ячем	Рухи виконувати по ходу годинникової стрілки і назад, ритмічно і в спокійному темпі
4	Лежачи на спині, дивитися прямо	Міцно зажмурити очі на 3-5 с., а потім розплющити очі на 3-5 с.	Число зажмурювань поступово збільшувати, доводячи їх до 8 разів
5	Те ж	Подивитися вгору-управо, вниз-вліво, повернутись у в. п.	Виконувати в повільному і середньому темпі, дихання не затримувати
6	Те ж	Подивитися вгору-вліво, вниз-управо, повернутись у в. п.	Виконувати в повільному і середньому темпі, дихання не затримувати
7	Стоячи біля гімнастичної стінки	Подивитися на кінчик носа (можна прикласти палець до носа і дивитися на нього). Повернутись у в. п.	Виконувати в повільному темпі, стежити за правильною поставою
8	Лежачи на спині	Трьома пальцями кожної руки легко натиснути на верхню повіку. Через 1-2 с. зняти пальці з повік	Хворобливих відчуттів бути не повинно
9	Те ж	Моргнути протягом 1-2 хв.	Темп швидкий
10	Те ж	При закритих повіках підняти очі догори, опустити їх донизу, повернути їх управо, повернути їх уліво	Дихання не затримувати, по можливості з максимальною амплітудою
11	Стоячи біля гімнастичної стінки руками узятися за рейку на рівні стегон, ноги нарізно, дивитися перед собою	Подивитися на правий носок ноги, вгору-вліво, подивитися на лівий носок ноги, вгору-вправо, повернутись у в. п.	Амплітуда руху очей максимальна, голову тримати прямо, дихання не затримувати
12	Стоячи біля вікна. Відстань від очей (в окулярах) до мітки діаметром 3-5 мм на шибці 35 см. Вдалині на рівні очей намітити предмет для фіксації	Переводити погляд з мітки на шибці на предмет фіксації вдалині, і навпаки	Починати виконувати вправу протягом 3 хв., через 3 дні - протягом 5 хв., через 3 дні - протягом 7 хв., через 3 дні - протягом 10 хв. Виконувати повільно, старатися чітко бачити предмет

Схема вправ лікувальної фізкультури для осіб, страждаючих короткозорістю в період лікування

№ п/п.	Завдання заняття	Види вправ	Дозування, хв.	Методичні вказівки
		Ввідна частина занять
1	Дисциплінувати, мобілізувати увагу. Стимулювати дихання	Шикування, перестроювання. Ходьба ритмічна з різними рухами рук	4-5	Дихання поєднувати з рухом, стежити за поставою. Темп рухів середній
		Основна частина занять
2	Активізувати і поліпшити координацію всіх функціональних систем організму. Розвинути рухові навички, поліпшити сенсомоторні зв'язки	Загальнорозвиваючі гімнастичні вправи в чергуванні з дихальними. В. п. стоячи, сидячи, лежачи. Використовувати гімнастичні палиці, м'ячі, набивні м'ячі. Виконувати одночасно з вправами для зовнішніх м'язів очей	10	Темп спочатку повільний, потім середній і швидкий. Поступове прискорення вправ
3	Сприяти зміцненню м'язів спини, живота, шиї, поліпшенню постави	Коригуючі вправи у в. п. лежачи, стоячи біля гімнастичної стінки з використанням гімнастичних снарядів, чергуючи їх із вправами для зовнішніх м'язів очей	10	Чергувати з дихальними і загальнорозвиваючими вправами
4	Поліпшити кровообіг і трофіку тканин очей. Зміцнити м'язи очей	Вправи для зовнішніх м'язів очей і циліарного м'яза в поєднанні з наведеними вправами	15	Темп повільний і середній
5	Підвищити емоційний вміст занять, сприяти розвитку прикладних навичок	Гра рухома без м'яча або з м'ячем із включенням у неї елементів лазіння по канату, кидків у баскетбольний кошик	3	Включати дихальні вправи
		Завершальна частина занять
6	Понизити навантаження	Елементарні вправи при виключенні вправ для очей	3-5	Темп спокійний
	Всього		45 хв.

1.3.6 Санаторно-курортне лікування хвороб ока і його придатків

Глаукома. Санаторно-курортне лікування показане лише хворим первинною глаукомою. Хворих направляють на кліматичні і бальнеологічні курорти. В курортних умовах разом із загальноприйнятим медикаментозним лікуванням (режим міотиків) застосовують загальні мінеральні (йодобромні, вуглекислі та ін.) і прісні ванни, кліматотерапію і апаратну фізіотерапію (виключаючи теплові дії), що сприяє поліпшенню гемодинаміки ока, зменшенню добових коливань і пониженню внутрішньоочного тиску унаслідок зниження хвилинного об'єму і поліпшення відтоку внутрішньоочної рідини.

Відбір хворих на санаторно-курортне лікування проводиться тільки за висновком окуліста з вказівкою в діагнозі форми і стадії захворювання, стану внутрішньоочного тиску і зорових функцій. Крім того, при відборі враховується патологія інших органів.

Хворих, страждаючих первинною компенсованою і субкомпенсованою глаукомою в початковій і розвиненій стадіях (відкритокутна, закритокутна і змішана форми), направляють для стаціонарного лікування в спеціалізовані очні відділення санаторіїв на наступних російських курортах: Кисловодськ (санаторій "Пікет"), Сочі, Усть-Качка, Озеро Шира, Шмаківка (санаторій "Перлина"). Хворі з тими ж формами глаукоми, але при стійкій компенсації внутрішньоочного тиску (не вище 26 мм рт. ст.) можуть бути направлені на ці ж курорти на амбулаторне лікування [14, 2, 10].

При направленні хворих на курорт слід ураховувати, що рівень внутрішньоочного тиску при глаукомі в значній мірі залежить від географічних, кліматичних і сезонних умов. Ця залежність більш виражена при нестійкому рівні тиску. У зв'язку з цим при значних коливаннях внутрішньоочного тиску, при переважанні ангіоспазму і підвищенні рівня АТ направляти хворих на курорт не рекомендується.

Крім того, хворих глаукомою слід направляти на курорт у сезон найменших коливань погодних умов і на ті курорти, які за своїми кліматичними умовами близькі до умов постійного мешкання хворого. В курортних умовах проводиться профілактика можливих метеотропних реакцій, що сприяє підвищенню ефективності лікування.

Протипоказання до санаторно-курортного лікування хворих первинною глаукомою визначаються стадією захворювання, ступенем компенсації процесу і динамікою зорових функцій. Протипоказано направляти на курорт хворих у період гострого нападу, при загостренні процесу, в далекозайшовшій (III) і термінальній (IV) стадіях (абсолютна або майже абсолютна глаукома), при декомпенсованій глаукомі (при високому - 33 мм рт. ст. і вище - рівні внутрішньоочного тиску), при будь-якій стадії захворювання, якщо стан зорових функцій не стабілізований і продовжує погіршуватися.

Запальні захворювання придатків і переднього відділу ока (окрім туберкульозних).

Запальні захворювання ока та його придатків можуть бути пов'язані як із загальними захворюваннями (хронічні інфекції, інфекційно-алергічні захворювання, порушення обміну речовин, анемія, гіповітаміноз, хронічні ураження шлунково-кишкового тракту, зубів, носоглотки), так і з місцевими (порушення рефракції, дія на око несприятливих зовнішніх чинників - вітру, пилу і т. д., захворювання сусідніх з оком органів.

Запальні захворювання ока та його придатків відрізняються тривалим хронічним перебігом, частими загостреннями і рецидивами після тимчасового поліпшення. Рецидиви тісно пов'язані з перенесеними гострими респіраторними захворюваннями і нестачею ультрафіолетової радіації.

Дакріоцистит, блефарит, мейбомпит, кон'юнктивіт. Хворим із запальними захворюваннями придатків і переднього відрізка ока показане санаторно-курортне лікування на кліматичних курортах середньої смуги і Прибалтики (Бірштонас, Друскінінкай, Ворзель, Карачарово та ін.), на південних приморських курортах Криму (Судак, Феодосія, Ялта) і Чорноморського побережжя Кавказу (Гагра, Геленджикська, Сухумі, Туапсинська групи курортів). Лікування на цих курортах проводиться амбулаторно.

Курортне лікування направлене на оздоровлення організму в цілому - на підвищення його захисних сил, нормалізацію обміну речовин, на боротьбу з гіповітамінозом. З цією метою використовують різні методики кліматотерапії і гартування (загальні повітряні і сонячні ванни, водні процедури-душі, купання в басейнах, аеробна терапія та ін.).

Враховуючи необхідність проведення хворим кліматотерапії, при направленні їх на курорти середньої смуги і Прибалтики перевага віддається теплій порі року. У зв'язку з підвищеною чутливістю цих хворих до яскравого світла й жари, їх не слід направляти на південні кліматичні курорти в літні жаркі місяці з максимальною світловою радіацією (червень-серпень) [14, 2, 11].

Для профілактики загострення захворювань у період лікування і підвищення ефективності санаторно-курортного лікування необхідно при відборі провести попередню санацію осередків хронічної інфекції.

Протипоказання до санаторно-курортного лікування: гострий період і загострення захворювання, гострі інфекційні захворювання очей, що представляють небезпеку для зараження оточуючих.

Склерит і епісклерит. При ураженнях склери і судинної оболонки (без ураження суглобів і хребта) хворим у стадії стійкої ремісії захворювання показана кліматотерапія - аероіонотерапія, повітряні й сонячні ванни, гартувальні водні процедури, направлені на мобілізацію захисних і пристосовних реакцій організму, а також дії на уражений орган - електро- і фонофорез біостимуляторів, ферментів, гіпосенсибілізуючих засобів та ін.

При поєднаних ураженнях переднього відділу увеального тракту, опорно-рухового апарату і порушеннях обміну речовин у лікувальний комплекс окрім кліматотерапії включають і бальнеотерапію (загальні сірководневі, радонові та інші мінеральні ванни, грязьові аплікації) відповідно показанням до лікування основного захворювання.

При направленні хворих на курорт слід ураховувати, що перебіг цих захворювань нерідко рецидивує, особливо при ревматичній і бруцельозі етіології. У хворих епісклеритом, переднім увеїтом ревматичного генезу і у хворих з обмінним, ревматоїдним артритом, хворобою Бехтєрєва перебіг захворювання ока залежить від ступеня активності суглобового процесу. В патогенезі рецидивів велике значення має висока чутливість хворих до змін метеорологічних чинників (температура, вологість повітря, інтенсивність сонячної радіації та ін.), особливо ранньою весною і пізніше восени. За характером реактивності висока чутливість цих хворих до різних зовнішніх чинників наближає їх до хворих з алергічними станами і визначає також особливості даної групи хворих у плані акліматизації. У зв'язку з цим слід уникати направлення хворих в контрастні кліматичні зони і сезони року.

Хворі хронічним склеритом (епісклеритом) поза загостренням можуть бути направлені на амбулаторне лікування на кліматичні курорти (Бірштонас, Ворзель, Кур'ї, Друскінінкай, Карачарово, Кісегач) і південні приморські курорти (Гагра, Геленджикська, Сухумі, Таупсинська групи курортів, Судак, Феодосія, Ялта), окрім жарких місяців (червень-серпень).

Хворим переднім увеїтом у поєднанні з порушеннями обміну речовин і з ураженнями опорно-рухового апарату (ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондилоартрит та ін.) показане санаторно-курортне лікування на бальнеологічних курортах (з радоновими, хлоридними натрієвими та іншими мінеральними водами) відповідно основному захворюванню, але лише при мінімальному ступені активності суглобового процесу і при нерізко виражених порушеннях обміну. При цьому бальнеотерапія може призначатися не раніше, ніж через 6 місяців після стихання суглобового процесу і після припинення гострих запальних явищ у оці. В процесі лікування необхідний постійний контроль реакції ока на бальнеотерапію, що проводиться.

Для профілактики загострень захворювань ока і опорно-рухового апарату, а також для підвищення ефективності санаторно-курортного лікування необхідно своєчасно, до направлення хворих на курорт, провести санацію осередків фокальної інфекції [14, 212].

До протипоказань для санаторно-курортного лікування, окрім загальних і вказаних вище, відносяться всі захворювання очей у гострій стадії, у стадії загострення або латентної течії, новоутворення очей і його придатків, наслідки важких контузій і проникаючих поранень ока (протягом року після травми), перші 3 місяці після порожнинних операцій на очному яблуці за відсутності післяопераційних ускладнень, важкі ураження сітківки (ретинопатії), зорового нерва і живлячих їх судин при атеросклерозі, гіпертонічній хворобі та інших системних захворюваннях організму, дегенеративні процеси в сітківці і судинній оболонці очі, що супроводжуються крововиливами, гострі розлади кровообігу в сітківці і зоровому нерві (тромбоз, емболія центральної артерії сітківки і центральної вени та її гілок), ускладнена (зі змінами на очному дні) короткозорість, свіже неопероване і успішно опероване відшарування сітківки протягом першого року після операції.

Розділ ІІ. Організація та методи дослідження

2.1. Організація досліджень

Метою даного дослідження є оцінка прояву порушень функцій зорового аналізатора у школярів 1 - 11 класів. Для досягнення даної мети мною було сформовано групу досліджуваних з 330 учнів 1 - 11 класів, з кожного класу по 10 учнів. Дослідження проводила на базі навчально - виховного комплексу №1 м. Шепетівки Хмельницької області.

Дослідження проводила в чотири етапи:

- на першому етапі проводила аналіз науково - методичної літератури по проблемі дослідження;

- на другому етапі проводила аналіз медичної документації, педагогічне спостереження та розробляла комплексну программу фізичної реабілітації для школярів із порушенням функцій органу зору;

- на четвертому етапі проводила аналіз отриманих результатів дослідження.

-

2.2 Методики дослідження

1. Аналіз науково - методичної літератури.

2. Аналіз медичної документації.

3. Педагогічні спостереження.

4. Визначення гостроти зору у досліджуваних з допомогою таблиці.

5. Спілкування з школярами.

РОЗДІЛ ІІІ. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

3.1. Аналіз результатів медичного огляду школярів НВК №1

Перевірку гостроти зору у школярів проводила в медичному кабінеті школи, використовуючи таблицю Головіна - Сівцева. В даній таблиці налічується 12 рядків букв різної величини. Розміри букв у 10-му рядку такі, що з відстані 5м., кут під яким видно цілу букву становить 5 ? , а її елементів - 1 ? , таким чином правильне читання букв у 10-му рядку відповідає 100%, коли ж пацієнт з відстані 5м. бачить лише перший рядок це відповідає 10%, 11-ий рядок Vis = 150 %, а 12-ий =200%.

Таблиця для перевірки гостроти зору вміщена в апарат Рота (скринька, на внутрішніх стінках якої є дзеркала). Таблиця освітлюється лампочкою силою Вт. Від очей хворого лампочка закрита щитком. Апарат Рота розміщений на протилежній від вікна стінці на висоті 1м 20 см. Це відповідає рівню очей хворого, що сидить.

Перевірку гостроти зору проводила з відстані 5 м монокулярно. Спочатку перевіряла гостроту зору правого ока, потім - лівого. Око досліджуваний закривав напівпрозорою пластинкою. Під час перевірки зору я вказувала указкою на букву протягом 2 - 3 с і просила назвати її.

Форма запису гостроти зору така:

Провівши перевірку гостроти зору перед проведенням реабілітаційних заходів визначила, що із 330 досліджуваних мають 100 % зір 268 учнів,а решта 62 - понижений зір. Про це свідчить даний запис.

Результати перевірки зору у грудні 2008 року

класи	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
к-сть учнів з пониженим зором	0	1	3	4	5	7	7	7	8	8	12
100% зір	30	29	27	26	25	23	23	23	22	22	18

Провівши перевірку гостроти зору після проведення фізичної реабілітації школярів за допомогою вправ для покращення гостроти зору (соляризація, дихальні вправи, пальмінг, читання) слід зазначити, що у 8 щколярів зір поліпшився до 100%. Але слід зазначити, що реабілітаційні заходи слід проводити у віці до 11 років в такому випадку дані заходи будуть ефективні.

Результати перевірки зору у квітні 2009 року

класи	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
к-сть учнів з пониженим зором	0	0	2	3	2	5	7	7	8	8	12
100% зір	30	30	28	27	28	25	23	23	22	22	18

3.2. Причини порушення гостроти зору у школярів

Зорові розлади пов'язані не тільки з умовами зорової роботи, але і з іншими широкими соціальними і побутовими умовами.

Причини погіршення функцій органу зору:

- нераціональне харчування;

- нестача вітамінів;

- спадковість;

- неправильне сидіння за партою (столом) під час читання (письма);

- довготривале перебування перед телевізором та монітором комп'ютера;

- читання в погано освітленому приміщенні;

- читання в транспорті під час його руху;

Судячи з даних причин, не слід виділяти один будь - який чинник, що впливає на розвиток порушень зору.

3.3. Результати реабілітації школярів з порушенням зору

3.3.1 Ефективність впливу фізичних вправ для очей

Судячи з результатів досліджень слід зробити висновок, що вправи для очей є досить ефективними, адже є зрушення в кращий бік у 8 школярів. Вправи, що використовувались в корекції зору.

Соляризація

Роль сонця очевидна, але не однозначна. Якщо ваші очі легко стомлюються на сонці, то необхідно скористатися методикою соляризації очей. Для цього встаньте в коридорі або в тіні, яку віддає стіна, у самої межі падіння сонячного проміння. Закрийте очі і починайте розгойдуватися, щоб особа поперемінно виявлялася те на сонці, то в тіні. Через декілька сеансів відчуєте тонізуючий ефект.

Не інтенсивність світла, а різкий контраст стомлює око. Тому корисно підставляти сонцю закриті очі при виході з темноти на сонці.

Дихання

Люди з поганим зором, роздивляючись будь-що, нерідко затримують дихання і тому знижується кисень в крові і в очах темніє, адже очам необхідна посилена циркуляція крові з киснем. Тому рекомендується використовувати техніку “затяжного” дихання. Вона полягає у видаленні повітря з легень через нещільно стислі губи з шипінням. Використовувати дану методику у разі погіршення зору.

Пальмінг

Наші долоні - чудовий інструмент для захисту очей. Якщо з'єднати пальці рук в центрі лоба, то долоні щільно закриють очі, що дозволить очам швидше відпочити і відновити кровообіг. Двохвилинний пальмінг настільки покращує зір, що здається. що з'явилося нове джерело світла.

При правильному пальмінгу краї долонь повинні лише злегка торкатися носа, а великі пальці повинні лежати на скроневій області.

Читання

Під час читання очі виконують величезну роботу. Численними дослідженнями учених встановлено: рух очей по рядку відбувається не плавно і безперервно, а скачками, після слідує зупинка. Скачки, тобто рухи очей, відбуваються настільки швидко, що око в цей час не розрізняє тексту. Сприйняття тексту відбувається під час зупинки ( фіксації ). Тривалість фіксації - 0,2-0,6 сек., стрибків - 0,02 сек. Тобто, 97% часу витрачається на читання і 3% - на скачки.

При втомленості з'являються тривалі зупинки, зменшення числа фіксацій. Змінюється і поза читаючого: людина ближче нахиляється до книги частіше міняє позу, переривати читання. Особливо шкідливо читати недостатньо освітлений або нечіткий текст.

Навик низько схиленої голови частіше наголошується у дітей з недостатньою руховою і просторово-зоровою активністю. Офтальмологи рекомендують при читанні кожні 45 хвилин для дітей 12-14 років і кожну годину для 15-17 - літніх робити перерву на 10-15 хвилин. При цьому слід змінити позу, виконати 4-5 простих вправ, що залучають до роботи великі групи м'язів. Для тренування акомодації слід переводити погляд від книги на віддалені предмети. Весь цей комплекс сприяє зняттю розумової і зорової утомленості.

При читанні лежачи важко забезпечити правильному освітленню і роботі ока важко. Читання в метро, автобусі також шкідливо, оскільки і освітлення там недостатнє, і вібрація постійно міняє відстань від очей до книги, що викликає зайве стомлення. У жодному випадку не можна читати вчасно ходьбу.

Зоровий комфорт

Неможливо представити життя сучасної людини без штучного освітлення, яке фактично подовжує період свідомого існування людей. Проте, джерела світла повинні давати освітлення, близьке до сонячного випромінювання.

Як показують дослідження, збільшення освітлення від 100 до 1000 люкс збільшує продуктивність роботи середньої трудності на 5-6%, при зоровій - на 15%. Великий вплив надає і спектр випромінювання, особливо на психічну сферу людини. Прийнято розрізняти теплі кольори: червоний, оранжевий, жовтий; і холодні - блакитний, синій, фіолетовий; найбільшою заспокійливою дією володіє зелений колір - колір навколишніх рослин.

В даний час все більше розповсюдження придбавають “холодні” люмінесцентні лампи, сильно відмінні від ламп розжарювання. Великий плюс газорозрядних ламп - близькість до сонячного спектру; проте, вона залишається ще далекою визначено досяжною. Щоб поліпшити спектральний склад люмінесцентних ламп, звичайно змінюють властивості люмінофора, але дотепер не досягнуто повної відповідності спектру Сонця. Тому рекомендується інший простіший спосіб регулювання спектру ламп - використовування забарвлених відбивачів (аналогічний спосіб використовують тварини з люмінесцентними органами, які знаходяться на відповідних колірних підкладках ). Хоча це декілька зменшує яскравість, зате наближає спектр до “ фізіологічно ефективному”.

Окорухові вправи

Далеко - близько. Потрібно подивитись в далечінь, а далі на кінчик носа. Далі знову в далечінь - і на перенісся. В далечінь - і на міжбрів'я. В далечінь - і на тім'ячко. Знову потрібно все повторити, сильно зажмуритись, звільнити очі і поморгати.

Поле зору

Вихідне положення: руки витягнуті перед собою, пальці зігнуті. Потрібно випрямити вказівні пальці на обох руках, за пальцем правої руки слідкує праве око, за пальцем лівої руки - ліве. Потрібно розвести пальці в сторони максимально, поки обидва пальці видно, звести, перехрестити руки, тепер палець правої руки зліва, а палець лівої руки - з права. Далі вихідне положення. Вверх - вниз - правий палець пішов вверх, лівий - вниз. Вихідне положення. По діагоналі - правий палець відправляємо в правий верхній кут, лівий - в лівий нижній. Потрібно пам'ятати, що очі весь час дивляться за своїми пальцями. Зводимо пальці на зустріч один одному, міняємо їх місцями і повертаємось у вихідне положення. Повторити те ж, але правий палець відвести в правий нижній кут, а лівий - в лівий верхній. Оберти - пальці знову перед очима, розводимо їх. Обертаємо пальці: лівий - за часовою стрілкою, а правий - проти. Уважно слідкуємо кожним оком за своїм пальцем, не збиваючись.

Наступні вправи виконуються «під пальмінгом», тобто під долонями. Перед кожною новою вправою потрібно дивитись на табличку, щоб прослідкувати за динамікою покращення зору і визначити яка вправа краще діє на очі. Спочатку виконуємо пальмінг. Очі дивляться вверх, вниз, вліво, в право. Повторяємо 3 рази, далі потрібно сильно зажмуритись, звільнити очі. Так 3 рази. Тепер відправляємо очі в правий верхній кут умовного квадрата, в лівий нижній, лівий верхній, правий нижній. Повторюємо тричі, зажмурюємось і ще раз повторюємо вправу тричі. По закінченню потрібно 10 разів поморгати.

Отже, якщо ретельно займатись із своїми очима можна за короткий час досягти бажаного результату.

3.3.2 Покращення гігієнічних умов навчання та оорганізація раціонального харчування в школі і родині

Враховуючи той факт, що спеціалізованих дитячих садів і шкіл для дітей з порушеннями зору недостатньо, а діти з порушеннями зору є в кожному класі будь-якої школи, необхідно об'єднати зусилля лікарів, вчителів, медичних сестер, педіатрів, батьків в боротьбі з виникненням зорових розладів і їх прогресом.

Всі основні гігієнічні питання режиму для школяра в звичайних школах - побудова учбового дня в школі, організації уроків і змін, організація занять і відпочинку в позашкільний час - мають пряме відношення до роботи вчителя.

В першу чергу, потрібно сказати про молодші класи, учнів. Саме у молодшому віці спостерігаються великі зміни стану зору за порівняно короткий період. Слід пам'ятати, що у дітей молодшого шкільного віку відсутні ще достатні навики читання, тривалого сидіння. Ці подразники вперше систематично увійшли до життя дітей і представляють для них певні труднощі.

От чому для перших класів, що вчаться, що вперше приступили до занять, чотири уроки щоденно - непосильне навантаження, у тому числі і для органу зору. Тому вчителеві слід збільшувати число уроків в день поступового. Кілька разів в тиждень робити не по 4, а по 3 і навіть по 2 уроки в день. Це повинно супроводжуватися і зміною одного виду діяльності іншим.

Дослідження офтальмологів показали, що у дітей які вчаться в перших класах при звичайному режимі занять до кінця третього, а особливо четвертого уроку спостерігалося значне пониження гостроти зору, стійкості ясного бачення, швидкості зорових моторних реакцій, загальної працездатності. Таким чином, кількість уроків і їх чергування по важкості і ступеню зорової напруги помітно зменшує зорову стомлюваність.

Слід зупинитися і на розподілі учнів по змінах. Учбові заняття в 2 зміни ще мають місце в наших школах. З позиції гігієни дитячого зору що ще вчаться з першого по четвертий клас повинні займатися тільки в першу зміну. Перша зміна дозволяє значно легше організувати правильний режим дня, що забезпечує менше стомлення дітей. У них залишається більше часу для відпочинку, перебування на свіжому повітрі, занять спортом і так далі Відпочинок покращує і стан зорових функцій. Заняття в першу зміну проходять і в сприятливіших умовах освітлення.

Лікарями гігієністами доведено, що всі зорові функції різко знижуються в умовах поганої освітленості. Найбільш сприятливою для роботи зорового аналізатора є природна освітленість в межах від 800 до 1200 люкс-одиницях вимірювання освітленості. Основні гігієнічні вимоги, пред'являються до освітлення, включають достатність і рівномірність освітлення, відсутність різких тіней і блиску на робочій поверхні. У сонячні дні надлишок сонячних променів створює на робочому місці сонячні відблиски, сліпить очі і цим заважає роботі. Для захисту від прямих сонячних променів можна користуватися легкими світлими шторами або жалюзями.

В осінньо-зимовий період, як правило, природного світла не вистачає, оскільки домашні уроки виконуються після 16 години. У похмурі дні, ранній уранішній і вечірній годинник для забезпечення оптимальної освітленості на робочому місці необхідно включати штучне освітлення.

На освітленість приміщення впливає чистота шибок. Немите скло поглинає 20 % світлових променів. До кінця зими, коли на вікнах накопичується особливо багато пилу, бруду, ця цифра досягає 50 %.

Щоб у школярів не розвивалася короткозорість, потрібно поліпшити гігієнічні умови освітлення робочих місць в школі і удома. Стіни в класах і поверхні столів слід забарвлювати в світлі тони. Шибки треба частіше мити і протирати, не можна ставити на підвіконня предмети, що закривають доступ світла, наприклад, високі квіти. Обов'язково треба враховувати той факт, що в першому ряду від вікна освітлення звичайне хороше, а в третьому при похмурій погоді може бути недостатнім. Щоб всі діти були в рівних умовах, необхідно кожну чверть пересаджувати їх на інший ряд парт, залишаючи на однаковій відстані від класної дошки.

Вчителі повинні регулярно проводити бесіди з батьками про організацію занять в домашніх умовах. Не можна приступати до виконання домашнього завдання негайно по приходу з школи. Вдома, як і в школі, заняття, що вимагають напруги зору, слід чергувати з такими, коли орган зору напружується менше. Необхідно рекомендувати 10-20 хвилинних перерв після 2-х годин безперервних навчань.

Велике значення має і правильний пристрій робочого місця школяра в домашніх умовах. Проте, як показують спостереження, багато батьків нехтують цими рекомендаціями. Деколи діти відвідують декілька шкіл, занять в гуртках, танцями, музикою і так далі, що веде до надмірного перевантаження всього організму, у тому числі і зорового аналізатора

Наукові дослідження підтримують гіпотезу, що вживання вітамінів С і Е у великій кількості може допомагати у запобіганні розвитку захворювань очей.. Багатим джерелом цих вітамінів є овочі, такі як кукурудза, шпинат, бурячиння та яєчний жовток. Одним із способів зберегти наші очі, є слідкування за правильністю харчування. Отже, слід вживати щонайменше 5 разів на день перелічені фрукти та овочі.

Щоб очі були здоровими потрібно:

1. Урізноманітнювати харчування, вживаючи велику кількість овочів та фруктів. Особливо потрібно вибирати зелені та жовті овочі, а також капусту: брюссельську, кольрабі та брокколі. Лютеїн і зеаксантин у великих кількостях містяться в яєчному жовтку, кукурудзі і шпинаті;

2. Носити сонячні окуляри, щоб вберегти очі від сонячних променів;

3. Запобігати хворобам, які збільшують ризик захворювання очей, наприклад високий кров'яний тиск;

4. Регулярно контролювати зір, перевіряти очне дно.

Висновки

Отже, око - орган сприйняття світлового роздратування. Око, або очне яблуко, має не зовсім правильну кулясту форму і поміщається в кістковій воронці - очній ямці. Ззаду і з боків воно захищене від зовнішніх дій кістковими стінками очної ямки, а спереду - повіками. Внутрішня поверхня повік і передня частина очного яблука, за винятком рогівки, покрита слизистою оболонкою - кон'юнктивою.

Короткозорість (міопія) - вид аметропії, при якому паралельні промені, що йдуть від розташованих вдалині предметів, з'єднуються попереду сітківки.

Далекозорість (гіперметропія) - вид аметропії, при якому паралельні промені, що йдуть від розташованих вдалині предметів, з'єднуються позаду сітківки.

Астигматизм - поєднання в одному оці різних видів аметропії або різних ступенів одного виду аметропії.

Фізичні вправи підвищують тонус організму, розвивають точність і чіткість рухів, силу і спритність, виховують волю, сприяють кращій орієнтації в просторі. Все це важливо для людей з послабленим зором. Крім того, фізичні вправи можуть запобігати короткозорості й затримувати прогресування її, благотворно впливати на зниження стомлюваності та підвищення працездатності школярів, на гостроту зору, стійкість ясного бачення та швидкість зорово-моторних реакцій. Є.І. Удінцов вважає, що заняття фізичною працею та фізичними вправами сприяють попередженню розвитку короткозорості.

Фізичні вправи потрібні й корисні короткозорим за будь-якого стану органа зору. Треба лише вирішити, як та які вправи виконувати, щоб не завдати шкоди зору.

Різке зниження з тої чи іншої причини гостроти зору або повна втрата зору одного ока при збереженні нормальних функцій іншого призводить до втрати чи послаблення глибинного зору.

Питання про заняття фізичними вправами після втрати зору одного ока розв'язується залежно від стану другого ока.

Велике значення для контролю за станом здоров'я має самоспостереження, самоконтроль.

Одним з важливих показників такого контролю є суб'єктивні відчуття. Якщо ви з задоволенням виконуєте вправи, відчуваючи при цьому, за словами Г.П. Павлова, "м'язову радість", бадьорість і приплив енергії, якщо у вас зберігається хороший апетит, особливо вранці, і сон у вас глибокий і міцний, значить фізичні вправи впливають на вас благотворно.

З метою поліпшення периферичного кровообігу, прискорення потоку крові, розвитку колатерального кровообігу, зменшення спазму судин, поліпшення трофіки тканин застосовується ряд апаратів, що використовують повітряні хвилі як засіб масажної дії. Цей вид масажу отримав назву пневмомасажу або вакуумного масажу і рядом дослідників була відмічена його висока терапевтична ефективність при лікуванні різних захворювань.

Квантова офтальмотерапія - якісно новий напрямок в офтальмології і медицині, заснована на біоритмічній дії на орган зору квантів світла енергією низької інтенсивності, відповідної різним довжинам хвиль.

Механізм стимулюючої дії низькоенергетичного лазерного випромінювання, за даними ряду дослідників може бути представлений таким чином: енергія кванта червоного когерентного світла (1,96 ЕВ) дуже мала для руйнування енергетичних зв'язків молекули (більше 40 ЕВ), одночасно достатня для збудження електрона.

Механізм дії ультразвуку в даний час вивчений достатньо повно. Умовно в ньому розрізняють дію механічного, теплового і фізико-хімічного чинників, які визначають первинні ефекти, що виникають у тканинах.

В результаті численних досліджень було виявлено, що струм, який модулюється короткими періодами, надає анальгезуючу дію, сприяє зменшенню набряку і розсмоктуванню крововиливів, інфільтратів і помутнінь склоподібного тіла.

Лікування проводять постійними магнітними полями (ПМП), змінними (ПЕМП) і рідше імпульсними (ІММП).

В очній практиці застосовують оліготермічні і атермічні дози УВЧ-терапії. Використовують портативні апарати УВЧ-62, УВЧ-30, УВЧ-5-1 і переносні апарати УВЧ - 66 і УВЧ-4 з потужністю 40 Вт.

Література

Аветисов Э.С. и др. Занятия физической культурой при близорукости / Э.С. Аветисов, Ю.И. Курпан, Е.И. Ливадо. - М.: Физкультура и спорт, 1980. - 72 с.

Большая медицинская энциклопедия. - 3-е изд. - В 29 тт. - М.: Сов. энциклопедия, 1974-1988.

Лечебная физическая культура: Справочник / Епифанов В.А., Мошков В.Н., Антуфьева Р.И. и др.; Под ред. В.А. Епифанова. - М: Медицина, 1987. - 528 с.

Малая медицинская энциклопедия. - Т. 3. - М.: Сов. энциклопедия, 1966. - 1183 с.

Мошков В.Н. Лечебная физическая культура в клинике внутренних болезней. - М.: Медицина, 1977. - 362 с.

Национальный офтальмологический проект // http://www.eyenews.ru

Паффенбергер Р.С., Ольсен Е. Здоровый образ жизни. - К.: Олимпийская литература, 1999. - 320 с.

Пирогова Е.А. Совершенствование физического состояния человека. - К.: Здоров'я, 1989. - 168 с.

Пирогова Е.А., Иващенко Л.Я., Стропко Н.П. Влияние физических упражнений на работоспособность и здоровье человека. - К.: Здоров'я, 1986. - 251 с.

Реабілітація хворих засобами лікувальної фізкультури. - Луцьк: Видавництво "Волинська обласна друкарня", 2003. - 310 с.

Розумов А.Н. Здоровье здорового человека / Под ред. Шинкаренка. - М., 1996. - С. 48-54.

Самосюк И.З., Чухраев Н.В. Предложение по созданию центров семейной реабилитации // Новые медицинские технологии в клинической и курортной практике: Материалы Укр. науч.-прак. конф. с межд. участием. - К., 2001. - С. 134-143.

Самосюк И.З., Чухраев Н.В., Парамончик В.М., Самосюк Н.И. // Новые медицинские технологии в клинической и курортной практике: Материалы Украинской научно-практической конференции с международным участием. - К., 2001. - С. 43-46.

Справочник по санаторно-курортному отбору/ Под ред. В.М. Боголюбова. - М.: Медицина, 1986. - 528 с.

Тамаров I.M. Гімнастика для тих, хто в окулярах. - Київ, "Здоров'я". - 1975. - 24 с.

Тондий Л.Д., Васильева-Динецкая Л.Я. К вопросу о систематизации лечебных физических факторов // Новые медицинские технологии в клинической и курортной практике: Материалы Укр. науч. прак. конф. с межд. участием. - К., 2001. - С. 13-24.