Маркетинг в ресторанному господарстві

Що стосується посадового складу респондентів, то найбільшу питому вагу займають директори фірм (13 %), комерційні директори (8,4 %), бухгалтери (10 %), комерційні агенти (5,7 %). Усі інші - це менеджери, референти, ведучі спеціалісти та ін.

Таким чином, в анкетному опитуванні представлені різноманітні групи людей за віком, статтю, стажем у бізнесі, професійному та посадовому складу. Це свідчить про достовірність вибірки, достатньої вагомості отриманих відповідей у вирішенні поставленої задачі.

На думку більшості потенційних споживачів у даному діловому районі міста Львова будуть користуватися попитом ресторани та підприємства з нічним режимом роботи (44 % опитаних), бари (18,4 %), кафе (13,5 %), підприємства швидкого обслуговування (12,8 %), бари - вар'єте (10,3 %), їдальні (0,7 %).

Різноманітним був попит на різноманітні страви. По значимості їх можна розподілити наступним чином: борщ український, вареники, млинці з різними мачинками, пельмені, деруни, різноманітні салати, стейки, рибні та м'ясні закуски, котлети, піцца, кури - гриль, морозиво, різноманітні десерти.

Результати вивчення попиту на різноманітні напої дозволили виділити найбільш улюблені з них: кава (23 %), коктейлі (21,4 %) та чай (20,4 %).

Більшість ділових людей хотіли б розраховуватися за харчування кредитними картками (68,5 %) та готівкою (22 %). За розрахунок у кредит (9,5 %).

Більше половини опитаних (54 %) надають перевагу повільному музичному супроводу в підприємствах громадського харчування, приблизно одна третина - за тиху музику, а любителів голосної музики зовсім мало (10,5 %).

Приблизно дві третини респондентів стверджують, що їх зовсім не пригнічують високі ціни, головне - їх якість та асортимент.

Таким чином, провівши дослідження обраного сектора ринку можна:

Визначити структуру типів підприємств громадського харчування для даного ділового району міста Львова;

Встановити їх режим роботи, категорію націнки, форму розрахунків зі споживачами;

Сформувати асортимент продукції для кожного підприємства харчування;

Вибрати методи та форми обслуговування споживачів, запропонувати додаткові види послуг;

Розрахувати прогнозований економічний ефект від діяльності підприємств харчування.

Другий приклад можна привести по дослідженні сектора ринку студентського харчування на прикладі вузів міста Львова (522 особи).

В опитуванні взяли участь 56,5 % жінок і 43,5 % чоловіків. При цьому кожний четвертий студент працює, кожний десятий підпрацьовує, а кожний восьмий має сім'ю. Більшість студентів (65,4) не працює.

Послугами студентських їдалень користується майже половина (48,7 %) опитаних студентів при умові періодичного відвідування.

Вивчення показали, що в організації студентського харчування використовуються в основному їдальні та буфети. Однак така структура мережі суперечить вимогам студентів. Більшість із них хотіли б харчуватися в кафе (25,1 %), барах (20,3 %) або підприємствах швидкого обслуговування (19,6 %). Невелика частина респондентів (6,3 %) обрала навіть ресторан. Однак не слід забувати, що кожен шостий студент залишився вірним їдальні.

В залежності від видів харчування думки респондентів розділилися наступним чином. Трохи більше половини студентів (51,3 %) надали перевагу проміжковому харчуванню (перекуси), частина з них (13,7 %) - хочуть отримати повноцінний сніданок або обід, інші (35 %) - і те й інше.

Із різноманітних форм обслуговування студенти надають деяку перевагу тільки самообслуговуванню із вільним вибором страв (23 %), коливання по іншим формам незначні: самообслуговування з реалізацією комплексних обідів - 13, шведський стіл - 18, обслуговування через автомати - 14, барну стійку - 17, офіціантами - 15 %.

Результати опитування свідчать, що більшість студентів (62 %) не бентежить висока ціна при умові високої якості страв та широкого асортименту продукції. Це говорить про можливість використовувати в організації студентського харчування підприємств із більш високими цінами і з обслуговуванням офіціантами.

При формуванні асортименту продукції необхідно також враховувати попит студентів. Вони надають перевагу таким стравам як кури - гриль, пельмені, піцца, хот - доги, гамбургери, картопля фрі, салати, морозиво, тістечка, напої: кава, капучіно, мокачіно, гарячий шоколад, чай.

Таким чином, використовуючи результати проведеного маркетингового дослідження можна оприділити основні напрямки розвитку студентського харчування. Серед них наступні:

Створення розгалуженої та різноманітної по типам мережі підприємств громадського харчування;

Формування оптимального асортименту продукції з врахуванням бажань студентів;

Підбір та обумовлення різноманітних методів та форм обслуговування в студентських підприємствах;

Створення підприємств харчування з посиленими функціями відпочинку;

Організація зощаджуючого та дієтичного харчування;

Введення додаткових послуг, найбільш характерних для організації студентського харчування.

Найвигідніші сегменти повинні мати високий рівень поточного збуту, високі темпи зростання, високу норму прибутку, слабку конкуренцію.

Після проведення сегментації ринку й позиції асигнування товару підприємству необхідно детально розробити для свого цільового споживача всі складові комплексу маркетингу (товар, ціну, методи розповсюдження і маркетингові комунікації).

Висновки

Ознайомившись із теоретичними та методологічними основами маркетингу можна сказати, що маркетинг - це діяльність, спрямована на створення попиту та досягнення цілей підприємства через максимальне задоволення потреб споживачів.

Відправною точкою маркетингової діяльності є дослідження ринку. Воно передбачає вивчення поведінки споживачів, попиту на товар, аналіз цін і товарів конкурентів.

Окрім дослідження поведінки споживачів, дослідження ринку передбачає аналіз ринкових можливостей, які відкриваються перед підприємством. У ході таких досліджень визначають місткість ринку, частку підприємства на ньому.

Далі аналізують кон'юнктуру ринку, що передбачає дослідження товару, співвідношення попиту й пропозиції, динаміки цін. Значну увагу потрібно приділяти вивченню діяльності конкурентів, їх сильних і слабких сторін.

Такий аналіз дає змогу оцінити ринкові можливості й визначити привабливий напрям маркетингової діяльності, на якому підприємство може досягнути конкурентних переваг.

Далі проводиться сегментація ринку, тобто розподіл споживачів на групи на основі різниці в їх потребах, характеристиках та поведінці. Сегментація може проводитися за різними змінними параметрами. Найчастіше сегментацію споживчого ринку проводять за географічними, демографічними, психологічними принципами, за соціально - економічними характеристиками, за споживчими мотивами. Часто ринок сегментують відразу за декількома змінними параметрами.

Відібравши один чи декілька найпривабливіших сегментів, проводять позиціонування товару, чітко визначаючи його відмінності від товарів конкурентів.

Прийнявши рішення про ринкове позиціонування, підприємство розробляє комплекс маркетингу.

Комплекс маркетингу - це поєднання чотирьох складових: товару, ціни, методів збуту і маркетингових комунікацій.

Складовою частиною комплексу маркетингу поряд із товаром та ціною є також методи розміщення та методи стимулювання.

Методи розміщення - діяльність, завдяки якій товар стає доступним для споживачів.

Методи стимулювання - діяльність по розповсюдженню відомостей про переваги товару та переконання споживачів купувати його. Сюди належить перш за все реклама.

Аналіз результатів рекламної діяльності підприємства є складовою частиною маркетингового аналізу. У процесі аналізу передбачається періодична всебічна або за окремими напрямами об'єктивна перевірка рекламної діяльності фірми, тобто порівняння запланованих та реально одержаних показників.

Стимулювання продажу має епізодичний характер та становить кінцеву складову рекламування. У деяких країнах навіть витрати на стимулювання входять до складу рекламного бюджету.

Отже, метою стимулювання споживача є збільшення кількості покупців та кількості товару, придбаного одним покупцем

Кожне підприємство, яке функціонує в умовах ринку як відкрита система, має отримувати адекватну інформацію до і після прийняття рішень, тому воно потребує якісного інформаційного забезпечення й ефективних маркетингових комунікацій.

Для успішного функціонування підприємству необхідна велика кількість інформації про ринок і його макросередовище. Для того на підприємствах створюють маркетингові інформаційні системи.

Проведення маркетингових досліджень потребує їх ретельного планування. Спочатку в ході “кабінетних досліджень” збирають вторинну інформацію. Збирання первинної інформації здійснюється у процесі “польових” досліджень і потребує вибору методу дослідження (спостереження, опитування, “панель”, експеримент, імітація), підбору репрезентативної вибірки, підготовки знарядь дослідження (анкет, електронних чи механічних пристроїв), визначення способу зв'язку з аудиторією (телефоном, поштою, особисте інтерв'ю). Отримані дані потребують ретельного оброблення та аналізу.

Місія підприємства - це його програмна заява, викладена в типовій формі. Вона має бути зорієнтована на потреби споживачів і націлювати підприємство на використання найперспективніших маркетингових можливостей, які відкриваються перед ними.

Дослідивши підприємства громадського харчування можна згрупувати задачі маркетингу і поділити їх на стратегічні (що робити?) і тактичні (як конкретно досягти мети?).

Отже, для здійснення маркетингової діяльності на підприємстві необхідно:

Створити службу маркетингу.

Налагодити функціонування маркетингової інформаційної системи.

Визначити стратегію і скласти план маркетингу.

Здійснювати маркетинговий контроль.

Процес становлення маркетингу в економіці України відбувається у складних умовах, проте сьогодні вже можна говорити про створення нормативно - правової бази маркетингової діяльності. Пакет законів і декретів контролює і захищає конкурентне ринкове середовище та регламентує діяльність за кожною складовою комплексу маркетингу.

Література

1. Балабанова Л.В. Управління маркетингом в торгівлі в умовах ринкової економіки: Метод. Реком. З курсу “Торгівля і громадське харчування в умовах ринкової економіки”/ Мин-во зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України: ДКІ, Відп.за викон. Н.І. Найдовська, Є.С. Белинський. - К., 1992.

2. Баркан Д.І. Маркетинг для всіх: Бесіди для початківців. - Л.: ред. Видав. Центр “Культінформ - прес”, 1991.

3. Евдокимов Ф.И., Гавва В.М. Азбука маркетинга. - М.: Сталкер, 1998.

4. Зав'ялов П.С., Демидов В.Є. Формула успіху: маркетинг (сто питань - сто відповідей на те, як ефективно діяти на зовнішньому ринку). М.: Міжнар. Відносини, 1991.

5. Коршунов В.І., Курбітов К.Е. “маркетингові дослідження ринку”, Харків, 1997.

6. Котлер Ф. Основи маркетингу: пер. З англ. - М.: Прогрес, 1990.

7. Маркетингові дослідження. - К., 2001.

8. Маркетинг у торгівлі. - К., 2002.

9. Ноздрева Р.Б., Цигичко Л.И. Маркетинг: как побеждать на рынке. - М.: Финансы и статистика, 1991.

10. Основи маркетингової діяльності. - Харків, 2001.

11. Погорєлов К.М. Маркетинг: Підручник. - К., 2000.

12. Примак Т.А. Основы маркетинга: Конспект лекций. - К.: МАУП, 2000.

13. Словарь делового человека / Болвачев А.И., Гребнев Е.Т. и др.6 ред. Т.М. Ершова. - М.: Экономика, 1992.

14. Эванс Дж., Берман Б. Маркетинг: Скор.пер. с англ..- М.: Экономика, 1990.

Размещено на Allbest.ru