Інформаційне забезпечення маркетингу на підприємстві (на прикладі ВАТ "Чернігівавтодеталь")

За допомогою драйверів ISAM можна одержати доступ до файлів таблиць деяких інших форматів: DBASE, Paradox, Excel, текстовим файлам, FoxPro 2. x, а за допомогою технології ODBC - і до файлів багатьох інших форматів.

Access 7.0 може виступати як у ролі OLE- контролера, так і OLE серверу. Це значить, що можна контролювати роботу додатків Access із будь-якого додатка, за умови, що воно може виступати в ролі OLE контролера і навпаки.

Умонтований SQL дозволяє максимально гнучко працювати з даними і значно прискорює доступ до зовнішніх даних.

Користувачем, малознайомим із поняттями реляційних баз даних Access дає можливість розділяти свої складні за структурою таблиці на декілька, пов'язаних по ключових полях.

Access - це типова настільна база даних. У той же час на невеличкому підприємстві з кількістю комп'ютерів не більше десяти, ресурсів Access цілком може вистачити для обслуговування всього діловодства, природно в низці з Microsoft Office. Тобто всі користувачі можуть звертатися до однієї бази даних, установленої на одній робочій станції, що не обов'язково повинна бути виділеним сервером. Для того, щоб не виникли проблеми цілості і доступу до даних, має сенс скористатися засобами захисту, що предоставляє Access. При цьому ви можете скористатися майстром, якщо не впевнені, що самі правильно встановите права й обмеження для користувачів.

На відміну від інших розглянутих засобів розробки, СКБД Access має русифікований інтерфейс і частково переведений на російську мову файл контекстної допомоги.

А також Access має кращу умонтовану систему захисту серед усіх настільних додатків СКБД. Ви можете створювати групи, користувачів, привласнювати права доступу до всіх об'єктів, у тому числі і модулів. До речі, це вирішує питання закриття ваших процедур і функцій від чужих очей. Тому що для Access немає компілятора, то необхідність захисту стає дуже актуальною для розроблювачів. Система захисту доступна тільки при відкритій базі даних. Кожному користувачу можна надати індивідуальний пароль. Система захисту доступна як за допомогою візуальних засобів, так і програмним шляхом. Якщо ви хочете захистити вашу базу даних навіть від користувача з ім'ям Admin, то користуйтеся послугами настроювання Sequrity, що поставляється разом із Access Developer Toolkit.

Крім цього ви можете закрити вашу базу даних від перегляду зовнішніми програмами.

Visual Basic

Visual Basic є універсальним засобом програмування, проте розглядати його можливості тільки з погляду створення додатків по обробці даних не можна.

На відміну від більшості пакетів програм Visual Basic не має головного вікна, що об'єднує всі інші елементи інтерфейсу розроблювача. Кожний елемент Visual Basic має своє незалежне вікно, що може бути удалена або розташоване незалежно від інших у будь-якому місці екрана.

Основні можливості Visual Basic, застосовувані в розробці додатків для обробки інформації, можуть бути реалізовані завдяки наявності в ньому об'єктів для доступу до даних - Data Access Object (DAO), 32-розрядного процесора данных - JET 3.0 і призначених спеціально для роботи з даними елементів керування.

Процесор даних у Visual Basic підтримує всі стандартні операції по створенню, зміні і видаленню таблиць, індексів і запитів.

Формат БД процесора даних Visual Basic відповідає формату Access. JET 3.0 також забезпечує підтримку цілісності і перевірку вводних і змінюваних даних на рівні полів і записів. Для зміни даних JET 3.0 дозволяє використовувати мову SQL.

Керування базою даних забезпечується процесором даних за допомогою об'єктів для доступу до даних. Ці об'єкти дозволяють розроблювачу програмним шляхом, за допомогою відповідних властивостей і методів DAO, як маніпулювати даними так і управляти структурою БД, включаючи її створення. У порівнянні з попередньою версією Visual Basic можливості об'єктів для доступу до даних тепер істотно розширені. У Visual Basic для роботи з даними можна застосовувати для роботи з даними декілька робочих областей, підтримувати цілісність даних, включаючи каскадне видалення і відновлення, і забезпечувати їхній захист від несанкціонованого доступу. Крім цього застосування колекцій істотно скорочує програмний код.

Унікальною властивістю JET 3.0 є можливість створення копій даних (репликации БД). Для створення копій БД розроблювачу достатньо скористатися методом MakeReplica при завданні методу Synchronize виконується узгодження даних, що обновлюється й оригінальної БД. Причому ці операції можуть виконуватися як із файлами формату БД процесора даних, так і з БД інших форматів, підтримуваних через ODBC.

Не можна не відзначити, що JET 3.0 використовують індекси нової, більш компактної структури, що дозволяють зменшити час їх створення і прискорити процес пошуку даних.

У Visual Basic Enterprice Edition включені об'єкти для доступу до зовнішніх даних - Remote Data Object (RDO) і відповідні елементи управления- Remote Data Control (RDC). Це дозволяє, не прибігаючи до допомоги процесора даних JET 3.0, використовувати всі можливості роботи з курсорами на сервері, досягаючи, максимально можливої швидкості доступу до даних, мінімізуючи мережній график.

MS SQL Server

Microsoft SQL Server 6.5 - одна з найбільш потужних СКБД архітектури клієнт -сервер. Ця СКБД дозволяє задовольняти такі вимоги, запропоновані до систем розподіленому опрацюванню даних, як тиражування даних, рівнобіжна опрацювання, підтримка великих баз даних на не дорогих апаратних платформах при зберіганні несмежного керування.

MS SQL Server являє собою систему, звичайно, погано порівнянну з розглянутими вище СКБД. Він не призначений безпосередньо для розробки користувальних додатків, а виконує функції керування базою даних. Для користувального додатка SQL Server є потужним джерелом генерації і керування потрібними даними.

Сервер має засоби віддаленого адміністрування і керування операціями, організовані на базі объектно - орієнтованого розподіленого середовища керування. Microsoft SQL Server 6.5 входить до складу сімейства Microsoft BackOffice, що об'єднує 5 серверных додатків, розроблених для спільного функціонування в якості інтегрованої системи.

Microsoft SQL Server 6.5 призначений винятково для підтримки систем, що працюють у середовищі клієнт-сервер. Він підтримує широкий спектр засобів розробки і максимально простий в інтеграції з додатками, що працюють на ПК.

Побудована на основі технологічних рішень, що з'явилися в Microsoft SQL Server 6.0, версія 6.5 демонструє багато значних нововведень. SQL Server 6.5 перевершує попередню версію з погляду застосування многопоточної рівнобіжної архітектури операційної системи для підвищення продуктивності і масштабіруємості, коли на комп'ютері встановлено декілька процесорів.

SQL Server 6.5 має нову масштабируемую архітектуру блокувань, названу Динамічним блокуванням ( Dinamic Locking), що комбінує блокування на рівні сторінки і запису для досягнення максимальної продуктивності і підключення максимального числа користувачів.

SQL Server може тиражувати інформацію в БД інших форматів включаючи Oracle, BM DB2, Sybase, Microsoft Access і інші СКБД ( при наявності ODBC драйвера, що відповідає визначеним вимогам).

Збережені процедури, що підтримують OLE Automation, дозволяють розроблювачу застосовувати практично будь-який інструмент із тих, що підтримують OLE, із метою створення збережених процедур для SQL Server. Visual Basic 4.0 підтримується посередництвам нової 32-розрядної DB-Library (OCX). Численні розширення мови Transact-SQL включають розширену підтримку курсорів, можливість використання команд визначення даних усередині транзакций і т.д.

Microsoft SQL Server 6.5 містить Асистент адміністратора. Цей інструмент дозволяє призначати основні процедури супроводу бази даних і визначати для них графік виконання. Операції по супроводі баз даних включають перевірку розподілу сторінок, цілісності покажчиків у таблицях (включаючи системні) і індексах, відновлення інформації, необхідної оптимізатору, реорганізацію сторінок у таблицях і індексах, створення страховочных копій таблиць і журналів транзакций. Всі ці операції можуть бути встановлені для автоматичного виконання по заданому адміністратором графіку.

Пакет Enterprise Manager включає утиліту, що дозволяє переносити деякі або всі об'єкти з однієї бази даних у другу. Використовуючи цю утиліту розроблювач або адміністратор може:

виконувати копіювання об'єктів будь-якого типу з указівкою, якого типу об'єкти підлягають копіюванню ( або копіювати всі об'єкти всіх типів);

переносити схему бази даних разом із даними або без них;

доповнювати або заміщати існуючі дані;

знищувати об'єкти в базі-приймачі перед копіюванням схеми;

для об'єкта що копіюється включати об'єкти, що від нього залежать;

використовувати стандартні настроювання генерації коду створення/видалення об'єктів або використовувати власні;

визначати момент виконання переносу об'єктів: негайно одноразово у визначений момент часу, багаторазово по визначеному графіку.

Сервер, що одержує об'єкти, повинен бути Microsoft SQL Server версії 6.5.Сервер-джерело може бути Microsoft SQL Server версії 4.х або 6. х або сервер Sybase. SQL Server надає можливість створення страховочных копій і відбудови індивідуальних таблиць. Завантаження таблиці може бути виконано або з копії індивідуальної таблиці, або з копії бази даних. Завантаження індивідуальних таблиць може виявитися гарним рішенням при необхідності відновлення даних після збою, коли завантаження всієї бази даних неефективні.

На підставі проведеного аналізу СКБД можна сказати, що :

Microsoft Access найбільше зручний не тільки для програміста, але і для користувача через наявність русифікованого інтерфейсу.

Інші СКБД можуть знайти широке застосування у визначених умовах.

Основні напрямки реалізації потенційних можливостей інформатизації.

Зазначені вище чинники сприяють розвитку трьох основних типів комунікацій, характерних для інформаційного суспільства: 1) між людьми; 2) між людьми й інформаційними системами; 3) між системами.

Розвиток інформаційних технологій і телекомунікаційних мереж відкриває не тільки нові потенційні можливості швидкого одержання інформації з будь-якої точки планети, але, що особливо важливо, знімає багато природних і штучних бар'єрів, що розділяють людей, країни і континенти, сприяє якісному удосконалюванню інформаційних комунікацій. Особливе значення має можливість істотного поліпшення комунікацій між людьми і комунікацій між людьми й інформаційними системами. Це відчиняє нові обрії і нові потенційні можливості раціонального використання світових інформаційних ресурсів і знань в інтересах подальшого розвитку кожної людини, народів, країн і цивілізації в цілому. Для реалізації таких можливостей варто забезпечити високу ефективність зазначених типів комунікацій. Необхідно не просто забезпечити такий стан, при котрому ці комунікації тільки доповнюють одна іншу і задовольняють очевидним вимогам: спроможність до спілкування і розуміння, відкритість і адаптивність, уміння діяти в умовах неповноти і можливої суперечливості інформації. Потрібно істотно більше - досягнення такого рівня взаємозв'язку і взаємодії між зазначеними типами комунікацій у єдиній інфраструктурі, що забезпечить їхню системну узгодженість по цілям, задачам, можливостям, ресурсам і термінам реалізації основних процедур життєвого циклу. Тільки такий підхід може забезпечити реалізацію потенційних можливостей інформатизації в розвитку виробництва й у вирішенні соціальних проблем.

Звідси випливає ряд організаційних, економічних, науково-технічних і інших стратегічно важливих задач раціонального використання можливостей інформатизації, своєчасність і ефективність вирішення яких багато в чому визначать майбутнє країни. Серед них найважливішою є задача повної мобілізації всіх ресурсів країни для створення конкурентноспроможних виробництв, що працюють на найвищому науково-технічному рівні. Дана задача - комплексна, що охоплює різноманітні сфери економіки, науки і техніки. Для її успішного рішення необхідно забезпечити системну узгодженість цілей, принципів, підходів.

Важлива роль у вирішенні зазначеної задачі належить інформатиці і системному аналізу. Відомо, що конкурентноздатність продукції на світовому ринку можна забезпечити при виконанні двох найважливіших умов: високий технологічний рівень виробництва й ефективне інформаційно-маркетингове забезпечення національних виробників. Виконання цих умов і забезпечення конкурентноздатності продукції на світовому рівні досягається на основі використання CASE- і CALS-інформаційних технологій.

Абревіатура CASE розшифровується як «Computer-Aided Software Engineering» - «Автоматизована програмна інженерія». CASE-технологія являє собою комплекс організаційно-технічних заходів, методик і методів застосування засобів автоматизації і комп'ютеризації в процесі розробки складних систем. Ця технологія дозволяє визначати ступінь технологічної зрілості виробника по п'ятиуровневій багатокретеріальній формалізованій шкалі оцінок. Система оцінок пред'являє високі вимоги на кожному рівні технологічної зрілості. Так, у 1994 році 500 організацій, із котрих біля чверті не були американськими, добровільно проходили атестації, припускаючи в майбутньому взяти участь у конкурсах на виконання замовлень уряду США. Результати атестації показали, що 72% організацій знаходяться на нижчому рівні зрілості, 12% - на другому, 7% - на третьому, усього три фірми - на четвертому, і тільки дві фірми визнані гідними п'ятого рівня. З двох організацій, відзначених вищого, п'ятого рівня зрілості, одна є підрозділом NASA і відома розробленням системи керування американськими космічними кораблями багаторазового використання. Друга організація знаходиться в місті Бангалоре на півдні Індії. І цей факт не випадковий. У недавньому дослідженні Всесвітнього банку по розробці рентабельних видів продукції на перше місце у світі вийшла Індія (!).У цій країні вже зараз на 50% більше інженерів-програмістів, чим у Японії. У ній створена індустрія програмного забезпечення, що розвивається швидко, у якій нині зайнято понад 300 тис. чоловік. Від її діяльності залежать не тільки багато американських фірм. Наприклад, швейцарська фірма Swissair половину інформації опрацьовує теж в Індії - це значно дешевше (тут гарному програмісту сплачують приблизно стільки ж, як і в нашій Батьківщині). Так що вищий рівень технологічної зрілості - не обов'язково атрибут багатої країни. Безумовно, в Україні є достатній науковий потенціал у сфері інформатизації, що дозволяє в недалекому майбутньому поповнити список організацій, що займають почесну п'яту сходинку в американському «табелі про ранги» технологічної зрілості.

Не менш важливе значення для забезпечення конкурентноздатності продукції на світовому ринку має CALS-технологія. Ця технологія є найважливішою складовою інформаційно-маркетингового забезпечення національних виробників. CALS - поняття, що безупинно розвивається. Початкове найменування технології CALS (Continuous Acquisition and Life-Cycle Support - Підтримка життєвого циклу виробів) відбивало головну її ціль - забезпечення системно узгодженої інформаційної підтримки всіх етапів життєвого циклу виробу. В даний час CALS розшифровується як «Бізнес у високому темпі (Commerce At Light Speed)», що підкреслює переорієнтування цієї технології в напрямку широкого використання можливостей світового інформаційного простору - інформаційних магістралей і електронної комерції.

Рушійним чинником розвитку і використання даної технології в бізнесі стала зростаюча конкуренція на сучасному світовому ринку товарів і послуг. Вона змушує виробників піклуватися про конкурентноздатність своєї продукції, використовувати крім традиційних засобів (зниження вартості; підвищення якості, надійності й ефективності; розширення функціональних можливостей) нові прийоми, як-от:

* швидка реакція виробника на потреби ринку;

* доступність для споживача необхідної документації і простота її опрацювання.

З'явилася нагальна потреба вирішення таких задач:

* вичерпний аналіз усіх чинників, що впливають на конкурентноздатність виробів у сучасному уявленні;

* організація узгодження й активного обміну між діловими партнерами інформацією про вироби і процеси.

Дані задачі тісно взаємозалежні по багатьох факторах, що визначає необхідність їхнього вирішення з єдиної позиції системного підходу. Загальні прийоми вирішення таких задач складають зміст cals-технології. CALS - це, насамперед, нова інформаційна стратегія, нові шляхи ведення бізнесу, новий інструментарій на базі міжнародних стандартів, більш ефективне використання інформації, нові методи співробітництва між підприємствами. Суть цієї стратегії - системний аналіз безлічі різнорідних чинників і оптимізація керування на всіх етапах життєвого циклу виробу з єдиної позиції з метою забезпечення високої ефективності виробництва на основі досягнення високого рівня конкурентноздатності продукції і її швидкої реалізації на ринку.

Ця технологія відчиняє нові можливості в вирішенні таких практично важливих задач:

- забезпечення ефективного взаємозв'язку і безупинної взаємодії різнорідних процесів на всіх етапах життєвого циклу продукції;

- створення гнучкої, адаптивної до умов системи, що швидко змінюється, управління безупинними постачаннями протягом усього життєвого циклу продукції (від створення концепції виробу до його утилізації);

- створення віртуальної системи електронної інтеграції організацій (підприємств), що беруть участь у процесі на різноманітних етапах життєвого циклу продукції;

- підвищення оперативності й ефективності управління підтримкою життєвого циклу продукції.

Впровадження даної технології дозволяє істотно підвищити ефективність виробництва на основі можливості рівнобіжного проектування, широкомасштабної кооперації, раціональної спеціалізації, уніфікації і стандартизації проектної, виробничої й експлуатаційної документації. По оцінці експертів США, це дає можливість одержати такі показники:

а) у процесах проектування:

- скорочення часу проектування на 50%;

- скорочення витрат на оцінку технічної реалізуемості й експертизу проектів на 15-40%;

б) у процесах організації постачань:

- скорочення часу пошуку даних на 40%;

- скорочення часу планування постачань до 70%;

- зменшення вартості інформації на 15-60%;

в) у виробничих процесах:

- скорочення виробничих витрат на 15-60%;

- підвищення рівня якості до 80%;

г) у процесах експлуатаційної підтримки виробів:

- скорочення часу на перевірку і коригування технічної документації на 30%;

- скорочення часу планування експлуатаційної підтримки до 70%;

- скорочення вартості технічної документації на 10-50%.

Приведені дані свідчать про великі потенційні можливості CALS-технології, тому в різноманітних країнах світу її впровадженню приділяється велика увага. У Європі на урядовому рівні ведеться робота з CALS (політичні рішення, а також організація CALS-відомств) у Німеччині, Франції, Італії, Норвегії, Швеції, Нідерланд, Великобританії. У цих країнах інтерес до CALS виявляється як у військовій, так і в цивільній сферах. У Данії, Фінляндії й Іспанії ця робота знаходиться в стадії зародження. Огляд стану

CALS-програм в інших країнах показує, що на урядовому рівні роботи з CALS ведуться в США, Австралії, Канаді, Японії, Південній Кореї і Тайвані. Виявляють цікавість до CALS-технологій Китай, Ізраїль, Малайзія, ПАР. Сінгапур, Таїланд.

Водночас в Україні CASE- і CALS-інформаційні технології ще не знайшли належного застосування. Ця обставина є однією із серйозних причин недостатнього рівня інформаційно-маркетингового забезпечення національних виробників. І не випадково експерти Всесвітнього банку реконструкції і розвитку, оцінюючи стан даного питання в Україні цілком обосновано зробили такий висновок: існуюча національна інфраструктура сфери інформатизації не в змозі реалізувати належний рівень інформаційно-маркетингового забезпечення національних виробників і потенційних закордонних інвесторів; ринкова інфраструктура , що складається, поки тільки в малому ступені сприяє вирішенню найбільш насущних для виробників задач - скороченню часу обороту засобів, зниженню витрат, розширенню ємності ринку. Такий стан з упровадженням CASE- і CALS-інформаційних технологій веде до подальшого відставання інформаційно-маркетингового забезпечення від світового рівня і, як слідство, до подальшої втрати тих сегментів світового ринку, де українська продукція є конкурентноздатною.

Стан справ погіршується і тією обставиною, що Україна з ряду причин істотно відстає в такому важливому виді інформаційної технології, як електронна комерція, що у даний час стрімко витискає інші, традиційні форми комерції. Так, по оцінках дослідницьких організацій США (Forrester Research, International Data Corporation і інших), обсяги міжкорпоративної торгівлі через Інтернет у 1997 р. складають $8 млрд. що відповідає більш ніж дворазовому зросту за рік. Причому ці дані відбивають тільки цілком «сітьові продажі», коли вибір товару, оформлення замовлення й оплата здійснювалися через Інтернет. Варто підкреслити, що ці результати істотно перевищують прогнози. Зокрема, консалтингова компанія Дэвида Скирмэ в 1995 р. прогнозувала, що обсяг продажів через Інтернет у 1996 р. складе усього $500 млн, у 2000 р. - порядку $6 млрд. В даний час передбачається, що в 2000 році тільки в США обсяг продажів через Інтернет складе $50 млрд.

Розвитку електронної комерції як перспективного виду інформаційної технології бізнесу приділяється пильна увага на урядовому рівні в країнах Великої сімки і багатьох інших країнах, а також на міждержавному рівні. Зокрема, 7-9 жовтня 1998 р. в Оттаві (Канада) проходила міжнародна конференція “Світ без кордонів: реалізація потенціалу глобальної електронної комерції”. У ній взяли участь міністри з 29 країн, що входять у OECD (Organization for Economic Cooperation and Development - Організація економічного співробітництва і розвитку) і спостерігачі з 12 інших країн. Україна не входить у дану організацію, тому в конференції не брала участь. Міністри обговорювали проблеми і перспективи електронної комерції по чотирьох напрямках: 1) формування довіри виробників і споживачів; 2) розробка правил електронної комерції; 3) розвиток інформаційної інфраструктури електронної комерції; 4) максимізація вигоди електронної комерції. На конференції прийнятий глобальний план дій для електронної комерції, підготовлений діловими колами, із рекомендаціями для урядів. План поданий п'ятьма міжнародними організаціями: BIAC (Business and Industry Advisory Committee to the OECD), GIIC (Global Information Infrastructure Commission), ICC (International Chamber of Commerce), INTUG (International Telccomunication Users Group), WITSA CWorid Information Technology and Services Alliance) на основі пропозицій 145 національних організацій різних країн і узгоджений із 48 міжнародними і національними організаціями. Він визначає основні напрямки і шляхи подолання деяких принципових складностей і рішення ряду принципових проблем розвитку електронної комерції. Серед них необхідно виділити такі: захист інформації, інтелектуальної власності, авторського права і суміжних прав; розробка і реалізація єдиного кодексу електронної комерції; сумісність державної політики електронної комерції, правової бази і технічних стандартів різних країн; сумісність і захищеність електронних систем оплати; оподатковування і митні тарифи. У числі головних висновків конференції відзначається таке: 1) електронна комерція буде приносити великі соціальні й економічні вигоди; 2) прогнозується, що з 2000 року практично весь світовий ринок буде використовувати електронну комерцію. [17]

Деякі проблеми і шляхи переходу України

до інформаційного суспільства.

Проведений вище аналіз показує, що розвинені країни і більшість країн, що розвиваються, високими темпами впроваджують нові інформаційні технології і системи в різноманітні сфери життя і діяльності суспільства. Зокрема, світовий ринок орієнтується на широке впровадження електронної комерції. І цілком природно, що найважливішою умовою її впровадження в кожній окремій країні є необхідний рівень розвитку національної інформаційно-комунікаційної інфраструктури і загальнодоступність універсальних послуг.

Тим часом Україна істотно відстає за рівнем інформатизації від розвинених країн. Кількісно цей рівень можна проілюструвати даними про доступ до мережі Інтернет. Так, в Україні мають доступ до Інтернет 24 із кожних 10 000 жителів, у країнах Балтії - більш 70, у країнах Східної Європи - не менше 1 20, у Німеччині - 600, у США - більш 1500. Тому без освоєння відповідних інформаційних технологій і розвитку інформаційної інфраструктури повноправна інтеграція України у світове економічне співтовариство стає проблематичною. Для усунення такого положення необхідно вирішити ряд організаційних, правових, науково-технічних і інших питань, що мають стратегічну значимість для розвитку ринкової економіки, збереження незалежності і забезпечення національної безпеки. Науково-технічні питання охоплюють широке коло задач, серед яких визначальними є слабоструктуровані задачі системного аналізу, багатоцільової оптимізації, факторної оцінки і мінімізації ризику. Відмітна риса даних задач - неповнота, непевність, нечеткость, суперечливість вихідної інформації.

У умовах гострого протиріччя між потребами розвитку інформатизації і можливостями виділення відповідних засобів на інформатизацію, що характерно в даний час для України, повинен стати «острівний» принцип, відповідно до якого визначаються ключові сфери-острови розвитку інформатизації. До них, у першу чергу, необхідно віднести сферу утворення й сферу інформаційно-маркетингового забезпечення національних виробників.

3.2 Проектування інформаційної бази даних маркетингу (аналіз зовнішнього середовища)

Для автоматизації діяльності відділу маркетингу пропонується інтегральна iнформацiйна система iнформацiйне забезпечення маркетингу в ВАТ "Чернiгiвавтодеталь" "MARKET".

1.1. Призначення системи "MARKET" полягає в створеннi, накопиченнi, обробцi та збереженні iнформацiї, пов'язаної з роботою маркетингової служби заводу.

Мета системи "MARKET" полягає в тому, шоб забезпечити виконання службових обов'язкiв виконавцiв служби маркетингу з питань маркетингового дослiдження, ведення договiрноі документацiі, облiку, аналiзу, прогнозування, планування та регулювання маркетингової дiяльностi заводу.

Доцiльнiсть автоматизацiі функцiй маркетингу на пiдпријмствi пов'язана зi складнiстю та рiзноманітнiстю задач, що вирiшуються, необхiднiстю отримання узагальнюючих характеристик по всьому колу показникiв, можливiстю застосування засобiв моделювання економiчних процесiв, обробки i врахування експертних оцiнок ринкових ситуацiй для прогнозування i планування маркетингової дiяльностi, оперативного одержання звiтної та аналiтичної информацiї, графiчного вiдображення отриманих результатiв, розрахункiв.

Iнтеграцiя системи побудована на функцiонуваннi рiзнородної iнформацiї: довiдкової, поточної, експертної, баз данних, банкiв знань, баз алгоритмiв, обробленої iнформацiї.

1.2. Вихiдна iнформацiя системи складає: звiти з усiх напрямкiв дiяльностi служби маркетингу (договiрна робота, виконання договорiв поставки продукцiї, прогнозування та планування маркетингової дiяльностi на заводi, аналiз та оцiнка ситуацiї на ринку товарiв, поточнi звiти) i призначена для поточного регулювання та стратегiчного керування процесами маркетингу.

1.3. Термiни рiшення задач системи встановлюються в залежностi вiд конкретних умов накопичення iнформацiї i потреб ії обробки.

1.4. Основу БД для рiшення задач системи складають блоки iнформацiі стосовно функцiй вiддiлу маркетингу по пiдсистемам:

1. Робота зi споживачем.

2. Просування товару.

3. Дослiдницька функцiя.

4. Органiзацiя сервiсу.

5. Аналiз зовнiшнього середовища.

6. Органiзацiя внутрiшнього середовища.

7. Прогнозно-стратегiчна функцiя.

8. Органiзацiйно-координацiйна функцiя.

1.5.Iнформацiйнi бази всiх пiдсистем вiддiлу iнтегрованi на рiвнi вiддiлу i використовуються для виконання всiх функцiй в вiдповiдностi з потребами.

Зокрема пiдсистема "Аналiз зовнiшнього середовища" складає iнформацiю, засновану на маркетинговому дослiдженнi, яке в умовах комп'ютерноі технологiі ведеться постiйно. У перелiк завдань маркетингового дослiдження входять:

збiр, опрацювання i зведення кон'юнктурної iнформацiї;

iнтегрованi та диференцiйованi оцiнки стану ринку, типологiя ринкової ситуацiї, якiсна та атрибутивна градацiя стану ринку;

характеристика обсягу ринку;

оцiнка i аналiз пропорцiй ринку;

виявлення, аналiз i прогнозування тенденцiй ринку та його динамiчна стiйкiсть;

оцiнка i аналiз коливань, сезонностi та циклiчностi розвитку ринку;

оцiнка i аналiз регiональних розбiзностей ринку;

оцiнка i аналiз дiловоі активностi;

характерстика ступеню монополiзацiї ринку i iнтенсивностi конкуренцiї;

аналiз, оцiнка i прогнозування власних можливостей в ринковому середовищi.

Оперативный ввiд i обробка вхiдноі iнформацiі при реалiзацiі функцiй системи проводиться по необхiдностi без обмежень.

1.6. Система "MARKET" реалiзується для декiлькох користувачiв в умовах локальних мереж. Всi функцiі системи вирiшуютья в режимi дiалога з машиною.

2. Структура системи "MARKET" i технологiя взаємозв'язкiв

2.1. В вiдповiдностi з функцiями системи "MARKET" вона має вiсiм раздiльних iнтерфейсiв, заснованих на загальнiй базi даних, створюваних в вiдповiдних файлах. Крiм того, система iнтегрує з глобальною базою даних iнших пiдроздiлiв заводу в цiлому по мережi. Цi зв'зки стосуються даних про продукцiю, цiни на неї, про клiєнтiв, іх фiнансових атрибутiв i т.i.

2.2. Система "MARKET" пiдключена до глобальноі iнформацiйноі системи "INTERNET" і користується її iнформацiєю.

ВИХIДНА IНФОРМАЦIЯ

Перелiк вихiдних документiв

Iм'я файла	Назва документа	Макс.чис. документ	Перiодич звiту	Строк подання	Користув iнформац
1	2	3	4	5	6
1. Маркетингове дослiдження: Аналiз зовнiшнього середовища
prtp.rep	1.1. Пропозизiя товарiв, послуг	250	Оперативно по запиту	Без обмежень	Маркет. План.вiд. Дирекцiя
sptp.rep	1.2.Споживацький попит на товари, послуги	250	Оперативно по запиту	Без обмеж	Маркет. План.вiд. Дирекцiя
prpr.rep	1.3. Пропорцiйнiсть ринку	250	Оперативно по запиту	Без обмеж	Маркет. План.вiд. Дирекцiя
trrt.rep	1.4. Тенденцiя розвитку ринку	250	Оперативно по запиту	Без обмеж	Маркет. План.вiд. Дирекцiя
kscr.rep	1.5. Коливання, стiйкiсть, циклiчнiсть ринку	250	Оперативно по запиту	Без обмеж	Маркет. План.вiд. Дирекцiя
rosr.rep	1.6. Регiональнi особливостi стану i розвитку ринку	250	Оперативно по запиту	Без обмеж	Маркет. План.вiд. Дирекцiя
dart.rep	1.7. Дiлова активнiсть	250	Оперативно по запиту	Без обмеж	Маркет. План.вiд. Дирекцiя
mmkr.rep	1.8.Масштаб(розмiр)ринку,рiвень монополiзацiї i конкуренцiї	250	Оперативно по запиту	Без обмеж	Маркет. План.вiд. Дирекцiя
krrt.rep	1.9. Комерцiйний ризик	250	Оперативно по запиту	Без обмеж	Маркет. План.вiд. Дирекцiя
2. Експертна оцiнка ринковоу ситуацiї, прогнозування та планування
mdep.rep	2.1.Прогнозування попиту, оцiнка його еластичностi	250	Оперативно по запиту	Без обмеж	Вiддiл маркетинг Плановий
mdvm.rep	2.2.Аналiз, оцiнка i прогнозування власних можливостей в ринковому середовищi	250	Оперативно по запиту	Без обмеж	Вiддiл маркетинг Плановий
mrse.rep	2.3.Моделювання ринкової ситуацiї за допомогою експертних оцiнок та прийняття рiшень	250	Оперативно по запиту	Без обмеж	Вiддiл маркетинг Плановий

3.2 Склад i характеристика реквiзитiв в вихiдних документах

Маркетингове дослiдження: Аналiз зовнiшнього середовища prtp.rep

Пропозизiя товарiв, послуг

N	Наймення реквiзита	Iдентифiк.	Тип	Довж.	Джерело
1	2	3	4	5	6
	По одному товару
1	Код продукцiї	K_PRD *	С	15.0	dprd.dbf
2	Код типу (група) продукцiї КТ_PRD / K_PRD = 1/n	КТ_PRD **	С	2.0	dprd.dbf
3	Тип (група) продукцiї	Т_PRD	С	20.0	dprd.dbf
4	Наймення продукцiї K_PRD / N_PRD = 1/1	N_PRD	C	80.0	dprd.dbf
5	Код одиницi вимiру продукцiї K_PRD / KO_PRD = 1/n	KO_PRD **	C	10.0	dprd.dbf
6	Одиниця вимiру продукцiї KO_PRD / O_PRD = 1/1	O_PRD	C	10.0	dprd.dbf
7	Код конкурента K_PRD / K_KON = 1/n	K_KON **	С	15.0	dkon.dbf
8	Наймення конкурента K_KON / N_KON = 1/1	N_KON	С	65.0	dkon.dbf
9	Термiн оцiнки обсягу реалiзацiї вида продукцiї конку рентом (рiк, мiсяць) K_KON / DOR_KON= 1/n	DOR_KON**	D	10.0	dkon.dbf
10	Оцiнка обсягу реалiзацiї вида продукцiї конкурентом DOR_KON /OR_KON = 1/1	OR_KON***	N	10.0	dkon.dbf
11	Сума оцiнок обсягiв реалiзацiї товару вciма конкурентами сумма OR_KON по всiх K_KON сукупностi	SR_KON	N	10.0	prtp.rep
12	Частка фiрми в загальному обсязi реалiзацiї товару,% (OR_KON/SR_KON)*100% по всiх K_KON сукупностi	DR_KON	N	2.3	prtp.rep
13	Регiональне розповсюдження товару конкурента (засвощння регiональних ринкiв) К_TER / REG_KON = 1/1 K_KON / REG_KON = 1/n	REG_KON	C	6.0	dter.dbf
14	Термiн оцiнки обсягу реалiзацiї вида продукцiї конкурентом (рiк, мiсяць) K_KON / REG_KON= 1/n	DOR_KON**	D	10.0	dkon.dbf
15	Оцiнка обсягу реалiзацiї вида продукцiї конкурентом по регiонам DOR_KON /ORR_KON = 1/1 OR_KON /REG_KON = 1/n	ORR_KON***	N	10.0	dkon.dbf
16	Сума оцiнок обсягiв реалiзацiї товару вciма конкурентами по регiону сумма ORR_KON по всiх K_KON сукупностi	SRR_KON	N	10.0	prtp.rep
17	Частка фiрми в загальному обсязi реалiзацiї товару по регiонам (ORR_KON/SRR_REG)*100% по всiх K_KON сукупностi	DRR_KON	N	2.3	prtp.rep
18	Темпи зростання обсягiв реалiзацiї товару по всiх K_KON сукупностi по роках або мiсяцях) OR_KON за DOR_KON / OR_KON за(DOR_KON - 1	TOR_KON	N	3.3	prtp.rep
19	Оцiнка можливого обсягу реалiзацiї вида продукцiу конкурентом на наступний перiод (DOR_KON+1)/MR_KON = 1/1	MR_KON***	N	10.0	dkon.dbf
110	Сума оцiнок можливих обсягiв реалiзацiї товару вciма конкурентами сумма MR_KON по всiх K_KON сукупностi	SMR_KON	N	10.0	prtp.rep

sptp.rep 1.2. Споживчий попит на товари, послуги (входить до пiдсистеми Робота зi споживачем)

N	Наймення реквiзита	Iдентифiк.	Тип	Довж.	Джерело
1	2	3	4	5	6
1	Ступiнь задоволення попиту
2	Вектор змiни задоволення попиту
3	Задоволення попиту по формам утворення (потенцiйний, формующийся, склавшийся, сезонний)
4	Стан ринку(дефiцитний,насичений)
5	ємкiсть ринку товарiв та послуг
6	Еластичнiсть попиту

prpr.rep 1.3. Пропорцiйнiсть ринку (входить до пiдсистеми Робота зi споживачем)

N	Наймення реквiзита	Iдентифiк.	Тип	Довж.	Джерело
1	2	3	4	5	6
1	Спiввiдношення попиту i пропозицiї
2	Товарна структура товарообiгу
3	Подiл ринку мiж виробниками, оптовою та роздрiбною торгiвлею
4	Структура торгiвлi за формами власностi
5	Структура покупцiвза формами власностi
6	Регiональна структура ринку

trrt.rep 1.4. Тенденцiя розвитку ринку (входить до пiдсистеми Дослiдницька функцiя)

N	Наймення реквiзита	Iдентифiк.	Тип	Довж.	Джерело
1	2	3	4	5	6
1	Темп зростання обсягiв реалiзацiї
2	Темп зростання обсягiв товарних запасiв
3	Темп зростання цiн
4	Темп зростання iнвестицiй
5	Темп зростання прибутку
6	Параметри тредiв обсягiв реалiзацiї
7	Параметри тредiв обсягiв товарних запасiв
8	Параметри тредiв цiн
9	Параметри тредiв iнвестицiй
10	Параметри тредiв прибутку

kscr.rep 1.5. Коливання, стiйкiсть, циклiчнiсть ринку (використання банку моделей дослiдження закономiрностей)

N	Наймення реквiзита	Iдентифiк.	Тип	Довж.	Джерело
1	2	3	4	5	6
1	Коефiцiщнт варiацiї цiн конкурентiв
2	Коефiцiщнт варiацiї обсягiв реалiзацiї товарiв у конкурентiв
3	Коефiцiщнт варiацiї обсягiв товарних запасiв конкурентiв
4	Коефiцiщнт варiацiї цiн в часi
5	Коефiцiщнт варiацiї обсягiв реалiзацiї товарiв в часi
6	Коефiцiщнт варiацiї обсягiв товарних запасiв в часi
7	Коефiцiщнт варiацiї цiн в регiонах
8	Коефiцiщнт варiацiу обсягiв реалiзацiї товарiв в регiонах
9	Коефiцiщнт варiацiї обсягiв товарних запасiв в регiонах
10	Параметри моделi cезонностi розвитку обсягiв реалiзацiї товарiв
11	Параметри моделi циклiчностi розвитку обсягiв реалiзацiї товарiв

rosr.rep 1.6. Регiональнi особливостi стану i розвитку ринку

N	Наймення реквiзита	Iдентифiк.	Тип	Довж.	Джерело
1	2	3	4	5	6
По кожному регiону
1	Регiональне розповсюдження товару конкурента (засвощння регiональних ринкiв) REG_KON/K_KON = 1/n	REG_KON	C	6.0	dkon.dbf
По всiм конкурентам в регiонi
2	Код конкурента	K_KON *	С	15.0	dkon.dbf
3	Наймення конкурента K_KON / N_KON = 1/1	N_KON	С	65.0	dkon.dbf
4	Код продукцiї K_KON / K_PRD = 1/n	K_PRD *	С	15.0	dprd.dbf
5	Код одиницi вимiру продукцiї K_PRD / KO_PRD = 1/n	KO_PRD **	C	10.0	dprd.dbf
6	Код вида цiни за одиницю K_PRD / K_CIN = 1/n K_KON / K_CIN = 1/n	K_CIN **	C	2.0	dcen.dbf
7	Вид цiни за одиницю (конкурента, ...) K_CIN / V_CIN = 1/1	V_CIN **	C	2.0	dcen.dbf
8	Дата фiксацiу цiни конкурента K_CIN / D_CIN = 1/n	D_CIN ***	D	10.0	dkon.dbf
9	Цiна за одиницю продукцiї D_CIN / CINA = 1/1	CINA	N	5.0	dkon.dbf
10	Термiн оцiнки обсягу реалiзацiї вида продукцiї конкурентом (рiк, мiсяць) K_KON / DOR_KON= 1/n	DOR_KON**	D	10.0	dkon.dbf
11	Оцiнка обсягу реалiзацiї вида продукцiї конкурентом по регiону DOR_KON /ORR_KON = 1/1 OR_KON /REG_KON = 1/n	ORR_KON***	N	10.0	dkon.dbf
12	Сума оцiнок обсягiв реалiзацiї товару вciма конкурентами по регiону сумма ORR_KON по всiх K_KON в регiонi	SRR_KON	N	10.0	rosr.rep
13	Середнiй рiвень цiн на одиницю товару в регiонi sum(CINA*ORR_KON)/SRR_KON	SRC_REG	N	5.0	rosr.rep
14	Темпи зростання цiн на одиницю товару в регiонi CINA за DOR_KON/CINA за (DOR_KON-1) Зведення по всiх регiонах	TCEN_REG	N	3.3	rosr.rep
15	Сума оцiнок обсягiв реалiзацiї товару по вciм регiонам сумма SRR_KON по всiх REG_KON регiонах	SRR_REG	N	10.0	rosr.rep
16	Частка регiонiв в загальному обсязi реалiзацiу товару (SRR_KON/SRR_REG)*100% по всiх REG_KON	DRR_KON	N	2.3	rosr.rep
17	Темпи зростання обсягiв реалiзацiї товару по всiх регiонах K_KON сукупностi (по роках або мiсяцях) SRR_REG за DOR_KON / OR_KON за(DOR_KON - 1)	TOR_REG	N	3.3	rosr.rep

dart.rep 1.7. Дiлова активнiсть

N	Наймення реквiзита	Iдентифiк.	Тип	Довж.	Джерело
1	2	3	4	5	6
	Пiдприємства. . .
	Конкурентiв. . .

mmkr.rep 1.8.Масштаб (розмiр) ринку, рiвень монополiзацiї i конкуренцiї

N	Наймення реквiзита	Iдентифiк.	Тип	Довж	Джерело
1	2	3	4	5	6
1	Код продукцiї	K_PRD *	С	15.0	dprd.dbf
2	Код конкурента K_PRD / K_KON = 1/n	K_KON **	С	15.0	dkon.dbf
3	Наймення конкурента K_KON / N_KON = 1/1	N_KON	С	65.0	dkon.dbf
4	Число фiрм на ринку товару (розрахунок)	C_KON	N	3.0	mmkr.rep
5	Код форми торгiвлi K_KON / K_FTOR = 1/2	K_FTOR **	C	10.0	dkon.dbf
6	Число фiрм за формами торгiвлi (розрахунок)	C_FTOR	N	3.0	mmkr.rep
7	Код форми власностi K_FTOR / K_FVL = 1/n if "оптова"	K_FVL ***	C	1.0	dkon.dbf
8	Число фiрм за формами власностi (розрахунок)	С_FVL	N	3.0	mmkr.rep
9	Код одиницi вимiру продукцiї K_PRD / KO_PRD = 1/n	KO_PRD **	C	10.0	dprd.dbf
10	Оцiнка обсягу реалiзацiу вида продукцiї конкурентом	OR_KON	N	10.0	dkon.dbf
11	Сума оцiнок обсягiв реалiзацiї товару вciма конкурентами сумма OR_KON	SR_KON	N	10.0	mmkr.rep
12	Частка фiрми в загальному обсязi реалiзацiї товару,% (OR_KON/SR_KON)*100% по всiм попавшим у виборку K_KON	DR_KON	N	2.3	mmkr.rep
13	Код ознаки величини фiрми	KV_KON	C	1.0	dkon.dbf
14	Ознака величини фiрми-конкурента (мала, середня, велика)	OV_KON	C	7.0	dkon.dbf
15	Частки обсягiв реалiзацiї товару по фiрмам за ознакою ухвеличини сумма OR_KON по всiм K_KON кожного KV_KON / SR_KON)*100%	DV_KON	N	2.3	mmkr.rep
16	Регiональне розповсюдження товару конкурента (засвоєння регiональних ринкiв) К_TER / REG_KON = 1/1 K_KON / REG_KON = 1/n	REG_KON	C	6.0	dter.dbf

krrt.rep 1.9. Комерцiйний ризик (входить до пiдсистеми Дослiдницька функцiя)

N	Наймення реквiзита	Iдентифiк.	Тип	Довж.	Джерело
1	2	3	4	5	6
1

2. Експертна оцiнка ринковоі ситуацiі, прогнозування та планування mdep.rep 2.1. Прогнозування попиту, оцiнка його еластичностi

N	Наймення реквiзита	Iдентифiк.	Тип	Довж.	Джерело
1	2	3	4	5	6
1

mdvm.rep 2.2. Аналiз, оцiнка i прогнозування власних можливостей в ринковому середовищi

N	Наймення реквiзита	Iдентифiк.	Тип	Довж.	Джерело
1	2	3	4	5	6
1

mrse.rep 2.3. Моделювання ринкової ситуацiї за допомогою експертних оцiнок та прийняття рiшень

N	Наймення реквiзита	Iдентифiк.	Тип	Довж.	Джерело
1	2	3	4	5	6
1

4. ВХIДНА IНФОРМАЦIЯ

4.1 Перелiк вхiдних документiв

Iм'я файла	Назва документа	Макс.чис. документо-строк	Перiодичнiсть появи	Строк появи	Джерело iнформацiї
1	2	3	4	5	6
3. Проведення постiйно дiючого Маркетингового дослiдження:
Вивчення зовнiшнього середовища
Довiдкова iнформацiя
nakl.dbf	3.1.Товарно-транспортнi накладні	20000	Оперативно	По мiрi cкладан ня	Облiковi документи
dprd.dbf	3.2. Довiдник продукцiї	200	При впро- вадженнi системи	Поновл. операти вно	Технологiчнi документи
dcen.dbf	3.3.Довiдник цiн	200
dprp.dbf	3.4.Довiдник признакiв покупцiв та конкурентiв	20	При впро- вадженнi системи	Поновл. операти вно	Технологiчнi документи
dkon.dbf	3.5.Довiдник конкурентiв	250	Оперативно	По мiрi	Юридичнi документи
dink.dbf	3.6.Довiдник джерел iнформацiї про конкурентiв та покупцiв	30	Оперативно	По мiрi cкладан ня	Публiка цiї, реклама, запити, тощо
dter.dbf	3.7.Довiдник терiторiй	200	Оперативно	По мiрi cкладан ня	Класифiк. довiдники
4. База алгоритмiв обробки iнформацiу
grup.prg	4.1.Групування даних	20000	Одноразово	При роз робцi	Стандартнi програ ми та ексклюзивнi розробки
dyn.prg	4.2. Вивчення динамiки, моделi тренду		-"-	-"-	-"-
indm.prg	4.3.Застосування iндескного методу		-"-	-"-	-"-
smod.prg	4.4. Вивчення закономiрностей за допомогою статистичних моделей		-"-	-"-	-"-
ekso.prg	4.5. Обробка експертних оцiнок маркетингових ситуацiй		-"-	-"-	-"-

4.2 Склад i характеристика реквiзитiв в вхiдних документах

3. Довiдкова iнформацiя nakl.dbf

3.1.Товарно-транспортнi накладні

N	Наймення реквiзита	Iдентифiк.	Тип	Довж.	Джерело
1	2	3	4	5	6
1 2 3 4 5 6 7 8 9	Код покупця Дата фактичноі поставки Номер товарно-транспортної накладної Код продукцiї Код одиницi вимiру продукцiї Обсяг фактичноі поставки Вид цiни за одиницю Дата вводу цiни Цiна за одиницю продукцiї	K_POK * DF_PST N_NAK K_PRD * KO_PRD * OF_PST K_CIN * D_CIN * CINA	С D C С C N C D N	15.0 10.0 12.0 15.0 10.0 10.0 2.0 10.0 5.0	dpok.dbf nakl.dbf nakl.dbf dprd.dbf dprd.dbf nakl.dbf dcen.dbf dcen.dbf dcen.dbf

dprd.dbf 3.2. Довiдник продукцiї

N	Наймення реквiзита	Iдентифiк.	Тип	Довж.	Джерело
1	2	3	4	5	6
1 2 3 4 5 6	Код продукцiї ККод типу (група) продукцiї КТ_PRD / K_PRD = 1/n Тип (група) продукцiї Наймення продукцiі K_PRD / N_PRD = 1/1 Код одиницi вимiру продукцiї K_PRD / KO_PRD = 1/n Одиниця вимiру продукцiї KO_PRD / O_PRD = 1/1	K_PRD * КТ_PRD ** Т_PRD N_PRD KO_PRD ** O_PRD	С С С C C C	15.0 2.0 20.0 80.0 10.0 10.0	dprd.dbf dprd.dbf dprd.dbf dprd.dbf dprd.dbf dprd.dbf

dcen.dbf 3.3. Довiдник цiн

N	Наймення реквiзита	Iдентифiк.	Тип	Довж.	Джерело
1	2	3	4	5	6
1 2 3 4 5 6	Код продукцiї Код одиницi вимiру продукцiї K_PRD / KO_PRD = 1/n Код вида цiни за одиницю K_PRD / K_CIN = 1/n Вид цiни за одиницю K_CIN / V_CIN = 1/1 Дата вводу цiни K_CIN / D_CIN = 1/n Цiна за одиницю продукцiї D_CIN / CINA = 1/1	K_PRD * KO_PRD ** K_CIN ** V_CIN ** D_CIN *** CINA	С C C C D N	15.0 10.0 2.0 2.0 10.0 5.0	dprd.dbf dprd.dbf dcen.dbf dcen.dbf dcen.dbf dcen.dbf

dprp.dbf 3.4.Довiдник признакiв покупцiв та конкурентiв

N	Наймення реквiзита	Iдентифiк.	Тип	Довж.	Джерело
1	2	3	4	5	6
1	Код форми торгiвлi	K_FTOR **	C	1.0	dprp.dbf
2	Форма торгiвлi (оптова, роздрiбна) K_FTOR/ F_TOR = 1/2	F_TOR	C	9.0	dprp.dbf
2	Код форми власностi K_FTOR / K_FVL = 1/n if "оптова"	K_FVL ***	C	1.0	dprp.dbf
3	Форма власностi K_FVL / F_VL = 1/1	F_VL ***	C	10.0	dprp.dbf
4	Код споживацьких признакiв K_FTOR/ S_POK = 1/n if "роздрiбна"	S_POK ***	C	2.0	dprp.dbf
5	Споживацькi признаки S_POK / S_PR = 1/1	S_PR	C	20.0	dprp.dbf
6	Код органiзацiйних форм пiдприщмств	K_ORG	C	2.0	dprp.dbf
7	Органiзацiйнi форми пiдприщмств	F_ORG	C	20.0	dprp.dbf

dkon.dbf 3.5. Довiдник конкурентiв

N	Наймення реквiзита	Iдентифiк.	Тип	Довж.	Джерело
1	2	3	4	5	6
1	Код конкурента	K_KON *	С	15.0	dkon.dbf
2	Наймення конкурента K_KON / N_KON = 1/1	N_KON	С	65.0	dkon.dbf
3	Поштова адреса K_KON / A_KON = 1/1	A_KON	С	80.0	dkon.dbf
4	Код форми торгiвлi K_KON / K_FTOR = 1/2	K_FTOR **	C	1.0	dkon.dbf
5	Код форми власностi K_FTOR / K_FVL = 1/n if "оптова"	K_FVL ***	C	1.0	dkon.dbf
6	Код продукцiї K_KON / K_PRD = 1/n	K_PRD *	С	15.0	dprd.dbf
7	Код одиницi вимiру продукцiї K_PRD / KO_PRD = 1/n	KO_PRD **	C	10.0	dprd.dbf
8	Код вида цiни за одиницю K_PRD / K_CIN = 1/n	K_CIN **	C	2.0	dcen.dbf
9	Вид цiни за одиницю (конкурента) K_CIN / V_CIN = 1/1	V_CIN **	C	2.0	dcen.dbf
10	Дата фiксацiї цiни конкурента K_CIN / D_CIN = 1/n	D_CIN ***	D	10.0	dkon.dbf
11	Цiна за одиницю продукцiї D_CIN / CINA = 1/1	CINA	N	5.0	dkon.dbf
12	Термiн оцiнки обсягу реалiзацiї вида продукцiї конкурентом (рiк, мiсяць) K_KON / DOR_KON= 1/n	DOR_KON**	D	10.0	dkon.dbf
13	Оцiнка обсягу реалiзацiї вида продукцiї конкурентом DOR_KON /OR_KON = 1/1	OR_KON	N	10.0	dkon.dbf
14	Оцiнка можливого обсягу реалiзацiу вида продукцiї конкурентом на наступний перiод (DOR_KON+1)/MR_KON = 1/1	MR_KON***	N	10.0	dkon.dbf
15	Код ознаки величини фiрми	KV_KON	C	1.0	dkon.dbf
16	Ознака величини фiрми-конкурента (мала, середня, велика)	OV_KON	C	7.0	dkon.dbf
17	Регiональне розповсюдження товару конкурента (засвощння регiональних ринкiв) К_TER / REG_KON = 1/1	REG_KON	C	6.0	dkon.dbf
18	Джерело iнформацiї про конкурента	DJ.INF	C	2.0	dink.dbf
19	Дата iнформацiї про конкуента	DK.INF	D	8.0	dkon.dbf

dink.dbf 3.6. Довiдник джерел iнформацiї про конкурентiв та покупцiв

N	Наймення реквiзита	Iдентифiк.	Тип	Довж.	Джерело
1	2	3	4	5	6
1 2	Код джерела iнформацiі про конкурента Джерело iнформацiі про конку рента	KDJ.INF DJ.INF	C C	2.0 30.0	dink.dbf dink.dbf

dter.dbf 3.7. Довiдник терiторiй

N	Наймення реквiзита	Iдентифiк.	Тип	Довж.	Джерело
1	2	3	4	5	6
1 2 3 4	Код терiторiй Наймення терiторiй Код характеристики терiторiї Характеристика терiторiї (столиця, мiсто, село, зона)	К_TER N_TER KH_TER H_TER	C C C C	6.0 30.0 2.0 10.0	dter.dbf dter.dbf dter.dbf dter.dbf

База АЛГОРИТМIВ обробки iнформацiї

(використання стандартних програм, та розробка ексклюзивних прикладних програм)

grup.prg 4.1. Групування даних

dyn.prg 4.2. Вивчення динамiки, моделi тренду

indm.prg 4.3. Застосування iндескного методу

smod.prg 4.4. Вивчення закономiрностей за допомогою статистичних моделей

ekso.prg 4.5. Обробка експертних оцiнок маркетингових ситуацiй

5. АЛГОРИТМ РIШЕННЯ ЗАДАЧ СИСТЕМИ

Звiти, аналiтичнi довiдки та поточнi запити виконуються у вiдповiдностi з встановленим термiном за мiсяць, квартал та рiк i мають свої особливостi в змiстi алгоритму та вихiдної iнформацiї.

Звiти за мiсяць використовують накопичену за мiсяць iнформацiю, перероблюючи її у вiдповiдностi з описаним алгоритмом. Отримана розрахункова iнформацiя зберiгається в окремому файлi з тим же iм'ям i номером, вiдповiдним номеру звiтного мiсяця.

Звiти за квартал та рiк вiдповiдно використовують зведену по мiсяцях iнформацiю.

По закiнченнi поточного року вся iнформацiя архивується i зберiгається в помiсячному розрiзi на дисках (жорстких та гібких) i використовується для аналiзу, моделювання, прогнозування, планування.

1. Маркетингове дослiдження: Аналiз зовнiшнього середовища

Стратегiчнi цiлi кон'юнктурного аналiзу потребують вивчення i моделювання закономiрностей дiї ринкового механiзму. Це потрiбно для передбачуваностi розвитку ринку i обгрунтування застосування соцiально-економiчних важелiв регулювання ринкових процесiв. Оперативно-функцiональнi задачi оцiнки та аналiзу ситуацiй орiєнтованi на постiйно дiюче маркетингове дослiдження.

Ведення такого дослiдження потребує органiзацiї значної кiлькостi iнформацiйних джерел, тому на першому етапi визначають коло об'єктiв та суб'єктiв, а також засоби ефективного накопичення i обробки iнформацiі. Об'єктами виступають клiєнти, посередники, конкуренти; суб'єктами - як штатнi функцiонери, так i залученi на постiйнiй та разовiй основi. Ведеться пошук видань, публiкацiй, довiдковоі лiтератури. Вивчаються засоби комп'терноі технологiі. Накопичення iнформацiі - робота не одного року, тому з самого початку її необхiдно структурувати i вiдбирати.

1.1. Пропозизiя товарiв, послуг (prtp.rep) подається в цiлому i в розподiлi по окремим товарам, виробникам (конкурентам, торгiвельним посередникам), а також регiонам.

1.2. Споживацький попит на товари, послуги (sptp.rep) (входить до пiдсистеми Робота зi споживачем).

1.3. Пропорцiйнiсть ринку (prpr.rep) (входить до пiдсистеми Робота зi споживачем).

1.4. Тенденцiя розвитку ринку (trrt.rep) (входить до пiдсистеми Дослiдницька функцiя).

1.5. Коливання, стiйкiсть, циклiчнiсть ринку (kscr.rep) (використання банку моделей дослiдження закономiрностей).

1.6. Регiональнi особливостi стану i розвитку ринку (rosr.rep) визначаються особливостi розвитку ринку товарiв в рiзних регiонах за допомогою показникiв часток, динамики обсягiв реалiзацiі та цiн, а також мiсце кожного з них на загальному ринку товарiв.

1.7. Дiлова активнiсть (dart.rep) визначається для пiдприємства i для конкурентiв.

1.8. Масштаб (розмiр) ринку, рiвень монополiзацiї i конкуренцiї (mmkr.rep) визначаються показники числа фiрм, що виступають на ринку кожного товару, їх розподiл за формами власностi, органiзацiйним формам та спецiалiзацiї, рiвню приватизацiї; загальний обсяг реалiзацiї товарiв на ринку та розподiл фiрм за розмiром (обсягам продаж); розподiл ринку мiж конкурентами.

1.9. Комерцiйний ризик (krrt.rep) (входить до пiдсистеми Дослiдницька функцiя).

2. Експертна оцiнка ринкової ситуацiї, прогнозування та планування

2.1. Прогнозування попиту, оцiнка його еластичностi (mdep.rep)

2.2. Аналiз, оцiнка i прогнозування власних можливостей в ринковому середовищi (mdvm.rep)

2.3. Моделювання ринковоі ситуацiі за допомогою експертних оцiнок та прийняття рiшень (mrse.rep)

3. ДОВIДКОВА iнформацiя

3.1.Товарно-транспортнi накладні (nakl.dbf) - створюється i пiдтримується в актуальному станi вiддiлом збуту, передається всiм пiдроздiлам пiдприємства.

3.2. Довiдник продукцiї (dprd.dbf) - створюється i пiдтримується в актуальному станi планово-економiчним вiддiлом, передається всiм пiдроздiлам пiдпријмства.

3.3. Довiдник цiн (dcen.dbf) -створюється i пiдтримується в актуальному станi планово-економiчним вiддiлом, передається всiм пiдроздiлам пiдпријмства.

3.4. Довiдник признакiв покупцiв та конкурентiв (dprp.dbf) - створюється i пiдтримується в актуальному станi вiддiлом маркетингу.

3.5. Довiдник конкурентiв dkon.dbf - створюється i пiдтримується в актуальному станi вiддiлом маркетингу.

3.6.Довiдник джерел iнформацiї про конкурентiв та покупцiв dink.dbf - створюється i пiдтримується в актуальному станi вiддiлом маркетингу.

3.7.Довiдник терiторiй dter.dbf - створюється i пiдтримується в актуальному станi вiддiлом маркетингу.

4. База АЛГОРИТМIВ обробки iнформацiі

4.1. Групування даних (grup.prg)

4.2. Вивчення динамiки (dyn.prg)

4.3. Застосування iндескного методу indm.prg)

4.4. Вивчення закономiрностей за допомогою статистичних моделей (smod.prg)

4.5. Обробка експертних оцiнок маркетингових ситуацiй (ekso.prg)

М Е Н Ю

I. Виконання функцiй

1. Маркетингове дослiдження:

Аналiз зовнiшнього середовища

prtp.rep1.1.Пропозизiя товарiв, послуг

sptp.rep1.2.Споживацький попит на товари, послуги

prpr.rep1.3.Пропорцiйнiсть ринку

trrt.rep1.4.Тенденцiя розвитку ринку

kscr.rep1.5.Коливання, стiйкiсть, циклiчнiсть ринку

rosr.rep1.6.Регiональнi особливостi стану i розвитку ринку

dart.rep 1.7. Дiлова активнiсть

mmkr.rep 1.8.Масштаб (розмiр) ринку, рiвень монополiзацiї i конкуренцiї

krrt.rep 1.9. Комерцiйний ризик

2. Експертна оцiнка ринковоі ситуацiї, прогнозування та планування mdep.rep

2.1. Прогнозування попиту, оцiнка його еластичностi mdvm.rep

2.2. Аналiз, оцiнка i прогнозування власних можливостей в ринковому середовищi mrse.rep

2.3. Моделювання ринковоі ситуацiі за допомогою експертних оцiнок та прийняття рiшень