"Квадро" Б. Нечерди і "Поїздка в "СВ"" Д. Затонського: тематична спорідненість і контроверсії

Ризома, за визначенням, наведеним в «Енциклопедії постмодернізму», -- це специфічна форма кореня, який, не маючи чітко вираженого центрального стовбура, «росте горизонтально, пускаючи в усі боки повзучі пагони, з яких утворюються нові рослини, що потім випускають власні пагони, і так далі, у кінцевому підсумку утворюючи перервну поверхню без глибини (і таким чином без суб'єкта, що контролює) або центру (а отже, вільну від обмежувальної структури)» (2003, с. 503). Прикметою твору з ризоматичною композицією є еклектизм тексту, кожен із фрагментів якого -- множинний за своєю суттю (через те викликає множинність трактувань), з'єднаний «за допомогою мікротріщинок, подібно до звивин у мозку» (там само). Отже, засновковою є гетерогенність твору, що «асоціюється з мичкуватою кореневою системою, тут не заперечується єдність, <...> проте ця єдність виявляється прихованою» (Кульчинська, 2004, с. 53).

Саме такою прихованою єдністю пов'язані окремі частинки роману «Квадро», у якому будь-який фрагмент розривається в будь-якому місці й перелаштовується на нову лінію (чи нові лінії) розвитку сюжету, пов'язаного з логікою характеру кожного з героїв, навіть такого «позакадрового» персонажа, як Юнак, який несподівано з'являється й несподівано зникає, залишаючи, проте, знаки своєї присутності й підказки, як ватазі вибратися із заблокованої зони, куди прямувати, щоб не загинути й не загубитися в хаосі.

Ризоматична композиція «Квадро» провокує (хоча важко сказати, що саме має первісний характер -- жанр чи структура?) поліморфність твору-симбіонта. Мозаїчність ідей і сюжетно-композиційних елементів -- рухлива система, збудована на асоціативності поєднання різних площин, які можна означити як філософсько-екзистенційні міркування; політичні прогнози; опис історичних подій; сакраментально-містичні спостереження над тим, що діється в некерованій державі з не керованими вічними цінностями людьми; морально-етичні й інтелектуальні пасажі; мисленнєві концепти; проникнення в сутність таємничого ритуалу життя / смерті, нового народження й затухання старого, що постає в міфологемах сакрального та профанного. І всі ці площини, як компоненти структури, не чітко фіксуються в композиційному просторі, їх взаєморозташування піддається зміні й перетасовуванню різних дискурсів, що уможливлює вільну комбінаторику голосів / мовчання кожного з персонажів і компонентів тексту для індивідуального читачевого сприймання та створення ним свого власного тексту. Саме тому роман налаштовує читача й інтерпретатора на мозаїчну картину світу -- розхристаного, турбулентного, що репрезентує його домінантну рису -- нестабільність як відбиток тотальної нестачі структурності світу.

І хоча роман «Квадро» в багатьох відтінках звучання (і за манерою письма) аскетичний, без прикрас і письменницьких трюків задля читабельності й притягування уваги, без не те що надміру, але з винятковою скромністю набору поетизмів і поетикальних прийомів, йому притаманна внутрішня синестезійність. Кольорове й звукове наповнення пейзажних описів, багатство інтонацій у зображенні тактильних і ароматичних відчуттів героїв, поміщених у конкретні інтер'єри й екстер'єри, -- усе це говорить на користь того, що «Квадро» є неодновимірним, неодноплощинним твором із множинністю смислів, перекомбінованих і на принципі зіткнення протилежних, здавалось би, несумісних концептів свободи / несвободи, розгулу соціальних стихій / порядку, духовності / бездуховності, доведеного до крику людського голосу / мовчання. Відносна суверенність чималої кількості плато розширює історичні й культурні межі тривання та знаковості подій, на яких зосереджена увага романіста і які пов'язані з недалеким минулим у житті України -- кінцем XX століття та сучасністю. Не менш прикметні мікроновели про одвічні людські спокуси -- гроші, мішуру дріб'язковості, егоїстичність, відчай, неперебірливість у засобах тощо.

На відміну від «Квадро», композиція повісті «Поїздка в "СВ”» збудована традиційно: за вертикальним принципом, із чітким визначенням сюжетних елементів -- зав'язки, розгортання подій, кульмінації та розв'язки.

Унаслідок проведеного компаративного дослідження типологічно схожих творів Бориса Нечерди і Дмитра Затонського доходимо висновку про спільне й відмінне в художній природі «Квадро» і «Поїздки в “СВ”».

Прикметно, що, звернувшись до актуальної теми з історії розпаду СРСР як тоталітарної системи наприкінці XX століття, обидва письменники досягли високого рівня новизни на тематологічному й поетикальному рівнях, створивши два незалежних один від одного твори-попередження, твори-прозріння, беззаперечно довівши, що мистецтво часто-густо випереджає час своїм заглибленням у невидимі суспільні процеси, які призводять до тектонічних зрушень і кардинально змінюють людські долі.

Роман «Квадро» й повість «Поїздка в “СВ”» відчутно поетикально різняться. Якщо проза Д. Затонського тяжіє до традицій реалістичного письма з домішками фантасмагорійного начала, то «Квадро» за внутрішньою і зовнішньою формами -- яскравий зразок постмодерного твору.

Порівняльний аналіз доводить, наскільки і як саме тексти різняться за важливими засобами художності: композицією, прийомами психологізму задля проникнення в сутність характерів персонажів, стилістичною манерою письма (детальніше про посутні особливості «Квадро» йдеться в статті Валентини Саєнко, 2022).

Слід підкреслити, що заявлена й певним чином розв'язана в цій праці проблема «"Квадро” Б. Нечерди у колі споріднених творів» має перспективи розвитку в наступних дослідженнях. Так, із тематологічного погляду добре надаються для зіставлення й порівняльного аналізу роман Бориса Нечерди і повість Павла Загребельного «Попіл снів», у якій активна авторська позиція спрямована на художньо досконале розкриття хоч і побічного, але важливого сюжету про спробу воєнного перевороту 1991 року, на яку зважилися гекачепісти з метою продовжити існування тоталітарної радянської системи.

Не менш цікавим і перспективним для компаративного підходу є зіставлення романів «Квадро» Бориса Нечерди і «Сталінка» Олеся Ульяненка, у яких інтерпретація урбаністичної теми набуває статусу глибокого аналізу причин і наслідків тотальної дегуманізації та денаціоналізації людини й суспільства як методологічної підоснови теорії і практики радянщини. Та конкретними зіставленнями з названими творами не обмежується актуальність багатогранного дослідження контекстуального вивчення «Квадро». Вірогідно, багато наукової поживи міститиме порівняння роману Б. Нечерди з двосерійним кінофільмом «Сталкер» А. Тарковського. Та це може стати об'єктом і предметом подальших наукових студій.

Покликання

1. Гром'як, Р., Ковалів, Ю., & Теремко, В. (1997). Літературознавчий словник-довідник. Академія.

2. Делез, Ж., Гваттари, Ф. (2007). Анти-Эдип: Капитализм и шизофрения. У-Фактория.

3. Затонский, Д. (2007а). История одной судьбы. Издательский Дом Дмитрия Бураго.

4. Затонский, Д. (2007b). Поездка в «СВ». В Д. Затонский, История одной судьбы (с.304-352). Издательский Дом Дмитрия Бураго.

5. Затонский, Д. (1972). Франц Кафка и проблемы модернизма. Высшая школа.

6. Зленко, Г. (1996). «Квадро» -- роман-прозрение. Аргументы и факты. Плюс, 14(74), 7.

7. Вінквіст, Ч., & Тейлор, В. (ред.) (2003). Енциклопедія постмодернізму. Вид-во Соломії Павличко «Основи».

8. Кульчинська, Л. (2004). Ризоматичні площини постмодерністських текстів: лабіринти «Щоденного жезла» Є. Пашковського. Слово і Час, 11, 3-58.

9. Нечерда, Б. (1995а). Квадро. Сучасність, 11(415), 9-60.

10. Нечерда, Б. (1995b). Квадро. Сучасність, 12(416), 10-67.

11. Николюкин, А. (ред.) (2001). Литературная энциклопедия терминов и понятий. НПК «Интелвак».

12. Саенко, В. (2022). «Осіння» проза Бориса Нечерди: роман «Квадро». Синопсис: текст, контекст, медіа, 28(4), 196210. https://doi.Org/10.28925/2311-259x.2022.4.4

13. Фрадкин, И. (1965). Брехт. Наука.

14. Шахова, К. (2007). Дмитрий Затонский -- литературовед и писатель. В К. Шахова, История одной судьбы (с. 3-12). Издательский Дом Дмитрия Бураго.

15. Шевчук, В. (2006). На березі часу. Мій Житомир. Світ перед очима. Київ, 5, 67-87.

References (translated and transliterated)

1. Deleuze, G., Guattari, F. (2007). Anti-Edip: Kapitalizm i shizofreniya [Anti-Oedipus: Capitalism and Schizophrenia], U-Faktoria.

2. Fradkin, I. (1965). Brekht [Brecht], Nauka.

3. Hromiak, R., Kovaliv, Yu., & Teremko, V. (1997). Literaturoznavchyi slovnyk-dovidnyk [Literary dictionary-reference], Akademiia.

4. Kulchynska, L. (2004). Ryzomatychni ploshchyny postmodernistskykh tekstiv: labirynty "Shchodennoho zhezla” Ye. Pashkovskoho [The rhizomatic planes of postmodern texts: the labyrinths of Ye. Pashkovsky's "Daily Rod”].Slovo i Chas, 11, 3-58.

5. Necherda, B. (1995a). Kvadro [Quadro], Suchasnist, 11(415), 9-60.

6. Necherda, B. (1995b). Kvadro [Quadro], Suchasnist, 12(416), 10-67.

7. Nikolyukin, A. (red.) (2001). Literaturnaya entsiklopediya terminov i ponyatiy [Literary encyclopedia of terms and concepts], NPK "In- telvak”.

8. Saienko, V. (2022). "Osinnia” proza Borysa Necherdy: roman "Kvadro” [Late prose by Borys Necherda: the novel "Quadro”]. Synopsys: tekst, kontekst, media, 4,196-210. https://doi.org/10.28925/2311-259x2022.4.4.

9. Shakhova, K. (2007). Dmitriy Zatonskiy -- literaturoved і pisatel [Dmitry Zatonsky -- literary critic and writer]. In K. Shakhova, Istoriya odnoy sudby (pp. 3-12). Izdatelskiy Dom Dmitriya Burago.

10. Shevchuk, V. (2006). Na berezi chasu. Mii Zhytomyr. Svit pered ochyma [On the edge of time. My Zhytomyr. The world before one's eyes], Kyiv, 5,67-87.

11. Vinkvist, Ch., & Teilor, V. (Eds.) (2003). Entsyklopediia postmodern- izmu [Encyclopedia of postmodernism], Vyd-vo Solomii Pavlychko "Osnovy”.

12. Zatonskiy, D. (1972). Frants Kafka i problemy modernizma [Franz Kafka and the problems of modernism], Vysshaya shkola.

13. Zatonskiy, D. (2007a). Istoriya odnoy sudby [The story of one fate], Izdatelskiy Dom Dmitriya Burago.

14. Zatonskiy, D. (2007b). Poezdka v "SV” [Trip in SW], In D. Zatonskiy, Istoriya odnoy sudby (pp. 304-352). Izdatelskiy Dom Dmitriya Burago.

15. Zlenko, G. (1996). "Kvadro” -- roman-prozrenie ["Quadro” -- an epiphany novel], Argumenty ifakty. Plyus, 14(74), 7.

Размещено на Allbest.ru