Позначення торговельних марок, що є кольором: проблеми судово-експертної теорії та практики із інтелектуальної власності

Якщо під час експертизи встановлено, що заявка оформлена з порушенням вимог пункту 2.1.13 Правил, то заявнику надсилається повідомлення з пропозицією привести відомості за кодом (591) заявки у відповідність до пункту 2.1.13 Правил у таких випадках:

якщо в графі заявки за кодом (540) заявлено на реєстрацію знак в чорно-білому виконанні, при цьому під кодом (591) зазначені кольори;

якщо в графі заявки за кодом (540) заявлено на реєстрацію знак в кольоровому виконанні, але за кодом (591) не зазначено колір (поєднання кольорів) заявленого знака;

якщо в графі заявки за кодом (540) заявлено на реєстрацію знак в чорно-білому виконанні, але до заявки додані кольорові копії позначення та у графі заявки за кодом (591) зазначено колір (поєднання кольорів) заявленого знака.

У будь-якому випадку, якщо в заявці під кодом (540) наведено зображення виконане в кольорі, в тому числі, якщо воно чітко не сприймається як чорно-біле, то воно повинно розглядатись як кольорове зображення заявленого позначення.

Усунення зазначених у повідомленні недоліків проводиться в порядку й строк, встановлений пунктом 6 статті 10 Закону.

Відповідно до пункту 2.2.2 Правил якщо знак заявляється на реєстрацію у чорно-білому виконанні, зображення знака подається у п'яти примірниках, якщо у кольоровому виконанні зображення знака подається у десяти примірниках.

Згідно з Новим тлумачним словником української мови примірник це одиничний предмет з ряду тотожних.

Таким чином, примірники заявленого зображення позначення, що додаються до заявки, повинні бути тотожними зображенню позначення, наведеному в графі заявки за кодом (540)» [20].

Таким чином, перше, що необхідно чітко розуміти та ідентифікувати при подачі заявки або проведенні експертизи, що позначення, яке подано (досліджується) є саме кольором або комбінацією кольорів, а не зображувальним позначенням, яке містить лише малюнки будь-якого характеру, зокрема, зображення на площині живих істот, предметів, природних та інших об'єктів, а також фігури будьяких форм, композиції ліній та фігур. Наприклад, зображення квадрата певного кольору є зображувальним позначенням, а не позначенням, що є кольором.

При цьому, аналізується зразок кольору, який має супроводжуватися вказівкою відповідного коду міжнародної визнаної системи ідентифікації кольорів (довідники та каталоги зразків кольору спеціалізованих організацій або каталоги зразків кольору графічних редакторів програмних засобів), наприклад, кольоровій шкалі Pantone Matching System, RAL, Focoltone (як це було зазначено попередньо).

Крім того, необхідно вивести опис того, яким чином колір застосовується до товарів, або використовується відносно до послуг та розглянуті приклади використання.

Це є необхідною умовою, на підставі того, що відповідно до пункту 2.2.7 ст. 2.2 Методичних рекомендацій, «зазвичай позначення, що є кольором чи поєднанням кольорів не мають розрізняльної здатності, але можуть бути придатними для набуття правової охорони, якщо щодо них заявником будуть надані докази набутої розрізняльної здатності внаслідок використання [20]».

При цьому, необхідно враховувати, що позначення повинно виконувати основну функцію, а саме: відрізняти товари та послуги одного виробника від таких саме або споріднених товарів та послуг іншого виробника. Тобто, необхідно дотримання позначенням вимоги дистинктивності. Щодо змісту цієї вимоги, то вона вдало досліджена в Звіті НДР «Методика судово-експертного дослідження знаків для товарів і послуг (торговельних марок)».

«Термін «дистинктивність» є похідним від поняття дистинкції. Під дистинкцією (від лат. distinctio розрізняння) розуміється «пізнавальний акт, у процесі якого фіксується різниця між предметами дійсності або елементами свідомості (відчуттями, уявленнями тощо.

Таким чином під дистинктивністю торговельних марок слід розуміти їх здатність бути ідентифікованими (розрізненими), виокремленими із маси інших знаків, призначених для використання стосовно тих самих або споріднених (однорідних) товарів (послуг) у межах визначеної території. Іншими словами, розрізняльний характер торговельної марки полягає в її здатності ідентифікувати товар або послугу і дозволяти споживачу розпізнати цю марку, а, відповідно, і товар або послугу серед однорідної продукції та послуг. Саме дистинктивність знаків є головним чинником, який запобігає їх змішуванню та введенню споживачів у оману стосовно товарів (послуг) та їх виробників. При цьому дистинктивність знаку повинна оцінюватися відносно тих товарів, для маркування яких він застосовується, а також з урахуванням характеристик споживачів (обізнаності та ін.)» [23, с. 140-141].

Згадана вище Методика також містить пропозиції щодо деяких критеріїв, які свідчать про набуття розрізняльної здатності позначенням, що є кольором або поєднанням кольорів. А саме:

• колір має бути основним елементом знаку, зокрема не виконуючі декоративної функції;

• колір не повинен виконувати утилітарну функцію, фізично або хімічно забезпечуючи ефект віддзеркалення або поглинання кольору;

• колір не повинен бути пов'язаним з природними колористичними характеристиками товару, тобто не бути природним результатом процесу виготовлення товару (наприклад, червона черепиця);

• колір не повинен бути асоційованим з видом товару або послуги (наприклад, червоний колір може асоціюватися з пожежними сигналізаціями) [23].

Відповідно до пункту 10.1.5 Методичних рекомендацій, розрізняльна здатність може бути властива позначенню з моменту його створення або набута ним внаслідок використання.

«Доказами набутої позначенням розрізняльної здатності внаслідок його використання, можуть бути, наприклад:

документ, що містить відомості про обсяги виробництва та реалізації товарів і/або послуг відносно яких застосовується позначення, обсяги експорту (імпорту) товарів щодо яких застосовується позначення;

документ, що містить відомості про використання або будь-яке просування позначення, як знака, зокрема відомості про види маркування товарів і/або його застосування при наданні послуг, експонування товарів на міжнародних і/або національних виставках та ярмарках, комерційне використання позначення в мережі Інтернет;

документ, що містить відомості про тривалість використання позначення до дати подання заявки. Тривалість використання позначення може підтверджуватися відомостями про дату початку використання позначення та про безперервність його використання;

документ, що містить відомості про географічний регіон продажу товарів з нанесеним позначенням і/або надання послуг під зазначеним позначенням; документ, що містить відомості про обсяг реклами з зображенням позначення. Рекламування позначення може підтверджуватися відомостями про способи рекламування маркованих товарів у різних засобах інформації, включаючи Інтернет, кількість споживачів такої реклами, витрати на рекламування, зокрема фінансові документи (звіти) щодо витрат на рекламу;

документ, що підтверджує ступінь інформованості споживачів про взаємозв'язок позначення з заявником. Таким документом можуть бути результати соціологічного опитування споживачів, включаючи підприємства роздрібної торгівлі, здійсненого атестованою в установленому порядку науковою установою чи організацією, що здійснює маркетингові та прикладні соціологічні дослідження (наприклад, GFK Ukraine, ТОВ «Тейлор Нельсон Софрез Україна» (INS)).

При цьому у таких результатах опитування повинні бути відповіді принаймні на такі питання:

чи відоме їм позначення як знак для товарів і послуг;

чи асоціюється у свідомості споживача таке позначення з товарами або послугами, для яких воно призначено;

яка саме особа, на їх думку, є виробником товарів, маркованих таким позначенням і/або надавачем послуг, для яких позначення застосовується.

Ступінь набутої розрізняльної здатності досліджується щодо заявленого позначення в цілому і визначається відносно товарів і/або послуг, для яких заявник просить зареєструвати знак» [20].

Відповідно до п. 10.1.5 Методичних рекомендацій :«позначення вважається таким, що набуло розрізняльної здатності внаслідок його використання щодо заявлених товарів і/або послуг якщо щодо нього наявні, зокрема, такі доречні фактори:

ступінь відомості споживачам про взаємозв'язок позначення із товарами та/або послугами, для яких воно призначене, і/або із заявником;

тривалість, обсяг та географічний район будь-якого використання позначення;

тривалість, обсяг та географічний район будь-якого просування позначення, включаючи рекламування чи оприлюднення та представлення на ярмарках чи виставках [20]».

До переліку документів, що можуть свідчити щодо набуття позначенням розрізняльної здатності можна віднести:

• контракти та договори, що доводять значні обсяги виробництва та продажу товарів/послуг, територіальне охоплення реалізації товарів/ послуг, а також показують тривалість використання заявленого позначення для маркування заявлених товарів/послуг;

• матеріали рекламних кампаній (публікації у ЗМІ, реклама на телебаченні та/або в глобальній мережі Інтернет, а також згадка у літературі, кіно тощо);

• соціологічні опитування, у яких робиться акцент на придбанні розрізняльної здатності заявленого позначення (кольори) щодо конкретного переліку товарів/послуг, вироблених заявником. Тобто, питання формулюється таким чином, щоб довести стійкий асоціативний зв'язок знака, що є кольором з конкретним переліком товарів/послуг певного виробника.

Аналіз практики рішень Апеляційної палати Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» щодо реєстрації знаку, який є кольором або поєднанням кольорів.

Процес реєстрації знаку, що є кольором або поєднанням кольорів, із різних причин, є доволі складним. Про це свідчать наявні рішення Апеляційної палати Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (ДП УкрПАТЕНТ) (далі Апеляційна палата) щодо розгляду відповідних спорів (скарг).

Так, рішенням Апеляційної палати від 05 жовтня 2021 року, затверджене Наказом УкрПАТЕНТУ від 29.11.2021 № 263-Н/2021, Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Київхліб» відмовлено в державній реєстрації торговельної марки у вигляді помаранчевого кольору (пантон 151с) за заявкою № m 2020 00487: [24].

У той же час, на сьогодні є й позитивні рішення Апеляційної палати щодо реєстрації знаку, що є кольором або поєднанням кольорів.

Так, 17.11.2021 зареєстровано торговельну марку за свідоцтвом України № 308389 ШШ (відтінки малинового та фіолетового) для послуг 35 класу [ ]. Разом із тим, рішенням Апеляційної палати від 01 липня 2021 року, затверджене Наказом Укрпатенту від 26.07.2021 № 134-Н/2021, відмовлено в реєстрації марки для товарів 19 класу [25].

За рішенням Апеляційної палати від 17 липня 2020 року, затверджене Наказом Укрпатенту від 25.08.2020 № 1616-Н/2020 зареєстровано торговельну марку за свідоцтвом України № 284396 (жовтий) для товарів 19 класу [13].

На користь реєстрації позначення, на наш погляд, вплинула сукупність документів, поданих до Апеляційної палати. На користь цього свідчить і резулятивна частина відповідного рішення Апеляційної палати:

«За результатами дослідження матеріалів справи, колегія Апеляційної палати дійшла висновку, що представлені апелянтом документи на користь реєстрації знака у вигляді жовтого кольору у своїй сукупності доводять тривале використання останнього до дати подання заявки № m 2019 11868 (21.05.2019) та набуття ним розрізняльної здатності для заявлених товарів 19 класу МКТП, вироблених апелянтом, як з використанням словесних елементів, так і за їх відсутності. Апелянт є єдиним виробником, що використовує жовтий колір для вирізнення своїх товарів на ринку виробів з газобетону. Колегія вважає, що завдяки діям та заходам апелянта щодо просування та тривалого використання жовтого кольору для своїх товарів та у своїй комерційній діяльності, останній набув відмітних та індивідуальних ознак як джерела їх комерційного походження, пов'язаного з апелянтом. При цьому, жовтий колір не є властивим та традиційним для виробів з газобетону та носить оригінальний характер при використанні для товарів апелянта. Вироби з газобетону не є товарами широкого споживання, у зв'язку з чим мають добре поінформованих споживачів, що дозволяє останнім чітко та однозначно ідентифікувати товари апелянта.

На ринку виробів з газобетону діє невелика кількість виробників та, окрім апелянта, присутні лише три з них, що використовують інші кольори для вирізнення своїх товарів. У зв'язку із обмеженістю кількості виробників та їх товарів на відповідному ринку, реєстрація кольору в якості знака є допустимою та відповідає практиці Європейського суду з прав людини [13]».

Дослідивши матеріали апеляційної справи в межах мотивів заперечення, враховуючи усі наведені вище фактичні обставини, а також положення статті 6quinquies Паризької конвенції про охорону промислової власності, колегія Апеляційної палати дійшла висновку, що надані апелянтом матеріали доводять набуття жовтим кольором розрізняльної здатності відносно скороченого переліку товарів 19 класу МКТП. Ураховуючи всі зазначені вище обставини, колегія Апеляційної палати вважає, що позначення за заявкою № m 2019 11868 є придатним для вирізнення товарів апелянта від товарів інших виробників і тому може бути зареєстровано в якості знака апелянта відносно скороченого переліку товарів 19 класу МКТП, а саме: «газобетон, газобетоні блоки; будівельні елементи з газобетону»» [13].

Слід звернути увагу, що у цьому рішенні Апеляційної палати звернено увагу на наступні важливі, як на наш погляд, аспекти розрізняння кольорів споживачем.

«Середній споживач здатний чітко розрізняти лише обмежену кількість кольорів, узагальнюючи їх сприйняття основними кольорами, якими прийнято вважати червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій та фіолетовий. Оскільки кількість останніх є обмеженою, невелика кількість знаків зареєстрованих для певних товарів або послуг можуть вичерпати весь спектр доступних кольорів та необґрунтовано обмежити використання їх відтінків. Тому, можливість реєстрації кольору як такого в якості знака має особливі умови у наданні правової охорони та обмежується в інтересах суспільства.

У той же час, колір може набути розрізняльну здатність та стати придатними для набуття правової охорони, але при особливих обставинах та за умови попереднього використання знака для заявлених товарів і послуг на певному ринку. Заявник має надати переконливі докази набутої розрізняльної здатності внаслідок використання. Такі особливі обставини вимагають від заявника довести, що заявлене позначення кольору не є традиційним на певному ринку для заявлених товарів або послуг.

У зв'язку з цим, набуття розрізняльної здатності заявленого позначення у вигляді кольору, залежить, зокрема, від такого фактору як тривалість його попереднього використання до подання заявки не лише самим заявником, а й у співставленні з іншими виробниками або надавачами послуг для таких самих або споріднених товарів і (або) послуг на відповідному ринку. При цьому, відсутність словесних або інших елементів при заявлені кольору в якості знака визначає більш високі вимоги для доведення розрізняльної здатності серед таких самих або споріднених товарів на відповідному ринку.

Позначення, що представляє собою колір, повинно дозволяти середньому споживачу певних товарів чітко і однозначно відрізнити ці товари від інших таких самих або споріднених товарів на відповідному ринку без проведення глибокого аналітичного дослідження, що вимагає повної сконцентрованої увагу на об'єкті дослідження. Отже, коли на реєстрацію знака подається колір, обов'язковою умовою є з'ясування питання, чи набуло позначення у вигляді кольору розрізняльної здатності при застосуванні до заявлених товарів або послуг.

При цьому, визначальним критерієм оцінки є тест на виконання заявленим кольором основної функції знака, що дозволяє споживачу без будь-якої ймовірності змішування вирізняти з-поміж інших товари або послуги одного виробника від товарів або послуг іншого. Споживачі мають однозначно сприймати такий колір (без додаткових графічних і словесних елементів) саме як знак для конкретних товарів або послуг, у зв'язку з чим для реєстрації кольору в якості знака потрібні переконливі докази набутої розрізняльної здатності для заявлених товарів або послуг.

Якщо заявлене позначення складається лише з кольору, то для перевірки заявленого позначення за пунктом 2 статті 6 Закону з метою виявлення наявності заявленого позначення і оцінки обставин його використання на відповідному ринку товарів, необхідно дослідити та проаналізувати відомості про заявника, що містяться в заявці, заявлене позначення, перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати знак, місце розташування, масштаб знака, способи його нанесення, а також відомості виявлені в глобальній мережі Інтернет, в тому числі про інших виробників аналогічних товарів. Таке дослідження дає змогу встановити ступінь розрізняльної здатності заявленого позначення щодо заявлених товарів чи послуг. Якщо є підстави вважати, що заявлене позначення звичайно не має розрізняльної здатності, то перевіряється чи не набуло воно такої внаслідок його використання [13]».

Наведена цитата, не зважаючи на свій розлогий характер, досить повно і вичерпно, на нашу думку, характеризує підстави для набуття кольором розрізняльної здатності та методологічні й методичні підходи щодо реєстрації його як знаку для товарів і послуг.

Висновки і перспективи подальших досліджень. Таким чином, на основі проведеного дослідження питань теорії та практики експертного дослідження торговельних марок, які є кольором, можна зробити висновок, що всі відомі кольори, як «природні» червоний, синій, жовтий і зелений, так і нові кольори і їх відтінки, яких у XXI ст. нараховуються тисячі, у процесі свого ґенезису та розвитку асоціювалися з різними явищами історії, культури, геральдики, лексики, фізики, хімії, науки, техніки, виробництва тощо. За тривалий історичний час вони набували популярності в суспільстві, втрачали і відроджували цю популярність. При цьому, не зважаючи на усталені асоціації цих кольорів із оточуючими явищами, предметами і процесами у сучасників, подібні асоціації виникають «тут і зараз»: вони характерні для конкретного історичного проміжку часу, конкретного народу і регіону та для конкретних соціальних груп (до прикладу, партійна символіка).

Сучасна реклама та методи маркетингу здатна посилювати чи послаблювати асоціації споживачів щодо конкретного кольору з конкретним видом товарів і послуг. Але, для реєстрації кольору як торговельної марки обов'язковою умовою має бути з'ясування питання, чи набуло позначення у вигляді кольору розрізняльної здатності при застосуванні до заявлених товарів або послуг? Тобто, чи виконує конкретний колір чи комбінація кольорів функцію знака, який дає змогу сподивачеві без будь-якої ймовірності змішування вирізняти з-поміж інших товари або послуги одного виробника від товарів або послуг іншого? Очевидно, що питання реєстрації такого знаку залишатимуться предметом спорів, а отже потребуватимуть спеціальних знань судових експертів з питань інтелектуальної власності.

колір торговельна марка експертний

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Пастуро М. Желтый. История цвета. Пер. с франц. Н. Кулиш. Москва: Новое литературное обозрение, 2022. 160 с.

2. Пастуро М. Синий. История цвета. Пер. с франц. Н. Кулиш. 4-е изд. Москва: Новое литературное обозрение, 2020. 144 с.

3. Пастуро М. Зеленый. История цвета. Пер. с франц. Н. Кулиш. 2-е изд. Москва: Новое литературное обозрение, 2020. 168 с.

4. Методичні рекомендації щодо особливостей проведення експертних досліджень, пов'язаних з етикетками / НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності; КНДІСЕ; ННЦ «Інст. суд. Засл. проф. М.С. Бокаріуса»; Н. Ковальова (кер.), В. Федоренко, Т. Чабанець., О. Фоя, Н. Климов Н., А. Копитько та ін. Київ, 2021. 97 с.

5. Федоренко В.Л., Фоя О.А., Чабанець Т.М. Зображення чи імітація торговельною маркою Державного Герба України та інших гербів: поняття, об'єкти і їх ознаки, питання, стадії експертного дослідження та їх зміст. Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління. 2021. № 4(16). С. 25-46.

6. Федоренко В.Л., Скрипнюк О.В., Фоя О.А., Чабанець Т.М. Питання ідентифікації позначень, що використовуються для індивідуалізації товарів, послуг та учасників цивільного обороту, та які є об'єктами порівняння при проведенні експертного дослідження торговельних марок. Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління. 2021. № 5(17). С. 67-95. і ін.

7. Гете И.В. Учение о цвете. Пер. с нем. В.О. Лихтенштадта. Москва: Изд-во АСТ, 2021. 256 с.

8. Пастуро М. Красный. История цвета. Пер. с франц. Н. Кулиш. Москва: Новое литературное обозрение, 2019. 160 с.

9. Пастуро М. Черный. История цвета. Пер. с франц. Н. Кулиш. 4-е изд. Москва: Новое литературное обозрение, 2021. 168 с.

10. Пастуро М. Символичекская история европейского средневековья. Пер. с франц. Е. Решетниковой. М.-Петербург: «Александрия», 2019. 448 с.

11. Методика проведення експертних досліджень, пов'язаних із засобами індивідуалізації / НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України / Н.М. Ковальова, О.В. Голікова та ін.; за ред. В.Л. Федоренка. Київ, 2017. 56 с.

12. Методика дослідження торговельних марок (знаків для товарів і послуг): Науковий звіт (заключний) (№ держреєстрації 1020U102507) / НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності; В.Л. Федоренко (кер.), Н.М. Ковальова, В.В. Коваленко Т.М. Чабанець і ін. Київ, 2021. 180 с.

13. Рішення Апеляційної палати від 17 липня 2020 року, затверджене Наказом Укрпатенту від 25.08.2020 № 1616-Н/2020. Сайт Укрпатенту. URL: https://ukrpatent. org/atachs/zhovty-res-2020.pdf

14. Дубілет Д. Що ви несете? Дмитро Дубілет розповідає найцікавіші історії про прапори усіх країн світую Перю з рос. Є. Плисецький. Київ: Yakaboo Publishing, 2021. 246 с.; іл.

15. Федоренко В.Л., Коваленко В.В., Чабанець Т.М. Зображення чи імітація торговельною маркою Державного Прапора України та інших державних прапорів: проблеми судово-експертної теорії та практики. Криміналістика і судова експертиза: міжвід. наук.-метод. зб. / Київський НДІ суд. експерт.; редкол.: Д.В. Журавльов (голов. ред.), О.Г. Рувін (заст. гол. ред.) та ін. Київ: Вид-во Ліра-К, 2022. С.627-647.

16. Fedorenko V.L., Chabanets T.M. Expert study of the State Flag image or imitation by Trademark. Armenian Journal of forensic expertise and criminalistics. 2022. № 7. рр. 96-109.

17. Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 р. Відомості Верховної Ради України. 2003. №№ 40-44. Ст. 356.

18. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг: Закон України від 15 грудня 1993 р. Відомості Верховної Ради України. 1994. №7. Ст. 36.

19. Сінгапурський договір про право товарних знаків. Офіційний вісник України. 2009. № 32. Ст. 13.

20. Методичні рекомендації з окремих питань проведення експертизи заявки на знак для товарів і послуг, розроблені ДП УІПВ, схвалені рішенням Колегії Державної служби інтелектуальної власності України від 18.03.2014 (протокол № 9), затверджені наказом Державного підприємства «Український інститут промислової власності» від 07.04.2014 № 91. URL: http://www.uipv. org/i_upload/file/metod-rek-tm.pdf

21. Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності, прийнятою Світовою організацією торгівлі 15.04.1994. Офіційний Вісник України. 2010. № 84. Ст. 2989.

22. Правила складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджені наказом Державного патентного відомства України від 28.07.1995. № 116. Офіційний вісник України. 25.07.2011 р. № 54. Ст. 72.

23. Методика судово-експертного дослідження знаків для товарів і послуг (торговельних марок): Звіт НДР (заключ.) / Міністерство юстиції України, КНДІСЕ; кер.: Г.В. Прохоров-Лукін; викон.: С.В. Мельник, І.В. Стародубов, А.Ф. Дорошенко та ін., КНДІСЕ; НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності; НДІІВ АПрНУ. 0108U005823. Київ: КНДІСЕ. 2009. 421 с.

24. Рішення Апеляційної палати від 05 жовтня 2021 року, затверджене Наказом УкрПАТЕНТУ від 29.11.2021 № 263-Н/2021. Сайт УкПАТЕНТУ. URL: https://ukrpatent. org/atachs/panton151c-res-2021.pdf

25. Рішення Апеляційної палати від 01 липня 2021 року, затверджене Наказом УкрПАТЕНТУ від 26.07.2021 № 134-Н/2021. Сайт УкрПАТЕНТУ. URL: https://ukrpatent. org/atachs/malyn-fiolet-res-2021.pdf

26. Бібліографічні дані реєстрації № 284396. Сайт УкрПАТЕНТУ. URL: https://sis. ukrpatent.org/uk/search/detail/1362360/

Размещено на Allbest.ru