Поняття якості продукції

Був успішно впроваджений так званий цикл Демінга, що стосувався проектування, виробництва, збуту продукції, аналізу і змін щодо підвищення рівня якості - цикл PDCA "планування - виконання - перевірка - коригувальний вплив" (plan - do - check - action), які випливають з його (аналізу) результатів. Другий напрямок пов'язано з розробкою функції якості (РФК) і був уведений наприкінці 60-х років професором Йоджи Акао. Застосовано більшістю з 135 японських виробників до кінця 80-х років двадцятого сторіччя [8].

РФК являє собою включення якості, надійності, технології і витрат таким чином, аби конструктивні параметри виробу надавали користувачам шукані вигоди та задоволення. В той же час РФК припускає використання визначення положення продукту у своєму секторі ринку і перетворює її на кінцевий товар чи послугу, що мають конкурентні переваги у порівнянні з аналогічними товарами й послугами. Природно, що РФК також припускає об'єднання якісних характеристик продукції зі специфікаціями відповідного виробничого процесу. Тобто, на підставі вимог до якісних характеристик продукції визначаються вимоги до конструкції і технології виготовлення цієї продукції.

Тут необхідно додати, що істотні елементи цих двох напрямків керування якістю на виробництві ввійшли в основні положення Міжнародних стандартів ІСО серії 9000, прийнятих спочатку в Європі, а потім і в усьому світі. Результати планомірного і наполегливого впровадження цих двох напрямків не сповільнили позначитися на конкурентноздатності японських товарів.

У 50-і роки і на початку 60-х років велика частка японського експорту в США складалася з дешевих низькоякісних товарів. Вони були погано зроблені і швидко виходили з ладу. Однак у 60-і роки американські підприємці і просто споживачі почали зауважувати, що електронні товари з Японії (транзисторні приймачі) виявилися більш високої якості, ніж американські (батарейки більшої ємності, ширший діапазон частот, чудовий звук, привабливий зовнішній вигляд і прекрасна зборка). Таким чином: японські радіоприймачі виявилися сконструйовані краще, ніж американські, і мали чудові функціональні якості. Такого результату вдалося досягти турботою про конструктивні особливості і контроль за якістю збирання.
Той самий імідж сформувався і стосовно інших японських товарів - автомобілів, мотоциклів, верстатів, електронного й електричного устаткування, а також багатьох інших товарів [11].

Відмітними елементами японського підходу до керування якістю, що випливають з вищезгаданих підходів, є:

а) орієнтація на постійне вдосконалювання процесів і поліпшення результатів праці у всіх підрозділах;

б) орієнтація (у першу чергу) на контроль якості процесів виробництва, а не якості продукції;

в) орієнтація на запобігання можливості допущення дефектів;

г) ретельне дослідження й аналіз проблем, які виникають, за принципом потоку, що піднімається, тобто від наступної операції до попередньої;

д) культивування принципу: "Твій споживач - виконавець наступної виробничої операції";

е) повне закріплення відповідальності за якість результатів праці за безпосереднім виконавцем;

ж) активне використання людського фактору, розвиток творчого потенціалу робітників та службовців.

Необхідно дати роз'яснення принципу потоку, що піднімається. Це означає, що якщо виробництво будь-якої деталі чи вузла складається з ряду послідовних технологічних операцій, що виконуються різними робітниками, то вивчення й аналіз кожної з цих операцій починається з найпершої з них, потім здійснюється перехід до наступної. Так буде продовжуватися, поки не буде вивчено останню технологічну операцію.

Наприклад, виникли проблеми із забезпеченням незмінності якісних показників картера двигуна автомобіля. Виготовлення картера включає в себе ряд послідовних операцій: виливання заготовки картера, очищення цієї заготовки та механічна обробка. Вивчення починається із вивчення процесу виливання. Тут з'ясовуються можливі причини, що призводять до зниження якості виливки.

Потім вивчається процес очищення. І тільки після цього починають вивчати причини зниження якості механічної обробки. Як відзначалося раніше, якість продукції визначається ставленням людей до дорученої їм роботи. Тут відповідь треба шукати в тих традиціях, що притаманні японському народу. Справа в тому, що в Японії робітника чи службовця беруть на постійне місце роботи на все життя. Тому кожен робітник і службовець розглядають фірму як свій будинок. Там вважають, що якість на 90% визначається вихованням, свідомістю, і тільки на 10% - знаннями. Об'єднання такого ставлення до праці з широким упровадженням наукових розробок у сфері керування і технології, високим ступенем комп'ютеризації всіх операцій керування (контролю й аналізу) виробництвом стало основною причиною високої конкурентноздатності японських товарів на світових ринках.

Промисловість США в 40-50-х роках, орієнтована на масове виробництво різного роду товарів (автомобілі, холодильники, телевізори, радіоприймачі), випускала свою продукцію не високої якості. Тому серйозною проблемою для промисловості США були великі незаплановані витрати внаслідок низької якості продукції. Ці витрати складали до 30% від загального обсягу витрат на виробництво. Ці витрати були пов'язані з усуненням виявлених дефектів при гарантійному обслуговуванні виробленої продукції [10].

Тому багато економістів США вважали низьку якість продукції, що випускається, головним гальмом зростання продуктивності праці і конкурентноздатності американської продукції. Саме в цей час з метою захисту своєї продукції американський уряд приймає ряд протекціоністських заходів: тарифи, мита. У цей же час навіть у провідних американських компаніях, у яких якість продукції вважалася основною метою, розглядали якість як засіб зменшення витрат на виробництво, а не спосіб задоволення потреб споживачів.

Але найбільш уславлені керівники фірм США (наприклад, відомі менеджери Лі Якока або Роберт Макнамара) зрозуміли, що треба підвищувати якість американських товарів.

Вони пропонували приділити увагу розвиткові таких проблем, як:

а) мотивація робітників;

б) кружки якості;

в) статистичні методи контролю;

г) підвищення свідомості службовців і керівників;

д) облік витрат на якість;

е) програми підвищення якості;

ж) матеріальне стимулювання.

Однак проблеми простіше сформулювати, ніж вирішити. І поки на ринок США в середині 70-х років не ринув потік дешевих і високоякісних товарів з Японії, до цього ці проблеми тільки формулювалися. Боротьба за якість стала національною програмою. Одна з головних задач загальнонаціональної компанії за підвищення якості - домогтися реалізації гасла "Якість - насамперед!". Під цим гаслом проводяться місячники якості, конгрес США заснував національні премії за видатні досягнення у сфері підвищення якості. Менеджери багатьох фірм зрозуміли, що якість у першу чергу залежить від людей (робітників та службовців компанії). Тому питання мотивації їхньої діяльності стає головним. У США стосунки між робітниками і підприємством в особі менеджерів (власників) зовсім інші, ніж в Японії. Тому неможливо в повному обсязі застосувати японські методи підвищення якості продукції.

Власники однієї із знаменитих в усьому світі американських фірм з виробництва джинсового одягу пішли іншим шляхом. Вони свою фірму із сімейної зробили акціонерним товариством, де 51% акцій залишили за собою, а 49% надали колективу фірми. Усі її співробітники, володіючи визначеним пакетом акцій, почали розуміти, що вони співвласники й утворюють одну команду. Ця команда має загальний інтерес. Цей інтерес полягав у тому, що вони (як співвласники) беруть участь у розподілі прибутку. Та оскільки прибуток може з'явитися тільки в результаті реалізації виробленої ними продукції, то загальний інтерес зосередився на випуску високоякісної продукції з найменшими витратами.

Більшість же інших американських фірм пішли по шляху більш жорсткого контролю якості виготовлення продукції з використанням методів математичної статистики, збільшення уваги до процесу планування виробництва з об'ємних і якісних показників та удосконалення управлінням фірми в цілому.

У теж час у США розроблялися теоретичні основи підвищення якості продукції. Одним з найвідоміших розроблювачів був Е. Демінг. Однак його теоретичні розробки вперше практично були реалізовані в Японії.

За рахунок вжитих заходів для забезпечення підвищення якості продукції американських фірм покращилися не тільки якісні показники промислової продукції, але й змінилося ставлення до споживача. На практиці стало реалізовуватися гасло: "Споживач завжди правий!". Це стало додатковим стимулом підвищення якості продукції. Вжиті в США заходи, спрямовані на постійне підвищення якості продукції, позначитися на ліквідації розриву в рівні якості між продукцією Японії і США.

Висновки

На основі проведеного дослідження можна сформулювати наступні висновки:

Якість - сукупність характеристик об'єкту, що стосуються його здатності задовольняти встановлені та передбачувані потреби. Державна політика у сфері управління якістю продукції (товарів, робіт, послуг) спрямована на підтримку зусиль підприємств та організацій у задоволенні потреб споживачів шляхом поліпшення якості та конкурентоспроможності продукції, розвитку і впровадження методів управління якістю.

Для відродження економіки України необхідно поліпшити якість і конкурентоспроможність продукції, створити умови для повного розкриття потенціалу підприємств, досягнення ділової досконалості, надавати всіляку підтримку та сприяти розвитку сфери управління якістю

Економічні заходи державного регулювання у сфері управління якістю спрямовуються на стимулювання діяльності товаровиробників щодо поліпшення якості продукції, підвищення їх відповідальності за виготовлення та реалізацію неякісної продукції.

Дієвим інструментом розв'язання проблем поліпшення якості та забезпечення конкурентоспроможності продукції є впровадження систем управління якістю та довкіллям відповідно до стандартів серій ISO 9000 та 14000, інших систем управління та забезпечення якості, що довели свою ефективність.

Менеджерам підприємства вдалося створити з колективу працівників єдину команду. Усі працівники підприємства (фасувальники, оператори пакувальних машин, слюсарі-ремонтники, вантажники, пакувальники) були зацікавлені в якісному виконанні саме своєї роботи, тому що технологічний ланцюг передбачав взаємозалежність між працівниками. Кожен працівник, що виконував наступну операцію, був споживачем результатів праці працівника, що виконував попередню.

TQM поширюється на всі аспекти діяльності підприємства і його взаємин із внутрішніми та зовнішніми споживачами. Він є багатопрограмним процесом, способом ведення справ, який змушує використовувати безліч методів, однак зрештою залежить від ставлення і поведінки всіх залучених у цей процес, а це означає - будь-якого співробітника підприємства і його постачальників.

Реалізувати TQM на підприємствах України надзвичайно важко. Ці труднощі криються в нашому менталітеті. Підприємці або менеджери дивляться на своїх працівників не як на однодумців. Цим можна пояснити і відверто занижену оплату праці працівників, та часто й просто затримки з виплатою заробітної плати.

Будь-яка компанія, розвиваючи свій бізнес, приходить до необхідності документування своїх процесів. Звертає на себе увагу закономірність, що процеси управління якістю у вітчизняних організаціях документуються мало не в останню чергу або не документуються взагалі. Ще одна тенденція - декларативність документів, пов'язаних з даним питанням. Тут можна припустити, що ця тенденція зв'язана, ймовірно, із спадщиною радянського часу, де боротьба за якість була зведена в ранг державної політики, але список якісних товарів, і тим більше послуг, був достатньо обмежений.

Стандарт ІСО 9001 є найбільш повним із трьох стандартів, що регламентують базові моделі Систем Якості, і охоплює всю діяльність компанії, розглядаючи процеси забезпечення якості продукції від її розробки до експлуатації. Важливо зазначити, що в стандарті немає спеціальних згадувань про діяльність компаній щодо ідентифікації продукції, визначення продукту, задоволеності споживача, загалом всього того, що є діяльністю з маркетингу.

Під рухом товару розуміється процес переміщення товару від виробника до кінцевого споживача. Сам процес, а також його учасники утворюють канал руху товару. Найменша кількість учасників цього процесу не може перевищувати двох - виробник і споживач. Вони утворюють канал руху товару нульового рівня.

При такому підході до оцінки підприємницької діяльності вимоги загального керування якістю, викладені в стандартах ІСО серії 9000, є життєво необхідними для будь-якого підприємства, незалежно від масштабу бізнесу (малого, середнього чи великого). Успішна діяльність будь-якого підприємства забезпечується випуском продукції, що задовольняє вимогам, описаним у міжнародному стандарті - МС ІСО 9004-1 і викладеним вище.

Якщо визначення поняття "якість" було взято з міжнародного стандарту ІСО 8402, то визначення поняття "маркетинг" береться з Курсу з бізнес-планування "Керівництво для учасників", розробленого Міжнародною Фінансовою Корпорацією (МФК). У цьому курсі наводиться таке визначення маркетингу: "Вид людської діяльності, що спрямована на задоволення попиту і потреб за допомогою обміну".

Під цільовим ринком, як правило, розуміється ринок певної групи товарів зі своїми продавцями і споживачами. Наприклад, цільовий ринок м'ясопродуктів: тут реалізується яловичина, свинина, баранина.
Сегмент цільового ринку - це певна частина цього цільового ринку, виділена за якимись критеріями.

Світова практика і вітчизняний досвід говорять про те, що продукція, яка має більш високі якісні показники, і коштувати повинна дорожче.
Ціна також визначається тим місцем, яке може посісти ця продукція на своєму сегменті ринку. Це пов'язане з тим, що дуже часто придбання тієї чи тієї продукції залежить від іміджу не тільки виробника, але й покупця.
Досить згадати ціни на автомобілі фірми "Ролс Ройс" або Мерседес і подивитися, хто їх купує.

Список використаних джерел

1. Алеханова Е. Оптимизация качества и цены услуги на оптовом рынке // РИСК: ресурсы, информация, снабжение, конкуренция (рус.).- 2004.- № 2.- C.22-27.

1. Бесфамильная Л.В. Повысить эффективность страхования ответственности за качество // Финансы (рус.).- 2004.- № 10.- C.49-53.

2. Всеобщее управление качеством: Учебник для вузов /О. П. Глудкин, Н. М. Горбунов, А. И. Гуров, Ю. Зорин.Под ред. О. П. Глудкина.- М.: Горячая линия- Телеком, 2001.- 600 с.

3. Генкин Б.М. Организация, нормирование и оплата труда на промышленных предприятиях: Учебник для вузов: Навчальне видання.- 3-е изд., изменен., и доп..- М.: НОРМА, 2005.- 448 c.

4. Гуткевич С.О., Кравченко О.В. Ефективність функціонування системи менеджменту якості на підприємстві з позиції попроцесного підходу // Актуальні проблеми економіки (укр.).- 2006.- № 3.- C.75-85.

5. Лапидус В. А. Всеобщее качество (ТQМ) в российских компаниях/ Гос. ун-т управлення; Нац. фонд подготовки кадров. - М: ПАП «Типография «Новости», 2000.- 432 с.

6. Маслов Д.В., Белокоровин Э.А. Японская премия качества как инструмент достижения конкурентоспособности // Менеджмент в России и за рубежом (рус.).- 2004.- № 6.- C.80-95.

7. Огвоздин В.Ю. Управлені качеством. Основы теории и практики: Учебн. пособие.- К.: МАУП, 2000. - 196 с.

8. Окрепилов В.В. Управление качеством: Учебник.- М.: Экономика, 1998.- 639с.

9. Пономарева Т.А. Использование технологий для улучшения качества услуг // Маркетинг в России и за рубежом (рус.).- 2005.- № 5.- C.37-44.

10. Фомичев С.К., Старостина А.А., Скрябина Н.И. Основы управления качеством: Учебн.пособие.- К.: МАУП, 2000.- 196с.

11. Харченко Т. Якість виробів як засіб задоволення потреб споживача і забезпечення конкурентоспроможності прдукції // Економіка. Фінанси. Право (укр.).- 2003.- № 3.- C.3-5.

12. Харченко Т.Б. Методика впроваджень системи управління якістю на підприємстві // Актуальні проблеми економіки (укр.).- 2005.- № 12.- C.152-157.