Облік товарів і тари в роздрібній торгівлі

- дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів, алмазних інструментів і порошків з природними алмазами в подвійному розмірі їх вартості за відпускними цінами, які діяли на день виявлення нанесеного збитку;

- оброблених дорогоцінних каменів, ювелірних і побутових виробів, виготовлених з використанням дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів, - в потрійному розмірі їх вартості за відпускними цінами, які діяли на день виявлення нанесеного збитку;

- іноземної валюти, а також платіжних документів та інших цінних паперів в іноземній валюті - в сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованих у валюту України за обмінним курсом НБУ на день виявлення нанесеного збитку.

По інших матеріальних цінностях (крім дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів і валютних цінностей) визначення розміру збитку від розкрадання (псування) та недостачі регламентується Порядком № 116.

Згідно з цим Порядком розмір збитку від розкрадання, недостачі і псування матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей (за вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50% від балансової вартості на час виявлення такого факту, з урахуванням індексів інфляції відповідного розміру ПДВ і акцизного збору за формулою:

Рз = [(Бв-А) Іінф+ПДВ+Аз] К

де Рз - розмір збитку; Бв - балансова вартість; А - амортизаційні відрахування; Іінф- Індекс інфляції; Аз - акцизний збір; К - коефіцієнт, який застосовується до певного виду цінностей.

Так, вартість спирту етилового, коньячного, соків спиртових визначається виходячи з оптової ціни підприємства-виробника з урахуванням ПДВ і акцизного збору з застосуванням коефіцієнта 3; вартість плодоягідних соків, консервованих з використанням сірчаного ангідриду або бензокислого натрію, визначається виходячи з оптової ціни підприємства-виробника І ПДВ з використанням коефіцієнта 3. Продовольчі товари, ціни на які дотуються державою, оцінюються з додаванням до роздрібної ціни суми дотацій.

Розмір збитку від розкрадання, недостачі, знищення бланків цінних паперів визначається виходячи з їх номінальної вартості з застосуванням коефіцієнта 5, а по бланках цінних паперів, на яких не зазначена номінальна вартість, - за вартістю придбання з застосуванням коефіцієнта 50.

Якщо, наприклад, балансова вартість недостачі товарів становить 1000 грн., індекс інфляції - 1,1 ставка ПДВ - 20%, а коефіцієнт, який застосовується по даній групі товарів, - 3, то сума збитку, що підлягає відшкодуванню винуватцем, становить 3 960 грн.; різниця між балансовою вартістю недостачі товарів і визначеною сумою збитку, що підлягає відшкодуванню винуватцями, складатиме відповідно 2960 грн. (3960 - 1000).

У бухгалтерському обліку на визначену суму різниці роблять запис по дебету рахунка 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків» і кредиту рахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів».

Вартість відшкодованого винними особами збитку по недостачі товарно-матеріальних цінностей відображається по дебету рахунка 30 «Каса» (або рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці», якщо керівником прийнято рішення про утримання суми збитку із заробітної плати винних осіб) у кореспонденції з кредитом рахунка 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків».

Із суми, сплаченої винними особами, відшкодовується збиток, нанесений підприємству по недостачах і псуванню цінностей, а решта суми (різниця між балансовою вартістю товарів, яких не вистачає, і відшкодованою сумою) підлягає перерахуванню до бюджету, що відображається записом по дебету рахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів» і кредиту рахунка 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами».

При регулюванні інвентаризаційних різниць взаємний залік лишків і недостач товарів, які виникають внаслідок пересортиці, може бути допущений в порядку винятку, якщо пересортиця відбулася в однієї і тієї самої матеріально відповідальної особи, за один і той же звітний період і товарів однієї і тієї самої назви (якщо товари мають подібний зовнішній вигляд або упаковані в однакову тару і відпускалися без розпакування тари). Проте різниця у вартості недостач і лишків при більшій вартості недостач списується на рахунок винних осіб, які допустили пересортицю, і з них стягується.

Якщо винуватці пересортиці товарів не встановлені, то сума різниці розглядається як недостача товарів понад норми природних втрат з віднесенням її на витрати операційної діяльності підприємства. В цьому разі в протоколі інвентаризаційної комісії має бути наведено обгрунтування, чому сума різниці по пересортиці не може бути віднесена на матеріально відповідальних осіб.

4. ОБЛІК ВИТРАТ ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Витрати комерційної діяльності торговельних підприємств (витрати обігу) є витратами по переміщенню товарів від виробника до споживача. До них належать витрати по перевезенню, зберіганню, реалізації товарів, по утриманню транспортних засобів, будівель і споруд, по оренді необоротних матеріальних і нематеріальних активів, страхуванню майна, рекламі та ін., а також по управлінню діяльністю підприємства.

Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій витрати діяльності торговельних підприємств відображаються на рахунках: 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут”, 94 “Інші витрати операційної діяльності”.

Рахунок 92 “Адміністративні витрати” призначений для обліку загальногосподарських витрат, пов'язаних з управлінням і обслуговуванням діяльності торговельного підприємства в цілому. До них належать:

витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу ( оплата праці, пенсійне і соціальне страхування, додаткові витрати та ін.);

витрати на утримання основних засобів та інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського призначення (оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, комунальні послуги, охорона та ін.);

винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, по оцінці майна та ін.);

витрати на зв'язок (поштові, телефонно - телеграфні та ін.)

організаційні, представницькі та інші адміністративні витрати.

На рахунку 93 «Витрати на збут» відображають витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) товарів (послуг). До них належать:

-- витрати пакувальних матеріалів,

витрати на транспортування продукції (товарів) за умовами договору;

витрати на маркетинг та рекламу;

витрати на оплату праці й комісійні продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту;

амортизація, ремонт та утримання основних засобів: інших необоротних матеріальних активів, що використовуються для забезпечення збуту продукції (товарів, робіт послуг) та ін.

На рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності ведуть облік:

витрати на досліди і розробки;

собівартість реалізованої іноземної валюти (відображається вартість реалізованої іноземної валюти на дату її продажу);

сумнівні і безнадійні борги (відображається інформація про нарахування резерву сумнівних боргів по заборгованості; про суми списаної поточної дебіторської заборгованості, визнаною безнадійною і створення якої не було пов'язано з реалізацією товарів, послуг);

витрати по операційній курсовій різниці (відображаються витрати по активах і зобов'язаннях операційної діяльності торговельного підприємства від зміни курсу національної валюти до іноземної);

втрати від знецінення запасів (тобто втрати, пов'язані із знеціненням (уцінкою) товарів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»;

нестачі і втрати від псування цінностей (відображаються нестачі грошових коштів та матеріальних цінностей і втрат від їх псування, які виявлені в процесі заготівлі, переробки, зберігання і реалізації товарів, якщо на час виявлення нестачі винуваті особи не встановлені);

визнані штрафи, пеня, неустойки (ведеться облік визнаних економічних санкцій за невиконання підприємством умов договору, законодавства по оподаткуванню та ін.);

інші витрати операційної діяльності (витрати по утриманню житлово-комунального господарства, дошкільних дитячих установ, оздоровчих закладів та ін.).

Протягом звітного періоду торговельні підприємства витрати, пов'язані з комерційною діяльністю, відображають відповідно на дебеті рахунків 92 “Адміністративні витрати”, 93 “ Витрати на збут”, 94 “Інші витрати операційної діяльності” в кореспонденції з кредитом рахунків.

63 “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками”;

685 “Розрахунки з іншими кредиторами” (на вартість послуг по перевезенню товарів, навантажувально-розвантажувальні роботи, рекламні та інші послуги);

66 “Розрахунки з оплати праці” ( на суму нарахованої основної і додаткової заробітної плати працівникам, винагород із фонду оплати праці тощо);

65 “Розрахунки за страхуванням” (на суму нарахованих зборів по пенсійному забезпеченню і соціальному страхуванню майна)

13 “Знос необоротних активів” (на суму нарахованої амортизації по основних засобах, інших необоротних матеріальних активах, нематеріальних активах)

47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів” (на суму нарахованого резерву, на оплату відпусток працівникам, додаткове пенсійне страхування, гарантованих зобов'язань ) та ін.;

Відображені протягом звітного періоду витрати, пов'язані із забезпеченням торговельної діяльності підприємства, на дебеті рахунків 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут”, 94 “Інші витрати операційної діяльності”, наприкінці звітного періоду списуються з кредиту цих рахунків на дебет рахунка 79 “Фінансові результати”, субрахунок 791 “Результат основної діяльності”.

5. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ТОВАРІВ І ТАРИ У ДУБЕНСЬКОМУ РАЙСТ

5.1 Загальна характеристика діяльності Дубенського РайСТ

Дубенське РайСТ здійснює свою діяльність у відповідності із Цивільним кодексом України, Законами України "Про кооперацію", "Про споживчу кооперацію", іншими законодавчими актами України і нормативними документами споживспілок та Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки), Установчим Договором та Статутом.

Діяльність споживчого товариства будується на принципах добровільності членства, демократизму, соціальної справедливості, взаємодопомоги та співробітництва, вільного господарського функціонування на основі ринкових відносин.

Товариство є юридичною особою, володіє відокремленим майном, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в банках України, товарний знак, круглу печатку та кутовий штамп зі своїми реквізитами.

Досліджуване підприємство створене з метою одержання прибутку від здійснення виробничої та комерційної діяльності.

Споживче товариство, як юридичну особу, представляє правління споживчого товариства, а у споживчому товаристві чисельністю до 10 членів голова споживчого товариства.

Споживче товариство на добровільних засадах входить до складу Рівненської обласної спілки споживчих товариств, виконує зобов'язання членів спілки, визначених її статутом, та має право вільного виходу з неї. Взаємовідносини між споживчим товариством та Рівненською обласною спілкою споживчих товариств будується на договірних засадах.

Згідно Статуту, основними цілями і завданнями діяльності Дубенського РайСТ є: а) задоволення потреб своїх членів в товарах та послугах, сприяння розвитку їх трудової і соціальної активності, зростанню добробуту і культурного рівня; б) захист прав та інтересів членів споживчого товариства і обслуговуваного населення як споживачів щодо забезпечення їх товарами та послугами; в) збереження власності в споживчій кооперації, захист її соціальних, економічних та майнових інтересів; г) розвиток мережі торгових, виробничих, заготівельних та інших підприємств; співпраця з органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування і сільськогосподарськими товаровиробниками в створенні інфраструктури аграрного ринку; д) забезпечення ефективності господарсько-фінансової діяльності, підвищення продуктивності праці працівників, їх соціальний захист шляхом збереження і створення нових робочих місць, впровадження нових технологій та передового досвіду, розвиток трудового суперництва, підготовка і перепідготовка кадрів; е) дотримання основних принципів і методів кооперативної діяльності, широке впровадження самоврядування і кооперативної демократії; є) активне залучення населення у члени споживчого товариства.

Для виконання цілей і завдань споживчим товариством здійснюються такі види діяльності:

а) роздрібна і оптова торгівля продовольчими і непродовольчими товарами, сільськогосподарською продукцією, сировиною, ліками і медпрепаратами, матеріалами, обладнанням, устаткуванням, транспортними засобами, торгівля нерухомістю;

б) громадське харчування;

в) закупівля у населення і товаровиробників усіх форм власності сільськогосподарської продукції, сировини, дикорослих плодів, ягід, грибів, лікарсько-технічної сировини, чорного і кольорового металобрухту, інших видів вторинної сировини, виробів підсобних підприємств і промислів;

г) виробництво продовольчих і непродовольчих товарів, сільськогосподарської продукції, будівельних матеріалів, тари;

д) відгодівля великої рогатої худоби, свиней, овець, птиці, кролів, вирощування зернових культур, овочів, фруктів кормів, квітів, насіння тощо;

е) вирощування хутрових звірів;

є) розведення риби;

ж) бджолярство;

з) надання послуг сільськогосподарським товаровиробникам щодо забезпечення їх засобами малої механізації, мінеральними добривами, отрутохімікатами, насінням, з обробки землі;

и) здача в операційну оренду об'єктів нерухомості, транспортних засобів, обладнання, устаткування, іншого майна;

і) туризм:

ї) організація транспортного господарства і надання послуг;

й) організація та проведення аукціонів, ярмарків, виставок-продажів;

к) надання платних послуг в перукарнях, ательє (пунктах) з пошиття і ремонту одягу, взуття, побутової техніки, фотосалонах, пральнях, хімчистках, пунктах прокату побутової техніки тощо;

л) роздрібна торгівля ювелірними виробами і дорогоцінними металами.

м) інші види діяльності, не заборонені чинним законодавством України.

Ведення бухгалтерського обліку та складання звітності на підприємстві здійснюється відповідно до Наказу про облікову політику підприємства. Відповідальність за впровадження та дотримання облікової політики підприємства покладено на головного бухгалтера.

5.2 Документальне оформлення руху товарів на Дубенському РайСТ

Торгівля є об'єктивно необхідною стадією відтворення, на якій встановлюється зв'язок між виробниками та споживачами. Документи є необхідними для такого зв'язку.

Забезпечити більш ефективну роботу торговельного підприємства, своєчасне створення, облік, обробка і зберігання документів допоможе розроблений на підприємстві графік документообігу.

Товарний звіт складається матеріально відповідальною особою на підставі первинних документів, що підтверджують, зокрема, фактичне здійснення господарських операцій з оприбуткування товарів та списання реалізованих товарів. У роздрібній торгівлі записи в товарному звіті відображаються в продажних цінах товарів. Таким чином, дані товарного звіту, складеного в тій чи іншій господарській одиниці Дубенське РайСТ, повністю відображає рух товарів і тари під товаром (за винятком інвентарної) дозволяють визначити залишок цих цінностей на певну дату.

Періодичність складання товарних звітів, як правило, залежить від обсягів господарських операцій. Терміни їх подання встановлюються керівником підприємства.

Дубенське РайСТ реалізує товари кінцевим споживачам як за готівку, так і за безготівкові грошові кошти (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків тощо).

Особливість такої реалізації полягає в тому, що дві події відбуваються одночасно: передача права власності від продавця до покупця та отримання оплати за товар від покупця. Такі операції продавець оформляє відповідними розрахунковими документами (фіскальний касовий чек РРО, розрахункова квитанція (РК) і спрощена розрахункова квитанція).

Суб'єкти господарювання щодня зобов'язані друкувати на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів):

- фіскальні звітні чеки, забезпечуючи їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;

- контрольні стрічки, забезпечуючи їх зберігання протяго трьох років.

Відповідна частина РК (або спрощеної РК) віддається покупцеві, корінець залишається у продавця. Дані з корінців РК (або спрощеної РК) заносяться до книги обліку розрахункових операцій.

Податкова накладна покупцеві не видається.

При реалізації комісійних товарів продавець виписує чек, де вказує: номер або найменування торговельного підприємства, номер товарного ярлика, назву товару, гарантійний термін, ціну реалізації, дату продажу прізвище продавця.

Товарні чеки виписуються в двох примірниках, які покупець пред'являє касиру для оплати за товар. При отримання від покупця грошей касир вибиває касовий чек або виписує розрахункову квитанцію і передає покупцеві разом з товарними чеками, на яких ставить штамп «Оплачено». Один примірник товарного чека залишається у покупця, другий - у матеріально відповідальної особи продавця.

Товарні чеки зі штампом «Оплачено» щодня записуються до реєстру (опису). Підсумки реєстру (опису) звіряються з показниками контрольної стрічки РРО. Товарні чеки разом з реєстром (описом) додаються до товарного звіту і передаються до бухгалтерії.

Порядок реєстрації такого продажу через РРO викладений у спільному Листі ДПАУ та ПФУ № 15282: при реалізації нових товарів, які обкладаються ПДВ за ставкою 20%, слід програмувати в РРо відпускні ціни товарів, що включають збір до Пенсійного Фонду (5%) і ПДВ (20%). У разі застосування РРО, який при реєстрації продажу нараховує ПДВ на договірні ціни (до яких не включені податок (20%) і збір (5%)), програмуванню підлягають договірні ціни. Програмування цін і реєстрація продажу здійснюється за окремою ставкою оподаткування 25% з літерним позначенням у чеку «В» (або іншим літерним позначенням).

Отже, на Дубенському РайСТ займає значне місце документообіг і правильне оформлення документів.

товар тара ціна контроль

5.3 Синтетичний та аналітичний облік товарних операцій на Дубенському РайСТ

Товари в роздрібну торгівлю надходять на підставі договорів купівлі-продажу (замовлень) від оптових торгових підприємств або безпосередньо від виробників. Основну масу продовольчих товарів Дубенське РайСТ одержує від місцевих постачальників.

На відвантажені (відпущені) підприємству товари постачальник виписує рахунок-фактуру та інші товаросупровідні документи, а також податкову накладну. За даними зазначених документів підприємство приймає товари, а також перевіряють правильність цін, націнок, тарифів на перевезення, нарахованої суми ПДВ і акцизного збору.

Облік товарів ведуть за місцями зберігання матеріально відповідальні особи у грошовому вимірнику за продажними (роздрібними) цінами. Бухгалтерія на кожну матеріально відповідальну особу відкриває особовий рахунок, у який в подальшому на підставі прибутково-видаткових документів роблять записи про вартість одержаних та відпущених товарів і виводять залишок на звітну дату. Матеріально відповідальні особи у встановлені строки складають і подають до бухгалтерії товарні звіти, які після перевірки служать підставою для відображення операцій в облікових регістрах.

Синтетичний облік наявності і руху товарів у роздрібній торгівлі ведуть на рахунку 282 «Товари в торгівлі». Оприбуткування товарів, одержаних від постачальників на підставі даних Книги обліку надходження товарів (робіт, послуг), відображається записами:

Таблиця 5.1

№	Зміст господарської операції	Д-т	К-т
1.	На вартість придбаних у постачальників товарів за відпускними (покупними) цінами	282	63
2.	На суму податкового кредиту по ПДВ	641	63
3.	На суму, сплачену постачальником за товари (включаючи ПДВ)	63	31
4.	На зарахування суми сплаченого ПДВ до торгової націнки на товари	282	285

Такою самою бухгалтерською проводкою відображається сума торгової націнки на товари, яка нараховується торговельним підприємством для покриття витрат обігу й одержання прибутку.

Субрахунок 285 «Торгова націнка» -- пасивний. Виконує функцію регульованого контрактного рахунка щодо субрахунка 282 «Товари в торгівлі» і призначений для того, щоб, обліковуючи товари на субрахунку 282 за продажними цінами, можна було б визначити їх покупну вартість (шляхом вирахування з вартості товарів за продажними цінами суми торгової націнки).

За договором купівлі-продажу передбачена попередня оплата рахунків постачальників за товари, що підлягають до поставки, то в бухгалтерському обліку роздрібного підприємства роблять такі записи:

Таблиця 5.2

№	Зміст господарської операції	Д-т	К-т
1.	На суму, перераховану постачальникам у порядку попередньої оплати за товари, що підлягають до поставки	63	31
2.	На суму сплаченого ПДВ	641	31
3.	Одночасно -- на суму податкового кредиту по ПДВ	63	644
4.	На оприбуткування одержаних від постачальників попередньо оплачених товарів	282	63
5.	Одночасно -- на зменшення податкового кредиту	644	63
6.	На зарахування суми сплаченого ПДВ до торгової націнки на товари	282	285

Виробничі підприємства одержують сировину, матеріали і реалізують готову продукцію, як правило у тарі.

Тара - це основний елемент упаковки, що є виробом для розміщення товару.

У бухгалтерському обліку тару класифікують за наступними ознаками:

1. Залежно від виду матеріалу, з якого воно виготовлена:

- тканина мішкова - мішки кулі тощо;

- скляна - пляшки, банки тощо;

- інша жорстка тара, папір, деревоволокнисті і деревостружкові матеріали, деревина і комбіновані матеріали на їх основі з полімерними синтетичними металевими покриттями (ящики, бочки, гофровані ящики, коробки і т. ін..);

- металева комбінована на основі металу з полімерними синтетичними покриттями (бідони, бочки тощо).

2. Залежно від функцій:

- Внутрішня - обгортки, картонні кробки, бляшані банки, флакони, тюбики тощо. Її вартість включається до вартості придбаного товару.

- Зовнішня - тара, в якій транспортується або зберігається товар в процесі руху від виробника до споживача.

3. Залежно від строку служби:

- Одноразова;

- Багаторазова:

o Інвентарна;

o Зворотня;

o Заставна.

До тарних матеріалів належать деталі, матеріали, призначені для виготовлення або ремонту тари, що використовуються для пакування продукції (деталі для збирання ящиків, бочкова клепка, залізо обручне, пробка коркова і поліетиленова, ковпачки віскозні, фольга, тощо).

Прийняття від постачальників нової тари, від покупців - поверненої (не заставної і заставної), від майстерень свого підприємства - виготовленої або відремонтованої, відпуск тари на сторону і у виробництво для пакування продукції, а також переміщення її на підприємстві слід оформляти типовими документами, затвердженими в установленому порядку.

Облік тари провадять також окремо за такими групами:

1. Поворотна тара заставна.

2. Поворотна тара не заставна.

3. Тара, що виконує одноразовий оборот.

4. Матеріали і деталі, призначені для виготовлення і ремонту тари, використовуваної для пакування продукції.

5. Тара з-під імпортних товарів.

Облік має вестися бухгалтерією за кожною назвою та групою тари у вартісному вираженні по складах і коморах, матеріально-відповідальних особах і видах тари.

Організація аналітичного обліку тари здійснюється методом згідно з положеннями стандарту щодо обліку матеріалів на підприємствах.

Синтетичний облік тари здійснюється на активному рахунку «Виробничі запаси», субрахунок «Тара і тарні матеріали» (за фактичною собівартістю або заставною вартістю). На цьому субрахунку обліковуються усі види тари, включаючи тару власного виробництва, а також матеріали і деталі, призначені для її виготовлення і ремонту (бочкова плівка, залізо обручне, деталі для збирання ящиків тощо).

Фактична собівартість тари складається з усіх затрат щодо заготівлі і доставлення її на склад підприємства.

Для правильного віднесення транспортно-заготівельних затрат на собівартість окремих видів тари необхідно ці затрати врахувати за групами тари, встановленими на даному підприємстві.

Затрати на виготовлення нової тари на підприємствах, які пакують у продукцію, обліковуються на рахунку «Затрати виробництва» (відповідний субрахунок).

Тару, яка призначена для постійного зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах (у коморах), у виробничих цехах або багаторазового використання (з метою здійснення технологічного процесу виробництва - цистерни, металеві і дерев'яні діжки та ін.), обліковуються на рахунках:

«Малоцінні і швидкозношувані предмети» (тара, яка служить менш як один рік, незалежно від її вартості, і тара вартістю, нижчою від ліміту, за одиницю, незалежно від терміну служби) до або більше одного року або «Основні засоби» (тара понад зазначений ліміт при терміні служби більш як один рік).

Отже, тара займає значне місце у русі товарів, адже саме вона служить виробом для розміщення товарів. Вона є основним елементом упаковки товару.

Оприбуткування одержаної від постачальників тари під товарами в бухгалтерському обліку Дубенського РайСТ відображається записом по дебету рахунка 284 «Тара під товарами» в кореспонденції з кредитом рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».

Таблиця 5.3

№	Зміст господарської операції	Д-т	К-т
1.	Оприбуткування одержаної від постачальників тари під товарами в бухгалтерському обліку роздрібних підприємств	284	63

Звільнена з-під товарів тара підлягає поверненню постачальнику або тарозбиральним організаціям, тому Дубенське РайСТ обліковує тару не тільки в грошовому вимірнику, а й за їх кількістю. Окремі види тари (наприклад, мішки) допускається оприбутковувати не за цінами придбання, а за цінами, встановленими для повернення тари (із зниженням на одну категорію). Різницю в цінах (уцінку) відносять на рахунок 946 «Втрати від знецінення запасів». У цьому разі роблять запис:

Д-т рах. 284 «Тара під товарами» (на вартість тари за ціною повернення постачальнику)

Д-т рах. 946 «Втрати від знецінення запасів» (на суму уцінки тари)

К-т рах, 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» (на вартість тари за ціною придбання).

Тара, вартість якої включена до ціни товарів (не виділена окремо у рахунку-фактурі) прибуткується за ціною, встановленою на тару, що була у вживанні, на дебет рахунка 284 «Тара під товарами» в кореспонденції з кредитом рахунка 745 «Доход від безоплатно одержаних активів».

На рахунку 284 «Тара під товарами» скляна тара (під алкогольними і безалкогольними напоями, молочними та іншими продуктами) на Дубенському РайСТ при одержанні товарів від постачальників не відображається. Вартість такої тари за закладними цінами прибуткується разом з товарами на дебет субрахунка 282 «Товари в торгівлі». При продажу товарів покупці одночасно оплачують і закладну вартість скляної тари, а при поверненні порожнього скляного посуду їм виплачується його закладна вартість з торгової виручки.

Виходячи з того, що роздрібний товарооборот визначається без вартості скляної тари, з торгової виручки за звітний період вартість такої тари підлягає вирахуванню. Для спрощення обліку і складання звітності на Дубенський РайСТ показує дані про вартість проданої з товарами тари (умовно - в обсязі її надходження від постачальників з товарами) і скляного посуду, прийнятого від населення (в обсязі, зданого постачальникам). З метою одержання такої інформації в облікових регістрах (накопичувальних відомостях, журналах-ордерах), у яких відображається надходження товарів, передбачається окрема графа «Вартість одержаного від постачальників скляного посуду під товарами».

На вартість скляного посуду за закладними цінами, поверненого покупцями за готівку, в бухгалтерському обліку роблять запис по дебету субрахунка 284 «Тара під товарами» в кореспонденції з кредитом рахунка 30 «Каса».

5.4 Узагальнення результатів діяльності Дубенського РайСТ

Для узагальнення інформації про фінансові результати діяльності підприємств Планом рахунків передбачено рахунок 79 «Фінансові результати», який ведеться за субрахунками:

791 «Результат основної діяльності»,

792 «Результат фінансових операцій»,

793 «Результат іншої звичайної діяльності»,

794 «Результат надзвичайних подій».

По кредиту рахунка 79 «Фінансові результати» та його субрахунків підприємства відображають суму доходів від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, а по дебету - собівартість реалізації, витрат діяльності і податок на прибуток від звичайної діяльності.

Звідси Дубенське РайСТ для визначення фінансового результату основної діяльності наприкінці звітного періоду роблять записи:

на списання суми доходу

Д рах. 702 “Доход від реалізації товарів”

К рах. 791 “Результат основної діяльності”

2) на суму витрат діяльності:

Д-т рах. 791 «Результат основної діяльності»

К-т рах. 902 «Собівартість реалізованих товарів

К-т рах. 92 «Адміністративні витрати»

К-т рах. 93 «Витрати на збут»

К-т рах. 94 «Інші витрати операційної діяльності»;

3) на суму належного податку на прибуток від звичайної діяльності, визначену за даними бухгалтерського обліку:

Д-т рах. 791 «Результат основної діяльності»

К-т рах. 981 «Податки на прибуток від звичайної діяльності»;

Шляхом порівняння на рахунку 791 «Результат основної діяльності» кредитового обороту (загальна сума одержаного доходу від реалізації товарів) з оборотом по дебету цього рахунка (загальна сума операційних витрат з урахуванням податку на прибуток від звичайної діяльності) торговельні підприємства визначають фінансовий результат (прибуток, збиток) від основної діяльності.

ВИСНОВОК

У даній курсовій роботі ми розглянули бухгалтерській облік товарів і тари на підприємствах роздрібної торгівлі. Узагальнюючи розглянуті вище питання можна зробити наступні висновки:

1). Торгівля є однією з провідних галузей економічної діяльності. В нових умовах у даній галузі відбулися значні зміни, які зумовлюють необхідність подальшого розвитку методології, методики і організації бухгалтерського обліку.

2). Роздрібна торгівля - діяльність з продажу товарів кінцевим споживачам для їх власного некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

Для здійснення роздрібної торгівлі продавець повинен мати необхідні приміщення, обладнання та інвентар, що забезпечують відповідно до вимог діючих стандартів збереження якості і безпечності товарів при їх зберіганні та реалізації в місцях продажу, належні умови торгівлі та можливість вибору товарів покупцями.

3). Статтею 23 Закону України від 27.03.91 р. № 887-ХИ “Про підприємства в Україні” (зі змінами і доповненнями) визначено, що підприємство реалізує свою продукцію, майно за цінами і тарифами, що встановлюються чи самостійно на договірній основі, а у випадках, передбачених законодавством України, - за державними цінами і тарифам. Згідно Закону України від 03.12.90 р. № 507 -XII “0 цінах і ціноутворенні”, зі змінами і доповненнями.

4).Підставою для оприбуткування товарів є первинні документи: накладні, товарно-транспортні накладні, вантажні митні декларації, закупівельні акти та ін.

Реалізація товарів в роздріб може здійснюватись як за готівку, так і з застосуванням банківських платіжних карток, як з використанням РРО, так і без них, що обумовлює відмінність в документальному оформленні та відображенні в обліку таких операцій.

5).Будь-який рух товару на підприємствах роздрібної торгівлі фіксується в товарному звіті, який складається матеріально відповідальною особою і потім передається до бухгалтерії для подальшої обробки і відображення в бухгалтерському обліку

6).Порядок проведення інвентаризації та складання документів інвентаризації регламентується Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року №69, зі змінами і доповненнями.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 p., №996-XIV. З наступними змінами і доповненнями.

2. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” N 335/94-вр від 28.12.94.З наступними змінами і доповненнями.

3. Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. №996-XIV. З наступними змінами і доповненнями

4. Інструкція про облік роздрібного товарообігу і товарних запасів, затверджена наказом Мінстату України від 28.12.96р.№389.

5. Лист МВЕСіТ України від 17.03.98 р. №15-03/29-192 "Роздрібна, оптова торгівля. Основні поняття. Терміни і визначення".

6. Наказ Мінфіну „Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування” N 291 від 30.11.99.

7. Номенклатура товарів народного споживання, які враховуються у роздрібній та оптовій торгівлі (товарний словник), затверджена наказом Мінстату України від 14.01.94 р. №12.

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 червня 1999 р. N 391/3684 "Загальні вимоги до фінансової звітності".

9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N 290 від 29.11.1999

10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. №318.

11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" Затверджено Наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99

12. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" Затверджено Наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.99.

13. Бутинець Ф.А. Бухгалтерський фінансовий облік. - Житомир, 2000. - 266 с.

14. Голов С.Ф. Бухгалтерський облік і фінансова звітність в Україні. - Дніпропетровськ: ТОВ “Баланс-клуб“, 2007. - 768 с.

15. Кужельний М.В. Теорія бухгалтерського обліку: Підруч. - К.: КНЕЦ, 2008. - 334 с.

16. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2007. - 578 с.

17. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік. - К.: АСК, 2000. - 259

18. Чабанова Н.В. Бухгалтерський облік (торгівельні і посередницькі підприємства): Навч. посібник. - 4-те вид. перероблене і доповнене. - Харків: Друк, 2008. - 454 с.

Размещено на Allbest.ru