Теоретико-методичні засади формування у майбутніх маркетологів професійних компетенцій

Напівсамостійне репродуктивно-варіативне технічне мислення.

ПРОБЛЕМНО-ПОШУКОВЕ

Самостійне синтезування нових технічних ідей з елементами засвоєних знань.

Самостійне творче технічне мислення.

Інтелектуально-творчий

Творчо пошуковий метод навчання, пізнання нових закономірностей і явищ матеріального світу.

Самостійно творча ініціатива в досягненні знань, вмінь та створення нових об'єктів діяльності.

Доведено, що формування професійної компетенції в учнівської молоді в процесі вивчення економічних дисциплін, підприємництва, наукової інформації є інтегрованим особистісним утворенням на засадах теоретичних знань, практичних умінь, значущих особистісних якостей та досвіду, що зумовлюють готовність учня до продовження навчання у ВНЗ та забезпечують високий рівень їх самоорганізації.

У четвертому розділі „Інтелектуальна власність як засіб формування професійних компетенцій маркетологів» обґрунтовано моделювання процесу навчання інтелектуальної власності для професійних компетенцій маркетологів.

Встановлено, що важливою умовою економічної освіти та формування професійних компетенцій у майбутніх маркетологів і підготовки їх до стосунків у суспільстві є засвоєння промислової власності - вміння в процесі трудової діяльності управляти інтелектуальною власністю, користуватися патентною документацією. В процесі дисертаційного дослідження розроблена і впроваджена у навчальний процес навчальна програма „Інтелектуальна власність» та відповідно до програми навчальний підручник „Інтелектуальна власність: теорія і практика інноваційної діяльності».

Новий науковий підхід здійснено вперше у розробленні навчального підручника із вивчення інтелектуальної власності у навчальних закладах усіх рівнів акредитації, що слід включити до переліку обов'язкових дисциплін загальноосвітньої підготовки спеціалістів до ринкової економіки. Це дасть змогу дати випускникам ВНЗ знання про інтелектуальну власність та формування у майбутніх маркетологів професійних компетенцій до рівня провідних країнах світу; орієнтуватися в основних поняттях сфери інтелектуальної власності, професійних компетенцій, як інтелектуальних, комунікативних, організаторських, проективних, конструктивних; вміти оформити правові документи на об'єкти промислової власності. Ефективність професійних компетенцій залежить від рівня і якості знань у галузі тієї науки, основи якої становить предмет високого професіоналізму, формувати потребу в оволодінні метазнаннями (знаннями про знання); використовувати нормативно-законодавчу базу з метою правового захисту розроблюваних об'єктів та їх введення у господарський обіг, отримуючи прибуток для збільшення добробуту суспільства; випускникам педагогічних ВНЗ вміти передавати знання для учнівської молоді з метою розвитку інтелектуальних здібностей та їх використання у майбутньому в галузях людської діяльності.

Парадигма економічної освіти суспільства - багатовимірний процес, важливими складовими якого є ліквідація безграмотності, поширення сучасних знань. Але цього замало. Випускник ВНЗ повинен формувати у собі знання не тільки ринку та підприємництва на основі маркетингу та менеджменту, а й створювати все нове, конкурентоспроможне на основі інтелектуальної власності. Такі знання із високим рівнем ПК повинна давати в нинішніх умовах освіта у вищих навчальних закладах.

Нові завдання освіти в ХХІ ст. взагалі вимагають застосовувати в широкому масштабі інноваційні педагогічні технології, що базуються на фундаментальних епістемологічних та герменевтичних аспектах педагогіки. Тому вже зараз необхідно готувати високопрофесійних педагогічних та науково-педагогічних працівників, які відповідають інтеграційним чинникам „педагогічна майстерність + мистецтво комунікативності + передовий педагогічний досвід (технології) + знання інтелектуальної власності». Саме в сенсі відповідності цим критеріям слід орієнтувати сучасну підготовку й підвищення кваліфікації вчителів - педагогів та всіх інших випускників ВНЗ із високими ПК до ринкової економіки.

Досліджено, що раціоналізація - це наймасовіший вид творчості, людської діяльності. Основними ознаками раціоналізаторської пропозиції є корисність, локальна новизна, технічне рішення, як це показано.

У раціоналізаторські пропозиції закладаються елементи науково - інтелектуальної власності. Значною мірою раціоналізаторські пропозиції зорієнтовані на вдосконалення чинних засобів виробництва, технології продукції, яка виробляється, економію паливно - енергетичних ресурсів, матеріалів, покращення техніки безпеки, підвищення культури виробництва тощо.

Дисертаційні дослідження та аналіз стану інноваційної діяльності в промисловості свідчить про згортання її масштабів. У 2000 році інноваційну діяльність здійснювали 1738 промислових підприємств, або 18,7% їх загальної кількості. Вищою, ніж у цілому по промисловості частка таких підприємств була в нафтопереробній промисловості (44%), медичній (41,9%), газовій та мікробіологічній (37,5%), чорній металургії (31,5%) та машинобудуванні (27,6%). Сприятливішими до впровадження інновацій були великі промислові підприємства з чисельністю працюючих від 10 до 25 тисяч осіб завдяки наявності достатньої матеріальної бази.

Доведено, що вищим, порівняно із раціоналізаторством, ступенем інтелектуальної власності та рівнем професійних компетенцій у маркетологів є винахідництво. Знання про винахід та його сутність є необхідними у процесі діяльності маркетолога, застосовування цих знань у процесі досліджень ринку, розв'язання проблемних ситуацій розвитку науки і техніки, здатність до інноваційної діяльності, наукового обґрунтування, критичного осмислення та творчого застосування деяких концептуальних положень новітніх технологій, уміння прогнозувати та проектувати нове у процесі трудової діяльності свідчить про високий рівень професійних компетенцій.

Винаходу надається правова охорона, якщо він новий, має винахідницький рівень і промислово придатний. Сутність винаходу показано на рис. 2.

За дослідженнями автора, загальний стан винахідницької діяльності в Україні у період перебудови на етапі переходу до ринкової економіки господарювання не може задовольняти сучасні потреби розвитку економіки, техніки та технології, ця діяльність має тенденцію до зниження розвитку. У 1998 - 2002 роках новаторською діяльністю в Україні займались 2,1 тисячі підприємств і організації, що на 17% менше, ніж у 1997 році, і на 33% менше, ніж у 1996. Питома вага підприємств, на яких повністю припинилась винахідницька та раціоналізаторська робота, зросла з 55% у 1991 році до 94% у 2002 році.

Щорічно зменшується число винахідників, авторів промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій. На кінець 2002 року новаторською діяльністю займались 2,1 тисячі осіб, проти 2,5 тисяч у 1999 році. На графіку 1 показано скорочення чисельності винахідників і раціоналізаторів в Україні в наш час. Чисельність винахідників і раціоналізаторів, тис.осіб.

Зауважимо, що кількість створених раціоналізаторських пропозицій та винаходів залежить від підготовленої до цієї діяльності особистості, рівня її професійних компетенцій.

Не менш важливе місце в цьому посідають здібності, які забезпечують інтелектуальну творчість або дивергентне мислення, тобто такий тип пошуково-проблемного стилю мислення, який характеризується швидкістю, гнучкістю та оригінальністю, високою професійною компетенцією. Саме дивергентність мислення і його точність забезпечують успіх в інноваційному процесі інтелектуальної власності.

Кожен випускник ВНЗ повинен вдосконалювати навички інтелектуального мислення та вміти керувати ними, щоб повністю використати можливості процесу формування ПК, інтелектуальної творчості для створення нового, прогресивного у сучасному конкурентному ринковому середовищі.

Творча праця має певну форму і напрям. Доведено, що сучасний етап виробництва з переходом до ринкових відносин, з втіленням у промислову діяльність менеджменту і маркетингу‚ спонукає до виробництва товарів високої якості, дизайну, широкого використання досягнень технічної естетики в народному господарстві України, на основі використання промислових зразків рис.3 та товарних знаків рис.4. а у маркетологів - формування відповідних професійних компетенцій.

Товарні знаки і знаки обслуговування - це позначення для розрізнення відповідно товарів та послуг, які виробляють або надають одні фізичні або юридичні особи, від однорідних товарів і послуг, які виробляють чи надають інші фізичні або юридичні особи.

Товарний знак символізує стабільність якісних характеристик і властивостей товару, зумовлених технічними і художньо-конструкторським рівнями виробу, кваліфікацією кадрів, культурою виробництва, тими чинниками, які визначають якість виробу. Економічну сутність товарного знака показано на рис.4. Проведений аналіз джерел інформації із інтелектуальної власності про товарні знаки засвідчує складність і велике значення їх у господарській діяльності і необхідність вивчення про товарні знаки як ПТОЗ, так і ВНЗ, які готують для ринку фахівців із відповідним рівнем ПК.

У п'ятому розділі «Сучасна модель підготовки педагогічних кадрів в системі розвитку професійних компетенцій» наводяться основні шляхи і напрямки формування професійних компетенцій у студентів ВНЗ у процесі вивчення маркетингу як основної дисципліни фахових знань й умінь спеціаліста, що готується до ринкової економіки, із відповідним переліком компетенцій, які дають професійні знання і вміння за вибраною професією чи видом діяльності у напрямках економічної діяльності, правової, політичної, культурологічної і комунікативної діяльності, соціальній і організаційній, технологічній, екологічній та сфері повсякденного життя.

Встановлено, що основний шлях підготовки маркетологів із професійними компетенціями, які втілюються у практику, залежать від педагогічної освіти педагогів, які навчають майбутніх маркетологів, від їх індивідуальних якостей. Критерієм визначення педагога професіонала необхідно вважати його індивідуальний стиль, який є системою індивідуальних прийомів викладання маркетингу, що охоплює широке коло актуальних питань освіти і навчання, які сприяють ефективним напрямкам освоєння професії маркетолога в процесі щодо формування професійних компетенцій.

Досліджено особливості впливу конкуренції на розвиток освіти та формування професійних компетенцій маркетологів виробничої сфери. Конкуренція - регулятор ринкової економіки, ґрунтується на свободі вибору, формує ринкові ціни, урівноважує попит і пропозицію, стимулює зниження витрат виробництва та впровадження нової технології, об'єктів інтелектуальної власності, забезпечує суверенітет споживача.

Обґрунтовано вплив економічних чинників власності, фінансів, податків на процес формування професійних компетенцій у маркетологів. У дослідженні доведено, що для забезпечення високого рівня підготовки професійних компетенцій у майбутніх випускників ВНЗ та підвищення якості освіти в першу чергу необхідно реформувати освіту до вимог економічної системи, готувати спеціаліста, враховуючи тенденції, властиві освітньому співтовариству ХХІ століття. Освіта, наука, розвиток людини тісно зв'язані із системою виробництва - економікою, фінансами, податками, формами власності. Нинішні умови вимагають високої якості освіти грунтовних знань, без яких сучасне виробництво не може розвиватися.

Дослідно-експериментальні роботи проводились у Дрогобицькому державному педагогічному університеті, Інституті управління, технікумах з метою апробації наукових розробок автора у навчальному процесі. Аналіз результатів експерименту проводився з передумов входження освіти України до єдиного європейського та світового освітнього і наукового простору, суттєвих змін в організацію навчального процесу. Програма проведення педагогічного експерименту (затверджена наказом МОН України від 23.01.2004 р.№48) щодо впровадження кредитно-модульної системи (КМС) організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ - ІV рівнів акредитації і відповідно комплексні контрольні роботи (ККР).

У процесі експерименту автором розроблено 30 варіантів ККР відповідно до теми навчальної програми, що вивчається студентами для формування ПК, із курсу „МАРКЕТИНГ формування професійних компетенцій». Кожен варіант ККР включає 16 питань різного рівня тестових завдань із наростаючою складністю виконання. Всього 480 запитань із курсу маркетингу, які після належного засвоєння формують необхідний рівень професійних компетенцій. Завдання ККР є комплексними, охоплюють всю програму дисципліни, повністю відповідають програмним вимогам і мають професійне спрямування для формування у майбутніх маркетологів високого рівня ПК.

Ключовим виміром оцінки результатів формування ПК у майбутніх маркетологів, системи економічних понять було обрано уміння студентів застосовувати їх для розв'язування конкретних економічних та прикладних завдань, що стосуються сучасних умов ринкової економіки.

З метою вивчення стану сформованості ПК нами було проведено опитування студентів других - п'ятих курсів факультету менеджменту і маркетингу Дрогобицького державного педагогічного університету. Результати опитування перш за все показали розуміння важливості і необхідності розвитку ПК, залежність успішності діяльності від рівня їх сформованості, усвідомлення рівня своєї компетентності.

Аналіз відповідей показав, що 29% опитаних студентів - майбутніх маркетологів уважають рівень своєї ПК достатньо високим; 64% не вважають його достатньо високим, але він їх задовольняє; 7% не вважають його достатньо високим і розуміють необхідність його підвищення. Зазначимо, що у 15% студентів є потреба в удосконаленні компетенції в процесі самоосвіти, а у 12% - у процесі різних семінарів та наукових досліджень.

Основними напрямками вдосконалення ПК студенти - майбутні маркетологи обрали психолого - педагогічний, маркетинговий та предметний. Студенти, які мають наміри працювати у галузі освіти або системі „педагог - учень», професійну компетенцію визначили не тільки науковими знаннями, уміннями і якостями, але й ціннісними орієнтаціями, мотивами діяльності, стилем взаємовідносин з іншими людьми, здатністю до розвитку творчої індивідуальності, загальною культурою.

На основі експерименту з'ясувалося, що найбільше студентів майбутніх маркетологів цікавить бажання підвищити свій професіоналізм (88%), зробити навчання цікавим (77%), вони мають потребу у самовираженні та саморозвитку (80%).

Оцінювання досягнутих успіхів за семестр переводиться у системі оцінювання університету, після чого проводиться в національну шкалу оцінювання та шкалу ЕСТS відповідно до табл. 4:

Експеримент дав нам підставу стверджувати, що процес розвитку професійних компетенцій передбачає формування потреби у професійних знаннях і уміннях, якостях і здібностях у процесі спеціально організованого навчання та самоосвіти, тих компетенцій, які використовуються у процесі трудової діяльності.

Таблиця 4. Критерії успішності навчання та засоби діагностики професійних компетенцій

Співвідношення між умовними оцінками та традиційними оцінками за п'ятибальною системою має вигляд:

88% < Ку <100% відповідає оцінці «Відмінно» за умов, якщо студент повністю виконав завдання 1 та 2 рівня або не менше 7 завдань, точно визначив в них правильність тверджень і обґрунтував свої відповіді; 71-87% < Ку < 80% відповідає оцінці «Добре « за умов, якщо студент точно визначив правильність тверджень у завданнях 1 та 2 рівня та дав правильні відповіді на запитання не менше 5 завдань, допустивши при цьому незначні помилки, або дав недостатнє обґрунтування відповіді; 50-70% < Ку < 60% відповідає оцінці «Задовільно» за умов, якщо студент точно визначив правильність тверджень у чотирьох завданнях, але не відповів на запитання і не обґрунтував свої відповіді правильно ; 0-49% < Ку < 40% відповідає оцінці «2» виставляється, якщо студент виконав менше, ніж 4 завдання поставленої контрольної роботи.

У всіх експериментальних групах рівень засвоєння навчального матеріалу перевищує 80%. Це підтверджує, що зміст розроблених у процесі дослідження авторських навчальних-програм, посібників, підручників та інших матеріалів доступний для засвоєння студентами і може бути рекомендованим для практичного застосування.

Доведено, що системний аналіз експериментального компонента дослідження теоретико-методичних засад формування у майбутніх маркетологів професійних компетенцій, на основі чого сформульовано висновки стосовно створеної системи експерименту. Розкриваються особливості доступності навчально-програмних матеріалів та сформованості економічних понять, умінь і навичок у майбутніх маркетологів відповідно до завдань їх економічної підготовки.

Таблиця 5. Експериментальні дані показників засвоєння матеріалу

Висновки

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове практичне розв'язання наукової проблеми, що виявляється в розробці системи науково-методичної підготовки майбутніх маркетологів до умов ринкової економіки. Проаналізовано сучасний стан економічної освіти та виявлено соціально-педагогічні передумови теоретико-методичних засад формування професійних компетенцій у майбутніх маркетологів.

Основні підсумки дослідження, узагальнення отриманих результатів дозволили зробити такі висновки, які підтвердили висунуту гіпотезу та основні положення розробленої концепції.

1. Обґрунтовано, що в Україні вже зроблені перші кроки до запровадження економічної освіти на шкільному рівні, створення цілісної системи неперервної економічної освіти. Вона перебуває на етапі складного, але послідовного утвердження. Це проявляється у діяльності економічних ліцеїв, гімназій, економічних класів у школах, а також підготовки викладачів економічних дисциплін. У даний час випущено значну кількість навчальних підручників, посібників, відповідно до розроблених навчальних програм та концепції Міністерства освіти і науки України, які скеровані на формування у майбутніх маркетологів, студентів ВНЗ високого рівня професійних компетенцій.

2. Доведено, що професійна компетенція випускника ВНЗ є інтегрованим особистісним утворенням на засадах теоретичних знань економічних дисциплін, практичних умінь в галузі маркетингу та інтелектуальної власності, значущих особистісних якостей та накопиченого досвіду, що зумовлюють готовність майбутнього маркетолога до виконання професійної діяльності в умовах ринкової конкуренції. Професійна компетентність маркетолога не має вузькоспеціальних знань, оскільки від нього вимагається постійно творче мислення, розмаїття соціальних, психологічних, виробничих, наукових, фінансових, педагогічних та інших проблем, які тісно пов'язані з освітою та накопиченням знань.

Розглянувши загальний стан економічної освіти в навчальних закладах, стверджуємо, що основна мета навчальних закладів усіх рівнів та видів - дати випускникові високий рівень професійної компетенції, що є важливою умовою змістовного наповнення і якісного рівня розвитку соціальних та економічних знань, які формуються, поповнюються відповідно до процесів, які відбуваються в освіті та суспільстві. Така необхідність диктується сучасним станом розвитку економіки і суспільства, глибокими перетвореннями у нашій країні. Економічна освіта, знання маркетингу, інформації, інтелектуальної власності є органічною складовою загальної освіти, яка формує той рівень професійних компетенцій, яких вимагає ринок праці.

3. Доведено, що структурним компонентом професійних компетенцій маркетолога є знання економіки і її складових: власності, фінансів, кредитів, цінової та податкової стратегії; інформації, патентознавства, маркетингу: промислового, сфери послуг, культури, міжнародного, які характеризуються сукупністю знань (професійних з предметів майбутньої спеціальності), умінь (комунікативних, організаційних, конструктивних, управлінських), якостей (обов'язкових, важливих і бажаних), які позитивно впливають на формування професійних компетенцій, що допомагає у пошуку шляхів подальшого навчання або праці, дає змогу ефективно використовувати свої можливості у власних інтересах та інтересах суспільства. Економічна обізнаність формує загальну компетентність, інтелектуальна власність - здатність аналізувати і оцінювати економічну ситуацію, вміння розв'язувати конкретні життєві проблеми.

4. У роботі доведено, що економічна підготовка повинна бути багатоаспектною та структурно становити собою трирівневу систему, яка передбачає економічну освіту й виховання школярів (початковий рівень формування професійної комптенції), спеціальну-середню освіту (формує спеціальний рівень професійної компетенції), вузівську підготовку студентів до формування високих професійних компетенцій (формувальний рівень).

Через систему дослідницько-експериментальної роботи ми аргументуємо, що теоретико-методичні засади формування професійних компетенцій у майбутніх маркетологів передбачає різноманітність форм і методів навчання, а в основі педагогічних технологій економічної освіти повинен лежати принцип активності особистості, яка навчається, формує знання із інтелектуальної власності (раціоналізаторство і винахідництво), що є складовою соціально-економічної системи і основою прискорення розвитку технічного прогресу в галузях народного господарства.

Ми вважаємо, що талант, практика і творчість молоді, яка вступає у трудову діяльність, є невичерпним духовним потенціалом, який під час некваліфікованого підходу може зникнути, а при правильному керівництві проявити себе в повну силу. З погляду на це, у нашому дослідженні особливе місце займає питання готовності педагогічних кадрів до економічної освіти. Вони повинні:

- мати глибоку професійну компетенцію із системи економічних знань і вмінь;

- професійно використовувати новітні методики економічної освіти;

- вміти поєднувати систему освіти із практичною діяльністю, потребами регіону в професійних кадрах;

- володіти дидактико-методичною компетентність знань і умінь, закономірностей, принципів і методів навчання;

- використовувати різні форми навчання, напрямки, яких вимагає сучасний стан ринкової економіки.

5. Встановлено, що рівень господарського управління і порядок функціювання підприємства в багатьох випадках залежить від підготовки у майбутніх маркетологів професійних компетенцій до трудової діяльності, їхнього творчого мислення щодо зародження нових ідей та практичного втілення їх у виробництво. Високий рівень знань з економіки, маркетингу, інтелектуальної власності, інформації, які отримують випускники сучасних ВНЗ, є важливою складовою частиною процесу перетворення всіх сфер життя суспільства і перш за все радикальної економічної реформи суспільства.

Обгрунтовано, що формування професійних компетенцій у майбутніх маркетологів може протікати успішно тільки в умовах управління цим процесом як з боку педагогів, так і з боку самих випускників ВНЗ. Управління в цьому випадку виконує функцію навчання, засвоєння - формування: якщо компетенція сформована, то змінюється і характер управління нею, вона виконує функцію удосконалення або адаптації до умов ринку, конкуренції, які змінюються. Об'єктом управління в даному випадку виступає процес навчання та формування професійних компетенцій у майбутніх маркетологів. Такі умови управління, може забезпечувати економічна освіта молоді, та знання з інтелектуальної власності, різних напрямків маркетингу, формування високих професійних компетенцій випускників ВНЗ.

Встановлено, що поступовий і неухильний перехід усіх сфер господарської діяльності України до ринкової економіки актуалізує проблему економічної освіти молоді, формування у майбутніх маркетологів професійних компетенцій, підготовки їх до трудової діяльності. Сьогодні освіта є стратегією галузевої політики держави, до якої слід підходити як до загальнонаціональної важливої проблеми. Тільки освіта та належний розвиток науки можуть дати швидкий розвиток України та її входження у Європейський простір. Високий рівень економічної освіти та розвитку особистості сприятиме гармонійному поєднанню розуму і духовності, традицій і новації, що в загальному вимірюється як духовно-інтелектуальний потенціал держави.

Література

1. Вачевський М.В. Теоретико-методичні засади формування у майбутніх маркетологів професійних компетенцій. Монографія К.:Вид. «Професіонал»,- 2005. -364 с. Рекомендовано Вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету. (Протокол №9 від 21.10.04 р.)

2.Вачевський М.В. Соціально-економічні аспекти використання інтелектуальної власності в сучасних умовах. Монографія. -К.: ЦУЛ. - 2004.-376 с. Рекомендовано МОН України.(Лист №1/11-1113 від 21.03.03 р.).

3. Вачевський М.В.,Акімова Н.О. Соціально-економічні проблеми приватизації в сучасних умовах. Монографія. Дрогобич НВЦ „Каменяр». - 2002. -167 с. Затверджено Вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету.( Вступ. Розділ „Соціально-економічний аналіз та проблеми приватизації підприємств в Україні» ).

4. Вачевський М.В., Акімова Н.О. Проблеми та ефективність розвитку приватної власності в сучасних умовах. Теорія і практика. Монографія. Дрогобич „Вимір». - 2001.Затверджено до друку Вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету.(Протокол №9 від 26.01.2001 р.) (Передмова. Розділи „Приватна власність та її становлення в Україні» , „Фінансові аспекти розвитку підприємництва).

5. Вачевський М.В. Соціально - економічний механізм використання науково - технічної творчості. Монографія. Львів „Каменяр», - 2001.-204 с. Рекомендовано Вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка.

6. Вачевський М.В.. Кремень В.Г., Мадзігон В.М. Інтелектуальна власність. Теорія і практика інноваційної діяльності. Підручник для студентів ВНЗ. -К.:Професіонал. -2006. Рекомендовано МОНУ. (Лист. №14/18.2-890 від 20 квітня 2005 року.) -448 с.( Вступ. Розд.1-5.)

7. Вачевський М.В. Маркетинг формування професійної компетенції. Підручник для студентів ВНЗ. -К.: „Професіонал», - 2005. -512 с. Рекомендовано МОН України. (Лист №14/82. 2-2638 від 16.122004 р.).

8. Вачевський М.В., Скотний В.Г., Мадзігон В.М., Левченко Г.Є., Вачевський М.В., Примаченко Н.М. Основи економічних знань. Підручник для учнів 10-11 класів загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій та коледжів. -К.: ЦУЛ. - 2004. - 536 с. Затверджено МОН України як підручник для учнів середніх шкіл. Лист №1/11-2103 від 14.05.2004 р. (Вступ. Теми 1-5).

9. Вачевський М.В. Основи наукової інформації. Підручник для студентів ВНЗ. Дрогобич „Відродження», - 1995. -135 с. Рекомендовано МОН України. (Лист №3/12-302 від 28.10.94 р.).

10. Вачевський М.В., Скотний В.Г., Вачевський О.М. Промисловий маркетинг. Основи теорії і практики. Навчальний посібник. Для студентів ВНЗ. -К.: ЦУЛ. - 2004. -256 с. Рекомендовано МОН України. (Лист №14/182-427 від 27.02.2002 р.) (Вступ. Розділи 1, 2, 4, 6 та 9).

11. Вачевський М.В., Примаченко Н.М., Баб'як М.М. Маркетингова культура в підприємництві. Навчальний посібник для студентів ВНЗ. -К.: ЦУЛ. - 2004. -160 с. Рекомендовано МОН України. (Лист №1/11-2254 від 21.05.2004 р.) ( Розділ 2 п.2.4).

12. Вачевський М.В., Скотний В.Г. Маркетинг в сферах послуг. Навчальний посібник для студентів ВНЗ. Рекомендовано МОН України. (Лист №14/182-427 від 27.02.2002 р.) ( Вступ. Розділи 1, 2, 3, 7, 8 та 10).

13. Вачевський М.В., Скотний В.Г., Вачевський О.М. Маркетинг. Основи теорії і практики. Навчальний посібник для студентів ВНЗ. Львів „Каменяр», - 1999. -223 с. Рекомендовано Вченою радою Інституту педагогіки АПН України. Протокол №484 від 14.11.1995 р.(Вступ. Розділи 1-10).

14. Вачевський М.В., Стасишин Б.О., Вачевський О.М. Патентознавство. Теорія і практика інноваційної діяльності. Навчальний посібник для студентів ВНЗ. Дрогобич „Вимір». -1999. - 255 с. Рекомендовано МОН України .Лист №792 від 03.06.99 р. (Вступ. Розділи 1, 2, 3. 48, 12, та 13).

15. Вачевський М.В., Новак О.І. Тименко М.П. Економічне виховання як основа формування готовності учнівської молоді до трудової діяльності. Навчальний посібник. -К.:Інститут педагогіки АПН України. - 1997.-110 с. (Вступ. Розділ „Навчання і виховання молоді в національній школі», „Вплив економіки на розвиток технічної творчості учнівської молоді» ).

16. Вачевський М.В., Скотний В.Г. Маркетинг для менеджера. Посібник для учнівської молоді. Стрий „Просвіта». - 1993. -139 с. ( Розділи 1, 2, 3, 4 5 та 6).

Размещено на Allbest.ru