Чарака-самхіта

5.101 Сказано, що використання парасольки захищає від недоброго, від сонця, вітру, бруду, дощу; [парасолька] укриває, сприяє силі й приносить благо.

5.102 Використання ціпка - опора тому, хто спотикається, усунення ворогів, підтримка довголіття, свобода від страху.

5.103 Нехай мудрий буде уважний щодо догляду за своїм тілом, як повелитель міста [уважний] до міста й колісничий - до колісниці.

І ще:

5.104 Нехай [людина] використовує лише такі засоби підтримки [свого] життя, які не суперечать дгармі. І, звичайно, [так] отримуються спокій, медитація (adhyana), щастя.

Підсумкові вірші

5.105 Обсяг [з'їденої] їжі, обсяг [їжі] з урахуванням її тяжкості або легкості, їжа, прийняття якої забороняється, і [їжа, прийняття] якої дозволяється,

5.106 аньджана, сигари [з лікарських трав], виготовлення трьох видів сигар, [благотворні] наслідки вдихання диму [лікарських трав], час і частота вдихання такого диму,

5.107 ознаки розладів і їхнє лікування, протипоказання для вдихання диму [лікарських трав], матеріал мундштука для вдихання диму, види мундштуків,

5.108 властивості назальної терапії, які й коли повинні проводитися назальні процедури, як і якою паличкою для чищення зубів користуватися, їхні властивості,

5.109 які й для чого тримаються в роті [компоненти жувальної суміші], які властивості олійного полоскання, що дає змазування голови олією,

5.110 також закапування олії у вуха, олійний масаж, масаж стоп, змащування олією частин тіла, купання й носіння чистого одягу, ароматизатори та носіння прикрас,

5.111 очищення шляхів [виходу з тіла] нечистот, стрижка волосся, властивості взуття, парасольки й ціпка - про це сказано в цьому розділі, [що має назву] “Помірність у їді”.

Так у трактаті Аґнівеші, відтвореному Чаракою, у розділі “Загальні положення” закінчується п'ята глава, що має назву “Помірність у їді”.

Глава 6. Те, що слід їсти (tasyasitTya) [Друга з чотирьох глав про здоров'я (svas- tha)]

6.1 Отже, роз'яснення глави “Те, що [слід] їсти”.

6.2 Так сказав Бгаґаван Атрея.

6.3 Збільшується від з'їденої їжі сила й [поліпшується] зовнішній вигляд того, хто знає, яку їжу [треба] їсти в [різні] пори року, і харчується відповідно.

6.4 Слід знати, що рік розділений на шість сезонів. У періоді адана (adana), коли сонце йде на північ, три сезони, починаючи з пізньої зими й закінчуючи літом. Період вісарґа (visarga), коли сонце йде на південь, ділиться, знов-таки, на три пори року, починаючи із сезону дощів і закінчуючи ранньою зимою⁹⁴.

6.5 Під час вісарґи вітри не надто сухі - не такі, як під час адани. У місяця [в цей час] неослаблена сила; він постійно наповнює своїми прохолодними променями світ. Тому [вісарґа] приємна. Адана, навпаки, вогняна. Ці двоє - сонце й вітер, - а також місяць підкоряються часу, своїй природі (svabhava) і їхнім шляхам. Вони впливають на [характер] півріччя, пори року, смак [ліків і їжі], [розлад] дош і тілесну силу. Це описується тут.

6.6 Під час адани променями сонця забирається волога світу. У міру того як на зміну пізній зимі приходить весна, яка змінюється літом, сильні сухі вітри висушують [усе], надаючи [рослинам] гіркий, терпкий і гострий смак, який висушує й робить людину слабкою.

6.7 Але під час сезону дощів, осені й зими сонце звертає на південь, і його жар послаблюється часом, траєкторією, хмарами й дощем. Проте [сила] місяця не слабшає. Спека у світі спадає від дощової води й [того, що має] смак, який не висушує, - кислий, солоний, солодкий, - від чого сила людини в цей час послідовно зростає.

І ще:

6.8 Слід вказати, що на початку вісарґи й у кінці адани людина ослаблена, посередині сила [людини] середня, але в кінці [вісарґи] й на початку [адани] [сила людини] максимальна.

6.9 На початку зими через стикання з холодним повітрям (anila) сила травлення, що протистоїть [холоду], дужої [людини] зростає настільки, що здатна перетравити багато важкої субстанції.

6.10 Коли він⁹⁵ не отримує належного палива, тоді шкодить народженим у тілі сокам, тому холодна вата в холоді подразнюється.

6.11 Тому нехай [людина] вживає в зимову пору масні, кислі, солоні соки⁹⁶, жир, м'ясо водяних і болотяних [істот].

6.12 Нехай людина їсть подрібнене м'ясо мешканців нір і хижаків, п'є вино (madira), ром (sTdhu) та брагу (madhu).

6.13 Не скорочується життя того, хто взимку регулярно вживає коров'яче молоко, сік цукрової тростини, жир, олію, новий рис і гарячу воду.

6.14 Нехай вдається до олійного масажу, змащування голови олією, сауни (jen- taka⁹⁷), а також живе в опалюваному підземному приміщенні або в ґарбга-ґрісі⁹⁸.

6.15 Узимку візок, ліжко, сидіння повинні бути встелені покривалом, шкурою антилопи, вовняною покривкою й ковдрою.

6.16 Завжди треба [носити] щільний теплий одяг і змащувати тіло густою (guru) [олією] аґуру. Красуню молоду (pramada) пишногруду

6.17 з тілом, змащеним аґуру, обіймаючи, нехай ляже, сп'янілий (samada) від любові. Нехай із приходом зими займається сексом досхочу (prakamam).

6.18 Нехай з настанням холодів уникає їжі й пиття, які легкі й збуджують вату, а також вітрів, недоїдання й рідкої мантхи⁹⁹.

6.19 Рання й пізня зима схожі. Невелика відмінність: пізньою зимою [переважають] сухість, породжена аданою, і холод, народжений хмарами, вітрами й дощами.

6.20 Тому всі приписи для ранньої зими бажані [й для пізньої зими]. Нехай [людина] залишається в затишному будинку, теплішому, ніж на початку зими.

6.21 Нехай протягом пізньої зими [людина] уникає холодної їжі й пиття, а також того, що збуджує вату: гострого, гіркого й терпкого.

6.22 Навесні [розріджений] променями сонця [й] приведений у рух накопичений слиз перешкоджає тілесному вогню, через що з'являється багато хвороб.

6.23 Тому нехай [лікар] навесні прописує такі процедури, як терапевтична блювота й так далі. Нехай [людина] уникає важкої, жирної, кислої, солодкої їжі й денного сну.

6.24 Нехай з приходом весни [людина] регулярно робить фізичні вправи, змащує тіло, вдихає дим лікарських трав, полоще рот і накладає аньджану, очищується теплою водою.

6.25 [Прописано] змащування тіла чанданою й аґуру. Їжа: з ячменю й пшениці, оленина, кролятина, м'ясо антилопи, перепілки, сірої куріпки.

6.26 Нехай [людина] п'є незіпсовану брагу й ром; нехай навесні насолоджується молодими жінками й гаями.

6.27 Влітку волога землі випивається променями сонця. Тоді корисні їжа й питво, що солодкі, холодні, рідкі й масні.

6.28 Той, хто влітку вживає холодну кашку (mantha) з цукром, молоко, м'ясо лісових тварин і птахів, топлене масло, рис шалі, не помирає [від хвороб].

6.29 Алкоголь - у малих дозах, з великою кількістю води або повністю виключається. Нехай [людина] уникає солоного, кислого, гострого, гарячого й фізичних вправ.

6.30 Удень нехай спить у прохолодній кімнаті; вночі, змастивши тіло сандаловою пастою, - нагорі, на повітрі, що охолоджується променями місяця.

6.31 Прикрашена намистом з перлів, нехай сидить, насолоджуючись [обмахуванням] віялами й дотиком рук, охолоджених сандаловою водою.

6.32 Нехай у літню пору людина, уникаючи сексу, насолоджується гаями, холодною водою й квітами.

6.33 У тіла, ослабленого аданою, травлення слабке. І під час сезону дощів воно знову послаблюється через розлади [тілесного] повітря та інших [дош].

6.34 Коли вогонь [травлення] ослаблений під час сезону дощів випарами землі, потоками [води] з хмар, підвищеною кислотністю води, [тілесне] повітря (pavana) та інші [доші] збуджуються.

6.35 Тому під час сезону дощів рекомендується помірність у всьому. Занадто рідкої каші, денного сну, холодної роси, річкової води,

6.36 [надмірних] фізичних вправ, перегріву на сонці, сексу нехай [людина] уникає. Нехай зазвичай готує їжу й питво з медом.

6.37 Якщо під час сезону дощів від сильного дощу дуже холодно, для заспокоєння тілесного повітря повинна прийматися виразно кисла, солона й жирна їжа.

6.38 Задля підтримки вогню [травлення] треба вживати старий ячмінь, пшеницю, рис шалі з м'ясом лісових тварин і приготованим (samskrta) супом.

6.39 Нехай п'є [такі спиртні напої, як] мадгвіка (madhvlka) й арішта (arista), чисту дощову воду, воду з колодязя або ставка, прокип'ячену й охолоджену, з невеликою кількістю меду.

6.40 [Рекомендовано] розтирання тіла мазями, купання, [носіння] запашних гірлянд, [носіння] легкого, чистого одягу. Нехай [людина] під час сезону дощів залишається в сухому [будинку].

6.41 Восени частини тіла, які звикли до дощу й холоду, раптом нагріваються сонячним промінням, тому пітта зазвичай збуджується.

6.42 Тоді при бажанні вживаються в [належній] кількості їжа й питво, що солодкі, легкі, холодні, гіркі й заспокоюють пітту.

6.43 Сказано, що після відходу хмар, [тобто восени], слід їсти перепілок, куріпок, баранину, оленину, кролятину, м'ясо антилопи з рисом шалі, ячменем і пшеницею.

6.44 Після відходу хмар [пропонується] очищення кишківника, кровопускання, вживання топленого масла з гіркими [травами]. [Приписано] уникати перебування на сонці.

6.45 Нехай [людина] уникає жиру, олії, м'яса водяних і болотних істот, лужного, сиру, денного сну, східного вітру.

6.46 Нагріта вдень променями сонця, остуджена вночі місяцем, очищена часом і знезаражена [зіркою] Канопус (agastya)

6.47 осіння вода, яку називають хамсодака^ш, кришталево чиста, корисна як нектар для обмивання, пиття й купання.

6.48 Гідні похвали гірлянди [з] осінніх [квітів], чистий одяг і вечірні місячні промені осінньої пори.

6.49 Так, відповідно до [кожної] пори року, описані поведінка й харчування. Коли вони годяться [людині] з огляду на їхню звичність, їх називають окасат- мья¹⁰¹.

6.50 Хто знає [принцип] узгодження поведінки та харчування, той прагне усунути хвороби протилежними якостями.

Підсумковий вірш

6.51 У цій [главі з назвою] “Те, що [слід] їсти” розказано про те, що підходить людині в той чи інший сезон і що не підходить, та про принципи узгодження.

Так у трактаті Аґнівеші, відтвореному Чаракою, у розділі “Загальні положення” закінчується шоста глава, що має назву “Те, що слід їсти”.

1 Пасивний дієприкметник минулого часу samhita (sam Vha) буквально означає “зібране докупи”. Самхітами називають збірки гімнів чотирьох Вед, а також низку постведійських текстів з йоги та аюрведи.

2 Окрім значення “життя”, слово ayus може перекладатися більш вузьким терміном “вік” (тривалість життя). Тому поняття ayurveda інколи перекладають як “наука про довголіття”.

3 “Аштанґа-хрідая” цитує “Чарака-самхіту”, а в “Сушрута-самхіті” перераховуються ті самі лікарські препарати, що й у “Чарака-самхіті”

4 Ашвіни (яких звуть Насатья й Дасра) виступають також персоніфікацією світанку й вечірніх присмерків.

5 Бгарадваджі приписується авторство низки гімнів Ріґведи. Також він асоціюється з однією із зірок сузір'я Велика Ведмедиця, яке в Індії має назву Сім Мудреців (saptarsi).

6 Абу Рейхан Біруні вбачає причину цього в тому, що прозовий текст більше спотворюється при переписуванні. Свої слова він підкріплює цитатою з римського лікаря Галена (II ст.): “Окремі знаки для міри ваги ліків спотворюються при переписуванні, а також внаслідок навмисного спотворення заздрісниками. Тому книги Дамократа про ліки заслуговують, щоб їм віддавали перевагу... оскільки вони написані віршами” [Абу Рейхан Бируни 1995, 142]. Однак треба враховувати ще й індійську традицію віршування, що базується на повазі до найдревніших віршованих творів Індії - Вед, які тривалий час передавалися з покоління в покоління не в письмовій, а в усній формі. Також Біруні робить слушне зауваження: “Метричні твори не вільні від елементів штучності, котрі необхідні для вирівнювання розміру, виправлення відхилень і компенсації неповноти, що веде до вимушеного багатослів'я. Таким чином, віршована форма творів є однією з причин, які утруднюють вивчення індійської літератури” [Абу Рейхан Бируни 1995, 65].

7 У низці випадків (зокрема, з другої половини вірша 25 п'ятої глави по вірш 28) формальне (по два рядки) розбиття на вірші не збігається з тим, яке мало б бути за змістом. Вірш 5.77 складається з трьох, а не двох рядків.

8 Pancakarma(n) - “п'ять дій” (процедур) аюрведи, що очищають організм: насья (процедура для носа, горла, пазух і голови), терапевтична блювота, очищення тонкого й товстого кишківника проносним, клізма, кровопускання (остання процедура в сучасному світі застосовується дуже рідко).

9 Початок глави традиційно марковано словом athatas (atha + atas).

10 Бгаґаван - (1) пан; (2) Бог.

11 Брахмачар'я - цнотливість, обітниця утримання від сексу; послушництво, спосіб життя цнотливого учня.

12 Словом upavasa може називатися утримання не тільки від їжі, а й від світських утіх.

13 Bhiksu - монах, що живе милостинею.

14 Вайкханаси (vaikhanasa) - лісові пустельники, які перебувають на третій стадії релігійного життя (vanaprasthasrama).

15 Валакхільї (valakhilya) - супутники богів, крихітні мудрі істоти завбільшки з палець людської руки, здатні літати.

16 Згідно з “Йога-сутрами” (2:32), ніяма - це чистота, вдоволеність, аскетизм, вивчення Писання й відданість Богові.

17 Дгарма (релігія), артха (мирське благополуччя), кама (земна любов) і мокша (звільнення душі від поневолення матерією) - чотири традиційних мети життя індуса.

18 Під “трьома частинами”, вочевидь, треба розуміти етіологію, симптоматику й терапію.

19 Samanya (загальне), visesa (особливе), guna (якість), dravya (субстанція), karma (дія), samavaya (невіддільна властивість) - шість категорій системи ньяя. Вони пояснені в наступних розділах. Див. також: [Завгородній, Луценко 2006, 103-106].

20 Тут сутри - вид повчальної літератури.

21 Buddhi - “розум”, siddhi - “досконалість”, smrti - “пам'ять”, medhi - “розважливість”, dhrti - “наполегливість”, kirti - “слава”, ksama - “поблажливість”, daya - “співчуття”.

22 Dharin - “те, що утримує [тіло від розкладання]”; jivita - “життя”; nityaga - “постійне”; anubandha - “те, що триває [в низці втілень]”.

23 Обидва світи - земне життя та посмертне існування.

24 Samanya - “спільність”; visesa - відмінність.

25 Tridanda - “потрійна влада” або потрійний посох монаха в деяких течіях індуїзму.

26 Ефір, повітря, вогонь, вода, земля.

27 Тут маються на увазі такі переліки:

1. Важкість, легкість, холод, жар, масність, сухість, притупленість, гострота, нерухомість, рух, м'якість, твердість, чистота, забрудненість, ніжність, жорсткість, грубість, тонкість, в'язкість, текучість.

2. Звук, тактильне відчуття, образ, смак, запах.

3. Бажання, відраза, насолода, страждання, зусилля (prayatna).

4. Вище (para), нижче, сумірність, число, відмінність, відокремленість, обсяг, виконання, повторення.

28 Samavaya - “притаманність”.

29 Тобто субстанція неодмінно має якості. Наприклад, не буває землі без “земляних” якостей.

30 На відміну від дії, якість не пов'язана з рухом.

31 Дгату - сім складових тіла: rasa (життєвий сік), rakta (кров), mamsa (м'язи), medha (жир), asthi (кістки), majja (кістковий мозок), sukra (сім'я).

32 Два вмістилища - тіло й розум.

33 Під “щастям” тут, вочевидь, слід розуміти здоров'я.

34 Доші (dosa) - три субстанції, що формують біологічний організм: vata - “фізіологічне повітря”, утворене поєднанням ефіру й повітря; pitta - “фізіологічний вогонь”, утворений поєднанням вогню й води; kapha - слиз, утворений поєднанням землі й води.

35 Тамас (морок, інертність), раджас (збудження) й саттва (чистота, спокій) - три фундаментальні якості Всесвіту.

Dosa означає також “вада, розлад”, і це дозволяє розуміти цей вірш у тому сенсі, що порушення рівноваги вати, пітти й капхи викликає хвороби тіла, а хвороби розуму з'являються через вплив на нього раджасу й тамасу.

36 Самадгі - йогічний транс, глибока медитація.

37 Три інших елементи - ефір, повітря, вогонь.

38 Rocana - очищена бичача жовч.

39 П'ять металів - мідь, срібло, олово, свинець, залізо. Миш'яки (у двоїні) - “червоний миш'як” і “жовтий миш'як” (сульфіди As).

40 Слово sunga може також означати “чашечка квітки” або “ость колоса”.

41 Mahasneha - суміш чотирьох видів жиру (див. 1.86).

42 Hastidanti - кротон Роксбурга, Croton oblongifolius Roxb.; haimavati - аїр, Acorus calamus Linn.; syama - оперкуліна турпетум, Operculina turpethum R. B., чорний різновид; trivrt - оперкуліна турпетум, Operculina turpethum R. B., білий різновид; saptala - мильні боби, Acacia concinna D. C.; svetanama - кліторія трійчаста, Clitoria ternatea Linn., різновид alba; pratyaksreni - баліоспермум гірський, Baliospermum montanum Muell-Arg.; gavaksi - коло- цинт, Citrullus colocynthis Schrad.; jyotismati - деревогубець волотистий, Celastrus paniculatus Willd; bimbi - кокцинія індійська, Coccinia indica W. et A.; sanapuspi - кроталярія бородавчаста, Crotalaria verrucosa Linn.; visanika - Helicteres isora Linn.; ajagandha - Gynadropsis gynandra Linn.; dravanti - ятрофа ґлаундерія, Jatropha glandulifera Roxb.; ksinrn - Mimusops hexandra Roxb. Ідентифікувати рослину adhoguda не вдалося.

43 Sveta - кліторія трійчата, Clitoria ternatea Linn., білий різновид.

44 Sankhini - канскора хрестоподібна, Canscora decussata Roem. et Sch.; vidanga - ембелія смородинова, Embelia ribes Burm.; trapusa - огірок, Cucumis sativus Linn.; madana - рандія кущова, Randia dumetorum Lam.; dhamargava - гарбуз мочальний, Luffa cylindrica Linn.;

iksvaku - лагенарія звичайна (гарбуз декоративний), Lagenaria siceraria Standl.; jimuta - люфа колюча, Luffa echinata Roxb.; krtavedhana - люфа гранчаста, Luffa acutangula Roxb.; klitaka - локриця, Glycyrrhiza glabra Linn.

45 Prakirya - цезальпінія гребінчаста, Caesalpinia crista Linn.; udakirya - індійський бук, Pongamia pinnata Merr.; pratyakpuspa - ахірантес шерехатий, Achyranthes aspera Linn.; abhaya - терміналія хебула, Terminalia chebula Linn.; antahkotarapuspi - арґірея гарна, Argyreia specio- sa Sweet. Назва hastipamini може вказувати на Luffa Foetida Cav. та інші рослини.

46 Kampillaka - малотус філіппінський, Mallotus phillippinensis Muell.; aragvadha - касія трубчаста, Cassia fistula Linn.; kutaja - райтія антидизентерійна, Holarrhena antidysenterica Wall. _

47 Asthapana - один з різновидів клізми.

48 Sauvarcala - сода, випарена разом з плодами індійського аґрусу (amalaki, ембліка лікарська); saindhava - кам'яна сіль; vit - нашатир (хлористий амоній, NH₄Cl); aubhida - земляна сіль. Назви видів солі в різних джерелах можуть не збігатися.

49 Samudra - морська сіль.

50 Kustha - шкірні хвороби, з проказою включно; kilasa - різновид лейкодерми.

51 Annapanavidhi - 27-ма глава цього розділу.

52 Snuhi - молочай олеандролистий, Euphorbia neriifolia Linn.; arka - калотропис високий, або содомське яблуко, Calotropis procera R. Br. Однозначно ідентифікувати рослину asmantaka не вдалося.

53 Putika - цезальпінія гребінчата, Caesalpinia crista Linn.; krsnagandha - морінга масляниста, Moringa олійна Lam.; tilvaka - сімплокос гроноподібний, Symplocos racemosa Roxb.

54 Alaji - можливо, запалення ока.

55 Virecana - очищення (особливо кишківника та голови); очищувальна субстанція (особливо проносне).

56 Шість умістилищ - шість частин рослин, які можна використовувати для віречани.

57 Вочевидь, “Калпа-упанішадою” тут названо “Калпа-стхану” - сьомий розділ “Чарака- самхіти”.

58 Тобто 133.

59 Тобто 39.

60 Тобто 110. Jimuta - люффа колюча, Luffa echinata Roxb.; iksvaku - лагенарія звичайна (кабак декоративний) Lagenaria siceraria Standl.; dhamargava - гарбуз мочальний, Luffa cy- lindrica Linn.; kutaja - голаррена антидизентерійна, Holarrhena antidysenterica Wall.; krtavedhana - люфа гостроребра, Luffa acutangula Roxb.; trivrt - оперкуліна турпетум, Operculina turpethum R. B.

61 Caturangula - кассія трубчаста, Cassia fistula Linn.; lodhra - симплокос кетяговий, Symplocos recemosa Roxb.; mahavrksa - молочай олеандролистий, Euphorbia neriifolia Linn.; saptala - мильні боби, Acacia concinna D. C.; sankhini - канскора хрестоподібна, Canscora decussata Roem. et Sch.; danti - баліоспермум гірський, Baliospermum montanum Muell-Arg.; dravanti - Jatropha glandulifera Roxb.

62 Svarasa - сік; kalka - паста; srta - відвар, sita - “холодне”, phanta - “проціджене”.

63 Bhedaniya - “таке, що сприяє відокремленню [від організму поганих субстанцій]”.

64 В оригіналі використано слово trpti, яке означає “задоволеність” або навіть “відраза”. Ймовірно, мається на увазі хибне відчуття ситості, відраза до їжі.

65 Anuvasana - олійна клізма.

66 “Аюрведа-діпіка” Чакрапарні Дати пояснює, що зілля, “яке забарвлює кишківник” (purls-virajanlya), - засіб, що виводить з калом надлишкові доші.

67 Див. шостий вірш цієї глави.

68 Слово tandula може вказувати не лише на рис, а й на інші злаки.

69 Kurcika й kilata - згущене молоко (можливо, його різновиди).

70 Amalaki або amalaka - ембліка лікарська (індійський аґрус), Emblica officinalis Gaertn.

71 Словом jangala може називатися не лише оленина, а й м'ясо інших диких тварин.

72 Anjana - сірчиста сурма; використовується в косметиці як чорна фарба для вій та брів.

73 У трактаті XVI ст. “Бхавапракаша” сказано, що rasanjana - це препарат барбарису остистого (daruharidra), але зустрічаються й інші тлумачення, наприклад: примочки з мідного купоросу з куркумою, або з мідної окалини з рослиною амомум, або зі свинцевої руди. Гіперсекреторна сльозотеча викликається, очевидно, заради видалення надлишку капхи.

74 Harenuka - горох, Pisum sativum Linn.; priyangu - калікарпа великолиста, Callicarpa macrophylla Vahl.; prthvika - чорний кмин, Nigella sativa Linn.; kesara - мезуя залізна, Mesua ferrea Vahl.; nakha - “ніготь” (можливо, назва якоїсь рослини); hrivera - павонія духмяна, Pavonia odorata Willd.; candana - сандалове дерево, Santalum album Lin.; patra - малабарська кориця, Cinnamomum tamala Nees et. Eberum.; tvak - коричник цейлонський, Cinnamomum zeylanicum Blume., ela - кардамон справжній, Elettaria cardamomum Maton.; usira - ветіве- рія, Vetiveria zizanioides Nash.; padmaka - вишня гімалайська (слива вишнеподібна), Prunus cerasoides D. Don.; dhyamaka - лимонне сорго (індійська лимонна трава), Cymbopogon schoenanthus Spreng.; madhuka - мадука індійська Madhuca indica J. F. Gmel.; mamsi - нард, Nardostachys jatamansi DC.; guggulu - миртове дерево, Commifora mukul Engl.; aguru - алойне дерево, Aquilaria agallocha Roxb.; nyagrodha - фікус бенгальский, Ficus bengalensis Linn.; udumbara - фікус гроноподібний, Ficus racemosa Linn.; asvattha - фікус священний, Ficus re- ligiosa Linn.; plaksa - фікус лакор, Ficus lacor Buch-Ham., vanya - смикавець, Cyperus tenui- florus Rottb.; sarja - ватерія індійська, Vateria indica Linn., musta - різновид смикавця, Cyperus rotundus Linn.; saileya - пармелія продірявлена, Parmelia perforata Ach.; kamala - лотос горіхоносний, Nelumbo nucifera Gaertn., utpala - латаття біле, Nymphaea alba Linn.; srivestaka - смола сосни Роксбурга, Pinus roxburghii Sargent.; sallaki - босвелія, Boswellia serrata Roxb.

75 “П'є” - вдихає дим.

76 Sankhaka - гострий біль і припухлість у ділянці скронь. Rohini - сильний болючий набряк кореня язика.

77 Те - займенник, яким тексти індуїзму часто називають Вищу Реальність.

78 Вочевидь, мається на увазі, що разом треба зробити дев'ять (тричі по три) вдихів.

79 Ймовірно, третій мундштук має бути довжиною в 36 пальців (24х1,5).

80 Мабуть, мається на увазі, що мундштук зроблено з відрізка стебла бамбука з трьома вузлами-колінами.

81 Kola - китайський фінік, Zizyphus jujuba Lam.

82 Тобто навіть у літньому віці волосся не дуже сивіє, голова не тіпається, обличчя не покривається зморшками і т. д.

83 Дарві - барбарис остистий, Berberis aristata Dc.

84 Bala - сіда серцелиста, Sida cordifolia Linn., а також сіда ромбоподібнолиста (Sida rhombifolia Linn.).

85 Prapaundanka - червоний лотос, або нільська лілія, Nymfaea lotus Linn.; suksmaila - кардамон справжній, Elettaria cardamonum Maton.; bilva - айва бенгальська, Aegle marmelos Corr.; sariva - індійська сасапаріль, Hemidesmus indicus R. B.; sthira - десмодіум гангський, Desmodium gangeticum DC.; jivanti - лептаденія сітчаста, Leptadenia reticulata W et A.; prs- niparni - урарія смолиста, Uraria picta Desv.; suradaru - кедр гімалайський, Cedrus deodara Loud.; satavri - спаржа гроноподібна, Asparagus racemosus Willd.; brhati - паслін індійський, Solanum indicum Linn.; vyaghn - паслін жовтоплідний, Solanum xanthocarpum Schad. et Wendel.; surabhi - плюхея гостролиста, Pluchea lanceolata Oliver et Hiern.; padma - лотос го- ріхоносний, Nelumbo nucifera Gaertn.

86 Pala - 48 мілілітрів.

87 Згідно з “Аюрведа-діпікою” Чакрапані Дати, курс терапії триває тринадцять днів: сім днів лікування, що перемежовуються шістьма днями відпочинку.

88 Karanja - індійський бук, Pongamia pinnata Merr.; karavira - олеандр індійський, Nerium indicum Mill.; malati - аґаносма дихотомічна, Aganosma dichotoma K. Schum.; kakubha - тер- міналія арджуна, Terminalia arjuna W et A.; asana - терміналія повстяна, Terminalia tomento- sa W. et A.

89 В Індії зуби традиційно чистять паличкою: кінчик гілочки розжовується, від чого з волокон деревини утворюється своєрідна щіточка.

90 Jati - мускатний горіх, Myristica fragrans Houtt.; katuka - бамія (окра), Hibiscus abelmo- schus Linn.; puga - бетелева пальма, Areca catechu Linn.; kakkola - перець кубеба, Piper cubeba Linn.; suksmaila - кардамон справжній, Elettaria cardamonum Maton.; lavanga - гвоздика, Syzigium aromaticum Merr. et. L. M., tambula - бетель, Piper betle Linn.; karpura - камфорове дерево, Cinnamomum camphora Nees et. Eberm.

91 Вважається, що на стопах є вихід каналу (nadi), пов'язаного із зором. Див. також вірш 5.100.

92 Ojas - один з видів тілесної енергії, “сяйво” тіла.

93 Згідно з космогонією індуїзму епоха калі - останній і найскрутніший із чотирьох етапів існування людства.

94 В Індії розрізняють шість пір року, які мають такі санскритські назви: шішіра (sisira) - пізня зима, місяці мага (magha, січень-лютий) і пхалґуна (phalguna, лютий-березень), васан- та (vasanta) - весна, місяці чайтра (caitra, березень-квітень) і вайшякха (vaisakha, квітень- травень), ґрішма (grisma) - літо, місяці дж'яйштха (jyaistha, травень-червень) і ашадга (asadha, червень-липень), варша (varsa) - сезон дощів, місяці шравана (sravana, липень- серпень) і бгадрава (bhadrava, серпень-вересень), шярат (sarat) - осінь, місяці ашвіна (asvina, вересень-жовтень) і карттіка (karttika, жовтень-листопад), хеманта (hemanta) - рання зима, місяці марґашірша (margasirsa, листопад-грудень) і пауша (pausa, грудень-січень).

95 Тут “він” - вогонь травлення.

96 Слово rasa можна перекласти не лише як “сік”, але і як “смак”.

97 Облаштування джентаки описано у вірші 14:46 першого розділу.

98 Тут garbha-grha - внутрішня кімната будинку.

99 Mantha - суміш; напій з різних компонентів; рідка каша.

100 Hamsodaka (hamsa + udaka) - букв. “лебедина вода”.

101 Okasatmya (okas + atmya) - щось абсолютно звичне організму, таке, що не впливає на нього негативно. Традиційно як приклад наводять зміїну отруту, що не шкодить змії.



Література

1. Абу Рейхам Бируни. Индия / Перевод А. Халидова, Ю. Завадского. Комментарии В. Эр- мана, А. Халидова. Москва, 1995. (Репринтне відтворення видання 1963 року).

2. ЗавгороднійЮ., Луценко Д. “Вайшешика-сутри” Канади (1.1.1-48). Переклад та історико- філософський коментар // Філософська думка, 2006, № 6.

3. Новая философская энциклопедия / Под редакцией В. С. Стёпина. В 4 тт. Москва, 2001.

4. Рибалкіна Ю. Лексика на позначення рослин та рослинних препаратів в індійській традиційній медицині // Літературознавчі студії. Вип. 39. Ч. 2. Київ, 2013.

5. Эрман В. Аюрведа // Индуизм. Джайнизм. Сикхизм: Словарь. Москва, 1996.

6. Agnivesa's Caraka Samhita. Text with English Translation & Critical Exposition based on Cakrapani Datta's Ayurveda Dipika by Dr. Ram Karan Sharma and Vaidya Bhagwan Dash. Vols 1-7. Varanasi, 2008.

7. Balodhi J. P. Constituting the outlines of a philosophy of Ayurveda: mainly on mental health import // Indian Journal of Psychiatry, 1987, No. 29 (2).

8. Jalpakalpataru, the complete text of Caraka Samhita, edited by Kaviraja Gangadhara with commentary. Vols 1-3. Second Edition. Calcutta, 1880-81.

9. Caraka Samhita (Agnivesa Samhita as revised by Caraka and Drdhabala), with Ayurveda Dipika, the commentary of Cakrapani Datta / Ed. by Vaidya Jadavaji Trivikramji Acarya. Third edition. Bombay, 1941.

10. Caraka Samhita (a Scientific Synopsis) by Priyadaranjan Ray and Hirendra Nath Gupta. New Delhi, 1965.

11. Charaka Samhita / Ed. by Sri Gulab Kunverba Ayurvedic Society, with introduction, commentary and indices including English, Hindi and Gujarati translations. Vols 1-6. Jamanagar, 1949.

12. Charaka-samhita // Encyclopedia Britannica. - https://www.britannica.com/topic/Chara- ka-samhita

13. Charaka Samhita. Handbook on Ayurveda / Ed. by Gabriel Van Loon. In two volumes. Morrisville, 2003.

14. The Charaka-Samhita by Mahamuni Agnibesha, revised by Maharshi Charaka, compiled and edited by Kabiraj Debendranath Sen and Kabiraj Upendranath Sen [санскритською мовою]. Calcutta, 1897.

15. The Charakasamhita of Agnivesa Revised by Charaka and Dridhabala / Ed. by Sahitya Ayurvedacharya Pandit Taradatta Patna. Pt. I. Benares, 1937.

Размещено на Allbest.ru