Розробка програми маркетингу підприємства у разі виходу на зовнішній ринок

Загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України визначені Законом України "Про інвестиційну діяльність" від 18 вересня 1991 р Цей Закон спрямований на забезпечення рівного захисту прав, інтересів і майна суб'єктів інвестиційної діяльності незалежно від форм власності, а також на ефективне інвестування народного господарства України, розвиток міжнародного економічного співробітництва та інтеграції. Він визначає інвестиції як всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект [9].

Відповідно до зазначеного Закону інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Інвестиційна діяльність здійснюється, зокрема, і на основі іноземного інвестування іноземними громадянами, юридичними особами, державами та спільного інвестування українськими й іноземними громадянами, юридичними особами та державами.

Особливості режиму іноземних інвестицій на території України визначаються Законом України "Про режим іноземного інвестування" від 19 березня 1996 р., дія якого поширюється виключно на іноземних інвесторів і підприємства з іноземними інвестиціями.

Відповідно до цього Закону іноземні інвестори мають право здійснювати інвестиції на території України у вигляді:

іноземної валюти, що визнається конвертованою Національним банком України;

валюти України - при реінвестиціях в об'єкт первинного інвестування чи в будь-які інші об'єкти інвестування відповідно до законодавства України за умови сплати податку на прибуток (доходи);

будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов'язаних з ним майнових прав;

акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав (прав власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, створеного відповідно до законодавства України або законодавства інших країн), виражених у конвертованій валюті;

грошових вимог та права на вимоги виконання договірних зобов'язань, які гарантовані першокласними банками і мають вартість у конвертованій валюті, підтверджену згідно із законами (процедурами) країни-інвестора або міжнародними торговельними звичаями;

будь-яких прав інтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно із законами (процедурами) країни-інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також підтверджена експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо;

прав на здійснення господарської діяльності, включаючи права на користування надрами та використання природних ресурсів, наданих відповідно до законодавства або договорів, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни-інвестора або міжнародними торговельними звичаями;

інших цінностей відповідно до законодавства України [3].

Іноземні інвестиції на території України можуть здійснюватись у різних формах.

Серед цих форм, зокрема, такі:

часткова участь у підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними та фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств;

створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств повністю;

придбання незабороненого законами України нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інші об'єкти власності, шляхом

прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;

придбання самостійно або за участю українських юридичних чи фізичних осіб прав на користування землею та використання природних ресурсів на території України;

придбання інших майнових прав;

в інших формах, які не заборонені законами України, в тому числі без створення юридичної особи на підставі договорів із суб'єктами господарської діяльності України [3].

Загалом щодо іноземних інвестицій та форм їх здійснення на території України встановлюється національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності. Винятки передбачаються чинним законодавством та міжнародними договорами України.

Для окремих суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють інвестиційні проекти із залученням іноземних інвестицій, що реалізуються відповідно до державних програм розвитку пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери і територій, може встановлюватися пільговий режим інвестиційної та іншої господарської діяльності.

Законами України можуть визначатися території, на яких діяльність іноземних інвесторів та підприємств з іноземними інвестиціями обмежується або забороняється, виходячи з вимог забезпечення національної безпеки.

Бажаючи залучити в Україну іноземні інвестиції, держава встановила певні державні гарантії захисту іноземних інвестицій, у тому числі:

- гарантії від зміни законодавства;

- гарантії щодо примусових вилучень, а також незаконних дій державних органів та їхніх службових осіб;

- компенсацію і відшкодування збитків іноземним інвесторам, завданих їм внаслідок дій або бездіяльності державних органів України чи їхніх службових осіб;

- гарантії у разі припинення інвестиційної діяльності;

- гарантії переказу прибутків, доходів та інших коштів, одержаних внаслідок здійснення іноземних інвестицій [3].

Державна реєстрація іноземних інвестицій проводиться відповідно до розділу III Закону України "Про режим іноземного інвестування" та Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 р. № 928. Таку реєстрацію проводять Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації після фактичного здійснення інвестицій. Для цього іноземні інвестори подають документи, зазначені у п. З вказаного Положення. Орган державної реєстрації фіксує дату надходження документів у журналі обліку державної реєстрації внесених іноземних інвестицій. Протягом трьох робочих днів починаючи з цієї дати розглядає подані документи і приймає рішення про реєстрацію іноземної інвестиції або про відмову в ній.

Відмова в державній реєстрації іноземних інвестицій можлива лише у разі коли здійснення цієї інвестиції суперечить законодавству України або подані документи не відповідають вимогам зазначеного раніше Положення. Відмова з мотивів недоцільності здійснення іноземної інвестиції не допускається.

Відмова у державній реєстрації має бути оформлена письмово із зазначенням мотивів і може бути оскаржена у судовому порядку.

Розділ 2. Загальна характеристика виробничо - господарської та зовнішньоекономічної діяльності ВАТ «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка»

2.1 Аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства

Повна назва підприємства: Відкрите акціонерне товариство «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка».

Дата створення: 1960 рік.

Юридична та фактична адреса: м. Київ, вул. Є.Пот' є, 6.

Підприємство зареєстровано Радянською райдержадміністрацією м.Києва 1993.03.09.

Форма власності: приватна.

Види діяльності: виробництво безалкогольних та слабоалкогольних напоїв та мінеральної води.

Завод є юридичною особою та керується в своїй діяльності статутом підприємства, має самостійний баланс. Підприємство має ліцензії на виробництво газованих слабоалкогольних напоїв, на виробництво мінеральної води “Софія Київська” та “Древньокиївська”, оформило Державний Акт на постійне користування земельною ділянкою площею 3,1 га по вул. Е.Потьє, 6. Підприємство має свій магазин та їдальню.

На сьогодні завод "Росинка" - найбільш спеціалізоване підприємство по виробництву безалкогольних напоїв, хлібного квасу, сиропів і мінеральної води в Україні. Завод розпочав свою роботу в серпні 1960 року. Тоді були введені в експлуатацію перші виробничі лінії єдиного на той час в Києві експериментального заводу безалкогольних напоїв (як тоді називалася "Росинка"). Підприємство одразу ж заявило про себе, розпочавши масштабний випуск мінеральної води "Київська". До 1962 року завод випускав тільки цю мінеральну воду на п'яти напівавтоматичних лініях по 30 тис. пляшок на добу. У 1962 році введені в експлуатацію 4 автоматичних лінії розливу з виробництвом 6 тис. пл./год. кожна, з яких одна випускала мінеральну воду “Київська”, а на трьох лініях розливались фруктові напої. В 1969 році розпочався випуск напоїв у скляній пляшці місткістю 0,33 літра, а роком пізніше було встановлено нову автоматичну лінію розливу німецького виробництва потужністю 24 тис. пляшок на годину. В цехах заводу випускались "Ситро", "Лимонад", "Тархун", "Крем-Сода", а також власний винахід - "Буратіно".

1980 року Київський експериментальний завод безалкогольних напоїв отримав нову назву "Росинка". Тоді ж відбувся черговий етап технічного переозброєння підприємства. Протягом п'яти років було встановлено кілька нових автоматичних виробничих ліній: одна - з розливу напоїв у 0,5-літрові пляшки потужністю 36 тис. пляшок на годину, і три - з випуску фруктових напоїв та сиропів по 24 тис. пляшок на годину. 1987 року на "Росинці" впроваджено лінію з випуску концентратів для напоїв, розфасованих в пакетах по 16 та 20 грамів; поліпшено санітарно-технічний стан заводу; введене в дію обладнання для фільтрування води, яка поступає у виробництво; встановлений пастеризатор, призначений для пастеризації купажних сиропів та підвищення терміну зберігання купажних сиропів; проведено реконструкцію квасоварної дільниці тощо.

До 1990 року "Росинка" залишалась єдиним заводом в Київському регіоні, що спеціалізувався на виробництві безалкогольних напоїв. З 1992 року почали випускати квас з використанням комбінованої закваски, яка містить в собі суміш чистої культури дріжджів і молочнокислих бактерій.

"Поворотним" для підприємства став 1996 рік. Розпочалася модернізація виробничих потужностей та розширення асортименту продукції. Освоєно випуск напоїв у новій фігурній пляшці місткістю 0,33 літри, крім того, розроблено ексклюзивну пляшку "0,4 літри під гвинт", яка на той час не мала аналогів на українському ринку. Введено в дію лінію з виробництва напоїв у поліетиленовій пляшці по 1 л, 1,5 и 2 літри. Введена в дію лінія з розливу безалкогольних напоїв і мінеральної води в пляшки із поліетилентерофталата (ПЕТ) місткістю 2 л. Потужність лінії 2 тис. пл./год. У 1997 році введена в дію лінія ПЕТ потужністю 6 тис. пл./год. місткістю 1 л , модернізована діюча лінія розливу напоїв в нову склопляшку місткістю 0,4 л. В 1998 році завдяки співпраці з німецькою фірмою "Wild" була впроваджена лінія з випуску негазованих напоїв із вмістом натурального соку "Capri-Sonne" - до 10 тис. пакетиків на годину по 0,2 л кожний, з соломинкою. Протягом 1999 року було впроваджено лінію ПЕТ потужністю 8 тис. пляшок на годину, нове сиропно-купажне відділення. У 2003 році була встановлена нова лінія з випуску двохлітрових ПЕТ пляшок потужністю 15 тис. одиниць на годину. На сьогодні завод “Росинка” - найбільше спеціалізоване підприємство по виробництву безалкогольних напоїв, хлібного квасу, сиропів і мінеральної води в Україні. Фахівці "Росинки" розробили рецептури і впровадили більше 50 найменувань нових видів напоїв, сиропів, квасу. Серед них - газовані "Росинка-апельсин", "Росинка-лимон", "Росинка-персик", "Крюшон", "Супер-кола", "Водка-лимон", "Водка-клюква", "Мікс-виноград", "Мікс-апельсин"; напої з вмістом вітамінів А, С та Е - "АСЕ Тропік-морква", "АСЕ Ананас-морква", "АСЕ Мультифрут". Відновлено "ностальгічну" серію - "Буратіно", "Крем-Сода", "Тархун", "Лимонад".

Київський завод "Росинка" - Лауреат Всеукраїнської Акції «Золота фортуна-98» в номінації «За бездоганну якість і вірність вітчизняним традиціям у виробництві безалкогольних напоїв». За високу якість продукції і зовнішнє оформлення в 1996 році завод одержав X Золотий приз Європи у Парижі. В 2001 році завод отримав Гран-прі і дві золотих медалі на Міжнародному професійному конкурсі в м. Москві і на Дегустації-конкурсі "Російські напої"в м. Суздалі срібну медаль та багато інших.

Основним дистриб'юторами в регіонах України є:

· ТОВ „Міжрегіональні ресурси ЛТД” (м. Луцьк);

· ТОВ ТГ„Юкас” (м. Дніпропетровськ);

· ТОВ „Спроба” (м. Кривий Ріг);

· ТОВ „Аякс ЛТД” (м. Шахтарськ, Донецька обл.);

· ПП Гладкий (м. Житомир);

· ТОВ „Закарпатська продовольча група” (м. Мукачево);

· ТОВ „Росинка Криму” (м. Євпаторія);

· ТОВ „Аксан” (м. Луганськ);

· ПП „Кротон 1” (м. Одеса);

· ТОВ „Гермес” (м. Хмельницький);

· ПП „Вест Лайн Дистриб'юшн” (м. Київ);

· ТОВ „ЛіСа” (м. Вишневе);

· ТОВ „Омела” (м. Обухів) та інш.

Основними постачальниками сировини та допоміжних матеріалів заводу ”Росинка” є :

- Цукор - “Цукорімпекс” м. Київ, Українська продовольча компанія;

- Лимонна кислота - Смілянський цукровий комбінат, Черкаська обл.;

- Вуглекислота - Київський вуглекислотний завод

- Склопляшка - Гостомельський склозавод, Київська обл.;

- Проформа для пляшок ПЕТ - фірма “Біола”, м. Дніпропетровськ;

- Спирт - Наумовський спиртовий завод Сумської обл..,

- Червонослобідський спиртовий завод Київської обл.;

- Бензоат натрію - Хімтон м. Київ;

- Концентрат яблучного соку -“Поділля” - ОБСТ м. Вінниця;

- Ковпачок алюмінієвий - Чернівецький завод медичних виробів;

- Пробка ПЕТ - ООО “Атем” м. Київ;

- Плівка - “Пластмодерн” м. Київ;

- Кроненпробка - УПП “Утос” м. Керч;

- Картонна тара - м. Рубіжне Луганської обл.;

- Композиція “Лимонад” - Санкт-Петербурзький завод продтоварів;

- Етикетка -“Бліцінформ”, м. Київ.

Аналіз основних та оборотних активів підприємства. В процесі виробництва безпосередньо задіяні певні засоби, за допомогою яких виробляється продукція та які забезпечують її виробництво. Активи підприємства поділяються на основні, які можуть брати участь в процесі виробництва неодноразово та по частинах переносити свою вартість на виготовлену продукцію, та оборотні, які повністю використовуються в одному операційному циклі та одразу ж включаються у вартість готової продукції. Разом основні та оборотні засоби складають виробничі фонди підприємства. Обсяг та структура основних промислово-виробничих фондів визначають виробничу потужність підприємства, а в сукупності з їх динамікою -- темп впровадження досягнень науково-технічного прогресу, необхідні для цього кошти. Неабияке значення на підприємстві має виробнича потужність. Виробнича потужність - це максимально можливий випуск продукції при досягнутому та передбачуваному рівні техніки, технології та форм організації праці та виробництва за умов найефективнішого використання засобів виробництва.

Дослідження використання виробничих потужностей на підприємстві показано у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Використання виробничих потужностей по ВАТ „Росинка” за 2007- 2008 роки

Цех	Поту-жність, тис. дал.	Фактичний випуск, тис.дал.	Кількість нормативна змін	Фактично відпрацьовано змін
		2007 р.	2008 р.		2007 р.	2008 р.
Цех №1 Лінія №1 Лінія №4	1477 1549	914	1275 1500	332 332	317	325 330
Цех №2 ПЕТ 1,5 л. ПЕТ 5 л.	2393 850	3941 287	4000 800	332 332	851 140	858 330
Цех № 5 ПЕТ 1,2 л.	3591	7883	4000	332	754	340
Капри-Зонне	440	375	420	332	295	329
Квас хлібний	2000	592	1780
Всього	12300	14014	13775

Джерело: складено автором за матеріалами звітності ВАТ „КЗБН „Росинка”

Використання виробничої потужності характеризується наступними коефіцієнтами:

1. Коефіцієнт використання виробничої потужності:

К _ввп= ОВП / П (2.1)

ОВП - обсяг випущеної продукції, тис. дал., П - потужність підприємства, тис. дал.

2. Коефіцієнт екстенсивного використання устаткування:

К _екс= Тф / Тпл (2.2)

Тф - час фактичного використання обладнання, змін, Тпл. - час планового використання обладнання, змін.

3. Коефіцієнт інтенсивного використання устаткування:

К _інт= ОВП _змін. / П _змін. (2.3)

4.Інтегральний коефіцієнт використання устаткування характеризує ефективність використання устаткування за зміну:

К _{інтегральний} = К _інт * К _екс (2.4)

Проаналізувавши показники використання виробничих потужностей на підприємстві, можна зробити наступні висновки:

- неповне використання виробничих потужностей за 2 роки спостерігається в цеху № 1, цеху №2 (ПЕТ 5 літрів), на лініях виробництва напоїв „Капри-Зонне” та хлібного квасу, при чому на останній лінії виробничі потужності завантажені лише на 30%;

Таблиця 2.2. Використання виробничих потужностей на ВАТ „Росинка” за 2007 - 2008 роки

Цех	К ввп	К екс	К інт	К інтегральний
	2007 рік	2008 рік	2007 рік	2008 рік	2007 рік	2008 рік	2007 рік	2008 рік
Цех №1 Лінія №1 Лінія №4	0,62 0	0,86 0,97	0,95 0	0,98 0,99	0,65 0	0,88 0,97	0,62 0	0,86 0,96
Цех №2 ПЕТ 1,5 л. ПЕТ 5 л	1,65 0,34	1,67 0,94	2,56 0,42	2,58 0,99	0,64 0,8	0,65 0,95	1,64 0,34	1,67 0,94
Цех № 5 ПЕТ 1,2 л.	2,19	1,11	2,27	1,02	0,97	1,09	2,2	1,1
Капри-Зонне	0,85	0,95	0,89	0,99	0,96	0,96	0,85	0,95
Квас хлібний	0,30	0,89
Загальний коефіцієнт	1,14	1,12	1,18	1,26	0,8	0,92	0,94	1,16

Джерело: складено автором за матеріалами звітності ВАТ „КЗБН „Росинка”

- лінії ПЕТ 1,2 та 5 літрів перевантажені, при чому в цеху № 5 лінія перевантажена більш ніж в 2 рази (в 2007 році);

- на лініях №1, №4, в цеху №2, на лініях виробництва квасу та напоїв „Капри-Зонне” спостерігається збільшення використання виробничих потужностей;

- в цеху №2 на лінії виробництва ПЕТ 1,5 літри та в цеху № 5 на лінії виробництва ПЕТ 1,2 літри кількість фактично відроблених змін значно перевищує кількість нормативних змін, що збільшує коефіцієнт екстенсивного використання потужностей;

- взагалі, підприємство ефективно використовує свої виробничі потужності, але щоб оптимізувати використання потужностей, треба „розвантажити” переповнені лінії (в цехах № 2 та № 5) та завантажити лінії, де виробничі потужності використовуються неповністю (в цеху №1).

Для аналізу динаміки основних виробничих фондів використовуються різноманітні коефіцієнти. Розглянемо спочатку структуру основних засобів ВАТ „КЗБН „Росинка” (таблиця 2.3).

Таблиця 2.3. Структура основних засобів ВАТ „КЗБН „Росинка” за 2007 - 2008 роки

Група основних засобів	2007 р.	2008 р.	Відхилення
	вартість, тис.грн.	питома вага, %	вартість, тис.грн.	питома вага, %	абсол., тис. грн.	відносне, %
Будинки, споруди та передавальні пристрої	13258,1	14,2	15384,6	12,1	2126,5	16,0
Машини та обладнання	56840,1	60,8	85560,9	67,3	28720,8	50,5
Земельні ділянки	5536,8	5,9	5536,8	4,4	0	0,0
Транспортні засоби	3357,6	3,6	3359,4	2,6	1,8	0,1
Інструменти та прилади	1221,7	1,3	1214,0	1	-7,7	-0,6
Інші основні засоби	13052,5	13,9	15751,8	12,4	2699,3	20,7
Малоцінні необоротні матеріальні активи	269,3	0,3	285,5	0,2	16,2	6,0
Всього:	93536,1	100	127093	100	33556,9	35,9

Джерело: складено автором за матеріалами звітності ВАТ „КЗБН „Росинка”

Аналізуючи структуру основних засобів КЗБН „Росинка” можна сказати, що вартість основних засобів за рік зросла майже на 36%. Найбільшу частку в структурі мають машини та обладнання, за рік їх частка збільшилася на 6,5 %. Не змінилася вартість земельних ділянок, але за рахунок суттєвого збільшення загальної вартості основних засобів їхня частка в структурі скоротилася. Також зросла вартість, але скоротилася частка будинків, споруд та передавальних пристроїв, транспортних засобів, інших основних засобів та малоцінних необоротних матеріальних активів. Це також пояснюється значним збільшенням загальної вартості основних засобів.

Аналіз виробництва та реалізації продукції підприємства

Предметом діяльності КЗБН «Росинка» є виробництво:

1. Безалкогольних напоїв, в т.ч. соковмісних напоїв “Capri-Sonne” та квасу “Український»;

2. Природної столової мінеральної води;

3. Слабоалкогольних напоїв;

4. Сиропів через систему «Пост-мікс».

На підприємстві постійно ведеться розробка нових видів продукції, їх впровадження у виробництво. Основою забезпечення якості продукції, яка впроваджується, є узгоджені, урегульовані і викладені в письмовій формі технологічні й виробничі процеси на підприємстві.

Далі буде проаналізовано виробництво та реалізацію продукції підприємства за 2007-2008 роки (табл. 2.4).

Таблиця 2.4. Виробництво та реалізація продукції ВАТ „КЗБН „Росинка” за 2007-2008 роки, тис.дал.

Ассорти-ментна група	Виробництво	Реалізація	Залишок
	2007 рік	2008 рік	2007 рік	2008 рік	2007 рік	2008 рік
					Тис.дал	%	Тис.дал	%
Безалкогольні напої, в т.ч. Напої Capri-Sonne Квас хлібний	7343,30 218,81 556,30	8792,91 374,63 592,20	7212,46 213,73 556,30	8649,1 370,83 592,2	130,84 5,08 0	1,8 2,3 0	143,81 3,8 0	1,6 1,01 0
Слабоалкогольні напої	717,52	739,59	706,42	724,47	11,1	1,5	15,12	2,04
Сиропи	25,01	21,97	23,65	22,03	1,36	5,4	-0,06	-0,3
Мінеральна вода	3488,03	4459,63	3396,24	4393,00	91,79	2,6	66,63	1,5
Всього	11573,9	14014,1	11338,8	13788,6	235,13	2,03	225,5	1,6

Джерело: складено автором за матеріалами звітності ВАТ „КЗБН „Росинка”

В основному відсоток залишку продукції невеликий. В 2007 - 2008 році повністю реалізовано тільки хлібний квас.

Найбільший залишок нереалізованої продукції в 2007 році складають сиропи для апаратів ПОСТ Мікс (5,4%), в 2008 році сиропів реалізовано більше, ніж вироблено (на 0,3%).

В 2008 році найбільший залишок нереалізованої продукції належить слабоалкогольним напоям (2,04%).

Загальний обсяг нереалізованої продукції в 2008 році зменшився з 2,03% до 1,6%.

На динаміку обсягів продукції впливає велика кількість чинників, які доцільно поділити на два напрями -- інтенсивний та екстенсивний.

Найвиразніше інтенсивний напрям розвитку підприємства відбивають такі чинники, як продуктивність праці, фондовіддача та матеріаловіддача.

Екстенсивний напрям характеризують зміна чисельності працівників, вартості основнх фондів та матеріальних витрат.

Продукція ВАТ „КЗБН „Росинка” користується сезонним попитом, тому найбільші обсяги продаж припадають на травень-вересень, а найменші - на листопад-березень.

Тому необхідно підтримувати продажі в період падіння попиту, наприклад, проводити різноманітні стимулюючі акції чи рекламні кампанії.

2.2 Аналіз фінансово-економічного стану підприємства

фінансовий стан будь-якого підприємства формується в процесі його взаємовідносин із постачальниками, покупцями, акціонерами, банками та іншими юридичними і фізичними особами.

З іншого боку, безпосередньо від підприємства залежить міра його економічної привабливості для всіх цих юридичних осіб, що завжди мають можливість вибору між багатьма підприємствами, спроможними задовольнити той самий економічний інтерес.

Таблиця 2.5. Показники оборотності коштів ВАТ «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» на 31.12.2007 та 31.12.2008 роки

Умовні позначення	Найменування показників	На 31.12.2007	На 31.12.2008
К о	Оборотність оборотних засобів, оборотів	6,26	5,46
Д о	Оборотність оборотних засобів, днів	57,50	65,96
К оз	Оборотність виробничих запасів, оборотів	11,90	14,70
Д оз	Оборотність виробничих запасів, днів	30,25	24,48
К ор	Оборотність коштів у розрахунках, оборотів	9,68	8,61
Д ор	Оборотність коштів у розрахунках, днів	37,20	41,81
К од	Коефіціент оборотності дебіторської заборгованості	9,68	8,71
Д од	Тривалість одного обороту дебіторської заборгованості	37,20	41,35
К кз	Коефіціент оборотності кредиторської заборгованості	25,91	5,19
Д кз	Тривалість одного обороту кредиторської заборгованості	13,90	69,37
К оч	Коеф оборотності чистого робочого капіталу	8,25	-152,60
Д оч	Тривалість одного обороту усіх робочих активів, днів	43,63	-2,36
К оф	Коеф оборотності фіксованих активів	2,77	2,09
Д оф	Тривалість одного обороту фіксованих активів	129,78	172,26
К оа	Коеф оборотності усіх активів	1,91	1,50
Д оа	Тривалість одного обороту усіх активів	188,13	240,36
К овк	Оборотність власного капіталу, оборотів	2,10	2,29
К ок	Оборотність всього капіталу, оборотів	1,91	1,50

Джерело: складено автором за матеріалами звітності ВАТ „КЗБН „Росинка”

Із таблиці 2.5 вище випливає висновок, що на кінець 2008 року порівняно із кінцем 2007 року знизилися оборотність оборотних засобів, підвищилися оборотність виробничих запасів, знизилися оборотність фіксованих активів, знизилися оборотність усіх активів, знизилися оборотність коштів у розрахунках, знизилися оборотність дебіторської заборгованості, знизилися оборотність кредиторської заборгованості, знизилися оборотність чистого робочого капіталу, знизилися оборотність всього капіталу, це є негатитивними явищами для підприємства.

У цілому видно, що на кінець 2008 року порівняно із кінцем 2007 року знизилися оборотність усіх коштів підприємства, що свідчить про погіршення його фінансового становища.

Таблиця 2.6. Показники структури активів і капіталу ВАТ «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» на 31.12.2007 та 31.12.2008 роки

Умовні позначення показника	Найменування показників	На 31.12.2007	На 31.12.2008
Ск	Структурний капітал	23765	23765
Вк	Власний капітал	113616	99669
Пк	Постійний капітал	114062	103601
Рк	Робочий капітал	28954	-1494
ОК в	Власні обігові кошти	28938	-2160
А нл	Активи найбільш ліквідні	516	3390
А шр	Активи, що швидко реалізуються	24770	28251
А пр	Активи, що повільно реалізуються	18570	15179
А вр	Активи, що важко реалізуються	80967	104067
П нт	Найбільш термінові зобовязання	9142	22566
П кт	Пасиви короткосрокові	81	21369
П дт	Пасиви довгострокові	446	3932
П пп	Пасиви постійні	113616	99669
К фс	Коефіціент фінансової стабільності	10,1091	1,8967
К сф	Коефіціент фінансової стійкості	0,9136	0,6806
К мк	Коефіціент мультиплікації капіталу	1,0989	1,5272
К зв	Коефіціент забезпечення власними засобами	0,7056	-0,2382
К пм	Коефіціент участі власних і довготермінових позикових коштів у матеріальних запасах	8,8592	12,2893
К ср	Коефіціент структури робочого капіталу	0,2319	-0,0098
К сз	Коефіціент структури залученого капіталу	0,0461	0,0821
К сд	Коефіціент структури довготермінових вкладень	0,0051	0,0358
К км	Коефіціент маневреності власного капіталу	0,2371	-0,1014
К дп	Коефіціент довготривалості залучення позикових коштів	0,0039	0,0380
К ск	Коефіціент співвідношення залученного і власного капіталу	0,0851	0,4803

Джерело: складено автором за матеріалами звітності ВАТ „КЗБН „Росинка”

У таблиці 2.6 вище представлено показники структури активів і капіталу ВАТ «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» на 31.12.2007 та 31.12.2008 роки.

З таблиці вище випливає, що у 2008 році порівняно з 2007 роком зменшилися власний капітал, постійний капітал, робочий капітал, власні обігові кошти, активи, що повільно реалізуються, пасиви постійні, коефіціент фінансової стабільності, коефіціент фінансової стійкості, коефіціент забезпечення власними засобами, коефіціент структури робочого капіталу, коефіціент маневреності власного капіталу.

З таблиці вище випливає, що у 2008 році порівняно з 2007 роком збільшилися активи найбільш ліквідні, активи, що швидко реалізуються, найбільш термінові зобовязання, пасиви короткосрокові, пасиви довгострокові, коефіціент мультиплікації капіталу, коефіціент участі власних і довготермінових позикових коштів у матеріальних запасах, коефіціент структури залученого капіталу, коефіціент структури довготермінових вкладень, коефіціент співвідношення залученного і власного капіталу.

Проведемо аналіз фінансового стану ВАТ „КЗБН „Росинка” за допомогою показників ліквідності, платоспроможності, ділової активності та рентабельності.

Джерело: складено автором за матеріалами звітності ВАТ „КЗБН „Росинка”

Проаналізувавши отримані показники показники, можна сказати наступне:

підприємство має високу ліквідність, про що свідчать показники ліквідності, які відповідають нормам. Однак в 2008 році значення цих показників істотно погіршилось;

значно погіршився показник абсолютної ліквідності. Якщо в 2007 році негайно можна було погасити 38% короткострокових зобов'язань, то в 2008 - лише 6%;

Таблиця 2.7. Показники фінансового стану ВАТ „КЗБН „Росинка” за 2007 - 2008 рр.

Назва коефіцієнту	Норматив	Значення
		2007 рік	2008 рік
Показники ліквідності підприємства
Коефіцієнт готівкової ліквідності	>0,2	0,38	0,06
Коефіцієнт поточної ліквідності	>1,0	4,64	1,83
Коефіцієнт швидкої ліквідності	>0,7	3,29	1,2
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	>0,2	0,38	0,06
Чистий оборотний капітал	maximum	26020,6	14947,3
Показники платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства
Коефіцієнт платоспроможності (автономії)	>0,5	0,91	0,81
Коефіцієнт фінансової залежності	<0,5	0,09	0,19
Коефіцієнт фінансування	1	0,1	0,2
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами	0,5	0,78	0,45
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	>0,2	0,31	0,15
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу	minimum	0,08	0,15
Коефіцієнт загальної заборгованості	minimum	0,09	0,17
Показники ділової активності підприємства
Коефіцієнт оборотності активів	maximum	0,49	0,46
Коефіцієнт оборотності основних засобів	maximum	0,49	0,44
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	maximum	0,55	0,53
Показники рентабельності підприємства
Коефіцієнт рентабельності активів	maximum	0,046	0,043
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	maximum	0,051	0,050
Коефіцієнт рентабельності діяльності	maximum	0,093	0,094
Коефіцієнт рентабельності продукції	maximum	0,48	0,52

власність самого підприємства в загальній сумі коштів в 2007 році складає 91%, тоді як в 2008 році цей показник зменшився до 81%. Відповідно збільшилась сума позикових коштів у загальній сумі, але ці показники не сягають критичного значення;

маневреність власного капіталу суттєво погіршилась, в 2008 році лише 15% власного капіталу використовувалась для фінансування поточної діяльності; знизились показники ділової активності та рентабельності активів та власного капіталу, однак рентабельність діяльності та продукції підвищилась; загальний фінансовий стан підприємства в 2008 році погіршився порівняно з попереднім. Для ефективного використання грошових ресурсів та поліпшення фінансового та економічного стану підприємства доцільно провести заходи:

1) виявлення найефективніших напрямків інвестування та зосередження фінансових ресурсів на цих напрямках;

2) визначення головної загрози з боку конкурентів, правильний вибір напрямків фінансових дій та маневрування для досягнення вирішальної переваги над конкурентами;

3) відповідність фінансових дій економічному стану та матеріальним можливостям підприємства;

4) інтенсифікація використання збутових каналів;

5) співпраця з надійними постачальниками.

2.3 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства

З моменту виходу на міжнародний ринок в 1997 році експорт напоїв під ТМ "Росинка" значно збільшився. Сьогодні завод постачає напої в багато країн світу. Так пляшки з фірмовим логотипом "Росинка" можна зустріти в магазинах та супермаркетах США, Канади, Германії, Англії, Чехії, Естонії, Ізраїлю та інших країн, де вони користуються стабільним попитом. Заслужено популярною наша продукція стає і в країнах СНД - Росія, Молдова, Придністров'я, Туркменістан, Білорусь.

Успішно продажу напоїв на експорт сприяє той фактор, що якість продукції підтверджена н тільки дипломами та нагородами українських конкурсів. Щороку напої “Росинка” отримують золоті медалі на міжнародних конкурсах та дегустаціях за кордоном.

КЗБН «Росинка» співпрацює з багатьма зарубіжними фірмами "KHS Maschinen und Anbogenbau" (Німеччина), "MAG-PLASTIC MACHINERY S.A." (Швейцарія) з приводу купівлі машин та обладнання та запасних частин до нього, "Wild" (Німеччина) з приводу купівлі концентратів для виготовлення напоїв Capri-Sonne та ін.

Враховуючи те, що фірмова марка Capri-Sonne має успіх в 70 країнах світу, гнучка маркетингова політика цієї фірми дозволяє розроблення рекламних заходів для кожної країни окремо.

Спираючись на тенденцію купівлі продукції вітчизняного виробника, для України було запропоновано новий вид дизайну пакету та види напоїв, що притаманні цьому регіону.

завод «Росинка», експортує свою продукцію на умовах FCA м.Київ. Це означає, що продавець завантажує контейнери на автотранспорт прямо на заводі. А сам транспорт надає фірма-імпортер. Це у випадку прямого експорту. Якщо ж експорт здійснюється через посередників, то транспорт надає посередницька фірма.

експорт безалкогольних напоїв завод здійснює в ряд іноземних держав: Канаду, Грецію, Німеччину, Ізраїль та країни Прибалтики.

Тому способами міжнародних перевезень являються перевезення водяним і наземним видами транспорту, а саме автотранспортом та морським транспортом.

Змішаний вид транспортних послуг використовується при експорті до Канади. В цьому випадку здійснюється завантаження судна з фури в порту м.Одеси.

При плануванні відправлення вантажів та виборі виду транспорту треба враховувати ряд важливих обставин.

По-перше, це вид вантажу. Підприємство експортує напої, розливаючи їх у поліетиленові пляшки, термін придатності напоїв коливається від 90 до 180 діб, тому, за налагодженої системи поставок використання автомобільного транспорту цілком виправдано.

Так як умови поставки передбачають лише навантаження та транспортний засіб основного перевізника, то витрати на оренду транспортного засобу, страхування несе імпортер.

Оскільки це безалкогольна продукція, то акцизний збір не стягується, також при експорті не сплачується ПДВ. Експортне мито в Україні діє на окремі товарні позиції, до якого безалкогольна продукція не відноситься.

Аналіз ефективності зовнішньоекономічної діяльності ВАТ "КЗБН "Росинка"

У цьому підпункті буде проаналізовано експортна діяльність КЗБН «Росинка»за 2007-2008 роки.

В 2008 році підприємством було укладено 29 експортних контрактів на загальну суму близько 4,3 млн. грн. Кількість укладених імпортних контрактів складає 12 на загальну суму 1,51 млн. грн. Основними імпортерами продукції „Росинки” були Канада, США, Греція, Росія, Молдова, Німеччина. Імпортні контракти підприємство уклало з компаніями Польщі, Німеччини, Фінляндії та Угорщини.

В 2008 році підприємство уклало угоди на більші суми, але структура експорту та імпорту по країнах суттєво не змінилась (таблиця 2.8).

Як бачимо, експорт продукції „Росинки” в країнах-основних торговельних партнерів збільшився, збільшилися обсяги імпорту сировини та матеріалів. При здійсненні експорту завод несе певні накладні витрати. До накладних витрат ВАТ "КЗБН "Росинка" відносяться витрати на збут, в тому числі: митні витрати; витрати на отримання сертифікатів; витрати на розробку етикеток.

Таблиця 2.8. Структура експорту та імпорту ВАТ "КЗБН "Росинка" по країнах в 2007 - 2008 роках

Країна	2007 рік	2008 рік
	Експорт	Імпорт	Експорт	Імпорт
	Тис. грн.	Питома вага, %	Тис. грн.	Питома вага, %	Тис. грн.	Питома вага, %	Тис. грн.	Питома вага, %
США	1297,128	28	-	-	1518,69	30	-	-
Греція	787,542	17	-	-	1012,46	20	-	-
Канада	926,52	20	-	-	911,214	18	-	-
Молдавія	555,912	12	-	-	759,345	15	-	-
Росія	509,586	11	-	-	354,361	7	-	-
Германія	463,26	10	376,89	34	404,984	8	424,64	32
Кіпр	92,652	2	-	-	101,246	2	-	-
Фінляндія	-	-	155,19	14	-	-	185,78	14
Польща	-	-	399,06	36	-	-	504,26	38
Угорщина	-	-	99,765	9	-	-	106,16	8
Чехія			77,595	7			106,16	8
Всього	4632,6	100	1108,5	100	5062,3	100	1327	100

Джерело: складено автором за матеріалами звітності ВАТ „КЗБН „Росинка”

За умовами договорів постачальник відповідає за якість товару, що постачається, тому, якщо протягом гарантійного терміну товар виявиться неякісним або пошкодженим не з вини покупця, останній складає рекламаційний акт за участю незалежних експертів і надає його продавцеві. Продавець зобов'язаний замінити товар новим відповідної якості чи повернути грошові засоби на рахунок покупця. На рисунках 2.1, 2.2, 2.3 та 2.4 показано географічну структуру експорту заводу у 2007 році, географічну структуру експорту заводу у 2008 році, географічну структуру імпорту заводу у 2007 році та географічну структуру імпорту заводу у 2008 році відповідно.

Рис. 2.1. Географічна структура експорту ВАТ КЗБН «Росинка» у 2007 році

Рис. 2.2. Географічна структура експорту ВАТ КЗБН «Росинка» у 2008 році



Рис. 2.3. Географічна структура імпорту ВАТ КЗБН «Росинка» у 2007 році

Рис. 2.4. Географічна структура імпорту ВАТ КЗБН «Росинка» у 2008 році

Також в договорах прописано, що за несвоєчасну поставку (крім випадків несвоєчасної подачі покупцем транспорту) продавець виплачує покупцеві пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару за кожний день прострочки, але не більше 8% від вартості товару.

Протягом 2007 - 2008 років рекламаційних листів на ім'я ВАТ "КЗБН "Росинка" не надходило. Підприємство намагається вчасно виконувати свої зобов'язання за експортними контрактами та вчасно платити за придбані за кордоном товари.

Аналіз динаміки експорту та імпорту

У цьому підпункті буде проаналізовано динаміка експорту та імпорту в 2007 - 2008 роках за допомогою даних таблиці 2.9.

Таблиця 2.9. Динаміка експорту та імпорту ВАТ "КЗБН "Росинка" в 2007 - 2008 роках

Показник	2007 рік	2008 рік	Відхилення
	Тис.грн.	Питома вага, %	Тис.грн.	Питома вага, %	Тис.грн.	%
Обсяг реалізації за експортними угодами	4632,6	80,7	5062,3	79,2	429,7	9,3
Обсяг реалізації за імпортними угодами	1108,5	19,3	1327	20,8	218,5	19,7
Зовнішньоторговий оборот	5741,1	100	6389,3	100	648,2	11,3

Джерело: складено автором за матеріалами звітності ВАТ „КЗБН „Росинка”

Як свідчать дані, біля 80% зовнішньоекономічної діяльності займає експорт. З року в рік коливання значень обсягів експорту незначні. В 2007 році обсяг зовнішньоторговельного обороту зріс на 11,3 %, експорт збільшився на 9,3 %, імпорт - на 19,7%.

Тепер буде досліджено структуру експорту кожної товарної позиції.

Аналіз експорту свідчить, що вагому його частину складає продаж безалкогольних напоїв (понад 60%), при чому, в 2008 році безалкогольних напоїв було експортовано на 14% більше, ніж в 2007. Найменшу частку в структурі експорту займає мінеральна вода (менше 0,3%), але її частка в 2008 році збільшилась і найбільше зростання експорту у відсотках відбулося саме мінеральної води. В 2008 році зменшилась частка експорту слабоалкогольних напоїв, обсяг зменшився майже на 1,6%.

Таблиця 2.10. Структура експорту та імпорту ВАТ "КЗБН "Росинка" в 2007- 2008 роках

Назва позиції	2007 рік	2008рік	Відхилення
	Тис.грн.	Питома вага, %	Тис.грн.	Питома вага, %	Тис.грн.	%
Експорт
Безалкогольні напої	2970,42	64,12	3388,14	66,93	417,72	14,06
Мінеральна вода	9,73	0,21	13,66	0,27	3,93	40,49
Слабоалкогольні напої	1536,60	33,17	1512,61	29,88	-24,01	-1,56
Напої Capri-Sonne	115,81	2,5	147,82	2,92	32,01	27,63
Всього експорт	4632,6	100	5062,3	100	429,7	9,27
Імпорт
Матеріали для упакування	46,89	4,23	41,41	3,12	-5,48	-11,70
Запасні частини	262,83	23,71	326,84	24,63	64,01	24,35
Сировина	431,82	38,96	518,19	39,05	86,37	19,98
Обладнання	366,91	33,10	440,56	33,20	73,65	20,07
Всього імпорт	1108,5	100	1327	100	218,5	19,71

Джерело: складено автором за матеріалами звітності ВАТ „КЗБН „Росинка”

Основну частку імпорту складають сировина та обладнання (більше 30% на кожну позицію). В 2008 році імпорт обладнання збільшився майже на 20,1%, його частка в структурі збільшилась на 0,1%. Найбільше зростання серед позицій складає 24,35% (запасні частини). Відбулося зменшення імпорту матеріалів на 11,7%.

На рисунках 2.6-2.8 наведено продуктову структуру експорту та імпорту у 2007 та 2008 роках.

Рис. 2.5. Продуктова структура експорту ВАТ КЗБН «Росинка» у 2007 році

Рис. 2.6. Продуктова структура експорту ВАТ КЗБН «Росинка» у 2008 році

Рис. 2.7. Продуктова структура імпорту ВАТ КЗБН «Росинка» у 2007 році



Рис. 2.8. Продуктова структура імпорту ВАТ КЗБН «Росинка» у 2008 році

Таблиця 2.11. Ефективність експорту підприємтсва у 2008 році

Назва показників	2008,0
Виручка від реалізації експорту, грн	5062300,0
Контрактна вартість, грн	5062300,0
Витрати на виробництво експортованої продукції, грн	2996881,5
Накладні витрати при експорті, грн	773705,1
Адміністративні витрати	279253,3
Повна собівартість експортованої продукції	4049840,0
Прибуток, грн	1012460,0
Чистий прибуток, грн	759345,0
Ефект експорту, грн	1012460,0
Ефективність експорту, %	25,0

Джерело: складено автором за матеріалами звітності ВАТ „КЗБН „Росинка”

Проаналізуємо виконання зобов'язань підприємства за вартістю, фізичним обсягом та ціною експортованих товарів, беручи за основу контракт № 97 від 1.02.2009 року з компанією „GrandBiS Co. Import-Export Ltd.” (о. Кіпр, м. Ларнака), експорт мінеральної води по двох поставках.

1. Ефективність виробництва продукції на експорт (одна поставка):

, (2.5)

де Ц_екс - ціна експортованого товару, грн;

З_екс - витрати на виробництво і реалізацію експортної продукції, грн.

К _екс.^вир. = 7,575/5,504=1,38

З розрахунків видно, що ефективність експорту складає 38%.

2. Визначимо як змінився обсяг експорту в незмінних цінах (фізичний обсяг) і як змінилися в середньому ціни на товари даної групи. Для цього обчислимо міру впливу факторів кількості, ціни і структури на збільшення вартості експортованих товарів даної групи. Обчислимо наступні індекси:

2.1. Індекс вартості:

, (2.6)

де Q_1i та P_i1 - кількість (дал.) і ціна (дол.США) товару і у звітному періоді; Q_0i та P_i0 - кількість і ціна товару і у базовому періоді;

n - кількість видів товарів.

І_варт. = (2700*1,50)+(3000*1,50)+(1080*1,50)+(2700*1,50)+(3000*1,50)/ /(2500*1,35)+(2800*1,35)+(1000*1,35)+(2600*1,35)+(2900*1,35) = 1,18

Загальна вартість наступної партії товару збільшилась в порівнянні з попередньою на 18%.

2.2. Індекс ціни:

, (2.7)

де Q_1i та P_i1 - кількість і ціна товару і у звітному періоді;

Q_0i та P_i0 - кількість і ціна товару і у базовому періоді;

n - кількість видів товарів.

І_ціни = (2700*1,50)+(3000*1,50)+(1080*1,50)+(2700*1,50)+(3000*1,50)/ /(2700*1,35)+(3000*1,35)+(1080*1,35)+(2700*1,35)+(3000*1,35) = 1,11

Розраховане значення показує, що контрактні ціни з компанією „GrandBiS Co. Import-Export Ltd.” збільшилися на 11%.

2.3. Індекс фізичного обсягу:

, (2.8)

де Q_1i та P_i1 - кількість і ціна товару і у звітному періоді;

Q_0i та P_i0 - кількість і ціна товару і у базовому періоді;

n - кількість видів товарів.

І _{фіз.обсягу} = (2700*1,35) + (3000*1,35) + (1080*1,35) + (2700*1,35) + +(3000*1,35) / (2500*1,35) + (2800*1,35) + (1000*1,35) + (2600*1,35) + (2900*1,35)= 1,06

Фізичний обсяг експортованого товару збільшився на 6%.

Зміна фізичного обсягу залежить від сукупної зміни кількості і кількісної структури товарів.

2.4. Індекс кількості:

, (2.9)

де Q_1i - кількість товару і у звітному періоді;

Q_0i - кількість і товару у базовому періоді;

І_кільк= 12480/11800 =1,06

2.5. Індекс кількісної структури:

(2.10)

Перед тим як порахувати І_струк потрібно визначити середню ціну товарів у минулому році:

, (2.11)

де Q_0i та P_i0 - кількість і ціна товару і у базовому періоді;

Р _іо = (2500*1,35)+(2800*1,35)+(1000*1,35)+(2600*1,35)+(2900*1,35)/ /11800= 1,35

І_струк= (2700*1,35)+(3000*1,35)+(1080*1,35)+(2700*1,35)+(3000*1,35)/ (2700*1,35)+(3000*1,35)+(1080*1,35)+(2700*1,35)+(3000*1,35)= 1

Отже, за результатами розрахунків на другу поставку прийшлося збільшення обсягів експорту на 18% внаслідок збільшення ціни на 11% та фізичного обсягу на 6%. Кількісна структура не змінилась.

КЗБН „Росинка” - це приклад налагодженої роботи персоналу, застосування новітніх технологій та тісної співпраці з іншими країнами. На території заводу функціонує повний комплекс по забезпеченню безперебійної діяльності підприємства, що створює для підприємства хороший імідж.

За роки здійснення зовнішньоекономічної діяльності воно зуміло не лише налагодити тісну співпрацю з партнерами, але й створити коло постійних замовників, що постійно збільшують обсяги замовлень. За час існування заводу в нестабільному економічному середовищі управлінський персонал зміг вивести підприємство на належний йому рівень, підняти рентабельність, прибутковість, завоювати довіру та авторитет споживачів, залучити до співпраці відповідальних постачальників сировини та допоміжних матеріалів, розвинути зовнішньоекономічну діяльність.

В 2006-2007 роках підприємство змінило форму власності та з колективного заводу перетворилося на відкрите акціонерне товариство. Контрольним пакетом акцій після кількох перепродажів володіє відома європейська компанія „Оранжина” (власник торгової марки «Швепс»). З приходом нового власника працівники підприємства сподіваються на зміну на краще, адже останніми роками фінансове становище „Росинки” погіршилось.

Організація експортної діяльності на підприємстві дуже складна та клопітка робота, що вимагає великого багажу знань та великого обсягу підготовчих робіт. Перед тим, як приступити до самого продажу продукції за кордон потрібно вивчити законодавче поле, що регулює таку діяльність, як в Україні так і в тих країнах куди плануються експортні поставки. Основними законодавчими актами, що потрібно дослідити в Україні є Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність”, Митний кодекс України, Господарський кодекс України. Ці три нормативні документи є основними, але існує ще дуже багато законів, постанов, листів, актів, рекомендацій, наказів державних органів влади, що регулюють зовнішньоекномічну діяльність підприємств України. Українське законодавство в цій сфері ще дуже не досконале, деякі закони дублюють один одного, або взагалі не роз'яснюють деяких питань, що створює певні непорозуміння.

2.4 Конкурентна позиція ВАТ «КЗБН «Росинка» на внутрішньому та зовнішньому ринках

Ринок газованих безалкогольних напоїв України призупинив своє зростання. По перше, це пов'язано з не стабільним економічним становищем у світі. А по друге, з переходом ринку на новий щабель розвитку - насичення, що є закономірним процессом і розцінюється як внутрішня тенденція.

Зміна споживчого попиту - ключовий чинник впливу на розвиток різних сегментів ринку прохолодних напоїв. Умови, що склалися, неминуче викличуть ще більше укрупнення ринку та рішучі маркетингові кроки виробників у сегменті OFF TRADE*.

Донедавна український ринок «безалкоголки» в сегменті солодких газованих напоїв демонстрував гарні навіть для європейських країн темпи зростання. Однак останнім часом динаміка суттєво знизилася, експерти пов'язують це із переходом ринку у стадію насичення. Так, на сезон червень липень 2008 р. ринок CSD (надалі буде використана абревіатура CSD, або міжнародний термін «Carbonated Soft Drinks»: газовані безалкогольні напої.) у натуральному вираженні збільшився за рік лише на 0,24%, у фінансовому це становило 2,47%.

За даними РБК Україна, зниження загальних темпів зростання ринку безалкогольних напоїв з урахуванням усіх сегментів очікується тільки до 2011 р. Адже споживання напоїв українцями на душу населення все ще значно відстає від світових показників. Так, середньостатистичний європеєць випиває за рік безалкогольних напоїв у 2,5 раза більше за пересічного українця, тоді як показники американського середньостатистичного споживання перевищують українські у 6,5 раза.

На відміну від деяких європейських ринків, що перебувають у стадії стагнації або демонструють негативну динаміку, у вітчизняного ринку оптимістичніші прогнози на перспективу. Підстави для оптимізму до дає і зміна культури споживання безалкогольних напоїв.

З одного боку, зміна способу життя і ставлення до власного здоров'я, а також зростаюча поінформованість українців щодо різних інгредієнтів призводять до скорочення споживання солодких газованих безалкогольних напоїв. З іншого - закономірно збільшуються сегменти соковмісних, енергетичних, дієтичних напоїв, холодних чаїв, квасу та іншої продукції суміжних категорій. Сприятливі прогнози і для сегмента бутильованої мінеральної, столової і чистої води.

Щодо безпосередньо ринку газованих безалкогольних напоїв, нижче наводимо дані, які ґрунтуються на результатах аудиту роздрібної торгівлі за червень липень 2008 р., проведеного компанією «MEMRB IRI».

Вибірка охоплювала усе міське населення, тобто близько 33 млн осіб, або 67% усього населення України, і відповідно 80% споживання. Аудит покриває усю роздрібну торгівлю, включаючи відкриті ринки. Продуктова панель нараховує 2230 торговельних точок.

Порівняно з періодом минулого року, аналогічним досліджуваному, дані свідчать про відсутність різко вираженої сезонності споживання, хоча зниження і підвищення попиту мають свої піки: мінімум фіксується на період лютий березень, максимум припадає на червень липень.

Якщо для зростання споживання в літні місяці вирішальним фактором залишається кліматичний, то попит у грудні січні підтримується за рахунок кількості свят у цей період. Питома вага географічних регіонів країни у структурі продажів CSD у натуральному вираженні виглядає так: схід - 32,9%, південь - 23,5%, центр - 19,8%, захід - 16,6% і північ - 7,2% . Порядок розподілу за частками практично не змінюється в періоди максимального і мінімального попиту: усього на 1% збільшується споживання в літній період у Південному регіоні за рахунок зменшення продажів у Західному, де споживання на рівний відсоток зростає взимку.

Можна стверджувати, що сьогодні продукція, яка виробляється на території України, практично витіснила імпортовані напої. Одне зауваження: напої, що розглядаються, виробляють на території країни, але далеко не всі виробники належать до вітчизняних компаній. Операції зі злиття і поглинання, успішно розпочаті транснаціональними корпораціями кілька років тому, будуть тривати і далі.

Вітчизняний ринок газованих без алкогольних напоїв в основному розвивається за рахунок великих міст, що за умов насичення примусить виробників посилити вектор орієнтованості на більш глибоке проникнення в регіони. Зміни питомої ваги основних шести міст за сезонами продажу у натуральному вираженні практично не відбувається. Лідируючі позиції утримує столиця: Київ - 38%, далі йдуть Харків - 21%, Одеса - 14,2%, Дніпропетровськ - 9,9%, Донецьк - 9,3%, Львів - 7,6%.

Оскільки газовані безалкогольні напої на українському ринку залишаються товарами імпульсивного попиту, то в сегментації ринку по каналах продажу велика частка належить ринкам, кіоскам і павільйонам. Однак інші дослідження підтверджують зростання продажів продукції даної категорії через торговельні мережі.

На супермаркети і продуктові магазини сумарно припадає 51,3% усіх продаж. Оператори ринку зауважують, що для них пріоритетним залишається реалізація продукції через сегмент OFF TRADE, а отже, із посиленням конкуренції гостріше постало питання щодо організації логістики, дистрибуції та трейд маркетингу високого рівня.

Кілька років тому, коли ринок га зованих безалкогольних напоїв де монстрував стрімкі темпи зростання, у виробництві брали участь понад 200 компаній. На сьогодні сім лідерів спільно володіють часткою у 71,6%. Це свідчить про укрупнення ринку і загострення боротьби за збереження власних позицій провідними гравцями.