Символи і образи в поемі Е. По "Ворон"

Тільки так, ото і все.

Раптом дух мій став сильніше.

Не вагаюсь, як раніше,

І кажу: -- Хто за дверима? Кого бог мені несе?

Задрімав я, мов на лихо, ви ж постукали так тихо,

Я подумав, що се вихор чи мені здалося се.--

Відчинив я навстіж двері: -- Кого бог мені несе?--

Темрява -- ото і все.

У печалі і тривозі так стояв я на порозі.

Що я думав -- жоден смертний не посміє думать се.

Все довкіл мене мовчало, тільки слово прозвучало,

Так тихенько заячало, вітер в ніч його несе.

То: «Лінор»,-- шепнув я слово, вітер в ніч його несе,

Тільки так, ото і все.

Від неспокою здригнувся і в кімнату знов вернувся,

Тільки чую: знов хтось стука, хтось віконницю трясе.

Я кажу: -- Вагатись годі! Хто там при такій негоді

Підкрадається, мов злодій, чи кого там бог несе?

Виясню цю таємницю, кого бог мені несе.--

То лиш вітер, от і все.

Відхилив вікно і штори, і домене входить Ворон,

Розпустивши хвіст і крила -- шовку чорного плісе,

Виступає так поважно, біля мене йде відважно,

Аж злетів нарешті важко, сів і крилами трясе,

На Паллади бюст при вході сів і крилами трясе,

Сів, сидить, ото і все.

Цей відвідач чорночубий усміх викликав на губи,

Хоч здавалось, я давно вже усміхатися відвик.

-- Ти обідраний, мій гостю.

Видно, ти летів непросто.

Ти диявол чи апостол? У краю підземних рік?

Ти яке ім'я носив там, у краю підземних рік?--

Каркнув Ворон: -- Вже повік!

Не бажаю я нікому буть в становищі такому.

Тут перелякатись може найсмілиший чоловік.

Тут у всіх побліднуть лиця, коли раптом чорна птиця

В дім посміє заявиться і хрипливий видасть крик,

На Паллади бюст вмоститься і хрипливий видасть крик

Птах з іменням «Вже повік».

Тільки все ж лякатись сором.

Це всього лиш древній Ворон,

Що живе на цьому світі, мабуть, не один вже рік.

Він сидить, заплющив очі, мабуть, відігрітись хоче

Хмурої цієї ночі. Вранці гляну -- він вже зник.

Як усі мої надії, гість мій лиховісний зник.

Каркнув Ворон: -- Вже повік!

Відповідь не дуже ґречна все-таки була доречна.

Я сказав: -- Його хазяїн був нещасний чоловік,

Битий горем і журбою, мабуть, пізньою добою

Розмовляв він сам з собою, сам собі казати звик:

-- Вже ніколи, вже повік.

Все ж відвідач чорночубий усміх викликав на губи.

Бачу, сон уже напевно не торкне моїх повік.

Сівши в плюшевому кріслі, я почав снувати мислі:

Звідки взяв доречний вислів цей зловісний чарівник,

Що хотів він цим сказати, цей похмурий чарівник,

Різким криком «Вже повік»?

Став я думати-гадати, як цьому розгадку дати.

Ворона палючий погляд в глибину грудей проник.

Жертва вічної розлуки, голову узявши в руки,

Сів я, сповнений розпуки. Тихо світить мій нічник,

Та її чарівну постать не освітить мій нічник

Вже ніколи, вже повік.

Аромати невідомі розлились в моєму домі,

Мов крилаті серафими показали ясний лик.

Я сказав собі: О бідний, зустрічай посланців гідно,

Одинокий і безрідний, нещасливий чоловік,

Ти Лінор свою забудеш, нещасливий чоловік.

Каркнув Ворон: -- Вже повік!

Я сказав: -- Зловісний гостю, ти диявол чи апостол,

Чи тебе послала буря чи лукавий чарівник?

Я спустошений до краю, я від туги помираю,

О скажи, в блаженнім раю туги б я позбутись міг?

О скажи, скажи, благаю, туги б я позбутись зміг? --

Каркнув Ворон: -- Вже повік!

Я сказав: -- Зловісний гостю, ти диявол чи апостол?

Ради неба, ради бога, що йому молитись звик,

О скажи, скажи, благаю, чи в небеснім райськім гаю

Ходить дівчина благая -- о, пролий на серце лік!

Там Лінор моя святая? О, пролий на серце лік!

Каркнув Ворон: -- Вже повік!

Я гукнув, зірвавшись: -- Врешті з цього дому відійдеш ти?

Відлітай назад в негоду, в хмурий край підземних рік.

Я тебе забути мушу, я печальну маю душу

І самотність не порушу, я вже так до неї звик.

О, залиш мене самого, до самотності я звик.--

Каркнув Ворон: -- Вже повік!

І сидить, сидить мій Ворон день, і два, і десять, й сорок,

На блідім Паллади бюсті він сидить за роком рік.

Світить лампа, і від нього тінь лягає на підлогу,

І в душі моїй знемогу не здолавши, я поник,

В чорній лиховісній тіні я зажурений поник

Вже назавжди, вже повік.

Размещено на Allbest.ru