Творчі пошуки Томаса Неша - сатирика в культурному контексті англійського ренесансу

Дослідження сатиричної поетики творів Т. Неша дає підстави говорити про те, що в них оригінальним чином втілюються традиції та новаторство автора. Спільною рисою для всіх критично спрямованих творів письменника є постійний взаємозв'язок між існуючими на той час стандартами в царині структури сатиричного поля та його власними експериментами. У порівнянні зі своїми попередниками (С. Ґоссоном, Ф. Стаббзом, Т. Лоджем та ін.), Т. Неш значно удосконалив структуру сатиричного поля. Використовуючи типові об'єкти насмішкуватого сміху (здебільшого окремі аспекти в царині Поезії й театру), він у той же час розширив їх число. Ними постали як морально-етичні норми, так і недосконалості в різних сферах соціальної дійсності та реальні постаті (загалом до двох десятків).

Охоче послуговуючись технічними прийомами своїх попередників (здебільшого стильовими), Неш у той же час суттєво збільшив частотність їхнього використання та додав чимало нових (приміром, прийом удаваного співавторства, використання цитат та переказаних уривків із інших творів в якості викривально-інтенсифікуючих стратегій, засіб концентрованого нанизування тематично споріднених слів, прийом аналогії, акцентування комічних деталей і комічних обставин і т.ін.). Важко переоцінити й той сміливий експеримент Т. Неша-сатирика, який полягає у використанні в якості підсилювачів сатиричного зображення таких елементів поетики як заголовки, структура творів, жанрові начала, та мовностилістичні (неологізми і оказіоналізми). Втім, найбільшим досягненням Т. Неша у контексті формування сатиричної традиції єлизаветинської доби є реалізація критичних імперативів у творах різних жанрів, - як памфлетів, так і тих, які за загальним пафосом не вважалися викривальними, - романі, п'єсі, поемі та бурлеску.

Здійснений під окресленим у назві дисертації кутом зору аналіз творчого доробку Т. Неша сприяв виявленню соціокультурних функцій його творів. Використання дослідницьких стратегій методології “нового історизму” дозволяє говорити про домінування в них функції “mobility” (стимулювання), коли йдеться про естетичні уявлення та художні стереотипи. Потужний сатиричний струмінь, яким пронизані всі без винятку твори Т. Неша, виявився спроможним розхитати естетичні кордони існуючих в тогочасній національній традиції жанрових конвенцій. Завдяки унікальному типові художнього мислення цього літератора - одного з найталановитіших “university wits” - наприкінці XVI ст. в Англії з'явилися такі жанрові різновиди, як сатиричний роман та сатирична поема, що за загальним настроєм уже самі по собі дисонували з усталеними для тих часів уявленнями про іманентну природу згаданих жанрів.

Досвід Т. Неша у художній репрезентації критичного погляду на людину й суспільство, у формуванні художньої структури твору почали використовувати ще його сучасники. Поети-сатирики Дж. Голл та Дж. Марстон, намагаючись досягти Нешевої експліцитно-нещадної сатири, орієнтувалися на тематику його творів. У комедії “Сон літньої ночі” В. Шекспір запозичив один із сюжетних ходів п'єси Неша “Останнє бажання...”, а Т. Деккер у своєму творі “Сім смертних гріхів” актуалізував чимало концептуальних мотивів, що вже раніше прозвучали в памфлетах Неша “Пірс Безгрошовий” і “Плач Христа…”. Письменники майбутніх поколінь теж нерідко послуговувалися окремими наратологічними засобами та художніми прийомами сатиризації, які запровадив або помітно вдосконалив єлизаветинський сатирик Т. Неш. Масштабні гіперболічні описи, застосовані Дж. Cвіфтом у романі “Пригоди Гулівера”, детально-конкретизовані словесні картини соціальних виразок у романах Ч. Діккенса мають багато спільного з епізодами соціально-побутових памфлетів Т.Неша. Нетрадиційна мовна картина світу в романі Дж. Джойса “Улісс” має певну схожість з тією, що представлена Нешем у “Пісній їжі”. Комбінації комічного і сатиричного в межах художнього простору одного роману, яким віддає перевагу інший романіст XX ст. К. Еміс, вперше були використані саме єлизаветинським письменником Томасом Нешем у його єдиному романі “Нещасливий мандрівник”.

Основні публікації

1. Федоряка Л.Д. Творчі інтенції і життєве кредо єлизаветинського сатирика Т. Неша крізь призму нового історизму / Л.Д. Федоряка // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених. Випуск 8. - К.: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, 2004. - С. 134-139.

2. Федоряка Л.Д. Алегорична історія “Про запеклий двобій” Томаса Неша у соціокультурному контексті англійського Ренесансу / Л.Д. Федоряка // Мова і культура. - Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2005. - Вип.8., Том 6, ч.друга . Серія “Філологія”. - С. 41-47.

3. Федоряка Л.Д. Естетичні погляди Томаса Неша у контексті пізньоренесансних дискусій навколо театру (на прикладі памфлету “Пірс Безгрошовий”) / Л.Д. Федоряка // Вісник Запорізького державного університету: Збірник наукових статей. Філологічні науки. - Запоріжжя: ЗДУ, 2005. - № 1. - С. 202-207.

4. Федоряка Л.Д. Специфіка сатиричних інтенцій у поемі Т. Неша “Вибір коханок” / Л.Д. Федоряка // Нова філологія. Збірник наукових праць. - Запоріжжя: ЗНУ, 2007. - № 28. - С. 320-325.

5. Федоряка Л.Д. Трансформація жанрової моделі джесту у романі Т. Неша “Нещасливий мандрівник” / Л.Д. Федоряка // Держава і регіони. - Серія: Гуманітарні науки. - Запоріжжя: Вид-во “ГУ ЗІГМУ”, 2007. - № 2. - С. 18-25.

6. Федоряка Л.Д. Специфіка створення сатиричного ефекту у етико-психологічному памфлеті Т. Неша “Нічні жахи” / Л.Д. Федоряка // Англістика і американістика. - Дніпропетровськ: Видавництво ДНУ, 2007. - №3. - C. 80-86.

7. Федоряка Л.Д. Єлизаветинський літератор Томас Неш: біля витоків сатиричного кредо / Л.Д. Федоряка // Вісник Запорізького національного університету: Збірник наукових статей. Філологічні науки. - Запоріжжя: ЗНУ, 2008. - № 1. - С. 185-190.

8. Федоряка Л.Д. Особливості художньої структури та проблематики памфлету Томаса Неша “Пірс Безгрошовий, Його послання до Диявола” / Л.Д. Федоряка // Нові горизонти та перспективи філологічної науки та педагогічної практики. Тези доповідей. - Дніпропетровськ: Видавництво Дніпропетровського університету, 2004. - Вип. I. - С. 109-111.

Размещено на Allbest.ru