Художня трансформація образу козака в українській народній прозі

2. Образ українського козака споріднений із західноєвропейським лицарством і носить історико-типологічний характер через потрійну зумовленість необхідністю захисту рідної віри, рідної землі й рідної спільноти від ворожих зазіхань. Через це в аналізованому матеріалі спостерігаємо опис та аргументацію лицарських чеснот, які уособлюються для українців саме в образі козака - побратима, земляка, єдиновірця.

3. Образ козака в культурному просторі архаїчних оповідей про козаччину є етноспецифічним виявом успадкованої українцями індоєвропейської мілітарної традиції, перетвореної в народній свідомості на військово-героїчний, лицарський епос. Так, тотемічний культ воїна-звіра (перевертня) простежується у наративах про козаків-характерників; подібні наративи мають стереотипну схему, типову для билин, чарівних казок, легенд, і містять у своєму складі усталені епічні формули, серед яких центральною є тематична група формул смерті (смерть-загибель, смерть-одруження, смерть-утоплення, смерть-викуплення). Поява рятівника (дівчина, кінь, птах тощо) на цьому тлі має інтерпретуватися як вторинний мотив, набутий поза межами архаїчної мілітарної традиції через різні фольклорні імісії.

4. Побутування в українській народній історико-героїчній прозі образу героя-козака інтенсифіковане пильною увагою українців до власної історії (а не міфологічного часу), що притаманне вже сформованим етнічним утворенням. Це, у свою чергу, спричинило насиченість героїчної епіки конкретикою історичних подій, історичного простору та історичного часу, умовною відповідністю сюжетики до історичних фактів та реальних життєвих випадків поряд із гіперболізацією та ідеалізацією самої моделі образу козака. Саме тому в народному епосі простежуються стійкі семантичні структури, що є компонентами системи козацької культурної спільноти (ставлення до жінок, вірність побратимів, функціональна навантаженість червоного кольору, культ коня й шаблі, козацьке виховання/козацька родина, козацьке характерництво й кобзарство).

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Дух і душа в народній прозі // Література. Фольклор. Проблеми поетики. Збірник наукових праць. - Вип. 4. - К., 1996. - С. 119-125.

2. Засоби героїзації образів козаків у легенді (проблеми генези звеличення) // Література. Фольклор. Проблеми поетики. Збірник наукових праць. - Вип. 11. - К., 2001. - С. 69-74.

3. Історичні передумови виникнення козацьких оповідань на Наддніпрянщині // Література. Фольклор. Проблеми поетики. Збірник наукових праць. - Вип. 17. - К., 2002. - С. 23-28.

4. Українська лицарська поезія // Літературознавчі студії. Збірник наукових праць. - Вип. 14. - К., 2005. - С. 284-288.

АНОТАЦІЯ

Рудакова Н.І. Художня трансформація образу козака в українській народній прозі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальністю 10.01.07 - фольклористика. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2007.

У дисертації розглядається системна модель образу козака, втілена в українській народній прозі (легенди, перекази, казки), порівняно з іншими жанрами українського фольклору (думи, історичні пісні, прислів'я та приказки). Автор розглядає український народний історичний епос як генетично неоднорідну систему, що склалася не тільки шляхом відтворення історичних подій і фактів, але й внаслідок переосмислення етнічною свідомістю більш архаїчного - міфологічного й фольклорного - матеріалу, що й спричинило становлення й утвердження національного українського менталітету. Детально описано історичний та культурний контексти виникнення, формування і розвитку феномена козаччини. Починаючи від індоєвропейського базису мілітарної традиції в українців, простежено динаміку образу епічного героя-козака через основні характеристики (виховання, побратимство, ставлення до жінки, козацька чоловіча родина) та художні деталі атрибутивного типу (кінь/чарівний помічник, шабля/зброя, червоний колір).

Ключові слова: народна історична проза, козаччина, лицарство, фольклорна модель художнього образу, художня деталь, стереотипність поетики.

АННОТАЦИЯ

Рудакова Н.И. Художественная трансформация образа козака в украинской народной прозе. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.07 - фольклористика. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2007.

Диссертационное исследование посвящено проблематике поэтического моделирования образа эпического героя-козака в украинской народной прозе (легенды, предания, сказки) в сравнении с другими жанрами украинского фольклора (дума, историческая песня, пословицы и поговорки). Автор рассматривает украинский народный исторический эпос как многослойную систему, сложившуюся не только как отражение исторических событий и фактов, но и как систему, возникшую в ходе переосмысления этническим сознанием более архаического - мифологического и фольклорного - материала, что тесно связано со становлением и утверждением национального украинского менталитета.

Образ эпического героя-козака является центральным для украинского народного эпоса, который в целом носит персонажный, а не деятельностный характер. Об этом свидетельствует значительная стереотипность моделирования образов, подчеркнутая формульность в его построении, отсутствие побочных сюжетных линий, сюжетный параллелизм с архаическими наративами. Легенды и предания, думы, исторические песни составляют обширный пласт украинского героического фольклора, в центре которого - отражение борьбы с внешними врагами. Это объясняет наличие в них преимущественно конкретно-исторических картин действительности с мифологическими вкраплениями, унаследованными от предыдущих этапов развития устного народного творчества. Ограниченность сюжетики также отчасти компенсируется при помощи варьирования мотивов, изменения географических и хронологических координат, использования новых антропонимов исторического происхождения, однако магистральные признаки эпического героя остаются практически неизменными, поскольку носят атрибутивный характер и являются в большинстве случаев идентификаторами образа козака.

Начиная от индоевропейских истоков украинской воинской традиции, в диссертации прослеживается динамика эпического героя-козака через основные характеристики (воспитание, побратимство, отношение к женщине, козацкая семья) и художественные детали атрибутивного типа (конь/волшебный помощник, сабля/оружие, красный цвет).

Ключевые слова: народная историческая проза, казачество, рыцарство, фольклорная модель художественного образа, художественная деталь, стереотипность поэтики.

SUMMARY

Rudakova N.I. Artistic transformation of cossack's character in Ukrainian folk prose. - Manuscript.

Dissertation to obtain the candidate degree of philological sciences on speciality 10.01.07. - Folklore Study. - Kyiv Taras Shevchenko National University, Kyiv, 2007.

The system model of cossack's character incarnate in Ukrainian folk prose (legends, fairy-tales, retelling) is examined in dissertation, comparatively with other genres of Ukrainian folklore (ballads, historical songs and proverbs). The author examines the Ukrainian folk historical epos as genetically heterogeneous system, which was folded not only by the recreation of historical events and facts but also as a result of re-comprehension of ethnic consciousness of more archaic, - mythological and folk-lore - to material, that entailed becoming and claim of national Ukrainian mentality.The historical and cultural contexts of origin, forming and development of the phenomenon of the cossacks are described in detail. It is traced the dynamics of appearance of epic hero-cossack through basic descriptions (education, fraternization, attitude toward a woman, cossack men family) and artistic details of attributive type (horse/magic helper, sabre/weapon, red color), beginning from the indo-european base of military tradition for Ukrainians.

Keywords: folk historical prose, the cossacks, knighthood, folklore model of image, artistic detail, stereotype of poetics.

Размещено на Allbest.ru