Суть лізингової діяльності

На відміну від податкового законодавства Закон України "Про лізинг" визначає його види залежно від строку та ступеня амортизації орендованого майна. Так, фінансовим лізингом є договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодав-ця об'єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної на день укладення договору. Сума відшкодування вартості об'єкта лізингу у складі лізингових платежів за період дії договору фінансового лізингу повинна включати не менше 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної на день укладення договору. Після закінчення строку договору фінансового лізингу об'єкт лізингу, переданий лізингоодержувачу згідно з договором, переходить у власність лізингоодержувача або викуповується за залишковою вартістю.

Оперативний лізинг - це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, менший строку, за який амортизується 90 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору.

По закінченні строку договору оперативного лізингу він може бути продовжений або об'єкт лізингу підлягає поверненню лізин-годавцю і може бути повторно переданий у користування іншому лізингоодержувачу за договором лізингу.

Договір лізингу укладається у письмовій формі або як багатостороння угода за участю лізингодавця, лізингоодержувача та продавця об'єкта лізингу, або як двостороння угода між лізингодавцем і лізингоодержувачем.

2.3 Удосконалення лізингових операцій в Україні

Розглядаючи проблеми проведення лізингових операцій комерційними банками України, треба виділити два їх аспекти: правовий та економічний.

Як уже відзначалось, прийняття у 1997 році закону "Про лізинг" було значним проривом у формуванні правової бази проведення лізингових операцій. Але разом з тим цей закон має ряд явних "білих плям" у цьому законі, головними із яких є такі:

обмеження об'єктів лізингу, зокрема можливість передачі в лізинг лише майна, що належить до основних фондів, що не відповідає світовій практиці лізингу, згідно з якою об'єктами лізингу є і майнові комплекси підприємств, і майнові права та інші нематервальні активи;

визначення у ст. 4 закону лише двох видів (фінансовий та оперативний) та трьох форм (пайовий, зворотний, міжнародний) лізингу є недостатнім з огляду на вимоги практики;

"незадовільне розмежування понять фінансового та оперативного лізингу. За кількісним критерієм, що подано як основний, договори лізингу зі строком дії 69-90% від терміну повної амортизації об'єкта лізингу підпадають під обидва визначення. Інший критерій- можливість викупу майна- є якісним і тому мав би бути головним";

зі статті 18 "Амортизаційні відрахування" в процесі доопрацювання закону було вилучено конкретний розмір максимально можливого коефіцієнта прискорення амортизації (у сусідніх державах дозволяється прискорена амортизація з коефіцієнтом до 3), а регулювання її прискорення сьогодні відбувається за законом "Про оподаткування прибутку підприємств" у спосіб, який не відповідає потребам амортизації об'єктів лізингу;

у процесі роботи над проектом зхакону з нього було вилучено статті, що надавали пільги суб'єктам лізингу з оподаткування прибутку та доданої вартості.

Крім того, невиправданим є обмеження проведення лізингових операцій банками, що відбувається внаслідок дотримання закону "Про банки і банківську діяльність", в якому сказано, що банки можуть здійснювати операції придбання за власні кошти засобів виробництва для передачі їх в оренду (лізинг), тобто фактично забороняється проведення банками операцій суборенди та сублізингу.

Виходячи з вищесказаного, можна сказати, що нагальними завданнями вдосконалення правового регулювання лізингу є прийняття змін і доповнень до Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств" та "Податок на додану вартість" з метою приведення їх положень у відповідність із прийнятим Законом України "Про лізинг" і забезпечення економічного стимулювання розвитку лізингу; розроблення передбачених Законом України "Про лізинг" підзаконних актів та інших нормативно-методичних документів.

Переходячи до економічного аспекту проблем та перспектив розвитку проведення лізингових операцій банками України, почнемо з засад тих переваг, що спонукають та спонукатимуть у майбутньому економічних суб'єктів (підприємств, банків, лізингових компаній) до розширення обсягів проведення саме лізингових операцій. Для лізингоодержувача це:

можливість уникнути залучення кредитів для придбання техніки із інших джерел фінансування (у тому числі власних), що дасть можливість використовувати ці джерела для інших потреб;

достатня гнучкість лізингових платежів;

відсутність витрат, пов'язаних з володінням майном та веденням бухобліку, особливо при оперативному лізингу;

спрощення доступу до використання різноманітної, у т. ч. імпортної техніки, забезпечення її сервісного обслуговування;

скорочення строків організації виробництва нової продукції;

зменшення ризику у випадку введення виробництва нової продукції через можливість повернення обладнання за договором оперативного лізингу.

Висновоки

В умовах інвестиційної кризи, що в Україні прийняла майже чи не найбільш гострі форми серед країн СНД, цілком закономірний той всебічний інтерес, що виявляється до специфічної форми економіко-правових відносин, що отримала збірне найменування "лізингу".

Являючись продуктом розвитку в умовах постіндустріального суспільства, з характерними для нього високорозвиненими відносинами ринкової економіки, традиційних форм позики і оренди, фінансовий лізинг став однією з найбільш перспективних форм діалектичного вирішення протиріч відношення власності і інвестиційного нагромадження.

Враховуючи ситуацію з іноземними кредитами і інвестиціями, а також ситуацію, що склалася на вітчизняному ринку довгострокових кредитів (по них дуже високі проценти і їх практично ніхто не надає), саме лізинг може стати єдиною формою довгострокового кредитування в Україні в найближчий час.

На даний момент в Україні розглядається проблема розвитку лізингу, тому що це давно розповсюджений на Заході фінансовий інструмент, сприятливий мобілізації коштів для інвестицій, а також він забезпечує гарантоване використання інвестиційних ресурсів з метою реконструкції і розвитку виробництва.

Однією з основних форм подолання проблем відсутності інвестиційних коштів є лізинг.

Лізинг створює економічні вигоди всім учасникам лізингової операції. Так, підприємству - постачальнику гарантується збут продукції і своєчасне одержання грошових коштів для здійснення розрахунків з бюджетними робітниками і направлення їх на виробничий розвиток.

Список використаної літератури

1. Про лізинг: Закон України від 16 грудня 1997 року // Закон України. - Т. 3. - К.,1999. - С. 144-151

2. Кабатова Е. Лізинг: поняття, правове регулювання, межнародна уніфікація. - К.: Наука, 1999. - 132 с.

3. Лізинг і комерційний кредит. - К.: Сервіс, 2000. -100 с.

4. Мішенко В.І., Луб'яницький О.Г., Слав'янська Н.Г. Основи лізингу. - К.: Знання, 1997. - 136с.

5. Осипов Ю.М. Основи підприємництва.- К. 2001. - С.176.

6. Прилуцкий Л. Лизинг: Правовые основы лизинга. - М.: Ось-1998. - 126 с.

7. Смирнов А. Лизинговые операции. - М.: Консалт-банкир, 1995. -136 с.

8. Шпиттлер Х.И. Практический лизинг. - М. 1995.

9. Яновский О. Лізинг як форма підприємницької діяльності //Економіка України. - 194. -№11.-С. 90-91.

Додаток

Задача 1

Вартість обладнання, що надається в лізинг, становить 250 000 грн. Термін лізингу -- 2 роки. Лізинговий відсоток -- 20 % річних. Знайти суму лізингових платежів та фінансовий дохід лізингодавця, якщо відомо, що лізингові платежі нараховуються рівномірними частинами та здійснюються двічі на рік.

Розв'язок.

Для розрахунку суми лізингових платежів скористаємося формулою, що відома у фінансовій математиці як погашення основного боргу рівними строковими виплатами. Кожна строкова виплата буде виступати сумою двох величин: суми, що йде на погашення основного боргу, та відсоткового платежу по ньому. В такому випадку залишок основного боргу та суми відсоткових платежів зменшуються від періоду до періоду. Річне відшкодування вартості зростає, а строкові виплати будуть виступати ануїтетами ренти постнумерандо.

При розв'язанні задачі скористаємося формулою:

де А -- вартість лізингової угоди;

С -- ставка лізингового відсотка;

Т -- періодичність лізингових платежів (наприклад, раз у півроку);

П -- термін угоди.

Всі обчислені значення занести до табл.1.

Таблиця 1 - Розрахунок фінансових доходів у складі лізингових платежів

Дата	Залишкова вартість, грн	Лізингові платежі
		Мінімальна сума лізингових платежів (ануїтет), грн	Фінансовий дохід у вигляді лізингового відсотка, грн (гр.2 * 0,3:12)	Відшкодування вартості, грн (гр. 3 - гр.4)
01.01.2001	250 000	78 125	25 000	53 125
01.06.2001	196 875	78 125	19 687,5	58 437,5
01.01.2002	138 437,5	78 125	13 843,8	64 279,2
01.06.2002	74 158,3	78 125	7416	70 709
УСЬОГО:	Залишкова вартість 3 449,3	312 500	65 947,3	246 551

Таким чином, залишкова вартість, за якою викупається об'єкт лізингу, становить 3449,3, або 1,4 % від загальної вартості об'єкта. Фінансовий дохід лізингодавця складає 65 947,3 грн, сума лізингових платежів за період реалізації контракту -- 312 500 грн.

Задача 2

Мале підприємство передбачає придбати основні фонди на суму 150 тис.грн. Для цього воно може використати два варіанти фінансування основних фондів: орендний через фінансовий лізинг, або кредитне фінансування. Орендна плата, яка сплачується орендодавцю, складається з двох джерел: амортизаційних відрахувань (норма амортизації складає 15% річних) і частини Прибутку 10% під суми одержаного прибутку. У відповідності з договором оренди основні фонди надаються в оренду на 3 роки з щорічного сплатою частини вартості основних фондів (сплата вартості основних фондів передбачається рівними частинами щорічно). Середня щорічна суми чистого прибутку прогнозується в сумі 95 тис.грн. Комерційний банк пропонує малому підприємству кредит па один рік під 74% річних. В кредитному договорі передбачається щоквартальне погашення кредиту рійними частинами. На основі приведених даних необхідно обгрунтувати, який варіант фінансування основних фондів є найбільш прийнятний для малого підприємства.

Розв'язання

І-варіант-фінансовий лізинг:

1. Щорічна сума амортизації 150тис.грн.*15%/100%=22,5тис.грн.

2. Сума амортизації за 3 роки 22,5тис.грн.*3=67,5тис.грн.

3. Розрахункову частину прибутку, яку буде сплачено орендодавцю за рік 95тис.грн.*5%/100%=4,75тис.грн.

4. Розрахункову частину прибутку яку буде сплачено за 3 роки 4,75 тис.грн.*3=14,25тис.грн.

5. Щорічна сума погашення 150тис. грн./4,75тис.грн.=31,5тис.грн.

6. Загальна сума сплати за рік 22,5+4,75+31,5=58,8тис. грн.

7. Загальна сума за 3 роки 67,5+14,75+150=232,25тис.грн.

ІІ варіант-банківський кредит

1. Місячна процентна ставка 74%/12=6,1%

2. Сума % за І кв. 150 тис грн*(6,1*3)/100%=24,75тис.грн.

3. Сума яку повинно повернути МП за І кв. 150/4=37,5=24,75=62,25тис.грн.

4. Сума % за ІІ квартал (150-37,5)*(6,1*3%)/100%=20,5тис.грн

5. Сума повернення за ІІ квартал 20,5+37,5=58тис.грн.

6. Сума % за ІІІ квартал 75*(6,1*3%)/100%=13,72тис.грн.

7. Сума повернення за ІІІ квартал 37,5+13,75=51,2тис.грн.

8, Сума % за 4 кв. 37,5*(6,1*3%)/100%=6,86тис.грн

9. Сума повернення за 4 кв. 37,5+6,86=114,36тис.грн

10. Загальна сума 62,25+58+51,2+44,36=215,81тис.грн.

Відповідь: ІІ варіант фінансування основних фондів є найбільш прийнятний для малого підприємства.

Размещено на Allbest.ru