Вибір стратегії

На машинобудівних заводах до матеріально-технічної бази відноситься різноманітне обладнання. Так на розглядуваному підприємстві обладнання поділяється на дві групи: металоріжуче та ковальсько-пресове. Характеристика даного виду основних фондів приведена в таблиці 4.2

Як видно з таблиці 4.2 , більшість обладнання, наявного на заводі, має термін служби до 10 років. Це свідчить про те, що за останнє десятиліття основні фонди на заводі закуповувались в необхідній кількості.

На підприємстві є велика кількість обладнання з терміном служби від 10-20 років. В цю групу входить велика кількість токарних, свердлильних, фрезерувальних верстатів.

Негативним явищем на заводі є наявність застарілого обладнання з терміном служби 20 і більше років. До цієї групи належать 46 одиниць металоріжучого обладнання і 7 одиниць ковальсько-пресового.

Таблиця 4.2 - Віковий склад обладнання.

Найменування обладнання	Всього, шт.	Термін служби, років
		до 10	10-20	20 і більше
Метало ріжуче, всього в тому числі: токарні автомати і напівавтомати токарно револьверні свердлувальні розточні шліфувальні обдирно-шліфувальні заточні зубообробні фрезерні Металообробне, всього в тому числі: електрофізичної обробки стругальні довбильні протяжні відрізні спеціальні труборізні унікальні Ковальсько-пресове, всього в тому числі: преси механічні преси гідравлічні молоти машини для гнуття і вирівнювання ножиці	634 211 24 21 90 23 25 45 17 6 81 106 3 6 4 1 21 56 15 79 14 20 7 20 18	331 124 12 15 33 13 10 24 11 2 36 69 1 3 - - 15 32 8 43 10 11 3 8 11	257 67 12 6 50 8 13 17 5 2 40 43 2 3 2 1 6 23 6 29 3 8 3 10 5	46 20 - - 7 2 2 4 1 2 5 - - - 2 - - 1 1 7 1 1 1 2 2

Дане обладнання встановлене в цехах підприємства в залежності від виду продукції, що там виготовляється. На сьогоднішній день потужність-ва складає 40% його проектної потужності. Зменшення встановленої потужності відбулося внаслідок зменшення обсягів виробництва продукції, через відсутність попиту на неї. Однак, незважаючи на це на заводі необхідне обновлення свердлувального, фрезерувального, шліфувального обладнання, довбальних верстатів, а також машин для згинання і вирівнювання. Крім того, в неналежному стані перебувають деякі вантажопідйомні пристрої, оновлення потребує система внутрішньозаводських трубопроводів, а також обладнання енергетичного господарства.

Більш повно стан технічного рівня виробництва характеризують показники таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 - Показники технічного рівня виробництва

Показники	Роки
	2001	2002	2003	2004	2005
Частка робітників, які виконують роботу механізованим способом, % Частка робітників, що зайняті ручною працею, % в тому числі: в основних цехах в допоміжних цехах Кількість робітників, зайнятих ручною працею на підйомно-транспортних, вантажних та складських роботах, чол. Коефіцієнт механізації Коефіцієнт автоматизації Коефіцієнт придатності основного обладнання	50,2 19 18,8 19,2 50 0,7 0,31 0,8	50 19,7 19,6 19,9 39 0,71 0,35 0,76	49,6 22,2 23,2 20,3 38 0,75 035 0,7	51,2 21,8 23,1 20,1 38 0,74 0,33 0,62	52,1 21,7 23 20,1 39 0,75 0,31 0,58

Як бачимо, коефіцієнт придатності основного обладнання різко падає на протязі аналізованого періоду, це свідчить про моральне та фізичне зношення устаткування і повну відсутність нової техніки. Щороку зменшується коефіцієнт автоматизації, на ще досить низькому рівні перебуває коефіцієнт механізації. Однак, поряд з цим на підприємстві застосовується багато високоефективних технологій. Так, в залежності від оброблювального металу і вимог до товару, процес зварювання здійснюється наступними способами: автоматичне зварювання, під флюсом; напівавтоматичне зварювання в середовищі захисних газів. Крім основного технологічного обладнання на підприємстві знаходиться загальнозаводське обладнання, яке не є безпосереднім виробником продукції, але забезпечує нормальний хід процесу виробництва. До нього відноситься: обладнання хімводочистки, берегова насосна станція, електрообладнання. Автоматична телефонна станція, тепло обладнання. Важливу роль для підтримання технологічного обладнання в працездатному стані має ремонтне господарство. Капітальні середні та поточні ремонти проводяться персоналом ремонтно-механічного цеху. Для нормальної роботи підприємства важливе значення має безперебійне ресурсозабезпечення. Машинобудування характеризується широкою різноманітністю продукції, а отже і матеріалів для її виготовлення.

Однак, основним ресурсом для даного виробництва залишаються чорні та кольорові метали. За аналізований період якість використовуваного продукту залишилась практично незмінною, оскільки для кожного виду продукції існують індивідуальні вимоги стосовно якості матеріалів для її виготовлення. Отже, як видно з приведеної техніко-технологічної характеристики виробництва на головному заводі ВАТ “КАРПАТНАФТОМАШ” процес виготовлення продукції технологічно та технічно підтримується на не досить високому рівні. Тому ситуацію може виправити заміна деякого технічного обладнання чи хоча б часткова його реконструкція. І лише за такої умови, можливе в свою чергу використання матеріальних ресурсів.

4.3 Виробнича структура підприємства

Виробничий процес на промисловому підприємстві знаходить своє відображення у виробничій структурі, яка в технологічному відношенні характеризується складом і порядком розташування конкретних видів обладнання, які забезпечують реалізацію виробничого процесу. На головному заводі ВАТ “КАРПАТНАФТОМАШ” порядок розташування основного обладнання визначається у відповідності з технологією виробництва продукції.

В організаційному відношенні виробнича структура представляє собою взаємне розташування цехів та дільниць, яке залежить від фаз і стадій виробництва.

Основними виробничими, організаційно-обособленими підрозділами головного заводу ВАТ “КАРПАТНАФТОМАШ” є цех та дільниця - основні структурні одиниці нового підприємства. Розрізняють підрозділи основного та допоміжного виробництва. В цехах основного виробництва здійснюється та чи інша стадія механічно процесу пов'язана із виготовленням основної продукції. На заводі “Карпатнафтомаш” до основних цехів відносять ті ділянки і стадії виробництва, в яких протікають виробничі процеси по виготовленню продукції, тобто в склад основних включають дільниці: механічну, механоскладальну, крупногабаритного нафтопромислового обладнання, інструментальну, заготівельну ковальсько-пресову та дві дільниці з випуску товарів народного вжитку.

Цехами допоміжного виробництва є цехи, які обслуговують основне виробництво. Ці забезпечують основному виробництву необхідні умови для нормальної роботи. До їх складу включають: автотранспортний та ремонтно-механічний цехи, дільниці тепловодопостачання, каналізації та ремонтно-будівельну.

В загальному виробнича структура головного заводу ВАТ “КАРПАТНАФТОМАШ” представлена у вигляді системи на рисунку 4.1 Описана в даному розділі виробнича структура підприємства забезпечує нормальне функціонування головного заводу ВАТ " Карпатнафтомаш " та задовольняє вимоги технології щодо процесу виробництва продукції підприємства.

Размещено на http://www.allbest.ru/

34

Рисунок 4.1 - Виробнича структура головного заводу ВАТ “Карпатнафтомаш”

4.4 Аналіз руху кадрів на підприємстві

Однією з важливих умов успішної роботи підприємства є постійний склад робочих кадрів. Склад працюючих постійно змінюється, що характеризується різними коефіцієнтами.

Використовуючи дані таблиці 4.4 розраховуємо коефіцієнти обороту найму робітників, коефіцієнт обороту звільнених працівників, коефіцієнт плиності робочої сили, коефіцієнт загального обороту, коефіцієнт стабільності.

Таблиця 4.4 - Аналіз руху кадрів на ВАТ “КАРПАТНАФТОМАШ”

Показники	2000	2001	2002	2003	2004
Списковий склад робітників на початок року, осіб	78	105	118	127	138
Робітники які прийняті протягом року ,осіб	20	12	10	8	4
Робітники ,які вибули протягом року в т.ч. осіб	16	17	18	14	10
В зв'язку з припиненням трудового договору	12	10	8	8	6
За власним бажанням	4	7	10	6	4
Робітники за списком на кінець звітного року, осіб	82	128	107	121	132
Робітники, які перебували в списковому складі протягом року, осіб	72	100	102	112	125 І

Таблиця 4.5 - Аналіз руху кадрів ВАТ “КАРПАТНАФТОМАШ”

Показник	2000	2001	2002	2003	2004
Коефіцієнт обороту найму робітників	25,64	11,4	8,5	6,3	2,9
Коефіцієнт обороту звільнених робітників	20,5	16,2	15,3	11,0	7,2
Коефіцієнт плинності кадрів	0,2	0,16	0,15	0,11	0,07
Коефіцієнт загального обороту	46,1	27,6	23,8	17,3	10,1
Коефіцієнт стабільності	92,3	95,2	96,4	88,1	90,6

В 2000 році найвищий відсоток прийнятих і звільнених (відповідно 20 осіб-30,8 % і 16 осіб -24,6 % ) проте кількість звільнених за власним бажанням становить тільки 4 чоловіки Такий великий оборот кадрів на підприємстві пояснюється суттєвими змінами у виробничій структурі і необхідно переходу значної частини робітників від одного підрозділу до іншого.

Починаючи з 2001 року по 2004 рік коефіцієнт прийому спадає (відповідно з 11,4 % до 2,9 % ), за цей самий період.

Зменшується чисельність працівників, що звільняються за власним бажанням (кількість яких становить за період 2001 по 2004 рік відповідно з 17 до 4 осіб ).

Коефіцієнт плинності кадрів починаючи з 2000 по - 2002 рік спадає становить 0,15% проти 0,11% у 2003 році і 0,07% у 2004 році.

Якщо взяти досліджувальні коефіцієнти в загальному з - 2000 по 2004 рік, то вони мають тенденцію до спадання. Особливо це чітко видно починаючи з 2002 року. Це говорить про те, що стабільність кадрів залишається на одному рівні, тобто пропорційно досліджувальним коефіцієнтам.

4.5 Аналіз використання, робочого часу

Для аналізу використання робочого часу працівниками підприємства розглянемо динаміку даних наведених в таблиці 4.6

Таблиця 4.6- Аналіз використання робочого часу ВАТ “КАРПАТ-НАФТОМАШ”

ПОКАЗНИК	Роки
	2000	2001	2002	2003	2004
Відпрацьовано Люд.год.	115,3		169,5		195,6		219,7		234,9
В.т.ч. понаднормовано люд /год					3800		2491		21281
Люд/ днів	63290	49,2	99473	49,99	120025	54,7	150360	60,6	203450	72,26
Втрати робочого масу	5115	3,98	4820	2,42	452	2,06	4100	1,95	3850	1,37
Неявки з дозволу адміністрації	5115	3,9	4810	2,40	4500	2,05	3968	1,6	512	0,18
Прогули			32	0,016	56	0,02
Неявка з поважних причин	7503	5,84	10250	5,15	3808	1,74
Відпустки	5251	4,09	7459	8,77	10804	1,93	17632	7,11	21020	7,47
Тимчасової неп-сті	1227	0,955	1660	0,83	2887	1,3	5824	2,35	3420	1,2
Передбачено законодавством	1007	0,78			800	0,36
Учбові відпус.	20	0,016	357	0,179	648	0,2	1464	0,59	1330	3,34
Всього явок і неявок	128881	100	19894	100	219340	100	247876	100	281541	100
Коефіцієнт використання календарного часу	49,285		49,995		54,725		60,662		72,266

З 2001 року по 2004 рік, проходить покращення ефективності використання робочого часу. Цього відпрацьовано з 99473 людино - днів, що становить 49,99 % від загального календарного часу до 293450, що становить 72.26 %.

Покращення використання робочого часу відбувається за рахунок скорочення неявок з поважних причин з 5,84 до 1,74, особливо проходить даний спад кількості неявок з дозволу адміністрації з 3,98 до 0,18 % що призводить до покращення трудової дисципліни, також це видно з показника прогули, які мали місце тільки у 2001 і 2002 роках, які відповідно становлять від 0,15 до 0,02 % від загального календарного часу, що вказує на покращення стану трудової дисципліни. Також ефективне використання робочого часу відбулось за рахунок зменшення відсотку неявок передбачених законодавством з 0,75% до 0,36%. А в 2003- 2004 вони взагалі відсутні. Втрати робочого часу відбуваються за рахунок збільшення відпусток з дозволу адміністрації у 2000 з 0,16 % до 2004 р 3,3% ці втрати пов'язані з підвищенням кваліфікаційного рівня, що здають змогу підвищити професійний рівень працюючих протягом останніх п'яти років проходить зростання втрат робочого часу, так, кількість неявок. Треба зазначити, що в 2004 році стан використання робочого часу найкращий. В цьому році втрати робочого часу становлять 1,17% проти 2000-2003 років. Треба зазначити, що коефіцієнт використання робочого часу зростає за рахунок збільшення фонду оплати праці який протягом 2000-2004 року зріс з 122,4 до 148 тис. грн і треба зазначити, що основною причиною ефективного використання робочого часу працівників є ріст додаткової заробітної плати, а саме премії за виробничі результати у 2004 році складає 20,8%, також надбавки і доплати у 2004 році 12,1%.

4.6 Аналіз використання фонду заробітної плати

Аналіз використання фонду заробітної плати проводиться на основі фонду заробітної плати праці ВАТ “КАРПАТНАФТОМАШ”, яке оформлюєм у вигляді таблиці 4.7.

Таблиця 4.7 - Аналіз складу фонду оплати праці по ВАТ “КАРПАТНАФТОМАШ”за 2000-2004 роки.

Показник	РОКИ
	2000	2001	2002	2003	2004
	Грн.	%	грн.	% 1	грн.	%	грн.	%	грн.	%
Фонд оплати праці/тис. грн/	192,4	100	433,8	100	619	100	990	100	1489	100
Фонд основної зарплати /тис. грн./	110	57,4	233,8	53,9	333,0	53,7	391	39,5	529,6	35,5
Фонд додаткової зарплати: /тис.грн	36,3	18,9	124,8	28,8	184,3	29,8	378	38,3	525,5	35,3
3 ньог : Премії за виробничі результати	8,0	4,2	44,0	10,1	85,8	13,8	196,2	19,8	309,1	20,8
Надбавки і доплати	18,3	9,5	55,2	12,8	67,5	10,8	147,1	14,9	1 180,	12,1
Інші	10,0	5,2	25,6	5,9	31,3	5,2	35,4	3,6	36,4	2,4
Заохочувальні та компенсаційні виплати/тис. грн/	45,7	23,7	75,2	17,3	102,0	16,5	220,1	22,2	434,8	29,2
Середньомісячна зарплата одного працівника/ грн /	247		425		469		693		955

Як показують дані таблиці за 2000 роки відбувається постійне зростання фонду оплати праці з 192,4 до 1489,9, що в останньому пов'язано із збільшенням чисельності працюючих.

У 2001 році зростає фонд заробітної плати праці, частка якого цього року складає 28,8 % від фонду споживання, що на 9,9% більше ніж попереднього року. Ця зміна відбулась за рахунок збільшення доплат і надбавок (з 2000 з 9,55 до 2004 14,9% від фонду додаткової оплати праці), що причинено ростом використанням понаднормових робіт. Так треба зазначити, що такий ріст доплат і надбавок зумовлено введенням в експлуатацію нових виробничих об'єктів і змінами у виробничій структурі ВАТ “КАРПАТНАФТОМАШ”

У 2004 році проходить зниження частки фонду основної заробітної плати 4% в порівнянні з 2003 роком, що призвело до зменшення суми доплат в розмірі 2% в порівнянні з 2003 роком у зв'язку з зниженням виконання понаднормових робіт.

Також треба зауважити, що фонд додаткової зарплати на протязі 2000-2004 року зростає. Так він становить в 110,4 та 529,6 тис.грн. в останньому це відбувається за рахунок постійного збільшення кожного роду компенсаційних та заохочувальних виплат та матеріальної допомоги, що значно зростають протягом періоду 2000-2004 року що значно зростають протягом періоду 2000-2004 року з 45,7% до 29,2%

Потрібно зазначити, що при цьому значно зростає і частка цих виплат у фонду оплати праці з 23,7 у 2000 році до 29,2 у 2004 році.

Також треба зауважити, що фонд додаткової зарплати відносно фонду основної заробітної плати у відсотковому відношенні, починаючи з 2000 по 2004 рік, зрівнюється. Тобто фонд основної заробітної плати з 18.9 % у 2000 до 35,3 у 2004 році. і фонд основної заробітної плати з 57,4 у 2000 році до 35,5 у 2004 році. Це пояснюється тим, що фонд додаткової заробітної плати зростає із необхідністю соціального захисту і забезпечення нормальних умов для їх діяльності в даний період часу. А саме оплата працівникам у повному обсязі санітарно-курортних путівок та інших оздоровчих заходів.

Проте тенденція зміни фонду оплати праці через приведення до співставимості вартісних показників за допомогою спеціальних коефіцієнтів, які не досить адекватно відображають процес динаміки цін за період 2000-2003 років, а також: той фактор, що неодноразово змінювались нормативні акти пов'язані з оплатою праці, потрібно вважати дещо умовно.

4.7 Аналіз якості персоналу

Протягом всього періоду спостерігається підвищення середньої заробітної плати працюючих: з 247 грн. у 2000 році до 955 грн. у 2004 році, тобто у 3,8 рази.

Збільшення кількості працюючих з вищою і середньо-спеціальною освітою пояснюється постійним проведення на підприємстві заходів по підвищенню кваліфікації кадрів. Характеристика професійного і кваліфі-каційного складу робітників за 2000-2004 роки представлена в таблиці 4.8

У 2000 році тільки у 17 випадках з 20 розряди робітників робіт співпадали, що становить 85 % в 3 випадках 15 % робітники виконують роботи нижче своєї кваліфікації.

У 2001-2002 робітники, що виконують роботи в межах своєї кваліфікації становить 90 % і 92% від загальної чисельності, що на 10 % і 0,8% більше 2000 року, а в 2003 році їх частка зростає до 94 %.

Розглянемо динаміку за 2000-2004 в таблиці 3.5.

Таблиця 4.8 - Співставлення розрядів робітників і виконаних ними робіт

Розряд робітника	Розряди робіт
	III	IV	V	VI	Всього
2000
IV		2	2		4
V		2	3	1	6
VI				10	10
Всього		4	5	11	20
2001
IV		5	2		7
V		2	4	5	11
VI				12	12
Всього		7	6	17	30
2002
IV		2			2
V		2	10	4	16
VI			4	13	17
Всього		4	14	17	35
2003
IV		3			3
V		2	5	5	12
VI			5	22	32
Всього		5	10	27	42
2004
IV		4			4
V		2	5	6	13
VI			6	24	30
Всього		6	11	30	47

З даної таблиці видно, що на підприємстві зростає кількість висококваліфікованих робітників. Так в 2000 році працювало 10 робітників VI розряду в 2004 році їх кількість зросла до 24 чоловік.

З даних приведеної таблиці також видно загальне збільшення об'єму виконаних робіт більше ніж в 2 рази, 20 в 2000 році та 47 в 2004 році.

Зниження середнього тарифного розряду робітників у 2000 році пов'язано з зменшенням асигнувань на проведення заходів по підготовці кадрів і підвищення --кваліфікації. Так у 2003 році підвищили свою кваліфікацію 15 робітників, в тому числі, з відривом від виробництва 10 чоловік.

Таблиця 4.9 - Професійний і кваліфікаційний склад робітників за 2000-2004 рік.

Професія	2000	2001	2002	2003	2004
	IV	V	VI	?	IV	V	VI	?	IV	V	VI	?	IV	V	VI	?	IV	V	VI	?
Машиніст каратажної станції		3	4	7		5	7	12		6	8	14		6	12	18		8	14	20
Каротажний перфаратощик	1	2	3	6		4	4	8		4	7	11		5	9	14		6	11	17
Каратажник підривник		1	1	2		2	3	5		2	3	5		2	3	5		2	3	5
Налагоджувальник апаратури		1	1	2		1	1	2		1	1	2		1	1	2		1	1	2
Слюсар по ремонту автомобілів		1	1	2		1	1	2		1	1	2		1	1	2		1	1	2
Електро Газозварювальник		1		1		1		1		1		1		1		1		1		1
				20				ЗО				35				42				47

З даних приведених в таблиці видно як зріс кваліфікаційний склад робітників підприємства в 2000 р. налічувалось 4 машиністи каротажної станції із VI розрядом, в 2004 році їх кількість зросла до 14. В 2000 році працювали 3 каротажника перфораторщика VI розряду, в 2004 - 11.

Висновки

Отже , процес стратегічного планування охоплює чотири основних види діяльності: розподіл ресурсів, адаптація до зовнішнього середовища, внутрішня координація, організаційне стратегічне передбачення.

Позитивні моменти правил і процедур: вказують робітникам напрямок дій (підвищують імовірність правильного рішення); підвищують ефективність прийнятих рішень шляхом виключення непотрібних повторів процесу; дають можливість керівникові точно передбачити, що будуть робити підлеглі в конкретній ситуації; дозволяють проводити точне порівняння з минулими результатами (оскільки аналогічне завдання виконується тим же способом).

Бажано, щоб керівники пояснювали робітникам цільові програми організації (чому необхідно діяти саме так).

Пасивний вид стратегій може набувати двох форм: рецептивної та адаптивної. Стратегія нижнього рівня підтримує та доповнює стратегію вищого рівня та робить свій внесок у досягнення цілей на вищому рівні, який охоплює компанію в цілому.

Загальний план управління диверсифікованою компанією зазвичай містить у собі орієнтацію на стратегію швидкого росту більшості найперспективніших підприємств, забезпечення нормального функціонування основних сфер діяльності, проведення заходів щодо підтримки і відновлення ділової активності на низькоприбуткових, але перспективних напрямах, відмова від непривабливих або не відповідних довгостроковим планам корпорації сфер бізнесу.

Корпоративна стратегія створюється керівниками вищої ланки. Вони несуть головну відповідальність за аналіз повідомлень і рекомендацій, що надходять від керівників більш низької ланки управління.

Ділова стратегія концентрується на діях і підходах, що пов'язані з управлінням, спрямованим на забезпечення успішної діяльності в одній специфічній сфері бізнесу.

Роль функціональної стратегії полягає в підтримці загальної ділової стратегії і конкуренто-здатності компанії.

Багато виробничих ланок має стратегічно важливі для всієї корпорації задачі, і необхідно мати стратегічні плани на місцях, щоб досягти мети всієї компанії.

Головний стратегічний підхід - керуючий особисто виступає головним стратегом та здійснює сильний вплив на оцінку стану, на альтернативні стратегії та на деталі стратегії.

Організаційні структури, що сприяють реалізації принципів стратегічного планування і керування на практиці, розвивалися еволюційно, у міру розвитку самої концепції стратегічного менеджменту.

Аналіз використання фонду робочого часу показав, що протягом аналізованого періоду відпрацьовано з 99473 людино - днів, що становить 49,99 % від загального календарного часу до 203450, що становить 72.26 %. 3 2001 року по 2004 рік, проходить покращення ефективності використання робочого часу. Покращення використання робочого часу відбувається за рахунок скорочення неявок з поважних причин з 5,84 до 1,74, особливо проходить різкий спад кількості неявок з дозволу адміністрації з 3,98 % по 0,18 %, що призводить до покращення трудової дисципліни, також: це видно з показника прогули, які мали місце тільки у 2001 і 2002 роках, які відповідно становлять від 0,16 % до 0,02 % від загального календарного часу, що вказує на покращення стану трудової дисципліни.

7. Також: ефективне використання робочого часу відбулось за рахунок зменшення відсотку неявок передбачених законодавством з 0,784 % до 0,36 %.А у 2003- 2004 вони взагалі відсутні. Втрати робочого часу відбуваються за рахунок збільшення учбових відпусток у 2000 з 0,16 % до 2004 р - 3,34%.

Але ці втрати пов'язані з підвищенням кваліфікаційного рівня, що здають змогу підвищити професійний рівень працюючих. Треба зазначити, що коефіцієнт використання робочого часу зростає за рахунок збільшення фонду оплати праці, який на протязі 2000-2004 року зріс з 192,4 до 148 тис. грн. І треба зазначити, що основною причиною ефективного використання робочого часу працівників є ріст додаткової заробітної плати, а саме премії за виробничі результати з 4.2 % у 2000 році до 20,8 % у 2004 році і також надбавки і доплати з 9,5 % у 2000 році до 12,1 у 2004 році.

Аналіз складу та руху трудових ресурсів показав, що кадрова політика підприємства проводиться на належному рівні. В 2001 році найвищий відсоток прийнятих і звільнених (відповідно 20 осіб-30,8 % і 16 осіб -24,6 % ) проте кількість звільнених за власним бажанням становить тільки 4 чоловіки.

Використана література

1. Василенко В.О. Ткаченко В.І. Виробничий (операційний менеджмент) Навч. Посібн. К., 2003

2. Соснін О.С. Козарцев В.В. Виробничий операційний менеджмент Навч. Посібник 2-ге видання К., 2002

3. Лесів Й.К. Методи менеджменту в умовах ринкової економіки. Навч. Посібник. К., 2001 - 452с.

4. Майкл Мескон и др., “Основы менеджмента”, - М., 1995 г.

5. Телор Фредерик Уинслоу, “Менеджмент”, - М., 1992 г.

6. Паркинсон, С. Нортког, Рустомжи М.К. Искусство управления. Лениздат, 1992.

7. Герчикова И.Н. Менеджмент: учебник для вузов. М.: ЮНИТИ "Банки и биржи", 1994.

8. Кохно П.А. / Микрюков В.А./ Коморов С.Е. Менеджмент. М.: Финансы и статистика, 1993.

9. Любинова Н.Г. Менеджмент - путь к успеху. М.: ВО Агропромиздат, 1992.

10. Современный менеджмент: принципы и правила. Дайджест, Н. Новгород, ИКЧП, 1992.

11. Организация, планирование, управление деятельностью промышленных предприятий: учебник для вузов. / С.Е. Каменипера, Ф.М. Русинова - М.: Высшая школа, 1984, стр. 335.

Размещено на Allbest.ru