Метафора і метонімія у структурі поетичного тексту Катулла

У шлюбній пісні, написаній за грецькими традиціями, юнаки та дівчата змагаються у хоровому співі. Хор юнаків визнає, що отримати перемогу - пальму - буде досить важко: Non facilis nobis, aequales, palma parata est. (62. 11) «Не легко нам, товариші, дістанеться пальма».

6. Зв'язок між вмістом і предметом, що його вміщає. Велика кількість різноманітної їжі на весіллі передається словосполученням «багатий стіл»: Sur- gere iam tempus, iam pinguis linquere mensas (62. 3) «Вже час вставати, полишати багатий стіл».

7. Абстрактні іменники замість конкретних. Словосполучення «жарти і вино» в одному випадку означає поетичний твір легкого характеру, написаний у нетверезому стані: Reddens mutual per iocum atque vinum. (50. 6) «Відповідаючи на жарти і вино». В іншому - вказує на бенкет з великою кількістю вина: Marrucine Asini, manu sinistra / non belle uteris: in ioco atque vino / tollis lintea neglegen- tiorum. (12. 3) «Азініє Маруцію, ти з лівої руки / чиниш недобре: серед вина та сміху крадеш ручники у необачних».

Класифікація метонімії засвідчує, що цей мовно- виражальний засіб виконує функцію передачі додаткової інформації, а також сприяє опису конкретного через абстрактні поняття.

Висновки та перспективи подальших досліджень у цьому напрямі

У результаті нашого дослідження виявлено, що метафора і метонімія є не лише стилістичними прийомами мови, а надзвичайно зручними креативними засобами, які активно формують ідіостиль Катулла. Метафоричні висловлення передають душевні почуття і переживання автора, міфологічні уявлення та спостереження римлян, їхнє світобачення та культурні цінності. Метонімічні перенесення уможливлюють досягти інформативної економії при змалюванні об'єкта, створюють спільні для автора і читача асоціації. Метонімія в поетичному тексті Катулла не лише створює поетичні образи, а й вказує на високу обізнаність античного лірика з історією, географією, міфологією та літературним процесом І ст. до н. е. Наявність метафори і метонімії в поетичних текстах зумовлена тематикою, започаткованою Катуллом, прагненням дотримуватися засад «ученого стилю». У перспективі дослідження ми вбачаємо вивчення й інших образних засобів у поезії Катулла, що сприятиме глибшому розумінню та розкриттю оригінальності його творчого доробку.

катулла метафора метонімія лінгвостилістичний

Література

1. Борбенчук І. М. Виражальні засоби латинської поетичної мови у творчості Катулла : автореф. дис. ... канд. філол. наук / І. М. Борбенчук. - К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. - 18 с.

2. Єрмоленко С. Я. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / С. Я. Єрмоленко, С. П. Бибик. О. Г Тодор; за ред. С. Я. Єрмоленко. - К. : Либідь, 2001. - 222 с.

3. Гапченко О. Когнітивні аспекти метонімії / Олена Гапченко // Українське мовознавство. - К. : ВПЦ «Київський університет», 2016. - Вип. 1 (46). - С. 53-65.

4. Грабова А. Структурно-семантичні особливості генітивних метафор в ідіостилі Ліни Костенко / А. Грабова // Мова і культура. - К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2018. - Вип. 21. - Т ІІ (191). - С. 224-228.

5. Мацько Л. І. Стилістика української мови : [підруч.] / Л. І. Мацько, О. М. Мацько ; за ред. Л. І. Мацько. - К. : Вища шк., 2003. - 462 с.

ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

1. C. Valerii Catulli Carmina. Recognovit brevique adnotatione critica instruxit R. A. B. Mynors. Oxonii e typographeo claren- doniano. - New York : Oxford University Press, 1958. - 113 s.

Размещено на Allbest.ru