Вшанування пам’яті Тараса Шевченка на Придніпров’ї в 1885-1914 роках

10 березня 1913 р. ще одне Шевченкове свято було впорядковане Товариством тверезості у великій залі Катеринославських залізничних майстерень, біля вокзалу. На початку вечора Д. Дорошенко виступив з рефератом про життя і творчість Т. Шевченка, виголошеним українською мовою. Потім слухачі прослухали співи хору під орудою Менцеля, а також сольні співи та декламації. На сцені височів великий бюст Кобзаря, прикрашений зеленню і осяяний електричними ліхтариками. Людей на Шевченкове свято зібралося кілька сотень. Половина прибутку від заходу призначалося на будову пам'ятника Т Шевченку. Наприкінці березня 1913 р. за такою ж програмою було заплановано ще одне Шевченкове свято - в їдальні майстерень у Нижньодніпровську (Шевченкові роковини у Катеринославі, 1913, с. 3).

Катеринославські просвітяни опікувалися виданням Шевченківських праць і тим самим прагнули популяризували творчість Кобзаря. Так, у 1913 р. Д. Дорошенко домовився з катеринославським видавцем Л. Ротенбергом про публікацію повної збірки творів Кобзаря з біографією поета, вступною статтею та примітками. Видання мало бути повністю україномовним. «Повний збірник творів Т Шевченка» мав містити не тільки україномовні поезії Кобзаря, але й всі його російськомовні повісті в перекладі українською мовою. Одну частину праць переклав сам Д. Дорошенко, а іншу замовив С. Буді. Дуже приваблювало те, що видавець, друкуючи видання накладом 10 000 примірників, мав спеціальних агентів з його розповсюдження на Південній Україні. До того ж видання передбачалось ілюструвати. Б. Смирнов зробив 50 малюнків. Книга вийшла друком навесні 1914 р. Видання, наперед замовлене передплатниками, швидко розійшлося, і навіть не продавалося по книгарнях (Дорошенко, 2007, с. 181182).

Восени 1913 р. Катеринославська «Просвіта» приступила до підготовки святкування 100-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка. Вже 5 жовтня на зборах просвітянської ради виникла пропозиція заснувати з цього приводу в Катеринославі комітет від різних інституцій та товариств. 30 жовтня рада ухвалила подати губернаторові клопотання про заснування в місті Шевченківського ювілейного комітету. Формальний дозвіл по цьому клопотанню просвітяни отримали лише 19 грудня 1913 р. (Звідомлення. за 1913 рік, 1914, с. 18).

Великий успіх серед місцевої публіки мав «Вечір української пісні, музики і поезії», влаштований Катеринославською «Просвітою» 23 листопада 1913 р. в Англійському клубі. Зокрема, серця слухачів полонило виконання творів Т. Шевченка та інших українських митців слова і музики. Цей добре підготовлений захід відвідали не тільки катеринославці, а й молодь з Кам'янки, Мануйлівки, Діївки та Новомосковська. Значним попитом користувалися українські книжки, портрети українських письменників, кустарні народні вироби, спеціально закуплені та привезені для продажу з Полтави (Дорошенко, 2007, с. 75; Звідомлення... за 1913 рік, 1914, с. 15).

Особлива підготовка проводилася свідомим українством Катеринослава до 100-річчя з дня народження Т Г. Шевченка у 1914 р. За участю Д. Яворницького до Катеринославської міської управи надійшла заява від 800 громадян міста з клопотанням дозволу розпочати організаційні роботи Шевченківського ювілейного комітету (Шаповал, 1983, с. 113).

Петицію задовольнили і Катеринославська «Просвіта» створила Шевченківський ювілейний комітет та його виконавче бюро. 19 січня 1914 р. перше засідання Шевченківського ювілейного комітету відкрилося в приміщенні Англійського клубу в Катеринославі. В ньому брали участь відомі діячі: І. Акінфієв, М. Биков, В. Біднов, Л. Біднова, Є. Вировий, Є. Гаркавцева, А. Єфимович, В. Коренєв, М. Луценко, А. Морачевський, М. Нечипоренко, Г Павловська, І. Пінчук, І. Рудичів, А. Синявський, В. Стаховський,

Терпигорєв, І. Труба, Г Черняхівський, П. Щукін. Засідання відкрив товариш голови Катеринославського Літературно-Артистичного Українського Товариства І. Пінчук з повідомленням про рішення канцелярії Катеринославського губернатора про дозвіл Товариству організувати Шевченківський ювілейний комітет з правом участі в ньому осіб, котрі не належать до «Просвіти» (Національний музей Тараса Шевченка у Києві (далі - НМТШ), 1914, А-134, арк. 3).

Головою Шевченківського ювілейного комітету обрали І. Акінфієва, а секретарями - І. Рудичіва та Г. Черняхівського. Окремим питанням у порядку денному був проєкт програми святкування ювілею Т. Г. Шевченка. Урочистості передбачали проведення панахиди в Соборі ввечері 25 лютого 1914 р., урочисте засідання в Міській думі, обрання делегатів на Шевченківський ювілей у Києві та організацію зборів коштів на пам'ятник Т Г Шевченку (НМТШ, 1914, А-134, арк. 1, 3 зв.).

За тиждень, 26 січня 1914 р. відбулось друге засідання Шевченківського ювілейного комітету. В ньому взяли участь 47 осіб, отже склад Комітету був суттєво розширений. Засідання відкрив І. Акінфієв. Другим секретарем Комітету обрали В. Дувіна. У зв'язку із від'їздом із Катеринослава на початку лютого

Акінфієв склав із себе повноваження голови. Тоді ж одноголосно головою Комітету обрали професора О. Терпигорєва, а його товаришем - доктора Ю. Павловського. На другому засіданні Ювілейного комітету обрали й Виконавче бюро. До його складу увійшли такі діячі, як О. Терпигорєв, Ю. Павловський, секретарі - І. Рудичів та В. Дувін, а також І. Акінфієв, Є. Вировий, В. Гальков, Г. Дегтярьов, М. Євтюков,

М. Нечипоренко, Є. Павловська, Г. Туровець, М. Хрінникова та В. Хрінников, який став скарбником (НМТШ, 1914, А-135, арк. 1-1зв.).

Засідання Шевченківського ювілейного комітету було тривалим і жвавим. Учасники обговорили час і місце, характер урочистого засідання на пошану Т. Г. Шевченка. Внаслідок обговорення Шевченківський ювілейний комітет ухвалив рішення ввечері 25 лютого 1914 р. провести панахиду в Соборі, а ввечері 26 лютого - урочисті збори у двох частинах: у першій частині передбачити читання доповідей та привітань, а в другій - співи. Тоді ж доручили виконавчому бюро розробити програму, вирішити питання про приміщення та домовитися з М. Биковим, В. Бідновим, А. Синявським та Д. Яворницьким виголосити доповіді (НМТШ, 1914, А-135, арк. 1зв.).

У центрі уваги учасників третього засідання Шевченківського Ювілейного комітету 2 лютого 1914 р. була програма урочистого ювілейного засідання, яка передбачала спочатку вступне слово, а потім дві доповіді по 30-40 хвилин. Після перерви мало відкритися друге відділення з вокально-музичним концертом, читання привітань перед бюстом Кобзаря, покладанням вінків. Також передбачалося виконання хором Шевченкового «Заповіту» і двох-трьох декламацій. Наприкінці хор виконував жалобний марш (НМТШ, 1914, А-137, арк. 1-1зв.).

Непроста ситуація виникла з читанням доповідей. Як відомо, вже було заплановано виступи чотирьох доповідачів. Проте спочатку А. Синявський відмовився прочитати доповідь, а слідом за ним і Д. Яворницький заявив, що через хворобу очей не зможе прочитати доповідь на урочистому засіданні. Тоді О. Терпигорєв надав пропозицію просити Д. Яворницького виступити хоча б з невеликим вступним словом, незалежно від головуючого. Ця пропозиція здобула гарячу підтримку всіх членів Комітету. За цих обставин Дмитро Іванович дав згоду, яку присутні зустріли аплодисментами. Тоді ж Комітет запропонував Д. Яворницькому та В. Біднову зробити свої доповіді на урочистому засіданні українською мовою, що було прийнято. Окрім того, Комітет вирішив, щоб просвітяни Г. Денисенко та М. Ємець виступили на урочистому засіданні декламаторами (НМТШ, 1914, А-137, арк. 1зв.).

16 лютого 1914 р. почесним головою Шевченківського ювілейного комітету одноголосно обрали Д. Яворницького (Звідомлення. за 1913 рік, 1914, с. 2, 9, 33). Шевченківський ювілейний комітет призначив «урочисте засідання, присвячене пам'яті народного поета Т. Г. Шевченка», в залі Катеринославського Англійського Клубу на 25 лютого 1914 р. о 19 годині 30 хвилин вечора (Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. І. Яворницького. Відділ рукописів (далі - ДНІМ. ВР), 1914, Арх-22996/КП-90197). Прикметно, що губернатор надав дозвіл Катеринославській «Просвіті» провести святковий ювілей Т Шевченка за умови, що відповідальним за нього буде почесний голова Шевченківського ювілейного комітету Д. Яворницький (ДНІМ. ВР, 1914, Арх-28904/КП- 100723).

У призначений час зібралося дуже багато людей: городян різних станів, у тому числі інтелігенція, робітники та селяни. На сцені перед глядачами на тлі блакитного неба стояв на високому п'єдесталі великий бюст Т. Шевченка, декорований емблемами поезії та малювання і ніби клечанням заквітчаний; ліворуч поставили сільську хату, а праворуч - стіл, біля якого розмістився Шевченківський ювілейний комітет (Юноша (Єфремов), 2001, с. 97).

Відкрив урочисте засідання Шевченківського ювілейного комітету проф. Д. Яворницький. До уваги присутніх були три доповіді про Кобзаря, з якими виступили О. Терпигорєв, Д. Яворницький та М. Биков. Атмосфера в залі вирізнялася піднесеністю. Всі доповіді, в тому числі україномовну доповідь Д. Яворницького, присутні слухали уважно і супроводжували гучними оплесками. Надалі депутації від різних установ, товариств покладали вінки до бюста великого українського поета. Одними з перших це зробили представники Шевченківського Ювілейного комітету, Катеринославської «Просвіти» та її Мануйлівської, Амурської запорозької, Діївської філій, Катеринославського наукового товариства. Надалі зачитали численні вітальні телеграми. Крім свідомих українців, активну участь у святкуванні взяли й «малороси» та селяни. Це свідчило, що «батько Тарас» - «національний поет» і надавало святу виразно стихійного характеру (Юноша (Єфремов), 2001, с. 97-106; Звідомлення... за 1913 рік, 1914, с. 14).

Першого березня 1914 р. рада Катеринославської «Просвіти» організувала великий Шевченківський ювілейний вечір, на який зібралася сила народу усієї Катеринославщини. Сильне враження на присутніх справив бюст великого поета на сцені, вбраний численними вінками. Бездоганне виконання концертних номерів глибоко зворушило всіх слухачів. Рада «Просвіти» запланувала ще кілька ювілейних концертів, але після 1 березня поліція не дозволяла проведення Шевченківських святкових заходів у Катеринославі. 16 березня 1914 р. несподівано було закрито й Шевченківський ювілейний комітет (Звідомлення ... за 1914 рік, 1915, с. 2, 3, 4).

Проте сучасники високо оцінили відзначення 100-річчя Т Шевченка, проведене в Катеринославі, і роль у цих заходах Д. Яворницького. Так, український письменник, перекладач та етнограф М. Лободовський писав Дмитру Івановичу із Харкова в Катеринослав березня 1914 р., що в одному Катеринославі «завдяки Вашому такту і розуму» ювілей Т. Шевченка відсвяткували як належить (Епістолярна спадщина., 2021, с. 218).



Висновки

Отже, процес вшанування пам'яті Т Г. Шевченка на Придніпров'ї наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. пройшов у два етапи. На першому, що тривав з 1885 р. до 1900 р., він мав епізодичний характер і виявлявся в окремих публікаціях місцевої преси про українського поета та його творчу спадщину. Другий етап, який розгорнувся в 19011914 рр., характеризувався публічністю, масовістю учасників і розмаїттям форм та методів. Особливо широко відзначалися такі події, як 50-річчя смерті Кобзаря в 1911 р. і 100-річчя від дня народження народного поета в 1914 р. До увічнення пам'яті Т. Г. Шевченка долучилися, насамперед, такі наукові, освітні, культурні та громадські інституції Катеринослава, як артистичний гурток «Запорозька Січ», Комісія народних читань, Катеринославська вчена архівна комісія, Катеринославське наукове товариство, Катеринославська «Просвіта» та її філії, Катеринославське комерційне училище, Обласний музей ім. О. М. Поля, часописи «Запоріжжє», «Добра порада», «Южная заря», «Придніпровский край», «Дніпрові хвилі» тощо. Окрім Катеринослава пам'ять про Кобзаря вшановувалася в низці сіл Придніпров'я, зокрема таких, як Мануйлівка, Перещепине, Підгородня, Воронівка, Животилівка Новомосковського повіту, Діївка та Сухачівка Катеринославського повіту, Іванівка Олександрівського повіту, селище Нижньодніпровське та ін.

Формами та методами збереження й утвердження пам'яті про Т. Шевченка були народні читання, літературно-вокальні вечори, концерти, лекції, доповіді, реферати, меморіальні панахиди, збір документальних матеріалів про Кобзаря, їх музеєфікація, популяризація імені українського народолюбця в пресі, збір коштів на будівництво пам'ятника великому українському поету в Києві, увічнення його імені в топоніміці населених пунктів. Особливо активну роль у вшануванні пам'яті Т. Шевченка відігравали видатні діячі свідомого українства краю, зокрема М. Биков, В. Біднов, Д. Дорошенко, С. Липківський, А. Синявський, Г. Черняхівський, Д. Яворницький та ін. Водночас значний інтерес до постаті Кобзаря та його спадщини виявляли представники не тільки інтелігенції, а й українського селянства, робітництва, молоді. Щорічні березневі Шевченківські роковини перетворювалися на маніфестації української культури, формували національну свідомість у сотень мешканців краю. Російський імперський режим вдавався до адміністративних, поліцейських та цензурних заборон, намагаючись протидіяти меморіальним заходам. Проте зупинити прагнення українців до свободи, уособленням якої став Тарас Шевченко, було неможливо.



Бібліографічні посилання

Биков, М. (1911). Тарасова слава. Дніпрові хвилі. Українська часопись, 2 март, 10, 133-134.

Бібліографічна Комісія і Бюро Наукового Товариства ім. Шевченка. В справі нашої бібліографії (1911). Дніпрові хвилі.

Українська часопись, 2 февр., 7-8, 101-102.

В Архивній Комісії (1911). Дніпрові хвилі. Українська часопись, 2 март., 10, 139.

В Мануйлівській «Просвіті». Шевченкове свято (1910). Рада. Газета політична, економічна і літературна (далі - Рада), 12 март. (25 берез.), 3. Відновлено з https://libraria.ua/

Василенко, Н. (2008). Літопис літературно-мистецьких подій та свят пам'яті Тараса Шевченка у Катеринославі. За матеріалами книжкових та періодичних видань 1880- 1910-х рр. Шевченкіана Придніпров'я. Статті, нариси, поезія, проза, есеї, інтерв'ю / упоряд. Леся Степовичка, Микола Чабан. Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 440.

Видання українських пісень. (1911). Дніпрові хвилі. Українська часопись, 24 сент., 18-19, 262.

Громадянин. Новомосковське Шевченкове свято (1911). Дніпрові хвилі. Українська часопись, 12 мая, 13-14, 203. Дворянське зібрання у Катеринославі... (1911). Дніпрові хвилі. Українська часопись, 2 февр., 104.

ДНІМ. ВР (1914). Арх. - 28904/КП-100723.

Дніпропетровськ: минуле і сучасне (2001) / А. К. Фоменко, М. П. Чабан, В. І. Лазебник, Г В. Лізавенко, І. С. Голуб. Дніпропетровськ: ДніпроКнига, 584.

Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. І. Яворницького. Відділ рукописів (далі - ДНІМ. ВР) (1914). Арх - 22996/КП -90197.

Доклади про Шевченка на зборах «Научнаго Об-ва» в Катеринославі (1911). Дніпрові хвилі. Українська часопись, 1 апр., 12, 177-178.

Допис. С. Перещепина, Новомосковського повіту (1911). Дніпрові хвилі. Українська часопись, 18 янв, 5-6, 84.

Допис. С. Підгородня (1911). Дніпрові хвилі. Українська часопись, 1 апр., 12, 179.

Дописи. С. Дієвка, с. Сухачівка (1911). Дніпрові хвилі. Українська часопись, 16 февр., 9, 126-127.

Дописи. С. Сурсько-Михайлівка (1911). Дніпрові хвилі. Українська часопись, 24 сент., 18-19, 262-263.

Дорошенко, Д. (2007). Мої спомини про давнє минуле (1901-1914 роки): наук.-попул. вид. Київ: Темпора, 272. Епістолярна спадщина академіка Д. І. Яворницького. (2010). Вип. 5: Листи рідних, друзів і знайомих до Д. І. Яворницького / упоряд. С. Абросимова, Н. Василенко, А. Перкова [та ін.]; за заг. ред. Н. Капустіної. Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 952. Епістолярна спадщина академіка Д. І. Яворницького. (2012). Вип. 6 : Листи друзів, приятелів і знайомих до Д. І. Яворницького / упоряд. С. Абросимова, В. Бекетова, Н. Василенко, В. Єкшов [та ін.]; за заг. ред. Н. Капустіної. Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 848.

Епістолярна спадщина академіка Д. І. Яворницького. (2021). Вип. 7 : Листи вчених, діячів культури, літератури, мистецтва та шанувальників старовини до Д. І. Яворницького / уклад.: Я. Бандур, В. Бекетова, Н. Василенко, І. Завалова, К. Тележняк, Я. Тимошенко; за заг. ред. Н. Василенко. Дніпро: ЛІРА, 800.

Жигмайло, Л. [Біднова, Л.] (1911). До Шевченкового ювилею. Дніпрові хвилі. Українська часопись, 2 марта, 10, 132-133. Життя «Просвіт» (1911). Дніпрові хвилі. Українська часопись, 16 февр., 9, 123-124.

Життя Мануйлівської «Просвіти» (1911). Дніпрові хвилі. Українська часопись, 18 марта, 161.

Жученко, М. [Дорошенко, Д.]. Великі роковини. 26 лютого 1861-26 лютого 1911. Дніпрові хвилі. Українська часопись, 2 марта, 10, 129-131.

З газет та журналів. (1910). Рада, 5 марта (18 березіля), 52, 1. Відновлено з https://libraria.ua/

З Катеринославщини. На пам'ятник Т. Шевченкові. (1909). Рада, 84, 15 апр. (28 квітня), 2. Відновлено з https://libraria.ua/ Заруба, В. М. (2003). Антін Синявський: життя, наукова та громадська діяльність (1866-1951): Моногр. Дніпропетровськ: ПП «Ліра ЛТД», 284.

Звідомлення українського літературно-артистичного товариства «Просвіта» у Катеринославі за 1913 рік. (1914). Катеринослав: Друкарня К. Андрущенка, 87.

Звідомлення українського літературно-артистичного товариства «Просвіта» у Катеринославі за 1914 рік. (1915). Катеринослав: Друкарня К. Андрущенка, 33.

Історична Шевченкіана : бібліогр. покажчик. (2016) / Ін-т історії України НАНУ ; Нац. іст. б-ка України ; упоряд.: Н. Г Вощевська, З. Х. Мусіна, Т. А. Приліпко, Д. Г. Стегній, К. Г. Таранюк-Русанівський, О. В. Литвин ; наук. ред., авт. вступ. ст. Г. В. Боряк ; наук. консультанти: О. П. Реєнт, І. І. Колесник, В. С. Шандра ; відп. за вип. А. В. Скорохватова. Київ, 576.

Катеринославець [Біднов, В. О.] (1907). Про Катеринославську Просвіту. Рада, 191. 23 серпня (авг.), 2-3. Відновлено з https://libraria.ua/

Катеринославська «Просвіта». (1911). Дніпрові хвилі. Українська часопись, 2 марта. 10, 139.

Катеринославська преса про Шевченка. (1911). Дніпрові хвилі. Українська часопись, 2 марта, 10, 138-139.

Концерти пам'яті Т. Г. Шевченка. (1912). Рада, 24 февр., 4. Відновлено з https://libraria.ua/

Краснопільський Т. Катеринославщина. Про Катеринославську «Просвіту». (1908). Рідний край. Українська часопись, 19 січня, 2, 16. Відновлено з https://chtyvo.org.ua/authors/Ridnyi_krai/

Краснопільський Т. Лекції катеринославської «Просвіти». (1908). Рідний край. Українська часопись, 23 березня, 11, 5-6. Відновлено з https://chtyvo.org.ua/authors/Ridnyi_krai/

Лазебник, В. (2013). Катеринослав і Катеринославщина у 1914 році. Моє Придніпров'я. Календар пам'ятних дат Дніпропетровської області на 2014рік. Краєзнав. бібліограф. видання / упоряд. І. Голуб. Дніпропетровськ: ДОУНБ, 5-22.

Лекції катеринославської «Просвіти». (1908). Рада, 15 март. (28 берез.), 63, 3. Відновлено з https://libraria.ua/

Лист до редакції. (1909). Рада, 7 апр. (20 квіт.), 77, 4. Відновлено з https://libraria.ua/

Ляшко, Д. (1908). С. Іванівка (Катеринославщина, Олександрівський пов.). Рідний край, 7 берез., 9, 15. Відновлено з https:// chtyvo.org.ua/authors/Ridnyi_krai/

М., Ж. (1910). Лист з Катеринославу. Рада, 72, 30 марта (12 квітня), 2. Відновлено з https://libraria.ua/

Митрус, Т (1911). Т-во «Просвіта» на селі. Дніпрові хвилі. Українська часопись, 18 янв., 5-6, 69-70.

На передодні великих роковин. (1911). Дніпрові хвилі. Українська часопись, 7-8, 89-91.

Національний музей Тараса Шевченка у Києві (далі - НМТШ). (1914). А-134, 1-5.

НМТШ. (1914). А-135, 1-4.

НМТШ. (1914). А-137, 1-4.

Писарь Татарин, Т (1911). Звідомлення ради Мануйлівської «Просвіти» за 1910 рік, читане на загальних зборах 24 апріля 1911 р. Дніпрові хвилі. Українська часопись, 12 мая, 13-14, 199.

Пос. Н.-Дніпровськ. (1910). Рада, 16 марта (29 березня), 61, 4. Відновлено з https: //libraria.ua/

Правління бібліотеки служащих і робітників Нижнє-дніпровських майстерень... (1911). Дніпрові хвилі. Українська часопись, 16 февр., 9, 124.

Прихоженко, Ів. (1911). С. Перещепина (Новомосковського повіту). Дніпрові хвилі. Українська часопись, 18 марта, 11, 162. Роковини Шевченка у Мануйлівці. (1911). Дніпрові хвилі. Українська часопись, 2 марта,10, 139-140.

Романченко, Т (1921). На сторожі часу (спогади про один гурток). Катеринослав. Відновлено з http://www.museum.dp.ua/ ukrainianrevolution_05.html 17.02.2021

С. Іванівка, Олександрівського повіту. (1909). Рада, 24 марта (6 квітня), 68, 4. Відновлено з https://libraria.ua/

Святкування пам'яті Шевченка у Катеринославі. (1911). Дніпрові хвилі. Українська часопись, 2 февр., 7-8, 104. Святкування шевченкових роковин у Новомосковську. (1911). Дніпрові хвилі. Українська часопись,16 февр., 9, 124. Селянин П. Б. С. Дієвка (Катеринославського повіту). (1911). Дніпрові хвилі. Українська часопись, 18 марта, 11,162. Справа з пам'ятником Т Г Шевченкові. (1910). Рада, 45, 25 февраля (10 березіля), 3. Відновлено з https://libraria.ua/

Т Т (1911). Свято відкриття будинку Мануйлівської «Просвіти». Дніпрові хвилі. Українська часопись, 18 янв., 70-79. Тарас Шевченко і Придніпров'я (До 200-річчя від дня народження). (2013). Біобібліограф. покажчик / упоряд. І. Голуб. Дніпропетровськ: ДОУНБ, 136.

Товариство «Просвіта» в Катеринославі. (1906). Рада, 5, 20 вересня (сент.), 3. Відновлено з https://libraria.ua/

Українські назви вулиць. (1911). Дніпрові хвилі. Українська часопись, 24 сент., 18-19, 260.

Фоменко, А. (2001). Катеринославська «Просвіта» і Т.Г. Шевченко. Дніпропетровськ: минуле і сучасне. Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 269-273.

Фоменко, А. Т (2008). Т Г Шевченко і Катеринославська «Просвіта». Шевченкіана Придніпров'я: Статті, нариси, поезія, проза, есеї, інтерв'ю / упоряд. та авт. передмови Л. Степовичка, М. Чабан. Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 85-90. Чабан, М. (2002). Діячі Січеславської «Просвіти» (1905-1921). Біобібліограф. словник. Бл. 670 імен. Дніпропетровськ: ІМА-прес, 536.

Шаповал, І. (1983). В пошуках скарбів. Докум. оповідання / предисл. М. Рыльського, Київ: Дніпро, 327.

Шевченків вечір в Катеринославі. (1908). Рада, 6 березня (марта), 55, 3. Відновлено з https://libraria.ua/

Шевченківський концерт в Катеринославі. (1912). Рада, 8 березня (21 марта), 56, 3. Відновлено з https://libraria.ua/ Шевченківський концерт у Нижнєдніпровську. (1911). Дніпрові хвилі. Українська часопись, 1 апр., 12, 178.

Шевченкове свято в Катеринославі. (1909). Рада, 18 лютого (3 березіля), 39, 4. Відновлено з https://libraria.ua/

Шевченкове свято в пос. Нижнєдніпровськ. (1909). Рада, 8 апреля (21 квітня),78, 4. Відновлено з https://libraria.ua/ Шевченкове свято в с. Мануйловці. (1911). Дніпрові хвилі. Українська часопись. 1 апр., 12, 178.

Шевченкове свято на ст. Нижнедніпровський (1909). Рада, 20 марта (2квитня), 65, 4. Відновлено з https://libraria.ua/ Шевченкове свято на Чечелівці. (1911). Дніпрові хвилі. Українська часопись, 16 февр., 9, 124.

Шевченкові дні. В Мануйлівці. (1911). Рада, 3 марта (16 березіля), 50, 3. Відновлено з https://libraria.ua/

Шевченкові роковини у Катеринославі. (1913). Рада, 14 марта (27 березня), 3. Відновлено з https://libraria.ua/

Шевченкові свята. (1907). Рада, 13 березня (марта), 60, 4. Відновлено з https://libraria.ua/

Шевченкові свята. (1907). Рада, 17 березня (марта), 64, 4. Відновлено з https://libraria.ua/

Шевченкові свята. (1907). Рада, 7 березня (марта), 55, 4. Відновлено з https://libraria.ua/

Шевченковські дні у Катеринославі. (1911). Дніпрові хвилі. Українська часопись, 2 марта, 10, 138.

Шевченковські свята. (1911). Дніпрові хвилі. Українська часопись, 2 февр., 7-8, 102-103.

Шевченковські свята. (1911). Дніпрові хвилі. Українська часопись, 16 февр., 9, 121.

Широчанський, В. [Біднов, В.] (1907). Матеріали для біографії Шевченка в музеї імені Поля в Катеринославі. Рада, 158, 13 липня, 3. Відновлено з https://libraria.ua/

Юноша, В. (Єфремов, Петро) (2001). Сила стихії (з вражіннів подорожнього). Чабан М. У старому Катеринославі (1905-1920 рр.). Хрестоматія. Місто на Дніпрі очима українських письменників, публіцистів і громадських діячів. Дніпропетровськ: ІМА-прес, 94 - 109.

Яворницький, Д. І. (1911). Т. Г. Шевченкові. Дніпрові хвилі. Українська часопись, 2 марта, 10, 135-136.



References

Bibliographic Commission and Bureau of the Scientific Society named after Shevchenko. In the case of our bibliography. (1911). Dnieper waves. Ukrainian magazine, February 2, 7-8, 101-102.

Bykov, M. (1911). Tarasov glory. Dnieper waves. Ukrainian Journal, March 2, 10, 133-134.

Celebration of Shevchenko's memory in Katerynoslav. (1911). Dnieper waves. Ukrainian magazine, February 2, 7-8, 104. Celebration of the Shevchenko anniversary in Novomoskovsk. (1911). Dnieper Waves, February 16, 9, 124.

Chaban, M. (2002). Activists of Sicheslavsk «Prosvita» (1905-1921). Biobibliographer. Dictionary. Cl. 670 names. Dnipropetrovsk: IMA-press, 536.

Citizen. New Moscow Shevchenko holiday. (1911). Dnieper waves. Ukrainian magazine, May 12, 13-14, 203.

Concerts in memory of T. G. Shevchenko. (1912). Rada, February 24, 4. Retrieved from https://libraria.ua/

DNHM. DM. (1914). Arch. - 28904/KP-100723.

Dnipropetrovsk National Historical Museum named after D. I. Yavornytskyi. Department of Manuscripts. (1914). Arch - 22996/ KP-90197.

Dnipropetrovsk: past and present. (2001) / A. K. Fomenko, M. P. Chaban, V I. Lazebnyk, G. V. Lizavenko, I. S. Golub, Dnipropetrovsk: DniproKnyga, 584.

Doroshenko, D. (2007). My memories of the ancient past (1901-1914): popular science. kind. Kyiv: Tempora, 272.

Edition of Ukrainian songs, 1911. Dnieper waves. Ukrainian magazine, September 24, 18-19, 262.

Epistolary legacy of Academician D. I. Yavornytskyi (2012). Vol. 6: Letters of friends, acquaintances and acquaintances to D. I. Yavornytskyi / edited by S. Abrosymova, V Beketova, N. Vasylenko, V Yekshov [and others]; in general ed. N. Kapustinoi, Dnipropetrovsk: ART-PRESS, 848.

Epistolary legacy of Academician D. I. Yavornytskyi. (2010). Vol. 5: Letters of relatives, friends and acquaintances to D. I. Yavornytskyi / edited by S. Abrosymova, N. Vasylenko, A. Perkova [and others]; in general ed. N. Kapustinoi, Dnipropetrovsk: ART-PRESS, 952.

Epistolary legacy of Academician D. I. Yavornytskyi. (2021). Vol. 7: Letters of scientists, figures of culture, literature, art and admirers of antiquity to D. I. Yavornytsky / edited by: Ya. Bandur, V Beketova, N. Vasylenko, I. Zavalova, K. Telezhnyak, Ya. Tymoshenko; in general ed. N. Vasylenko, Dnipro: LIRA, 800.

Fomenko, A. (2001). Katerynoslavska «Prosvita» and T.G. Shevchenko. Dnipropetrovsk: past and present. Dnipropetrovsk, Dniproknyga, 269-273.

Fomenko, A. T. (2008). T. G. Shevchenko and Katerynoslavskaya «Prosvita». Shevchenkiana Prydniprovya: Articles, essays, poetry, prose, essays, interviews / edited by and author forewords by L. Stepovichka, M. Chaban. Dnipropetrovsk: ART- PRESS, 85-90.

From Ekaterinoslavshchyna. On the monument to T. Shevchenko. (1909). Rada, 84, April 15 (April 28), 2. Retrieved from https:// libraria.ua/

From newspapers and magazines. (1910). Rada, March 5 (March 18), 52, 1. Retrieved from https://libraria.ua/

Historical Shevchenkiana: bibliogr. Index. (2016) / Institute of History of Ukraine, National Academy of Sciences; National history b-ka of Ukraine; edited by: N. G. Voshchevska, Z. Kh. Musina, T. A. Prilipko, D. G. Stegnii, K. G. Taraniuk-Rusanivskyi, O. V. Lytvyn; of science ed., author introduction. Art. H. V Boryak; of science consultants: O.P. Reent, I.I. Kolesnyk, V.S. Shandra; resp. for issue A. V Skorokhvatova. Kyiv, 576.

In Manuilivska «Prosvit». Shevchenko's holiday. (1910). Council. Political, economic and literary newspaper (hereinafter - Rada), March 12. (March 25), 3. Retrieved from https://libraria.ua/

In the Archive Commission. (1911). Dnieper waves. Ukrainian magazine, March 2, 10, 139.

In the Archive Commission. (1911). Dnieper waves. Ukrainian magazine, March 2, 10, 139.

Katerynoslav Press about Shevchenko. (1911). Dnieper waves. Ukrainian Journal, March 2, 10, 138-139.

Katerynoslavets [Bidnov, V O.]. (1907). About Katerynoslav Enlightenment. Rada, 191. August 23 (Aug.), 2-3. Retrieved from https://libraria.ua/

Katerynoslavskaya «Enlightenment». (1911). Dnieper waves. Ukrainian magazine, March 2. 10, 139.

Krasnopilsky T. Katerynoslavshchyna. About Katerynoslavskaya «Enlightenment». (1908). Homeland. Ukrainian magazine, January 19, 2, 16. Retrieved from https://chtyvo.org.ua/authors/Ridnyi_krai/

Krasnopilskyi T. Lectures of Katerynoslav Prosvita. (1908). Homeland. Ukrainian magazine, March 23, 11, 5-6. Retrieved from https://chtyvo.org.ua/authors/Ridnyi_krai/

Lazebnyk, V (2013). Katerynoslav and Katerynoslav region in 1914. My Dnieper. Calendar of commemorative dates of the Dnipropetrovsk region for 2014: Kraeznav. bibliographer. edition / edit. I. Golub. Dnipropetrovsk: DOUNB, 5-22.

Lectures of the Katerynoslav «Prosvita». (1908). Rada, March 15 (March 28), 63, 3. Retrieved from https://libraria.ua/

Letter to the Editor. (1909). Rada, April 7 (April 20), 77, 4. Retrieved from https://libraria.ua/

Life «Enlightenment». (1911). Dnieper waves. Ukrainian magazine, February 16, 9, 123-124.

Life of Manuilivskaya «Enlightenment». (1911). Dnieper waves. Ukrainian magazine, March 18, 161.

Lyash-ko, D. (1908). S. Ivanivka (Katerinoslav region, Oleksandrivsky district). Ridnyi Krai, March 7, 9, 15. Retrieved from https://chtyvo.org.ua/authors/Ridnyi_krai/

M., Zh. (1910) Letter from Katerynoslav. Rada, 72, March 30 (April 12), 2. Retrieved from https://libraria.ua/

Mitrus, T. (1911). Company «Prosvita» in the village. Dnieper waves. Ukrainian magazine, January 18, 5-6, 69-70.

NMTSH. (1914). A-135, 1-4.

NMTSH. (1914). A-137, 1-4.

Noble gathering in Katerynoslav... (1911). Dnieper waves. Ukrainian magazine, February 2, 104.

On the eve of great anniversaries. (1911). Dnieper waves. Ukrainian Journal, 7-8, 89-91.

Peasant P. B. (1911). S. Dievka (Katerynoslavsky District). Dnieper waves. Ukrainian magazine, March 18, 11,162.

Pos. N.-Dniprovsk. (1910). Rada, March 16 (March 29), 61, 4. Retrieved from https://libraria.ua/

Posts. S. Sursko-Mykhailivka. (1911). Dnieper waves. Ukrainian magazine, September 24, 18-19, 262-263.

Posts. with. Dievka, village Sukhachivka. (1911). Dnieper waves. Ukrainian magazine, February 16, 9, 126-127.

Prihozhenko, Iv. (1911). S. Pereshchepina (Novomosk District). Dnieper waves. Ukrainian Journal, March 18, 11, 162.

Pysar Tataryn, T. (1911). Notice of the council of Manuilivska «Prosvita» for 1910, read at the general meeting on April 24, 1911. Dnieper waves. Ukrainian magazine, May 12, 13-14, 199.

Report of the Ukrainian literary and artistic society «Prosvita» in Katerynoslav for 1913. (1914). Katerynoslav: Drukarnia K. Andrushchenko, 87.

Report of the Ukrainian literary and artistic society «Prosvita» in Katerynoslav for 1914. (1915). Katerynoslav: Drukarnia K. Andrushchenko, 33.

Reports about Shevchenko at the meeting of the «Scientific Ob-va» in Katerynoslav. (1911). Dnieper waves. Ukrainian magazine, April 1, 12, 177-178.

Romanchenko, T. (1921). On the guard of time (memories of one circle). Katerynoslav. Retrieved from http://www.museum.dp.ua/ ukrainianrevolution_05.html 02/17/2021.

S. Ivanivka, Oleksandrivsky District. (1909). Rada, March 24 (April 6), 68, 4. Retrieved from https://libraria.ua/

Shapoval, I. (1983). In search of treasures. Document stories / preamble M. Rylskogo. Kyiv: Dnipro, 327.

Shevchenko concert in Nizhnyedniprovsk. (1911). Dnieper waves. Ukrainian magazine, April 1, 12, 178.

Shevchenko days in Katerynoslav. (1911). Dnieper waves. Ukrainian magazine, March 2, 10, 138.

Shevchenko days. In Manuilivka. (1911). Rada, March 3 (March 16), 50, 3. Retrieved from https://libraria.ua/

Shevchenko holiday in the village Manuylovtsi. (1911). Dnieper waves. Ukrainian magazine. Apr. 1, 12, 178.

Shevchenko holiday in the village Nizhny Dniprovsk. (1909). Rada, April 8 (April 21), 78, 4. Retrieved from https://libraria.ua/ Shevchenko holidays. (1907). Rada, March 13 (March), 60, 4. Retrieved from https://libraria.ua/

Shevchenko holidays. (1907). Rada, March 17 (March), 64, 4. Retrieved from https://libraria.ua/

Shevchenko holidays. (1907). Rada, March 7 (March), 55, 4. Retrieved from https://libraria.ua/

Shevchenko holidays. (1911). Dnieper waves. Ukrainian magazine, February 2, 7-8, 102-103.

Shevchenko holidays. (1911). Dnieper waves. Ukrainian magazine, February 16, 9, 121.

Shevchenko's concert in Katerynoslav. (1912). Rada, March 8 (March 21), 56, 3. Retrieved from https://libraria.ua/

Shevchenko's evening in Katerynoslav. (1908). Rada, March 6 (March), 55, 3. Retrieved from https://libraria.ua/

Shevchenko's holiday at st. Nizhnedniprovskyi. (1909). Rada, March 20 (February 2), 65, 4. Retrieved from https://libraria.ua/ Shevchenko's holiday in Chechelivka. (1911). Dnieper waves. Ukrainian magazine, February 16, 9, 124.

Shevchenko's holiday in Katerynoslav. (1909). Rada, February 18 (March 3), 39, 4. Retrieved from https://libraria.ua/ Shevchenko's ruins in Katerynoslav. (1913). Rada, March 14 (March 27), 3. Retrieved from https://libraria.ua/

Shirochanskyi, V [Bidnov, V.] (1907). Materials for the biography of Shevchenko in the museum named after Pol in Katerynoslav.

Rada, 158, July 13, 3. Retrieved from https://libraria.ua/

Society «Prosvita» in Katerynoslav. (1906). Rada, 5, September 20 (Sent.), 3. Retrieved from https://libraria.ua/

T. T. (1911). The celebration of the opening of the Manuilivska «Prosvita» house. Dnieper waves. Ukrainian magazine, January

18, 70-79.

Taras Shevchenko and Dnieper (To the 200th anniversary of the birth). (2013). Biobibliographer. index / arrange. I. Golub. Dnipropetrovsk: DOUNB, 136.

Taras Shevchenko National Museum in Kyiv (hereinafter - NMTSH). (1914). A-134, 1-5.

The board of the library of servants and workers of the Lower Dnipro workshops... (1911). Dnieper waves. Ukrainian magazine, February 16, 9, 124.

The case with the monument to T. G. Shevchenko (1910). Rada, 45, February 25 (March 10), 3. Retrieved from https://libraria.ua/ The ruins of Shevchenko in Manuilivka. (1911). Dnieper waves. Ukrainian magazine, March 2, 10, 139-140.

Ukrainian street names. (1911). Dnieper waves. Ukrainian magazine, September 24, 18-19, 260.

Vasylenko, N. (2008). Annals of literary and artistic events and holidays in memory of Taras Shevchenko in Katerynoslav. Based on the materials of books and periodicals of the 1880s-1910s. Shevchenkian Prydniprovya. Articles, essays, poetry, prose, essays, interviews / comp. Lesya Stepovichka, Mykola Chaban. Dnipropetrovsk: ART-PRESS, 440.

Yavornytskyi, D. I. (1911). T. G. Shevchenko. Dnieper waves. Ukrainian Journal, March 2, 10, 135-136.

Yunosha, V (Efremov, Petro) (2001). The power of the elements (from the impressions of a traveler). Chaban M. In old Katerynoslav (1905-1920). Reader. A city on the Dnieper through the eyes of Ukrainian writers, publicists and public figures. Dnipropetrovsk: IMA-press, 94-109.

Zaruba, V M. (2003). Antin Sinyavskyi: life, scientific and social activities (1866-1951): Monogr. Dnipropetrovsk: PP «Lira LTD», 284. Zhigmailo, L. [Bidnova, L.] (1911). To Shevchenko's anniversary. Dnieper waves. Ukrainian Journal, March 2, 10, 132-133. Zhuchenko, M. [Doroshenko, D.]. Great years. February 26, 1861-February 26, 1911. Dnieper waves. Ukrainian Journal, March 2, 10, 129-131.

Post S. Pereshchepina, Novomoskovsk district. (1911). Dnieper waves. Ukrainian Journal, Jan 18, 5-6, 84.

Post S. Podgorodnia. (1911). Dnieper waves. Ukrainian Journal, April 1, 12, 179.

Размещено на Allbest.ru