Суть та значення первинної інформації

Третій фактор--англійська мова,як і два попередніх, суттєво обмежує аудиторію, бажаючу використовувати чудоджерело інформації. Однак як тільки наші економісти зрозуміють, що значення англійської мови суттєво розширить їх можливості (читання літератури в оригіналі, спілкування з іноземними колегами і участь у міжнародних конференціях), так і Internet відкриється перед ними світом невичерпаних можливостей. Для таких економістів також є місце в Internet“павутині”. Це, як правило, російські сервери. Як не прикро це осознавати, але поки що ми відстаємо від нашого східного сусіда у розвитку і користуванні Internet. Проте і цей вихід є малесенькою крихтою в порівнянні з океаном економічної інформації англійською мовою. [13.2628].

Проте на мою думку, це є не надто жахливі проблеми при використанні Internet. Оскільки я дійсно вважаю його перспектиним у швидкому пошуку та досліджені необхідної інформації для суспільства в цілому. Для цього в Internet є так звані “пошукові системи”, найбільш відомі з них--Yahoo, Lycos, AitaVista, MSN, які нагадують бібліотекарів по наданню інформації. Також маркетологи розробляють анкети в Internet, які є також ефективними при дослідженні особливо поведінки економістів, зайнятих та посадових осіб. [11.12]. Тим більше, що, за словами першого заступника голови Держкомзв'язку та інформатизації України Олександра Баранова, кількість провайдерів в Україні зросла з початку 2000 року майже на 30%. За останніми даними, зазначив він, в Україні нараховується понад 260 провайдерів. Він також наголосив на тому, що в Україні нараховується понад 230250 тис. активних користувачів Internet, і за прогнозами, до кінця поточного року їх кількість сягне 350 тис. чоловік. На його думку, найбільша кількість провайдерів та інформаційних ресурсів зосереджена у Києві та київському регіоні--це “понад чверть провайдерів і до 4648% інформаційних ресурсів”. Від 8 до 12% інформаційних ресурсів і така ж кількість провайдерів припадає на найбільші міста--Дніпропертровськ, Харків, Донецьк, Одесу та Львів. [10.5]. Що ж до майбутніх перспектив використання Internet в маркетингових дослідженнях, то одні дослідники надто настроєні оптимістично, інші ж більш оглядливо. По думці одного із експертів, через декілька років 50% всіх досліджувань буде проводитися за допомогою Internet. Проте не всі специалісти поділяють його точку зору.

Не один із контактних методів не вважається оптимальним. Вибір залежить від вимагаючої інформації, витрат, терміновості та інших змінних. Так роблячи аналіз трьох традиційних методів збору інформації, що приміняються в Європі, можна зазначити наступне. Індивідуальне інтерв'ю складає 50% всіх методів. На заході Європи і у Великобританії ця цифра навіть вища. На це може впливати невелике поширення телефонів у деяких країнах, а також те, що наскільки часто спілкуються представники тієї чи іншої нації. В Ірландії високий процент групових інтерв'ю свідчить про комунікабельність нації. У країнах Скандінавії для проведення інтерв'ю переважно користуються телефоном. Це можна пояснити низькою густотою населення на невеликій території. Кількість власників мобільних телефонів в цих країнах показує популярність цього засобу зв'язку. Вона складає 10% всього населення в порівнянні з 6% у США, біля 3% в Германії і Японії. У деяких країнах зв'язок поштою не використовується через низький рівень освіти. Іншою причиною є небажання людей відповідати на листи. На вибір методу також впливає думка агенств та менеджерів, що займаються дослідженням. Відносно низький рівень використовування Internet в Європі свілчить про її відсталість від США по степені користування цього засобу для збору інформації. До того ж велика різниця в поширенні Internet в різних країнах Європи означає, що його використовування не буде рівномірним.

Збільшуюче незадоволення споживачів стало основною проблемою для дослідників. За останні роки різко понизився рівень реакції на дослідження. Сьогодні відмовляються відповідати на будьякі запитання 38% опитуваних, що значно більше, ніж 10 років тому; а 59% (у порівнянні з 42% п'ять років тому) увертаються від досліджень, продячих компаніями, зсилаючись при цьому на безкорисність цієї інформації чи надто особистий її характер. Щоб вирішити ці проблеми дослідницьким компаніям необхідно, поперше, переконати споживачів в користі маркетингових досліджень і в тому, що не матимуть нічого спільного із продажом по телефону чи складанням баз даних. Подруге, проінформувати про безкоштовний телефонний номер, за яким люди можуть дізнатися про офіційні рішення на дослідження. Розроблені також загальні стандарти, як наприклад, Європейський міжнародний кодекс маркетнгової і соціальної дослідницької практики (Europe's International Code of Marketing and Social Research Practice). Цей кодекс виявляє обов'язки дослідників перед опитуваними і суспульством вцілому. Так, в ньому, доречі, зазначається, що дослідники повинні безперешкод предоставляти учасникам інформацію про свої імена та адресу. Фірмам заборонено займатися продажом чи стимулюванням збуту товарів під виглядом досліджень. [7.368].

Висновок

Отже, роблячи висновок даної курсової роботи, можна запевнити про значну необхідність та ефективність використання первинної інформації при маркетингових дослідженнях. Про це свідчать і значні її переваги над вторинною, проте, як уже зазначалося, кожне становище та сфера дослідження має свій підхід. Тому маркетологам доводиться однаково оперувати на практиці як первинною так і вторинною інформацією.

Що ж до ефективності використання сітки Інтернет при пошуку та дослідженні інформації, то тут можуть думки значно розходитися і носити надто протилежний характер. І їх можна зрозуміти, оскільки дійсно ця система є ще порівняно новою для суспільства і, як наслідок, ще не зовсім досконалою. Також для користування нею потрібні немалі кошти, які, на мою думку, всі за виключенням не будуть мати ніколи. Для більшості людей, особливо зайнятих, відповідати на запитання анкети, що знаходиться в Інтернет, просто немає часу. Тому на мою думку, потрібно ще й до того всього заохочувати користувачів даної сітки відповідати на запитання анкет, надаючи взамін їм певні пільги чи якусь необхідну інформацію і т.д. Тобто аналізуючи дані факти, можна лише засвідчити про наявність ще великої недосконалості у використанні Інтернет при маркетингових дослідженнях, необхідність виправлення і запобігання його проблем, пристосування його в більшій степені до користувачів.

Використана література

1. Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент: Підручник--К.:КНЕУ, 1998.268с.

2. В.Н. Парсяк, Г.К.Рогов. Маркетинговые исследования. 2е доработанное издание.К.: «Наукова думка».2000г.172с.

3. Гаркавенко С.С. Маркетинг.--К.: Лібра, 1998 р., 384с.

4. Гилберт А. Черчиль. Маркетинговые исследования.Спб.: Издательство «Питер»,2000.752с.

5. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика.2е издание, переработанное и дополненое.М.: Издательство «Финпресс», 2000.464с.

6. Голубков Е.П. Основы маркетинга.М.:Издательство «Финпресс», 1999.656с.

7. Котлер, Филип, Армстронг. Основы маркетинга: Пер. с англ.2е европ. изд.--К.;М.;Спб.:»Вильямс»,1998 1056с.--Парал. тит. англ.

8. Панкрухин А.П. Маркетинг.М.: Институт международного права и экономики им. А.С. Грибоедова, 1999.398с.

9. Старостіна А.О. Маркетингові дослідження.--К.;М.;Спб.: Видавничий дім “Вільямс”, 1998.262 стор., іл.

Періодичні видання

10. Геннадій Нєвєров. Інтернет в Україні: stepbystep. УкраїнаBusiness/№34 (483), 1623 серпня 2000 р.5ст.

11. Михайлов Ю. Інтернет--не просто сучасно, а й надзвичайно інформативно. Пропозиція 11/2000.1214с.

12. Сахно А. Проблеми Інтернету в Україні. Компаньон/№20 (68) Май1998.2628 ст.

Размещено на Allbest.ru