Национальная политика в области лекарственного обеспечения

6. Ще одним ефективним методом додаткового залучення банками коштів

- на депозити може стати застосування комплексного обслуговування

- клієнтури, тобто задоволення потреб клієнтів у різноманітних

- послугах.

- Це означає, що крім традиційного кредитно-розрахункового і касового обслуговування, банки надають своїм клієнтам цілий ряд додаткових послуг. Наприклад, у взаємовідносинах з індивідуальними особами банки можуть взяти на себе зобов'язання здійснювати регулярні платежі за комунальні послуги, а також погашати інші зобов'язання з рахунків вкладників.

Застосування комплексного обслуговування сприяє підвищенню конкурентноспроможності банку в залученні додаткових коштів на депозити різних груп клієнтів. Постійне розширення діапазону послуг, зниження їх вартості, покращання якості кредитно-розрахункового і касового обслуговування, надання різного роду консультацій, пільгове обслуговування постійних вкладників сприятимуть збільшенню обсягу кредитних ресурсів банку, забезпечуючи йому належний рівень прибутковості при здійсненні активних операцій.

Зазначені вище напрями вдосконалення депозитних операцій комерційних банків характеризують в основному його потенційні можливості збільшення обсягу коштів, що залучаються на різні види вкладів. Водночас не менше важливим завданням є забезпечення надійності та стійкості функціонування ринку вкладів і депозитів, зведення до мінімуму можливостей його непередбачених коливань у значних розмірах, причинами яких стають, як правило, макроекономічні фактори. Важливим для банків є підтримання банківської ліквідності на оптимальному рівні. У зв'язку з цим доцільно виділити такі основні шляхи вдосконалення операцій у формуванні залученого капіталу:

Встановлення різного роду мінімальних або середніх залишків на депозитних рахунках, які не повинні знижуватися. Такі залишки можуть бути встановленні по всіх видах депозитів. Подібна практика поширена серед зарубіжних банків. Підтримання мінімальних компенсаційних залишків на рахунках клієнтів з одного боку надає банкам можливість не стягувати плату за розрахунково-касове обслуговування, а з іншого - надає певні гарантії щодо обсягу депозитів, які не можуть вилучатися в будь-який момент. Лімітування залишків коштів на рахунках клієнтів полегшує процес планування залучених коштів.

Розробка умов диференціації строкових депозитів подібна до тих, що використовуються західними банками, але не знайшли активної реалізації на практиці українських банків, хоча окремими банками і використовується. Мова йде насамперед про поділ строкових депозитів на прості строкові вклади, які повертаються власнику у заздалегідь встановлений строк, і вклади з попереднім повідомленням про вилучення. У випадку використання банком у практиці депозитних операцій вкладів з попереднім повідомленням про вилучення створює для банків відносно надійні гарантії щодо забезпечення стабільності залученого капіталу, дозволяючи правильно прогнозувати зміни у ресурсній базі.

Випуск банками депозитних сертифікатів. Дані фінансові інструменти у порівнянні з акумуляцією коштів на строкові депозити мають для банку важливу перевагу, яка полягає у безперечній гарантії, що депоновані кошти не будуть вилучені до закінчення узгодженого строку випуску сертифікату, який може бути досить тривалим. Депозитні сертифікати можуть переваги і для вкладника, що робить їх більш привабливими в порівнянні зі строковими депозитами. В Україні деякі банки проводять роботу з депозитними сертифікатами, при цьому відповідні рахунки не закриваються, що сприяє стабільності залученого капіталу.

Створення спеціальних міжбанківських фондів для страхування депозитів клієнтів. Фактично функціонування подібних фондів досить поширене у розвинутих країнах світу. Наприклад, у США Федеральною корпорацією страхування депозитів гарантується відшкодування клієнтам банків сум вкладників у розмірах до 100 тис. доларів. Цілком очевидною є необхідність створення подібного фінансового інституту і в Україні, особливо в умовах нестабільної економічної системи. Існування страхового фонду, кошти якого могли б формуватися за рахунок відрахувань від прибутку банків, може значно підвищити довіру до них в середовищі потенційних вкладників. При цьому банки отримали б гарантію того, що за певних несприятливих обставин вилучення вкладів не буде носити масовий характер, що є важливим фактором досягнення стабільності залученого капіталу.

Слід зазначити, що в Україні перші кроки у вказаному напрямі здійснюються шляхом створення Міжбанківського фонду обов'язкового страхування вкладів фізичних осіб призначеного для компенсації можливих втрат вкладників банку у випадку його банкрутства або ліквідації.

Операції банків по маневруванню залученим капіталом, особливо з використанням позик на міжбанківському ринку. Дійсно, в окремі періоди часу в комерційних банків може виникнути як надлишок ресурсів, так і нестача. В цих умовах перед банком може постати завдання або оперативного продажу надлишкових ресурсів іншим кредитним установам, або термінової купівлі додаткових ресурсів. в обох випадках даний спосіб регулювання банками залученого капіталу вимагає високого рівня розвитку міжбанківського ринку ресурсів. дані обставини зумовлюють необхідність розвитку на нашій країні незалежної інфраструктури міжбанківського ринку, основою якого могло б стати створення єдиної для всіх банків інформаційної мережі - своєрідної електронної біржі банківських ресурсів, до функцій якої належало б зведення різних банків при купівлі-продажу ресурсів.

Крім наведених вище напрямків забезпечення стійкості залучених банківських ресурсів не менш важливим завдання, що стоїть перед банком є ефективне використання залученого капіталу, так як від цього залежить прибутковість діяльності банку в цілому. [10 : 54]

Застосування у практичній банківській діяльності розглянутих напрямків вдосконалення операцій по формуванню залученого капіталу могло б у значній мірі розширити можливість комерційних банків у сфері мобілізації ресурсів та їх ефективного використання. Подальше підвищення ролі вказаних операцій банків, їх розвиток до рівня світових стандартів будуть відбуватися по мірі створення у нашій країні всіх необхідних умов, притаманних ринковій економіці.

ВИСНОВКИ

Комерційні банки є важливою ланкою комерційної системи, концентруючи основну частину кредитних ресурсів і фінансових послуг для юридичних і фізичних осіб, вони представляють другий рівень банківської системи після Національного банку України. Комерційні банки відіграють важливу роль у становленні ринкових відносин в Україні. Вона полягає у виконанні банками своїх функцій, завдяки яким банки дають можливість розширити виробництво, прискорювати розрахунки між виробниками, впливати на розвиток підприємництва, що є невід'ємною частиною ринкової економіки будь-якої держави.

Головною функцією і економічним базисом в діяльності комерційних банків є мобілізація і концентрація вільних грошових засобів. Комерційні банки виступають перш за все як специфічні установи, котрі з одного боку залучають тимчасово вільні грошові кошти, а з іншого задовольняють за рахунок цих засобів різноманітні потреби підприємств, організацій та населення. До банківських ресурсів відносяться власні, залучені і куплені засоби, сукупність яких використовується для здійснення банками активних операцій, тобто розміщення мобілізованих ресурсів з метою отримання прибутку.

Основним джерелом формування банківських ресурсів є вклади клієнтів банку.

Щоб мобілізувати вільні гроші і перетворити їх у реальні кредитні ресурси комерційних банків, необхідно здійснювати заходи щодо стимулювання вкладів та забезпечення їх високої надійності. Для цього потрібно використовувати нашим банкам досвід країн з розвинутою економікою та системою комерційних банків, основні елементи якого такі:

використання вільних та ринкових ставок та депозитних процентів, що формуються під впливом кон'юнктури грошового ринку;

диференціація депозитних процентів, залежно від виду, строку вкладу, періоду завчасного повідомлення про його вилучення;

використання "плаваючих" ставок по середньо- та довгострокових депозитах;

надання вкладникам пільг в одержанні кредиту та інших видів обслуговування;

випуск цінних паперів під забезпечення та організація їх повторного обігу;

страхування депозитів у страхових фірмах.

Отже, із вище сказаного випливає, що правильна, ефективна організація депозитних операцій комерційними банками необхідна для забезпечення нормальної банківської діяльності на комерційних засадах, регулювання грошової маси в країні, успішного виконання банками як традиційних розрахунково-кредитних операцій, так і розширення спектру послуг банків і в результаті для переходу до комплексного обслуговування клієнтів. Дані обставини зумовлюють необхідність вдосконалення організації формування залучених ресурсів і зокрема депозитних операцій з метою сприяння розвитку банківської системи з поступовим наближенням її до рівня світових стандартів. Для вдосконалення роботи банків у цій сфері потрібно розширювати спектр послуг банків, запроваджувати нові технології, використовувати досвід зарубіжних банків. Це дасть можливість залучати більше ресурсів, краще задовольняти потреби клієнтів, а, отже, підвищувати прибутки банків.

ЛІТЕРАТУРА:

Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 1999 - № 4.

Закон України "Про банки і банківську діяльність" // Відомості Верховної Ради України. -- 1991- № 21.

Закон України "Про страхування" // Відомості Верховної Ради України. - 1993 - № 2.

Положення "Про порядок ліцензування банків в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ № 77 від 27.03.1996.

"Порядок нарахування, обліку, сплати та стягнення процентів і відображення їх на рахунках бухгалтерського обліку в установах банків", затвердженим постановою Правління НБУ № 115 від 16.09.1994 .

Положення "Про визначення звичайної процентної ставки за депозит", затвердженим постановою Правлінні НБУ № 247 від 23.07.1997.

"Правила здійснення депозитних операцій для банківських депозитів" затверджено постановою Правлінні НБУ № 216 від 07.07.1997.

"Порядок відкриття анонімних валютних рахунків фізичних осіб" затвердженою постановою Правління НБУ № 205 від 16.08.1995.

Правила ведення вкладних операцій в установах банка "Україна", затверджено постановою Правління банку "Україна" від 13.03.1997.

Андрушків Т.І. Перспективи розвитку ринку вкладів і депозитів. // Фінанси України. - 1998, № 11.

Банковское дело. / Под ред. О.И. Лаврушина. - М.: Банковский и биржевой научно-консультационный центр.- 1992.

Банковское дело. Учебник. / Под ред. проф. В.И. Колесникова, проф. Л.П. Крупивицкой.- М.: Финансы и статистика.- 1996.

Банковская энциклопедия./ Под ред. д.е.н. проф.Мороза А.М.- К.: Ельтон.- 1993.

Бельск Л.П. Устойчивость коммерческих банков. Как банкам избежать банкротства.- М.: Банки и биржы. - 1996.

Гроші та кредити: Підручник./ М.І. Савлун, А.М.Мороз, М.Ф. Пуховніна та ін. - К.: Либідь. - 1992.

Дзюблюк О.В. Комерційні банки в умовах переходу до ринкових відносин. - Тернопіль: Тернопіль.- 1996.

Долан Е., Кембел К. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. / Пер. с англ. В. Лукашевича.- Л.-1991.

Заруба А.Д. Банківський менеджмент і аудит. - К.: Либідь. - 1994.

Івасів Б.С. Операції комерційних банків. Навчальний посібник.- К.: НМК ВО.- 1992.

Канцеленбаум З.С. К вопросу о сущности банковского депозита.// Деньги и кредит.- 1991, № 4.

Ковальчук Т.Т., Коваль М.М. Ліквідність комерційного банку.- К.: Знання.- 1996.

Косой А.М. Капитал коммерческого банка.// Деньги и кредит.- 1995, № 4.

Коммерческие банки ./ Ред . и пер. с англ. В.Лукашевича.- М.: Космополис.- 1991.

Козлов Н.Н. Основы деятельности банка. // Деньги и кредит. - 1993, № 9.

Мартинюк Ж.М. Формування ресурсів комерційними банками України.// Фінанси України. - 1997, № 10.

Матвієнко В. Держава і банки . - К.: Демократична Україна.- 1996.

Маркова О.М. и др. Коммерческие банки и их операции. - М.- 1995.

Основы банковкого дела./ Под ред. Мороза А.М.- К.: Либра.- 1994.

Петрик О.Монетарна політика як важливий фактор оздоровлення економіки. // Вісник НБУ.- 2000, № 2.

Питер С. Роуз. Банковский менеджмент. /Пер. с англ. со 2-го изд. - М.: Дело ЛТД.- 1995.

Савлук М.І. Гроші та кредит. - К.: Лібра.- 1992.

Усоскин В.М. Современный коммерческий банк: управление и операции.- М.: Все для вас.- 1993.

Чечнёв Б. Банки и банковские ресурсы, проблемы формирования, наращивания и использования. // Посредник.- 1999,№34.

Чечнёв Б. Банки в деле. // Посредник.- 1997, № 33.

Шаров А.Н. кредитные ресурсы не деньги. / Финансовая Украина.- 1998.

Ющенко В.А. Україна "приречена" на успіх. Наше завдання їй допомогти. / Вісник НБУ.- 1997, № 1.

Щомісячний бюлетень НБУ.- 2000,№7.

Щомісячний бюлетень НБУ.- 2000, № 8.

Щомісячний бюлетень НБУ.- 2000, № 9.

Щомісячний бюлетень НБУ.-2001,№1

Таблиця 2.6. Динаміка зміни обсягу вкладів і депозитів, залучених банками України у 1998-2000 роках* , млн. грн.

*Складено за даними Національного банку України

ЗАЛУЧЕНІ КОШТИ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ НА МІЖБАНКІВСЬКОМУ РИНКУ УКРАЇНИ

в 1998-2001 роках