27,5

22,8

18,8

-8,7

-31,6

-4,0

-17,5

Тривалість одного обороту дебіторської заборгованості, днів

365/Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

13,3

16,0

19,4

6,1

45,9

3,4

21,3

Рентабельність оборотних коштів, %

Чистий прибуток/Середньорічний залишок оборотних коштів х 100%

34,7

10,0

16,8

-17,9

-51,6

6,8

68,0

Коефіцієнт закріплення оборотних коштів

Середньорічний залишок оборотних коштів/Чистий дохід

0,19

0,17

0,13

-0,06

-31,6

-0,04

-23,5

Джерело: розроблено автором на основі даних ТОВ «ЛГЗ «Тетерів» [27]

Коефіцієнти оборотності показують, на скільки ефективно використовуються оборотні активи на підприємстві. Розрахувавши дані показники, можна побачити, що оборотність оборотних засобів та виробничих запасів за 2010 рік зросла, а дебіторської заборгованості - зменшилась на 9 оборотів порівняно з 2008р. і на 4 - з 2009 р. Рентабельність оборотних коштів зменшилась на половину порівняно з 2008 р. і зросла на 68% від 2009 р. та становить 16,8%, що свідчить про те, що на 1 грн. вкладену в оборотні кошти підприємство отримує прибуток в розмірі 17 коп. Отже, ефективність використання оборотних коштів у 2010р. підвищилась, на що вказує зменшення тривалості одного обороту з 71,6 у 2008 р. до 46,8 днів у 2010 р.

Ефективність використання трудових ресурсів і заробітної плати є одним з основних розділів економічного аналізу. Ефективність їх оцінюється за допомогою системи показників, які визначають забезпеченість об'єкта трудовими ресурсами. Склад працівників постійно змінюється через об'єктивні і суб'єктивні причини. Для характеристики трудового потенціалу підприємства використовується ціла система показників [17, с. 179].

У звітному році підприємство було забезпечене кваліфікованими трудовими кадрами. ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Тетерів» має наступний склад та структуру персоналу (табл. 4.8.).

Таблиця 4.8.

Склад та структура персоналу ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Тетерів» в 2008 - 2010 роках

Категорія персоналу	2008 рік	2009 рік	2010 рік	Відхилення 2010 р.
				від 2008 р.	від 2009 р.
	Чис,чол	Питома вага,%	Чис,чол	Питома вага,%	Чис,чол	Питома вага,%	абс.	відн,%	абс.	відн,%
Персонал - всього, в т.ч.:	148	100	143	100	141	100	-7	-4,7	-2	-1,3
Промислово-виробн. перс, з нього:	146	98,6	141	98,6	139	98,6	-7	-4,8	-2	-1,4
-робітники	107	72,3	102	71,3	100	70,9	-7	-6,5	-2	-2,0
-керівники	14	9,6	14	9,8	14	9,9	0	0	0	0
-спеціалісти	25	16,9	25	17,5	25	17,8	0	0	0	0
Непромисловий персонал	2	1,4	2	1,4	2	1,4	0	0	0	0

Джерело: складено автором за даними ТОВ «ЛГЗ «Тетерів» [31]

За 2010 рік кількість усіх працівників на підприємстві склала 141 осіб, що на 7 осіб менше у порівнянні з 2008р. і на 2 особи - з 2009 р., або на 4,7 % і 1,3% скоротилась. Чисельність зменшилась за рахунок скорочення робітників на 7 чол.

Рух персоналу аналізують за джерелами надходження та напрямками вибуття. Склад працівників на підприємстві постійно змінюється: деякі з них залишають підприємство, інші приходять на їхнє місце. Усі ці зміни в чисельності працівників обумовлюють оборот робочої сили, основними показниками якого є такі коефіцієнти: обороту по прийомому -- Кпр ; обороту по вибуттю -- Квиб ; плинності кадрів -- Кпл. Ці коефіцієнти розраховуються за такими формулами:

Коефіцієнт обороту по прийому (Кпр):

Кпр = Чприйн / Чссчп · 100, (4.10)

Чприйн -- загальна чисельність прийнятих працівників за рік;

Чссчп -- середньооспискова чисельність працюючих.

Коефіцієнт обороту по вибуттю (Квиб) :

Квиб = Чзвільн / Чссчп · 100, (4.11)

Чзвільн -- загальна кількість працівників звільнених за рік.

Коефіцієнт плинності кадрів (Кпл):

Кпл = ЧРвиб в.б / Чссчп · 100, (4.12)

Чвиб в.б -- чисельність працівників, що вибули за власним бажанням без поважних причин та внаслідок порушення трудової дисципліни.

Результати розрахунків занесені в табл. 4.9.

Таблиця 4.9.

Показники руху персоналу ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Тетерів» в 2008 - 2010 роках

Показники	Роки	Відхилення 2010 р.
		від 2008р.	від 2009р.
	2008	2009	2010	абс.	відн., %	абс.	відн., %
Середньоспискова чисел. працівників, чол.	148	143	141	-7	-4,7	-2	-1,3
Прийнято, чол.	5	2	1	-4	-0,8	-1	-0,5
Вибуло усього, чол.	19	7	3	-16	-84,2	-4	-57,1
в т.ч.за власним бажанням, чол.	15	6	3	-12	-0,8	-3	-0,5
Коефіцієнт обороту по прийому	0,034	0,014	0,007	-0,027	-79,4	-0,007	-0,5
Коефіцієнт обороту по вибуттю	0,128	0,049	0,021	-0,107	-83,6	-0,028	-57,1
Коефіцієнт плинності кадрів	0,101	0,042	0,021	-0,08	-79,2	-0,021	-0,5

Джерело: складено автором на основі 1-ПВ ТОВ «ЛГЗ «Тетерів» [31]

З таблиці 4.9. спостерігаємо, що плинність кадрів є незначною на заводі. Коефіцієнт обороту по прийому зменшується з кожним роком. Кількість працюючих, які вибули з підприємства за 3 роки, становить 16 чоловік, з них - 12 чол. за власним бажанням. Така ситуація зумовлена зменшенням заробітної плати, несвоєчасною виплатою її, виходом працівників на пенсію, шкідливими умовами праці.

Продуктивність праці - це показник, що характеризує міру ефективності праці окремого працівника в середньому на підприємстві. Він розраховується як відношення обсягу наданих послуг до середньоспискової чисельності працівників підприємства. На підприємстві використовуються два методи виміру продуктивності праці: натуральний та вартісний.

На основі вищенаведених даних розрахуємо продуктивність праці персоналу за категоріями у вартісному та натуральному показниках:

ППварт = ОВварт / ССЧП., (4.13)

ОВварт - обсяг виробництва у вартісному вираженні, тис. грн.;

ССЧП - середньосписочна чисельність персоналу, чол.

ППнат = ОВнат / ССЧП., (4.14)

ОВнат - обсяг виробництва у натуральному вираженні, тис. дал

Продуктивність праці у вартісному вираженні становила:

ППварт 2009= 30827,5 / 143 = 215,6

ППварт 2010= 39381 / 141 = 279,3

Продуктивність праці у натуральному вираженні становила:

ППнат 2009 = 534,5 / 143 = 3,7

ППнат 2010 = 550,7/ 141 = 3,9

Результати розрахунків представлено у табл. 4.10.

Таблиця 4.10.

Рівень продуктивності праці ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Тетерів» в 2008 - 2010 роках

Показник	Од. вимір	Роки	Відхилення 2010 р.
		2008	2009	2010	від 2008 р.	від 2009 р.
					абс.	відн.,%	абс.	відн.,%
Обсяг продукції в діючих цінах	тис. грн.	30259,0	30827,5	39381	9122	30,1	8553,5	27,7
Виробництво продукції: - спирт ректифікат	тис. дал.	524,1	534,5	550,7	26,6	5,1	16,2	3,0
Середньооблікова кількість штатних працівників	осіб	148	143	141	-7	-4,7	-2	-1,3
ПП у вартісному вираженні	(тис. грн. / чол.)	204,5	215,6	279,3	74,8	36,6	63,7	29,5
ПП у натуральному вираженні	(тис.дал./чол.)	3,5	3,7	3,9	0,4	11,4	0,2	5,4

Джерело: складено автором за даними ТОВ «ЛГЗ «Тетерів» [26]

Провівши аналіз продуктивності праці можна сказати, що вона в середньому зростає на 5,5%. Тому робимо висновок, що підприємство ефективно використовує власні трудові ресурси: застосовує ефективні мотиваційні методи, підвищує кваліфікаційний рівень персоналу тощо.

Поточні витрати з економічної точки зору - це величина капіталу, дійсно витрачена на виробництво і реалізацію продукції протягом певного періоду часу. Протягом 2008 -2010 рр. підприємство здійснило капітальні витрати в такі об'єкти незавершеного будівництва: дріжджового відділення - 145,0 тис. грн.; брагоректифікаційного відділення - 8,0 тис.грн.; вагової та прохідної - 148,0 тис.грн.; зворотнього водопроводу - 13 тис.грн.; приміщення для передаточного чана - 21,0 тис.грн.; стоянки для автомобілів - 13 тис.грн.; апаратного відділення - 2 тис.грн; інше - 31,0 тис. грн.

ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Тетерів» має наступний склад і структуру поточних витрат підприємства, які наведені в таблиці 4.11.

Таблиця 4.11

Склад та структура поточних витрат ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Тетерів» в 2008-2010 рр.

Елементи витрат	2008 рік	2009 рік	2010 рік	Відхилення 2010 р.
				від 2008 р.	від 2009 р.
	Сума витрат, тис.грн.	Питома вага,%	Сума витрат, тис.грн.	Питома вага,%	Сума витрат, тис.грн	Питома вага,%	абс.	відн., %	абс.	відн.,%
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	22674	74,2	27844	81,0	32406	76,3	9732	42,9	4562	16,4
Адміністративні витрати	1718	5,6	1640	4,8	1707	4,0	-11	-0,6	67	4,1
Витрати на збут	1497	4,9	1968	5,7	4199	9,9	2702	180,5	2231	113
Інші операційні витрати	4428	14,5	2743	8,0	3915	9,2	-513	-11,6	1172	42,7
Фінансові витрати	255	0,8	180	0,5	268	0,6	13	5,1	88	48,9
Разом	30572	100,0	34375	100,0	42495	100	11923	39	8120	23,6

Джерело: складено автором за даними ТОВ «ЛГЗ «Тетерів»

Аналізуючи таблицю 4.11, можна зробити висновок, що найбільшу питому вагу в структурі поточних витрат займає собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) - 74,17% в 2008 році, 81% в 2009 році та 76,3% в 2010 році. Зростання питомої ваги собівартість реалізованої продукції зумовлено зростанням суми даних витрат на 42,9% порівняно з 2008 роком та 16,4% в 2009 році. Мають тенденцію до зростання витрати на збут до 180,5%. Їх підвищення зумовлено зростанням витрат на доставку продукції споживачам та експорту продукції. Зменшення питомої ваги адміністративних витрат в 2010 році порівняно з 2008 роком сталось в результаті зменшення таких витрат: оплата праці та відрахування до соціальних фондів, знос основних засобів і нематеріальних активів, витрати на утримання основних фондів загальногосподарського призначення, податки, витрати на страхування загальногосподарського персоналу, юридичні послуги. Найбільшу питому вагу в структурі адміністративних витрат займають витрати на оплату праці та відрахування до соціальних фондів та витрати на утримання легкового транспорту. Збільшення питомої ваги інших операційних витрат зумовлено оплатою комісійної винагороди оптовому покупцю спирту.

Збільшення собівартості реалізованої продукції у 2010 році пояснюється збільшенням обсягів реалізації спирту порівняно з 2008 - 2009 роками та зростанням цін на енергоносії і послуги.

Склад та обсяги реалізованої продукції можна прослідкувати з табл.4.12.

Таблиця 4.12

Динаміка обягів реалізації продукції ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Тетерів» в 2008-2010 рр.

Товарна група	2008	2009	2010
	тис.грн	%	тис.грн	%	тис.грн	%
Спирт:	25550	86,9	30427	92,4	38098	94,4
- спирт ректифікат Люкс	15933	54,2	19705	59,9	24190	60,0
- спирт ректифікат вища очистка	9617	32,7	10722	32,6	13908	34,5
Горілка	2652	9,0	1757	5,3	1546	3,8
Лікеро-горілчані вироби	1205	4,1	730	2,2	691	1,7
Разом	29407	100	32914	100	40335	100

Джерело: складено автором за даними ТОВ «Лікеро-горілчаний «Тетерів»

Як бачимо, найбільше на протязі 2008-2010рр. реалізовується спирт Люкс та спирт вищої очистки, що становить у 2008 році - 86,9%, у 2009 році - 92,4%, у 2010 році - 94,4% всієї реалізованої продукції. Горілка та лікеро-горілчані вироби підприємство реалізує порівняно мало, тому що ця продукція реалізовується лише на внутрішньому ринку.

В ринкових умовах винятково велику роль відіграє аналіз фінансового стану підприємства. Це пов'язане з тим, що підприємства самостійні і несуть повну відповідальність за результати своєї виробничо-господарської діяльності перед співвласниками (акціонерами), робітниками, банком і кредиторами.

Фінансовий стан підприємства - це сукупність показників, що відображають його спроможність покривати свої боргові зобов'язання.

Фінансовий стан може бути стійким, нестійким та кризовим. Стійкий фінансовий стан передбачає здатність функціонувати та розвиватися, належний рівень ліквідності та фінансової стійкості, забезпеченість власними оборотними засобами та ефективне використання наявних ресурсів.

Основними напрямками аналізу фінансового стану є:

Оцінка фінансової стійкості та незалежності.

Аналіз ліквідності та платоспроможності.

Аналіз ділової активності.

Аналіз показників прибутковості (рентабельності).

Мета фінансового аналізу - визначити стан фінансового здоров'я підприємства, своєчасно виявити і усунути недоліки в діяльності, знайти резерви покращення фінансового стану підприємства. Основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану підприємства є фінансова звітність.

Проаналізуємо динаміку показників валового прибутку, прибутку від операційної діяльності, прибутку від звичайної діяльності до оподаткування та чистого прибутку (табл. 4.13).

Таблиця 4.13.

Фінансові результати діяльності ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Тетерів» за 2008 - 2010 роки (тис. грн)

Показник	Роки	Відхилення 2010 р.
	2008	2009	2010	від 2008 р.	від 2009 р.
				абс.	відн.,%	абс..	відн.%
Дохід (виручка) від реалізації продукції	36062	40222	48585	12523	34,7	8363	20,8
Податок на додану вартість	5481	6411	7445	1964	35,8	1034	16,1
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції	29407	32914	40335	10928	37,2	7421	22,5
Собівартість реалізованої продукції	22674	27844	32406	9732	42,9	4562	16,4
Валовий прибуток	6733	5070	7929	1196	17,8	2859	56,4
Інші операційні доходи	3815	2394	3316	-499	-13,1	922	38,5
Адміністративні витрати	1718	1640	1707	-11	0,6	67	4,1
Витрати на збут	1497	1968	4199	2702	180,5	2231	113,4
Інші операційні витрати	4428	2743	3915	-513	-11,6	1172	42,7
Фінансові результати від операційної діяльності (прибуток)	2905	1113	1424	-1481	-51,0	311	27,9
Інші доходи	1	-	4	3	300	4	0
Фінансові витрати	255	180	268	13	5,1	88	48,9
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (прибуток)	2651	933	1160	-1491	-56,2	227	24,3
Податок на прибуток	671	367	297	-374	-55,7	-70	-19,1
Фінансові результати від звичайної діяльності (приб)	1980	566	863	-1117	-56,4	297	52,4
Чистий прибуток	1980	566	863	-1117	-56,4	297	52,4

Джерело: складено автором на основі форми № 2 «Звіт про фінансові результати» ТОВ «ЛГЗ «Тетерів» [24]

Підприємство за 2010 рік збільшило прибуток на 52,4% порівняно з попереднім, але не вдалося досягти рівня 2008 року (1980 тис. грн.). З кожним роком зменшується податок на прибуток з 671 тис. грн. до 297 тис. грн. Собівартість реалізованої продукції має тенденцію до зростання на 42,9% порівняно з 2008 роком і на 16,4% - з 2009 роком.

Прибуток показує абсолютний ефект діяльності підприємства без урахування використаних при цьому ресурсів, тому його слід доповнювати показником рентабельності. Ступень прибутковості підприємства і характеризує рентабельність.

Під фінансовою стійкістю підприємства розуміють його платоспроможність в часі з дотриманням умови фінансової рівноваги між власними та залученими коштами. Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, повинні окупитися за рахунок грошових надходжень, а отриманий прибуток забезпечувати самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх джерел формування активів.

Комплексна оцінка фінансової стійкості проводиться шляхом розрахунку наступних відносних показників (табл. 4.14).

Таблиця 4.14.

Показники фінансової стійкості ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Тетерів» в 2008 - 2010 роках

Назва	Зміст	Норматив	Роки	Відхилення 2010 р.
			2008	2009	2010	від 2008 р.	від 2009 р.
						абс.	відн.,%	абс..	відн.,%
Коефіцієнт фінансової автономії (незалежності)	Власний капітал/Валюта балансу	0,5	0,8	0,8	0,7	-0,1	-12,5	-0,1	-12,5
Коефіцієнт мобільності	Оборотні активи/ Позаоборотні активи	0,5	0,9	0,6	0,6	-0,3	-33,3	0	0
Коефіцієнт маневреності	(Оборотні активи -- Короткострокова заборгованість) / Оборотні активи	0,2	0,5	0,6	0,2	-0,3	-60,0	-0,4	-66,7
Коефіцієнт фінансової стійкості	Власний капітал/ Загальна заборгованість	1	3,0	4,5	2,3	-0,7	-23,3	-2,2	-48,9
Коефіцієнт забезпечення довгострокової заборгованості	Власний капітал/ Довгострокові зобов'язання	4	168,1	74,4	-	-	-	-	-
Коефіцієнт фінансової залежності від довгострокових зобов'язань	Довгострокові зобов'язання/ Власний капітал	0,25	0,01	0,01	-	-	-	-	-
	Джерело: розроблено автором за даними ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Тетерів» [29]

Проаналізувавши показники фінансової стійкості, можна зробити висновок, що підприємство спроможне протистояти дії зовнішніх факторів є незалежним: коефіцієнт автономії перевищує нормативне значення і становить 0,7, що на 0,1 менше ніж в 2008-2009 рр. Коефіцієнт фінансової стійкості становить 2,3 в звітному році і є гіршим за попередні роки, але перевищує норму. У 2010 році були відсутні довгострокові зобов'язання, що свідчить про стійкий фінансовий стан підприємства. Одним із етапів аналізу фінансового стану підприємства є оцінка ліквідності та платоспроможності. Платоспроможність - можливість підприємства своєчасно задовольнити платіжні зобов'язання. Ознаками платоспроможності є : наявність в достатньому обсязі коштів на поточному рахунку; відсутність простроченої короткострокової заборгованості.

Ліквідність - здатність підприємства перетворити свої активи в грошові кошти для покриття боргових зобов'язань. Серед відносних показників, що характеризують ліквідність та платоспроможність підприємства, виділяють наступні показники, розрахунок яких представлено в табл. 4.15.

Таблиця 4.15.

Показники ліквідності та платоспроможності ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Тетерів» в 2008 - 2010 роках

Назва	Зміст	Норматив	Роки	Відхилення 2010 р.
			2008	2009	2010	від 2008 р.	від 2009 р.
						абс.	відн.,%	абс..	відн.,%
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Показує, яка частина боргів підприємства може бути сплачена негайно	0,3	0,01	0,08	0,1	0,09	900	0,02	25
Коефіцієнт загальної ліквідності	Відображає, яка частина поточних зобов'язань може бути погашена за рахунок швидко ліквідних активів	1	2,0	2,2	1,2	-0,8	-40	-1	-45,5
Коефіцієнт швидкої ліквідності	Показує, можливість покриття заборгованості за рахунок високо- та швидко ліквідних активів	0,8	0,2	0,8	0,6	0,4	200	-0,2	-25
Коефіцієнт покриття заборгованості	Показує достатність ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов'язань	2	2,0	2,3	1,2	-0,8	-40	-1,1	-47,8
Коефіцієнт фінансування	Характеризує залежність підприємства від залучених засобів	1	0,3	0,2	0,4	0,1	33,3	0,2	100
Коефіцієнт забезпеч. власними оборотними засобами	Показує забезпеченість підприємства власними оборотними засобами	0,1	0,5	0,6	0,2	-0,3	-60	-0,4	-66,7
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	Показує яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, вкладена в ОЗ	0	0,3	0,3	0,1	-0,2	-66,7	-0,2	-66,7

Джерело: розроблено автором за даними ТОВ «ЛГЗ «Тетерів» [26-27]

Коефіцієнт абсолютної ліквідності склав відповідно 0,1 у 2010 році та 0,01 і 0,08 у 2008 та 2009 році. Норматив становить 0,3, тому це означає, що підприємство має недостатню кількість абсолютно-ліквідних активів для покриття поточних зобов'язань. Показник має тенденцію до зростання. Оскільки даний коефіцієнт має значення при дослідженні банками фінансового стану та платоспроможності кожного підприємства, то такий низький його рівень може призвести до відмови від короткострокового кредитування. Оскільки підприємство має дуже низькі можливості розраховуватись з боргами.

Відповідність коефіцієнта загальної ліквідності нормативу, який дорівнює одиниці, вказує на те, що підприємство забезпечене необхідною кількістю ліквідних активів, які б могли покрити поточні зобов'язання, та ще видно, що даний показник в порівнянні з 2008 та 2009 роком, коли його значення становило 2 і 2,2, зменшився і становив у 2010 році 1,2. Дана тенденція до зменшення є негативною для підприємства.

Коефіцієнт швидкої ліквідності складає 0,2, 0,8 та 0,6 у 2008, 2009 та 2010 році відповідно, але він відповідає нормативу, що становить 0,8, лише у 2009 році і це свідчить, що підприємство не має достатньо ліквідних коштів, які перебувають у його розпорядженні для покриття зобов'язань, за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами.

Коефіцієнт покриття заборгованості не відповідає нормативному значенню 2 у 2010 році і становить 1,2. У 2008-2009 рр. даний показник відповідає нормативу. Проаналізувавши показник, бачимо, що підприємство віддаляється від перспективи розрахуватися з поточними зобов'язаннями за рахунок усіх ліквідних оборотних активів.

Рентабельність - це відносний показник прибутку, який відображає відношення отриманого ефекту (доходу, прибутку) з наявними або використаними ресурсами. Рентабельним є такий стан діяльності, коли протягом певного періоду грошові надходження компенсують понесені витрати, створюється і накопичується прибуток. Протилежним станом є збитковість, коли грошові надходження не компенсують понесені витрати [15].

Основні показники рентабельності, які показують прибутковість підприємства наведені у табл. 4.16.

Таблиця 4.16.

Показники рентабельності ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Тетерів» за 2008-2010 роки

Назва	Зміст	Роки	Відхилення 2010 р.
		2008	2009	2010	від 2008 р.	від 2009 р.
					абс.	відн.,%	абс.	відн.,%
Рентабельність продукції, %	Показує, скільки отримано прибутку з 1 грн. понесених витрат	12,8	4,0	4,4	-8,4	-65,6	0,4	10
Рентабельність продаж, %	Показує розмір чистого прибутку з 1 грн. чистого доходу від реалізації продукції	6,7	1,7	2,1	-4,6	-68,7	0,4	23,5
Рентабельність власного капіталу, %	Відображає величину прибутку ,що припадає на 1 грн. власного капіталу	22,4	5,6	8,4	-14	-62,5	2,8	50
Рентабельність активів, %	Відображає величину прибутку ,що припадає на 1 грн. активів підприємства	14,7	4,5	5,8	-8,9	-60,5	1,3	28,9

Джерело: розроблено автором за матеріалами ТОВ «ЛГЗ «Тетерів» [18]

Проаналізувавши прибутковість підприємства, ми виявили, що рентабельність усіх показників звітного року, порівняно з 2008 роком зменшилась на 64 %, але порівняно з 2009 роком підприємство ефективніше використовує свої ресурси і йому вдалося підвищити показники рентабельності підприємства.

Отже, проаналізувавши стан ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Тетерів» можна дійти висновку, що показники фінансового стану не є поганими, адже в 2010 р. спостерігається тенденція до покращення даних показників. Заводу потрібно чіткіше сформувати свою економічну політику внаслідок чого покращаться і фінансові показники і його становище на ринку.

Основним узагальнюючим показником фінансових результатів підприємства є прибуток. Незважаючи на складну ситуацію в Україні підприємство має абсолютну фінансову стійкість та продовжує свій розвиток по покращенню якості продукції, працює над впровадженням перспективних технологій та освоює нові види продукції. Інвестицій на підприємстві немає, тому основним джерелом інвестицій на підприємстві є власні кошти заводу.

4.2. Характеристика зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Тетерів»

Аналіз розвитку зовнішньоекономічної діяльності полягає в зіставленні результатів такої діяльності з аналогічними показниками попереднього року. Інструментами аналізу є сукупність показників, використання яких дає можливість досягти мети. Мета аналізу полягає у визначені результатів зовнішньоекономічної діяльності підприємства та пошуку резервів зростання ефективності такої діяльності.

На сучасному етапі ТОВ «Лікеро-горілчаного заводу «Тетерів» посідає одне з лідируючих позицій на внутрішньому ринку серед підприємств, які займаються спиртовою галуззю. Також дане підприємство відоме і на зовнішньому ринку, а саме як експортер спирту високої якості «Люкс», спирту вищої очистки.

ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Тетерів» займається зовнішньоеконо- мічною діяльністю і у розрахунках з нерезидентами, як засіб платежу, використовувалась європейська валюта - євро. Обсяги експорту спирту ТОВ «Лікеро-горілчаного заводу «Тетерів» за 2008-2010 роки зображені на рис. 4.2.

Рис. 4.2. Обсяги експорту спирту ТОВ «Лікеро-горілчаного заводу «Тетерів» за 2008-2010 роки

Джерело: складено автором на основі даних ТОВ «ЛГЗ «Тетерів»

Отже, за 2009 р. підприємством експортовано 44,4 тис. дал. спирту, що на 11,1 тис. дал. більше, ніж у попередньому році. За 2010 р. - 42,6 тис. дал., що на 1,8 тис. дал. менше, ніж у 2009 р. або на 9,3 тис. дал. Більше ніж у 2008 р. Бачимо, що обсяги експорту є нестабільні.

Підприємство експортує свою продукцію за кордон, географію експорту продукції у 2010 році ТОВ «Лікеро-горілчаного заводу «Тетерів» представлена на рис. 4.3.:

Рис. 4.3. Географію експорту продукції ТОВ «Лікеро-горілчаного заводу «Тетерів» у 2010 році

Джерело: складено автором за даними ТОВ «Лікеро-горілчаного заводу «Тетерів»

За даними рис. 4.2. ТОВ «Лікеро-горілчаного заводу «Тетерів» найбільше експортовано спирту до Німеччини 25% (10,65 тис. дал), 2 місце по експорту спирту зайняв Азербайджан 19,5% (8,31 тис. дал), 3 місце - Литва 17,3% (7,37 тис. дал).

Однією з причин нестабільного експорту є звичайно велика конкуренція на ринку даної продукції, а також нестабільність економічної політики держави. Для більш наглядної картини становища ТОВ «Лікеро-горілчаного заводу «Тетерів» на ринку спиртової продукції побудуємо карту стратегічних груп (рис. 4.4).

низький середній високий

Якість продукції

® - США; © - Бразилія; И - Росія; Україну - ?

Рис. 4.4. Карта стратегічних груп конкурентів

Джерело: складено автором на основі підручника Шершньова З. Є. - Стратегічне управління. К.: КНЕУ, 2004. -- 699 с. [25]

Найсуттєвішими характеристиками підприємств даної галузі обираємо ціну та якість продукції. Основними країнами-конкурентами України на світовому ринку спиртової продукції являються: США, Бразилія, Росія.

В коло стратегічної групи конкурентів потрапляє два найбільш важливі для України конкуренти - США та Росія. Отже, саме вивчення можливої поведінки цих конкурентів є безперечно необхідними. Стратегія конкурентів та їх вірогідні дії у найближчому майбутньому здійснюють безпосередній вплив на власні стратегічні рішення підприємства: або необхідно зайняти захисну позицію у відповідь на кроки конкурентів, або агресивну, якщо дії суперників забезпечують таку можливість.

Постійний збір і аналіз інформації про конкурентів дозволяє передбачити їхні дії і заздалегідь підготувати ефективні контрзаходи. Іншими словами, підприємство, що претендує на успіх, повинна постійно займатися моніторингом діяльності конкурентів і прогнозувати їхні дії. Правильне визначення галузевих КФУ сприяє досягненню підприємством конкурентної переваги, а використання одного чи декількох КФУ як основи при розробці стратегії - успіху підприємства на ринку.

Галузеві ключові фактори успіху (КФУ) - це ті дії з реалізації стратегії, конкурентні можливості, результати діяльності, які кожне підприємство має забезпечити задля своєї конкурентоздатності та досягнення фінансових успіхів [26, с.178].

Проаналізувавши діяльність ТОВ «Лікеро-горілчаного заводу «Тетерів» , було визначено такі ключові фактори успіху підприємства: досить висока якість продукції; широкий асортимент продукції; високо кваліфікаційний склад персоналу.

Необхідною умовою для успішного проведення експортних операцій є: аналіз їхньої ефективності з метою встановлення найбільш оптимальної структури експорту і прийняття обґрунтованих рішень в області керування.

Дані для аналізу виконання зобов'язань з експортних операцій представлені в табл. 4.17.

Таблиця 4.17.

Товарна структура експорту ТОВ «Лікеро-горілчаного заводу «Тетерів» у 2008 - 2010 роках

Назва продукції	За контрактом	Собівартість за 1 дал. грн.
	Кількість, тис. дал.	Ціна за 1 дал., грн.	Вартість, тис. грн.
2008 р.
Спирт високої якості «Люкс»	21,00	487,00	10227,00	396,54
Спирт вищої очистки	12,30	574,00	7060,20	455,20
2009 р.
Спирт високої якості «Люкс»	28,40	565,00	16046,00	406,60
Спирт вищої очистки	16,00	616,00	9856,00	537,00
2010 р.
Спирт високої якості «Люкс»	28,60	749,00	21421,40	527,70
Спирт вищої очистки	14,00	793,00	11102,00	631,00

Джерело: складено автором за даними ТОВ «ЛГЗ «Тетерів»

З наведених показників прослідковується те, що ціна на спирт помітно підвищується, а от об'єми експорту - падають. Особливо це спостерігається в 2009 році, коли українські спиртові заводи пропонували ціну на спирт приблизно на 1-1,5 євро більше за 1 дал. (10 літрів), ніж бразильські спиртові заводи. В 2010 році ситуація покращилася, але не на багато краще.

Підприємство здійснює прямий продаж спирту безпосередньо споживачам на принципах індивідуальних контактів. Воно надає споживачу всю необхідну інформацію про товар. Прямий продаж дає можливість детально ознайомитися з товаром, протестувати його та скласти своє власне враження про нього, тобто основним шляхом збуту продукції є прямий маркетинг .

Проте головною характеристикою зовнішньоторговельної операції є її ефективність. Виходячи з даних за 2008-2010 рр. проаналізуємо наступні показники:

? валютна ефективність експортних () операцій;

? ефективність експорту підприємства ();

? рентабельність експорту ();

? економічний ефект експорту ();

? ефективність реалізації експорту товарів на внутрішньому ринку ()

Валютну ефективність експортних операцій розраховано за такою формулою:

(4.15)

де . - валютна ціна і-того експортного товару (послуги), вал.од/од;

- обсяг експорту і-того товару (послуги), натур.од.;

- витрати на виробництво та реалізацію одиниці і-того товару (послуги), грн./од.,

m - кількість назв експортних товарів (послуги).

В 2008 році:

В 2009 році:

В 2010 році:

Ефективність експорту підприємства розраховано за формулою: (4.16)

де - економічна ефективність реалізації експортних товарів;

- нетто виторгу в іноземній валюті за реалізований товар, який перераховано в гривні за офіційним валютним курсом на момент проведення аналізу; - повна собівартість експортної продукції, грн.

У 2008 році:

Рентабельність експорту () -- сума прибутку від реалізації експортних товарів, що припадає на кожну витрачену фірмою гривню, розраховано за формулою:

(4.17)

де - прибуток від експорту продукції, грн.;

- повні витрати підприємства на експорт продукції, грн.

В 2008 році:

Економічний ефект експорту розраховано за формулою: (4.18)

В 2008 році:

Ефективність реалізації експортних товарів на внутрішньому ринку розраховано за формулою:

(4.19)

В 2008 році:

Показники експортної діяльності ТОВ «Лікеро-горілчаного заводу «Тетерів» за 2008-2010 рр. зведено в табл. 4.18.

Таблиця 4.18

Показники ефективності експортної діяльності ТОВ «Лікеро-горілчаного заводу «Тетерів» в 2008-2010 роках

Показник	2008 р.	2009 р.	2010 р.	Коливання +/-
Валютна ефективність експортних операцій	1,24	1,29	1,36	+
Економічна ефективність експорту	0,24	0,29	0,36	+
Коефіцієнт рентабельності експорту	-11,09	-4,39	-2,20	+
Економічна ефективність експорту на внутрішньому ринку	0,94	1,05	1,15	+
Економічний ефект	-11484,85	-15800,33	-18429,27	-

Джерело: складено автором за даними підприємства [24]

Проаналізувавши показники ефективності експортної діяльності ТОВ «Лікеро-горілчаного заводу «Тетерів» за 2008 - 2010рр. , можна зазначити:

? валютна ефективність експортних операцій за 2010 р. є кращою ніж у 2008 та 2009 роках - 1,36 проти 1,24 і 1,29 відповідно. Даний показник набрав такої динаміки за рахунок збільшення курсу іноземної валюти, при тому, що обсяг реалізації у 2010 р. проти 2009 р. зменшився;

? ефективність експорту підприємства збільшилась з 0,24 у 2008 р. до 0,36 у 2010 р., що є позитивним, але вона все одно залишається негативною (необхідною умовою ефективності експорту є те, щоб цей показник був більше одиниці). Це свідчить про те, що витрати перевищують дохід від реалізації - така тенденція є нерентабельним експортом продукції. Потрібно як найбільше знизити витрати на виробництво, тому що при збільшенні обсязі реалізації за кордон підприємство буде отримувати динаміку росту збитків;

? коефіцієнти рентабельності експорту свідчать про те, що завод із великим збитком експортує спирт за межі України (у 2008 р. - 11,09, у 2009 р. - 4,39 та у 2010 р. - 2,20). Це є просто не припустимо для діяльності підприємства. Іванківський лікеро-горілчаний завод покриває свої збитки за рахунок обсягу реалізації на внутрішньому ринку. Нерентабельність експорту супроводжується високими рівнем витрат на виробництво;

? ефективність реалізації експортних товарів на внутрішньому ринку свідчить про те, що вигідніше не експортувати продукцію, а реалізовувати її на українському ринку, так як 2008 р. даний коефіцієнт рівнявся 0,94, у 2009 р. - 1,05, і у 2010 р. - 1,15. Порівнюючи даний коефіцієнт з ефективністю експорту, то він більший за всі три роки, що ще раз підтверджує збитковість експортної діяльності. За останні два роки даний коефіцієнт перевищує одиницю, і має тенденцію до зростання;

? економічний ефект експорту на заводі від'ємний - 2008 р. з - 11484,85 тис. грн., у 2009 р. - 15800,33 тис. грн., а у 2010 р. - 18429,27 тис. грн. Причиною цьому є знову ж таки факт того, що витрати перевищують чисту виручку.

Виходячи з даного аналізу можна сказати, що ЗЕД не є прибутковою. Причиною цьому є, перш за все, зависока ціна в залежності від собівартості

В результаті проведеного аналізу зовнішньоекономічної діяльності окреслено основні стратегічні проблеми підприємства у здійсненні ЗЕД. Вони полягають у невисокій маркетинговій активності компанії щодо системи збуту та стимулювання покупців, у високій ціні на зарубіжному лікеро-горілчаному та спиртовому ринку в порівнянні з конкурентами. Можливостями для покращення ЗЕД підприємства є проведення досліджень зарубіжного ринку, зокрема пошук компаній, яким потрібен не дешевий, а якісний спирт, створення ефективної системи стимулювання покупців.

Якщо загалом розглядати ситуацію в Україні з експорту лікеро-горілчаної продукції та спирту, то можна зазначити, що за інформацією концерну «Укрспирт», в цілому по галузі відбулося зменшення обсягів експорту спирту причиною чому стала висока собівартість його виробництва, і, відповідно, недостатній рівень конкурентоспроможності за ціновим фактором на зовнішніх ринках.Зростання цін на етиловий спирт відбувалося переважно внаслідок подорожчання сировини, на горілку - через підвищення ставок акцизного збору та подорожчання спирту, а також встановлення у листопаді 2008 року мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на горілку. В 2009 році середні оптово-відпускні ціни на спирт зросли протягом першого півріччя на 14 - 25,3 %, у другому півріччі - залишалися стабільними.

Проаналізувавши ЗЕД ТОВ «Лікеро-горілчаного заводу «Тетерів» очевидними постають основні такі проблеми: помітне посилення міжнародної конкуренції; низький рівень маркетингової діяльності; висока собівартість продукції; низький рівень співробітництва з країнами, що розвиваються; відсталість технологічної бази. Головною проблемою є втрата старих споживачів за кордоном та взагалі періодичне зниження обсягів експорту.

З всієї вище наведеної інформації можна виокремити основні причини, які перешкоджають ТОВ «Лікеро-горілчаному заводу «Тетерів» здійснювати ефективну експортну діяльність:

? неефективне управління зовнішньоекономічною діяльністю на підприємстві;

? ціна на спиртову продукцію є вищою від ціни бразильської. Хоч і бразильський спирт є менш якісним, ніж український, задля економії йому віддають більшу перевагу, а особливо в тих випадках, коли закупляють великими партіями;

? на світовому ринку спиртової продукції досить потужно останнім часом заявляє про себе Росія, що являється однією із основних країн-конкурентів;

? слабо розвинута маркетингова діяльність підприємства, зокрема в рекламній діяльності, пошуках нових ринків збуту, виявленні та дослідженні потенційних конкурентів.

ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Тетерів» здійснює активну зовнішньоекономічну діяльність, а саме експортує свою продукцію. Продукція даного підприємства користується попитом на зовнішньому ринку, перш за все, завдяки її високій якості, хоч і має багато перешкод для досягнення бажаного економічного ефекту.

Найперспективнішою запорукою вирішення цих проблем буде, перш за все, визначення стратегічних напрямів розвитку ЗЕД та вдосконалення системи управління ЗЕД.

Cтратегічними напрямами розвитку організації зовнішньоекономічної діяльності Іванківського лікеро-горілчаного заводу «Тетерів» можуть бути:

? створення відділу зовнішньоекономічної діяльності;

? пошук нових ринків збуту;

? зниження собівартості спиртової продукції;

? модернізація виробництва (підвищення частки високотехнологічного товару в загальному обсязі; закупка нових технологій і обладнання);

? розширення асортименту продукції ;

? підвищення якості зовнішньоторговельних контрактів;

? залучення інвестицій.

Найбільш ефективними напрямами розвитку організації експортної діяльності є створення відділу ЗЕД та вихід на новий ринок.

На ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Тетерів» спостерігається нераціональна організація управління ЗЕД. Незважаючи на систематичність експортних операцій підприємство не має власного підрозділу, який займався б виключно зовнішньоторговельними операціями.  В результаті, співробітники не мають достатнього рівня досвіду і знань для поліпшення експортно-імпортних оперцій та нарощування їх обсягу.

Ефективне використання існуючих на ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Тетерів» ресурсів можна забезпечити, вдосконаливши організаційну структуру управління, зокрема створити  відділ зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД). Це сприятиме стабілізації та збільшенню експорту, поліпшенню організації та техніки міжнародних ділових операцій, налагодження співпраці з потенційними контрагентами на міжнародному рівні, постійному моніторингу світового ринку.

Аналізуючи організаційну структуру підприємства, було також виявлено, що маркетинговий відділ має досить вузьке коло повноважень і питання, які стосуються безпосередньо ЗЕД підприємства вирішуються і в інших відділах. Тому, щоб підвищити ефективність зовнішньоекономічну діяльність на заводі, потрібно зробити наступні кроки:

? виділити відділ ЗЕД як окремий підрозділ, який буде підпорядковуватися безпосередньо керівнику підприємства;

? включити до його складу такі сектори, як: комерційний, економічний, маркетинговий, інженерно-технічний ;

? розробити положення для кожного сектору і посадові інструкції для відповідних посад, де визначити конкретні завдання та відповідні функції.

Завданнями відділу зовнішньоекономічної діяльності можуть бути:

? організація комплексного вивчення і аналіз зарубіжних ринків, перспектив їх розвитку з метою одержання інформації щодо співвідношення попиту та пропозиції;

? розробка поточних і перспективних планів зовнішньоекономічної діяльності підприємства, прийняття стратегічних рішень з орієнтацією на ринок (умови попиту та конкуренції);

? визначення сегментів ринку з метою вибору варіанту орієнтації виробничо-збутової політики, уточнення характеру та диференціації попиту;

? координація роботи з проведення експортно-імпортних операцій;

? організація роботи з вивчення кон'юнктури цін та вироблення форм взаємовідношень (контрактна довгострокова основа, одноразова закупівля, тощо) та підготовка матеріалів для укладання контрактів з іноземними фірмами, організація реєстрації зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в органах реєстрації;

? організація збуту продукції;

? формування збутової мережі;

? підготовка договорів на реалізацію продукції;

? планування постачань продукції відповідно до укладених договорів;

? виконання планів постачань у терміни й обсязі відповідно до замовлень і укладених договорів.

Новостворений відділ матиме свої функціональні задачі, такі як: організація проведення ділових зустрічей і переговорів із зарубіжними партнерами; участь в організації реклами на продукцію підприємства, яка експортується; забезпечення складання і подання необхідної статистичної звітності про ЗЕД підприємства; постійне відстеження ринку своєї продукції; участь в організації виставок, ярмарок, виставок-продаж та інших заходів по рекламі продукції; вивчення вимог покупців до якості, пакуванню, асортименту продукції. Відповідальності за якість і своєчасність виконання покладених на відділ завдань і функцій несе начальник відділу ЗЕД. Більш детально функціональні задачі новоствореного відділу зовнішньоекономічної діяльності наведено у ДОДАТКУ Б.

Проаналізувавши зовнішньоекономічну діяльність можна зробити висновок, що ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Тетерів» здійснює активну зовнішньоекономічну діяльність, а саме експортує свою продукцію. Продукція даного підприємства користується попитом на зовнішньому ринку, перш за все, завдяки її високій якості, хоч і має багато перешкод для досягнення бажаного економічного ефекту.

1.3. Удосконалення процесу управління каналами збуту ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Тетерів» при виході на ринок Польщі

Для підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Тетерів» вважаємо за необхідне провести дослідження перспективних ринків світу для експорту українського спирту. Лідери української горілчаної промисловості давно довели - найпривабливішою країною для експорту горілки є Росія. По-перше, Росія - лідер за споживанням горілки в світі. По-друге - горілчаний ринок цієї країни досить хаотичний і відстає по своєму розвитку від українського на кілька років. Однак наш головний експортний продукт затребуваний не тільки в країнах пострадянського простору. Рейтинг складений в журналі «Акциз» визначив 5 перспективних для експорту української горілки країн:

1. Китай. За даними міжнародного алкогольного порталу just-drinks.com, попит на горілку в Китаї зростає протягом останніх 10 років. Згідно зі звітом британської дослідницької компанії IWSR «Vodka in China», внаслідок кризи в Китаї знизилося споживання дорогих і всесвітньовідомих горілчаних брендів, і збільшився попит на нові й більш дешеві торгові марки. Тому в українських виробників є шанс закріпитися в Піднебесній. Вихід на китайський ринок пов'язаний з чималими маркетинговими вкладеннями. Населення країни схильне моді і масовим захопленням, але в той же час у китайців дуже специфічні смакові уподобання. Населення країни воліє настойки з незвичайними для європейця ароматами. Більшість ТМ мають лінійки, спеціально створені для китайського ринку.

Торговельних бар'єрів між Україною і Китаєм немає. У країні діють імпортні мита, але вони не створюють серйозні перешкоди для експорту. Крім того, після візиту до Китаю Президента України, повністю змінюється система двосторонніх взаємин між країнами. У перспективі імпортні мита для українських товарів у Китаї можуть бути скасовані.

2. Індію. За даними індійського видання Financial Express, обсяг індійського ринку горілки складає 4,5 млн дал, і щорічно зростає на 35-40%. 10% продаваної в Індії горілки відноситься до преміального сегменту, і 90% - до середнього і нижнього цінових сегментів. Ринки Індії та інших країн з високою щільністю населення, таких як В'єтнам і Китай, перспективні, але вихід на них пов'язаний з високими витратами. Горілку в Індії п'ють в основному молоді люди, в той час як старше покоління віддає перевагу віскі. Це означає, що в майбутньому зростання споживання горілки в країні продовжиться. До того ж горілчаний ринок Індії ще не до кінця сформований. У цій країні заборонено більшість видів реклами алкоголю, однак індуси не вибагливі у виборі горілки середнього цінового сегмента, і відкриті для експериментів. Звичайно, за українськими мірками, в цій країні п'ють трохи алкоголю, але завдяки мільярдному населенню, ринок в цілому величезний.

3. Польща. Основна перевага польського ринку - в його ємності. За обсягами споживання горілки Польща займає четверте місце в світі після Росії, США і Україною. Поляки добре розбираються в горілці і люблять цей продукт. До складнощів роботи на польському ринку можна віднести його високу конкурентність. Найбільшою популярністю на польському ринку користуються настойки, смакові і житні терпкі горілки. Однак традиційна «російська горілка», вироблена зі злаків, також у пошані. В Польщі діє заборона на більшість видів реклами алкоголю, що значно ускладнює просування нових брендів. Однак додатковою перевагою роботи на польському ринку є відсутність імпортних мит на алкоголь з Україною. Лідери українського горілчаного ринку не раз намагалися закріпитися на польському ринку, однак значних успіхів досягти їм не вдалося. За даними Держкомстату, минулого року з України було експортовано в Польщу 136,5 тис дал. Якщо врахувати, що ця країна щорічно споживає 20 млн дал спиртового напою, нескладно порахувати, що українські виробники не займають і відсотка польського ринку.

4. Казахстан. Казахстан займає третє місце на пострадянському просторі за рівнем споживання горілки після Росії та Україні. Працювати в цій країні відносно легко. По-перше, в Казахстані проживає багато слов'ян, традиційних споживачів горілки. По-друге, в країні існує розмежування населення за географічними регіонами: росіяни й українці проживають в основному на північному сході, казахи - на півдні. Тому велика площа і низька щільність населення не представляє для дистрибуції горілки серйозної проблеми. Ще одна перевага роботи на ринку Казахстану полягає у відсутності сильних місцевих алкогольних компаній. Виробництво алкоголю в цій країні перебуває в зародковій стадії, а якісна горілка практично не випускається. Казахська горілка не може конкурувати за якістю ні з російською, ні з українською. Пов'язано це з тим, що в країні існують проблеми з джерелами води.

До недоліків цього ринку можна віднести його високу ступінь тінізації і криміналізації. За різними оцінками, від 50 до 80% горілчаного ринку Казахстану знаходиться в тіні. Полиці магазинів країни завалені дешевим контрафактом, відповідно, українська горілка в цій країні може позиціонуватися тільки як дорогий продукт для заможних людей. Але з кожним роком частка легальних продажів збільшується. У минулому році українські виробники горілки відвантажили до Казахстану 80,4 тис дал ЛГВ. Бюрократичних проблем з експортом горілки до Казахстану немає - ввізне мито на алкогольні напої з Україною в цю країну відсутня. Незважаючи на те, що в країні діють заборони на більшість видів реклами, горілчані виробники легко їх обходять завдяки російському телебаченню.

5. Бразилія. Бразильський горілчаний ринок - один з найбільш перспективних і швидкозростаючих у світі. Для багатьох світових виробників горілки цей ринок уже кілька років є одним з найбільш пріоритетних. На ринках Бразилії та Аргентини популярністю користується класична біла російська горілка. Щодо торгових марок ринок схожий на китайський - населення віддає перевагу відомі бренди. У Латинській Америці горілку п'ють в коктейлях з соками, льодом, і в інших поєднаннях. Міцний алкоголь набуває все більшої популярності, а законодавство країни дозволяє мінімізувати оподаткування.

Отже, проаналізувавши ринки Китаю, Індії, Польщі, Казахстану та Бразилії, ми виявили що найперспективнішим є вихід на ринок Польщі, так як між Україною та Польщею прийняті деякі нормативні документи, які в певній мірі полегшать процедуру оформлення експорту, а саме: договір про співпрацю та співробітництво між Україною та Польщею з метою збільшення товарного обороту між двома країнами, угода про сприяння зовнішньоторговельних відносин та угода про уникнення подвійного оподаткування. Значний позитивний вплив на динаміку подальшого економічного співробітництва між Україною та Польщею матиме підписання угоди про створення всеохоплюючої та поглибленої зони вільної торгівлі Україна-ЄС, яке планується провести у другому півріччі 2011 р. під головуванням Польщі в ЄС.

Для польських підприємств вигідно купувати український спирт, адже вони виготовляють спиртовміщуючу продукцію на основі саме українського спирту, і таким чином вже позиціонують дану продукцію як вироблену в Польщі. Смакові і житні терпкі горілки які користуються найбільшою популярністю на польському ринку виготовляються зі спирту високої якості «Люкс». В Україні немає можливості по організації виробництва такої продукції для постачання її на експорт через обмеженість фінансових ресурсів. Тому вигідніше буде експортувати спирт в цю країну, ніж його переробляти і продавати в інші країни. Крім спиртопереробних підприємств доцільно налагодити комерційні відносини з польськими фармацевтичними компаніями, адже фармацевтичний ринок Польщі швидко зростає і на даний момент становить близько 3,3 млн. доларів США. Орієнтовано такими компаніями можуть бути: ООО «УТМ», ФП «Уния», Вроцлавское предприятие лекарственных трав «Гербаполь»,  ЗСВ «Биомед» в Варшаві, Фармина та інші.

Реалізацією і просуванням продукції на ринок на ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Тетерів» займається спеціаліст з маркетингу. Саме цей спеціаліст повинен забезпечити просування товару. Пошук нових ринків збуту забезпечить підприємству додатковий прибуток. Це може відбуватися у таких формах:

? укладання дистриб'юторських договорів, що сприятиме збільшенню продукції спиртового заводу на ринках країни;

? надання пільг, бонусів для постійних покупців та осіб, що заключають з підприємством договори на купівлю-продаж значних обсягів продукції та на тривалий термін.

ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Тетерів» виготовляє спирт-ректифікат, який у залежності від вихідної сировини і ступеня очищення поділяють на люкс, вищого очищення. Спирт-ректифікат служить сировиною для виробництва горілок, вин, лікеро-горілчаних виробів. Основна частина експортних операції за 2008-2010рр. була здійснена на спирт вищої якості «Люкс», отже цей спирт користується більшою популярністю.

Оскільки основним шляхом збуту продукції ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Тетерів» є прямий маркетинг. Тому для експорту в Польщу нашому підприємству необхідно налагодити співпрацю з дистриб'юторською фірмою в Польщі, адже польський ринок є досить конкурентоспроможним.

ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Тетерів» буде працювати з оптовою польською компанією Central European Distribution Corporation (CEDC), яка співпрацює з лікеро-горілчаними заводами Польщі.

Отже, будемо здійснювати експорт 2400 дал (24000л) спирту високої якості «Люкс» до Польщі на умовах - DAP-Краков. Спирт високої якості «Люкс» відповідає вимогам ДСТУ 4221:2003 "Спирт етиловий ректифікований. Технічні умови". Перевезення буде здійснюватись автомобільним транспортом, автоцистерною VOLVO FL7 об'ємом 24 м3 до компанії Central European Distribution Corporation. У табл. 4.19. наведемо дані для розрахунку партії експорту на ринок Польщі.

Таблиця 4.19.

Дані для розрахунку партії експорту на ринок Польщі