Партнерство в рекламному бізнесі

· імідж торгової марки -- в рекламному зверненні використовується ствердження про переваги або відмінності, що базуються на зовнішніх факторах, таких як психографічних відмінностях у свідомості потенційних споживачів щодо рекламованого товару; сфера застосування -- однорідні низькотехнологічні товари з незначними фізичними відмінностями;

· позиціювання -- у рекламному зверненні визначається місце товару у свідомості потенційного споживача у порівнянні з товарами-конкурентами; підходить для нових товарів або торгових марок, які хочуть «кинути виклик» лідеру ринку;

· резонансна стратегія -- в рекламному зверненні використовується ситуація, образ життя та емоції, з якими себе може ідентифікувати цільова аудиторія. Застосовується для висококонкурентних недеференційованих товарних груп;

· аномально емоційна стратегія -- використовує емоційне, іноді навіть амбіційне за формою та змістом повідомлення рекламодавця, аби прорватися через відірваність до товару рекламодавця та змінити сприйняття нього товару та виробника. Застосовується, коли конкуренти «грають»у відкриту війну на ринку.

Фахівці рекомендують використовувати метод колективного обговорення для розробки творчих ідей. Це так званий «мозковий штурм». Вважається, що найліпшим варіантом такого обговорення є метод «І -- G -- I» абревіатура якого означає «індивід -- група -- індивід».

2.2. Колективні методи обговорень творчих ідей

Методика проведення колективних обговорень творчих ідей за ним методом полягає у наступному:

до спеціалістів звертаються з проханням розробити вихідні (вихідні) творчі ідеї. Для цього в одній кімнаті збирається колектив від чотирьох до семи людей. Учасникам не можна розмовляти між собою, тобто спочатку йде індивідуальна робота. Менеджер викладає стратегію позиціювання, яка має бути покладена в основу творчої ідеї, а потім поводить себе як спостерігач. На першому етапі учасники отримують дві вказівки: перша -- видавати кількість, а не якість, друга -- видавати не менше десяти рішень, на кожне з них виділяється не більше 15 хвилин;

менеджер збирає написані на папері творчі ідеї та програє їх на екрані або дошці. У подальшому починається етап групового обговорення за таким сценарієм: кожний автор коротко інформує про свою ідею, а інші учасники висказують свої зауваження та намагаються спів ставити її з попередніми;

після групового обговорення учасники знову переходять до самостійної роботи та голосують за ту ідею, яку вважають найліпшою. Усі мають рівне право голосу. У підсумку залишається декілька найкращих ідей. Можна їх оцінювати по порядку 1, 2, 3 і т. д. до найменш цікавої. Ідея, яка отримала найбільшу загальну оцінку, та декілька наступних передаються на реалізацію та тестування.

Питання про те. що обговорювати в процесі мозкового штурму, розв'язується за допомогою теорії RАМ-провідника творчих ідей, абревіатура з англ. перекладається як «на основі асотиативної відповідності».

Сутність цієї теорії полягає в тім, що ключову вигоду від товарної марки ефективніше представлять в рекламному зверненні опосередковано. Винятком є пряма поштова реклама та тематичні газетні рубрики. Опосередкована заява про потенційні вигоди, що є ключовими, на думку авторів цієї теорії, дозволяє залучити увагу, бо такий провідник має каталізуючі властивості.

Схематично дію RAM-провідника наведено на рисунку 2.2.

Рис. 2.2. Модель RAM-провідника

До властивостей RAM-провідника автори віднесли такі:

· залучає увагу

а) рефлекторно

б) вибірково;

· точно розпізнається споживачем. Це вірно для візуального провідника. Вербальний провідник має бути наслідком правильного розуміння слів;

· сприймається як такий, що не має прямого відношення до товарної марки, що рекламується. Це означає незначну вірогідність сумісної одночасної появи у рекламному зверненні разом із товарною маркою, що рекламується. Виключення: товари, що задовольняють основні фізіологічні потреби у їжі, напоях, сексі та потреба у соціальному ухвалення;

· точно асоціюється з цільовою характеристикою після підказки. Чи є ця цільова характеристика характеристикою товарної марки, вигодою або емоцією, залежить від акценту у формулі «а -- в -- е» при розробці стратегії позиціювання цієї товарної марки;

· не викликає сильної асоціації з характеристикою, що є протилежною цільовій. Наприклад, провідник не повинен передавати інформацію про низьку якість товарної марки, якщо цільовою характеристикою була висока якість товарної марки, що рекламується.

Щодо залучення уваги, то фахівці виокремлюють три такі способи:

· перший має на меті використання провідника, який залучає рефлекторну увагу, коли в першу мить вважається, ніби немає ніякого зв'язку між провідником та товарною маркою. Цей метод є ефективним, коли рекламне звернення спрямоване на незаінтересовану цільову аудиторію, тобто без явної потреби у категорії на момент виходу реклами;

· другий -- використати провідник, який залучає селективну (вибіркову) увагу, тому що це подразник, що стимулює абсолютну або специфічну мотивацію. Абсолютні повсякденні подразники можуть викликати як позитивні, так і негативні мотиви зробити те або те (абсолютна позитивна мотивація -- показ на телебаченні у рекламному зверненні дівчини у бікіні або юнака у джинсах, що обтягують фігуру, тобто це приклади повсякденних подразників, побудованих на сексі. Інший приклад -- негативна мотивація, що викликається абсолютними подразниками, коли показують чи пишуть про війни, катастрофи, тероризм, хвороби, тобто у цьому прикладі негативна мотивація базується на загальному бажанні уникнути таких випадків у житті потенційного споживача. Специфічні подразники можуть використовуватися, якщо у цільової аудиторії є потреба в категорії (зображення відремонтованої квартири або заголовок «Ремонт квартир» є провідниками, які не залишать зацікавленого потенційного споживача без уваги;

· третій спосіб залучення уваги -- це вказати на те, щоб потенційний споживач звернув увагу на певні моменти. Він має місце в основному у тестуванні рекламних звернень. [10,111]

Розпізнання споживачем провідника відбувається за використання ефективного візуального провідника, тобто зоровий провідник має бути таким, щоб його миттєво розпізнали та ідентифікували з рекламованою товарною маркою. Теж треба застосувати і для вербального провідника. Цільова аудиторія має зрозуміти сенс слів, їхню сутність та зміст тих слів, що використовуються як провідники. У більшості вербальних провідників головним є склад: чим ефективніше склад, тим ефективніша реклама. Однак він не повинен привалювати, щоб не зменшити увагу потенційних споживачів на те, що є завданням рекламного звернення. Після нагадування, як уважають фахівці, точна ідентифікація потенційним споживачем вигоди, яка посилена вербальним провідником, є безумовним фактором ефективної рекламної комунікації.

Асоціація з цільовою характеристикою має бути скоріш емоційною, ніж логічною, тобто вони не повинні бути результатом цілеспрямованого концентрування уваги потенційного споживача на конкретній особливості або вигоді як таких. За емоціонального позиціювання завдання полягає в тім, аби розмістити товарну марку у «емоційному просторі», використовуючи три універсальні складові емоційності: силу, активність та як результат оцінку (рис. 3.3). На схемі показано, як можна розмістити емоції у трьохмірному просторі. Так, якщо нові автомобілі є агресивними або потужними, тоді на схемі можна відобразити агресивність як емоцію, яка характеризується силою та високою активністю за невисокої позитивної оцінки. Тепер треба знайти такий провідник, який також несе в собі такий же заряд агресивності, тому що займає однакову позицію на аналогічній схемі.

Рис. 3.3. Приклад емоційної відповідності «агресивності» товарів а, в та с з віддаленими провідниками (тигр, орел, кішка)

Проблема з визначенням провідників, які б не викликали сильної асоціації з характеристикою, що протирічить цільовій, особливо є актуальною у разі пригадування товарної марки, тому що потенційний споживач має точно пов'язати потребу з товарною маркою, яка здатна задовольнити її. Фахівці дослідили, що результативність нагадування про товарну марку за допомогою візуальних провідників і прямої реклами практично однакові (69% -- пряма реклама, 71% -- реклама на основі провідників). Однак на прикладі десяти вербальних провідників було з'ясоване суттєве збільшення запам'ятованості (65% -- пряма реклама, 75% -- реклама на основі провідників). Тому ці фахівці дійшли висновку про те, що ефективні провідники здатні примусити потенційних споживачів сприймати рекламу більш інтенсивно [18, 154].

Методика застосування провідників складається з таких етапів:

· перший -- починають з цільової вигоди (характеристики або емоції) та просять учасників обговорення видати такі види асоціацій з нею: а) об'єкти, б) люди та в) ситуації (або епізоди, якщо засобом реклами є телебачення). Ці асоціації можна вважати потенційними провідниками. Учасники обговорення шукають провідники, які символізують цільову аудиторію та здатні створити асоціації між товарною маркою та цільовою вигодою;

· другий -- відбираються як кандидати у провідники, що мають найбільш віддалене відношення до товарної марки. Виключення: принцип «користувач -- як -- герой», тоді треба вибрати провідник, який би символізував цільову вигоду та якомога менше був віддалений від товарної марки. У крайньому випадку це може бути елементарна пряма реклама без провідника, тобто сам товар та його цільовий признак;

· третій -- «зворотня перевірка» кожного провідника з другого етапу на точну асоціацію з цільовою ознакою. Асоціація вважається точною, якщо дві третини учасників перевірки за пред'явлення їм провідника пов'яжуть його з цільовою характеристикою. Умова: учасників має бути не менше 30 цільових споживачів. Фахівці уважають, що важливим є те, щоб цільова вигода була домінуючою асоціацією з провідником. Хоча на першому етапі провідник був вибраний завдяки його характеристиці, однак він має бути ще домінуючим, тобто точно пов'язувати та вказувати на цільову ознаку за зворотнього асоціативного процесу. На цьому ж етапі необхідно перевірити провідники на відсутність асоціації з ознаками, що є несумісними з цільовими. А якщо такі провідники будуть визначені. Їх треба відхилити. У підсумку виокремлюється провідник, який викликає сильну асоціацію з цільовим ознакою. Асоціація вважається сильною, якщо провідник викликає однакову асоціацію майже у всіх учасників перевірки;

· четвертий -- якщо провідник має бути візуальним, тоді необхідно розробити зображення провідника, обраного за результатами третього етапу. Умова: картинка та слова мають відповідати один одному, тому що провідник має бути миттєво та правильно розпізнаним у рекламному зверненні потенційним споживачем;

· п'ятий -- провідник, як візуальний, так і вербальний, може бути відкоригований з метою збільшення а) залучення уваги (не впливаючи на точність ідентифікації), б) унікальності у порівнянні з провідниками, які використовуються для реклами інших марок даної споживацької категорії та особливо, в) здатності виділяти (виокремлювати) цільову характеристику найефективніше;

· шостий -- якщо необхідно, то розробляється «ключ-підказка», якою є сама цільова характеристика. Проблема в тім, як цю підказку «вставити» в рекламне звернення. «Ключ-підказка» допомагає досягти бажаної асоціативної відповідності між провідників та товарною маркою, називаючи цільову характеристику, показуючи її або натякаючи на неї. Чим слабша асоціація з цільовою характеристикою на третьому етапі, тим сильніша має бути підказка. Реклама з емоційним, а не асоціативним провідником не потребує підказки, бо емоції, що викликаються провідником, мають автоматично переноситися на товарну марку. За необхідності у цьому випадку краще скоригувати провідник, ніж використовувати «ключ-підказку»;

· сьомий -- розроблюється не менше двох варіантів художнього вирішення рекламного звернення, розміщуючи провідник, товар та «ключ-підказку» у потрібному порядку та провадиться тестування оригінал-макетів створеного за допомогою RAM-провідника рекламного звернення.

Значна кількість сучасних рекламних звернень, особливо престижного характеру, розробляється за цією методикою.

РОЗДІЛ 3. КРЕАТИВ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ПАРТНЕРСТВА ТА СПІВПРАЦІ В РЕКЛАМНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Маючи в своєму розпорядженні одну або кулька творчих ідей, менеджер рекламної агенції має забезпечити максимальну ефективність їхнього впровадження у рекламне звернення. Реалізація творчих ідей вимагає, як показав досвід вікової практики створення рекламних звернень, особливо останні 10-20 років, застосування спеціальних прийомів.

Розробка креативу за матрицею Роситера-Персі допомагає вибрати оптимальну стратегію виготовлення реклами для всіх засобів мас-медіа на основі досліджень у таких галузях, як реклама та психологія.

Загальний формат матриці Роситера-Персі наведений на рисунку 8.4. Ця матриця розглядає дві комунікативні цілі: досягнення одної з двох форм поінформованості про товарну марку (її впізнання або пригадування чи того й того разом) та реалізувати одну з чотирьох стратегій формування ставлення до товарної марки, яка залежить від типу залученості (низька чи висока) та мотивації потенційного споживача (інформативна чи трансформативна). Таким чином автори матриці отримали сітку з шістьма «секторами», два з яких відповідають поінформованості про товарну марку та чотири -- ставленню до неї. Тобто було отримано вісім потенційних комунікативних моделей (дві форми поінформованості х чотири форми ставлення до товарної марки = 8). [16, 208]

Автори уважають, що матрицю можна використовувати як на стадії розробки рекламного звернення, так і для спінювання стратегічних прийомів. Рекламодавець у короткій інструкції рекламній агенції визначає необхідну форму поінформованості про товарну марку та «сектор» ставлення до товарної марки, а власне матриця та матрична стратегія використовуються після того, як творчий колектив агенції розробив творчі ідеї майбутнього рекламного звернення та первоначальні варіанти їхнього впровадження.[5, 198]

Таким чином, матрична стратегія Роситера-Персі може розглядатися як перевірка попередніх рекламних рішень на міцність. Її краще застосовувати після того, як рекламна агенція представила свої перші розробки щодо майбутнього оригінал-макета рекламного звернення, але до того, як буде затверджений кінцевий варіант.

За низької залученості потенційних споживачів до товарної марки основою поінформованості та ставлення до товарної марки, на думку розробників матриці, є заучування, тобто навчання на найпростішому рівні -- механічне запам'ятовування, коли потенційний покупець, реагуючи на рекламне звернення, подумки або вголос відображає зміст його подразнювачів. У цій ситуації рекомендується використовувати три стратегічні прийоми ідентифікації товарної марки: впізнання товарного знаку, візуальний контакт та частота контактів з рекламою (відповідно впізнання-1, впізнання-2 та впізнання-3).

Впізнання-1 має забезпечити достатній контакт з упаковкою та назвою марки у рекламі. Візуальне впізнання упаковки або логотипу зростає, якщо дивитись на них не менше двох секунд. Більш короткий контакт призводить до значного зниження впізнання аналогічних візуальних подразнювачів. Тобто, якщо стоїть завдання забезпечити достатню впізнаність товарної марки, то телевізійна реклама повинна показувати її упаковку або логотип не менше двох секунд. Ця умова особливо важлива для нових товарних марок, яку потенційний покупець спочатку впізнає на телеекрані, а потім у магазині. Щодо друкованої реклами, упаковка чи логотип (особливо нової товарної марки) має бути зображений крупним планом, в кольорі та переважно у супроводі додаткового візуального ряду або тексту з тим, щоб утримати увагу потенційного споживача на протязі цих двох секунд. Сторінку журналу або газети можна перегорнути за півсекунди, тому важливо, щоб упаковка або логотип встигли попасти в поле зору читача-потенційного споживача. Тому для забезпечення впізнання марки може знадобиться повторний контакт з рекламним зверненням, навіть на подальших сторінках [17, 164].

Акцентування уваги споживача на упаковці або логотипі не можна використовувати на протязі всієї рекламної кампанії, тобто цей прийом є ефективним на стадії запуску нового товару, а потім достатньо тільки періодично і навіть у скороченому варіанті повторювати його. Іншим важливим аспектом є обов'язковий показ назви товарної марки на упаковці, особливо якщо стоїть завдання наступного запам'ятовування товарної марки, тобто пригадування, прискорене впізнанням.

Впізнання-2 вимагає нагадування про потребу у категорії, якщо вона не є очевидною. Це особливо важливо для нових товарних марок. Потенційні споживачі мають запам'ятати, що дана товарна марка відноситься до певної товарної категорії та має призначення задовольнити певну потребу споживача. Тобто упаковка може бути показана у відповідному оточенні, яке дає зрозуміти потенційному споживачеві, що собою уявляє товарна марка або категорія та для чого вона призначена (потреба). Тому найчастіше на упаковці зображують саму товарну марку. Зображення дитини, що смачно їсть крекери, із показом логотипу самої товарної марки чітко визначає товарну категорію, товарну марку та потребу, яку ця товарна марка призначена задовольнити. [9, 502]

Але бувають ситуації, коли потенційний споживач спочатку помічає товарну марку, а потім вирішує, чи є у нього потреба у даній товарній категорії. Якщо він не знає, для чого призначена певна торгова марка або категорія, він навіть не зрозуміє, чи є у нього потреба у такій товарній марці, чи її немає. А товарна марка залишиться невпізнаною. Тому у рекламі важливо пов'язати упаковку товарної марки з потребою у даній категорії, тобто з можливостями її застосування або використання.

Впізнання-3 вимагає дотримуватися такого правила: після першої рекламної «атаки» необхідно послабити інтенсивність показу реклами у мас-медіа з обов'язковим контролем ставлення потенційного споживача до товарної марки. Вважається, що поінформованість про товарну марку досягає свого піку приблизно після двох контактів з рекламним зверненням потенційного споживача. Потім рівень поінформованості починає поступово знижуватися, тому для її підтримки необхідно розробити менш інтенсивний графік показу рекламного звернення цільовій аудиторії. Тобто для нової товарної марки необхідно добиватися двох контактів з рекламним зверненням (маються на увазі ефективні контакти, коли увага людини затримується на рекламному зверненні). Потім для підтримки впізнання товарної марки рекламу можна повторювати менш інтенсивно.

Пригадування товарної марки є формою поінформованості, тому що потенційний покупець думає про альтернативні марки до здійснення покупки (тому він увесь час є потенційним покупцем).

Прийоми стимулювання пригадування певної товарної марки полягають у такому:

· пригадування-1: необхідно пов'язати потребу у категорії з назвою товарної марки в головній строці рекламного тексту;

· пригадування-2: в рекламному зверненні необхідно повторити зв'язок, а не тільки назву товарної марки;

· пригадування-3: у рекламі треба посилити «особистий» зв'язок потенційного споживача з товарною маркою;

· пригадування-4: треба залучити до створення рекламного звернення як авторитетну особу спеціального ведучого;

· пригадування-5: застосувати пнемонічні прийоми або виконати рекламну пісню (гімн підприємства), які здатні збільшити пригадуваність товарної марки. Особливо важливо для телевізійної та радійної реклами;

· пригадування-6: для ефективного показу рекламного звернення рекламодавця необхідно співставити інтенсивність показу цього рекламодавця з рекламою конкурентів.

Головною строкою є та, яка містить перше згадування товарної марки. Вона може знаходитись у будь-якому місці рекламного звернення. За звичай у друкованій рекламі це заголовок або слоган, а в телевізійній та радійній рекламі -- заключна отрока або фраза, так звана «кода». Якщо необхідно пов'язати потребу у категорії з назвою товарної марки, фахівці радять використовувати проактивну стратегію, тобто не тільки візуально показати потребу у категорії, але й чітко її позначити поряд з назвою товарної марки у головній строці.

Повторюваність зв'язку, а не тільки назви товарної марки, є прийомом пригадування за неодноразового повторювання в рамках одного рекламного зв'язку між потребою в категорії та назвою товарної марки. Це досягається повторами головної строки рекламного тексту у всіх задіяних мас-медіа або кількома показами назви товарної марки з одночасним нагадуванням про потребу у телевізійній та друкованій рекламі. Можна вказувати на зв'язок між потребою та маркою на початку та у кінці рекламного звернення. Особистисний характер рекламному зверненню надає застосування у рекламному зверненні особистих займенників («я», «мені» або «вам»).

Мнемонічний прийом полягає у стимулюванні пригадування товарної марки, якщо пов'язати її у свідомості потенційного споживача з потребою у категорії за допомогою візуального або музичного (мелодія + слова) образа. Ефект збільшується за поєднання цих прийомів. Візуальний образ може викликатися безпосередньо зоровим подразником (у телевізійній або друковній рекламі) або опосередковано -- конкретними словами (у всіх засобах реклами, навіть на радіо). Головне -- забезпечити взаємодію між товарною категорією або потребою у категорії з назвою товарної марки візуально, вербально або обидвами разом. Рекламні пісні, так звані джинглі, можуть використовуватися тільки на телевізійній та радійній рекламі. Необхідно, щоб пісню можна було пов'язати з назвою товарної марки, тобто рефреном має бути головна отрока рекламного тексту, покладена на музику.

Важливо, щоб дана товарна марка була у числі перших трьох товарних марок, які пригадає потенційний споживач. Тому рекомендується фахівцями планувати інтенсивність рекламування власної товарної марки не нижче за ведучих конкурентів. Стратегічні прийоми за низької залученості та інформативному ставленні до товарної марки:

а) якщо необхідно емоційно відобразити мотивацію -- необхідно використовувати простий формат «проблема -- її вирішення за допомогою марки, а реклама необов'язково має подобатися споживачам;

б) якщо необхідна підтримка твердження проти надання певних вигод за умов придбання певної товарної марки -- необхідно включити у рекламне звернення тільки одну або дві вигоди або групу пов'язаних між собою вигод; в рекламі мають прозвучати крайні (максимальні) твердження про вигоди; вигоди мають легко запам'ятовуватися після одного-двох ефективних контактів споживачів з рекламним зверненням.

ВИСНОВКИ

На основі проведеного дослідження можна сформулювати наступні висновки:

1. Рекламне агентство у такий спосіб є посередником між рекламодавцем і засобами масової інформації (зрозуміло, коли рекламне агентство не має власних засобів масової інформації або не створене такими). Воно виконує всі види послуг від імені і коштом своїх клієнтів-рекламодавців.

2. Реклама -- це складне поєднання мистецтва з бізнесом, а тому в цій галузі мають працювати професіонали, які можуть виконувати свою роботу на належному (з погляду світових вимог) рівні. У конкуренції з вітчизняними і закордонними рекламними фірмами виграє те рекламне агентство, яке має у своєму розпорядженні творчих працівників, а не слухняних, але посередніх виконавців.

3. Планування використання засобів реклами вимагає застосування принципу індивiдyaльнoї послідовності. Індивідуальна послідовність -- це розподілення у часі рекламних контактів за весь період планування для типового представника цільової аудиторії.

4. Інтегровані маркетингові комунікації поєднують у собі всі елементи маркетингових комунікацій -- від реклами до упаковки та сприяють отриманню цільовою аудиторією взаємоузгоджених та переконливих маркетингових звернень, які максимально ефективно мають сприяти досягненню цілей підприємства на ринках продажу товарів та послуг.

5. Інтегровані маркетингові комунікації посилюють лояльність та прихильність до товарної марки підприємства за рахунок концентрації зусиль на довгострокових стосунках з покупцями та іншими учасниками маркетингового процесу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Андреева Ю.В. Миссия и идеологические функции рекламы в современном мире // Инновации (рус.).- 2006.- № 3.- C.75-79.

2. Бове К.Л., Аренс У.Ф. Современная реклама: Пер.с англ..- Тольятти: Изд. дом "ДОВГАНЬ", 1995.- 704 с.

3. Дайновский Ю.А. 505 приемов бизнеса: Маркетинг, менеджмент, реклама, торговля, производство, налоги, стимулирование труда: Науково-популярне видання: .- К.: А.С.К., 1998.- 272 c.

4. Даниленко О.М. Рекламна діяльність: від "А" до "Я" // Бухгалтерія. Право. Податки. Консультації (укр.).- 2001.- № 32.- C.38-41.

5. Денисон Д., Тоби Л. Учебник по рекламе: Как стать известным, не тратя денег на рекламу.- Минск: Современное слово, 1997.- 320 c.

6. Дяченко Т.О. Реклама: минуле,сучасне,майбутнє // Формування ринкових відносин в Україні (укр.).- 2006.- № 5.- C.86-89.

7. Картер Г. Эффективная реклама: Путеводитель для малого бизнеса: англ.- К.: Сирин; Либра, 1998.- 204 c.

8. Когутяк Ю.І. Управління рекламною діяльністю на сучасному етапі: сутність та специфіка // Формування ринкових відносин в Україні (укр.).- 2005.- № 1.- C.130-135.

9. Котлер Ф. Основы маркетинга: Краткий курс: Навчальне видання: англ.- М.: Вильямс, 2005.- 656 c.

10. Левешко Р.Н. Анализ эффективности рекламы: Навчальне видання.- К.: ВИРА-Р, 1999.- 112 c.-Мокшанцев Р.И. Психология рекламы: Учебное пособие: Навчальне видання.- М.: Инфра-М, 2000.- 230 c.

11. Оганджанянц В. Международная конкуренция и рекламный рынок России // Мировая экономика и международные отношения (рус.).- 1999.- № 10.- C.99-105.

12. Оганесян А.С., Оганесян И.А. Управление эффективностью рекламы // Маркетинг в России и за рубежом (рус.).- 2004.- № 4.- C.61-75.

13. Панкратов Ф.Г., Серегина Т.К., Шахурин В.Г. Рекламная деятельность: Учебник: Навчальне видання: .- М.: Маркетинг, 1998.- 244 c.

14. Панкратов Ф.Г., Серегина Т.К. Коммерческая деятельность: Учебник: .- 2-е изд..- М.: Маркетинг, 1996.- 328 c.

15. Рекламная деятельность: Учебник: Навчальне видання.- 2-е изд.,перераб.и доп..- М.: Маркетинг, 2000.- 364 c.

16. Ромат Е.В. Реклама: Учебник: Навчальне видання.- 3-изд., перераб и доп..- К.-Х.: Студцентр, 2000.- 480 c.

17. Росситер Дж.Р., Перси Л. Реклама и продвижение товаров: англ.- СПб.: Питер, 2000.- 656 c.

18. Саркисян О.А., Груздева О.А., Красовский Г.В. Конспект рекламиста.- М.: НЬЮ-ТОН, 1999.- 129 c.

19. Сейфуллаева Э.Б. Концепция международной рекламы // Маркетинг в России и за рубежом (рус.).- 2006.- № 6.- C.116-125.

20. Тамберг В., Бадьин А. Законы рекламы // Банковский менеджмент (рус.).- 2006.- № 6.- C.41-48.