Людський чинник і психологічні аспекти управлінських рішень

Сутність і характерні особливості рішень, психологічні аспекти їх розробки та прийняття, використовувані методи та механізми, впливаючи фактори та показники оцінки. Місце людського фактору у процесі прийняття рішень, аналіз його ролі та значення.

Рубрика Менеджмент и трудовые отношения
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 23.11.2017
Размер файла 208,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

- цілеспрямованість. Вона полягає в тому, що рішення має бути пов'язаним із спільними цілями і завданнями, які вирішуються організацією, з прийнятими концепціями стратегічних інтересів. Іншими словами, необхідно враховувати конкретну соціально-політичну, економічну ситуацію (в регіоні, країні тощо);

- кількісна та якісна визначеність управлінського рішення. Вона передбачає досягнення певних результатів, що повинні бути виражені у кількісних і якісних показниках;

- своєчасність. Вона покликана забезпечити адекватне реагування суб'єкта і об'єктів управління на обстановку, що динамічно змінюється. Мистецтво керівника в реалізації цієї вимоги полягає в тому, щоб впіймати момент прийняття і реалізації управлінського рішення. Слід пам'ятати, що навіть правильно підготовлене і вивірене рішення може нанести шкоди, якщо воно прийняте і реалізоване передчасно або із запізненням;

- непротирічність. Вона виражає необхідність його узгодження з рішеннями, що були прийняті раніше, а також з цілями і завданнями інших підрозділів фірми;

- конкретність. Вона передбачає, що в діях суб'єкта управління повинен бути присутнім вибір наперед визначеного варіанта дій, а також чітке формулювання в описі цих дій, розподіл рольових обов'язків виконавців рішення, визначення часових рамок прийнятого варіанта дій;

- правомірність управлінського рішення, тобто відповідність його різним правовим нормам;

- гнучкість. Вона забезпечує можливість внесення у готовий варіант управлінського рішення відповідних змін, які, як правило, враховують спільні і особисті тенденції розвитку ситуації;

- об'єктивність. Вона базується на точних знаннях і правильній оцінці керівником (працівником) ситуації, яка склалася;

- врахування первинних і вторинних наслідків прийнятого і реалізованого рішення, які даються взнаки навіть через роки. Як показує практика, це одне із найважчих завдань, проте необхідних для дотримання вимог;

- повнота оформлення; Вона пов'язана з діловодством та чіткістю і лаконічністю формування управлінського рішення;

- оригінальність управлінського рішення та його неочікуваність для конкурентів;

- економічність (ефективність). Вона проявляється у співвідношенні очікуваного і досягнутого ефекту управлінського рішення з витратами на його розробку та реалізацію. [20]

Дотримання цієї вимоги є основною передумовою виживання і процвітання підприємства в умовах ринкової економіки.

На основі цих вимог і рис у практиці діяльності підприємств застосовується показник, який отримав назву коефіцієнта якості управлінського рішення (Кя):

Якщо цей показник є більшим, ніж 70%, то робота менеджера вважається задовільною.

Згідно з дослідженнями, які проводилися на СП «Ватра - Шредер», керівництво протягом року приймає від 600 до 1000 управлінських рішень. За період від 01.01.2014 р. до 01.01.2015 року менеджментом фірми було прийнято близько 850 управлінських рішень, з них приблизно близько 50 - не виконані або неякісно виконані, решта - якісно реалізовані. У даному випадку коефіцієнт якості управлінських рішень складе:

Як бачимо, даний показник на СП «Ватра - Шредер» є на досить високому рівні, а це означає, що робота менеджерів фірми вважається досить результативною, але звичайно є деякі нсдоопрацювання, оскільки даний коефіцієнт міг би складати і 100 відсотків. [5]

2.2 Психологічні аспекти прийняття рішень

Психологічна теорія прийняття рішень [14] являє собою систему тверджень про справжню поведінку людини в процесі вибору рішення. На відміну від теорії раціональних рішень, яка є нормативною, психологічна теорія прийняття рішень мас дескриптивний характер. Психологічна теорія прийняття рішень виконує три основні функції:

1) функцію передбачення, що дає змогу з великою вірогідністю передбачити особливості поведінки людей, які приймають рішення в даній ситуації;

2) функцію пояснення, яка дає можливість пояснити людський механізм вибору дії; найбільшу пояснювальну цінність має визначення послідовності, в якій відбувається інтеріоризований процес вибору;

3) практичну функцію; найбільшу практичну цінність становлять знання про дії щодо прийняття рішень, які використовуються у процесі створення діагностичних систем або оптимізації персональних рішень.

Дошкульне місце психологічної теорії прийняття рішень полягає в тому, що немає певності в екологічній безпеці реалізації багатьох її тверджень; невідомо, чи поширюються закони вибору, відкриті в лабораторії, на сферу найскладніших рішень, які приймають люди в реальних соціальних системах - промисловості, армії, адміністративних органах.

Б.Ф. Рубахін розглядає процес прийняття рішення через виділення його складових: психофізіологічної, пов'язаної з нейрофізіологічними основами прийняття рішення: логіко-психологічної, що полягає в переформулюванні задачі на під-задачі; операційної, пов'язаної з вибором і використанням системи операцій для інформаційної підготовки рішення, а також побудови й перевірки гіпотез у межах задачі; функціонально-динамічної, пов'язаної з реалізацією комплексу внутрішніх психологічних механізмів (логічних, імовірнісних, рефлексивних та ін.); особистісної, пов'язаної з впливом мотиваційно-установчої та емоційно-вольової сфер на перебіг інформаційних процесів; формалізованої, пов'язаної з кількісною оцінкою переробки інформації, прийняттям рішення та побудовою формальних моделей процедур, що розглядаються.

Дж Міллер, Ю. Галантер, К Прібрам розглядають інформаційну основу діяльності, поведінки через співвідношення образу й плану. Всі накопичені та організовані знання організму про самого себе і про світ, у якому він існує, становлять образ. Будь-який ієрархічно побудований процес в організмі, здатний контролювати порядок або послідовність певних операцій, являє собою план. Між ними існує обопільний зв'язок. Зміни в образі відбуваються лише внаслідок виконання планів, а внести зміни в плани можна тільки на основі інформації, що існує в образі.

В інженерній психології для позначення внутрішніх засобів діяльності закріпилося поняття «концептуальна модель», яке значною мірою відповідає поняттям образ і план. Дослідники процесу розв'язання практичних задач установили, що в людини-оператора створюється мисле на модель сукупності можливих дій, формуються образно-концепту-альні моделі, котрі становлять основу для управління діяльністю. При цьому необхідно розрізняти постійні (малозмінні, зберігаються в довгочасній пам'яті, формуються і засвоюються великою мірою в процесі навчання) та оперативні (мінливі, динамічні, функціонують на рівні оперативної пам'яті; формуються на основі постійних моделей у процесі виконання як предметної, так і розумової діяльності) концептуальні моделі.

В інформаційному забезпеченні діяльності, поведінки тісно переплітаються природні (індивідуально-типологічні) та життєво набуті (сенсорні, перцептивні, інтелектуальні схеми, моделі) здібності людини як суб'єкта діяльності щодо оцінки різних ігрових, навчальних, професійно-трудових, побутових ситуацій та прийняття рішення.

Процес інформаційного обслуговування діяльності, поведінки включає: 1) пізнавальні процеси (відчуття, сприймання, уявлення, пам'ять, мислення, уяву); 2) розумові здібності (операціональні характеристики міркування як базового індикатора інтелекту); 3) розумову працездатність (часові межі активної розумової праці) та розумову витривалість (об'ємні характеристики оперативної пам'яті). [9]

Висновки

Отже, прийняття рішення - це процес вибору способу дій, спрямований на вирішення проблеми або використання можливості. Прийняття рішення передбачає такі етапи:

1. Діагностика проблеми

2. Формулювання обмежень і критеріїв прийняття рішення

3. Визначення альтернатив

4. Оцінка альтернатив

5. Вибір альтернативи

6. Реалізація прийнятого рішення

7. Зворотній зв'язок.

Виділяють 3 типи рішень: інтуїтивні рішення, засновані на почуттях і відчуттях особи, яка приймає рішення; рішення, засновані на думках, які спираються на знання і досвід; раціональні рішення. Структуру раціональних рішень ми розглянули в даній роботі, виділивши і описавши вищеназвані етапи. [4]

Основними практичними причинами, що впливають на прийняття менеджерами неякісних управлінських рішень, є:

- значний обсяг рішень, що приймаються керівниками;

- рішення, що приймаються, не ув'язуються з попередніми або дублюють існуючий організаційний порядок;

- трансформація мети рішення у процесі його руху по ієрархічних рівнях управління;

- прийняття псевдорішень, тобто таких рішень, які не мають конкретного змісту;

- відсутність процедури узгодженості рішень з виконавцями;

- встановлення нереальних термінів для виконання роботи;

- незначна кількість інноваційних та стратегічних рішень, що приймаються керівниками;

- недостатнє інформаційне забезпечення прийняття рішень;

- прийняття рішень під впливом емоцій;

- прийняття рішень без урахування можливостей ризику і попередження його наслідків;

- прийняття рішень на основі компромісу або для примирення різних точок зору.

Проаналізувавши все вищеперелічене, можемо відмітити, що на прийняття управлінських рішень найважливіший вплив мають фактори, такі як: середовище прийняття рішень, інформаційне забезпечення, поведінка менеджера, наявність ефективних комунікацій тощо.

Існують також фактори, які негативно впливають на результати рішень, а деякі з них і призводять до неефективних рішень, тому першочерговим завданням е підготовка професійних менеджерів на всіх рівнях управління, знайомих із сучасними технологіями менеджменту.

Об'єктивними економічними умовами розробки грамотних управлінських рішень є:

1) знання реальних тенденцій існування та розвитку підрозділу чи організації;

2) володіння методами позитивного використання існуючих тенденцій на діяльність підприємства;

3) орієнтація у загальних цілях розвитку економіки країни;

4) визначення завдань, що випливають із цих цілей для організації;

5) чітке уявлення про зовнішнє середовище організації та тенденції його розвитку;

6) володіння набором методів переведення керованого об'єкта з фактичного стану у бажаний та надання йому необхідних напрямів розвитку;

7) уміння своєчасно реагувати на обстановку, яка швидко змінюється, та нові завдання, що висуваються ринком і економічною політикою держави.

Список використаних джерел

1. Гевко І.Б. Методи прийняття управлінських рішень: Підручник. - К: Кондор, 2009. - 187 с.

2. Данюк В.М. Менеджмент персоналу: Навч. посіб., В.М. Данюк, В.М. Петюх, СО. Цимбалюк та ін.; За заг. ред. В.М. Да-нюка, В.М. Петюха. - К.: КНЕУ, 2006. - 398 с.

3. Діденко В.М. Менеджмент: Підручник. - К.: Кондор, 2014. - 584 с.

4. Карпов О.В. Психологія менеджменту: Навчальний посібник. - М., 2011. - 211 с.

5. Козелецкий Ю.Д. Психологічна теорія рішень. - підручник - М.: Прогресс, 1999. - 504 с.

6. Колпаков В.М. Теория и практика управленческих решений: Учеб. пособие. - К.: МАУП, 2010. - 256 с.

7. Кредісов А.І., Панченко С.Г., Кредісов В.А. Менеджмент для керівників. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2012. - 556 с.

8. Литвак Б.Г. Розробка управлінського рішення: Підручник. - М.: Справа, 2013.

9. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоурі Ф. Основи менеджменту. - М., 2013.

10. Немцов В.Д., Довгань Л.Є. Стратегічний менеджмент. - К.: TOB «УВПК» ЕксОб - 2011. - 560 с.

11. Огарков А.А. Управління організацією: підручник - М.: Ексмо, 2015.

12. Портер Майкл Е. Стратегія конкуренції І Пер. з англ. Олійник, P. Сільський. - К.: Основи, 1998. - 390 с.

13. Тейлор Ф.У. Принципы научного менеджмента. - М.: Кон-тролинг, 2011. - 104 с.

14. Томпсон A.A., Стрикленд А.Дж. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии: Учебник / Пер. с англ. под ред. Л.Г. Зайцева, М.И. Соколовой. - Банки и биржи, ЮНИТИ, 2008, - 576 с.

15. Фасхутдинов Р.А. Розробка управлінського рішення: навчальний посібник - М., 1997. - 566 с.

16. Хміль Ф.І. Менеджмент: Підручник. - К.: Вища шк., 2014. -351 с.

17. Цигічко В.М. Керівнику про прийняття рішень. М.: Инфра-М, 2014. - 219 с.

18. Шермерорн Дж., Хант Дж., Осборн Р. Організаційна поведінка. - СПб.: Пітер, 2012. - 677 с.

19. Шегда A.B. Основы менеджера: Учебное пособие. - К.: То-варисто «Знання», КОО, 2008. - 512 с.

20. Щекин Г.В. Практическая психология менеджмента: как делать карьеру. Как строить организацию. Научно-практическое пособие. - К.: Украина, 2009. - 399 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.