Аналіз і прогнозування попиту на зарубіжному ринку

Це значною мірою пов'язано з відсутністю жорсткого контролю за дотриманням законодавства виробниками біологічно активних добавок (БАД).

-- Відповідно до існуючих вимог, -- повідомив директор Інституту фармакології і токсикології АМН України, академік АМНУ Олександр Стефанов, -- БАД не повинна містити на своїй упаковці жодного слова, пов'язаного з діагнозом, при якому вона застосовується (цей зв'язок виробники ліків доводять численними дослідженнями та клінічними іспитами). Рекомендована доза не повинна перевищувати науково встановлену середньодобову. Теоретично, якщо рекомендується вища доза, а на упаковці зазначається, що цей засіб допомагає при певних захворюваннях, перед тим, як потрапити до споживача, ці ліки мають пройти стандартну процедуру досліджень і реєстрацію.

В таке прокрустове ложе в Україні не вкладається практично жоден виробник біодобавок (не обговорюватимемо у нашому випадку, наскільки вони справедливі щодо народних рецептів, випробуваних століттями) -- навряд чи знайдеться хоч один такий засіб, який не обіцяє порятунок від цілої низки недуг.

Те, що рекламодавці відверто «перекручують» факти, побічно визнають і самі представники фармацевтичних компаній. Недарма більш як три десятки з них підписали Меморандум Комітету охорони здоров'я Європейської бізнес-асоціації щодо приєднання, прийняття, внесення змін і розгляду скарг у межах кодексу маркетингової практики фармацевтичних виробників і їхніх представництв. Більшість пунктів кодексу повторюють статті як європейського, так і українського законодавства про рекламу медикаментів широким верствам населення і спеціалістам, у тому числі обумовлюються правила матеріального заохочення медиків. Тобто порушення рекламного законодавства є, причому настільки грубі, що обурюють самих фармацевтів.

Проте, незважаючи на настільки відверте ігнорування закону, жоден державний орган, жодна фахова асоціація, жоден, зрештою, авторитетний лікар або вчений (а багато хто з них обурюється некоректною, а в деяких випадках навіть небезпечною рекламою, зокрема й препаратів, заборонених у багатьох країнах світу) не спробував створити прецедент і закликати до відповідальності недобросовісних рекламодавців.

Але самими лише каральними заходами, ясна річ, радикально вплинути на ситуацію не вдасться -- одну безвідповідальну рекламу змінить інша. Необхідно, як зазначали учасники «круглого столу», мати можливість впливати на створення медичної реклами. Адже насправді за допомогою яскравих роликів можна дохідливо розповісти про правила гігієни, основи здорового способу життя, елементарні правила профілактики, ну і, звісно, грамотно інформувати про новинки фармацевтичного ринку. Але робити це мають професіонали.

Отже, без медиків, із яких свідомо або через недогляд зняли усяку відповідальність за «сваволю» на екрані, не обійтися. В уряді нібито звернули увагу на проблему і готують підприємцям «подарунок». Невідомо тільки, до якої дати. А поки що -- пам'ятайте, що реклама -- це форма передачі інформації з метою одержання наживи. Здогадуєтеся, на кому?

Список використаної літератури

1. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика. М., Финпресс, 1998.

2. Дружинин Н.К. Математическая статистика в экономике. М., Статистика, 1971.

3. Елисеева И.И., Юзбашев М.М. Общая теория статистики. М., Финансы и статистика, 1996.

4. Ламбен Жан-Жак. Стратегический маркетинг. Санкт-Петербург, Наука, 1996.

5. Янч Э. Прогнозирование научно-технического прогресса. М., Прогресс, 1974.

6. Burns Alvin C., Bush Ronald F. Marketing Research. New Jersey, Prentice Hall, 1995.

7. Kotler Philip, Armstrong Gary. Principles of Marketing. Fifth Ed. Prentice Hall, 1991.

Размещено на Allbest.ru