1. Відкриття косметичного центру з широким асортиментом послуг, який зможе привернути до себе клієнтів інших салонів.

2. Відкриття центру, який розрахований на середнього та елітного споживача.

3. Відкриття регіонального центру в районах потенціальних споживачів при відсутності клієнтів.

Цінова політика послуг залежить від придбання матеріалів, обладнання, косметичних засобів, та роботи працівника.

До зовнішніх факторів ціноутворення відносяться:

1. Споживачі. Цей фактор завжди займає домінуюче положення в сучасному маркетингу.

2. Ринкове середовище. Цей фактор характеризується ступінню конкуренції на ринку.

3. Учасники каналів товарообігу. На цьому етапі на ціну мають вплив постачальники.

4. Продвинення послуг. Продвинення послуг завжди здійснюється шляхом реклами, методів стимулювання продажу.

5. Реклама - будь-яка оплачуємо форма не персональної презентації, продвинення ідей, товарів, послуг.

Витрати на рекламу великі, особливо при публікації об'яв в газетах, журналах, проте витрати оправдовують себе.

Створюючи рекламу, не слід забувати, що по майстерності рекламування, якістю рекламних текстів, фотографій, потенційний споживач складає первинну уяву про фірму-експортера, та про наявні послуги.

Слід пам'ятати, що хороший товар / хороша послуга потребує реклами, причому самої інтенсивної, а рекламування неякісного товару призведе до великих витрат та втраті іміджу фірми. [36]

Розділяють такі види реклами:

1. Спонукальна - використовується при здійснення обраного сегменту споживачів попиту на будь-який товар, шляхом нагадування споживачам, що рекламує мий товар є найкращим.

2. Інформаційна реклама - основана на семантичних знаннях (фактах). Вона ефективна при умовах переконливості того, про що йдеться мова. Успіх такої реклами залежить від чіткості, зрозумілості сказаного, і від того чи визве вона довіру, наскільки стане реклама “авторитетна” для клієнтів.

3. Іміджева реклама - будується на епізодичному сприйманні і викликає інтуїтивні асоціації з маркою. Іміджева реклама спрямована на підвищення інтересу, симпатії, поваги до салону та піддержанню іміджу фірми. Ефективність іміджевої реклами залежить від привабливості, зрозумілості, новизни виконання, звертання, оскільки реклама орієнтована на збудження інтересу до салону.

4. Реклама-нагадування - нагадує споживачам про існуючи послуги.

Також можна використовувати пропаганду. Салон запрошує до себе телеоператорів, знімають п'ятихвилинний сюжет. Сюжет включає інформацію про послуги, професійну працю працівників та адресу салону.

“Завоювавши” місце на ринку, косметичний центр повинен підтримувати свій імідж. Це можуть бути візитні картки, особлива марка, а також знижка постійним абонементам. Для підвищення іміджу варто застосовувати одну-дві ексклюзивні послуги, яких немає у конкурентів.

Косметичний салон постійно співпрацює з іноземними фірмами, наприклад: LG, Rivoli, Rivlon American beauty,Nivea, Cammat та інші, для підтримання іміджу салону та виконання якісних послуг. Знаючи, що салон використовує косметику ведучих інофірм, клієнт починає довіряти фірмі. А довіра - це є головний імідж косметичного центру.

2.5 Середовище господарсько-економічної діяльності суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності українського косметичного центру краси

Косметичний центр не може бути відокремленим суб'єктом в державі. Отже, на нього впливають такі чинники:

1. банк;

2. клієнти;

3. місцеві органи управління зовнішньоекономічної діяльності;

4. податкова діяльність;

5. митні органи;

6. постачальники;

7. страхові компанії.

Зв'язок між косметичним центром та елементами регулювання можна розглянути на рисунку 2.2.



Рис.2.2. Зовнішньоекономічна середа косметичного центру

де:

1. Банк - кредити, займи, взаєморозрахунки;

2. Клієнти - продаж товарів та послуг;

3. Місцеві органи управління ЗЕД - взаємовідносини з обласними, місцевою радою народних депутатів з питань зовнішньої економічної політики, та з управлінням зовнішньоекономічних зв'язків з питань експорту / імпорту.

4. Податкова інспекція - сплата податків згідно з податковим законодавством України (як суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності).

5. Митні органи - здійснює митне очищення імпортуємих товарів.

6. Постачальники - поставка по імпорту від іноземних фірм: LG, Rivoli, Rivlon, American beauty, Nivea, Cammat товарів та обладнання.

7. Страхові компанії - страхування отриманих товарів, обладнання та діяльності.

2.6 Механізм здійснення імпортних операцій

Імпортні операції - це операції по ввезенню товару на митну територію України.

В діяльності косметологічного центру імпортні операції базуються на покупці обладнання, матеріалів, косметичних засобів, офісних меблів, технологічної начинки.

Кожен поважаючий салон краси співпрацює з ведучими фірмами світу такими як:

1. American Beauty - матеріали та аксесуари для манікюру та педикюру.

2. Cammat - косметичне обладнання.

3. Pantine - косметичні засоби.

4. Rivoli - косметичні засоби.

5. Rivlon - косметичні засоби.

6. Taft - косметичні засоби.

7. Samsung - технічні засоби.

8. Aroma - фітокосметика.

9. Rehaw - алюмінієві вікна та двері.

10. Sony - техніка відео спостереження.

11. Nevea - косметичні засоби.

12. LG - техніка та обладнання.

Вибравши одного з партнерів (причому фірма-імпортер має ще декілька варіантів на випадок невдачі), починає готувати передконтрактні документи.

У міжнародній практиці контрактом вважається договір куплі-продажу товарів в матеріально-речової формі. [30]

При підготовці контракту сторони дотримуються чотирьох основних стадій, таких як:

1. Замовлення. Фірма-імпортер надсилає запит фірмі-експортеру. В замовленні вказується повна характеристика підприємства та інформація, що стосується потрібного товару. Якщо партнер зацікавився замовленням, то фірма-експортер пропонує прайс-лист з вказівками про кількість товару, якість. Також, якщо це можливо, пропонує апробацію.

2. Пропозиція. Фірма-імпортер одержує пропозицію від партнера та обробляє його. Для прискорення переговорів приводять в дію тверду пропозицію зі встановленням строку дії. Обидві сторони можуть пропонувати зустрічні пропозиції один одному.

3. Укладення контракту. Прийшовши до взаємного погодження, партнери заключають контракт, підписуючи його.

4. Виконання контракту та розрахунки по ньому. Експортер постачає товар, імпортер здійснює розрахунки по угоді.

Також в обов'язкові умови контракту включаються слідуючи складові:

1. найменування сторін-замовників угоди;

2. предмет контракту;

3. якість та кількість;

4. базисні умови контракту;

5. ціна;

6. умови платежу;

7. санкції та рекламації (штрафи та претензії);

8. юридичні адреса й підписи сторін.

Додаткові умови:

1. здача-приймання товару;

2. страхування;

3. відвантажувальні документи;

4. гарантії;

5. пакування та маркування;

6. форс-мажорні обставини;

7. арбітраж;

8. інші умови.

При укладанні зовнішньоторгової угоди, сторони повинні обумовити, право якої держави буде застосовуватися для регулювання угоди та прав й обов'язків сторін. По українському законодавству права й обов'язки сторін по зовнішньому контракту визначаються правом країни, обраної сторонами, при укладанні контракту.

Укладається контракт між сторонами (Україна - Болгарія). Країна - продавець (Болгарія) доставляє товар до митної території країни-покупця (Україна), де їх вже чекають українські замовники. Вони приймають весь товар на свою відповідальність, а також самі сплачують свої транспортні розходи до місця доставки.

В залежності від місця укладення контракту між партнерами розподіляються витрати по перевезенню та доставці товару.

Заключивши контракт, як правило обладнання та косметику інофірма постачає сама.

Доставляючи товар експортер витрачує на:

1. пакування;

2. навантаження;

3. доставка до основного перевізника;

4. ввізне мито;

5. страхування на перевезення;

6. навантаження на основний транспорт;

7. оплата основного транспорту.

При перетині митного кордону експортер заповнює декларацію. Також сплачує мито та митні збори. Потім всі ці витрати експортер включає в ціну контракту. Після доставки товару косметичний центр розраховується з інофірмою.

2.7 Swot-аналіз косметичного салону

Таблиця 2.4 Swot-аналіз салону краси

Сильні сторони	Слабкі сторони
1. Вдала організаційна структура управління	1. Велика конкурентність
2. Розрахований на середній рівень достатку	2. Немає системи знижок
3. Молоді кваліфікаційні робітники	3. Несе великі витрати за перевезення та доставку товару
4. Розташований як найближче до споживачів	4. Великі організаційні витрати
5. Вдала маркетингова політика	5. Проблема підбору кваліфікаційних кадрів
6. Зв'язки з інофірмами	6. Велика вартість матеріалів
7. Страхування діяльності та товару	7. Неосязаємість
8. Стабільність клієнтури	8. Нерозривність виробництва та споживання послуги, тобто специфіка послуги заключається в тому, що послуги неможливо зробити взапас. Зробити послугу можна тоді, коли з'являється замовлення або клієнт.
9. Широкий спектр пропонованих послуг
10. Респектабельність
11. Відносна лояльність чиновників, урядовців
12. Прибутковість центру
Можливості	Погрози
1. Розширення діяльності (нові послуги, відкриття філій в інших регіонах України)	1. Великі податки.
2. Вдосконалити імпортні операції	2. Велике імпортне мито

РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ІМПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

3.1 Розробка принципіальної схеми доставки товарів по імпорту

При імпорті товарів не аби яку роль грає інкотермс. Інкотермс - це збірник умов, за якими укладається контракт куплі-продажі між партнерами, які знаходяться в різних країнах. Кожна з умов визначає певні обов'язки між ними, а також відповідальність по виконанню контракту.

Скористаємось умовами інкотермcу для доставки імпортного обладнання та імпортних косметичних засобів (рис. 3.1.). [24]

Рис.3.1. Рекомендована схема поставки косметичних товарів та технологічного обладнання по імпорту

Умовні позначення:

1. матеріали та аксесуари для манікюру та педикюру;

2. косметичні засоби;

3. алюмінієві вікна та двері;

4. техніка та обладнання;

5. техніка відеоспостереження;

6. косметичні засоби;

7. косметичне обладнання.

З цієї схеми видно, що українська фірма-імпортер імпортує товар за базисними умовами SIF та FOB.

Таблиця 3.1 Визначення митної вартості в залежності від умов поставки при імпорті товарів в Україну

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Пакування

Навантаження на транспортний засіб

Доставка до основного перевізника

Ввізне мито

Страхування

Навантаження на основний транспорт

Оплата основного транспорту

Розвантаження

Імпортне мито

Доставка від основного транспорту

Розвантаження на склад підприємства

DAF - поставка до кордону

ТАК

ТАК

ТАК

ТАК

ТАК

ТАК

ТАК

НІ

НІ

НІ

НІ

FOB Франко-Борт

ТАК

ТАК

ТАК

ТАК

НІ +

ТАК

НІ +

НІ

НІ

НІ

НІ

1. В графах 2-8 враховуються витрати, понесені до моменту перетину митного кордону України.

2. В графах 9-12 враховуються витрати, понесені на території України.

3. Тільки до моменту перетину митного кордону України.

4. ТАК, НІ - витрати, які не включаються в ціну.

5. + - при визначенні митної вартості витрати віднімаються незалежно від того хто їх несе.

Умова SIF-поставка товару здійснена продавцем коли товар перейшов через поручні судна в порт відвантаження. Продавець зобов'язаний понести витрати та оплати фрахт. Термін SIF зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.

Умова FOB-поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.

3.2 Оптимальний вибір постачальників

Здійснення імпортних операцій є складовою проблемою особливо тоді, коли право виходу на міжнародний ринок отримало багато суб'єктів. При цьому головною метою є отримання знань про ринок та іноземних партнерів для досягнення найбільшого комерційного ефекту від імпортних операцій. Всебічне вивчення ринку передбачає предмет його кон'юнктури.

В нинішніх умовах результативна виробничо-фінансова діяльність підприємств без обліку еластично мінливих запросів партнерів по ринку практично не оправдана. Звідси вибір тактики: спочатку визначають вимоги ринку, а потім створюють нові або вже існуючі товари, послуги. Запорукою успішного імпорту є наявність знань про структуру ринку та його ємність, а також достатня інформаційність про потенціал конкурентів.

Отже, перш ніж заключити договір з фірмою-експортером (про постачання косметичних засобів та обладнання ), фірма-імпортер оцінює фінансовий стан фірми-партнера за допомогою шести коефіцієнтів.

Алгоритм оцінки фінансового стану фірми-партнера:

1. Коефіцієнт ліквідності - відношення обігових кошт до поточної заборгованості фірми.

2. Відношення зобов'язань фірми до власного капіталу (при нормальному положенню загальної суми зобов'язань фірми, не повинні перевищувати власний капітал).

3. Відношення валового прибутку до суми продажу.

4. Відношення валового прибутку до власного капіталу.

5. Відношення чистого прибутку до суми активів, тобто оцінка рентабельності використання всіх активів фірми.

Коефіцієнт, який характеризує ефективність використання власного капіталу - відношення суми продажу до власного обігового капіталу.

Алгоритм оцінювання проводиться за допомогою бальної системи:

Показник в 100-77 балів означає низьку степінь ризику для фірми на ринку;

76-56 - помірну низьку; 55-31- помірно високу та 30-1 - високу степінь ризику, відсутність балів - не можливо виконувати зобов'язання та функціонувати.

За бальною оцінкою салони краси роблять вибір на користь тієї чи іншої фірми-експортера. Так, за такою системою були оцінені такі фірми як Nivea, Rehau, American Beauty, American Line, Rivoli, LG, Sony, Taft, Cammat Academie scintifique de beaute. Paris. Усі ці фірми набрали не менше ніж 76 балів що підкреслює вірний вибір щодо постачальників косметичних засобів.

Косметичний центр, аби задовольнити клієнтів купує дорогу косметику відомих американських, швецьких, німецьких, французьких фірм, витрачає на неї великі кошти. І потім, щоб її окупити, підіймають ціни на послуги.

Я пропоную купувати деяку косметику російських та болгарських фірм. Наприклад, косметика російської фірми “Чорна перлина” має належну якість. Отже, купуючи російську косметику, по-перше: ми зможемо знизити витрати на імпорт, що є головною метою; по-друге: купуючи більш дешеву косметику маємо можливість розширити коло клієнтів, що має велике значення для іміджу салону та більш частіше його оновляти.

3.3 Контроль якості продукції, що імпортується: сертифікація та стандартизація

Імпортна продукція (косметичні засоби та обладнання) повинна відповідати українським стандартам якості УкрСЕПРО, та міжнародному стандарту ISO 9000.Підтвердження відповідності товарів, що ввозяться на митну територію України, обов`язковим вимогам діючих у державі нормативних документів з питань стандартизації та сертифікації продукції здійснюється шляхом сертифікації товарів в українській державній системі сертифікації продукції УкрСЕПРО ( далі система) або визнання Системою документів, що підтверджують відповідність товару зазначеним вимогам і видані на ці товари за кордоном.

Документами, що підтверджують відповідність товару обов'язковим вимогам нормативних документів та дають право на ввезення цього товару на територію України є:

1.Сертифікат відповідності, виданий органом з Сертифікації України за результатами сертифікації товару.

2.Свідоцтво про визнання іноземного сертифікату, видане органом з Сертифікації України за результатами визнання іноземного сертифіката.

3.4 Управління контрактами

3.4.1 Методика укладення контрактів

Після вибору оптимальних постачальників і аналізування його продукції, починаються переговори та підготовка паперів для підписання контракту.

Методика укладення контрактів включає в себе такі обов'язкові умови як:

1. Найменування сторін - учасників угоди;

2. предмет контракту;

3. якість та кількість товару;

4. базисні умови поставки;

5. вартість

6. умови розрахунків;

7. санкції, рекламації;

юридична адреса та підписи сторін.

Додаткові умови:

1. передача та приймання товару;

2. страхування;

3. гарантії;

4. відвантажувальні документи;

5. пакування, маркування;

6. форс-мажорні обставини;

7. арбітраж;

8. інші умови.

Додатки до контракту:

1. характеристика товару;

2. пояснювання схеми розрахування;

3. описування шляху поставки товару;

4. прайс-листи з найменуванням товару.

Обумовивши всі умови контракту та дійшовши згоди, сторони підписують контракт.

Контракт вступає в силу з моменту його підписання.

3.4.2 Механізм ведення контрактів

Після підписання контракту починається виконання його умов: ведення протоколів, зустрічі, практика за кордоном.

На протязі строку дії контракту, сторони зустрічаються та обумовлюють різного роду інформацію щодо товару, його доставки та розрахунків по ньому.

В протоколі можуть обумовлюватися строки платежів, якість товару, базисні умови поставки, практика українських косметологів в країні експортера, але ніколи не обумовлюється вартість товару (тобто зменшення ціни на продукцію).

Щодо самого протоколу то в ньому повинно бути відзначено, що він є не від'ємною частиною контракту.

3.4.3 Методика вибору оптимальних базисних умов контракту

Поставка косметичних засобів здійснюється за такими умовами як: FOB CIF, EXW.

Умови поставки по CIF та FOB стосуються поставки косметичних засобів морським шляхом. CIF передбачає доставку товару самими експортером, який бере на себе всі ризики. В такому випадку імпортер (український косметичний центр) ні чим не ризикує але зазнає великих витрат.

Щодо до умови FOB, то в цьому випадку сторона-імпортер сама доставляє всю продукцію. Всі ризики лягають на імпортера, проте витрати менші.

Умова EXW стосується поставки товару залізничним шляхом. EXW передбачає доставку косметичних засобів самим імпортером, починаючи від навантаження та кінчаючи розвантажуванням на складі підприємства. Всі ризики та витрати несе імпортер.

Отже поставка косметичних засобів може бути різними шляхами та за різними умовами. Для українського косметичного центру краще використовувати умови FOB та EXW.

3.5 Економічне обґрунтування постачання продукції до косметичного центру по імпорту

Співпрацюючи з ведучими косметичними фірмами Франції, Німеччини, Швеції, Америки, Фінляндії, українські косметологічні центри купували досить дорогу косметику, аби задовольнити клієнтів салону. На ряду з заможними клієнтами центр надає послуги і менш заможним відвідувальникам. Для надання послуг саме цим клієнтам використовується більш дешева косметика. Дешеву косметику поставляли з Америки фірми “American Lash”, проте доставка цієї косметики досить дорога. Тому, я рекомендую поставляти більш дешеву косметику з Росії та Болгарії, а саме косметичні засоби фірми “Чорна перлина” та “Ален Мак” (рис.3.1).

СIP EXW

У К Р А Ї Н А

Рис. 3.1. Базисні умови поставки дешевої косметики.

Розподілення витрат між покупцем та продавцем наведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 Розподілення витрат експортера та імпортера при поставці косметичних засобів.

Умови поставки	Навантаження	Доставка до основного транспорту	Експортне мито	Навантаження на основний транспорт	Страхування перевезення	Оплата основного транспорту	Розвантаження	Імпортне мито	Доставка від основного транспорту	Розвантаження на склад підприємства
EXW	Покупець	Покупець	Покупець	Покупець	Покупець	Покупець	Покупець	Покупець	Покупець	Покупець
CIP	Продавець	Продавець	Продавець	Продавець	Продавець	Продавець	Продавець	Покупець	Покупець	Покупець

Вигідність такого варіанту підкріплюється економічними роз рахунками.

Порівняємо витрати між російською американською та болгарською косметикою.

Витрати на американську косметику American Lash:

Як відомо постачання продукції з Америки здійснюється за базисною умовою FOB. Вартість однієї партії складає 7000-8000$;вартість контейнеру-190-250$;митні витрати-300-400$; вартість перевезення товару-1500-2000$. Загальна сума транспортних витрат розраховується по формулі 3.1.

(3.1.)

Де: Вк-вартість контейнеру;

МВ-мтні витрати;

ВПт-вартість перевезення товару.

Загальна сума всього контракту розраховується по формулі 3.2.

(3.2.)

де: Вп-вартість за одну партію

Вк-вартість контейнеру;

МВ-мтні витрати;

ВПт-вартість перевезення товару.

Витрати на російську косметику Чорна перлина:

Постачання косметичних засобів з Катеринбургу здійснюється за умовою EXW.Тобто фірма імпортер (косметичний центр) здійснює поставку продукції сама. Всі ризики лягають на імпортера.

Вартість однієї партії складає 4000-5000$;

Вартість контейнеру-75-80$;

Митні витрати-90-100$;

Вартість перевезення-700-800$.

Розрахуємо загальну суму транспортних витрат згідно з формулою 3.1.

Розрахуємо загальну вартість контракту по формулі 3.2.

Витрати на болгарську косметику Ален Мак:

Поставка болгарської косметики може здійснюватися за базисними умовами EXW абоCIP.

Вартість однієї партії складає 5000-5500$;

вартість одного контейнеру-95-100$;

митні витрати-100-150$;

вартість перевезення товару-860-900$.

Загальна сума транспортних витрат розраховується по формулі 3.1.

Загальна сума контракту розраховується по формулі 3.2.

Порівнявши варіанти поставки косметичних засобів розрахуємо економічну вигідність поставки дешевої косметики (по формулі 3.3.):

1.Між Америкою та Росією.

(3.3.)

де: Епкз-ефективність поставки косметичних засобів;

- сума контракту при базовому варіанту;

- сума контракту при проектному варіанті.

Епкз=8990(10650)-4865(5980)=4125(4670)у.о.

2. Між Америкою та Болгарією.

Епкз=8990(10650)-6045(6650)=2945(4000)у.о.

Таблиця 3.2 Порівняльна таблиця витрат на дешеву косметику

Фірма	Ціна за одну партію	Ціна конт ейнеру	Митні витрати	Вартість перевезення	Загальна сума транспотрних витрат	Загальна сума контракту	Загальна сума витрат за рік
				товару
	у.о.	у.о.	у.о.	у.о.	у.о.	у.о.	у.о.
American
Lash	7000-8000	190-250	300-400	1500-2000	1990-2650	8990-10650	35960-42600
Чорна
пер лина	4000-5000	75-80	90-100	700-800	865-980	4865-5980	19460-23920
Ален Мак	5000-5500	95-100	100-150	850-900	1045-1150	6045-6650	24180-26600

Отже, економічна вигідність при порівнянні витрат на поставку косметичних заходів полягає в тому, що дешеву косметику краще купувати в Росії. Вона вигідніша за ціною та за вартістю перевезення. Що до Болгарії: вартість перевезення теж набагато дешевша ніж з Америки. Проте самий оптимальний варіант купівлі та поставки продукції російська фірма Чорна перлина.

3.6 Розрахунок економічно-математичної моделі оптимізадії вартості перевезення дешевої косметики з різних країн за допомогою програми Excel

На основі маючих даних (див.таблицю 3.2.) побудуємо економічно-математичну модель оптимізації вартості перевезення дешевої косметики з різних країн та визначемо країну, неревезення з якої та кількість споживчої косметики дає кращий економічний ефект.

Для цього значемо Х₁-кількість перевезених партій косметики з Америки.

Х₂-кількість перевезених партій з Росії.

Х₃-кількість перевезених партій з Болгарії.

Накладемо слідуючі обмеження, використовуючи дані таблиці 3.2.:

1. Обмеження на мінімальну кількість партій:

Х₁+Х₂+Х₃ 25

2. Обмеження на максимальну кількість партій:

Х₁Х₂+Х₃ 30

3. Обмеження на вартість придбання всіх партій:

700Х₁+400Х₂+3000Х₃ 555000

4. Таке обмеження визначає розмір затрат на перевезення партій:

190Х₁+75Х₂+85Х₃ 430

300Х₁+80Х₂+100Х₃ 650

1500Х₁+700Х₂+850Х₃ 3700

8990Х₁+4865Х₂+6045Х₃ 23280

Цільова функція, яка виєначає мінімізацію затрат на перевезення:

Z =35960Х1+15460Х2+24180Х3 min

В результаті розрахунків з використанням оптимізатора Excel отримали такий результат (див. додаток 1),з якого можна зробити висновок, що оптимальним варіантом придбання та перевезення косметики є російська косметика. Графічно це можна побачити на рисунку 3.2.

Рисунок 3.2. Порівняння вартості контракту при перевезенні дешевої косметики.

Рекомендації по впровадженню системи управління імпортною діяльністю косметичних центрів.

Здійснювання імпортних операцій є складовою проблемою особливо тоді, коли право виходу на світовий ринок отримало багато суб'єктів. Запорукою успішного імпорту є наявність знань про структуру ринка та його ємність, а також достатня інформація про потенціал конкурентів.

Отже, для впровадження імпортних операцій необхідно вибрати потрібного партнера (тобто постачальника). При чому повинно бути декілька варіантів. Вибір оптимальних постачальників здійснюється бальним методом, тобто дається оцінка фінансовому стану фірми-експортера.

Після остаточного вибору партнера починають вести переговори, після вдалих переговорів починають готувати папери для підписання контракту. Контракт може бути короткостроковим та довгостроковим. В контракті обумовлюється насамперед ціна продукції, базисні умови поставки, якість, кількість та інші додаткові умови. Кожен контракт повинен супроводжуватися протоколами, зустрічами і т.п.

Поставка дорогих косметичних засобів можуть здійснюватись за такими базисними умовами як FOB та CIF. Але для українських косметичних салонів краще доставляти продукцію за умовою FOB, так як при цій умові імпортери використовують свій транспорт та свою робочу силу. Як відомо, що на купівлю дешевої американської косметики потрібні кошти, тому менеджер косметичного центру дійшов до висновку, що дешеву косметику краще купувати в Росії та Болгарії.

Поставку дешевих косметичних засобів краще здійснювати за умовами EXW та CIP, але доцільніше використовувати умову поставки EXW, так як всі ризики та витрати на поставку продукції фірма-імпортер бере на себе, тобто економе на транспортних витратах.

Отже, управління імпортною діяльністю-це складна наука, яка потребує багато уваги вміння та знань. При вірному управлінні імпортною діяльністю прибутковість фірми зростає, а бізнес стає стабільним.

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1 Безпечні умови праці

Охорона праці - система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Задачами охорони праці на підприємстві є: постійне удосконалення організації роботи на підприємстві по створенню здорових і безпечних умов праці працюючих, попередження виробничого травматизму і професійних захворювань, упровадження передового досвіду і наукових розробок по охороні праці, здійснення за контролем стану охорони праці на виробництві.

У процесі роботи менеджера, що складає свою роботу з роботою оператора ЕОМ можуть мати місце досвіду і шкідливі виробничі фактори.

Небезпечні фактори:

застосування напруги електричної силової мережі. Може з'явитися причиною поразки людини - электротравматизм, электроудари в результаті чого можуть виникнути різні порушення в організмі, у тому числі порушення і повне припинення діяльності органів подиху і кровообігу;

у випадку короткого замикання можливий пожежа, і як наслідок чого виникають термічні травми і механічні травми;

комбіновані травми.

Шкідливі фактори:

електромагнітні поля, що може бути причиною професійного захворювання (на сучасних ЕОМ внутрішній захист);

порушення параметрів метеоумов у робочому приміщенні, що може бути причиною дискомфортності праці і професійних захворювань;

Виявлені небезпечні і шкідливі виробничі фактори викликають необхідність проведення технічних, технологічних, організаційних і протипожежних заходів.

Відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ 12.2.007. 0-75 відносяться до першого класу (ЕОМ) електротехнічних виробів по способі захисту від поразки електричним струмом, оскільки має електричну ізоляцію й елементи для заземлення. [4]

Відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ 12.1.019 - 79 для забезпечення електробезпечності застосовуються наступні захисні способи і засоби: пристрою, попереджувальна сигналізація. [5]

В роботі косметичного центу використовуються шкідливі речовини: лаки, рідини для обробки різних поверхней та інші, що призводять до появи парів, небезпечних Для людини. Тому необхідно забезпечити захист від хімічного отруєння. В роботі косметичного центру для цього використовують приточно-витяжну вентиляцію, засоби індивідуального захисту.

Для захисту від комбінованих небезпечних факторів - використовують розроблену згідно ДНАОП систему підприємств захисних заходів.

Санітарними вимогами проектування промислових (СНІП) передбачаються гранично припустимі концентрації (ПДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони. Важливим фактором створення оптимальних метеорологічних умов у виробничих приміщеннях є оздоровлення повітряного середовища засобами вентиляції та кондиціонування виробничих приміщень (СНіП 204.05.96).

Відповідно ДНАОП 12.1.005 - 88 робота оператора ЕОМ відноситься до категорії 1А (150 ккал/у годину), оскільки вона є сидячою, чи пов`язана з ходьбою, але не потребує систематичної фізичної чи напруги підняття і переносу ваги.

Відповідно ДНАОП 12.1.005 - 89 для категорії робіт 1А в табл. 4.1 приведені оптимальні і допустимі норми параметрів мікроклімату наведено в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 Оптимальні метеоумови на робочому місці

Період	Категорії робіт	Температура, єС	Відносна вологість	Швидкість руху
		Оптимальна	Допустима	Оптимальна (%)	Допустима (%)	Оптимальна (%)	Допустима (%)
			Верхня границя	Нижня границя
			Постійна	Непостійна	Постійна	Непостійна
Холодний	Легка 1а	22-24	25	26	21	18	40-60	70	0,1	<0,1
Теплий	Легка 1а	23-25	28	30	22	20	40-60	55	0,1	0,1-0,2

Запиленість повітря в приміщенні не повинна перевищувати 0,08 мг/куб.м при розмірі запиленості не більш 8 мкм. Запиленість приміщення може привести до виходу з ладу нагромаджувачів на магнітних дискетах, пристроїв печатки й іншого устаткування. Повітря у підвальному приміщенні очищується та кондиціонується.

Для регулювання метеоумов у приміщенні використовують вентиляцію: загально-обмінну (для приміщення) і місцеву (для ЕОМ). Також використовують поточно-витяжні кондиціонери. Для опалення використовується водяна система центрального опалення. Ця система гігієнічна. Надійна в експлуатації, забезпечує регулювання температури в широких межах. Праця на ЕОМ висовує жорсткі вимоги щодо виконання роботи. Для косметичних центрів використовують освітлення, але його недостатньо. Згідно СНиП 11-4-79 у приміщеннях, де використовуються ЕОМ передбачене переважно використання люмінесцентних ламп. Для освітлення приміщень з невеликою запиленістю і нормальною вологістю використовують відкриті світильники ЯСП. Характеристика зорової роботи косметичного центру:

малої точності 1,0 - 5,0 мм; V розряд зорової роботи;

контраст об'єкта з тлом - великої;

тло темний;

при бічному висвітленні КEO = 1%;

при спільному висвітленні КEO = 0,6%.

4.2 Безпека життєдіяльності щодо клієнтів та протипожежна профілактика

По вибухонебезпечності описуваного приміщення відносяться до категорії Д. згідно СНиП 11-90-81, оскільки в ньому присутні негорючі речовини і матеріали у твердому стані.

По займистості будівельні матеріали, з яких складається описуване приміщення, відносяться згідно СНиП 11-2-80 до важко спалюваних, оскільки л матеріали під впливом вогню чи високої температури займаються, чи жевріють, обвуглюються і продовжують горіти, чи жевріти обвуглюватися при наявності джерела запалювання, а після його видалення чи горіння тління продовжується.

По ступені вогнетривкість будинку приміщення центру згідно СНиП 11-2-80 відноситься до ІІІ ступеня вогнестійкості.

У практиці гасіння пожеж в косметологічному центрі можуть використовуватися способи припинення горіння:

ізоляція осередку горіння від чи повітря, зниження концентрації кисню в повітрі до значення, при якому горіння не може відбуватися;

охолодження осередку горіння нижче визначених температур;

інтенсивне гальмування швидкості хімічних реакцій у полум'ї;

механічний зрив полум'я в результаті впливу на нього сильного струменя газу, води;

створення умов вогнеперепон центру.

Система протипожежного захисту містить у собі:

застосування засобів пожежогасіння і відповідних видів пожежної техніки використання вогнегасників вуглекислотного (ОУ-2, ОУ-5, ОУ-8) і порошкового (ОП-1, ОП-10А, ОП-250);

застосування автоматичних установок пожежної сигналізації.

Усі системи, що можуть уплинути на людську життєдіяльність знаходяться в нормі, тому додаткові заходи проводити не коштує.

Згідно з вимогами санітарно - епідемічного та пожежного нагляду у косметичному центрі є ряд заходів, які застосовуються для забезпечення безпеки життєдіяльності клієнтів:

1.Додержування правил дезобробки, попередньої стерилізації та підготовки і стерилізацію інструментарію.

2. Застосовування виключно сертифікаційного обладнання, матеріалів.

3. Регулярна дезінфекція приміщень.

4. Медогляд робітників (згідно з приказом Міністерства охорони здоров'я)

5. Використовування косметичного обладнання, безпечного для споживача.

4.3 Охорона навколишнього середовища косметичного центру

На сьогоднішній день косметичний центр намагається використовувати фітокосметику.

Фітокосметика виготовляється з екологічно чистих рослинних трав. До її складу не входять ніякі хімічні речовини, тобто вона не має негативного впливу на організм людини. Працівники центру надають індивідуальні консультації щодо придбання та використовування даного виду косметики.

На сучасному етапі косметичний центр у своїх приміщеннях використовує зелені насадження, що в свою чергу не лише очищує повітря, але й прикрашає зовнішній вигляд центру.

Стічні води центру не містять специфічних забруднювачів, тому потрапляють безпосередньо в міську каналізаційну мережу без попереднього очищування.

Шкідливих викидів підприємство не надає, тому спеціальної системи очищення повітря не існує.

ВИСНОВКИ

Проаналізувавши випускну роботу на тему “Аналіз імпортних операцій в діяльності косметичного центру” можна зробити такі висновки:

Косметичний центр є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності. Як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності він здійснює імпортні операції.

Імпортні операції - закупка українськими ЗЕД у іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з правом вивезення чи без ввезення цих товарів на територію України, включаючи закупку цих товарів, які передбачені для власного споживання установами чи організаціями України, які розташовані за її межами.

Салони краси імпортують косметичні засоби, обладнання та матеріали. Все це необхідно для здійснення послуг, які вимагають належної якості. Косметологи та інші працівники розуміють, що краса стала невід'ємним атрибутом в сучасному житті, тому і слідкують, щоб надана послуга ними була якісна.

Спочатку салони надавали досить прості послуги, такі як: зачіска, педикюр, манікюр, але наука не стоїть на місці, і згодом центри розширили свою діяльність, користуючись імпортним обладнанням, та косметикою.

Зараз до послуг косметичного салону входять такі широко розповсюджені послуги:

1. лімфодренаж;

2. епіляція;

3. макіяж;

4. дизайн нігтів;

5. нарощування нігтів;

6. перманентний макіяж;

7. хімічний пилінг;

8. масаж;

9. сауна;

10. солярій, та інші.

На відкриття та діяльність такого салону необхідно від восьми тисяч доларів до ста п'ятдесяти тисяч доларів. Але такі витрати салон доволі швидко окупується. Так, річний об'єм виробництва складає чотири - чотири з половиною мільйонів при кількості працівників від двадцяти п'яти до п'ятдесяти шести чоловік. Валовий прибуток з одного робочого місця складає дві - дві тисячі вісімсот доларів. Прибуток - сто тридцять п'ять - двісті двадцять тисяч доларів. Строк окупності складає один - три роки, та рентабельність дорівнює двадцять - тридцять відсотків.

Придбавши стабільність на ринку послуг має свої сильні та слабкі сторони.

Сильними сторонами косметичного бізнесу є прибутковість центру, стабільність клієнтури, широкий спектр надаваних послуг, респектабельність, відносна лояльність урядовців. Слабкими сторонами є: великі організаційні витрати, проблема підбору кваліфікованих кадрів, велика вартість матеріалів.

Косметичний салон не може існувати сам по собі, тому він має зв'язок з іншими суб'єктами: банком, споживачами, постачальниками, податковою інспекцією, місцевими органами управління, страховою компанією.

При імпортуванні косметики та обладнання перевезення здійснюється за базисними умовами поставки - SIF та FOB. Згідно інкокотермсу, базисна умова SIF (вартість, страхування і фрахт) передбачає, що фірма-експортер сама доставляє товар до основного складу. При доставці товару всі витрати та ризики сплачує фірма-експортер, але всі ці ризики включаються в ціну косметичних засобів, та обладнання плюс фірма-імпортер оплачує роботу постачальників-експортерів.

Умова FOB передбачає поставку товару безпосередньо з країни-експортера постачальниками-імпортерами, тобто фірма-імпортер сама здійснює поставку. Фірма-імпортер втрачає на ризиках, проте валюта залишається в межах України.

Також пропонується ще один варіант поставки товару. Косметику можна поставляти з Росії або Болгарії, а не з Америки.

Економічна вигідність буде складати різницю поставки косметики між Росією та Америкою.

Дослідивши шлях поставки косметичних заходів з Росії маємо такий результат: загальна сума витрат за рік на американську косметику склала 35960$, на російську косметику-19460$, на болгарську косметику-24180$. Економічна вигідність склала між американською та російською косметикою склала4125 у.о.; між американською та болгарською косметикою склала 2945 у.о.

Отже, звідси можна зробити висновок, що дешеву косметику краще поставляти з Росії за базисною умовою EXW.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 19 лютого 1992 року.

2. Закон України “Про єдиний митний тариф” від 11 грудня 1993 року.

3. Закон України “Про примінення спеціальних мір відносно імпорту в Україну”.

4. Міжгалузеві нормативні акти з охорони праці: ДНАОП 0,03 - 8,03 - 86. Гігієнічна класифікація праці №4137 - 86 затверджені Мінздравом СССР 1.08.1986 року.

5. Основні галузеві нормативні акти з охорони праці: Правила безпеки для парфумерно-косметичного виробництва, НАОП №1930 - 1.02.90 затверджено Держнаглядохорон праці від 30.09.98 року.

6. Абрамшивили Г.Г, Война В.А., Трусов Ю.Ф. Операція “Маркетинг”. Стратегія і тактика конкурентної боротьби - М., 1992. - 601 с.

7. Алєничев А.А. Страхування зовнішньоекономічних ризиків. М., 1994. - 194 с.

8. Баглай В.Б., Лівінцев Н.Н. Міжнародні економічні відносини - М., 1996. - 610 с.

9. Балабанов І.Е. Валютні операції. - М., 1993. - 285 с.

10. Балабанов І.Т., Балабанов А.І. Зовнішньоекономічні зв'язки - М., 1999. - 516 с.

11. Бардіна Ф.А. Розмови про косметику - М., 1992. - 64 с.

12. Бекляшов Д.В., Бердников А.Н. Основи комерційної діяльності на зовнішньому ринку. - М., 1990. - 306 с.

13. Вавілов Г. Торгова реклама. - М., 1993 . - 203 с.

14. Виноградова М.І. Секрети французьких косметологів. - К., 1994. - 160 с.

15. Герасимович Л.М. Управління проектами: економічне обґрунтування створення проекту (підприємства) (навчальний посібник).-Х., 2002.

16. Герчикова І. Організація і техніка зовнішньоекономічних операцій - М., 1992. - 305 с.

17. Герчикова І.Н. Маркетинг і міжнародне комерційне діло., - М., 1990.- 211 с.

18. Герчикова І.Н. Організаційні форми експортно-імпортних операцій - М., 1994. - 684 с.

19. Градов А.П. Стратегія економічного управління підприємством - М., 1993. - 301 с.

20. Григор'єв Ю.А. Бухгалтерський облік валютних операцій та аналіз зовнішньоекономічної діяльності. - М., 1993. - 307 с.

21. Дадьянц Г. Секрети косметики - М., 1998. - 150 с.

22. Дениелс Джон Д., Фадеба Лі Х. Міжнародний бізнес. М., 1994. - 435с.

23. Діловий контакт з іноземним партнером / Під редакцією Плотникової А.В. - К., 1993. - 402 с.

24. Експортно-імпортні операції: контракти, форми платежів. - К., 1992. - с.375.

25. Інкотермс 1992. - М. - 1993.

26. Кандиба А.М. Зовнішньоекономічна діяльність в агропромисловому комплексі. - К., 1993. - 219 с.

27. Контракти міжнародної куплі-продажі / Під редакцією Демченка А.В., - К., 1991. - с.502

28. Косметичний салон за вісім тисяч доларів. Бізнес. - К., 1999. №20. - с. 48-49.

29. Косметичний центр чотири в одному. Бізнес - К., 1999 №20 -39. - 40с.

30. Котлер Ф. Основи маркетингу. - М., 1990. - 535 с.

31. Кредисов А.І. Управління зовнішньоекономічною діяльністю - К.: 1996. - 413 с.

32. Ліндерт П. Економіка світогосподарських зв'язків.

33. Маджаро С. Аспекти маркетинга в сфері міжнародного бізнесу. - К., - 1994. - 358 с.

34. Маркетинг / Під редакцією Кузьміної О.М. - К., 1994. - 391 с.

35. Маркетинг / Під редакцією Челенкова А.П. - М., 2000 №2 - с. 42-43.

36. Маркетинг і реклама / Під редакцією Фомата Е.В. - Х., 1999 №3. - с. 96-107.

37. Новиков Д.С. Умови міжнародних перевезень. - К., 1993. - 207 с.

38. Організація експортно-імпортних операцій. Капітал. К., 1995 №9, 10. - с.27-30.

39. Охорона праці / Конспект лекцій. - Х., 2000.

40. Синецький Б.І. Зовнішньоекономічні операції - М., 1989. - 520 с.

41. Сертифікація в Україні. Український науково-досліднецький інститут стандартизації, сертифікації та інформатики-К.,1998.

42. Фомічов В.І. Міжнародна торгівля. - К., 1998. - 250 с.

43. Фомішин С.В. Міжнародні економічні відносини - М., 1993. - 415 с.

Размещено на Allbest