k₀, … k₅ -- зміна частоти застосування кожного інструменту маркетингових комунікацій на розрахунковий період.

Урахування даних експериментальних досліджень щодо результативності первинного та повторного впливу маркетингових комунікативних повідомлень на прийняття рішення споживачем щодо купівлі товарів та можливого співробітництва з підприємством дало змогу отримати корені зазначеної системи рівнянь:

р₀ = (0,47 р₁ + 2,35 р₅) · k₀ = 4,06 р₅ · k_0;

р₁ = (1,029 р₂ + 0,58 р₅) · k₁ = 3,64 р₅ · k_1;

р₂ = (0,33 р₅ + 1,18 р₃) · k₂ = 2,96 р₅ · k_2;

р₃ = (1,54 р₄ + 0,19 р₅) · k₃ = 2,24 р₅ · k_3;

р₄ = 1,33 р₅ · k_4;

.

За умов початкової діяльності підприємства на споживчому ринку інтенсивностями здійснення купівель під впливом маркетингових комунікацій слід вважати інтенсивність виходу системи із певного стану, що обумовлено невизначеністю ринкових позицій підприємства та ставленням споживачів до його продукції. У зв'язку з цим обираються дані по споживчому ринку, що визначено експериментально (табл. 2, колонка 2).

Для полегшення роботи з економіко-математичними моделями, визначення та розподілу витрат на маркетингові комунікації залежно від ринкових умов розроблено комп'ютерну програму, текст якої наведений у додатках до дисертації.

У процесі розроблення механізму практичного застосування маркетингових комунікацій у системі управління ринковою діяльністю підприємства виявлено, що поряд з наведеним необхідно врахування результатів оцінки інформаційно-психологічної впливовості запланованих маркетингових комунікативних заходів у межах визначених бюджетів з тим, щоб оптимізувати вкладання коштів на маркетингові комунікації у різні носії, визначити дієвість аудиторій під впливом маркетингових комунікативних повідомлень, поданих на різних носіях.

У дисертації введено поняття комунікативної ефективності маркетингових комунікацій. Вона відображає співвідношення досягнутого результату інформаційно-психологічного впливу маркетингових комунікацій на аудиторію та витрачених на них зусиль. Одиниці виміру - відсотки. Результат комунікативного впливу -- це різниця отриманого ефекту між позитивним і негативним впливом маркетингових комунікативних повідомлень на аудиторію. Цей результат вимірюється кількістю прийнятих позитивних рішень щодо купівлі, співробітництва, прихильності до певних торгових марок.

Визначено, що у загальному значенні на комунікативну ефективність маркетингових комунікативних повідомлень впливають такі чинники: кількість маркетингових комунікативних повідомлень позитивного та негативного спрямування; кількість задіяних носіїв маркетингових комунікацій з різного спрямування; обсяги охоплення аудиторії кожним носієм; відповідність профілю носія основним заняттям аудиторії підприємства; відповідність профілю носія певним товарним групам чи ринкам; частка обсягів маркетингових комунікативних повідомлень певного виробника чи товарної марки в загальних обсягах інформації носія; складність сприйняття аудиторією основного матеріалу; частка основного матеріалу в загальній кількості матеріалу певного носія; відповідність переключення уваги аудиторії носія з основного матеріалу на матеріал з маркетингових комунікацій; інтенсивність виконання певних дій аудиторією під впливом маркетингових комунікацій; частота повторення маркетингових комунікативних повідомлень на одному носії; результативність повторного впливу маркетингових комунікацій; кількість інструментів маркетингових комунікацій щодо певного виробника чи торгової марки, задіяних на одному носієві; рівень запам'ятовуваності маркетингового комунікативного матеріалу з одного носія при одній подачі залежно від відповідності спрямування носія аудиторією підприємства; кольоровість зображення; рейтинг носія серед йому подібних.

З урахуванням зазначених чинників і результатів експериментальних досліджень модель оцінки комунікативної ефективності маркетингової комунікативної кампанії набуває вигляду:

(7)

де Е_ком.еф. -- комунікативна ефективність маркетингових комунікативних кампаній;

-- результат комунікативного впливу маркетингових комунікативних повідомлень;

n -- кількість отриманих результатів комунікативної ефективності маркетингових комунікацій;

S_мк -- визначені витрати на маркетингові комунікації.

Результат комунікативного впливу маркетингових комунікативних кампаній на аудиторію визначається так:

, (8)

де - результат комунікативного впливу маркетингових комунікативних повідомлень на аудиторію;

1,071 - коефіцієнт, який показує, що негативна інформація у 1,071 разів запам'ятовується людиною краще від позитивної (визначений експериментально);

q, т -- кількість носіїв, що задіяні у маркетинговій комунікативній кампанії і надають матеріал про певного виробника чи торгову марку (позитивний та негативний відповідно);

Н, -- обсяг аудиторії, на яку спрямовано вплив певного носія (для друкованих ЗМІ -- наклад);

R -- номер рейтингової позиції певного носія серед йому подібних. Оцінка рейтингів проводиться регулярно незалежними експертами за різними носіями і постійно друкується в спеціалізованих засобах масової інформації;

k_1… k₇ -- коефіцієнти, що коригують обсяг аудиторії, на яку спрямовано вплив певного носія маркетингових комунікацій. У дисертації розроблено формули їх визначення.

k₁ -- коефіцієнт відповідності профілю носія основним заняттям аудиторії, на яку підприємство орієнтує свою діяльність.

k₂ -- коефіцієнт відповідності профілю носія певній товарній групі чи товарному ринку.

k₃ -- частка маркетингових комунікативних повідомлень про окремого виробника чи торгову марку в загальному обсязі повідомлень.

k₄ -- коефіцієнт складності сприйняття основного матеріалу.

k₅ -- частка основного матеріалу в загальному обсязі наданого матеріалу.

k₆ -- коефіцієнт вірогідності переключення уваги аудиторії з основного матеріалу на матеріал з маркетингових комунікацій.

k₇ -- коефіцієнт інтенсивності прийняття позитивних рішень аудиторією про купівлю товару або співробітництво з певним підприємством під впливом маркетингових комунікативних повідомлень.

При проведенні акцій маркетингових комунікацій через безпосередній контакт між людьми (стимулювання збуту, прямий маркетинг) носієм вважається людина, яка передає інформацію. У зв'язку з цим визначаються лише ті коефіцієнти, які підходять для цього моменту. Решту коефіцієнтів варто враховувати як одиницю.

Раціональне застосування маркетингових комунікацій є основою формування стійкого позитивного іміджу підприємства. Це дає ефект придбання підприємством певної ринкової сили, зміцнює позиції фірми щодо товарів-замінників, полегшує доступ фірми до фінансових, інформативних, трудових ресурсів.

Для комплексного оцінювання іміджу підприємства на споживчому ринку, що сформований з допомогою маркетингових комунікацій, розроблена система з програмним забезпеченням, яка дає змогу оцінити імідж підприємства, торгової марки, певного товару у зіставленні з конкурентами. З її допомогою оцінку можна проводити у динаміці. Розроблена система комплексного оцінювання іміджу підприємства передбачає визначення інтегрального коефіцієнта іміджу підприємства, що складається з таких коефіцієнтів:

1. Інтегральний коефіцієнт іміджу товару, що передбачає розрахунок коефіцієнтів технологічної якості, споживчої якості, цінової конкурентоспроможності та якості додаткових послуг.

2. Інтегральний коефіцієнт оцінки іміджу споживачів товару, що передбачає розрахунок коефіцієнтів оцінки стилю життя, суспільного статусу, оцінки характеру.

3. Інтегральний коефіцієнт оцінки внутрішнього іміджу підприємства, що передбачає розрахунок коефіцієнтів оцінки культури управління підприємством; оцінки соціально-психологічного клімату в колективі підприємства.

4. Коефіцієнт оцінки іміджу керівників підприємства в очах їх підлеглих.

5. Коефіцієнт оцінки іміджу персоналу в очах керівництва підприємства.

6. Коефіцієнт оцінки візуального іміджу підприємства.

7. Коефіцієнт оцінки соціального іміджу підприємства.

8. Коефіцієнт оцінки бізнес-іміджу підприємства.

9. Коефіцієнт загального рейтингу інформаційних повідомлень у засобах масової інформації про підприємство.

Формули кожного з коефіцієнтів розроблено та наведено у дисертації, а програмне забезпечення -- у додатках до неї.

Розроблені економіко-математичні моделі щодо визначення та розподілу витрат на маркетингові комунікації, оцінки їх комунікативної ефективності, система комплексного оцінювання іміджу підприємства є логічно взаємопов'язаними і спрямовані на оптимізацію планування та контролю маркетингових комунікативних кампаній.

Розділ 5. Реалізація теорії маркетингових комунікацій у системі управління ринковою діяльністю підприємств споживчого ринку України. Розділ присвячено апробації теоретико-практичних розробок на регіональному ринку, оскільки сьогодні вітчизняні регіональні виробники почуваються гірше, ніж ті, що мають загальноукраїнські масштаби або розташовані у столиці. Вони обмежені і фінансово, і інформаційно, не мають достатньої бази для підготовки власних кадрів, особливо маркетингового спрямування. Незадовільний стан економічних показників більшості з них негативно відбивається на макроекономічних показниках України. Основним об'єктом для оцінки ефективності результатів дослідження обрано ВАТ “Житомир-пиво” як типове.

Основними причинами, що призвели до низьких економічних показників діяльності підприємства, діагностовано обмеженість фінансових ресурсів, невиправдані простої виробництва, низька продуктивність праці, напружений соціально-психологічний клімат у колективі, незначний обсяг продажу продукції.

Оцінка іміджу ВАТ “Житомир-пиво” та його продукції на ринку слабоалкогольних і безалкогольних напоїв м. Житомира та Житомирської області показала, що у квітні 2003 р. підприємство займало передостанню позицію серед йому подібних як з виробництва пива торгової марки “Житомирське”, так і з виробництва солодкої газованої води торгової марки “Фрутко”. Крім низької якості продукції негативному іміджу сприяло неправильне застосування маркетингових комунікацій в управлінні ринковою діяльністю підприємства.

Упровадження результатів наукових досліджень автора на конкретному підприємстві ВАТ “Житомир-пиво” дає змогу переорієнтувати його діяльність з хаотичного просування готової продукції на ефективне застосування маркетингових комунікацій для зміцнення позицій підприємства на ринку, підняття іміджу його торгових марок, проведення досліджень комунікативної активності конкурентів, перетворення останніх на партнерів і прийняття управлінських рішень.

З допомогою економіко-математичної моделі визначення та розподілу витрат на маркетингові комунікації розраховано оптимальну суму і допустимі межі вкладання коштів у маркетингові комунікації, розподілено їх за складовими. Доведено, що комплексний підхід у застосуванні маркетингових комунікацій для формування прихильності споживачів і партнерів до торгових марок підприємства вимагає меншого вкладання капіталу, ніж використання маркетингових комунікацій для кожного виду товару окремо.

Модель оцінки комунікативної ефективності дозволила визначити найефективніший варіант проведення маркетингової комунікативної кампанії. Таким варіантом визнано той, що включає в себе рівноправне застосування всіх інструментів маркетингових комунікацій. Прогнозна оцінка іміджу торгових марок ВАТ “Житомир-пиво” після впровадження результатів дослідження показала, що імідж торгової марки пива “Житомирське” підніметься на 35%, торгової марки солодкої газованої води “Фрутко” - на 58% (табл. 3).

Таблиця 3. Оцінка іміджу торгових марок ВАТ “Житомир-пиво” (травень-серпень, 2003 р.)

Повне дотримання керівництвом підприємства наукових рекомендацій щодо планування та проведення заходів з маркетингових комунікацій протягом першого місяця та постійна підтримка розпочатих кампаній у наступні періоди, врахування результатів таких кампаній у процесі прийняття подальших управлінських рішень (за умови орієнтації продукції на зміцнення здоров'я споживачів за рахунок застосування натуральних додаткових компонентів) забезпечать значний економічний ефект.

Одержані результати дають підстави констатувати, що в умовах відсутності стабільної економічної ситуації, суб'єкти господарювання, що працюють на споживчому ринку України, в тому числі підприємства харчової промисловості, можуть досягти якісних зрушень у формування кінцевих результатів господарської діяльності на основі підвищення потенціалу управління ринковою діяльністю за рахунок комплексного застосування маркетингових комунікацій для формування стійких взаємовідносин на ринку.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми щодо застосування маркетингових комунікацій у системі управління ринковою діяльністю підприємства в умовах вітчизняної економіки. Розв'язок цієї проблеми полягає в удосконаленні теорії маркетингових комунікацій та створенні інструментарію її практичного застосування на українських підприємствах, в основу яких покладено науково-логічне, економіко-математичне моделювання та сучасні інформаційні технології.

Підбиваючи підсумки проведеної теоретичної та практичної роботи, автор дійшла до таких висновків:

1. Стабілізація ринкових відносин в Україні вимагає нових, адекватних вимогам сьогодення форм і методів спілкування підприємства з зовнішнім та внутрішнім середовищами. Проведений аналіз існуючих в економічній та гуманітарних науках теоретичних і практичних поглядів на сутність маркетингових комунікацій дав змогу дійти висновку про необхідність нових теоретико-методологічних підходів до вирішення проблеми взаємозв'язку маркетингових комунікацій і системи управління ринковою діяльністю підприємства.

2. Об'єктивна необхідність використання поняття “комунікація” для характеристики інформаційно-психологічних процесів у суспільстві обумовлюється особливостями сучасного етапу розвитку ринкових відносин, які розширюють сферу його застосування. Визначення поняття “комунікація” з лінгвістичного, соціального та психологічного підходів не може бути прийнятним для підприємницької діяльності через свою одномірність. У дисертаційній роботі наведено універсальне визначення поняття “комунікація”, сформульоване на основі комплексного підходу, а саме - це процес обміну осмисленою інформацією та психологічною енергією між людьми з допомогою різних засобів зв'язку, знаків і символів з метою встановлення двостороннього психологічного контакту та створення умов для нормального функціонування людини, організацій, суспільства загалом.

3. Аналіз існуючих комунікативних моделей дав змогу оцінити їх сильні та слабкі сторони і визначити недосконалість їх за різними параметрами. З метою усунення недоліків кожної із них побудовано комплексну модель комунікативного процесу, яка дає змогу об'єднати індивідуальні та масові комунікації, прямий та зворотний шляхи трансформації інформативних повідомлень.

4. Маркетингові комунікації спрямовані на інформування, переконання, нагадування цільовій аудиторії про підприємство та його товари, стимулювання їх збуту, створення позитивного іміджу фірми у суспільстві та налагоджування тісних взаємовигідних партнерських стосунків між підприємством і громадськістю, а також дають змогу оцінювати ринкову ситуацію через зворотний інформаційний потік, що створює можливості для адаптації цілей фірми до ситуації, яка склалася. В зв'язку з цим, маркетингові комунікації є базисом формування відносин на ринку та системи управління ними. В основу маркетингових комунікацій покладено поняття та значення комунікативного процесу.

5. Проаналізовано і доведено, що маркетингові комунікації і просування продукції -- не синоніми. Маркетингові комунікації мають ширше значення від просування продукції через наявність двостороннього комунікативного зв'язку підприємства та довкілля. Просування продукції має однобічне спрямування зусиль підприємства на “проштовхування” своєї продукції на ринку. Такі зусилля, крім інших інструментів маркетингу включають і маркетингові комунікації, проте тільки на етапі руху товарів від виробника до споживача. В межах цього виділено, що функціями маркетингових комунікацій є інформаційна, нагадувальна, переконувальна, дослідницька, управлінська, патріотична, іміджева та партнерська.

6. Визначені принципи класифікації маркетингових комунікацій покладено в основу розробленої нової класифікації, яка дає змогу об'єднати соціально-психологічні та економічні аспекти маркетингових комунікацій.

7. Ринок маркетингових комунікацій визначено як систему економіко-комунікативних відносин між ринковими суб'єктами, що обслуговує рух маркетингових комунікативних потоків і забезпечує перетворення їх у ціннісний капітал. При цьому під ціннісним капіталом варто розуміти багатство, що грунтується на отриманні важливих і значущих з погляду конкретної людини, організації, суспільства предметів та ідей.

8. Специфіка українського ринку маркетингових комунікацій, комунікативна активність на ньому підприємств, що спеціалізуються на випуску товарів народного споживання, специфіка застосування маркетингових комунікацій в управлінні їх ринковою діяльністю вимагає розроблення адаптованої системи управління маркетинговими комунікаціями. Незважаючи на позитивну динаміку розвитку виробництва у багатьох галузях народного господарства та поступовий розвиток ринку маркетингових комунікацій, українські виробники стикаються з рядом проблем як галузевих, так і загальних при застосуванні маркетингових комунікацій у своїй ринковій діяльності. Такі проблеми є причинами повільного розвитку споживчого ринку та ринку маркетингових комунікацій України і, як наслідок, не сприяють поліпшенню загальноекономічного становища держави.

9. Для комплексного вирішення загальних проблем виробників товарів народного споживання розроблено інструментарій маркетингових комунікацій у системі управління ринковою діяльністю підприємства. Теоретичні наукові розробки грунтуються на визнанні комплексної взаємодії підприємства з зовнішнім середовищем (застосування зовнішніх маркетингових комунікацій) та взаєминах працівників у колективі (застосування внутрішніх маркетингових комунікацій). Обидва види маркетингових комунікацій не можуть існувати окремо і утворюють певну систему, яка є елементом загальної системи управління ринковою діяльністю підприємства. Основними положеннями наукових розробок є моделювання процесу застосування маркетингових комунікацій у системі управління ринковою діяльністю підприємства, а саме: визнанні маркетингових комунікацій як базису створення взаємовідносин на ринку та управління ними; інтегруванні маркетингових комунікацій у ринкову діяльність підприємства на основі комплексності, партнерства, системності, якісності, планомірності, оперативності, індивідуалізації, контрольованості, керованості, передбачуваності, багатоканальної впливовості; розробленні концептуальних підходів до організації та планування інтегрованих маркетингових комунікацій; створенні економіко-математичних моделей та системи комплексного оцінювання іміджу підприємства для оцінки ефективності маркетингових комунікацій.

10. У межах розробленого інструментарію інтеграція маркетингових комунікацій на споживчому ринку сьогодні має здійснюватись за двома напрямами: інтеграція складових комплексу маркетингових комунікацій та інтеграція комплексу маркетингових комунікацій з системою управління ринковою діяльністю підприємства.

11. Підвищення ефективності управління маркетинговими комунікативними процесами вимагає наявності високоеластичної та динамічної організаційної структури управління підприємством, побудованої на принципах концепції маркетингу відносин, відмінної від традиційних, побудованих навколо функцій, товарів і ринків, оскільки будь-яка одинична організація не може містити усіх навиків та ресурсів, необхідних для підтримування її конкурентних переваг на ринку.

12. Розроблена модель організації маркетингових комунікацій для підприємств, що випускають товари народного споживання, передбачає повну інтеграцію маркетингу в діяльність підприємств і формування організаційної структури маркетингової служби з виділенням функцій маркетингових комунікацій у пріоритетні та їх інтеграції в загальну систему управління підприємством. Така модель дає змогу централізації і систематизації даних щодо різних ринкових суб'єктів, з якими формуються певні взаємовідносини; координованого спілкування співробітників компанії з ринковими суб'єктами і між собою через комплексну мережу особистої та неособистої комунікації; формування команди для створення цінностей, виховування в ній патріотизму; врахування результатів проведення маркетингових комунікативних кампаній у прийнятті управлінських рішень підприємства.

13. Спрямування всіх маркетингових комунікацій на споживчому ринку тільки на споживача не спроможне надати можливості підприємству досягти всіх поставлених цілей, оскільки поряд з ним задіяні такі чинники, як суспільство, держава, природні ресурси, виробництво, колектив. У зв'язку з цим підприємство повинно передбачати ту частку споживачів, які стануть для нього постійними клієнтами чи потенційними партнерами. З ними доцільно встановлювати інтерактивні взаємовідносини на різних етапах створення цінностей, ведучи пошук новаторських способів відкриття нових благ для них і беручи участь у їх розподілі. Поряд з цим зусилля з маркетингових комунікацій повинні бути спрямованими на інші ринкові суб'єкти з метою встановлення з ними тривалих взаємовигідних відносин.

14. Застосування маркетингових комунікацій у системі управління ринковою діяльністю підприємства передбачає наявність єдиної системи планування діяльності підприємства, маркетингу та маркетингових комунікацій. З урахуванням цього розроблено алгоритм планування діяльності підприємства з докладним розкриттям етапів, що стосуються маркетингових комунікацій. Розроблений алгоритм охоплює планування внутрішніх і зовнішніх маркетингових комунікацій підприємства, їх взаємодію, передбачає горизонтальну та вертикальну інтеграцію всіх планів підприємства, кругооборот маркетингових комунікацій, інтеграцію їх складових, посилений контроль над їх здійсненням, оперативне реагування та координування всієї діяльності підприємства в результаті повної чи часткової неефективності проведених заходів, урахування результатів проведених маркетингових комунікативних кампаній у процесі прийняття управлінських рішень відносно організації бізнесу.

15. Існуючі методи планування витрат на маркетингові комунікації та оцінки їх ефективності в більшості своїй відносяться до реклами. Пристосування їх до всього комплексу маркетингових комунікацій проблематично, оскільки це вимагає врахування багатьох додаткових чинників, введення додаткових параметрів, що ускладнює і без того складні моделі, або робить розрахунки неправдоподібними. У зв'язку з цим необхідною умовою раціоналізації застосування механізму маркетингових комунікацій у системі управління ринковою діяльністю підприємства є забезпечення його економіко-математичним апаратом, спроможним оптимізувати планування витрат на маркетингові комунікації, забезпечити їх ефективний розподіл залежно від внутрішніх можливостей підприємства, ринкового стану, завдань комунікативного обміну.

16. Розроблені економіко-математичні моделі для планування та розподілу витрат на маркетингові комунікації залежно від ринкових умов, оцінки комунікативної ефективності маркетингових комунікацій та системи комплексного оцінювання іміджу підприємства дозволили вирішити проблему оцінки ефективності маркетингових комунікацій на споживчому ринку України. Розроблені моделі та система є цілісним економіко-математичним апаратом, в якому всі компоненти взаємопов'язані. Для практичного застосування теорії маркетингових комунікацій у системі управління ринковою діяльністю підприємства розроблено методичний апарат та програмне забезпечення.

18. Апробація розроблених основних положень теорії, економіко-математичних моделей, системи оцінки іміджу та комп'ютерних програм на підприємствах споживчого ринку України показала їх комплексність, доцільність і практичну значущість в умовах національної економіки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія

1. Примак Т. О. Маркетингові комунікації в системі управління підприємством. -- К.: ТОВ “Експерт ЛТД”, 2001. -- 387 с. -- 24 друк. арк.

Статті у наукових фахових виданнях

1. Войчак А. В., Примак Т. О. Маркетингові комунікації в концепції маркетингу відносин // Маркетинг в Україні. -- 2003. -- № 3 (19). -- С. 14--17. -- 0,6 друк. арк. Особисто автору належить 0,3 друк. арк. (Розроблено теоретичні підходи щодо маркетингових комунікацій в концепції маркетингу відносин, визначено їх роль та функції).

2. Войчак А. В., Примак Т. О. Маркетингові комунікації у внутрішньому середовищі підприємства: психологічний аспект // Маркетинг в Україні. -- 2003. -- № 1 (17). -- С. 29--34. -- 0,65 друк. арк. Особисто автору належить 0,32 друк. арк. (Проаналізовано можливість застосування маркетингових комунікацій у внутрішньому середовищі підприємства, запропоновано використовувати теорію реверсивного психоаналізу для формування маркетингових комунікативних стосунків між керівниками та підлеглими).

3. Примак Т. О. Аналіз українського ринку маркетингових комунікацій // Маркетинг в Україні. -- 2003. -- № 2. -- С. 8--14. -- 0,7 друк. арк.

4. Примак Т. О. Директ-маркетинг як інструмент маркетингових комунікаій // Системні методи керування, технологія і організація виробництва, ремонту і експлуатації автомобілів. Збірник наукових праць. -- К.: НТУ, ТАУ, 2002. -- Вип. 14. -- С. 84--89. -- 0,6 друк. арк.

5. Примак Т. О. Зміст та значення інтегрованих маркетингових комунікацій: синергічний ефект // Проблеми науки. -- К.: Київ ЦНТЕІ Міносвіти і науки України, 2002. -- № 7. -- С. 36--44. -- 0,6 друк. арк.

6. Примак Т. О. Концептуальні підходи до формування системи класифікації маркетингових комунікацій // Проблеми науки. -- К.: Київ ЦНТЕІ Міносвіти і науки України, 2001. -- № 10. -- С. 37--44. -- 0,7 друк. арк.

7. Примак Т. О. Маркетингові комунікації в сім'ї та за її межами // Вісник Академії праці та соціальних відносин Федерації профспілок України. -- 2002. -- № 2. -- С. 170--172. -- 0,4 друк. арк.

8. Примак Т. О. Маркетингові комунікації як механізм регулювання відносин на споживчому ринку в Україні // Формування ринкових відносин в Україні. Збірник наукових праць НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції. -- 2002. -- Вип. 18. -- С. 104--109. -- 0,6 друк. арк.

9. Примак Т. О. Маркетингова комунікаційна модель в системі управління підприємством // Вісник Академії праці та соціальних відносин Федерації профспілок України. -- 2002. -- № 1. -- С. 126--135. -- 0,7 друк. арк.

10. Примак Т. О. Методика комплексного оцінювання іміджу підприємства на споживчому ринку України // Вісник Східноукраїнського національного університету. -- 2002. -- № 8. -- С. 160--167. -- 0,6 друк. арк.

11. Примак Т. О. Методологічні основи оцінювання ефективності маркетингових комунікацій // Вісник національного університету “Львівська політехніка”. -- 2002. -- Вип. 472. -- С. 157--163. -- 0,4 друк. арк.

12. Примак Т. О. Методологічні підходи до визначення поняття “комунікація” у суспільстві та бізнесі // Вісник Сумського державного університету. -- 2002. -- № 7(40). -- С. 174--179. -- 0,4 друк. арк.

13. Примак Т. О. Особливості маркетингової комунікаційної політики на промисловому ринку // Маркетинг в Україні. -- 2001. -- № 2 (8). -- С. 14--17. -- 0,4 друк. арк.

14. Примак Т. О. Особливості планування маркетингових комунікацій на підприємстві // Проблеми науки. -- К.: Київ ЦНТЕІ Міносвіти і науки України, 2001. -- № 4. -- С. 48--57. -- 0,8 друк. арк.

15. Примак Т. О. Особливості ринку маркетингових комунікацій // Формування ринкових відносин в Україні. Збірник наукових праць НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції. -- 2003. -- Вип. 1 (20). -- С. 45--48. -- 0,3 друк. арк.

16. Примак Т. О. Оцінка ефективності маркетингових комунікативних кампаній // Маркетинг в Україні. - 2003. - № 5. - С. 36-39. - 0,6 друк. арк.

17. Примак Т. О. Оцінювання іміджу підприємства на споживчому ринку України // Економіст. -- 2002. -- № 6. -- С. 69--71. -- 0,7 друк. арк.

18. Примак Т. О. Структурні моделі розподілу бюджету на маркетингові комунікації залежно від типів ринку // Економіст. -- 2003. -- № 1. -- С. 58--61. -- 0,4 друк. арк.

19. Примак Т. О. Сучасна парадигма маркетингових комунікацій // Вісник Донецького національного університету. Серія “Економіка і право”. -- 2002. -- № 1--2. -- С. 292--297. -- 0,5 друк. арк.

20. Примак Т. О. Удосконалення моделі комунікаційного процесу // Проблеми науки. -- К.: Київ ЦНТЕІ Міносвіти і науки України, 2002. -- № 9. -- С. 50--57. -- 0,6 друк. арк.

В інших виданнях

Навчальні посібники

1. Примак Т. О. Маркетингові комунікації. Навч. пос. - К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. - 280 с. - 20,32 друк. арк.

2. Примак Т. О. Маркетинг. Навч. пос. - К.: МАУП, 2001. - 200 с. - 11,6 друк. арк.

3. Примак Т. А., Лудченко Я. А. Организация технической подготовки автомобилей: Учебное пособие. - К.: УТУ, 1999. - 128 с. - 7,44 друк. арк. Особисто автору належить 0,52 друк. арк. (Эстетика внешнего ансамбля предприятия. Эстетика внутреннего ансамбля предприятия).

4. Канарчук В. Є., Лудченко О. А., Барилович Л. П. , Бойко Г. Ф., Козак Л. С., Примак Т. О. Організація виробничих процесів на транспорті в ринкових умовах. - К.: Логос, 1996. - 348 с. - 29,6 друк. арк. Особисто автору належить 4,1 друк. арк. (Маркетинг на автотранспортних підприємствах).

5. Примак Т. О., Лудченко А. А., Лудченко Я. О.. Основы научных исследований / Под ред. А. А. Лудченко. - К.: Знання, 2000. - 114 с. - 5,23 друк. арк. Особисто автору належить 2 друк. арк. (Методология теоретических и экспериментальных исследований; анализ теоретико-экспериментальных исследований, формулирование выводов и предложений; внедрение и эффективность научных исследований).

Брошури

1. Примак Т. О. Методика комплексного оцінювання іміджу підприємства. - К.: Логос, 2002. - 41 с. - 3,6 друк. арк.

2. Примак Т. О. Моделювання визначення та розподілу витрат підприємства на маркетингові комунікації. - К.: Логос, 2003. -- 39 с. -- 2,3 друк. арк.

Статті в інших наукових виданнях

1. Примак Т. О. Клиент - центральное звено в процессе организации системы маркетинга на АЗС // Все для АЗС и нефтебаз. - 2000. - № 3. - С. 14-16. - 0,3 друк. арк.

2. Примак Т. О. Культура обслуговування як чинник підвищення ефективності пасажирських перевезень // Проблеми економіки транспорту: Матеріали ІІІ міжнародної конференції 25-28 березня, 2003 р. - Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. В. Лазаряна, 2003. - С. 87-88. - 0,06 друк.арк.

3. Примак Т. О. Особливості маркетингової комунікаційної політики на підприємствах нафтопереробного комплексу // Все для АЗС и нефтебаз. - 2000. - № 1. - С. 4-6. - 0,3 друк. арк.

4. Примак Т. О. Оцінка економічної ефективності комплексу маркетингових комунікацій // Системні методи керування, технологія та організація виробництва. - К.: УТУ: ТАУ, 2001. - Вип. 12. - С. 350-357. - 0,6 друк. арк.

5. Примак Т. О. Пропаганда і паблік рілейшнз: єдність та різниця // Маркетинг в Україні. - 2000. - № 4 (спецвипуск). - С. 94-96. - 0,4 друк. арк.

6. Примак Т. О. Технология продаж на АЗС // Все для АЗС и нефтебаз. - 2000. - № 2. - С. 19-21. - 0,3 друк. арк.

Размещено на Allbest.ru