Маркетингові комунікаційні процеси в ПАТ КБ "Приватбанк"

ПАТ КБ "Приватбанк", який для управління використовують інформацію та інформаційні комунікації, мають змогу скористатись різноманітністю засобів комп'ютерної технології. Важливе значення в процесі функціонування банків, має постійне удосконалення методів використання інформації та комунікації. Сьогодні в межах інформаційної системи банки розрізняють маркетингову інформаційну підсистему, завдяки якій зростає ефективність управління [7]. Це, передусім, виявляється у поглибленні та розширенні функціональних меж посадових осіб, а також організаційних підрозділів, які орієнтуються на процеси інформування і комунікації.

Далі нами буде визначено потенційної ефективності конкретного носія реклами, будуть використані наступні параметри медіа планування:

чисельність аудиторії видання:

Ч= тираж (Т)* коефіцієнт оборотності (К_о);

затрати на рекламне звернення (на тисячу рекламної аудиторії) з урахуванням коефіцієнта звернень:

З=(Р *1000)/(Т * К_о);

Р - тариф за рекламне звернення;

корисна аудиторія (К_ор.) - утримувачі рекламного повідомлення, які є цільовим ринком.

показник відповідності носія реклами цільовій аудиторії (ПВ) - співвідношення корисної аудиторії до загальної кількості аудиторії даного носія.

валовий оціночний показник (GRP) - оперативний показник значущості носія - середня кількість контактів з носієм реклами на 100 представників цільової аудиторії конкретного носія, тобто охоплення, яке могло б бути досягнуто за рахунок конкретного ЗМІ.

Розроблень графік подачі реклами газети видань ПАТ КБ "Приватбанк" у журналі "Бізнес" по місяцях (табл. 3.8), який пропонує розміщувати рекламне повідомлення у січні, лютому, березні, серпні, жовтні ти листопаді.

Таблиця 3.7 - Визначення вартості подачі реклами у друкованих виданнях для аудиторії кінцевих споживачів

Тип рекламного носія	Тираж	Коефіцієнт оборотності (Ко)	Показник відповідності носія реклами цільовій аудиторії (ПВ)	Валовий оціночний показник (GRP1)	Валовий оціночний показник GRPn	Періодичність видання, разів на рік	Частина смуги для розміщення реклами	Кількість рекламних звернень на рік	Валова вартість реклами, грн.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Журнал "Комерція"	12000	6	0,7	3,96	23,8	12	1/4	6	36000
Газета "Факти"	36000	6	0,6	4,62	27,7	52	1/4	6	24000
Журнал "Бізнес"	1000	6	0,8	19,2	57,6	6	-	3	3000
Всього								15	63000

Таблиця 3.8 - Графік подачі реклами ПАТ КБ "Приватбанк" у журналі "Комерція" по місяцях

Видання

січень

лютий

березень

Квітень

травень

червень

липень

серпень

вересень

жовтень

листопад

грудень

Журнал "Комерція"

v

v

v

v

v

v

Графік подачі реклами ПАТ КБ "Приватбанк" у газеті "Факти" наведено у табл. 3.9.

Таблиця 3.9 - Графік подачі реклами ПАТ КБ "Приватбанк" у газеті "Факти"

Газета "Факти"	Січень	лютий	Березень	Квітень
	7	14	21	28	4	11	18	25	3	10	17	24	1	8	15	22	29
	Травень	червень	Липень	Серпень
	6	13	20	27	3	10	17	24	1	8	15	22	29	5	12	19	26
	Вересень	жовтень	Листопад	Грудень
	9	16	23	30	7	14	21	28	4	11	18	25	2	9	16	23	30

Розміщення реклами ПАТ КБ "Приватбанк" у журналі "Факти" буде здійснюватись за наступним графіком (Табл.3.10).

Таблиця 3.10- Графік розміщення реклами ПАТ КБ "Приватбанк" у журналі "Бізнес"

Видання	січень, лютий	березень, квітень	травень, червень	липень, серпень	вересень, жовтень	листопад, грудень
Журнал "Бізнес "	v	v			v

Далі визначена вартість та термін розміщення реклами в місцях продажу. Встановлено загальну вартість розміщення реклами у лютому-квітні та серпні-листопаді, яка становить 20000,00 грн.

Таблиця 3.11 - Вартість та термін розміщення реклами в місцях продажу

Тип рекламного носія	Термін використання носія	Ціна за одиницю, грн.	Кількість	Вартість, грн.
Щит біля будинку банку (S=1м 2)	Лютий-квітень Серпень-листопад	250	80	20000

Загальний кошторис витрат на рекламу складає 84125,00грн.(Табл.3.12)

Таблиця 3.12 - Кошторис витрат на рекламу

Витрати на рекламу	Сума, грн.
Реклама у друкованих виданнях ("Комерція", "Факти" та "Бізнес")	63000
Рекламні щити в місцях продажу	20000
Витрати на друковану рекламу (буклети, листівки)	1125
Всього	84125

Таким чином, протягом року на просування продукції ПАТ КБ "Приватбанк" планується витратити 84125 тис. грн.

З метою зростання ефективності діяльності ПАТ КБ "Приватбанк" пропонуємо реалізувати рекламну компанію, яка передбачає участь у спеціальних заходах (виставці). за умов звернення до рекламної агенції ТОВ "Пріоритет".

Для більш успішного виходу на ринок і раціональності рекламної компанії в межах ТОВ "Пріоритет" необхідно створити групу по проведенню рекламної компанії замовника.

Передбачуваний час проведення рекламної компанії: січень-травень 2011 року. Вибір часу обумовлений тим, що на даний період приходиться найбільше число великих виставок.

Таблиця 3.13 - Рейтинг ефективності реклами ПАТ КБ "Приватбанк"

Вид реклами	Опис	Розрахунок вартості
1.Участь у виставці (організація власного стенда)	Участь у виставці дає можливість продемонструвати свої видання, залучити на стенд представників усіх соціальних груп. Робоча група по організації виставочних стендів повинна розробити план подачі інформації на стенді. Підрозділом по виробленню фірмового стилю банківського продукту здійснюється дизайнерська обробка стенда. На стенд із підрозділу довідкової інформації і роботи з клієнтами виділяється трохи (4-8) співробітників. Від загального рівня поінформованості, коректності і зовнішнього вигляду співробітників на стенді, дизайну і технічного рівня самого стенда залежить імідж фірми і зацікавленість відвідувачами в продукті, що виставляється.	виставок 4 вартість кожної 6000,00 грн. Загальна вартість 24000,00
2.Проведення конференцій і семінарів.	Проведення конференцій і семінарів є основним способом привернути увагу до свого продукту четвертого рівня споживачів (керівників підприємств-рекламодавців, їхніх заступників по напрямках). Конференції і семінари також можна проводити на стендах.	Конференція 1 (2500,00грн) Семінар-1900,00
3.Реклама на телебаченні	Реклама на телебаченні є найефективнішої, хоча в даному випадку необхідно передбачити недовіру з боку останніх трьох рівнів до даного продукту, тому що є вузькоспеціалізованим. Ролик повинний бути максимально інформативний і пущений за кілька днів до початку виставок у "прайм-тайм". Також група по зв'язках із пресою повинна домовитися з великими телекомпаніями, що роблять репортажі в інформаційні випуски про подачу інформації про АКІБ ПАТ КБ "Приватбанк".	1 рекламних роликів по 10сек 1сек рекламний блок №4 5000,00 у.е.
4.Реклама в газеті, журналі не власного випуску.	Реклама в газеті (журналі) є однієї із самих зручних, тому що можна не тільки дати рекламну об'яву загальноприйнятого формату, але і дати в інтерв'ю керівника підприємства сховану чи рекламу просто статті про фірму. Якщо газета (журнал) орієнтована на молодіжну аудиторію, або забудовників, відділ по зв'язку з пресою повинний надати повну інформацію про переваги ПАТ КБ "Приватбанк". Краще, якщо інформація про ПАТ КБ "Приватбанк"передує виставці і є вказівкою на конкретний стенд.	63000,00 грн
5.Друкована рекламна продукція (листівки).	Листівки повинні містити корисну інформацію з розцінками на послуги та банківські продукти ПАТ КБ "Приватбанк", контактними телефонами і переліком наданих послуг. Листівки необхідно покласти на стенд (багато підприємств відправляють на виставки співробітників, що збирають інформацію зі стендів). Також, листівки можна покласти на прилавки спеціалізованих магазинів або роздавати на головному вході виставки і недалеко від стендів.	1125,00
6. Реклама на радіо:	реклама на радіо носить дуже короткочасний характер, так що повідомлення можна давати лише дні виставки і за кілька днів до її початку. Також як і реклама на телебаченні ролик повинний бути інформативний. Варто звернути увагу на рейтинги радіостанцій серед ділових людей та молоді для підвищення ефективності.	5 виходов по 1500,00 грн
7. Реклама в метро	Через визначену спрямованість нашого продукту реклама в метро буде мати ефективний характер.	700,00/мес

Реалізація запропонованих заходів сприятиме поліпшенню фінансового стану ПАТ КБ "Приватбанк" та допоможе йому покращити свої конкурентні позиції.

4. Охорона праці і навколишнього середовища

4.1 Загальні питання охорони праці

Підвищення технічної оснащеності підприємств, застосування нових матеріалів, конструкцій і процесів, збільшення швидкостей і потужностей машин робить вплив на характер і частоту нещасних випадків і захворювань на виробництві. Праця людини в сучасному автоматизованому і механізованому виробництві є процесом взаємодії людини і машини, причому центральне місце належить людині - оператору. Поліпшення умов праці, підвищення його безпеки впливають на результати виробничої діяльності: продуктивність праці, якість і вартість продукції, що випускається, а також приводить до зниження виробничого травматизму, професійних захворювань, зберігає здоров'я працівників і одночасно приводить до зменшення витрат на оплату пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці.

В існуючому законодавстві [1]велику увагу надається питанням захисту працюючих від дії небезпечних і шкідливих чинників виробничого середовища. В законі України про охорону праці" (2002г.) сказано, що державна політика базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці.

Використовуються економічні методи для управління охороною праці на підприємстві. Створюються національні, галузеві, регіональні програми з питань охорони праці, враховуючі різні напрями економічної і соціальної політики держави. Встановлюються єдині нормативи по охороні праці для всіх підприємств, організацій незалежно від форм власності. Створюються страхові фонди.

4.2 Управління охороною праці на підприємстві

Працедавець зобов'язаний створити на робочому місці, в кожному структурному підрозділі, умови праці, відповідні нормативно-правовим актам.

З цією метою працедавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

- створює відповідні служби і призначає посадовців, які забезпечують рішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права і відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх виконання;

- розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці;

- організовує атестацію робочих місць на відповідність нормативним актам з охорони праці;

- забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів у разі зміни умов праці;

- упроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації і автоматизації виробництва, дотримує вимоги ергономіки, використовує позитивний досвід в області охорони праці і тому подібне;

- забезпечує належний зміст будівель і споруд, виробничого устаткування і оснащення, моніторинг за їх технічним станом;

- забезпечує усунення причин, які можуть привести до нещасних випадків, професійних захворювань, і забезпечує здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

- організує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, дає оцінку технічного стану виробничого устаткування і оснащення;

- розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти по охороні праці, які діють в межах підприємства (далі - акти підприємства). Встановлює послідовність виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів по охороні праці, забезпечує безкоштовно працівників нормативно-правовими актами і актами підприємства по охороні праці;

- здійснює контроль за дотриманням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням і іншими засобами виробництва, використовуванням засобів колективного і індивідуального захисту, виконанням робіт щодо вимог по охороні праці;

- організовує пропаганду безпечних прийомів праці і співпраці з працівниками в області охорони праці;

- передбачає термінові заходи для надання допомоги потерпілим, привертає при необхідності професійні аварійно-рятівні формування у разі виникнення на підприємстві аварій і нещасних випадків.

Працедавець несе безпосередню відповідальність за порушення відзначених вимог [1].

4.3 Перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів

В даному розділі розглядається робоче місце з використанням персонального ЕОМ при виконанні дипломної роботи.

Характеристика приміщення, в якому знаходиться комп'ютер: розміри приміщення: - площа: S = 6 Ч 10 = 60 м ²; - об'їм: V = 6 Ч 10 Ч 3,5 = 210 м ³.

Згідно [2], норма площі на одного працюючого не повинна бути менше 6 м ². В приміщенні, що розглядається, вісім робочих місць, таким чином необхідна площа: S_необх. = 6 Ч 8 = 48м ². Отже, приміщення відповідає вимогам [2]. Приміщення розташовано на другому поверсі чотириповерхової будівлі.

Приміщення пожежонебезпечне, категорії В, оскільки в ньому знаходяться тверді матеріали, що згорають [3]. Відповідно до обліку категорії пожежонебезпечності і поверховості будівлі, в якій розміщено дане приміщення, ступінь вогнестійкості будівлі - ІІ [4].

Перелік основних небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які зустрічаються на робочому місці, що розглядається, надано в таблиці 4.1 [5]

Таблиця 4.1 - Небезпечні і шкідливі виробничі чинники

Найменування чинників	Джерела виникнення	Характер дії на організм людини	Нормований параметр
1	2	3	4
Шум	Принтери, сканери, системні блоки	Розлади ЦНС, зниження слуху	Рівень звуку Lр, дБА
Вібрація	Системні блоки ЕОМ	Розлади серцево-судинної системи, ЦНС	Рівень віброшвидкості Lv, дБ
М'яке рентгенівське випромінювання	Монітори ЕОМ	Стомлення, захворювання органів зору,	Еквівалентна доза, Р, мкР/ч
Електромагнітне випромінювання	Монітори ЕОМ	Пониження кров'яного тиску	Напруженість, Е, В/м
Ультрафіолетове інфрачервоне випромінювання	Монітори ЕОМ	Головний біль, сонливість, запаморочення.	Інтенсивність теплових випромінювань Е, Вт/м 2
Електростатичне поле	Комп'ютерна техніка	Головний біль, погіршення зору	Напруженість, Е, кВ/м
Яскравість екрану	Монітор	Стомлення очей	Не більше 40 кд/м 2
Підвищена іонізація повітря	Комп'ютер	Опромінювання	Кількість іонів в 1см 3 n+ =1500-3000 n- = 3000-5000
Напруга в електромережі	Штучне освітлення	Поразка електрик-ним струмом	Uпр ? 36
Монотонність праці	Безперервна робота на ЕОМ	Стомлення ЦНС	-

4.4 Промислова санітарія

Метеорологічні умови вибираються відповідно до вимог [6]. При роботах операторського типу, пов'язаних з великою нервово-емоційною напругою, передбачені оптимальні значення параметрів мікроклімату в приміщенні. Енерговитрати складають 139 Вт, оскільки роботи виконуються сидячи. Категорія виконуваних робіт - Iа. Оптимальні норми температури, відносної вологості, швидкості руху повітря в приміщенні в холодний і теплий період року для категорії робіт Iа надані в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 - Оптимальні параметри мікроклімату

Период роки	Категорія виконуваних робіт по енерговитратах	Температура, 0С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
Теплий	I а	23-25	40-60	0,1
Холодний	I а	22-24	40-60	0,1

Для забезпечення параметрів мікроклімату в межах норми, оптимального рівня іонізації [n⁺ = (1500 ч 3000), n^Ї = (3000 ч 5000)]в см ³ повітря [2], концентрації пилу нижче встановленого значення ГДК = 4 мг/м ³, в даному приміщенні передбачені прилади зволоження і штучної іонізації повітря, а також кондиціювання повітря [7]. Вид опалювання - центральний. Джерела надходження води - міський водопровід, діюча каналізація - господарсько-побутова [8].

Передбачено природне і штучне освітлення в приміщенні, в якому розташовано робоче місце. За найменшим розміром об'єкту розрізнення, характеристики фону і контрасту об'єкту розрізнення з фоном встановлюємо розряд зорових робіт - IIIв

Природне освітлення - односторонньо бічне. Нормативне значення коефіцієнта природної освітленості визначаємо по наступній формулі:

% (4.1)

де е_N - коефіцієнт природної освітленості;

e_н - коефіцієнт природної освітленості для III розряду зорових робіт;

m_N - коефіцієнт світлового клімату (0,9);

номер групи забезпеченості природним світлом

.

Необхідну сумарну площу світлових отворів в приміщенні з одностороннім бічним освітленням, має розміри: L=10 м, В= 6 м, H=3,5 м визначаємо по формулі:

м ²; (4.2)

_ок- світлова характеристика вікна _ок = 13,5;

к_з - коефіцієнт запасу, враховуючий зниження освітленості в процесі експлуатації скла, к_з = 1,4;

S_п - площа підлоги приміщення; S_п = L·В= 10 · 6 = 60м²;

к_зд - коефіцієнт, що враховує затемнення вікон протилежними будівлями, к_зд = 1;

- загальний коефіцієнт світлопроникнення;

(4.3)

коефіцієнт, що враховує вид матеріалу, що пропускає світло 0,8;

коефіцієнт, що враховує вид палітурки; 0,8;

коефіцієнт, що враховує вид несучих конструкційних матеріалів, при бічному освітленні; 1;

коефіцієнт, що ураховує втрати світла в сонцезахисних пристроях; 0,65;

- коефіцієнт, що враховує вплив відображеного світла при бічному освітленні, r₁ =3,0;

0,8·0,8·1·0,65 =0,416.

.

Сумарна площа світлових отворів S₀ = 16,36 м²

Штучне освітлення - загальне рівномірне. Як джерела світла використовуємо люмінесцентні лампи типу ЛТБ 80-2. Нормативне значення освітленості для IIIв розряду зорових робіт Е_min складає 300 лк. Загальне освітлення виконано у вигляді переривчатих ліній світильників ЛП 033 виконання 001 прямого світла (П) з дзеркальними екранними сітками і відбивачами. Основні характеристики освітлення, що передбачено в приміщенні надані в таблиці 4.3 [9].

Таблиця 4.3 - Характеристика освітлення

Площа підлоги, м2	Розряд зорових робіт	Освітлення
		природне	штучне
		Вид освітлення (верхнє, бічне)	КЕО еN %	Мінімальна освітленість, Еmin, лк
60	IIIв	бічне	1,8	300

Шум є одним з найпоширеніших на виробництві шкідливих чинників. У відповідності з [10]на робочому місці при рішенні завдань потребуючої концентрації уваги рівні звуку і еквівалентні рівні звуку не повинні перевищувати 50 дБА. Відповідно з [11]рівень вібрації для категорії 3, тип "в", в умовах "комфорту" не повинна перевищувати 75 дБ. Для зменшення рівня звуку і вібрації застосовуються демпфуючі матеріали (гумова прокладка під принтер). Шумопоглинальні засоби застосовуються не спаленні або тяжко спаленні спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата та інші.

Комп'ютер і в першу чергу монітор є джерелами:

- електростатичного поля;

- слабих електромагнітних випромінювань в низькочастотному і високочастотному діапазонах (2 Гц …400 Гц);

- рентгенівського випромінювання;

- ультрафіолетового, інфрачервоного і випромінювання видимого діапазону.

Згідно [12], встановлюються гранично допустимі значення напруженості електричного і магнітного полів частотою 50 Гц залежно від часу перебування персоналу в приміщенні. Напруженість електричного поля не перевищує 5 кВ/м, напруженість магнітного поля на робочому місці не перевищує 8 кА/м, а напруженість електростатичного поля не перевищує 20 кВ/м [13], що дозволяє не регламентувати час перебування в приміщенні.

Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрану не перевищує 0,1 мбер/час [14]. Рівні всіх можливих випромінювань достатньо низькі і не перевищують діючі норми. На робочому місці, що вивчається, розміщений найбезпечніший монітор, в якому створений додатковий металевий внутрішній контур, замкнутий на вбудований захисний екран.

При організації робочого місця за комп'ютером дотримувалися наступні розміри:

- відстань від підлоги до сидіння крісла дорівнює 440 мм;

- відстань від сидіння крісла до нижнього краю робочої поверхні 330 мм;

- відстань від очей до дисплея 550 мм;

- простір для ніг 770 мм;

- відстань від ніжки столу до краю робочої поверхні столу 640 мм;

М - відстань між передньою поверхнею тіла і краєм робочої поверхні столу 80 мм;

- відстань від очей до документації 500 мм;

- оптимальна зона моторного поля 360 мм;

- висота робочої поверхні 800 мм;

- кут огляду документів 30^!.

Екран дисплея по висоті розташований на столі так, що кут між нормаллю до центру екрану і горизонтальною лінією погляду складає 20^!. Кут спостереження екрану в горизонтальній площині не перевищує 60^° [14,15]. Передбачені перерви, що регламентуються, для відпочинку тривалістю 15 хвилин після кожних двох годин роботи.

4.5 Електробезпека

При проектуванні систем електропостачання, при монтажі силової електроустаткуванні і електричного освітлення в будівлях і приміщеннях для ЕОМ необхідно дотримуватися вимог нормативно-технічної документації (ПУЕ, ПТЕ, ПТБ і ін.).

Рід струму - змінний, напруга в мережі 220 / 380В. ЕОМ є однофазним споживачем електроенергії від трифазної чотирьох провідної мережі з глухо заземленою нейтраллю змінного струму частотою 50 Гц. По ступені небезпеки поразки електричним струмом приміщення ставиться до приміщень з підвищеної небезпеки [16].

Працівник, що поступає на роботу, обов'язково проходить ввідний і первинний інструктаж по техніці безпеки в цілях профілактики нещасних випадків, а також знайомиться з інструктажем по дотриманню заходів техніки безпеки при роботі з ПЕВМ.

4.6 Пожежна безпека

Категорія приміщення по вибухопожежонебезпеки - В [3], вогнестійкість будівлі - II [4]. Зона класу приміщення П-IIа. Ступінь захисту оболонки для вказаної пожежонебезпечної зони - IР 44 [17].

Можливими причинами пожеж в приміщенні може бути несправність електропроводки і електроустаткування, коротке замикання в мережі, зберігання горючих матеріалів, блискавка і т.д.

Згідно [18]пожежна безпека забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту і організаційно-технічними заходами.

В системі запобігання пожежі передбачені наступні заходи: контроль і профілактика ізоляції, наявність плавких запобіжників в устаткуванні, блискавкозахист будівлі. Для даного класу пожежонебезпечної зони приміщення П-IIа, з урахуванням кількості грозових годин у рік (20 годин), встановлено ІІ категорію блискавкозахисту [19].

Система пожежного захисту передбачає забезпечення вогнегасниками - ВВК-8.

Організаційними заходами пожежної профілактики є навчання виробничого персоналу протипожежним правилам, видання необхідних інструкцій і плакатів, засобів наочної агітації.

4.7 Охорона навколишнього середовища

На робочому місці, що розглядається, відсутні відходи, що забруднюють навколишнє середовище, оскільки устаткування (ПЕВМ, принтер) не є джерелом забруднення навколишнього середовища. Проте при виробленні ресурсу устаткування стає повторною сировиною і підлягає утилізації [20].

Висновки

У роботі здійснено теоретичне обґрунтування та вирішення актуального науково-практичного завдання щодо формування комплексу маркетингових комунікацій банківськими установами України для просування банківських продуктів на ринок. Основні висновки теоретичного й науково-практичного характеру та результати, отримані в ході проведеного дослідження, зводяться до такого.

1. Сучасний етап економічних реформ в Україні ставить перед комерційними банками завдання забезпечення високої ефективності функціонування, що в умовах посилення банківської конкуренції, приєднання до конкурентної боротьби небанківських фінансово-кредитних установ (страхові, фінансові, пенсійні, інвестиційні фонди й т.п.), обумовлює необхідність використання у своїй діяльності методів і прийомів маркетингу.

У зв'язку з цим уточнено поняття банківського маркетингу як системи управління діяльністю комерційного банку, що спрямоване на вивчення економічної кон'юнктури, конкретних потреб клієнтів банку та задоволення цих потреб за допомогою існуючих й інноваційних банківських продуктів з метою одержання прибутку банком при дотриманні інтересів суспільства.

2. На основі порівняння визначень банківського продукту, які представлені в наукових працях українських та зарубіжних учених-маркетологів, уточнено поняття банківського продукту, що є комплексною категорією, і з погляду маркетингу припускає специфічний комплекс виконуваних банком операцій і наданих банківських послуг і спрямований на задоволення існуючих потреб клієнтів цільового ринку найбільш вигідним для клієнта і банку способом.

3. Необхідність урахування специфіки банківського продукту дозволяє зробити висновок, що концепція традиційного маркетингу-мікс ("4-Р") стосовно діяльності банківських установ, уважається обмеженою та потребує введення додаткових "Р-складових": personnel (персонал), physical evidence (матеріальні умови надання банківських продуктів), process (спосіб надання продуктів).

4. Тенденції банківської справи, розвиток сучасних банківських технологій, підвищення значимості особистих контактів у системі маркетингових комунікацій обґрунтовують твердження, що вітчизняним комерційним банкам у своїй діяльності необхідно використовувати концепцію розширення та зміцнення стосунків з клієнтами - концепцію маркетингу взаємовідносин. При використанні даної концепції банк прямуватиме свою маркетингову діяльність на встановлення довгострокових конструктивних, індивідуалізованих відносин з реальними та потенційними клієнтами.

5. Визначено, що в умовах посилення конкуренції на ринку банківських продуктів, головним елементом у комплексі маркетингу для банківських установ стають маркетингові комунікації. Без ефективних маркетингових комунікацій банк не може залучити до себе достатньої кількості акціонерів і клієнтів, що є критично важливим не тільки для розвитку, а й для існування самого банку. Обґрунтовано стратегічне значення для життєдіяльності банку налагодження комунікацій з реальними і потенційними клієнтами.

6. На основі аналізу й узагальнення наукових праць українських та зарубіжних учених-маркетологів, систематизовано інструменти маркетингових комунікацій і визначено склад основних інструментів комплексу маркетингових комунікацій для банківських установ. Запропонований комплекс засобів реклами, заходів щодо стимулювання збуту, засобів публік рілейшнз, прямого маркетингу і прийомів персонального продажу дозволяє сформувати необхідний комплекс просування банківських продуктів на ринку у залежності від конкретних комунікаційних цілей, специфіки банківських продуктів і можливостей банківської установи.

7. На основі інформації внутрішньобанківської звітності дано характеристику інструментів комплексу маркетингових комунікацій, що використовують у своїй практичній діяльності ПАТ КБ "Приватбанк".

8. Для дослідження процесу формування комплексу маркетингових комунікацій банківськими установами запропоновано алгоритм аналізу витрат ПАТ КБ "Приватбанк" щодо створення та реалізації комплексу маркетингових комунікацій, що складається з п'яти етапів. У результаті аналізу виявлено, що структури комунікаційних витрат різних банків значно відрізняються одна від одної.

9. З метою уникнення недоліків, у рамках організаційно-інформаційного забезпечення формування комплексу маркетингових комунікацій запропоновано створювати в організаційній структурі ПАТ КБ "Приватбанк" відділ маркетингу, а в ньому - інформаційно-аналітичний сектор. Діяльність сектору повинна бути спрямована на створення маркетингової інформаційної системи, продуктом діяльності якої є формування баз даних, орієнтованих на клієнтів. Для цього рекомендовано використання клієнтоорієнтованого продукту інформаційних технологій - системи управління взаємовідносинами банку із клієнтами - CRM (Customer Relationship Management).

10. Асортимент платіжних карток "Приватбанку" є найбільш насичений і різноманітний, у порівнянні з іншими українськими банками, що пропонують аналогічну продукцію. Проте АВС-аналіз дав змогу виявити, які саме види даної продукції користуються найбільшим попитом і є найприбутковішими. Це виявилися п'ять найменувань, які забезпечують 50 % обсягів продажу. Також було встановлено, що багато престижних карток класу через свою високу вартість і високий банківський процент не користуються попитом, і тому є нерентабельним. Було запропоновано напрямки по покращенню асортименту платіжних карток банку.

11. Ефект комунікацій залежить від ряду факторів. До тих з них, що контролюються, можна віднести основні компоненти комунікаційного процесу. Можна підібрати авторитетного комунікатора, популярний серед даної аудиторії канал, розробити виразне повідомлення, знизити рівень перешкод, забезпечити ефективний зворотний зв'язок, який допомагає своєчасно коригувати недоліки в організації процесу комунікацій і розробці програми комунікації.

Список джерел інформації

1. Про банки і банківську діяльність: Закон України №2121-III від 07.12.2004 р. // Урядовий кур'єр. - 2005. - №8.

2. Закон України "Про рекламу" // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 39. Про порядок регулювання діяльності банків в Україні: Інструкція. Затверджена постановою Правління НБУ №368 від 28.08.2005 р.

3. План рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків

4. Алексєєв І.В., Захарчук О.В., Рим Н.Н. Банківський маркетинг. Навчальний посібник. - 2-ге вид., доп. - Львів: Львівський банківський коледж Національного банку України, 1998. - 96 с.

5. Алексеєнко М.Д. Маркетинг у банківський діяльності // Маркетинг: теорія і практика: Матеріали V міжнар. наук. -практ. конф. 25-26 травня 2001 р. - К.: КНЕУ, 2001. - С. 6-7.

6. Алексєєв І.В., Захарчук О.В., Рим Н.Н. Банківський маркетинг. Навчальний посібник. - 2-ге вид., доп. - Львів: Львівський банківський коледж Національного банку України, 2004. - 96 с.

7. Архіпова Т.В. Телереклама на теренах України // Маркетинг: теорія і практика: Матеріали V міжнар. наук. -практ. конф. 25-26 травня 2001 р. - К.: КНЕУ, 2001. - с. 14-16.

8. Богданов В., Драч Н. Система удаленного обслуживания клиентов// Корпоративные системы, - 2005. - №3. - с. 52-54.

9. Больше, чем статус// Компаньон, - 2005. - №51-52. - с. 48-50.

10. Бор М.З., Пятенко В.В. Менеджмент: организация, стратегия, планирование. - М.:,ИКЦ "ДИС",1997, - 288 c.

11. Войчак А.В. Маркетингові дослідження: Навч. -метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2005. - 119 с.

12. Гайдак Д. Організація сучасного банку// Вісник НБУ, - 2006. - №2. - с. 20-22.

13. Гаркавенко С. С. Маркетинг: Підручник для вузів. - К.: Лібра, 2004 р., 384 с.

14. Гаркавенко С. С. Маркетинг: Підручник для вузів. - К.: Лібра, 1998 р., 384 с.

15. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика. - М.: Издательство "Финпресс", 1998. - 416 с.

16. Дем'яненко В.В. Маркетингові дослідження в процесі формування оптимальної вартості банківських послуг при реалізації стратегічних цілей розвитку комерційного банку // Тези доповідей IV Міжнародної конференції "Маркетинг: теорія і практика", Гол. ред. І.Л. Решетнікова. Луганськ: Вид-во Східноукр. держ. ун-ту, 2000. - С. 76-77.

17. Гембл П., Стоун М., Вудкок Н. Маркетинг взаимоотношений с потребителями. - Пер. с англ. В. Егорова. - М.: ФАИР-ПРЕСС, 2002. - 512 с.

18. Гущина Т.В., Бахтерев Б.В. Особенности банковских связей с общественностью// Деньги и кредит, - 2004. - №1. - с. 32-35.

19. Егоров Е.В., Романов А.В., Романова В.А. Маркетинг банковских услуг: Учеб. Пособие / Редактирование и подготовка учебного пособия к изданию - В.А. Романова. - М.: ТЕИС, 2003. - 102 с.

20. Заєць О.В., Житний П.Є., Нестеренко П.П. Банківська справа в схемах, таблицях, документах: Навчальний посібник. - Луганськ: вид-во СНУ ім. В. Даля, 2002. - 407 с.

21. Зверинцев А.Б. Коммуникационный менеджмент: Рабочая книга менеджера PR: 2-е изд., испр. - СПб.: СОЮЗ, 1997. - 288 с.

22. Здоровый формализм// Компаньон, - 2006. - № 1-2. - с. - 49-50.

23. Зуева А. Финансовая e-xotica// Бизнес, - 2005. - №26. - с. 19-22.

24. Иду на VІP. На что готов банк для Очень Важной Персоны (VIP)// Бизнес, -2005. - №1-3. - с. 21-23.

25. Кириченко, Олександр, та ін. Банківський менеджмент: Навч. посіб. для вищ. навч. закл./ О. Кириченко, І. Гіленко, А. Ятченко. - К.: Основи, 2003. - 671 с.

26. Копийчина А. Ключ к банку// Компаньон, - 2005. - №51-52. - с. 44-47.

27. Копийчина А. Сети на клиента// Компаньон, - 2005. - №48. - с. 30-35.

28. Котлер Филип, Армстронг Гари, Сондерс Джон, Вонг Вероника Основы маркетинга, 4-е европейское издание САНКТ-ПЕТЕРБУРГ, 2007, Видавець: Вильямс. - 1200 с.

29. Кочетков В.Н. Анализ банковской деятельности: теоретико-прикладной аспект: Монография. - К.: МАУП, 2003. - 192 с.: ил.

30. Кравец А. Без "балласта"// Компаньон, - 2005. - №46. - с. 24-29.

31. Кравец А. Качественный рост// Компаньон, - 2006. - №4. - с. 30-36.

32. Кравец А. Плата за качество// Компаньон. - 2006. - №9. - с. 25-29.

33. Кротюк В., Андрущенко П., Карчева Г. Фінансовий стан та проблеми розвитку комерційних банків України у першому півріччі 2005 року// Вісник НБУ, - 2005. - №9. - с. 9-15.

34. Куршакова Н.Б. Маркетинг отношений: формирование спроса на банковские услуги// Банковские услуги, - 2005. - №6. - с. 18-21.

35. Кушнир М. Системы денежных переводов для физических лиц// Фондовый рынок, - 2005. - №10. - с. 8-11.

36. Левиков А. CRM: средство повышения лояльности клиента// Банковские технологии, - 2005. - №7. - с. 120-121. М., Альберт М., Хедоури Ф., Основы менеджмента. Пер. с англ. - M.: ДЕЛО, 2003, - 800 с.

37. Маслова С. О. Маркетинг банківських послуг в Україні // Тези доповідей IV Міжнародної науково-практичної конференції "Маркетинг: теорія і практика", Ялта, 24-27 травня 2000 р. Гол. ред. І.Л. Решетнікова. Луганськ: Вид-во Східноукр. держ. ун-ту, 2000. - С. 19-20.

38. Михно В. Интернет-банкинг: развитие и проблемы регулирования// Банковское дело, - 2005. - №11. - с. 35-41.

39. Нікітін А.В. Маркетинг у банку: Навч. -метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2005. - 170 с.

40. Нікітін А.В. Маркетинг у банку: Навч. - метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2001. - 170 с.

41. Панова Г.С. Кредитная политика коммерческого банка - М.: ИКЦ "ДИС", 1997. - 464 с.

42. Письменна Л., Вознюк Н. Проблеми та шляхи вдосконалення обслуговування банками платіжного обороту населення// Вісник НБУ, - 2003. - №10. - с. 48-51.

43. Погорелов А. СRM - новая философия со старыми принципами// Стратегии, - 2006. - №1. - с. 14-20.

44. Поморина М.А. Основные элементы банковского планирования: стратегия, бизнес планирование, финансовое планирование// Банковское дело, - 2004. - №7. - с. 2-9.

45. Попов А., Яковлев Е. Дистанционное банковское обслуживание// Банковские технологии, - 2004. - №1-2. - с. 41-47.

46. После количества// Компаньон, - 2006. - №4. - с. 36-38.

47. Правик Л. Дослідження сучасних технологій банківського обслуговування населення// Фондовый рынок, - 2006. - №6. - с. 10-13.

48. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент банку: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 280 с.

49. Реклама: внушение и манипуляция. Учебное пособие для факультетов психологии, социологии, экономики и журналистики. Редактор-составитель Д.Я. Райгородский. - Самара: Издательский Дом "БАХРАХ-М", 2001. - 752 с.

50. Сахно А. Год гривны// Компаньон, - 2005. - №1-2, - с. 37-39.

51. Севрук В.Т. Банковский маркетинг. - М.: "Дело ЛТД", 1994-128 с.

52. Современный маркетинг/ В.Е. Хруцкий, И.В. Корнеева, Е.Э. Автухова. Под ред. В.Е. Хруцкого. - М.: Финансы и статистика, 1991. - 265 с.: ил.

53. Спицын И.О., Спицын Я.О. Маркетинг в банке. / Худож. оформ. В.М. Штогрина. Тернополь: АО "Тарнекс", К.: ЦММС "Писпайп", 1993. - 656 с.

54. Стратегическое направление// Компаньон, - 2005. - №9. - с. 34-35.

55. Супрунович Е.Б. Внутренний контроль над центрами прибыли// Банковское дело, - 2004. - №11. - с. 42-43.

56. Сусіденко В.Т. Стратегія управління кредитною діяльністю комерційних банків. - К.: КДТЕУ, 2004. - 348 с.

57. Тимоти У. Кох. Управление банком. Пер. с англ. В 5-ти книгах, 6-ти частях. - Уфа: Спектр, 1993.

58. То самое место// Бизнес, - 2005. - №24. - с. 20.

59. Томпсон А.А., Стрикленд А. Дж. Стратегический менеджмент. Искусство и реализации стратегии: Учебник для вузов/ Пер. с англ. под ред. Л.Г. Зайцева, М.И. Соколовой. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 2004. - 576 с.

60. Уткин Э.А. Банковский маркетинг. - М.: ИНФРА-М, Метаинформ, 1994. - 304 с.

61. Уэллс У., Бернет Дж., Мориарти С. Реклама: принципы и практика. - СПб.: ЗАО "Издательство "Питер", 1999. - 736 с.

62. Черчилль Гилберт А. Маркетинговые исследования - СПб Издательство "Питер", 2000. - 752 с.

63. Черкасов В.Е. Финансовый анализ в коммерческом банке. - M.: ИНФРА-М, 1995, - 272 c.

64. Черников А. Назад, к основам: CRM и лояльность потребителей. Часть 1. Клиенты, то есть данные // Компьютерное обозрение, 2002 г. - №7(326). - С. 52-55.

65. Шеремета П. Стратегия и лжестратегия// Стратегии, - 2006. - №1. - с. 10-13.

66. Ширинская Е.Б. Финансово-аналитическая служба в банке: Практ. пособие/ Ширинская Е.Б., Пономарёва Н.А., Купчинский В.А. - М.: ФБК-ПРЕСС, 2004. - 144 с.

67. Шкаровский С.И. Изучение клиентуры как этап маркетингового анализа банковского филиала// Маркетинг в России и за рубежом, - 2004. - №3. - с. 21-29.

68. Шкаровский С.И. Контроль как заключительный этап планирования маркетинга филиала банка// Маркетинг в России и за рубежом, - 2003. - №6. - с. 122-129.

69. Шкаровский С.И. Маркетинговые стратегии управления филиалом коммерческого банка// Маркетинг в России и за рубежом, - 2004. - №6. - с. 71-86.

70. Черный В. CRM-стратегия современного бизнеса // Маркетинг и реклама, 2002. - № 3. - С. 14-15.

71. Чижов Н.А. Клиентские технологии. - М.: Экзамен, 2002. - 352 с.

72. www.bank.gov.ua/

73. ДНАОП 0.00-1.3.1-99. Правила охорони праці при експлуатації електронного-обчислювальних машин. Діє з 01.01.2000 р.

74. ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень. - К.: 2000.

75. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху раб очей зоны. Введ. 01.01.89.

76. СНиП 2.04.05-91*. Отопление, вентиляція и кондиционирование воздуха. - М.: Стройиздат, 1993-110 с. ДБН В. 2.5-28-2006 - інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення.

77. ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - Введ. 01.07.9 г.

78. ДСанПіН 3.3.2.007-98. Державні санітарні правила та норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин. - К., 1998.

79. ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля. - Введ. 01.01.85 г.

80. Правила устройства электроустановок ПУЭ - 87. М.: Энергоатомиздат, 1988. - 648 с.

81. ГОСТ 12.1.019-79* ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты. - Введ. 01.07.80. Изм. 1986.

82. ГОСТ 12.1.030-81* ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление. - Введ. 01.07.82. Изм. 1987.

Размещено на Allbest.ru