3. Складські приміщення об'ємом 4,5 тисяч тонн зернових (фуражне зерно) в с. Кодня Житомирського району. Доочистка та сушка зернових не здійснюється.

Основні постачальники зерна наведена в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2. Характеристика основних постачальників ресурсів ПАТ «ЖКХП»

Назва та місцезнаходження постачальника	Питома вага, %
ТзОВ «ЮжУралХлібторг», Росія	50,0
Різні фірми, господарства-виробники зерна, що знаходяться на території Житомирської області	40,0
Інші	10,0

Джерело: розраховано на основі річних звітів ПАТ «ЖКХП»

Як видно з таблиці 2.2.,основним постачальником сировинних ресурсів є російське підприємство,іншу частину ресурсів забезпечують підприємства області.

Поставки зерна оформляються договором купівлі-продажу. Найбільш використовуваними умовами поставок є CIF та DAF. При виявленні зерна , що не відповідає заготівельним вимогам проводять його доочищення та сушіння (на власній базі), затрати на ці роботи оплачуються продавцем.

Розглянемо структуру продукції,що виготовляється і реалізується (таблиця 2.3.).

Таблиця 2.3. Структура товарної продукції ПАТ «ЖКХП»

№ п?п	Вид продукції	Виручено всього, тис. грн.	Структура,%
		2011 р.	2012 р.	2013 р.
1.	Борошно пшеничне 1-го гатунку	382,8	509,5	345,7	14,3
2.	Борошно пшеничне 2-го гатунку	1124,3	1704,0	1678,5	69,5
3.	Борошно житнє	790,8	816,2	391,2	16,2
	Всього	2291,9	3029,7	2415,4	100

Джерело: розраховано на основі річних звітів ПАТ «ЖКХП»

Проаналізувавши таблицю 2.3., можна сказати,що 2012 рік видався більш сприятливим для підприємства,так як обсяги реалізації,а отже і виручка були більшими приблизно на 1 млн. грн. порівняно з 2011 та 2013роками. Розглядаючи види продукції в розрізі її структури на переважаючих позиціях щодо виробництва і реалізації знаходиться борошно пшеничне 2-го ґатунку. Воно займає близько 70% в структурі товарної продукції. Обсяги продажу житнього борошна і пшеничного 1-го ґатунку дещо зросли в 2012,але 2013 року спостерігалось скорочення продаж майже наполовину,але за рахунок незначного скорочення продажу пшеничного борошна 2-го ґатунку виручка в 2013 все ж перевищувала виручку 2011 на 123,5 тис. грн.

Забезпеченість ПАТ основними виробничими фондами представлено в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4. Рівень забезпеченості основними фондами ПАТ «ЖКХП»

№ п?п	Показники	Значення показника	2013 р. у % до 2011 р.
		2011 р.	2012 р.	2013 р.
1.	Припадає ОВФ на: 1-го середньорічного працюючого	27,33	26,08	27,12	99
2.	Невиробничих ОФ на 1-го середньорічного працюючого	6,83	6,52	6,78	99

Джерело: розраховано на основі річних звітів ПАТ «ЖКХП»

Проаналізувавши таблицю 2.4. бачимо,що обсяг виробничих та невиробничих фондів,що припадають на 1-го працюючого в 2012,2013рр. порівняно з 2011 зменшився.

На підприємстві ПАТ «Житомирський комбінат хлібопродуктів» на даний час працюють104 працівники з місячним фондом оплати праці згідно посадових окладів і тарифних ставок в сумі 26855 (двадцять шість тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять) гривень. Посаду голови правління ПАТ «Житомирський комбінат хлібопродуктів» обіймає В.М.Комар. Особливості системи менеджменту зазначені в таблицях 2.5. та 2.6.

З даних таблиці 2.5. видно,що на підприємстві найбільше працівників старших 35 років та в основному робітники мають середню освіту. Це говорить про те,що бажаним на підприємстві є підвищення кваліфікаційного рівня працівників та рівня навчає мості персоналу.

Таблиця 2.5. Показники чисельності працюючих та їх структура за віковим складом у ПАТ «ЖКХП»

Показники	2011 р.	2012 р.	2013 р.
Загальна чисельність працюючих	96	105	104
3 них - керівники	10	10	10
- спеціалісти	23	23	23
- робітники	63	72	71
Середньо-спискова кількість працюючих	83	100	91
Плинність кадрів (текучесть):
Звільнено протягом року (всього)	26	16	5
з них - керівників і спеціалістів	4	1	1
Прийнято протягом року (всього)	22	25	3
з них - керівників і спеціалістів	1	3
Кількість працюючих у віці (років) -15-34	19	21	21
-з них 15-24	4	3	3
- 34-50	32	39	38
- 50-54	18	20	20
- 50-59	12	12	12
- 60 і старші	15	13	13
Освітній рівень працівників:
Мають вищу освіту	12	13	13
Мають середньо-спеціальну освіту	17	19	19
Мають середню освіту	42	63	64
Мають неповну середню освіту	15	10	8

Джерело: розраховано на основі річних звітів ПАТ «ЖКХП»

Аналіз умов праці на робочому місці апаратника борошномельного виробництва характеризується наступними показниками:

- шум і вібрація: фактичний рівень - 82 ДБА, допустиме значення - 92 ДБА;

- концентрація зернового пилу: фактичний рівень - 5,79 мг/м3, допустиме значення - 4 мг/м3;

- освітленість робочого місця: фактична - 80 люкс, допустиме - 30 люкс;

- температура повітря - 19°С, допустима до 23°С, відносна вологість 75%.

Таблиця 2.6. Штатний розклад керівників, професіоналів, фахівців ПАТ «Житомирський комбінат хлібопродуктів»

Обіймана посада	Код КП	Кількість штатних одиниць чол.	Посадовий оклад, грн.	Місячний фонд з/пл. грн.
Керівники
Голова правління	1210.1	1	Згідно контракту
Заступник голови правління з виробництва	1210.1	1	2300	2300
Заступник голови правління з комерційних питань	1210.1	1	1500	1500
Директор технічний	1210.1	1	1450	1450
Головний бухгалтер	1231	1	1165	1165
Головний механік	1222.1	1	1200	1200
Начальник виробничої лабораторії	1222.2	1	915	915
Начальник фінансового відділу	2441.1	1	925	925
Начальник механізованого зерносховища	1222.2	1	670	670
Заступник головного бухгалтера	1231	1	805	805
Разом		10		10930
Професіонали
Провідний юрисконсульт	2439	1	990	990
Інспектор з кадрів	3423	1	600	600
Інженер з охорони праці та техніки безпеки	3152	1	630	630
Економіст	2441.2	1	715	715
Разом		4		2935
Бухгалтерія
Бухгалтер	3433	4	615	2460
Касир	4211	1	615	615
Разом		5		3075
Виробнича лабораторія
Технік-лаборант 1 категорії	3111	1	555	555
Технік-лаборант	3111	1	480	480
Інженер-радіолог	2111.2	1	615	615
Разом		3		1650
Складський персонал
Майстер виробничої дільниці 2 групи	1222.2	1	565	565
Майстер виробничої дільниці 3 групи	1222.2	2	555	1110
Майстер дільниці	1222.2	1	550	550
Майстер дільниці	1222.2	1	615	615
Завідувач матеріального складу	1226.2	1	505	505
Разом		6		3345
Борошномельний цех
Начальник цеху	1222.2	1	1190	1190
Інженер-технолог 1 категорії	2149.2	1	995	995
Питлівник 2 категорії	3119	1	600	600
Технік-лаборант	3111	1	515	515
Технік-лаборант	3111	1	455	455
Інженер з організації, експлуатації та ремонту.	2149.2	1	1165	1165
Разом		6		4920

Джерело: розраховано на основі річних звітів ПАТ «ЖКХП»



Умови праці апаратника борошномельного виробництва відносяться до третього класу (шкідливі і небезпечні), першого ступеня.

Згідно з інструкцією «З охорони праці апаратника борошномельного виробництва», яка діє на ПАТ «Житомирський комбінат хлібопродуктів» до робочого місця апаратника ставляться наступні умови:

- частини механізмів, що обертаються, повинні бути огороджені;

- обладнання з електроприводами повинно бути заземлено;

- обов'язкова наявність аспірації обладнання, робота вентиляційних систем;

- наявність аварійного вимикача обладнання млина;

- достатнє освітлення.

Функціональні обов'язки та вимоги до спеціалістів фінансової сфери, їх зміст

На ПАТ «Житомирський комбінат хлібопродуктів» фінансовою роботою займаються: начальник фінансового відділу, головний бухгалтер та бухгалтера.

Кваліфікаційні вимоги до начальника фінансового відділу:

1) Повна вища економічна освіта ( спеціаліст, магістр).

2) Стаж роботи у сфері організації фінансової діяльності виробничих або торговельних підприємств не менше 5 років.

Начальник фінансового відділу виконує такі завдання та обов'язки:

1. Організує та контролює рух фінансових ресурсів підприємства з метою найбільш ефективного використання усіх видів ресурсів у процесі виробництва та реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і з метою одержання максимального прибутку.

2. Визначає джерела фінансування виробничо-господарської діяльності підприємства (бюджетне фінансування, короткострокове і довгострокове кредитування, випуск і придбання цінних паперів, лізингове фінансування тощо).

3. Організує діяльність працівників фінансового відділу з метою виявлення зовнішніх джерел фінансування; безпосередньо веде переговори з комерційними банками, іншими кредитними установами та іншими сторонніми організаціями.

4. Забезпечує складання звітності про результати фінансової діяльності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, контролює правильність складання й оформлення іншої звітної документації та інші обов'язки.

Кваліфікаційні вимоги до головного бухгалтера:

1) Повна вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст, магістр).

2) Стаж роботи за фахом не менше 3 років.

Головний бухгалтер виконує такі завдання та обов'язки:

1. Забезпечує ведення бухгалтерського обліку з дотриманням єдиних методологічних засад, установлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», з урахуванням особливостей діяльності підприємства і технології оброблення облікових даних.

2. Здійснює заходи щодо надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

3. Забезпечує складання на основі даних бухгалтерського обліку фінансової звітності підприємства та її подання в установлені строки користувачам та інші обов'язки.

Кваліфікаційні вимоги до бухгалтера:

1) Повна вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст, магістр).

2) Стаж роботи не менше 2 років.

Бухгалтер виконує такі завдання та обов'язки:

1. Виконує роботу з ведення бухгалтерського обліку майна, зобов'язань і господарських операцій (облік основних коштів, товарно-матеріальних цінностей, витрат на виробництво, реалізація продукції, результатів господарсько-фінансової діяльності, розрахунки постачальниками і замовниками за надані послуги тощо).

2. Відображає на рахунках бухгалтерського обліку операції, пов'язані з рухом основних коштів,товарно-матеріальних цінностей і коштів.

3. Складає звітні калькуляції собівартості продукції (робіт, послуг), виявляє джерела утворення втрат і непродуктивних витрат, підготовляє пропозиції щодо їх попередження.

4. Підготовляє дані за відповідними ділянками бухгалтерського обліку для складання звітності, стежить за збереженням бухгалтерських документів, оформляє їх відповідно до встановленого порядку для передачі в архів та інші обов'язки.

Оцінка соціально-психологічного клімату в колективі

Соціально-психологічний клімат в колективі можна вважати низьким. Це пояснюється, в першу чергу, низькими зарплатами, відсутністю мотивації у робітників та інженерно-технічних працівників.

Загальний рівень надійності персоналу не достатньо високий і, на жаль, не дозволяє зробити позитивного висновку про наміри працівників вирішити свої матеріальні проблеми через досягнення цілей компанії. Існує ймовірність того, що може виникнути ситуація, коли робота «на себе, на свою кишеню» буде домінувати над роботою «на підприємство».

Фактори, які негативно впливають на роботу персоналу:

* Рівень навчаємості як керівників так і інженерно-технічних працівників не дозволяє їм ефективно сприймати нові знання, які могли б сприяти підвищенню виробничої віддачі.

* Характер індивідуально-психологічних особливостей працівників обмежує можливість побудування нормальних ділових взаємовідносин в команді.

Оцінка рівня інноваційного потенціалу персоналу

Рівень інноваційного потенціалу можна оцінити як середній. Розробка стратегічних рішень та аналіз інноваційних рішень, як правило, виходить з компанії «Гудвіл», яка є головним акціонером підприємства та контролює його. На рівні працівників підприємства пропонуються, в основному, рішення виробничо-технологічного характеру. Інноваційних рішень щодо таких функцій бізнесу, як маркетинг, бізнес, персонал, облік від персоналу підприємства поступає замало.

Організаційна структура управління підприємством

Роль акціонерів у формуванні політики компанії є домінуючою. Підприємство є лише однією бізнес-ланкою у загальній стратегії бізнесу, яку сповідує головний акціонер-компанія «Гудвіл». Повний цикл від вирощування зернових, їхнього зберігання, переробці та подальшому виготовленню хлібобулочних виробів робить бізнес підприємства незамінним для власника.

В якості організаційних документів було проаналізовано останній діючий варіант документа «Структура і задачі ПАТ «Житомирський КХП та його підрозділів». Також проаналізовано положення статуту та колективного договору, якими керується підприємство. Посадові особи керуються посадовими інструкціями.

Виходячи з результатів їх вивчення не виявляється можливим зробити повномасштабний аналіз відповідності даних документів цілям і задачам, які поставлені перед підприємством. Існуюча на підприємстві організаційна структура формально відповідає документально визначеній меті - отримання прибутку. Але вона не дозволяє ефективно розвивати бізнес, оскільки відсутні чітко розроблені організаційні документи, які повинні представляти комплекс взаємозв'язаних документів, що регламентують структуру, задачі і функції компанії, організацію її роботи, права, обов'язки і відповідальність керівників, ІТР та робітників.

Практично розроблено лише один документ «Структура та задачі ПАТ «Житомирський КХП» та його підрозділів», який не в повній мірі відповідає вимогам щодо організаційних документів. Тип структури компанії, який обрано керівництвом - лінійно-функціональна. Це означає, що кожний відділ має свою чітко визначену, конкретну задачі та обов'язки. Цей тип структури на даному етапі діяльності може цілком задовольняти компанію, оскільки вона випускає відносно обмежену номенклатуру продукції і є невеликою за розмірами.

Однак потребує вдосконалення сама організаційна структура та розробка основних організаційних документів. Адже основними недоліками лінійно-функціональної структури є затруднені комунікаційні процеси між функціональними підрозділами,що повільно здійснюються;досить сповільнений процес прийняття управлінських рішень;часті конфлікти між функціональними ланками;система просування по службі і матеріального заохочення базується на здатності найбільш ефективно виконувати функції всередині підрозділів,а не з точки зору забезпечення високого кінцевого результату організації.

Компанія працює в нестабільних зовнішніх умовах і часто необхідно приймати нестандартні управлінські рішення. Основні стратегічні та тактичні рішення приймаються головним акціонером - компанією «Гудвіл». З однієї сторони це виглядає як сильна сторона в процесі прийняття рішень, оскільки планування бізнесу йде в рамках замкнутого циклу від збирання зернових до виготовлення хлібу, чим і займається «Гудвіл». Але ця схема призводить до того, що відбувається перерозподіл ресурсів між різними бізнес-одиницями загального бізнесу, про що свідчить велика дебіторська заборгованість «Гудвіла» перед підприємством. Найдоцільніше організаційні зміни провести після визначення стратегії.

2.2 Фінансовий аналіз діяльності ПАТ «Житомирський комбінат хлібопродуктів»

Виділяють такі основні джерела фінансування діяльності підприємства:

1. Внутрішні:

· Статутний капітал;

· Прибуток;

· Безоплатні внески юридичних та фізичних осіб та ін.

2. Зовнішні:

· Позики;

· Інвестиції;

· Лізинг;

· Факторинг та ін.

Основним джерелом фінансування діяльності ПАТ «Житомирський комбінат хлібопродуктів» є прибуток.

ПАТ «Житомирський комбінат хлібопродуктів» сплачує такі податки і збори:

1) податок за землю;

2) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

3) збір за забруднення навколишнього природного середовища;

4) збір за спеціальне використання водних ресурсів та збір за користування водами для потреб гідроенергетики.

Організація роботи із складання фінансової звітності має такі форми:

1. Балансу (форма № 1).

2. Звіту про фінансові результати (форма № 2).

3. Звіту про рух грошових коштів (форма № 3).

4. Звіту про власний капітал (форма № 4).

5. Приміток до фінансової звітності (форма № 5).

ПАТ «Житомирський комбінат хлібопродуктів» обслуговується банком «Укрексімбанк», та має розрахунковий рахунок. Оцінка дотримання витратних норм не має постійного характеру. Облік витрат електроенергії ведеться по лічильникам електроенергії, які знаходяться на трансформаторній підстанції на базі зберігання зерна і млині. Для обліку газу на підприємстві встановлено лічильники по кожному об'єкту його споживання. Облік за витрачанням води не ведеться. Оплата води здійснюється за встановленими тарифами та лімітною нормою, що складає 56 куб. м на місяць. Для обліку зерна використовують ваги. Інвентаризація на складах проводиться 1 раз на рік - 1 липня. До складу інвентаризаційної комісії входять: завідуючий складом, бухгалтер, начальник структурного підрозділу, технічний працівник. Матеріально-відповідальні особи кожен день подають бухгалтеру оперативного обліку звіти про рух хлібопродуктів за день. На підприємстві не ведеться розрахунок оптимального розміру замовлення, розміру страхового запасу, частоти підготовки замовлень. Подальша робота у напрямку визначення певних розмірів означених вище величин може призвести до значних покращень внаслідок удосконалення процесів. На підприємстві ведеться розподіл затрат по електроенергії, транспорту, газу між двома об'єктами: млину та базою зберігання зерна. Облік витрат на газопостачання та електропостачання ведеться за даними відповідних лічильників. А транспортні - по фактичній величині тонно кілометрів, підтверджені товарно-транспортною накладною.

Отже проведемо оцінку майнового стану підприємства (таблиця 2.7).

Таблиця 2.7. Розрахунок показників оцінки майнового стану ПАТ «ЖКХП»

№ п?п	Показник	Роки
		2011	2012	2013
1	Коефіцієнт зносу основних засобів	0,72	0,72	0,73
2	Коефіцієнт оновлення основних фондів	0,09	0,05	0,05
3	Коефіцієнт вибуття основних фондів	0,25	0,18	0,18

Джерело: розраховано на основі річних звітів ПАТ «ЖКХП»



З таблиці 2.7. видно,що значення показників значно відхиляються від нормативних. А тенденція їх розвитку протилежна потрібній,що вказує на незадовільний стан підприємства. Розглянемо,чи здатні активи підприємства швидко обмінюватись,що показує ступінь його ліквідності (таблиця 2.8.).

Ліквідність підприємства означає здатність його активів швидко обмінюватися. Як бачимо з даних таблиці 2.8., ліквідність низька і підприємство не здатне за лише власні кошти здійснювати розширене відтворення.

Таблиця 2.8. Розрахунок показників ліквідності ПАТ «ЖКХП»

№ п?п	Показник	Роки
		2011 р.	2012 р.	2013 р.
1	Коефіцієнт покриття	0,85	0,54	0
2	Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,78	0,43	0
3	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,0	0,0	0,0
4	Чистий оборотний капітал, тис. грн.	-433,4	-1060,7	-2335,7

Джерело: розраховано на основі річних звітів ПАТ «ЖКХП»

Фінансова стійкість підприємства виражається в перевазі його власних фінансових ресурсів над залученими чи запозиченими. Основні показники - в таблиці 2.9. Характеризуючи показники фінансової стійкості бачимо, що загальна сума заборгованості перевищує суму власних джерел фінансування оскільки коефіцієнт автономії менший за 0,5.

Таблиця 2.9. Розрахунок показників платоспроможності (фінансової стійкості) ПАТ «ЖКХП»

№ п?п	Показник	Роки
		2011 р.	2012 р.	2013 р.
1	Коефіцієнт платоспроможності (автономії)	0,17	0,03	-0,07
2	Коефіцієнт фінансування	4,82	31,75	14,84
3	Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними запасами	-0,15	-0,46	-1
4	Коефіцієнт маневреності власного капіталу	-0,7	0	0

Джерело: розраховано на основі річних звітів ПАТ «ЖКХП»

Коефіцієнт фінансової залежності показує, що більше залучених коштів . Фінансова стійкість підприємства не стабільна. Основні показники ділової активності наведені в таблиці 2.10.

Таблиця 2.10. Розрахунок показників ділової активності ПАТ «ЖКХП»

№ п?п	Показник	Роки
		2011 р.	2012 р.	2013 р.
1	Коефіцієнт оборотності активів	0,77	0,66	2,43
2	Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	12,49	5,80	6,41
3	Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	5,44	3,47	10,13
4	Строк погашення дебіторської заборгованості,днів	68	105	36
5	Строк погашення кредиторської заборгованості	29	63	56
6	Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів	16,65	16,01	59,44
7	Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)	0,83	0,55	0,77
8	Коефіцієнт оборотного капіталу	3,61	5,60	17,5

Джерело: розраховано на основі річних звітів ПАТ «ЖКХП»

Наскільки ефективною є діяльність підприємства свідчать показники рентабельності,розраховані в таблиці 2.11.

Таблиця 2.11. Розрахунок показників рентабельності ПАТ «ЖКХП»

№ п?п	Показник	Роки
		2011 р.	2012 р.	2013 р.
1	Коефіцієнт рентабельності активів	0	0	-0,31
2	Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	0	0	-5,97
3	Коефіцієнт рентабельності діяльності	0,03	0	-0,25
4	Коефіцієнт рентабельності продукції	0	0	0,08

Джерело: розраховано на основі річних звітів ПАТ «ЖКХП»

За показниками таблиці 2.11. видно, що за 2011-2013 рр. продажі нерентабельні, рентабельність основної діяльності зменшилась на 0,28%,а рентабельність реалізованої продукції на 0,08%, що є негативним фактором.

На ПАТ «ЖКХП» є два основних види діяльності:

1) виробництво борошна;

2) приймання,зберігання і відпуск зерна.

З метою оцінки слабких і сильних сторін досліджуваного підприємства, а також загроз і можливостей, з якими воно зіштовхується, проведемо SWOT- аналіз (таблиця 2.12).

Найбільш збитковим на підприємстві є дільниця по прийманню, зберіганню і відпуску зерна. Основні складські приміщення будувалися та вводились в експлуатацію в 1958 році. В 1977 році до підприємства приєднано млинзавод (будівлі і споруди введені в експлуатацію у 1914, технологічне обладнання - у 1947 році). Остаточну реконструкцію і модернізацію млинзавод здійснив в 1987 році. Результати роботи ПАТ показують, що без серйозної перебудови значна частина прибутку буде йти на покриття кредитів.

Вже більше 20 років потужності млина експлуатуються без ремонту і оновлення,що веде за собою збільшення трудомісткості продукції і збільшення її собівартості.

Таблиця 2.12. SWOT-аналіз для ПАТ «Житомирський комбінат хлібопродуктів»

Потенційні внутрішні сильні сторони (S):	Потенційні внутрішні слабості (W):
1.Достатня сировинна база	1.Недосконала організаційна структура.
2.Кваліфікований інженерно-технічний персонал	2.Відсутня мотивація персоналу і орієнтація його на досягнення високих кінцевих результатів.
3.Вигідне місце розташування	3.Дефіцит коштів і дорогий кредит.
4.Надання широкого спектру послуг	4.Висока зношеність основних виробничих фондів.
	5.Неготовність керівництва до змін.
	6.Територіальна віддаленість млина від комбінату.
	7.Недостатня кількість сировини для забезпечення роботи млина на повну потужність.
Потенційні зовнішні сприятливі можливості (О):	Потенційні зовнішні загрози (Т):
1.Розширення ринків збуту продукції.	1.Економічна і політична нестабільність в країні.
2.Проведення заміни застарілого технологічного обладнання.	2.Ріст конкуренції в галузі.
3.Поліпшення системи організації і мотивації праці	3.Високі темпи інфляції.
4.Експорт продукції закордон.	4.Відсутність зовнішніх інвестицій.
5.Удосконалення організаційної структури підприємства.	5.Недостатня підтримка з боку держави.

Джерело: власні дослідження

Виходу підприємства зі скрутного становища можуть сприяти:

· підвищення рівня оперативного планування і управління;

· забезпечення процесу стратегічного планування;

· усунення недоліків в підготовці виробництва;

· підвищення виконавської дисципліни.

2.3 Управління якістю продукції на підприємстві

Підвищення якості продукції залишається одним з основних завдань неухильного зростання і розвитку суспільного виробництва. Воно взаємозв'язане з науково-технічним прогресом та іншими соціально-економічними процесами. Якість продукції значною мірою визначає темпи науково-технічного прогресу і ступінь задоволення потреб народного господарства та населення.

Якість продукції - це сукупність властивостей продукції, що зумовлюють її придатність задовольняти певні потреби відповідно до її призначення. Рівень якості продукції тим вищий, чим вона повніше задовольняє вимоги, що ставляться до неї, або задані потреби. Під показниками якості продукції розуміють кількісну характеристику властивостей продукції, що входять до складу її якості, яка розглядається стосовно до певних умов її створення та експлуатації (споживання).

Якість сільськогосподарської продукції визначають за її хімічними (вміст білків, клейковини, жирів, цукру, крохмалю, сухих речовин), фізичними (розмір, форма, забарвлення, міцність, консистенція), біологічними властивостями (строки дозрівання, лежкість), економічними показниками (ефективність, рентабельність, прибуток) тощо. Отже, кожний сільськогосподарський продукт характеризується певним комплексом показників. Управління якістю продукції становить методи і діяльність оперативного характеру, що включає управління процесами, виявлення різних невідповідностей в продукції, виробництві або в системі якості і усунення їх. Основним товаром ,яке продукується підприємством є борошно пшеничне (1 та 2 ґатунку) та борошно житнє. Борошно використовується для виробництва хліба, хлібобулочних, кондитерських виробів, реалізації в торгівельній мережі та інших харчових цілей.

Борошно пшеничне відповідає вимогам ГСТУ-46.004-99. Характеристики борошна наведені в таблиці 2.14., а показники якості - в табл. 2.13. й 2.14.

Таблиця 2.13. Показники якості борошна пшеничного на ПАТ «ЖКХП»

Назва показника	Характеристика і норма для борошна сортів
	першого	другого
Колір	Білий або білий із жовтим відтінком	Білий з жовтим або сірим відтінком
Запах	Властивий пшеничному борошну,без сторонніх запахів, не пліснявий
Смак	Властивий пшеничному борошну, без сторонніх присмаків, не кислий не гіркий
Вологість,%	15,0	15,0
Зольність у перерахунку на суху речовину,%	0,75	1,25
Клейковина сира, %	25	21
Металомагнітна домішка, мг в 1 кг. Борошна: - розміром окремих часток не більше 0,3 мм або масою не більше 0,4 мг	3	3
-розміром окремих часток більше 0,3 мм або масою більше 0,4 мг	Не допускається
Зараженість і забруднення шкідниками хлібних запасів	Не допускається

Джерело: дані ПАТ «ЖКХП»

Таблиця 2.14. Показники якості борошна житнього на ПАТ «ЖКХП»

Назва показника	Характеристика і норма для борошна сортів
	обдирне
Колір	Сірувато білий або з кремовим відтінком
Запах	Властивий житньому борошну, без сторонніх запахів, не пліснявий
Смак	Властивий житньому борошну, без сторонніх присмаків, не кислий, не гіркий
Вологість, %	15,0
Зольність у перерахунку на суху речовину, %	1,45
Клейковина сира, %	-
Металомагнітна домішка, мг в 1 кг. Борошна: - розміром окремих часток не більше 0,3 мм або масою не більше 0,4 мг	3
Назва показника	Характеристика і норма для борошна сортів
	обдирне
-розміром окремих часток більше 0,3 мм або масою більше 0,4 мг	Не допускається
Зараженість і забруднення шкідниками хлібних запасів	Не допускається

Джерело: дані ПАТ «ЖКХП»

Таблиця 2.15. Характеристики борошна пшеничного на ПАТ «ЖКХП»

Сорт борошна	Білок,%	Вуглеводи,%	Жир,%	Енергетична цінність 100г борошна,ккал.
Перший сорт	10,6	68,0	1,3	331
Другий сорт	11,7	64,0	1,8	324

Джерело: дані ПАТ «ЖКХП»

Під час виробничого процесу здійснюється безперервний контроль за його перебігом і контроль за якістю продукції:Основні операції представлені в таблиці 2.16.

Таблиця 2.16. Контроль продукції на ПАТ «ЖКХП»

Об'єднуються всі потоки односортного борошна і подається на контрольну просіювальну машину окремо по кожному сорту.	Використовується 2 систем просіювання (контролю якості) на базі просіювальних машин ЗРМ. Загальна площа просіювання 25,6 кв. м.	1 кв.м. - 630 - 800 кг за добу
Облік виходу готової продукції.	Вагове обладнання обліку борошна.

Джерело: дані ПАТ «ЖКХП»

На рис.2.1. наведена технологічна схема процесу двох сортного 78% помолу пшениці та жита на млині.



Рис 2.1. Технологічна схема помолу зерна на ПАТ «ЖКХП»

Далі наведено опис основних етапів даного технологічного процесу:

1. Прийомка зерна.

2. Підготовка зерна до помолу.

3. Процеси помолу зерна:

3.1. Крупоутворюючий процес.

3.2. Додаткове подрібнення.

4. Зберігання готової продукції (борошна).

Схема помолу зерна на млині дозволяє отримувати борошно двох культур - пшениці та жита. Для технологічного переобладнання достатньо робочої зміни - 8 годин.

В таблиці 2.17. наводиться інформація про базисні норми виходу продукції помолу -пшениці та жита.

Таблиця 2.17. Базисні норми виходу продукції для помолу пшениці та жита на ПАТ «ЖКХП»

Продукти помолу зерна	Двухсортннй 78% помол пшениці	Помол жита
Борошно
Вищого сорту	-
Першого сорту	40
Другого сорту	38
Обдирне (житнє борошно)	-	87
Побічні продукти
Мучка кормова	-
Висівки	18,5	9,6
Відходи	3,5	3,1
Усушка	-	0,3
РАЗОМ	100	100

Джерело: дані ПАТ «ЖКХП»

Процес помолу зерна передбачає виконання наступних операцій (таблиця 2.18).

До вузьких місць технологічного процесу відноситься:

* Віддаленість млина від основної бази зберігання зерна (5 км), що призводить до значних транспортних затрат;

* Не забезпечується в необхідному обсязі сировина (пшениці 3 та 4 класу і жита групи А) для виходу продуктивності млина до планової величини;

* Високий фізичний (функціональний) моральний знос основних виробничих фондів.

Тривалість виробничого циклу млина визначена плановою продуктивністю по переробці зерна - 100 тон за добу. Реальне, на даний час із-за часткового функціонального зносу технологічного обладнання, фактична продуктивність млина складає 90 тон переробки зерна за добу.

Таблиця 2.18. Опис технологічних операцій на ПАТ «ЖКХП»

Опис операції	Обладнання, станки	Пропускна здатність
Крупоутворюючий процес. Відбувається подрібнення підготовленого зерна за допомогою вальцевих станків. Після першої системи крупоутворення для збагачення крупок та зменшення зольності застосовується ситовієчна машина ЗМС2-2.	Використовується 5 систем крупоутворення на базі вальцевих станків ЗМ-2,25. Загальна довжина вальцевої лінії 660 см.	1см-65-85 кг за добу
За кожним вальцевим станком встановлена просіювальна машина ЗРМ з метою відділення (сортування) продуктів подрібнення. Виділяється борошно (1,2 гат. та крупка). Вихід: борошно (на контроль), крупка (в технологію), висівки (кормові відходи).	Використовується 5 систем просіювання на базі просіювальних машин ЗРМ. Загальна площа просіювання 51,2 кв. м.	1 кв. м. -630 - 800 кг за добу
Додаткове подрібнення (Помольний процес). Відбувається додаткове подрібнення за допомогою вальцевих станків.	Використовується 5 систем подрібнення на базі вальцевих станків ЗМ-2,25. Загальна довжина вальцевої лінії 540 см.	1 см - 65-85 кг за добу
За кожним вальцевим станком встановлена просіювальна машина ЗРМ з метою віддалення (сортування) продуктів подрібнення. Виділяється борошно (1,2 гат. та крупка)	Використовується 5 систем просіювання на базі просіювальних машин ЗРМ. Загальна площа просіювання 51,2 кв.м.	1 кв. м. -630 - 800 кг за добу

Джерело: дані ПАТ «ЖКХП»

На підприємстві процес управління якістю вимагає використання :

Економічні методи управління якістю реалізуються через встановлення економічних норм і нормативів, а також положень, що визначають способи впливу госпрозрахункових важелів (ціни, прибутку, фондів матеріального стимулювання, премій, кредитів тощо) на виробничі колективи та окремих виконавців у напрямі підвищення їх заінтересованості у забезпеченні високої якості праці й продукції.

За допомогою адміністративних методів встановлюються організаційні регламенти, які забезпечують функціонування об'єкта управління у заданому режимі, видаються постанови й приймаються рішення для регулювання виробничих процесів і контролю за діяльністю працівників.

За допомогою соціально-психологічних методів регулюються міжособисті відносини і створюється сприятливий психологічний мікроклімат, потрібний для високоефективної праці кожного колективу та виконавця.



Розділ 3. Удосконалення процесу управління якістю продукції на ПАТ «Житомирський комбінат хлібопродуктів»

3.1 Удосконалення організації контролю за якістю зберігання хлібопродуктів на ПАТ «ЖКХП»

Якість зберігання хлібопродуктів залежить від таких факторів: інтенсивність біохімічних процесів в продукції; ступінь дії на продукцію мікроорганізмів; ступінь дії на продукцію комах і кліщів; вологість продукції і середовища; температура; склад газового середовища.

Ступінь прояву цих факторів може бути зменшений за допомогою регулювання допоміжних факторів, що впливають на якість. Це означає, що впливати на якість продукції необхідно і на до виробничій, і на виробничій стадіях. Саме тому важливо проводити повсякденний, регулярний контроль за умовами зберігання зерна.

Приміщення, в яких зберігаються хлібопродукти, повинні мати високий ступінь механізації технологічних процесів, гідро- і світло ізоляцію, штучне освітлення, захист від проникнення гризунів і птахів; повинне бути обладнане системою активного вентилювання, конструктивним матеріалом. Приміщення зерносховищ повинні бути сухими, чистими, добре вентильованими. Їх внутрішнє планування має забезпечувати зручний доступ до зерна, можливість повної механізації процесів.

Якісний облік зерна включає спостереження за його температурою, вологістю, зараженістю шкідниками, зміною органолептичних показників. Температуру свіжезібраного зерна (перші три місяці після збирання) вимірюють щодня, якщо воно вологе чи сире; зерна середньої сухості - один раз на три дні; зерна сухого - не рідше одного разу на 15 днів; вологого чи сирого, що зберігається при температурі нижчій за 10⁰С, - двічі на декаду.

Дані цих перевірок записуються в спеціальний журнал, який потім і перевіряє держінспектор. Проте один раз в три-чотири місяці держінспектор самостійно здійснює контрольні перевірки, звіряє отримані дані із записами у журналі.

Температуру зерна вимірюють за допомогою залізних чи дерев'яних термоштанг, спостереження ведуть за кожним засіком. Якщо зерно насипано шаром по 1,5 м, можна виміряти температуру в одному шарі, а якщо шар від 1,5 до 2,0 м - не менш, ніж у двох шарах. Температури встановлюють у захищених від прямих сонячних променів місцях. Тривалість вимірювання - 25-30 хвилин. Використовують також електротермометри ЕТЗ-58, напівпровідникові термометри МТ-54.

Стан вологості сухого і середньої сухості зерна перевіряється не рідше одного разу на місяць; вологого, сирого і зерна після обробки (очищення, сушіння, вентилювання) - один раз на 15 днів.

Зараженість зерна шкідниками перевіряють щодекади при температурі зерна вищій за 10⁰С; раз на 15 днів - при температурі нижчій за 10⁰С; та один раз на місяць - при температурі нижчій від 0⁰С. Зразок масою 1 кг відбирають у найменш вентильованій частині насипу. В силосах елеватора зараженість визначають тільки у верхніх шарах насипу. При тривалому зберіганні зерна в типових зерносховищах сільськогосподарських підприємств необхідна систематична органолептична його оцінка.

До складу ПАТ «ЖКХП» на правах структурного підрозділу входить випробувальна лабораторія, де проводяться біохімічні аналізи взятих проб зерна, борошна або крупи. Порядок проведення аналізів проб хлібопродуктів зобразимо схематично (рис. 3.1).

Сертифікат якості видається постачальнику в тому випадку, якщо показники якості зерна, борошна або крупи відповідають встановленим державним нормам та стандартам.

Методика здійснення контролю

1. Відбір проб - згідно з ГОСТ 13586.3, ГОСТ 12430.

2. Визначення типового складу - ГОСТ 10940.

3. Визначення запаху, кольору і знебарвлення - ГОСТ 10967.

4. Визначення кількості і якості клейковини - ГОСТ 13586.1.

5. Визначення масової частки білка - ГОСТ 10846.

6. Визначення числа падіння - ГОСТ 20849.

7. Визначення натури - ГОСТ 10840.

8. Визначення скловидності - ГОСТ 10987.

9. Визначення вологості - ГОСТ 13586.5, ГОСТ 29143.

10. Визначення смітної, шкідливої і зернової домішок - ГОСТ 13586.2.

11. Визначення зараженості шкідниками - ГОСТ 13586.4.

12. Визначення фузаріозних зерен:

- відбір проб (ГОСТ 13586.3): від партії зерна відбирають середню пробу масою не меншою 2 кг. З цієї проби, звільненої від крупної смітної домішки (ГОСТ 13586.2), виділяють дві наважки масою 50,0 -⁺ 0,1 г;

- проведення випробування: із наважки масою 50,0 -⁺ 0,1 г за хорошого освітлення виділяють зерна з ознаками фузаріозу. У випадку виявлення сумнівних зерен, які можна віднести до знебарвлених третього ступеня або рожево забарвлених не фузаріозних, за допомогою лупи визначають наявність міцелію і спородохій у зародку і борозенці, а також роблять зріз зародку і встановлюють його колір. Фузаріозні зерна зважують з точністю до 0,01 г;

- обробка результатів.

13. Визначення спор сажкових грибів - ГОСТ 13496.11.

14. Визначення токсичних елементів (визначення ртуті, миш'яку, міді, свинцю, цинку, кадмію).

15. Визначення пестицидів.

16. Визначення мікотоксинів.

Вимоги до продукції.

Хлібопродукти повинні бути в здоровому стані, без самозігрівання і теплового ушкодження під час сушіння, мати нормальний запах, властивий здоровому зерну, нормальний колір. Не допускається зараження шкідниками хлібних запасів. У разі невідповідності нормам якості хоча б за одним із показників зерно переводять до нижчого класу.

Хлібопродукти, які йдуть на експорт, повинні бути в здоровому стані і відповідати вимогам за показниками: типовий склад, натура, зернова і смітна домішки. Вимоги до якості зерна за вологістю, кількістю і якістю клейковини, числом падіння, вмістом білка, скловидністю та іншими показниками встановлюють у контракті між постачальником і покупцем.

Рис. 3.1. Схема проведення аналізів проб хлібопродуктів у ПАТ «ЖКХП»

Джерело: власні дослідження

Вимоги безпеки і охорони навколишнього середовища.

1. Вміст токсичних елементів, мікотоксинів і пестицидів у продукції, яка призначена для експорту, не повинен перевищувати допустимі рівні, встановлені «Медико-біологічними вимогами и санітарними нормами качества продовольственного сырья и пищевых продуктов» № 5061.

2. Під час роботи з зерном необхідно дотримуватися вимог «Правил техники безопасности и производственной санитарии на предприятиях по хранению и переработке зерна в системе хлебопродуктов».

3. Контроль за дотриманням норм викидів шкідливих речовин в атмосферу необхідно здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 17.2.3.02 і Сан ПиН 4946.

4. Охорону ґрунту від забруднення побутовими і виробничими відходами здійснюють відповідно до вимог Сан ПиН 42-128-4690.

Вимоги до транспортування зерна

1. Хлібопродукти перевозять насипом або в тарі транспортом усіх видів відповідно до правил перевезень вантажів.

2. Транспортні засоби повинні бути чистими, без сторонніх запахів, повинні захищати від атмосферних опадів.

У разі позитивного результату після проведення лабораторних випробувань хлібопродуктів та дотримання правил транспортування і зберігання продукції постачальник отримує сертифікат якості продукції за встановлену плату, що дає йому право на продаж даної продукції або на вивіз партії товару за межі Житомирської області.

Для проведення більш ефективного контролю за якістю продукції, на нашу думку, в Житомирській області необхідно впровадити систему НАССР (Система Аналізу Небезпек та Управління Критичними Контрольними точками, відома під назвою Hazard Analysis and Critical Control Points), яка сьогодні є визнаним методом забезпечення якості та безпеки харчової продукції в більшості країн Європи та США, та переглядається у вигляді загальноєвропейського стандарту для виробників продовольчих товарів. На відміну від інших систем контролю якості, система НАССР передбачає гарантування безпеки продукції в процесі її виробництва та створює можливість виділити всі види потенційно небезпечних факторів у конкретному харчовому виробі, а також попередити її виникнення.

Тому не виникає сумнівів щодо актуальності впровадження принципів НАССР і на ПАТ «ЖКХП», що прагне бути конкурентноздатним не лише на національному, алей на міжнародному ринках.

Під час впровадження системи НАССР проблемою є поєднання системи моніторингу з діючою на підприємстві системою виробничого, технічного, хімічного та вхідного контролю. Систему НАССР необхідно впроваджувати в наступному порядку:

1. організація робіт;

2. складання вихідної інформації;

3. аналіз діючих процедур;

4. вибір факторів, що будуть враховуватися;

5. вибір критичних контрольних точок;

6. розробка системи моніторингу;

7. впровадження системи НАССР.

Першим кроком до цієї мети повинні стати створення законодавчого поля для впровадження системи, підготовка навчальних матеріалів та розробка механізму стимулювання підприємств, що працюють за принципами НАССР.

Напрямки забезпечення на підприємстві необхідного рівня якості продукції в процесі виходу на нові ринки збуту.

Відповідно до основних принципів і вимог системи управління якості ISO серії 9000 редакції 2001 року та основних засад концепції національної політики у сфері якості в ПАТ «Житомирський комбінат хлібопродуктів» створена структура системи управління якістю та застосовуються наступні заходи і методики для забезпечення необхідного рівня якості продукції.

Внутрішній аудит - методика установлює порядок і правила проведення внутрішніх аудитів системи управління якістю (далі по тексту - СУЯ) і процесів підприємства з метою оцінки ефективності СУЯ і визначення необхідності проведення коригувальних і запобіжних дій для її удосконалення.

Відповідальність за функціонування й актуалізацію дійсної методики несе начальник відділу управління якістю. Вимоги до аудиторів розроблені на базі ДСТУ ІSО 10011-1-97, 10011-2-97, 10011-3-97 за винятком п. 6 П. 6 ДСТУ IS0 10011-2-97 застосовується у такій редакції: кандидат на посаду аудитора повинен мати стаж роботи на підприємстві щонайменше 4 роки. До того, як на нього буде покладена відповідальність за проведення перевірок як аудитора,кандидат повинен набути досвіду проведення всієї процедури перевірки, викладеної в ДСТУ ІSО 10011-1. Необхідний досвід може бути отриманий шляхом участі щонайменше в 3-х перевірках якості.

План проведення внутрішніх аудитів складається відділом управління якістю у грудні поточного року на наступний рік. План підписує представник керівництва з якості і затверджує голова правління. План складається, виходячи з розділів «Настанови з якості», і з таким розрахунком, щоб всі основні і допоміжні процеси, що зустрічаються в підрозділах, а також продукція і система якості в цілому були оцінені не рідше одного разу в рік.

Базовими документами для проведення аудиту є: Настанова з якості - 4.2.2; ДСТУ ІSО 9001-2001; ДСТУ IS0 9000-2001; ДСТУ ІSО 10011-1-1997; ДСТУ ISО 10011-2-1997; ДСТУ IS0 10011 - 3-І997;

Відділ управління якістю (ВУЯ) ознайомлює усі задіяні структурні підрозділи з планом проведення внутрішніх аудитів в триденний термін після його підписання. Зміни в річний план-графік вносяться ВУЯ за рішенням представника керівництва з якості. Позапланові аудити проводяться у випадках:

Ш випуску невідповідної установленим вимогам продукції;

Ш надходження інформації від споживачів чи контролюючих зовнішніх організацій про невідповідність якості продукції установленим вимогам;

Ш виявлення критичних невідповідностей.

Про проведення внутрішнього аудиту (планового і позапланового) голова правління видає наказ, у якому вказується:

- підрозділ, що перевіряється;

- ціль аудиту;

- термін проведення аудиту;

- склад аудиторської групи (з числа постійних аудиторів);

- головний аудитор.

Проект наказу готує ВУЯ за 10 днів до початку аудиту.

Дійсна методика «Запобіжні дії» установлює порядок проведення запобіжних дій, що застосовуються для усунення причин потенційних невідповідностей, з метою запобігання їхньому виникненню. Дійсна методика обов'язкова для всіх структурних підрозділів підприємства.

Відповідальність за функціонування й актуалізацію дійсної методики несе інженер з якості відділу управління якістю, безпеки продукції та екологічного менеджменту. Відповідальність за ефективність запобіжних дій несуть керівники відповідних структурних підрозділів. Розробка, перегляд методики, внесення змін у неї та її поширення методом тиражування відбувається відповідно до вимог методики «Управління документацією». Протоколи ведуться згідно методики «Управління протоколами» .

Проведення запобіжних дій складається з п'яти етапів: 1-й етап - виявлення потенційних невідповідностей; 2-й етап - виявлення можливих причин потенційних невідповідностей і їхній аналіз; 3-й етап - оцінка потреби в запобіжних діях; 4- й етап - визначення і реалізація запобіжних дій; 5-й етап - перевірка ефективності запобіжних дій.

Джерелами інформації про потенційні невідповідності для визначення запобіжних дій вважаються: нормативна (ГОСТ, ДСТУ) і технологічна документація (ТІ); документація системи управління якістю, безпеки продукції та екологічного менеджменту; планування розробок; аналіз результатів вимірів і контролю; результати внутрішніх перевірок; коригувальні дії; підготовка персоналу; пропозиції працівників підприємства й інші. Інформація про можливість виникнення потенційних невідповідностей надходить у відділ якості у формі повідомлення про потенційну невідповідність.

За результатами аналізу інформації про потенційні невідповідності, особою, що виявила потенційну невідповідність, або спеціалістами відділу якості визначається їхній статус: потенційна невідповідність чи критична потенційна невідповідність. По кожній потенційній невідповідності інженер з якості відділу управління якістю, безпеки продукції та екологічного менеджменту організовує роботу функціональної групи для аналізу необхідності розробки запобіжних дій. По кожній потенційній невідповідності група проводить аналіз можливих причин виникнення цієї невідповідності, можливої області поширення та впливу на:

- якість продукції;

- цілісність системи управління якістю, безпеки продукції та екологічного менеджменту;

- структуру документації;

- імідж організації;

- задоволеність споживачів та персоналу;

- інше.

Причини розподіляються за ступенем важливості і вибираються ті, котрі можуть зробити найбільший вплив на якість процесу чи продукції, а також визначаються можливі рішення по усуненню цих причин.

Дійсна методика «Коригувальні дії» (далі - методика) є методикою по діям, які виконуються для усунення причин виявлених невідповідностей. Методика обов'язкова для всіх структурних підрозділів підприємства. Відповідальність за функціонування й актуалізацію дійсної методики несе інженер з якості відділу якості, безпеки продукції та екологічного менеджменту. Відповідальність за виконання вимог дійсної методики несуть керівники всіх структурних підрозділів.

Розробка, перегляд методики, внесення змін у неї та поширення методом тиражування відбувається відповідно до вимог методики «Управління документацією». Протоколи ведуться відповідно до вимог методики «Управління протоколами».

Коригувальні дії - дії, які виконуються для усунення причини виявлених невідповідностей або іншої небажаної ситуації, для запобігання їхнього повторення.

Критична невідповідність - невідповідність, що може викликати випуск продукції, що не відповідає установленим вимогам;

Структура процесу «Коригувальні дії» складається з чотирьох етапів: 1 -й етап - виявлення невідповідностей; 2-й етап - виявлення причин невідповідностей і їхній аналіз; 3-й етап - визначення і реалізація коригувальних дій; 4-й етап - перевірка ефективності коригувальних дій.

Джерелами інформації про невідповідності для визначення коригувальних дій вважаються: рекламації і претензії споживачів; результати внутрішніх перевірок; протоколи нарад і роботи функціональних груп; результати контролю процесів; дані аналізу результатів вимірів і контролю; результати аналізу підготовки персоналу; пропозиції працівників підприємства й інші. Інформація про невідповідності надходить в відділ якості у формі повідомлення про невідповідність, листа реєстрації невідповідностей та протоколів.

За результатами аналізу інформації про невідповідності встановлюється одноразовість чи систематичність їхньої появи і визначається їхній статус: невідповідність чи критична невідповідність. По кожній невідповідності проводиться визначення причин її виникнення. Причини розподіляються за ступенем важливості і вибираються ті, котрі впливають на якість процесу чи продукції.

У випадку встановлення невідповідності, аналіз причин її виникнення і визначення коригувальних дій, із указівкою термінів і відповідальних за їхнє виконання, здійснює начальник підрозділу, у якому вона була встановлена. У випадку виявлення критичної невідповідності інженер з якості організовує роботу функціональної групи, компетентної в даній проблемі. Призначається керівник групи в залежності від області розповсюдження виявленої невідповідності. Група знайомиться з проблемою, визначає та аналізує причини невідповідності, розробляє термінові та довгострокові коригувальні та/або запобіжні дії, що протоколюються по рекомендованій формі (Ф-5.6-07-01).

Вивчення причин виявлених невідповідностей і визначення коригувальних дій з метою унеможливлення їх повторного виникнення може здійснюватися також на нарадах (засідання Координаційної ради по якості, «Дні якості», Комісії по управлінню невідповідною продукцією, оперативної наради, технічної ради й інші), що оформляються протоколами або в рамках наради відповідні доручення даються фахівцям. Заплановані коригувальні дії повинні бути виконані у встановлений термін. Рішення про зміну термінів приймає голова правління.

Контроль за виконанням коригувальних дій здійснює інженер з якості, для чого реєструє виконання коригувальних дій у журналі.

Управління невідповідною продукцією - методика, яка призначена для виявлення невідповідної продукції і визначення наступних дій з невідповідною продукцією з метою недопущення ненавмисного її використання чи постачання. Вона обов'язкова для всіх структурних підрозділів підприємства.

Відповідальність за функціонування й актуалізацію дійсної методики несе начальник виробничої лабораторії. Відповідальність за виконання вимог дійсної методики несуть керівники всіх структурних підрозділів.

Розробка, перегляд методики, внесення змін у неї і поширення методом тиражування відбувається відповідно до вимог методики «Управління документацією». Протоколи ведуться відповідно до вимог методики «Управління протоколами».

Аналізування, оцінка ефективності СУЯ і досягнення встановлених цілей підприємства, викладених у “Політиці в сфері якості”, проводиться вищим керівництвом один раз у грудні поточного року на підставі звіту аналізування та оцінки ефективності СУЯ. Підготовку звіту аналізування та оцінки ефективності СУЯ організовує представник керівництва з якості.

Звіт аналізування та оцінки ефективності СУЯ складається з:

Ш оцінки рівня задоволеності споживачів, їхніх скарг і побажань, анкетування - готує начальник відділу маркетингу та збуту;