Управління діяльністю підприємства на прикладі ТОВ "Бердичівський пивоварний завод"

Таблиця 2.4. Структура персоналу підприємства ТОВ "Бердичівський пивоварний завод".

Середньоспискова чисельність по заводу зменшилась на 2 робітника, а персонал основної діяльності збільшився на 6 робітників. Збільшення чисельності робітників виникло по причині створення додаткових робочих місць для вдосконалення процесів виробництва та реалізації пива. Позитивною є тенденція по збільшенню заробітної плати як робітників основної так і неосновної діяльності. Так за два роки вона зросла на 610,0 грн.

Успішне виконання виробничої програми промисловим підприємством і належний збут продукції забезпечують потреби ринку в товарах, а підприємство - фінансових ресурсах. Від обсягів виробництва і реалізації продукції залежить стан облікових коштів підприємства, оплати праці, прибуток і рентабельність господарської діяльності.

Загальну структуру утворює сукупність всіх виробничих, невиробничих та управлінських підрозділів підприємства. Управлінські підрозділи є також і функціональними, що виконують окрему функцію управління. До функціональних підрозділів відносяться: планово-виробничий відділ, відділ заробітної плати, відділ кадрів, відділ збуту і постачання, бухгалтерія, відділи головного механіка і головного пивовара. Всі організаційні підрозділи функціонують за принципами збалансованої взаємодії для досягнення єдиного результату від діяльності підприємства в цілому. Подальше нарощування можливе лише після збільшення кількості обладнання та робітників, а також у зміні технології розливу пива.

Економіст по праці розробляє проекти перспектив і річних планів по праці і заробітній платі. Бере участь у визначенні потреб у робочій силі, плануванні підготовки кваліфікованих кадрів. Вивчає ефективність використання діючих форм і систем заробітної плати, матеріального і морального заохочення, пошук пропозиції по їх удосконаленню. Бере участь у складанні штатного розкладу робітників зводу, їх заробітної плати на підставі діючого законодавства по заробітній платі, колективного договору.

Облік виробництва, контроль за використанням засобів та дотриманням фінансової дисципліни, складання звітів та балансів, розрахунки з робітниками та службовцями здійснює бухгалтерія.

Функції контролю якості продукції, запобігання браку, виконання робіт у відповідності з вимогами стандартів і технічних умов, розробки та впровадження систем управління якістю покладені на завідуючого лабораторії.

Головний механік забезпечує безперервну і технічно правильну експлуатацію та надійну роботу обладнання, утримання в робочому стані на високому рівні. Організує розробку оглядів, іспитів, профілактичних ремонтів обладнання, забезпечує технічну підготовку виробництва.

Головний пивовар забезпечує підвищення технічного рівня, технологічної підготовки і технічного переозброєння виробництва, скорочення витрат сировини, матеріалів, праці, підвищення якості продукції, контролює виконання завдань по виробництву продукції, дотримання технології. Керує роботою по розробці заходів по запобіганню і усуненню браку. Забезпечує удосконалення технології виробництва продукції, повне використання потужності обладнання. Здійснює заходи по атестації і раціоналізації робочих місць, бере участь по розробці проектів по підвищенню ефективності виробництва, впровадженню наукової організації праці. Несе відповідальність за якість випущеної продукції.

Заступник голови правління по техніці безпеки та охорони праці здійснює контроль за створенням безпечних і здорових умов праці на підприємстві, проведенням заходів по охороні праці додержанням діючого законодавства, інструкцій, правил і норм по охороні праці, техніці безпеки, виробничої санітарії, протипожежного захисту і охороні навколишнього середовища, за наданням робітникам пільг і компенсацій по умовах праці.

Крім цього, на підприємстві визначена та працює система цінностей, головна мета - задоволення потреб споживачів високоякісним пивом, задоволення інтересів споживачів, постачальників, персоналу підприємства, пенсіонерів підприємства, постійний пошук та вдосконалення технічних процесів, прагнення до довершеності в організаційній, фінансовій, соціальній та кадрових сферах, одержання прибутку та задоволення інтересів колективу, подальше завоювання ринків збуту, якість пива - через якість процесів, якість завжди можна підвищувати, здоровий соціальний клімат в колективі, повага і довіра, творчий підхід до роботи, впровадження корисних ідей.

Організація управління на підприємстві - це не тільки відповідальність кожного учасника за свою ділянку роботу, а і проявлення ініціатив, виконання додаткової роботи.

Організаційна структура управління на підприємстві є лінійно-функціональною, що спирається на розподіл повноважень та відповідальності по функціях управління по горизонталі та прийняття рішення по вертикалі. Лінійно-функціональна структура дозволяє організувати управління за лінійною схемою, а функціональні відділи управління лише допомагають лінійним керівникам вирішувати управлінські завдання. При цьому лінійні керівники не підпорядковані. Керівникам функціональних відділів апарату управління. Така структура управління завдяки своїй ієрархічності забезпечує швидку реалізацію управлінських рішень, сприяє спеціалізації і підвищенню ефективності роботи функціональних підрозділів, оживлює швидкий маневр ресурсами.

Крім основних на підприємстві існують допоміжні дільниці, які призначені для обслуговування, ремонту основних фондів, забезпечення запчастинами для ремонту устаткування, різними видами енергії, лабораторія призначена для постійного аналізу якості продукції і вирощування дріжджів як основного компонента у виготовленні пива. Також існують обслуговуючі господарства, що виконують роботи, які забезпечують необхідні умови для нормального перебігу основних і допоміжних процесів. Для зберігання матеріальних цінностей на заводі є складські приміщення: зерносклад, склад готової продукції також транспортна і тарна дільниця.

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ

3.1 Проблеми управління підприємством в кризових умовах

Сучасні економічні умови характеризуються високою динамічністю, нестаціонарністю, що визначає нестабільні умови функціонування і незадовільний рівень прогнозування динаміки розвитку соціально-економічних систем, до яких належать підприємства, банки, муніципальні системи тощо. Це призводить до ”уразливості” соціально-економічних систем, до впливів як зовнішнього, так і внутрішнього середовища, і зумовлює необхідність використання спеціального апарату управління, такого, як антикризове управління.

Антикризове управління являє собою цілеспрямовану систему управління, яка має комплексний, системний характер і має на меті виведення об'єкта управління з кризи. При цьому здійснюється розробка і реалізація спеціальних заходів на підприємстві, що мають стратегічний характер і дозволяють усунути тимчасові перешкоди і покращити загальний стан об'єкта управління.

Система антикризового управління передбачає здійснення таких основних заходів, як:

діагностика процесів і тенденцій, які призводять до кризових станів;

прогнозування виникнення, розвитку і можливих наслідків кризових ситуацій;

здійснення антикризового супроводження (виявлення процесів і тенденцій, які призводять до кризових ситуацій);

проведення завчасної підготовки на випадок виникнення надзвичайних ситуацій (антикризова профілактика);

організація і координація ефективних дій для подолання кризових ситуацій та їх наслідків.

Практично система антикризового управління переслідує не одну, а декілька цілей. Поєднання декількох цілей створює складну ціль. Складна ціль може досягатися одночасно, по черзі або методом розміщення, коли порядок досягнення цілей визначається не тільки прийнятим управлінським рішенням, але і залежить від об'єктивних умов функціонування об'єкта управління.

Актуальним напрямом розвитку антикризового управління на сьогодні є антикризове управління підприємством. Останні роботи світових та вітчизняних вчених доводять, що дослідження питань антикризового управління підприємством є проблемою актуальною і недостатньо дослідженою, тому потребує подальшого вивчення.

Система антикризового управління підприємством передбачає здійснення основної мети - виведення підприємства з кризового становища - за допомогою її розбиття на такі підцілі:

діагностику поточного стану підприємства;

аналіз виробничого потенціалу підприємства;

аналіз можливостей покращання ефективності функціонування підприємства;

розробку стратегічного плану антикризового управління підприємством;

створення системи антикризового управління фінансовими ресурсами підприємства;

створення ефективної системи маркетингового управління на підприємстві;

вибір прибуткової продукції та її виробництво;

створення ефективної автоматизованої інформаційної системи управління підприємством.

Створена система антикризового управління підприємством має такі властивості:

система антикризового управління підприємством здатна створювати підцілі, які утворюють ієрархічну структуру;

система антикризового управління підприємством здатна обирати засоби, моделі та методи, які відповідають даному завданню, якщо обраний метод не призводить до досягнення цілі, система антикризового управління підприємством через деякий час його змінює;

якщо процес розв'язку було перервано за якимись обставинами, система антикризового управління підприємством через деякий час повертається до розв'язання знов;

система антикризового управління підприємством оперує знаннями і уникає повторень;

у разі досягнення цілі - виведення підприємства з кризи - система антикризового управління підприємством переходить в інший режим роботи - режим попередження кризового стану на підприємстві.

Економічні результати діяльності будь-якої фірми зазнають коливань і залежать від багатьох факторів. Це призводить до того, що більшість фірм проходять стадії підйому і спаду, а багато з них опиняються в кризовій ситуації і наближаються або стають банкрутами.

Економічна кризова ситуація - це раптове (незаплановане) настання обмеженої чи припинення результативної (ефективної) діяльності фірми з важко прогнозованими наслідками її подальшого функціонування і розвитку.

Криза фірми обумовлюється нестачею власного капіталу, борговими зобов'язаннями, що зростають; некомпетентністю керівництва фірми, яке не здатне своєчасно розпізнати і усунути причини кризи; зовнішніми причинами - нестійкістю фінансового ринку.

Показник кризи фірми - її неплатоспроможність.

Реакцією фірми на кризовий стан є застосування захисної або наступальної тактики.

Захисна тактика полягає у проведенні заходів щодо збереження, основою яких є:

скорочення витрат;

закриття підрозділів фірми;

звільнення персоналу;

скорочення виробництва і збуту.

Найбільш ефективною є наступальна тактика, яка, поряд з економними, ресурсозберігаючими заходами, передбачає:

активну маркетингову політику;

політику більш високих цін;

збільшення витрат на удосконалення виробництва за рахунок його модернізації, оновлення основних фондів, впровадження перспективних технологій;

використання резервів.

У той же час змінюється або зміцнюється керівництво підприємства, проводиться комплексний аналіз та оцінка ситуації і, якщо потрібно, корегується філософія, основні принципи діяльності фірми.

Таким чином побудована система антикризового управління підприємством є цілеспрямованою системою антикризового управління і передбачає використання органічного поєднання інтелекту і досвіду ОПР з економіко-математичними методами і сучасними інформаційними технологіями для забезпечення оперативності і обґрунтованості антикризових управлінських рішень.

3.2 Напрямки вдосконалення системи управління промисловим підприємством

Переходячи до наступного етапу нашої роботи ми спробували проаналізувати теоретико-методологічні засади формування стратегічного управління підприємством ТОВ «Бердичівський пивзавод», особливу увагу приділяючи специфіки даної галузі.

В умовах формування ринкових відносин в Україні важливе значення придбаває здатність підприємства пристосуватися до нових умов господарювання. Це висуває на перший план рішення задач по забезпеченню організаційно-економічної стійкості і конкурентоздатності підприємства в умовах зовнішньої середи, що безперервно змінюється, особливо при проведенні економічних реформ.

Економічна реформа шляхом поступових перетворень повинна завершиться створенням ринкової економіки. Функціонування ринкового механізму передбачає створення наступних умов:

· самостійність економічних об'єктів;

· економічна відповідальність за використання ресурсів;

· достатня кількість продуктивний і споживачів як умову для взаємного вибору і конкуренції;

· право контрагентів(продавців і покупців) встановлювати ціни на продукцію під впливом попиту пропозиції на основі нормальної дії закону вартості.

Структура апарату управління повинна бути оптимальною, коли встановлюються раціональні зв'язки при найменшому числі ступенів управління, гнучкою та простою. Вона повинна забезпечувати економічність управління. Основна мета цієї вимоги полягає в тому, щоб потрібний ефект від управління досягався при мінімальних витратах на управлінський апарат. Для удосконалення вже існуючої організаційної структури управління виробництвом нам потрібно сформувати всебічно обґрунтовані структурні підрозділи.

Для обґрунтованого вибору того чи іншого варіанту внутрішньої структури необхідно проаналізувати організаційно-технічні умови та кількість структурних одиниць, що входять до його складу. Для цих цілей можна використати метод, за допомогою якого отримані наступні залежності

Y1 = 0.60 + 0.0206X ;

Y2 = 0.06 + 0.0925X ;

Y3 = -0.26 + 0.2567X ;

Y4 = -1.66 + 0.6272X ;

де Y1 - число заступників керівника відділу ;

Y2 - кількість бюро у відділі (керівників бюро) ;

Y3 - кількість груп (старших виконавців) ;

Y4 - чисельність виконавців ;

X - чисельність службовців у відділі.

Аналізуючи систему управління підприємства «Бердичівський пивзавод» ми визначили сильні та слабкі сторони. До сильних сторін відносяться:

1. Вдале розташування підприємства.

2. Найбільший площинний фонд підприємства

3. Стійкі зв'язки з виробниками

4. Наявність достатніх фінансових ресурсів для реконструкції та побудови нових приміщень.

5. Широка популярність підприємства.

6. Наявність великого досвіду в управлінні підприємством.

До слабких:

1. Мала власна мережа магазинів по регіонах

2. Неповоротка організація управління, неоперативність управління, невміння працювати з постійними клієнтами.

3. Плинність кадрів, недолік дипломованих фахівців.

Проаналізувавши ситуацію, яка склалась на підприємстві, з урахуванням можливих загроз як із боку зовнішнього, так із боку внутрішнього середовища ми спробували визначити ті пріоритети розвитку систему управління саме для „Бердичівський пивзавод”:

1. Розширення мережі за рахунок оренди (менеджмент викупу) інших підприємств.

2. Можливість проведення внутрішніх реформ управління

6. Постійне навчання персоналу.

7. Залучення персоналу до прийняття управлінських рішень.

Для визначення складу і термінів здійснення різних заходів у рамках стратегічного управління і забезпечення їхніми фінансовими ресурсами підприємства розробляють бізнес-плани проектів, що після проведення експертизи затверджуються їхньою дирекцією і служать керівництвом для практичної діяльності.

Першочерговими завданнями фінансової діяльності підприємства є:

- приведення у відповідність джерел фінансування до структури активів;

- оптимізація використання кредитних ресурсів.

Саме на вирішення цих задач і має бути орієнтована система фінансового менеджменту підприємства.

ВИСНОВКИ

Економіка сучасної держави складається з великої кількості різних, тісно пов'язаних між собою галузей виробництва. Ця складна система, як і окремі її елементи, при правильному управлінні здатна безперервно поширюватись і вдосконалюватися. У зв'язку з цим з'являються принципово нові засоби праці, вводяться нові технологічні процеси, змінюється співвідношення і сам характер залежності між різними галузями виробництва і підприємствами. Все це викликає необхідність глибокого вивчення процесів організації управління промислового підприємства.

Складна, багатогранна діяльність сучасних виробничих підприємств, широке коло найрізноманітніших проблем управління підприємством, господарським життям

Організація управління потребує цілеспрямованої адаптації сучасним правилам ринкової гри. У основі ринкових невдач підприємств як суб'єктів підприємницької діяльності лежить те, що їх системи управління в основному направлена, не на аналіз зовнішньої обстановки, що вельми важливо для підприємства, х тільки на розв'язання внутрішньофірмових проблем.

Концепція управління підприємством, заснована на оптимізації робочого часу або господарських процесів, або зниження витрат часу або витрат звертання, або виробництва високоякісної продукції, поступово відходить в минуле. З точки зору сучасної теорії управління підприємством являє собою самоорганізовану систему у всіх його виявах, що має на увазі ліквідацію багаторівневої ієрархії, формування центрів прибутку шляхом усунення паралелізму в управлінні виробництвом і збутом, формування сегментів виробниче-збутової сфери.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бондар Н. Економіка підприємства: навчальний посібник / Наталія Бондар,. - К. : А.С.К., 2004. - 399 с.

2. Герасимчук В. Стратегічне управління підприємством: Графічне моделювання: Навч. посіб./ Василь Герасимчук,; М-во освіти України. Київський нац. екон. ун-т. - К.: КНЕУ, 2000. - 360 с.

3. Герасимчук В. Управління підприємством як соціально-економічною системою: функціональний підхід // Економіка України. - 2003. - № 4. - С.12-18

4. Гетьман О. Економіка підприємства: Навчальний посібник/ Оксана Гетьман, Валентина Шаповал,; Мін-во освіти і науки України, Дніпропетровський ун-т економіки і права. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 487 с.

5. Економіка підприємства: Навчальний посібник/ П. В. Круш, В. І. Подвігіна, Б. М. Сердюк та ін.. - К.: Ельга-Н: КНТ, 2007. - 777 с.

6. Кислиця Н. Управлінський облік у системі управління підприємством // Фінанси України. - 1999. - № 8. - С. 124-127

7. Конторщикова, О. Аналіз фінансового стану як передумова ефективного управління підприємством // Економіка. Фінанси. Право. - 2002. - № 6. - С. 3-5

8. Мартиненко М. Стратегічний менеджмент: Підручник/ Микола Мартиненко, Ірина Ігнатьєва,. - К.: Кара-вела, 2006. - 319 с.

9. Основи економічної теорії: Навч. посібник/ Авт. кол.: В'ячеслав Алєксєєв, Ольга Андрусь, Марина Вербицька та ін.; За заг. ред. Петра Круша, Валентини Депутат, Світлани Тульчинської,. - К.: Каравела, 2007. - 447 с.

10. Петрович І.М. Економіка виробничого підприємства. Навчальний посібник.. -К.: Товариство „Знання" КОО 2011.

11. Протопова В.О., Полонський А.Н. Економіка підприємства. Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів.К.: ЦУЛ, 2003220 с.

12. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Ученик - 2-е узд, испр. и доп. - М.: Инфра - 2009.

13. Семернікова І. Економіка підприємства: навчальний посібник / Ірина Семернікова, Наталія Мєшкова-Кравченко,. - Херсон : ОЛДІ-плюс, 2003. - 311 с.

14. Скібіцька Л. І. Менеджмент: Навчальний посібник для вищих навч. закладів/ Л. І. Скібіцька, О. М. Скібіцький; Мін-во освіти і науки України. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 415 с.

15. Тарасенко Н. Економічний аналіз: Навчальний посібник/ Ніна Тарасенко,. - 4-те вид. стереотип.. - Львів: Новий Світ-2000, 2006. - 341 с.

16. Стефінін В. Система управління якістю праці на підприємствах // Україна: аспекти праці. - 2007. - № 4. - С. 45-49 :

17. Управління підприємницькою діяльністю: монографія/ Авт. кол.: А.В.Чупіс, М.І.Залудяк, О.Л.Кашенко та ін.. - Суми: Університетська кника, 1999. - 331 с.

18. Управління потенціалом підприємства: Навчальний посібник/ Ігор Должанський, Тетяна Загорна, Ольга Удалих,; М-во освіти і науки України, Макіївський економіко-гуманітарний ін-т. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 360 с.

19. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник/ С. Я. Салига, Н. В. Дацій, С. О. Корецький та ін.; М-во освіти і науки України. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 273 с.

20. Шваб Л. Основи підприємництва: Навч. посібник/ Людмила Іллівна Шваб,. - К.: Каравела, 2006. - 343 с.

Размещено на Allbest.ru