Функції мотивації на прикладі СВК "Перемога"

Отже, для того, щоб отримати максимальну віддачу від застосування методів мотивації та підвищити рівень продуктивності праці необхідно використовувати їх у комплексі. Це сприятиме тісному взаємозв'язку між ними, адже використання лише одного комплексу методів не дасть змогу стимулювати творчу активність персоналу на досягнення цілей підприємства.

Ефективне управління виробничо-господарською діяльністю підприємств значною мірою залежить від використання вміло налагодженого мотиваційного механізму. Враховуючи світовий досвід мотивації праці, можна стверджувати, що теоретична основа для створення такого механізму існує, однак його слід удосконалити з урахуванням результатів мотиваційного моніторингу і прилаштувати до своєрідної трудової ментальності українців, економічної ситуації в країні.

Успішність будь-якої діяльності залежить не тільки від знань, навичок і вмінь працівників, а й від їх мотивації. Тобто від прагнення працювати і досягати високих результатів. Отож, чим вищий рівень мотивації й активності, тим більше факторів спонукають працівника до діяльності, тим більше зусиль він схильний докладати.

Мотивація повинна бути постійним пріоритетом та частиною культури підприємства, яка базується на емоційних та внутрішніх потребах працівників, а не керівника. За загальними спостереженнями, середньостатистичний працівник віддає власне роботі не більше 50% свого часу. Тому оволодіння майстерністю мотивації здатне подвоїти ваші шанси на успіх та перемогу над середньостатистичним конкурентом.

Отже, найбільш важливими сучасними методами мотивації персоналу є наступні:

Формування чіткіх та прозорих критеріїв оцінки персоналу;

Аналіз реальних потреб працівників;

Створення диференційованої системи винагород;

Визнання заслуг підлеглих: персональна похвала, публічне визнання заслуг (на нараді, зборах), почесна грамота;

Надання «відгулів» за наднормову працю;

Поліпшення умов праці працівника;

Надання премії, цінних подарунків;

Надання (розширити) соціальний пакет;

Надання можливості для кар'єрного зростання або переведення у більш престижний підрозділ;

Розширення повноваження працівників, надання можливості для участі у прийнятті рішень.

Проте завжди потрібно мати на увазі, що люди швидко до всього звикають, і всі бонуси починають здаватися звичними. Тому важливо завжди залишати щось про запас або постійно вигадувати нові форми для їх заохочення.

В реальності люди самостійно знаходять для себе мотивацію, а на підприємстві завдання керівника - створити сприятливий грунт для розвитку мотивації. В її основі лежить вміння пов'язувати результат та винагороду з речами, які працівник цінує найбільше. Тому потрібно навчитись вивчати та аналізувати анкетні та ситуативні дані про свій персонал, розмовляти з ними, дізнаватись, що працівникам приносить задоволення та чим найбільше подобається займатись.

Навіть зараз, в складний економічний період, керівництву воднотранспортних підприємств України потрібно думати на перспективу, правильно будувати психологічний клімат та загальну атмосферу на підприємстві, не втратити зацікавленість працівників, які можуть внести значний вклад в розвиток підприємства після успішного подолання тимчасових труднощів.

3.2 Співвідношення рівня зарплати і продуктивності праці

Можна виділити три основні моделі, що визначають співвідношення темпів росту продуктивності праці й заробітної плати:

-- ріст заробітної плати пропорційний росту продуктивності праці;

-- ріст заробітної плати відстає від росту ПП (дегресивна модель);

-- ріст заробітної плати випереджає ріст продуктивності праці (прогресивна модель).

Першу модель можна вважати ідеальною. У масштабах держави вона не породжує інфляції, а для підприємства є стимулом до підвищення продуктивності праці його працівників. На практиці таке співвідношення підтримувати важко.

Друга ситуація не повинна породжувати інфляцію, але не містить стимулу до підвищення продуктивності праці.

Якщо темп росту заробітної плати випереджає темп росту продуктивності праці, то така модель стимулює ріст продуктивності праці, але породжує інфляцію. Занадто високі темпи росту заробітної плати порушують зв'язок між витратами праці і її оплатою, що так само призводить до зниження її продуктивності.

Продуктивність праці -- це її ефективність, результативність.

Для виміру продуктивності праці використовуються два, показники: вироблення й трудомісткість.

Вироблення -- це кількість продукції, виробленої в одиницю робочого часу або, яка доводиться на одного середньострокового працівника на рік (квартал, місяць).

Трудомісткість характеризує витрати робочого часу на виробництво одиниці продукції або роботи;

Одиниці трудомісткості -- нормо-години. Праця, витрачена на виробництво продукції, може бути виражений у людино-годинах, людино-днях або середньостроковій чисельності працюючих.

Залежно від способу вираження обсягу продукції розрізняють три основних методи виміру продуктивності праці: натуральний, трудовий і вартісний.

В залежності від складу витрат, що включають у трудомісткість продукції, розрізняють наступні її види:

а) технологічна трудомісткість (витрати праці основних робітників);

б) трудомісткість обслуговування виробництва (витрати праці допоміжних робітників);

в) виробнича трудомісткість (витрати праці основних і допоміжних робітників);

г) трудомісткість керування виробництвом (витрати праці керівників, фахівців і службовців);

д) повна трудомісткість (витрати праці всього промислово-виробничого персоналу).

Фактори підвищення продуктивності праці можна класифікувати за трьома напрямками:

1) фактори, що створюють умови для росту продуктивності праці: рівень розвитку науки, підвищення кваліфікації працівників, зміцнення трудової дисципліни, скорочення відплив кадрів і ін.);

2) фактори, що сприяють росту продуктивності праці: матеріальне й моральне стимулювання, удосконалювання оплати праці, впровадження науково й технічно Обгрунтованих норм праці, впровадження прогресивної технології й ін.

3) фактори, що безпосередньо визначають рівень продуктивності праці на підприємстві: механізація й автоматизація виробничих процесів, поліпшення якості праці, ліквідація простоїв, усунення шлюбу, удосконалювання керування й організації праці й ін.

Висновок

Виконувавши курсовий проект я вибрала таку тему: функції мотивації на прикладі СВК « Перемога».

Мотивація - це процес спонукання, стимулювання себе чи інших (окремої людини чи груп людей) до цілеспрямованої поведінки або виконання певних дій, спрямованих на досягнення власної мети або мети організації.

Список літературних джерел

1. Михайлов С. І. Менеджмент. Навчальний посібник. Вінниця: Нова книга, 2006. 416 с.

2. Кондратюк А. І. Основи менеджменту. Навчальний посібник. Ніжин, 1999 р.

3. Нагаєв В. М. Аграрний менеджмент. Практика ( Модульний варіант). К: Центр навчальної літератури, 2004. 319 с.

4. Пушкар Р. М. Тарнавська Н. П. менеджмент теорія і практика, підручник для вузів. Тернопіль: Карт - бланш, 2003р.

Размещено на Allbest.ru