Художня інтерпретація козацтва в українських історичних романах першої половини ХХ століття

Формування жанрової матриці історичного роману про козацтво ситуативно (як перший у ХХ ст.) і художньо розпочали «Останні орли» М. Старицького, в яких сюжетно-композиційна структура позначена панорамністю зображення Коліївщини, низкою авантюрно-пригодницьких подій, художньо вмотивованими любовними колізіями.

Функціональну роль творця атрибутивних властивостей жанрової канонізації відіграв роман О. Соколовського «Богун», хоча радянська влада інкримінували йому «націоналістичну пропаганду в художній літературі». Складниками архітектоніки твору є ланцюгово-паралельний спосіб розгортання сюжету, поділ чотирьох частин роману на розділи, що диференціюють зображувані макро- і мікросередовища, динамізують перетворення ситуацій. Локалізація подій посилює часово-просторову інформативність тексту, його композиційно-наративну організацію. Ретроспективні епізоди насичують його подробицями, пояснюють розвиток дії, вмотивовують вчинки персонажів.

Традиціоналізованими жанровими ознаками історико-соціального роману є поєднання епічного, панорамного та індивідуально-психологічного елементів, контрастні окреслення конфліктуючих таборів у «Запорожцях» П. Панча, «Наливайку» І. Ле, «Сагайдачному» А. Чайковського.

Збагачення жанрового канону інтерпретацією козаків не лише в суспільних взаєминах і побуті, а і диференціацією характерів, деталізацією душевних станів, динамічними монологами дозволило нам виділити модифікацію історико-психологічного роману, до якої відносимо «Жовті Води» М. Голубця.

Послідовне розкриття історії суспільних чи родинних подій за тривалий проміжок часу, їхніх причинно-наслідкових зв'язків, виражальна й психологічна наповненість епізодів, рясне використання документів, конкретно-реалістичні засоби зображення відзначають жанрову модифікацію роману-хроніки у «Фастові» В. Чередниченко, «Переяславській раді» Н. Рибака.

Новаторські зміни в багату традицію історико-пригодницької романістики внесли «Пригоди молодого лицаря» С. Черкасенка, «Козаки в Московії» Ю. Липи, «Рубікон Хмельницького» Ю. Косача, в яких динамічно напружені сюжетні колізії переплетені несподіваними інтригами, конфліктами, вчинками персонажів, індивідуальними поворотами доль, майстерно поєднані документальність і вигадка, розлога інформативність, подієвий ряд, нагромадження перешкод і віддалена розв'язка.

Доведено, що світоглядною позицією автора, розмахом подієвості, шириною полотна топосу, ретельним трансформуванням і активним переосмисленням історичних реалій у проекції на сучасність, численними роздумами й діалогами персонажів, аналітичними особливостями авторської нарації, ліричними медитаціями історіософська пенталогія Б. Лепкого «Мазепа» увінчує еволюцію історичної романістики першої половини ХХ ст. про козацтво, його боротьбу за державність України.

твір роман історичний жанровий

Основний зміст дисертації викладено в таких публікаціях автора

1. Сагайдак Т.О. Художня реконструкція козаччини в романі О. Соколовського «Богун» / Сагайдак Т. О. // Вісник Запорізького національного університету: Зб. наук. статей. Філологічні науки. - Запоріжжя, 2005. - № 2. - С. 121-125.

2. Сагайдак Т.О. Історична правда і авторські версії в романі Івана Ле «Наливайко» / Сагайдак Т.О. // Мова і культура (Науковий щорічний журнал). - К., 2005. - Вип. 8. - Т. 6. Ч. 1: Художня література в контексті культури. - С. 335-340.

3. Сагайдак Т.О. Художнє осмислення історії в романі Варвари Чередниченко «Фастів» / Сагайдак Т. О. // Актуальні проблеми слов'янської філології: Міжвуз. зб. наук. статей / Редкол.: В. О. Соболь (відп. ред.) та ін. - К.; Ніжин, 2006. - Вип. 11: Лінгвістика і літературознавство. Ч. 2. - С. 367-374.

4. Сагайдак Т.О. Художня інтерпретація образу Богдана Хмельницького в романі Ю. Косача «Рубікон Хмельницького» / Сагайдак Т. О. // Мова і культура (Науковий журнал). - К., 2007. - Вип. 9. - Т. 8 (96): Художня література в контексті культури. Теорія і практика перекладу. - С. 81-87.

5. Сагайдак Т.О. Українське козацтво в історичному романі П. Панча «Запорожці» / Т.О. Сагайдак // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка: Зб. наук. праць. - Луганськ, 2007. - № 8 (квітень) - С. 187-193.

6. Сагайдак Т.О. Хмельниччина як історична пам'ять українського народу в романі Миколи Голубця «Жовті Води» / Тетяна Сагайдак // Література. Фольклор. Проблеми поетики: Зб. наук. праць / Редкол.: А.В. Козлов (відп. ред.) та ін. - К., 2007. - Вип. 27. - Ч. 2. - С. 466-473.

Размещено на Allbest.ru