Драматургія Панаса Мирного. Жанрові особливості

Драми Панаса Мирного створюють своєрідне коло, де в кожному наступному творі відбувається розвиток улюбленої для письменника теми. Якщо Наталя Лимерівна в однойменній драмі загинула, відстоюючи свою свободу, Химка в «Згубі» змогла зберегти моральну чистоту, пройшовши значні життєві випробування, то Харитя в п'єсі «Не вгашай духу!» знайшла в собі сили для боротьби й вийшла переможницею в цій боротьбі.

Зображати Панаса Мирного як великого прозаїка і разом з тим невдаху в драматургії - прикре непорозуміння, з яким давно вже час покінчити. Письменник зумів сказати своє новаторське слово в драматургічних творах, він здійснив свою юнацьку мрію, висловлену в щоденнику, - збагатити українську літературу для театру, підняти її до рівня новітніх європейських художніх ідей. І якщо йому не все вдалося, то причину цього слід шукати у відірваності від театру, в побуті царського урядовця, яким довелося бути в житті нашому великому майстрові слова. Але нові естетичні ідеї, принесені ним у драматургію, урізноманітнення жанрового діапазону української драматургії, орієнтація на ідеологію й поетику «нової драми» мали величезне значення для українського театру й літератури, і тому його драматургічна спадщина, досвід і уроки не повинні недооцінюватися.

Результати дослідження викладені в таких публікаціях

1. Явтушенко Н.Г. Біблійний дискурс драми Панаса Мирного «Спокуса» / Н.Г. Явтушенко // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія філологія. - Харків, 2001. - № 520. - С. 389-390.

2. Явтушенко Н.Г. Український антеїзм у драмі Панаса Мирного «Не вгашай духу!» / Н.Г. Явтушенко // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія філологія. - Харків, 2002. - № 557. - С. 289-294.

3. Явтушенко Н.Г. Естетичне відношення митця до дійсності в п'єсі Панаса Мирного «Лимерівна» / Н.Г. Явтушенко // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія філологія. - Харків, 2008. - № 798. - С. 147-150.

4. Явтушенко Н.Г. Драма Панаса Мирного «Спокуса» в контексті української символічної драматургії / Н.Г. Явтушенко // Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття. Матеріали наукової конференції молодих учених. - Харків, 2003. - С. 134.

5. Явтушенко Н.Г. П'єса Панаса Мирного «Лимерівна» у контексті європейської «нової драми» / Н.Г. Явтушенко // Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття. Матеріали наукової конференції молодих учених. - Харків, 2005. - С. 162-163.

Анотація

Явтушенко Н.Г. Драматургія Панаса Мирного. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.01 - українська література. - Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. - Харків, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню жанрової своєрідності драматургічної спадщини Панаса Мирного. Об'єктом дисертаційної студії є п'єси цього автора «Лимерівна», «У черницях», «Перемудрив», «Згуба», «Спокуса», «Не вгашай духу!»

Основну увагу дослідниця зосередила на новаторстві автора в жанрі драматургії. Авторка дисертації, проаналізувавши ідейно-тематичну спрямованість драматургічних творів Панаса Мирного, дійшла висновку, що ідеї, висловлені автором, багато в чому перегукувалися з творчими пошуками представників «нової драми».

Серед жанрових особливостей драматургії Панаса Мирного слід відзначити такі, як епізація драматургічних творів, створення «високих» комедій, розробка таких жанрових форм, як «епічна драма» і «драма для читання». Дослідження може слугувати доповненням до літературного портрета Панаса Мирного, довівши роль цього автора не тільки в становленні української прози, а й у створенні засад нової української драматургії кінця ХІХ - початку ХХ століття.

Ключові слова: жанр, жанрова форма, «драма для читання», «епічна драма».

Summary

Yavtushenko N.G. Panas Myrny's drama. Genre originality. - A manuscript.

This is the thesis for getting the scientific degree of the candidate of the Philological Science according to the specialty 10.01.01 - the Ukrainian Literature - V. N. Karazin Kharkiv National University. - Kharkiv, 2008.

The thesis is devoted to the stydy of drama works by Panas Myrny. It is proven by complex analysis that Panas Myrny was one of those authors who wanted to raise the Ukrainian drama of the second half of the XIX th - the beginning of the XX - th century to the European level of deve lopment. Panas Myrny has enriched Ukrainian drama with new artistic means. This author extended both thematic and genre-stylistic range of Ukrainian dramaturgy considerably.

The special attention of Panas Myrny was spared the problem of individual freedom, positions of woman in society. These themes were new for Ukrainian dramaturgy.

Among the genre peculiarities of the drama works by Panas Myrny one should mention such ones as drama epization, creation of such genre forms as «epic drama», «play for reading».

Key words: genre, genre form, «epic drama», «play for reading».

Аннотация

Явтушенко Н.Г. Драматургия Панаса Мырного. Жанровые особенности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.01 - украинская литература. - Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина. - Харьков, 2008.

Диссертация посвящена изучению жанрового своеобразия драматургических произведений Панаса Мырного. Объектом исследования являются пьесы «Лымеривна», «У черныцях», «Перемудрив», «Згуба», «Спокуса», «Не вгашай духу!». Путем комплексного анализа жанрово-стилистических особенностй драматурги этого автора доказано, что Панас Мырный был одним из тех драматургов, которые хотели значительно расширить тематический диапазон драматургических произведений, вывести украинскую драматургию второй половины ХІХ - начала ХХ века на европейский уровень развития. Идеи, выраженные драматургом, несколько позже стали предметом более глубокого рассмотрения в творчестве представителей европейской «новой драмы».

Зарождение модернизма в украинской драматургии традиционно связывают с поздними произведениями И. Карпеко-Карого, М. Кропивницкого, М. Старицкого, творчеством Леси Украинки, В. Виннченко, О.Олеся, С. Черкасенко, Г. Хоткевича, Л. Яновской и др. Творческие поиски Панаса Мырного в направлении обновления украинской драматургии, по мнению автора диссертации, являются незаслуженно проигнорированными.

Обзор критических и историко-литературных работ, в которых встречается упоминание о драматургических произведениях известного прозаика, показывает, что комплексный, системный анализ драматургических произведений этого автора не производился, чем и подтверждается актуальность данного исследования.

Драматургии Панаса Мырного присуще рассмотрение насущных, злободневных для украинского общества второй половины ХІХ - начала ХХ века проблем и указание собственного пути их решения. Понимая, что украинская драма нуждается в качественном обновлении, писатель стремился наметить то направление, которым она должна развиваться. Имея перед собой такое задание, драматург активно внедрял новые приемы в драматургии, часто интуитивно чувствуя тот путь, которым, по его мнению, должна развиваться украинская драма.

Среди тем, которые волновали драматурга, следует выделить такие, как: положение женщины в обществе, испытание человека свободой, проблема национальной самоидентификации украинцев, поиск путей дальнейшего развития украинского общества.

В центре внимания Панаса Мырного оказываются представители разных слоёв общества: крестьяне, горожане, представители интеллигенции, которые оказались в сложной для них ситуации послереформенной России второй половины ХIХ века и должны сделать выбор, поставленный перед ними жизнью.

Жанровыми особенностями драматургии Панаса Мырного являются: эпизация драматургических произведений, создание «высоких комедий», разработка таких жанровых форм, как «эпическая драма» и «пьеса для чтения»

Автор исследования аргументировано доказывает, что известный эпик не был драматургом-неудачником, как его пытались изобразить большинство критиков, а автором, который во многом опережал своё время. Именно поэтому драматургические произведения Панаса Мырного не были по достоинству оценены современниками, а «Театр корифеев» так и не смог приспособить ни одной пьесы этого автора в их первозданном виде для постановки на сцене. Причиной этому, по мнению диссертантки, является, с одной стороны, то, что прозаик-Мырный заслонил драматурга-Мырного, а с другой, то, что профессиональный театр, ориентированный, в основном, на образцы «старой» драматургии, не был готов воспринимать новаторство драматурга.

Все разные как по своему жанру, так и по стилю пьесы Панаса Мырного объединяет такая деталь поэтики, как способы создания образа главного героя. Как правило, главный герой - это достаточно сильная личность, которой «тесно» границах, созданных для неё обществом. Драматургический герой ведет борьбу не с конкретными персонажами, а со всей враждебной ему действительностью. По-разному складывается их судьба. Значительная часть героев драм Панаса Мирного терпят жизненное поражение, пытаясь преодолеть сопротивление общества, поменять систему ценностей, которую считают устаревшей и антигуманной.

Пьесы Панаса Мирного создают своеобразный круг, где в каждом следующем произведении происходит развитие излюбленной для писателя темы. Если Наталья Лимеривна в одноименной драме погибла, отстаивая свою свободу, Химка в «Згубе» смогла сохранить моральную чистоту, пройдя значительные жизненные испытания, то Харитя в пьесе «Не вгашай духу!» нашла в себе силы для борьбы и вышла победительницей в этой борьбе.

Вместе с тем, картина развития украинской драматургии конца ХІХ - начала ХХ века без творческого наследия Панаса Мырного является не полной, а многие проблемы, связанные со становлением основ украинской модерной драматургии не до конца изученными.

Ключевые слова: жанр, жанровая форма, «пьеса для чтения», «эпическая драма».

Размещено на Allbest.ru